«Йогансен Майкл. Чудермайстер, письменник, мандрівник, філософ»

Бібліографічний список джерел до 125-річчя від дня народження

Майкла Гервасійовича Йогансена (1895-1937), українського письменника, перекладача, журналіста, мандрівника, талановитого лінгвіста, критика

«І скажу там також, у тому царстві тіней,
що я, бувши поетом, сценаристом, романістом,
лінгвістом, новелістом, автором граматик, поетик,
словників, численних перекладів із мов усіх народів світу,
в середині життя свого написав також і великі коментарі
до коментарів великого філософа Авероеса (Ібн Рушд)»
З «Автобіографії» М. Йогансена»

Майк (Михайло) Гервасійович Йогансен (16 (28) жовтня 1896, Харків – 27 жовтня 1937, Київ) – український поет, автор пригодницьких романів. Один із засновників письменницької групи ВАПЛІТЕ. Представник «розстріляного відродження».

Людина, чиє ім’я звучить як бренд, а біографія претендує на книжку. Чого тільки вартує історія його більярдних баталій з Маяковським, який саме через програш Йогансену був змушений декламувати з-під столу пушкінську “Пташку божу”.

Майку пророкували майбутнє здібного лінґвіста за його талант до вивчення мов. Але поета цікавило занадто багато речей, аби зосереджуватися лише на мовознавчих дослідженнях. Серед його численних захоплень – полювання, теніс, шахи, фотографія, точні науки, велосипеди… Попри це, він таки укладав граматики, словники, брав участь у створенні правопису 1928 року, викладав. Проте чи не найбільшою пристрастю були подорожі. І хоча мандрівки здійснював недалекі (південь України, прикаспійські степи, Дагестан), писав про них багато і охоче. Як результат – знаємо Йогансена-замальовника, який радив: аби зробити хороший нарис неодмінно потрібно починати з “Подорожі довкола власної кімнати” та книги про коробку сірників. Йогансен – митець, який умів робити цікавими звичні речі, творив щоденну естетику, романтику буднів. Його творчість – це про любов до життя. «Хай плачуть недолуги, боягузи й лицеміри» – говорив Майк у своїх автоінтерв’ю. Так, власне, і писав, і жив. Іскристо, весело, цікаво. Репортажі, оповідання, нариси, вірші – усе якось по-майківськи. Загасити цю сонцесяйність спромоглася хіба радянська влада. Принциповий до останньої хвилини, Йогансен захищав від наклепів Остапа Вишню, за що сам отримав статус “члена антирадянської, націоналістичної організації”. Був розстріляний у 1937 році.

До біографії

Михайло Гервасійович Йогансен народився 16 (28) жовтня 1895 року в м. Харкові у сім'ї вчителя німецької мови, вихідця з Латвії (в окремих матеріалах є вказівка на його шведське чи норвезьке походження). Навчався Майк у класичній російській гімназії. На час закінчення Харківського університету (1917) він знав старогрецьку й латину, володів англійською, німецькою, французькою, знав скандинавські та слов'янські мови. Як казали сучасники, «з Майка був чортівськи здібний лінгвіст», але так само він опановував технічною інформацією. Майк Йогансен мав енциклопедичні знання, захоплювався різними видами спорту.

Під враженням від трагічних катаклізмів російської інтервенції в Україну, передусім кривавих розправ денікінців у Харкові, Йогансен «поклав різку лінію у світогляді і пристав до марксівського. Тоді ж почав писати вірші українською мовою – раніше писав руською.

Про себе як українського поета Йогансен заявив 1921 року публікаціями в журналі «Шляхи мистецтва», збірниках «Жовтень», «На сполох», «Штабель». Того ж таки року вийшла і його перша поетична книга – «Д'горі». Він зближується з Василем Елланом, Миколою Хвильовим, Павлом Тичиною, Володимиром Сосюрою та іншими харківськими письменниками. Разом з ними заснував першу організацію українських пролетарських письменників «Гарт» (1923).

1925 року Йогансен став одним із засновників ВАПЛІТЕ,

згодом очолив «Техно-мистецьку групу „А“», що склалася з літераторів, які відійшли від ВАПЛІТЕ. З його ідеї народився позагруповий журнал-альманах «Літературний ярмарок», потім – «Універсальний журнал», про який Микола Хвильовий із властивим йому сарказмом відгукувався: «Рожденный ползать летать не может». Пізніше Йогансен став членом Спілки радянських письменників України (1934).

За сімнадцять років творчої діяльності видав вісім книг віршів, десять книг прози, чотири книжки для дітей та дві з літературознавства. Проте зі всього створеного головним вважав поетичний доробок. На п'ятнадцятому році творчої діяльності видав підсумкову книжку віршів, хоча свою поетичну програму не вважав вичерпаною.

На початку творчого шляху молодому поетові властивий був мотив мрійних «островів хмар», що його Олександр Білецький назвав «запізнілим романтизмом». Але бурхлива доба швидко «перемагнітила» Йогансена. Сповнений сподівань на національне й соціальне оновлення поет видає збірку «Д'горі» (1921), в одному з розділів якої – «Скоро forte» – поетичними засобами відтворив добу революції та громадянської війни, яку бачив у високих героїчних тонах. З великою тривогою придивлявся Йогансен до тих непримиренно конфронтаційних тенденцій, які трагічно розколювали народи, втягували їх у вир братовбивчої війни.

Звертаючись до фольклорних джерел, Йогансен переосмислює їх у світлі ренесансних ідей (збірка «Кроковеє коло», 1923). Поетична збірка «Ясен» (1929), яка з'явилася після книжок «Революція» (1923) та «Доробок» (1924), виявила нову якість творчих пошуків Йогансена: від стихійної революційності молодого українського інтеліґента раннього періоду творчості письменник еволюціонізує у напрямку «романтика чистого слова». Еволюція поета та його ліричного героя йшла лінією романтизації щоденної, живої, суперечливої дійсності, що по-своєму утверджувала «романтику буднів».

Будучи одним із адептів створеної спільно з Олексою Слісаренком та Юрієм Смоличем «Техно-мистецької групи „А“», Майк Йогансен, однак, і в поезії, і в прозі зберігав творчу індивідуальність. Часто вдавався до експериментів: поєднував прозу й поезію в одному творі. Полюбляв містифікацію.

У післямові до «Подорожі ученого доктора Леонардо» він, перепросивши читачів, пояснює навіщо написано твір: «Ніде не написано, що автор у літературному творі зобов'язався водити живих людей по декоративних пейзажах. Він може спробувати навпаки водити декоративних людей по живих і соковитих краєвидах».

Пізньому періодові творчості Йогансена властиве звернення до сюжетного вірша, балад, віршованих оповідань, нарису. Він покладає великі надії на прозу, розглядає роботу в поезії як «юнацьку спробу», вважаючи лірику «недовговічною та ефемерною», мріє написати «велике полотно» про «Харків, про індустріальне оновлення» велетенського міста.

Загибель

18 серпня 1937 року письменника було заарештовано у його харківській квартирі по вулиці Червоних письменників, 5. На допитах Йогансен поводився з властивою йому гідністю: не запобігав перед слідчим Замковим, не «топив» побратимів по перу, не приховував своїх політичних поглядів. «В бесідах з Епіком, Вражливим я говорив, що Остап Вишня – ніякий не терорист, – свідчив він на допиті 16 жовтня 1937 року. – Що саджають людей безвинних у тюрми. Я стверджував, що арешти українських письменників є результатом розгубленості й безсилля керівників партії і Радянської влади».

24 жовтня 1937 р. Йогансену було пред'явлено обвинувачувальний висновок, підготований оперуповноваженим харківського УНКВС Половецьким і затверджений заступником начальника управління Рейхманалом, в якому зазначалося, що Йогансен з 1932 р. був учасником антирадянської націоналістичної організації, яка ставила своєю метою повалення Радянської влади методами терору й збройного повстання, завербував чотири особи для участі в повстанні, погодився особисто взяти участь у виконанні теракції проти керівників компартії і радянського уряду. Розглянувши на закритому засіданні 26 жовтня 1937 року судово-слідчу справу Михайла Йогансена, Військова Колегія Верховного Суду СРСР винесла вирок:

«Йогансена М. Г. засудити до вищої міри кримінального покарання – розстрілу з конфіскацією всього майна, що належить йому особисто. Вирок остаточний і на підставі Постанови ЦВК СРСР від 4 грудня 1934 року підлягає негайному виконанню».

27 жовтня 1937 року Йогансена було розстріляно у Києві. Символічна могила письменника знаходиться на Лук'янівському цвинтарі в Києві.

https://lib.misto.kiev.ua/UKR/BIOGRAPHY/yohansen.dhtml

Повні тексти творів М. Йогансена. Читати он-лайн

Вовки і верблюжата
Життя Гая Сергійовича Шайби
Жук-водолюб і таргани
Кіт Чудило
Краби
Оповідання про Майкла Паркера
Подорож ученого доктора Леонардо
Собака
Собака Джан
Собака і ворони
Собака, що лазив на дерево
Сокіл-кібець
Соми
Списана спина
Хитрі качки
Хто розірвав сову?
Як мураші наїлися цукру
Як окунь сам упіймався
Як орел приніс мисливцеві норця
https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=204

Електронна бібліотека. Поезія

Майк Йогансен
Ах, життя моє - кругле, як м´яч...
Вікно зимового вагону
Поезія
Випливає чапля з туманiв...
Ось iду по рейцi
Колискова
Майк Йогансен
Ви, що, не знаючи мети...
Посуха
Заячий вечiр. Снiг...
Люблю тебе - не знаю слiв...
Мисливська легенда
Верніться!..
Овес росте край неба у пiсках...
Ясень
Метемемфiсис
Майк Йогансен
Весна
Голод
Днi мої, мої дивнi дiти...
Поля синiють вечорами...
Я знаю: загину

Бібліографія статей

(за алфавітом авторів та назв)

Гудзенко, Л. Свідчать сосни Биківні [Текст]: урок пам'яті жертв сталінського терору / Л. Гудзенко // Дивослово. - 2005.- №3. - С.12-16. Ознайомлення учнів з однією трагічною сторінкою в історії українського народу - загибелллю в 1920=1940-х рр. ХХ ст. десятків тисяч людей, останки яких поховані в селищі Биківні під Києвом

Самара, Ірина. Літературні містифікації [Текст] / Самара, Ірина // Дніпро. - 2016 - № 8-9. - С. 156-163. Про літературні містифікації та письменників, що вдавалися в своїх творах до невинних містифікацій в погоні за популярністтю. Літературні розіграші

Цимбал Я. Звукосмислові експерименти в поезії і прозі Майкла Йогансена [Текст] / Я. Цимбал // Слово і час. - 2003.- (№1). - С.15-21.

Цимбал, Ярина. Мадрівник, мисливець і філософ [Текст] = http://tyzhden.ua/History/149982: за своє коротке життя Майк Йогансен устиг побувати в дуже багатьох іпостасях / Цимбал, Ярина // Український тиждень. - 2015. - 30 жовт. (№43). - С. 38-41. 28 жовтня виповнюється 120 років від дня народження Майка Йогансена, поета, сценариста, лінгвіста, новеліста, автора граматик, поетик, словників, численних перекладів із мов «усіх народів світу» – так він сам себе характеризував. І хоча друзі знали його як дотепного вигадника, любителя розіграти й пожартувати, все це була правда. А ще Йогансен охоче мандрував, полював, грав у футбол, шахи, більярд і теніс. Сам Майк напевне виконує свою давню обіцянку: «...оселившися в царстві тіней, буду вести розумну бесіду з Гезіодом, Гайне і Міґелем Сааведрою Сервантесом. Але я буду з ними говорити українською мовою, бо вірю, що наша квітчаста Батьківщина є діамант у гроні вільних народів світу. І ще я скажу там, у царстві тіней, що я, Майк Йогансен, був при житті і залишусь по смерті одним із кращих поетів української оновленої землі»

Цимбал, Ярина. Як створювався український репортаж? [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/media/yak-stvoryuvavsya-ukrayinskyy-reportazh: Майк Йогансен: «Немає у світі такої речі, про яку не можна було б цікаво розповісти» / Цимбал, Ярина // День. - 2016. - 12-13 лют. (№24-25). - С. 25, 29. У післямові до збірки "Три подорожі" Майк Йогансен без зайвої скромності заявляв: "Я написав оцю книжку і тим початок поклав новому для української літератури жанрові". Це була не самовпевнена похвальба, а констатація факту, от тільки цей жанр Йогансен так і не означив. Його власні книжки називалися "подорожами". Відтепер ім'я Майка Йогансена, українського поета і прозаїка 20-х років ХХ століття, автора, який започаткував традицію художнього репортажу в Україні, носитиме конкурс "Самовидець" від видавництва "Темпора". Проект, що покликаний розвивати українську художню репортажистику, вже четвертий рік поспіль відкриває нових авторів

Шептицька, Тетяна. Право писати правду [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/3070/196/105366/: письменник, перекладач, сценарист та лінгвіст Майк Йогансен - достойник / Шептицька, Тетяна // Україна молода. - 2016. - 1 лист. (№138). - С. 10. За народними повір’ями, коли людина помирає упритул до дати народження, то означає, що вона виконала своє призначення на землі, завершила цикл перетворень, саморозвитку й накопичення потрібного досвіду. Однак навряд чи подібні уявлення стосуються тих, кого безжально вирвала з цього світу не хвороба чи нещасний випадок, а зла воля більшовицької влади. Несправедливо, ба, більше – злочинно, що талановитий письменник, перекладач, сценарист, лінгвіст Майк (Михайло) Йогансен у 41-річному віці мусив підсумовувати прожите й зроблене. Проте маємо символічний збіг дат – 28 жовтня він відзначав би день народження, а 27 жовтня 1937 року його розстріляли у Києві за вироком виїзної сесії Військової колегії Верховного суду СРСР

Шубін, Борис. Тревелог: література завзятих мандрівників [Текст] / Шубін, Борис // Дніпро. - 2016 - № 8-9. - С. 150 -154. "Тревелог" - розповідь про подорожі. Це такий собі блог, що поєднує дві опції - "trevel" і "blog". Розповідь про подорож, що складається з історій, фотоматеріалів, замальовок маршрутів. Звіти про подорожі народили новий літературний жанр

Із творчої спадщини М. Йогансена

Список літератури

Йогансен, Майк. Вибранi твори / Йогансен, Майк ; Упоряд.та передм. Р.Мельників; Післям. С.Крижанівського. - К. : Смолоскип, 2001. - 516 с.

Йогансен, Майк. Поезії [Текст] / Йогансен, Майк ; Упорядк., приміт. та вступ. ст. С.А.Крижанівського. - К. : Радянський письменник, 1989. - 196 с.

Йогансен, Майк. Вибрані твори [Текст] : літературно-художнє видання / Йогансен, Михайло Гервасійович ; Вст. ст., упор. В.П.Агеєвої. - К. : Книга, 2011. - 272 с

Йогансен, Майк. Собака, що лазив на дерево [Текст] : оповідання / Йогансен, Михайло Гервасійович ; Упор., літ. обр. Б.Чайковського; Худож. Т.Капустіна. - К. : Веселка, 1989. - 48 с.

***

Чорне і червоне: 100 українських поетів XX сторіччя [Текст] : поетична антологія в 2-х томах: Навчальне видання. Хрестоматія / Укл. Б.Щавурський. - Тернопіль : Богдан, 2011. - 1376 с. Поетична антологія у двох томах – «Червоне і Чорне: 100 українських поеток ХХ сторіччя» та «Чорне і Червоне: 100 українських поетів ХХ сторіччя», упорядкована Борисом Щавурським, – це цікава спроба простежити шлях української літератури останнього століття. Кожен том – це понад 1300 сторінок віршів, зібраних під однією палітуркою, 100 життів, сто років самотності та любові найцікавіших ста поетів (чи поеток).

Ой упало солнце [Текст]: из украинской поэзии 20-30-х годов [20 ст.] / Пер. с укр.; Сост. В.Крикуненко; Послесл. М.Жулинского; Худож. В.Харламов. - М. : Художественная литература, 1991. - 508 с.

Атом серця [Текст] : українська поезія першої половини XX століття / Упор., вступ. ст. та прим. Ю.Коваліва; Худож. Б.Сушко. - К. : Веселка, 1992. - 350 с.

Україна, нене моя! Сповідь: поезії, писанки... [Текст]: збірник / Упор. та прим. О.Шевченка; Вступ. ст. Я.Гояна; Післям. Е.Біняшевського; Худож. Е.Біняшевський. - К. : Веселка, 1993. - 327 с.

Веселка. Антологія української літератури для дітей в 3-х т. [Текст] . Т.3 : Твори радянського періоду: Проза: Для молодшого та середнього шкільного віку / Упорядк., бібліогр. нариси Б.Й.Чайковського; Передм. М.Г.Жулинського; Худож. І.М.Гаврилюк. - К. : Веселка, 1985. - 675 с.

Література про життя та творчість М. Йогансена

«Той читач, із яким мені не нудно балакати, хоча б краєм ока свого добачає, в якій добі ми живемо і що про нас скаже історія, незважаючи на всі наші помилки, на огріхи й на деяке запаморочення від успіхів. Той же читач, що його ідеї регулюються тільки тим, що він сьогодні жер на сніданок і тим, що йому розповідає кума коло чаю, – той читач чужий душі моїй. Може, й корисно було б побалакати і з ним також, а тоді написати побутовий роман із болотного життя, але мене враз бере нудьга і дуже хочеться спати».

Майк Йогансен https://www.lustrum.com.ua/books-2/

Агеєва, Віра Павлівна. Дороги й середохрестя [Текст] : есеї / Агеєва, Віра Павлівна ; Худож. Т.Омельченко. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2016. - 352 с.

Спроба розглянути найцікавіші тенденції й повороти, зміни і зміщення, розломи і зсуви у складному й контроверсійному українському літературному розвитку ХХ-ХХІ століть. Велику увагу відведено автобіографічному дискурсу. Мозаїка стилів, шукань, художніх прямувань, творчих біографій розгортається у зверненні до текстів Олександра Довженка, Миколи Бажана, Майка Йогансена, Юрія Косача, Оксани Забужко, Сергія Жадана

В'ятрович, Володимир. Історія з грифом "Секретно". Архіви КГБ розповідають [Текст] : науково-популярне видання / В'ятрович, Володимир ; Під ред. О. Оксимця. - Львів : Часопис, 2012. - 240 с.

Історик Володимир В'ятрович, який на посаді директора Архіву Служби безпеки України провів розсекречення раніше таємних архівів радянської спецслужби від ЧК до КҐБ, розповідає про минуле України 1918-1991 років.

З порога смерті [Текст] : письменники України - жертви сталінських репресій / Упор., передм. О. Г .Мусієнко. - К. : Радянський письменник, 1991. - 494 с.

Ковалів, Юрій Іванович. Історія української літератури: кінець XIX - початок XXI ст. Підручник. У 10-ти т. [Текст]: навчальне видання. Т.4 : У сподіваннях і трагічних зламах / Ковалів, Юрій Іванович. - К : ВЦ "Академія", 2013. - 576 с.

Десятитомне видання історії української літератури покликане розкрити панораму її розвитку від останніх десятиліть ХІХ ст. до сьогодення. Четвертий том висвітлює літературний процес в Україні під час національно-визвольних змагань і драму «розстріляного відродження» в культурно-соціальному контексті 20-х років

Лавріненко, Юрій. Розстріляне відродження: Антологія 1917-1933 [Текст] : Поезія-проза-драма-есей / Лавріненко, Юрій ; Упорядкув., передм., післям. автора; Післямова Є.Сверстюка. - П'яте видання. - К. : Смолоскип, 2007. - 976 с.

Петров В. Діячі української культури - жертви більшовицького терору [Текст] : 1920-1940 рр. / В. Петров ; Вст. ст. С.Білоконя. - К. : Воскресіння, 1992. - 77 с.

Письменники Радянської України [Текст] : 20-30 роки: Нариси творчості / Упоряд. С.А.Крижанівського. - К. : Радянський письменник, 1989. - 407 с.

Ростріляне Відродження. Золоті рядки української репресованої прози [Текст] : літературно-художнє видання / Укл. О.В.Зав'язкін; Худож. О.Перепелиця, В.Лукаш. - Донецьк : ТОВ "ВКФ "БАО", 2009. - 368 с.

Розстріляне Відродження... Це назва найтрагічнішого з часів, який пережила вітчизняна культура в 30-ті роки ХХ століття. Багато поетів, прозаїків, перекладачів, літературних критиків, літературознавців, викладачів, театральних діячів стали тоді жертвами сталінського режиму. Ця збірка відкриє перед читачем досі малознані імена майстрів прози Розстріляного Відродження. Видання розраховане на широкий загал шанувальників українського слова

Самі про себе [Текст] : автобіографії українських митців 1920-х років / Під упор., передм., прим., комент. Р.В.Мовчан; Худож.Н.В.Михайличенко. - К. : Видавництво Кліо, 2015. - 640 с. : іл. - Свіча у храмі нашого себезнайдення, або Звивистими стежками "Розстріляного відродження": с.5; Примітки і коментарі: с.491.

Книжка покликана стати помічником у пізнанні й дослідженні складної, неоднозначної доби "Розстріляного відродження", образ якої вона доповнить і увиразнить багатьма невідомими персоналіями, фактами, деталями, автентичним колоритом

Ушкалов, Леонід Володимирович. Що таке українська література [Текст] : Есеї / Ушкалов, Леонід Володимирович ; Худож. Т.Омельченко. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. - 352 с. До книги ввійшли 45 есеїв, які вперше побачили світ у 2012-2013 роках на шпальтах газети «Україна молода» в рубриці «Уроки літератури від Леоніда Ушкалова». У них автор порушує цілу низку питань, важливих для кожної людини: щастя, свобода, любов, правда, поезія, самотність... А героями есеїв є і добре відомі всім класики, зокрема Сковорода, Квітка-Основ’яненко, Шевченко, Гоголь, Драгоманов, Франко, Леся Українка, Кобилянська, Винниченко, Хвильовий, Йогансен, Маланюк, Довженко, Яновський, і куди менше знані автори: Кримський, Шпол, Буревій, Чернов, Теліга, Лівицька-Холодна й інші. Написані в яскравій публіцистичній манері, ці «уроки» незаперечно свідчать про одне: українська літературна традиція від давнини до сьогодні – багата, барвиста і надзвичайно цікава

WEB-ліографія

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2804377-jogansen-prigoda-gulivera-u-slobozanskij-svejcarii.html Майк Йогансен. Пригода Гулівера у слобожанській Швейцарії

https://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_hiba-zh-ce-ne-tragediya-koli-lyudina-yaka-tebe-obozhnyuye-gidka-tobi/800260 "Хiба ж це не трагедiя, коли людина, яка тебе обожнює, гидка тобi?"

https://www.twirpx.com/file/1569316/ Йогансен Майк. Вибрані твори

https://www.twirpx.com/file/2669690/ Йогансен Майк. Вибрані вірші

https://www.twirpx.com/file/1910015/ Йогансен Майк. Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта та інших

Авантюрний роман, написаний начебто німецьким письменником Віллі Вецеліусом, а насправді українським літератором Майком Йогансеном (котрий цього Вецеліуса просто вигадав). Видавався уперше в 1925 році почастково, кожний розділ окремою книжкою, усього 10 випусків. Пригоди персонажів відбуваються на суші і на морі, у різних країнах на різних континентах, зокрема у Радянській Україні. "Пригоди Мак-Лейстона..." вважається першим в українській літературі твором у жанрі пригодницького роману

https://www.lustrum.com.ua/books-2/

Йогансен Майк. Подорожі філософа під кепом

https://www.twirpx.com/file/2669760/

Йогансен Майк. Подорож людини під кепом

https://www.twirpx.com/file/1902155/

Йогансен Майк. Оповідання про Майкла Паркера

https://www.twirpx.com/file/897504/

Йогансен Майк. Майборода

https://www.twirpx.com/file/897505/

Йогансен Майк. Подорож ученого доктора Леонардо

Обман читацьких сподівань, безперервне іронізування, яскраві образи-примари, маріонетки, непередбачувані сюжетні ходи, національний колорит і подорож. Ось із чого було сконструйовано цей український абсурдистський роман на початку XX століття – в 1929 році. Майк Йогансен не знехтував письменницькими законами і законами жанру, тому його твір має струнку фабулу, але й дуже заплутаний сюжет. Заплутаність – не наслідок його письменницької недбалості. Це, скоріше, гра із читачем. Витончена й доволі екстремальна. Чому автор удається до такої гри? І що у Подорожі. головне: люди чи все ж таки ландшафти, якими пересуваються ті ж самі люди? Йогансен дає прозору відповідь на питання. Книга Йогансена абсурдна і химерна. Не треба героїв цього роману сприймати всерйоз: вони – не більше, ніж вигадка. І потрібні автору лише для того, щоб читач здійснив подорож Україною. А персонажі, вирізані з картону (саме на цьому матеріалі наполягає Йогансен), потрібні були для того, щоб заповнити книжковий простір між описами ландшафтів головних героїв.