Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.
Останнє оновлення: 21.11.2020 р.

Вінграновський Микола. «З любов'ю до людей і Слова»

Біобібліографічний список літератури до дня народження Миколи Степановича Вінграновського – українського поета-шістдесятника, кінорежисера, драматурга, актора

До біографії

Народився Микола Степанович Вінграновський 7 листопада 1936 року в місті Первомайську на Миколаївщині.

У 1960 році закінчив Всесоюзний інститут кінематографії в Москві. Працював на Київській кіностудії імені О.П. Довженка.

Перший серйозний дебют Миколи Вінграновського як поета стався 7 квітня 1961 року. Тодішня «Літературна газета» (тепер «Літературна Україна») вийшла із заголовком на всю четверту полосу «Микола Вінграновський. З книги першої, ще не виданої», де було вміщено п'ятнадцять віршів поета. А 1962 року побачила світ і сама книга - «Атомні прелюди», яка додала ще більше критичних стріч на адресу автора в літературному середовищі. Багато хто знаходив у поезії Миколи Вінграновського «штукарство», «туманності», «метафористичну ускладненість», «надмір алегорій». Але, як пише Іван Дзюба, «книжка вразила і багатьох окрилила своєю незвичайністю - масштабністю поетичної думки й бентежною силою уяви; діапазоном голосу, що вміщав у собі і громадянську патетику, і благородний сарказм, і щемливу ніжність; тією гідністю і суверенністю, з якими говорилось про болі народу, проблеми доби, суперечності історії. Космос, людство, земля, народ, доба, Україна - ось який масштаб узяла поетична мова Вінграновського, ось у яких вимірах жив його ліричний герой».

До думи дума доруша...

Стодоли дум - в одну стодолу!

Дивись і думай, моя доле, -

До думи дума доруша.

Стобальним, стоглобальним болем

До неба дибиться душа.

До думи дума доруша...

Стодоли дум - в одну стодолу!

Таким постає Микола Вінграновський і в книгах «Сто поезій» (1967). «Поезії» (1971), «На срібнім березі» (1978), «Київ» (1982), «Губами теплими і оком золотим» (1984), «Кінь на вечірній зорі» (1987).

Поезія Миколи Вінграновського багата за жанрами і віршовими формами - це класичні сонет і елегія, медитація, романс, станси, вірші, написані гекзаметром, античним елегійним дистихом.

Микола Вінграновський - автор десятка поетичних і прозових книг для дітей, серед яких - «Літній вечір», «Ластівка біля вікна», «Первінка», «Сіроманець», «У глибині дощів», а також роману «Северин Наливайко», кількох кіносценаріїв.

Твори Миколи Вінграновського перекладено російською, литовською, естонською, грузинською, чеською, словацькою, польською, румунською, англійською, португальською та іншими мовами світу.

Микола Вінграновський - лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка та премії Фундації Антоновичів (США)

Твори

Збірки поезій

Атомні прелюди (1962)

Поезії ( 1971)

Любов, не йди! (1997)

Сто поезій (1967)

Київ (1982)

На срібнім березі (1982)

Цю жінку я люблю (1990)

Збірки для дітей

Первінка

У глибині дощів

Літній ранок

Андрійко-говорійко

Літній вечір

Ластівка біля вікна

Повісті

Первінка

Літо на Десні (1983)

Чотирнадцять столиць України (1997, історичний нарис)

Наливайко (роман, 1990)

Світ без війни (1958)

У глибині дощів

Фільмографія

Актор

Іван Орлюк («Повість полум'яних літ», 1961)

Дончак («Сейм сходить з берегів», 1962)

Несвятиласка («Дума про Британку», 1970)

Вацлав Купка («Берег надії», 1967)

Режисер

Климко (1984)

Ескадра повертає на Захід (1966, співавтор)

Тихі береги (1973)

Дума про Британку (1970, роль Несвятиласкі)

Берег надії (1967, роль Вацлава Купки)

«Чигирин - столиця гетьмана Богдана Хмельницького» (1993)

«Голубі сестри людей» (1966)

«Слово про Андрія Малишка» (1983)

«Довженко. Щоденник 1941-1945» (1993)

«Щоденник О. П. Довженка » (1989, у співавторстві з Леонідом Осикою)

«Гетьман Сагайдачний» (1999)

«Галич - столиця князя Данила Галицького» (1993)

«Батурин - столиця гетьмана Івана Мазепи» (1993)

https://sites.google.com/site/msvingranovskij/home/biografia

Бібліографія статей

(подано за алфавітом авторів)

Літературна діяльність

Біленко, В. Микола Вінграновський [Текст] / В. Біленко // Сільські вісті. - 2006.- 7 лист.(№129). - С.2. Талановитий поет і прозаїк, кінорежисер і актор, Микола Вінграновський був Великим Українцем. Залюбленість у Слово і вміння його написати і мовити так, як ніхто, визначили йому першорядне місце серед потужного сонму поетів-шістдесятників минулого століття

Бєляєва М. В столиці триває місяць Вінграновського [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4261/art/1366139554.html: Одному з найяскравіших шістдесятників присвячена низка творчих акцій / М. Бєляєва // Хрещатик. - 2013. - 17 квіт. (№54). - С. 7. Організатори проекту, присвяченого Миколі Вінграновському, пропонують киянам разом згадати цю талановиту людину, яка творила поза часом. У рамках "Місяця Миколи Вінграновського", що проводиться в квітні, реалізують різнопланові ініціативи: від ретроспективи фільмів знаменитого актора і режисера, фото-, відео- і музичного проектів до конкурсу ілюстраторів та українських школярів

Бондар-Терещенко, Ігор. Тютюнник і Вінграновський: «умонтовані» в час [Текст] = http://dt.ua/CULTURE/tyutyunnik_i_vingranovskiy_umontovani_v_chas-94479.html / Бондар-Терещенко, Ігор // Дзеркало тижня. - 2011. - 24-29 груд. (№47). - С. 16. У 2011-му майже збіглися ювілеї двох визначних майстрів нашої літератури. Миколі Вінграновському виповнилося б 75, а Григору Тютюннику - 80. Їх об’єднав один творчий простір - українська література. Їх об’єднав і один уже усталений вимір - «шістдесятники».

Гальчук, Оксана. Лірична сповідь Миколи Вінграновського [Текст] / Гальчук, Оксана // Слово і час. - 2007. - №4. - С. 3-12. Про кохання М.Вінграновський писав завжди, а своєрідна антологія інтимної лірики М. Вінграновського 1990 року "Цю жінку я люблю", до якої ввійшли твори більш як тридцятилітнього відрізка творчості, безсумнівно, одна з найкращих в українському письменстві книжок про Любов

Гливінська, Леся "Слово моє, сила моя, славо..." [Текст] : мовно-поетичний світ Миколи Вінграновського / Гливінська, Леся // Дивослово. - 2011. - № 3. - С. 32-34. - Бібліогр.: с. 34. В матеріалах статті автор зазначає, що словесна творчість М. Вінграновського - магічно-віртуозна і шляхетна - є засобом маніфестації особливого світобачення автора - людини, яка цінувала й любила життя і усіх його проявах.

Дзюба І. Не окремо взяте життя: Спогади і роздуми на фінішній прямій / І. Дзюба // Київ. - 2007. - №9. - С.33-78. - Продовження. Поч. у №1,2,3,4 2006 р., №1,2,4,5,6,7-8 2007 р.  Тут - дещо з літературно-мистецького життя

Жежера В. Любов і мемуари [Текст] / В. Жежера // Голос України. - 2011. - 24 груд. (№244). - С. 13. У київському видавництві «Ярославів Вал» вийшла книжка «Маршал Вінграновський». Тут вміщено спогади та інші матеріали, що стосуються життя та особистості великого поета Миколи Вінграновського (1936-2004)

Колискова для Світлани : Юнацькі листи та ранні вірші Миколи Вінграновського[Текст] / Публікація Ігоря Павлюка // Київ. - 2008. - №5-6, 7-8. - С. 163 - 181.

Гриневич, Віктор. Він був легким, але ніколи - легковажним [Текст] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=310406: у видавництві «Смолоскип» вийшла третя книжка із серії «Шістдесятники». Вона містить твори одного з найпомітніших поетів цього періоду - Миколи Вінграновського / Гриневич, Віктор // Голос України. - 2014. - 9 січ. (№2). - С. 21. Про книжку, до якої увійшли поезія, проза, есеїстика, публіцистика, фотоматеріали, та про самого автора розповідали друзі й колеги на презентації, що відбулася в столичному Будинку вчителя

Лазарук, Мирослав. "Научиш жити і любить" [Текст] : передювілейні роздуми про 80-річчя геніального поета Миколи Вінграновського / Лазарук, Мирослав // Українська літературна газета. - 2016. - 15 січ. (№1). - С. 20.

Мамчич, Софія. "Я люблю, щоб мене любили" [Текст]: відзначили 75 років від дня народження Миколи Вінграновського / Мамчич, Софія // Літературна Україна. - 2011. - 1 груд. (№46). - С. 15. Вечори пам'яті таких поетів справді не можна обмежувати однією залою. Саме тому "Сімдесятип'ятилітній Вінграновський" став прямоефірною передачею з циклу "Радіоканал "Культура" представляє" і пройшов у Велдикій концертній студії Будинку звукозапису Національної радіокомпанії України. Відтак, 15 листопада відбулося ніби два вечори -один для тих, хто вщент заповнив залу, і другий - для всіх, хто мав змогу долучитися до розмови, увімкнувши радіо чи навіть зателефонувавши до студії

Марущак В. Духовна міра таланту [Текст] / В. Марущак // Літературна Україна. - 2011. - 27 жовт. (№41). - С. 1, 10-11. Біографія письменника, актора, режисера - Миколи Вінграновського

Маценко, Георгій. Живе відчуття доби [Текст] / Маценко, Георгій // Дзвін. - 2017. - № 12. - С. 190-197.

Наєнко М. Шістдесятництво: в історії і в сучасності [Текст] / М. Наєнко // Літературна Україна. - 2008. - 7 серп.(№30). - С. 5. - Продовження в №30-34. Закінчення у №35.

Олійник, Борис. У битві доль, політик і систем [Текст] / Олійник, Борис // Дзеркало тижня. - 2008. - 31 трав.(№20). - С. 12. В історію української літератури ХХ століття він увійшов як один із найталановитіших поетів-шістдесятників. Ось як згадує про Миколу Степановича інший представник того покоління митців-патріотів - поет Борис Олійник: «Я ж осмілюсь говорити про Поета, який виривається і з гурту, і з часового загону - про Миколу Вінграновського. І надсилу стримуватимусь од велеречивості, коб словесною завірюхою не образити сяєво Поезії цього Великого Майстра і рівновеликого за зростом сина України. Вивищується Вінграновський над творчим загалом ще й тим, що належить до крила особистостей, які в усі часи позначали Ренесанс. І за розмахом - поет, актор, кінорежисер, прозаїк, і за глибиною та космічністю осягнення України, Всесвіту і себе в Україні.

"Отут я серце винянчив для неба..." [Текст] = http://litukraina.kiev.ua/42vingran.html : До 75-річчя від дня народження Миколи Вінграновського // Літературна Україна. - 2011. - 3 лист. (№42). - С. 1, 10. 28-30 жовтня на Миколаївщині відбулися урочистості з нагоди 75-річчя від дня народження лауреата Шевченківської премії, заслуженого діяча мистецтв України, видатного поета й режисера Миколи Вінграновського (1936-2004)

Піддубняк, Василь. «Я буду завше з тобою...» [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19430/index.php?n=33697: виповнюється 80 років од дня народження Миколи Вінграновського / Піддубняк, Василь // Сільські вісті. - 2016. - 8 лист. (№98). - С. 3. Микола Степанович Вінграновський - класик української літератури, видатний поет, письменник-шістдесятник, кінорежисер, сценарист, кіноактор. Автор численних поетичних та прозових збірок

Протасова Г. "Ми на Вкраїні хворі Україною" [Текст] / Г. Протасова // Літературна Україна. - 2011. - 10 лист. (№43). - С. 16. Нечасто трапляється так, щоб одна сільська школа виховала для України відразу двох лауреатів Шевченківської премії. Проте сімнадцятій школі села Богопіль (нині - частина міста Первомайськ Миколаївської області) вдалося зробити саме це: дати освіту двом рівновеликим діячам нашої культури - поетові Миколі Вінграновському та художникові Андрію Антонюку. Відкриття виставки робіт художника, епіграфом до якої стала назва поетичної збірки Миколи Вінграновського «З обійманих тобою днів», відбулося 4 листопада в Національному музеї Тараса Шевченка

Русаков, Сергій. Зворушливий голос натхнення [Текст]: 75-річчя від дня народження Миколи Вінграновського / Русаков, Сергій // Освіта. - 2012. - 8-15 лют. (№6-7). - С. 11.

Смоляк, Б. Любити Вінграновського: вітаючи появу книги “Микола Вінграновський – дітям” / Б. Смоляк // Українська літературна газета. – 2017. –3 листоп.(N 22) – С. 5.

Степула, Надія. З любов'ю до людей і Слова [Текст]: Микола Вінграновський писав слово "Час" часто з великої літери. А Час подарував йому рідкісний шанс лишитися в літературі чаклуном слова. Його поезію і прозу любили і люблять не тільки ровесники, а й молоді / Степула, Надія // Голос України. - 2008. - 24 трав.(№98). - С. 7.

Сулик, Ю. Поважаймо себе - і нас поважатимуть [Текст]: Невичерпне джерело натхнення має наш працьовитий, волелюбний народ. Найщиріший доказ цьому - наша витворена віками феноменальна культурна спадщина, яку мусимо берегти, розвивати. Своїх зусиль до примноження скарбниці духовності України докладають і сучасні митці, майстри слова. Особливе місце у цій царині ось уже два десятиліття посідає Український фонд культури / Ю. Сулик // Сільські вісті. - 2006. - 21 груд.(№148). - С. 3. Вечір спогадів про Миколу Вінграновського

Талалай Л. М .Вінграновський: з неолублікованого [Текст] = http://litukraina.kiev.ua/40vinhranovskyj.html / Л. Талалай // Літературна Україна. - 2011. - 20 жовт. (№40). - С. 7. Кількість публікацій про Миколу Вінграновського щороку зростає. Поети присвячують йому вірші. Усе це добре. Проте деяким "мемуаристам" часом не вистачає почуття міри і скромності...Прикро, що на сьогодні немає жодного більш-менш наукового видання його творів. І, здається, у цьому напрямі нічого не робиться. Варто уважно перечитати його чорновики, звірити їх з текстами, що друкувалися. Микола був легким на підйом, любив подорожувати. У дорогу завжди брав блокнот, куди записував почуте та свої враження від побаченого. Ці коротенькі записи теж заслуговують на увагу й публікацію. Кілька таких записів пропоную читачам

Тримбач, Сергій. "Я плачу сліпими сльозами..." [Текст]: мій, твій, наш Вінграновський / Тримбач, Сергій // Україна молода. - 2004. - 26 серп. (№157). - С. 12. 26 травня 2004 року помер відомий український лірик Микола Вінграновський. Його пам'яті присвячена стаття

Чорна, С. “Я вас веду – і воля нам горить” [Текст] / С. Чорна // Голос України. – 2016. – N 108(11 черв.). – С. 13

Щириця П. Маршал Вінграновський [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/1979/164/70470/: 75–річчя поета й драматурга відзначають книгою спогадів його колег, друзів і журналістів / П. Щириця // Україна молода. - 2011. - 15 лист. (№206). - С. 13. Ідея такого видання давно витала в літературному просторі. І ось задум дружини Миколи Вінграновського (1936-2004) - Олександри Іванівни - щодо створення книги спогадів утілило видавництво «Ярославів Вал» (яке започатковує серію Personagrata

Щириця П. Материк Вінграновський: незнаний і незникомий [Текст] / П. Щириця // Літературна Україна. - 2011. - 10 лист. (№43). - С. 1, 10. Побачила світ книжка "Маршал Вінграновський". У ній вміщено ексклюзивні спогади, есеї, листи, інтерв'ю 52 письменників, журналістів, друзів та однокласників Миколи Вінграновського

Салига Т. Дослідження спадщини М. Вінграновського

Салига Т. Микола Вінграновський сьогодні, або Дискурс української історії в його поезії [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/304802 / Т. Салига // День. - 2010. - 4 серп.(№137). - С.

Салига Т. Трикнижжя, якому півсторіччя [Текст] = http://litukraina.kiev.ua/triknizhzhya-yakomu-p-vstor-chchya: до 50-річчя виходу у світ перших збірок: Василя Симоненка «Тиша і грім», Миколи Вінграновського «Атомні прелюди», Івана Драча «Соняшник» / Т. Салига // Літературна Україна. - 2012. - 31 трав. (№22). - С. 1, 6-7. Василь Симоненко Усі три збірки, названі в підзаголовку нашої розмови, можна вважати видавничими ровесницями. Їх опубліковано приблизно в один час.

Салига Т. Я - син зорі його, що з Кобзаря росте [Текст] / Т. Салига // Літературна Україна. - 2006. - 16 лист.(№44). - С. 1,7. Спогад поета, який він написав у серпні 2001 року, себто в десятиліття незалежної України "Хто і що для мене незалежність України"

Салига, Тарас. Загадка одного шедевра [Текст]: до 75-річчя Миколи Вінграновського / Салига, Тарас // Літературна Україна. - 2011. - 6 жовт. (№38). - С. 10-11. Від шанувальників поетичної музи Миколи Вінграновського не раз доводилося чути, що "його вірші не відпускають, беруть у свій полон, поселяються у твою душу і поселяють тебе у свій світ..." Щось заперечити тут важко

Салига, Тарас. Микола Вінграновський і не тільки він... у критичній рецепції Валерія Шевчука [Текст] = http://www.litgazeta.com.ua/node/2670 / Салига, Тарас // Українська літературна газета. - 2012. - 13 січ. (№1). - С. 16-17. - Закінчення у № 2. Валерій Шевчук та Микола Вінграновський – літературні новобранці одного часу. Їх навіть не розмежовували ранні творчі інтереси, себто – поезія

***

Салига Т. Микола Вінграновський [Текст]: літературно-критичний нарис / Т. Салига. - К. : Радянський письменник, 1989. - 167 с.

Салига Т. У глибинах гармонії [Текст]: літературно-критичні статті / Т. Салига. - К. : Радянський письменник, 1986. - 285 с.

Салига, Тарас Юрійович. Вогонь, що не згаса… [Текст]: науково-популярне видання / Салига, Тарас Юрійович ; Гол. ред. С.Головко; Переднє слово авт. - К. : Либідь, 2017. - 640 с

Кінематографічна діяльність

Навчався на акторському відділі Київського інституту театрального мистецтва. За два тижні від початку занять ставного, показного українця-степовика прослухав О. Довженко (майстрові «було дозволено» сформувати власний курс у кіноакадемії) і забрав його до себе в Москву навчатися у ВДІКУ. Однокурсниками Вінграновського були Георгій Шенгелая, Лариса Шепітько, Отар Іоселіані, Роллан Сергієнко, Віктор Туров. Через рік учителя не стало, але прилучення до його світу позначилося на всій творчій долі М. Вінграновського. Ще студентом зіграв головну роль рядового солдата Івана Орлюка у художньому фільмі «Повість полум'яних літ» (1961), автором якого був Олександр Довженко. За найкраще виконання чоловічої ролі Микола Вінграновський отримав золоту медаль кінофестивалю в Лос-Анджелесі.

До Києва дипломований кінорежисер повернувся з Москви великою знаменитістю, про що він сам розповідає в есе «Хто і що для мене незалежність України», і в повісті «Пересадка». Проте розбурхана «хрущовською відлигою»  столиця геть неприхильно зустріла вже сформованого і режисера, і літератора, який почав працювати накіностудії ім. О.Довженка. Написаний ним сценарій «Світ без війни» (1960) так і залишився тільки сценарієм.

Миколі Вінграновському таки вдалося відзняти художні стрічки на кіностудії О. Довженка: «Дочка Стратіона» (1964, 2-й режисер у співавт.), «Ескадра повертає на захід» (1966, у співавт.), «Берег надії» (1967), де він зіграв також роль Вацлава Купки, «Дума про Британку» (1970) - роль Несвятипаски, «Тихі береги» (1973), «Климко»  (1984), документальні фільми «Слово про Андрія Малишка (1983), «Щоденники О. П. Довженка» (у співавт. З Леонідом Осикою), «Щоденник. Довженко. 1941-1945» (1993), «Чигирин - столиця гетьмана Богдана Хмельницького (1993), «Батурин - столиця гетьмана Івана Мазепи (1994), «Галич - столиця князя Данила галицького (1995), «Гетьман Сагайдачний» (1999).

Гандзій, Олександр. Протягом п'яти років у Москві не промовив жодного слова російською мовою [Текст] = http://gazeta.ua/articles/history-journal/_protyagom-pyati-rokiv-u-moskvi-ne-promoviv-zhodnogo-slova-rosijskoyu-movoyu/733581: Микола Вінграновський переплавив золоту медаль кінофестивалю в Лос-Анджелесі на зуби для матері / Гандзій, Олександр // Країна. - 2016. - 10 лист. (№43). - С. 47-50. Кінорежисер Олександр Довженко взяв його до свого класу в Москву. Там почав зніматися в кіно. За першу роль у фільмі ”Повість полум’яних літ” отримав золоту медаль кінофестивалю в Лос-Анджелесі. 1962 року влаштувався на Київську кіностудію

Ковальчук В. Проект завершився - пам’ять лишається [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2265/164/80655/: квітень в Україні минув під гаслом «Вінграновський повсюди» / В. Ковальчук, М. Гриньова // Україна молода. - 2013. - 30 квіт. (№65). Завершується мистецький проект, присвячений пам’яті Миколи Вінграновського (1936-2004), українського поета, прозаїка, актора, кінорежисера, сценариста, одного з найвідоміших учнів Олександра Довженка

Кульчицький А. Він мріяв про фільм за своїм романом [Текст]: ще в 60-х роках у Білій Церкві, що на Київщині, відбулася прем'єра знаменитого фільму Ю.Солнцевої "Повість полум'яних літ" (за сценарієм О. Довженка, вчителя Миколи Вінграновського), що свого часу прогримів на весь білий світ. У цьому фільмі поет зіграв головну роль - Івана Орлюка. А невдовзі вже й для самого Миколи Степановича наше місто й усе Надросся стали близькими та рідними, його душа і серце линули в наш край, де він любив відпочивати і творити / А. Кульчицький // Літературна Україна. - 2007. - 6 груд.(№47). - С. 4. Микола Вінграновський та місто Біла Церква

Паросток Довженкового коріння [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18716/index.php?n=11153: сьомого листопада виповнюється 75 років від дня народження Миколи Вінграновського - шістдесятника, поета і прозаїка, кінорежисера, актора і сценариста. / Підготував Василь Піддубняк // Сільські вісті. - 2011. - 4 лист. (№126). - С. 5. Як митець і громадянин Микола Вінграновський родом із «хрущовської відлиги», з тієї плеяди шістдесятників, які викликали справжній вибух громадянської свідомості в суспільстві. За роман «Северин Наливайко» та прозові твори для дітей, за які письменникові 1984 року було присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка

Решетилова О. Зустрічі в Яблунівці у Миколи Вінграновського [Текст] / О. Решетилова // День. - 2008. - 3 черв.(№96). - С. 8. В суботу на мальовничому березі річки Рось зібралися друзі та близькі Миколи Вінграновського - видатного українського поета, прозаїка, кінорежисера. Тепер тут уже четвертий рік поспіль (минуло чотири роки з дня смерті поета) відбуваються «Літературні зустрічі у Миколи Вінграновського», на які з кожним роком збирається все більше людей

Топачевський, Андрій. П’ятий вимір Миколи Вінграновського [Текст] = http://slovoprosvity.org/2016/03/03/pyatij-vimir-mikoli-vingranovskogo/ / Топачевський, Андрій // Слово Просвіти. - 2016. - 3-9 бер. (№9). - С. 9. До 80-річчя Миколи Степановича Вінграновського, видатного письменника і кінематографіста, лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Вже перша збірка його поезій “Атомні прелюди” (1962), прилучивши його до славного гурту шістдесятників, стала, за висловом Івана Дзюби, “вагомим актом поетичного самоствердження”. Але до того була наука в Інституті кінематографії (ВДІК), куди його покликав сам Олександр Довженко! Повернувшися в Україну, незмінно блискуче пацював одразу у кількох галузях і жанрах літератури й кіно

Творча спадщина М. С. Вінграновського

Список творів з фондів МСМБ

Вибрані твори [Текст] / Вінграновський, Микола Степанович ; Худож. В.М.Флакс; Під ред. П.М.Перебийніса; Передм. І.Дзюби. - К. : Веселка, 1993. - 463 с.

Вибрані твори [Текст]: літературно-художнє видання / Вінграновський, Микола Степанович ; Упор. М.Лазарчук; Передм. Р.Семківа, М.Лазарука. - К. : Смолоскип, 2008. - 704 с.

  

Вибрані твори в трьох томах [Текст]: повісті й оповідання. Т.3 / Вінграновський, Микола Степанович ; Худож. Л.Бейгер. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2004. - 352 с. До третього тому вибраних творів видатного українського письменника Миколи Вінграновського увійшли його повісті й оповідання, які позначені глибоким психологізмом, калейдоскопічністю образів, ліричністю та м’яким гумором

Вибрані твори в трьох томах [Текст]:поезії. Т.1 / Вінграновський, Микола Степанович ; Худож. Л.Бейгер; Передмова: Т.Салиги. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2004. - 400 с. До першого тому вибраних творів видатного українського письменника Миколи Вінграновського ввійшли його поезії, створені впродовж 1954-2003 років. Його віршам, що належать до найвидатніших здобутків українського художнього слова, властивий глибокий ліризм, міцно й органічно вкорінений у традиції народної творчості та національної класичної літератури

Вибрані твори в трьох томах [Текст] : Северин Наливайко: Роман. Т.2 / Вінграновський, Микола Степанович ; Вступна стаття І.Дзюби; Худож. Л.Бейгер. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2004. - 400 с. До другого тому вибраних творів видатного українського письменника М. Вінграновського (1936–2004) увійшов історичний роман "Северин Наливайко", зі сторінок якого постає легендарний селянський гетьман і складна епоха, в якій йому судилося жити і боротися. "Северин Наливайко" — принципово новаторське явище не лише в українській, а й взагалі в сучасній історичній романістиці

Губами теплими і оком золотим [Текст]: поезії / Вінграновський, Микола Степанович ; Худож. Ю.І.Бондаренко; Реценз. П.П.Засенко. - К. : Радянський письменник, 1984. - 64 с.

З обійнятих тобою днів [Текст]: поезії для ст. шк. віку / Вінграновський, Микола Степанович ; Худож. А.Антонюк, В.Лісовський; Під ред. Т.І.Бойко; Передм. І.Дзюби. - К. : Веселка, 1993. - 303 с.

Київ [Текст]: поезії / Вінграновський, Микола Степанович ; Худож. В. В. Машков; Під ред. Н.В.Мельник. - К. : Дніпро, 1982. - 156 с. - Біографічна довідка: с.151. - (В пер.) 0-80.

Кінь на вечірній зорі [Текст]: повісті для сер. та ст. шк. віку / Вінграновський, Микола Степанович ; Худож. В.Качальський. - К. : Веселка, 1987. - 197 с.

Лето на Десне [Текст]: повести и рассказы / Винграновский, Микола Степанович ; Пер. с укр. - М. : Советский писатель, 1987. - 320 с.

Любове, нi! не прощавай! [Текст]: вибрана лiрика / Вінграновський, Микола Степанович ; Під ред. В.Коломійця; Худож. Л.М.Горошко. - К. : Український письменник, 1996. - 152 с.

Манюня [Текст]: Повісті. Оповідання. Есе / Вінграновський, Микола Степанович. - Львів : Літопис, 2003. - 320 с. Це нова книга лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, премії Володимира Вернадського і премії Фундації Антоновичів (США) Миколи Вінграновського. Разом з поезією проза Миколи Вінграновського - одне з найвизначніших явищ нашої літератури. В авторській редакції

                                       

На срібнім березі [Текст]: вибрані вірші / Вінграновський, Микола ; Упор. І.Малкович, П.Вольвач. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 256 с. До книги вибраного М. Вінграновського - найвизначнішого українського лірика другої половини XX століття - увійшов увесь "золотий канон" поета - від поезії високої любовної та громадянської пристрасті до найзворушливіших дитячих одкровень

Северин Наливайко [Текст]: роман / Вінграновський, Микола Степанович ; Передмова І. Дзюби. - К. : Веселка, 1996. - 368 с.

Стихотворения [Текст] / Винграновский, Микола Степанович ; Пер. с укр.; Вступ. ст. П.Загребельного; Худож. Е.Яковлев. - М. : Художественная литература, 1986. - 320 с.

Цю жінку я люблю [Текст]: лірика / Вінграновський, Микола Степанович ; Худож. Ф.Кичевський, С.Божій, Ю.О.Іванченко; Під ред. С.П.Савицького. - К. : Дніпро, 1990. - 205 с.

***

Чорне і червоне: 100 українських поетів XX сторіччя [Текст]: поетична антологія в 2-х томах: Навчальне видання. Хрестоматія / Укл. Б.Щавурський. - Тернопіль : Богдан, 2011. - 1376 с. Поетична антологія у двох томах - «Червоне і Чорне: 100 українських поеток ХХ сторіччя» та «Чорне і Червоне: 100 українських поетів ХХ сторіччя», упорядкована Борисом Щавурським, - це цікава спроба простежити шлях української літератури останнього століття. Кожен том - це понад 1300 сторінок віршів, зібраних під однією палітуркою, 100 життів, сто років самотності та любові найцікавіших ста поетів (чи поеток).

Література про життя і творчість М. С. Вінграновського із фондів МСМБ

«Народе мій! Поки що небо лягає на ніч у Дніпро –

Я на сторожі коло тебе поставлю атом і добро,

І стану сам біля колиски твого буття, що ти – це ти,

І твого слова кращі зблиски пошлю у Всесвіту світи.

Бо Всесвіт – не поле, і люд – не глядач,

І час – не ворота футбольних моментів,

І куля земна – не футбольний мяч

В ногах генералів і президентів!»

М. Вінграновський

Дзюба, Іван Михайлович. Літературні портрети [Текст] : продовження: есеїстичні розвідки / Дзюба, Іван Михайлович ; Передм. авт.; Худож. С.Ковика-Алієв. - К. : Український письменник, 2015. - 800 с

Касьянов, Георгій. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років [Текст] : науково-популярне видання / Касьянов, Георгій ; Вст. сл. авт. - Видання друге, випр. і доповн. - К. : ТОВ "Видавництво "Кліо", 2019. - 248 с. Книжку присвячено подіям, пов'язаним із виникненням і розвитком руху протесту в 1960-1980-х роках. У центрі уваги автора - протистояння української інтелігенції та радянської держави. Для істориків, політологів, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться вітчизняною історією

Коцюбинська, Михайлина Хомівна. Листи і люди [Текст]: роздуми про епістолярну творчість / Коцюбинська, Михайлина Хомівна ; Передм. авт. - К. : Дух і літера, 2009. - 584 с.

Документальна скарбниця Шевченківських лауреатів [Текст] / Кульчий, Олена, Малярчук, Тамара, Бентя, Юлія ; Передм. авт.; Слово до читача Б.Олійника, О.Гінзбург. - К. : ТОВ "Вид-во "КЛІО", 2013. - 352 с.

Лазарук, Мирослав. Микола Вінграновський. Степовий Сварог: Книга-мандрівка [Текст]: літературно-художнє видання / Лазарук, Мирослав. - Харків : Фоліо, 2017. - 252 с. Ця книжка відомого письменника та публіциста Мирослава Лазарука присвячена Миколі Степановичу Вінграновському (1936-2004) - одному із найвизначніших українських поетів і прозаїків ХХ століття (Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка 1984 року), постановнику 14 художніх та документальних фільмів, сценаристу, актору (золота медаль кінофестивалю в Лос-Анджелесі за краще виконання чоловічої ролі у кінострічці «Повість полум’яних літ» О. Довженка, учнем якого він був)

Левицька, Йоанна. Повернення до коріння. Українське поетичне кіно [Текст] = Powrot do korzeni. Ukrainskie kino poetyckie : Монографія. Наукове видання / Левицька, Йоанна ; Пер. з пол. Л.Горбенко. - К. : Задруга, 2011. - 124 с. Унікальне мистецьке явище у світовому кінематографі - українське поетичне кіно - в науковому дослідженні Йоанни Левицької розглядається в контексті суспільно-політичного клімату1960-х-1970-х років в Україні

Сверстюк, Євген Олександрович. Євген Сверстюк – Валерія Андрієвська [Текст] : Листування. Т.1: 1973-1978 : Кн.1: 1973-1975 / Сверстюк, Євген Олександрович, Андрієвська, Валерія Вікторівна . - К. : Дух і літера, 2019. - 736 с

Скляренко, Валентина Марківна. Література України [Текст] : довідкове видання: Для дітей середнього шкільного віку / Скляренко, Валентина Марківна, Батій, Яна Олександрівна ; Худож. Л.Д.Киркач-Осипова. - Харків : Бібколектор, 2015. - 319 с.

Слабошпицький, Михайло. З пам'яті дзеркала. Те, чого ви не прочитаєте в історії літератури [Текст] : Спогади / Слабошпицький, Михайло. - К. : Ярославів Вал, 2019. - 544 с.

Спогади про Олександра Довженко [Текст] / Під упоряд., прим. Ю.І.Солнцевої; Передм. Л.Новиченка; Худож. С.П.Савицький. - К. : Дніпро, 1973. - 719 с.

Тарнашинська, Людмила Броніславівна. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління [Текст] : історико-літературний та поетичний аспекти / Тарнашинська, Людмила Броніславівна ; Наук. ред. М.Г.Жулинський; Худож. оформл. М.Леоновича. - К. : Смолоскип, 2010. - 632 с.

Українська лiтература: Олександр Довженко [Текст] . 11 клас : Вип. 9 / Під упоряд. М.Старовойта. - К. : Всеувито, 2001. - 62 с.

Чирков, Сергій Миколайович. Хто у класики крайній. ESSE_ліки [Текст] : Есе / Чирков, Сергій Миколайович. - К. : ВЦ "Академія", 2018. - 288 с.

Шевчук, Валерій Олександрович. На березі часу [Текст] : Ті, котрі поруч: Спогади про сучасників / Шевчук, Валерій Олександрович. - К. : Либідь, 2015. - 576 с. Автор подає есеї, де докладно описує літературне середовище 1960-1980-х років. Це історії людей, які впливали на події в країні, ії долю та історію

Яворівський, Володимир. Вони були, вони є. Про великих українців зблизька, з відстані відчайдушних юнацьких пригод і чоловічої дружби завдовжки в усе життя [Текст] : спогади / Яворівський, Володимир Олександрович. - К. : Брайт Букс, 2019. - 160 с.

Якубовська, Марія Степанівна. У дзеркалі слова [Текст] : Есеї про сучасну українську літературу / Якубовська, Марія Степанівна ; Вст. сл. В.Лизанчука; Худож. оф. М.Шутурми. - Львів : Каменяр, 2005. - 751 с

Вшанування пам’яті

Скрипник А. Миколаївщина увічнила Миколу Вінграновського [Текст] = http://litukraina.kiev.ua/mikola-vschina-uv-chnila-mikolu-v-ngranovskogo  / А. Скрипник // Літературна Україна. - 2012. - 6 вер. (№34). - С. 14. Зворушливим виявився День знань у Первомайську - колишньому козацькому містечку Богопіль, що на північ від Миколаєва. Після багатьох років чиновницьких зволікань, в результаті неодноразових депутатських звернень рішенням сесії Первомайської міськради загальноосвітній школі № 17 присвоєно ім’я її випускника - видатного українського письменника-шістдесятника, кінорежисера, громадського діяча, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка М. С. Вінграновського (1936-2004). З такої нагоди цей, один із найстаріших в області, навчальний заклад відвідали відомі діячі культури та науки краю, які згадували земляка і читали його вірші

Меморіальна дошка

13 травня 2005 року на фасаді Первомайської загальноосвітної школи ІІ-ІІІ ступенів №17, яку закінчив Микола Вінграновський, урочисто відкрито меморіальну дошку на його честь. На ній напис: «У цій школі навчався Микола Вінграновський – поет, актор, кінорежисер, лауреат премій імені Т.Г.Шевченка та Фундації Антоновичів (США)» та слова великого поета: «Народе мій, як добре те, Що ти у мене є на світі».

Вулиця Миколи Вінграновського

9 квітня 2015 року № 317-VIII, у м. Миколаєві вулицю Енгельса перейменовано у вулицю Миколи Вінграновського.

 

 

 

 

Вулиця у селі Кумарі

 

 

До 70-річчя з дня народження Миколи Вінграновського у селі Кумарі Первомайського району було перейменовано вулицю на його честь. Збережена хата, в якій мешкала родина Вінграновських у період окупації, де малий Микола пішов у перший клас румунської школи. На будинку, де колись жила сім’я поета 28 жовтня 2006 року встановлено меморіальну дошку з написом : «У цьому будинку жив Микола Степанович Вінграновський (1936 – 2004 р.р.) поет, актор, кінорежисер, лауреат премій імені Т.Г.Шевченка та Фундації Антоновичів (США)» та слова великого поета:

Народе мій, як добре те,
Що ти у мене є на світі.

 

 

 

 

Хата, в якій мешкала родина Вінграновських

 

 

 

Первомайська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 імені Миколи Вінграновського

Рішенням сесії Первомайської міськради 28 серпня 2012 року Первомайській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 17, що розташована на вулиці Шолом Алейхема, присвоєно ім’я її випускника – видатного українського письменника, кінорежисера, громадського діяча, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка Миколи Степановича Вінграновського.

 

 

 

 

 

У шкільному музей історії Первомайської загальноосвітної школі І-ІІІ ступенів   № 17, зберігаються унікальні експонати, пов’язані з життям і творчістю земляка, Миколи Вінграновського.

 

 

Благодійний фонд ім. Миколи Вінграновського

2008 року створений Благодійний фонд ім. Миколи Вінграновського, з метою збереження й популяризації творчої спадщини поета й підтримки талановитої молоді в сфері української літератури, історії, культури, мистецтва.

Науково-практичні конференції

В Миколаєві проходять ювілейні науково-практичні конференції, присвячені творчості Миколи Вінграновського:

Всеукраїнська науково-практична конференція «Микола Вінграновський: доба і контекст» (Миколаїв, Миколаївський державний університет ім.В.Сухомлинського, 2006 р.).

Науково-практична конференція «Краєзнавча робота в системі філологічної освіти молоді» (Миколаїв, Миколаївський національний університет ім.В.Сухомлинського, 2011 р.).

Турнір шахопоезії пам’яті Миколи Вінграновського

Письменник Анатолій Качан разом зі своїм племінником Олександром Зубовим, міжнародним гросмейстером, багаторазовим чемпіоном м. Миколаєва з шахів, став ініціатором проведення в місті корабелів Першого в Україні (2002) та Другого (2011) турнірів шахопоезії пам’яті М. Вінграновського.

http://www.laginlib.org.ua/moya-mykolayivshhyna/literaturna-mykolayivshhyna/imena-pysmennykiv-na-karti-mykolayivshhyny/vingranovskyj-mykola-stepanovych/

Нагороди та премії

Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1984),

Почесної Грамоти Президії Верховної Ради України,

Лауреат літературної премії «Благовіст»,

Лауреат премії Фундації Антоновичів (США).

Додаток

До біографії

Народився Микола Вінграновський 7 листопада 1936 р. у селі Богополі на Миколаївщині. У1943 р. Вінграновський пішов у нульовий клас початкової школи в Кумарах, а продовжував навчання в богопільській десятирічці, яку закінчив 1955 р. Тоді ж він вступив до Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого на акторський відділ, де вже через два тижні обдарованого юнака вирізнив Олександр Довженко і «коронував»на долю артиста, кінорежисера й поета – за влучним висловом І. Дзюби, «на болісну й щасливу причетність до вічного творення духовності свого народу». Через рік учителя не стало, але прилучення до його світу позначилося на всій творчій долі Вінграновського: довженківське розуміння творчості як торжества свободи та краси резонують у кожному слові поета.

Ще студентом Вінграновський зіграв головну роль у «Повісті полум'яних літ», а фахом своїм обрав кінорежисуру (він створив 10 художніх фільмів, серед яких – «Берег надії», «Климко»та ін.). З 1960 р., після закінчення ВДІКу, Вінграновський був режисером Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. У 1989-1993 рр. він був головою Українського відділення ПЕН-клубу, і ця почесна неоплачувана посада – єдина з тих, що обіймав поет.

Перші вірші Вінграновського побачили світ у 1957 р. в журналі «Дніпро», чотири поезії було опубліковано в 1958 р. в «Жовтні», але справжній розголос принесла добірка «З книги першої, ще не виданої», яка з'явилася у «Літературній газеті»7 квітня 1961 р. Наступного року ця книжка вийшла в світ під назвою «Атомні прелюди»й стала одним з найголовніших побудників полемічного виру навколо нової поетичної генерації. Не часто трапляється, щоб перші газетні публікації віршів викликали такі рясні відгуки та полеміку, як це сталося з Миколою Вінграновським. Багато читачів гаряче вітали їхню появу, система ж зустріла новаторство негативно, звинувачуючи молодого поета в абстракціонізмі та сюрреалізмі. Наступна поетична збірка, «Сто поезій», вийшла через п'ять років.

Твори двох зазначених збірок, а також кілька нових віршів склали збірку «Поезії»(1971). Серед нових привертають увагу дві невеличкі поеми – «На Псло, на Ворсклу, на Сулу...», яка у пізніших виданнях названа «Голубі сестри людей», і «Гайавата».

Виразним свідченням дальшого творчого розвитку Вінграновського стала збірка «На срібнім березі»(1978). Поетів голос став начебто тихішим, але відбулося внутрішнє ускладнення й збагачення його лірики, підвищилася прихована інтенсивність душевного життя.

1984 р. вийшла невеличка збірка «Губами теплими і оком золотим», у якій звичайні будні людини і природи постають як світова містерія. В ній органічно переплелися картини природи і спогади дитинства, інтимна лірика і предметна реальність світу, химерія і казка, добра витівка і гумор, а головне – затамована жура.

Поема «Гайавата» свідомо зорієнтована своєю ритмікоінтонаційною будовою на відомий твір Лонгфелло. Звичайне земне життя зі своїми щоденними клопотами й тривогами, стачами і нестачами подається тут як найвище благо, у світлі якого всяке вигадане щастя є просто зайвим.

Майже одночасно з поезією Микола Вінграновський писав і прозу. Він створив кілька повістей та багато оповідань, і вони також стали важливою сторінкою його творчості (особливо повісті та оповідання 1980-х років). Письменник виробив оригінальний стиль, який, по суті, відповідає його поетичному письму. Сюжети прозових творі мають дуже відносну подієву основу і сповнені описом почуттів, якими автор щедро наділяє звірів, птахів, рослини й воду, сполучені в єдиний, самодостатній світ. Химерний, дивацький, перейнятий гумором, він випромінює світло духовної свободи. У повісті «Кінь на вечірній зорі»(1986) показана стоїчна витривалість українського народу, його життєлюбний дух; повість «Первінка»(1971) відображає моральне становлення особистості, «Сіроманець»(1977) – конфлікт цивілізації та природи, а «Літо на Десні»(1983) – безпричинність справжньої доброти.

Вінграновський помер 27 травня 2004 року в Києвi. Зараз він похований в Києві на Байковому кладовищі.

https://ipt.nmu.org.ua/ua/news/istorii-z-zhittya/istorii-z-zhittya-chudovikh-lyudey-mikola-vingranovskiy.php

Творчість

Збірка інтимної лірики «Цю жінку я люблю»

Про кохання М. Вінграновський писав завжди, а своєрідна антологія інтимної лірики письменника 1990 року «Цю жінку я люблю», до якої ввійшли твори більш як тридцятилітнього від­різка творчості, безсумнівно, одна з найкращих в українському письменстві книжок про Любов. Відкривається збірка віршем «Сеньйорито акаціє, добрий вечір...».

Вінграновськии-поет у ній несподіваний і впізнаний, тради- ційно-класичнии і сміливо-новаторськии. Здається, що течія його поезії плине між двох берегів: по один бік - ідея пошуку суспільної та творчої рівноваги й гармонії, ясність і шляхетна простота вірша, висока культура образу, по другий - чуттєвість, дивовижно органічна образність, що містить у собі парадоксальну єдність гармонійного й дисгармонійного, якусь язичницьку стихію пристрасної любові, бентежний дух неспокою. Тож любовна тема в книжці «Цю жінку я люблю» виявлена різнобічно, образи кохання й коханої репрезентовані в багатьох обличчях, настроях, сповнених то мажорних, то мінорних інтонацій.

Справжньою М. Вінграновський вважав поезію, що не скаламучує людську душу: «Нам слів таких потрібно від поетів, Щоб не піднять з душі, як небо не піднять». Цій настанові поет був вірний упродовж життя, перетворивши її на кредо своєї творчості.

Чи не кожна літературна епоха пропонує власну філософію кохання, свій образ Прекрасної Дами. М. Вінграновський подав широку типологію кохання, тонко змальовуючи різні його стадії та грані, кольори та звуки.

Поет простежив різний «вік» кохання. Так, зародження почуттів називається «передчуттям любові»: «Передчуттям любові і добра. І в ці рази я тішусь та радію». Боячись сполохати, ніби пташку, ці почуття, ліричний герой заклинає: «Не зрадь хоч раз, не проминися даром, Один хоч раз, передчуття моє» («Перед­чуттям любові і добра»). А у вірші «Ще молодесенька» очікування кохання втілено у зворушливому образі олюдненого серця: «Навшпиньки не ходило, її ще серце під вікном любові».

Здатність людини кохати перетворюється в системі цінностей поета на вагомий критерій вартісності особистості. На думку письменника, людина, що не вміє кохати й не цінує почуттів інших, - убога. Почуття любові виступає у Вінграновського силою, що надихає и відроджує, що може врятувати людське серце від зубожіння. Адже «Любов - не зло», проголошує ліричний герой, а у вірші «Зупинилась тиша тиха і незбудна» заклинає: «Йди ж, моя любове, доки твоя воля, коли навіть пройдеш і саму себе...», тому що «Є ще в світі душі і печальні очі, в спраглому чеканні виглядають нас».

Микола Вінграновський у літературі вмів усе. Йому вдавалися дитячі оповідання, великі епічні полотна, кіносценарії... Але в усьому він залишався, насамперед, ліриком.

Кожен поет покоління шістдесятників обирав свій власний творчий порятунок. Вінграновський упіймав і зафіксував найбільш українське та питоме світовідчуття. Це, звісно ж, уплив школи Олександра Довженка, з яким поета звела доля.

«Поет абсолютного слуху», як сказав про нього Григір Тютюнник. Подібне враження справляють класики японського жанру хокку. Вінграновськии перевинайшов українську природу и повернув нашій поезії важливу якість і цінність - людську душу. Окрім душі, М. Вінграновського більше нічого не цікавило. Та чи цього не достатньо на одне поетове життя?

Узагалі в найінтимніших поезіях письменника не варто надто дослівно сприймати адресування. Може виявитися, що мова йде «не про ту любов», про іншу. Його мадонна, його Марія, його наречена, подруга, жона, мати, дівчина, Оксана, Надія, дитя, ластів’ятко, Дніпро, Рось - усі і все, кому й чому він звіряється в любові, - усе це зливається в один великий і неосяжний образ. Поет говорить про свою Вітчизну, про Україну в її незбагненності й невизначальності. Вона для нього - в усьому житті.

https://ukrclassic.com.ua/katalog/v/vingranovskij-mikola/2541-zhittevij-j-tvorchij-shlyakh-m-vingranovskogo

WEB-ліографія

https://sites.google.com/site/msvingranovskij/home Життя та творчість Миколи Вінграновського

https://ukrclassic.com.ua/katalog/v/vingranovskij-mikola/2567-tvorchist-mikoli-vingranovskogo Бібліотека української літератури

https://sites.google.com/site/msvingranovskij/home/biografia Микола Вінграновський

http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=40&type=tvorch Микола Вінграновський

http://www.ukrlit.vn.ua/author/vingranovski.html Микола Вінграновський

http://virchi.narod.ru/poeziya/vinganovskiy.htm Микола Вінграновський

http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/212/ Микола Вінграновський

https://dityinfo.com/mykola-vinhranovskyi/mikola-vingranovskii-biografiya.html

http://www.slavdpu.dn.ua/index.php/filabit/2992-7---80--------19362004-----7 листопада – 80 років від дня народження Вінграновського Миколи Степановича (1936–2004 рр.), українського письменника, сценариста, кінорежисера

http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/169000/14-Doroshenko.pdf?sequence=1Оксана Дорошенко. Микола Вінграновський у спогадах земляків

https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=8863 Микола Вінграновський. «Все на світі з людської душі» : біобліогр. Нарис

http://virchi.narod.ru/poeziya2/vingranovskiy.htm#biograf Микола Вінграновський

https://ukrclassic.com.ua/katalog/v/vingranovskij-mikola/154-mikola-vingranovskij-biografiya Микола Вінграновський

Пісенна творчість М. Вінграновського

Інтернет-ресурси

http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua - сайт газети «День»

http://litukraina.kiev.ua - сайт газети «Літературна Україна»

http://www.silskivisti.kiev.ua - сайт газети «Сільські вісті»

http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»

https://litgazeta.com.ua - сайт газети Українська літературна газета

http://kreschatic.kiev.ua - сайт газети «Хрещатик»

http://www.dt.ua - сайт тижневика «Дзеркало тижня»

http://slovoprosvity.org - сайт тижневика «Слово просвіти»

https://gazeta.ua/journal - сайт журналу «Країна»

Бібліограф-укладач: Фоміна Н.І.

Відповідальна за випуск: Мілашенко Т.І.

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ