Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.

«Українські Ньютони та Галілеї» (До 110-ї річниці заснування Нобелівської премії та 115-ї річниці із дня смерті Альфреда Нобеля)

Поділіться цією сторінкою:

Тематичний бібліографічний покажчик

(До 110-ї річниці заснування Нобелівської премії
та 115-ї річниці із дня смерті Альфреда Нобеля)

Альфред Нобель (1833-1896). Фото из архивов Технического музея.

10 грудня 2011 року виповнюється 110 років заснування Нобелівської премії та 115 років з дня смерті Альфреда Нобеля. На відзначення цих двох подій МСМБ „Молода гвардія” підготувала тематичний бібліографічний покажчик «Українські Ньютони та Галілеї». Видання виходить до дня пам`яті винахідника та церемонії вручення щорічної Нобелівської премії. Перша частина бібліографічного видання присвячена Альфреду Нобелю та заснованій ним премії. В другій частині підібрано матеріали про Нобелівських лауреатів, пов'язаних з Україною: своїм походженням, місцем народження або тривалим часом перебування.

Видання складається з розділів:

Засновник Нобелівської премії - Альфред Нобель

Альфред Нобель завоював всесвітню славу незвичайними винаходами. Створення динаміту належить саме йому. Але не всі вони пов’язані із вибуховими речовинами. Серед його винаходів: водомір, барометр, холодильний апарат, газова горілка та багато іншого. За своє життя він встиг запатентувати триста п’ятдесят п’ять різних винаходів. За його заповітом людство отримало Нобелівську премію, саму престижну премію в світі.

Парадокси Альфреда Нобеля

http://www.day.kiev.ua/38233/

Альфред Нобель.
Бібліографія статей з періодичних видань

Мінаков, Сергій. Як заповідав Альфред Нобель [Електронний ресурс] = http://dt.ua/SCIENCE/yak_zapovidav_alfred_nobel-22761.html / Мінаков, Сергій // Дзеркало тижня. - 2001. - 20 січ. (№3). ...Коли родичів видатного шведського вченого, винахідника й підприємця Альфреда Нобеля, який помер 10 грудня 1896 року в італійському курортному містечку Сан-Ремо, ознайомили з його заповітом, вони відчули глибоке розчарування, близьке до шоку. Майже все своє величезне багатство Нобель жертвував на заснування міжнародного фонду. Бог не дав Альфреду Нобелю дітей, не подарував йому прямих спадкоємців його багатства і продовжувачів діянь його життя. Проте Бог нагородив Швецію Людиною, що навіки прославила її у світі як державу-мецената, країну Міжнародної Нобелівської премії...

Порицький, Леонід. Премія Альфреда Нобеля - вченого, інтелектуала, космополіта«Дзеркало тижня» №21, 29 травня 2004 [Електронний ресурс] = http://dt.ua/SOCIETY/premiya_alfreda_nobelya__vchenogo,_intelektuala,_kosmopolita-39944.html / Порицький, Леонід // Дзеркало тижня. - 2004. - 29 трав. (№21). Альфред Бернхард Нобель - хімік-експериментатор і бізнесмен, винахідник динаміту, який захотів заснувати добродійний фонд для нагородження премією свого імені, що принесло йому посмертну популярність, відрізнявся дивною поведінкою. Сучасники вважали, що він не відповідав образу процвітаючого капіталіста епохи бурхливого промислового розвитку другої половини XIX століття. Нобель, як пише історик і журналіст Олден Уїтмен, котрий брав участь у розробці видання книжки «Лауреати Нобелівської премії: Енциклопедія», тяжів до самотності, спокою, терпіти не міг метушні, хоча більшу частину життя йому довелося прожити саме в міських умовах. Попри шведське походження, він, швидше, був космополітом європейського типу, який розмовляв французькою, німецькою, російською та англійською мовами так, немов вони були для нього рідними

Сюндюков, Ігор. Парадокси Альфреда Нобеля [Електронний ресурс]= http://www.day.kiev.ua/38233/: До 170-річчя людини, яка ламала канони / Сюндюков, Ігор// День. - 2003. - 21 жовт. (№188). - С.

Химери останньої волі [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=41339&mainlang=ukr: 10 найнезвичайніших заповітів / День. - 2003. - 18 груд. (№230). Найвідоміший заповіт залишив Альфред Нобель. Його було опротестовано родичами. Вони отримували тільки півмільйона крон, а інші 30 мільйонів було віддано на встановлення знаменитої Нобелівської премії.

Альфред Нобель - сторінки біографії [Електронний ресурс] / ЗАТ "УАСК АСКА-ЖИТТЯ". – Електрон. дані. - К., 2001. - Режим доступу:http://www.aska-life.com.ua/ukr/people/Alfred_Nobel2.html - Загол з титул. екрану. - Мова: укр., рос., англ

Альфред Нобель – биография [Електронний ресурс] / «Имена. Тайна имени». - Електрон. дані. – М., 1999-2011. – Режим доступу: http://to-name.ru/biography/alfred-nobel.htm. - Загол. з титул. Екрану. – Мова: рос., англ. – Останнє поновлення: 2011

 

Нобелівська премія.
Бібліографія статей з періодичних видань

(подано у зворотній хронології)

2011

Белоконева, Ольга. "Первая линия оброны" [Текст] / Белоконева, Ольга // Наука и жизнь. - 2011. - № 11. - С. 14-16. Цього року Нобелівська премія з фізіології та медицини була присуджена Брюсу Бойтлеру та жюлю Хоффманну за відкриття механізмів активації вродженого імунітету, а ральфу штайнману за відкриття дендритних кліток та їх роль в активації адаптивного імунітету. Ці дослідження називають революційними, оскільки відкриття вродженого імунітету в корені змінило уявлення про функціонування імунної системи

Відкривачі таємниць імунітету [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18708/PostZdorovja.php?n=10954 / Інф. "Сільські вісті" // Сільські вісті. - 2011. - 18 жовт. (№118). - С. 4. Як уже повідомлялося, Нобелівську премію в галузі медицини та фізіології розділили троє вчених. Розповімо докладніше і про визначних науковців, і про їхні досягнення. Отже, нагороджено тандем дослідників вродженого імунітету в складі американця Брюса Бойтлера (1957 р. н.) та люксембуржця Жюля Хофмана (1941 р. н.), а також канадця Ральфа Стайнмана за відкриття дендритних клітин та з’ясування їх ролі у механізмі набутого імунітету.

Гельман, Захар. Даниэль Шехтман: "Мы не так учим детей" [Текст] / Гельман, Захар // Эхо планеты. - 2011. - 14-20 окт. (№39). - С. 26-27. Лауреатом Нобелівської премії 2011 року із хімії став професор Ізраїльського інституту технологій у Хайфі Даніель Шехтман. Йому належить выдкриття квазыкристалыв, що стало новою парадигмою у науці. Незважаючи на зайнятість вчений люб'язно згодився відповісти на запитання "Эхо

Головко, Оксана. «Прибутки від динаміту» розділили порівну [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/pributki-vid-dinamitu-rozdilili-porivnu/: Нобелівський тиждень назвав цьогорічних лауреатів найпрестижнішої премії, що присуджується за видатні наукові дослідження / Головко, Оксана // Урядовий кур`єр. - 2011. - 13 жовт. (№189). - С. 19. Як відомо, історія самої Нобелівської премії почалася 27 листопада 1895 року, коли Альфред Нобель, шведський хімік-експериментатор і бізнесмен, винахідник динаміту та інших вибухових речовин, підписав у Парижі свій заповіт. У ньому він зазначив, що переважна частина його великого спадку повинна стати основою фонду, який нагороджуватиме людей за видатні відкриття у галузі науки, літератури і за зміцнення миру на землі. Нині премії присуджують за відкриття в галузі хімії, фізики, фізіології та медицини. Встановлено також нобелівські премії в галузі літератури й економіки та Нобелівська премія миру. Нагороду цю неможливо скасувати чи переглянути. Щоправда, від неї можна відмовитись: добровільно, як це зробив свого часу Жан-Поль Сартр, або з примусу - Борис Пастернак

Емпірично про макро-економічне [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/1960/186/69727/: оголошенням лауреатів у галузі економіки завершився Нобелівський тиждень / Інф. "УМ" // Україна молода. - 2011. - 12 жовт. (№182). - С. 6. Нобелівський тиждень завершився традиційно: у Стокгольмі оголосили цьогорічних лауреатів у галузі економіки. У заповіті Альфреда Нобеля йшлося тільки про п’ять категорій людських знань і діяльності, найкращих представників яких мають вшановувати заснованою ним премією: фізіологія та медицина, фізика, хімія, література і миротворчість. Проте 1968 року, через 72 роки після смерті фундатора найвідомішої премії світу, Шведський державний банк вирішив додати до переліку номінацій ще й економіку. Надалі список «Нобелів» вирішили більше не розширювати, тож премія з економіки залишається єдиною трохи «несправжньою» відзнакою Нобелівського комітету

Кедров, Константин. "Заложили динамиту - ну-ка дрызнь!" [Текст]: само учреждение в своё время тогдашним олигархом Альфредом Нобелем премии по литературе сразу же вызвало споры и разногласия среди заинтерисованной общественности / Кедров, Константин // Эхо планеты. - 2011. - 14-20 окт. (№39). - С. 28-29.

Недоспасов, Сергей. Послереволюционная драма [Текст] / Недоспасов, Сергей // Наука и жизнь. - 2011. - № 11. - С. 16-18. Присудження Нобелівської премії 2011 року з фізіології та медицини коментує автор статті "Великая иммунологическая революция" член-кореспондент РАН

Осипов, Сергей. Кто на Нобеля - 2011? [Текст]: за что дала премии Шведская королевская академия наук / Осипов, Сергей // Аргументы и факты в Украине. - 2011. - 19-25 окт. (№42). - С. 7. Хто і за що отримав премії в цьому році? "Фізіологія та медицина" за відкриття в області вродженого імунітету премію отримали Брюс Бетлер та Ральф Стейнман із США та Жюль Хоффман із Франції. "Хімія" за відкриття квазікристаллів премію отримав Данієль Шехтман Ізраїль. "Фізика" астрономи Сол Перлмуттер, Адам Рісс та Брайан Шмідт (США) довели, що Всесвіт розширюється швидше, ніж здавалось. "Література" премію отримав шведський поет Томас Транстремер. "Премію миру" вперше отримали три жінки - президент Ліберії Еллен Джонсон-Серліф, активістка із Ліберії Лейма Гбові та йєменська правозахисниця Таваккуль Карман. "Економіка" за емпірічні дослідження в макроекономіці Томас Сарджент та Крістофер Сіме (США)

Райхель, Юрій. Нобелівські премії за розширення Всесвіту і властивості квазікристалів [Текст] = http://www.day.kiev.ua/216987: премію з медицини і фізіології присуджено одному з лауреатів посмертно. Вперше / Райхель, Юрій // День. - 2011. - 11 жовт. (№182). - С. 7. Цього року Нобелівська премія з фізики присуджена «за відкриття розширення Всесвіту, що прискорюється, за допомогою спостережень за віддаленими найновішими». Її отримають Сол Перлмуттер з Національної лабораторії ім. Лоуренса в Берклі (штат Каліфорнія, США), Брайан Шмідт з Австралійського національного університету і Адам Рієсс з Університету Джонса Хопкінса (Балтімор, штат Меріленд, США). Особливість премії з фізики цього року полягає в тому, що вона присуджена астрономам. Таке сталося лише вчетверте. Лауреатом премії 2011 року з хімії став Даніель Шехтман, професор Ізраїльського інституту технологій у Хайфі, а також професор Університету штату Айова. Винагороду він отримав за відкриття квазікристалів. Воно замінило традиційні уявлення про кристали. Лауреатами Нобелівської премії з фізіології і медицині 2011 року стали американець Брюс Бойтлер - професор і голова факультету генетики в дослідницькому інституті Скріппса в Ла-Хойя (Каліфорнія) - й уродженець Люксембурга Жюль Хоффманн, а також Ральф Штайнман, який народився в Канаді, але працював у США в Університеті Рокфеллера (Нью-Йорк), за відкриття ролі дендритних клітин у придбаному імунітеті

Семена М. «...Досліди на людях»?! [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/211870: у 50-60-х роках минулого століття Кримський обком партії позбавив країну перспектив здобуття Нобелівської премії в галузі медицини / М. Семена // День. - 2011. - 1 лип.(№112-113). У жовтні 2010 року Нобелівський комітет присвоїв найпрестижнішу в світі премію у сфері медицини 85-річному британському вченому-фізіологу Роберту Едвардсу (Robert Edwards), за яким у науковому світі закріпилося почесне звання «батька in vitro fertilization» або (IVF), тобто «екстракорпорального запліднення» (ЕКЗ).

2010

Артеменко, Олександр. Геній рідко тріумфує без боротьби [Текст] = http://www.dt.ua/3000/3760/70394/: Згадаймо насамперед тих із них, чиї невтомні й самовіддані зусилля у відстоюванні та збереженні миру на землі є найважливішою умовою не лише видатних досягнень у галузі фізики та хімії, біології та медицини, економіки та літератури, - а й продовження життя людства / Артеменко, Олександр // Дзеркало тижня. - 2010. - 18-24 вер.(№34). - С. 10. Сто років тому - 30 жовтня 1910 року - Жан Анрі Дюнан знаходить вічний спочинок. На його могилі стоїть надгробний камінь із зображенням людини, яка навколішки подає воду пораненому солдатові. «Геній рідко тріумфує без боротьби; він прокладає собі шлях, долаючи тисячі перешкод; його довго не визнають, на нього люто нападають, зрештою - половина його сучасників часто просто заперечує його існування». Ці слова угорського композитора Ференца Ліста повною мірою відображають долю Жана Анрі Дюнана. Але в тому й сила генія, що він завжди готовий до боротьби, долання труднощів та відбивання нападок в ім’я торжества своїх великих ідей

Белоконева О. Сборка молекулярного конструктора на атоме палладия [Текст]: Нобелевская премия 2010 года отметила достижение в области органической химии, которое вызвало прорыв в химической пормышленности, предоставив универсальный инструмент для создания уникальных соединений с заданной химической структурой / О. Белоконева // Наука и жизнь. - 2010. - №12. - С. 12-16. Нобелівська премія з хімії 2010 року

Глумин, Павел. Химик и лирик [Текст]: уроженец маленького городка на Львовщине Роалд Хоффманн избежал гибели от рук нацистов, чтобы стать знаменитым ученым и получить Нобелевку / Глумин, Павел // Корреспондент. - 2010. - 10 дек.(№47). - С. 36-38.

Дроздовський, Дмитро. Гладіатор із Перу, якого на вогнищі «палили», в президенти не пустили, а потім Нобелем нагородили [Текст] = http://www.dt.ua/3000/3680/70643/ / Дроздовський, Дмитро // Дзеркало тижня. - 2010. - 23-29 жовт.(№39). - С. 13. Нобелівська премія з літератури за 2010 рік, як відомо, дісталася відомому перуанцю, політику, філософу і, звичайно, письменнику Маріо Варгасу Льосі. Мабуть, найвідомішому в іспаномовному латиноамериканському світі автору. Шведська академія, яка зробила саме такий вибір, зазначила, що Льоса отримав нагороду за «майстерне зображення структури влади та яскраві образи індивідуального спротиву, бунту і поразки». Варгас Льоса, що має за собою безуспішну спробу змагання за посаду президента Перу, написав понад 30 романів, п’єс і повістей (дещо з цього вийшло в перекладі українською на сторінках журналу «Всесвіт» ще за радянських часів: «Тітка Хулія і писака», 1977; «Хто вбив Паломіно Морело?», 1986). Йому віддають належну шану за те, що своєю творчістю він вивів латиноамериканську літературу на міжнародний ріве

Дроздовський, Дмитро. Лауреат Нобелівської премії письменниця Герта Мюллер:«Від несправедливості нас захистить єдине слово - «ні» [Текст] = http://www.dt.ua/3000/3680/70418/ / Дроздовський, Дмитро // Дзеркало тижня. - 2010. - 18-24 вер.(№34). - С. 14. Нобелівську премію з літератури 2009 року Герта Мюллер отримала з формулюванням: «зі сконцентрованістю поезії й відвертістю прози вона змальовує життя знедолених». Герта Мюллер - письменниця, яка працює на магістралі однієї теми: переживання тоталітарного досвіду, втеча від моторошних привидів історичного минулого. Її героїня - це жінка, котра ніяк не може розпрощатися з кривавими тінями історії, котра прагне вибудувати нову мову, нову ідентичність, але й цей процес знову ж таки видається занадто травматичним. Теми депортації - центральні для неї

Зимина, Татьяна. Новое лицо углерода [Текст]: Нобелевскую премию по физике 2010 года присудили за исследования графена - двумерного материала, проявляющего необычные и одновременно весьма полезные свойства / Зимина, Татьяна // Наука и жизнь. - 2010. - №11. - С. 2-5. Лауреатами Нобелівської премії з фізики нинішнього року стали Андре Гейм та Костянтин Новосьолов - професори Манчестерського університету (Великобританія), випускники Московського фізико-технічного інституту

Павлюк, Ігор. Чому Україна досі не має нобелівського лауреата [Текст]: есе / Павлюк, Ігор; Передм. Богдана Деркача // Дніпро. - 2010. - №2. - С. 155-157. Що стоїть на заваді і чи здатна сучасна українська література мати свого лауреата?

Роберт Эдвардс: "почетный отец" четырех миллионов детей [Текст] / По материалам иностранной печати // Наука и жизнь. - 2010. - №11. - С. 6-10

Скоробагатько С. Батько «дітей із пробірок» [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18558/PostZdorovja.php?n=6961 / С. Скоробагатько // Сільські вісті. - 2010. - 19 жовт.(№121). Нобелівську премію за 2010 рік у номінації «Медицина і фізіологія» отримає британський лікар Роберт Дж. Едварс. Високої нагороди 85-річного вченого удостоєно за досягнення в галузі екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Завдяки йому стало можливим лікування безпліддя (а від нього страждає значна частина людства, зокрема 10 відсотків подружніх пар у всьому світі)

Стріха М. Нобелівське визнання графену. Чим відповість Україна? [Текст] = http://www.dt.ua/3000/3100/70539/ / М. Стріха // Дзеркало тижня. - 2010. - 9-15 жовт.(№37). - С. 12. Прізвища нобелівських лауреатів-2010 із фізики були прогнозовані. Премію отримали двоє колишніх випускників МФТІ, які вже майже 10 років працюють в університеті Манчестера - 52-річний підданець Нідерландів Андрій Гейм і його учень 36-річний Костянтин Новосьолов. Премію присуджено за роботи в галузі графену - шару вуглецю товщиною всього в один атом, вперше отриманого в 2004 році

Хомишинець, Лілія. Література "Нобелівська для України: солодкі ілюзії й гіркі реалії, або Чому "Нобель" нас не любить? [Текст]: есе / Хомишинець, Лілія // Дніпро. - 2010. - №3. - С. 152-156. Про історію українського штурму Нобелівської премії, реалії й ілюзії нашої літератури, а також шанси отримати "свою людину" в престижному нобелівському колі.

«Українські Ньютони та Галілеї»

Першим Нобелівським лауреатом, вихідцем з України, став 1908 року Ілля Мечников (Metchnikoff), який народився 1845 року в селі Іванівка на Харківщині. Разом з німецьким фармакологом й імунологом П. Ерліхом премія громадянину Французької Республіки І. Мечникову присуджена «за праці з імунітету».

1944 року виходець з галицького містечка Романів, що на Перемишлянщині (тепер Польща), Ісидор Айзек Рабі (Rabi) (громадянин США) став нашим другим лауреатом премії Нобеля «за резонансний метод вимірювання магнітних властивостей атомних ядер».

1952 року третім вихідцем з України, удостоєним Нобелівської відзнаки, став народжений 1888 року в селі Нова Прилука Вінницької області Зельман Абрахам Ваксман (Waksman). Вчений, громадянин США, нагороджений «за відкриття стрептоміцину, першого антибіотика, ефективного для лікування туберкульозу».

Поки що єдиним письменником-лауреатом (четвертий за загальним українським списком), котрий народився в Україні, став Агнон (Agnon) (Шмуель Йосиф Халеві Чачкес). Його батьківщина - місто Бучач Тернопільської області, де майбутній прозаїк побачив світ 1888 року. Нобелівський комітет відзначив Агнона разом з німецькою поетесою Неллі Закс «за глибоко оригінальну й майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу».

Економіст Саймон Кузнець (Kuznets), народжений у Харкові 1901 року. «За емпіричне обґрунтування тлумачення економічного зростання» став Нобелівським лауреатом 1971 року (п’ятий український за походженням представник у плеяді геніїв).

Нині білоруський Брест-Литовський (давнє етнічно українське Берестя) - батьківщина Нобелівського лауреата 1978 року Менахема Бегіна (Begin), котрий народився 1913 року (премія разом з президентом Єгипту Анвар-аль-Садатом за заслуги у справі миру на Близькому Сході).

Послідовно декларував своє українське походження Роалд Гоффманн (Hoffmann), народжений 1937 року в Золочеві на Львівщині, нагороджений разом з японцем Кеніті Фукуї Нобелівською премією 1981 року «за розробку теорії протікання хімічних реакцій, створену ними незалежно один від одного».

І восьмим у нашому списку стоїть французький фізик Жорж Шарпак (Charpak) — виходець з Волині (народився у Дубровиці на Рівненщині 1924 року). 1992 року йому присуджена Нобелівська відзнака «за винахід та вдосконалення детекторів частинок, особливо багатопровідної пропорційної камери”

http://www.day.kiev.ua/171751 - Абліцов, Віталій. "Премія Нобеля - виноград, якого так хотілося лисиці"

Бібліографія статей

Абліцов, Віталій. Премія Нобеля - виноград, якого так хотілося лисиці [Текст] =: http://www.day.kiev.ua/171751: секрети "українського списку" лауреатів найпрестижнішої нагороди у світі / В. Абліцов // День. - 2006.- 4 лист. (№191). - С. 7. Нобелівські лауреати та номінінти на Нобелівську премію - вихідці з України

Либа, Уляна. Нобелівська премія тікає від України [Електронний ресурс] /”Українське слово”. – Інтернет-видання. ". – Електрон. Дані. – К., Режим доступу: http://ukrslovo.org.ua/ukrayina/nauka-i-osvita/nobelivska-premiya-tikaye-vid-ukrayiny.html. - Загол. з титул. екрану. – Мова: укр., рос., англ.- Останнє поновлення: 28.12.2011

Килимник, Юрій. Україна - батьківщина шiстьох Нобелівських лауреатів [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/41045/ / Килимник, Юрій // День. - 2003. - 12 груд. (№226). У середу в Стокгольмі й Осло (Премія Миру) за традицією відбулося урочисте вручення Нобелівських премій новообраним лауреатам. Ця відзнака не має сьогодні собі рівних ані за світовим моральним авторитетом, ані за щедрістю грошової винагороди. Незважаючи на те, що нобелівський рух як видатний феномен людської геніальності розвивається й благодійно впливає на суспільний прогрес уже понад 100 років, широкому загалу здебільшого невідомі імена яскравої плеяди нобеліантів, яких дала світу земля України. Тернопільське видавництво «Лілея» цього року випустило друге видання монографії Олександра Левченка «Нобелівська інтелектуальна еліта й Україна». Значення його систематизованого науково-публіцистичного дослідження важко переоцінити. Хто ж вони - високодостойні інтелектуали з України, які здобули найпочеснішу міжнародну відзнаку чи розглядалися нобелівськими комітетами, але з різних причин не були удостоєні престижної премії?

Кульчицький, Станіслав. Наші Ньютони та Галілеї [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/292827: Топ-50 української науки ХХ ст. / Кульчицький, Станіслав // День. - 2010. - 26 лют.(№34). Майже в кожній країні є люди, які вплинули на розвиток світової науки. Багатьох наших учених у світі добре знають, але не пов’язують їх із країною, яка з’явилася на географічній карті тільки 1991 р. У цій статті визначається верхній ешелон вчених української науки ХХ ст. У підбірці - тільки 50 прізвищ. Яким був критерій добору?

Кульчицький, Станіслав. Наші Ньютони та Галілеї [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/293214/: Топ-50 української науки ХХ ст. / Кульчицький, Станіслав // День. - 2010. - 5 бер.(№39). Ми продовжуємо друкувати статтю Станіслава Кульчицького (див. «День» від 26.02.2010) «Наші Ньютони та Галілеї», яка присвячена найвидатнішим людям світової науки, які народилися на українській землі, а також тих геніїв у науці й техніці, які приїхали до нас і провели все життя або частину його з нами

Кульчицький, Станіслав. Наші Ньютони та Галілеї [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/293469: Топ-50 української науки ХХ ст. / Кульчицький, Станіслав // День. - 2010. - 12 бер.(№43). Ми продовжуємо друкувати статтю Станіслава Кульчицького (див. «День» від 26.02.2010, 5.03.2010) «Наші Ньютони та Галілеї», присвячену найвидатнішим людям світової науки, які народилися на українській землі, а також тим геніям у науці й техніці, які приїхали до нас і провели все життя або частину його з нами

Кульчицький, Станіслав. Наші Ньютони та Галілеї [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/293893: Топ-50 української науки ХХ ст. / Кульчицький, Станіслав // День. - 2010. - 19 бер.(№48). Закінчення статті Станіслава Кульчицького (див. «День» від 26.02.2010, 5.03.2010, 12.03.2010) «Наші Ньютони та Галілеї», присвячену найвидатнішим людям світової науки, які народилися на українській землі, а також тим геніям у науці й техніці, які приїхали до нас і провели все життя або частину його з нами. Завершуючи аналіз Топ-50, можна констатувати головне: вчені, які народилися в Україні або працювали у нас в ХХ ст., зробили істотний вклад у світову науково-технічну революцію

Славінська, Ірина. Український "Нобель". Коли? [Електронний ресурс] / "Українська правда. Життя". – Електрон. Дані. – К., 2007-2011. Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/culture/2011/10/6/87108/. – Загол. з титул. екрану. – Мова: укр., рос., англ.. – Останнє поновлення: 08.12.2011

Інтернет-ресурси

http://www.day.kiev.ua - сайт газети «День»
http://www.ukurier.gov.ua - електронна версія газети «Урядовий кур’єр»
http://www.dt.ua - сайт Міжнародного суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня»
http://www.vechirka.kiev.ua - електронна версія газети «Вечірній Київ»
http://www.umoloda.kiev.ua - електронна версія газети «Україна молода»
http://kreschatic.kiev.ua - сайт газети київської міської ради «Хрещатик»
http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C,_%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4 - Вікіпедія про Нобеля

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ