Останнє оновлення: 21.09.2017 р.

«Сошенко Іван Максимович. Добрий ангел Кобзаря»

червень, 2017 р.

Біобібліографічний список до 210 річниці від дня народження Івана Максимовича Сошенка – українського живописця, педагога, друга Тараса Шевченка

 

БІОГРАФІЯ

Сошенко Іван Максимович

(14.06.1807 – 30.07.1876)

Народився на Київщині у мальовничому містечку на річці Рось – Богуславі. Сім’я через постійні нестатки і загрозу покріпачення виїхала до Звенигородки.

З восьми років бабуся вчила Іванка грамоти, пізніше навчався у місцевого дяка. Коли йому виповнилося 13 років, навчався у вільшанського маляра Степана Превлоцького.

Одним із перших мистецьких творів І. Сошенка стало «Полювання з псами», виконане на воротах псарні Енгельгардта у Вільшані. Згодом він розписує церкви у Матусові, Млієві, Лебединському чоловічому монастирі.

І. Сошенко після зустрічі з петербурзьким чиновником Рибачковим мріє про навчання в Академії мистецтв у Петербурзі.

Обдарований юнак у 1834 році став відвідувати академічні класи, займався самоосвітою.

Знайомство з Т.Г. Шевченком стало яскравою сторінкою у житті І. Сошенка і він першим звернувся до Є. Гребінки з проханням допомогти звільнити поета з кріпацької неволі.

З осені 1838 по січень 1839 року І. Сошенко жив на одній квартирі з Т. Шевченком. І хоч довелося Івану Максимовичу переїхати до Ніжина, дружба залишилася надовго.

У 1846 році погіршення стану здоров’я змусило Сошенка переїхати до Немирова. Його призначено на посаду вчителя малювання. Серед його тодішніх учнів були: майбутній скульптор Гуйський, портретист Страшинський, пейзажист Орловський.

У 1856 році на запрошення М. Чалого І. Сошенко переїхав до Києва викладати у 2-ій гімназії, де прослужив 20 років, здобувши любов і шану керівництва та учнів.

І.М. Сошенко любив писати портрети літніх людей, історичні портрети, композиції на історичні теми. Справжнім непідробним життям дихають картини художника «Продаж сіна на Дніпрі», «Хлопчики-рибалки», «Водоспад».

І. Сошенко. «Продаж сіна на Дніпрі»

Найбільша збірка робіт Сошенка (понад 50 творів здебільшого рисунків) зберігається у Національному художньому музеї, його роботи є у Київському музеї Т.Г. Шевченка та у Корсунь-Шевченківському історико-культурному заповіднику.

Влітку 1876 року художник відвідав рідні місця, виїхавши пароплавом з Києва до Черкас. Побував у родичів, виїхав на батьківщину та не довелося знову побачити Лобунську гору в Богуславі.

30 липня 1876 року помер в Корсуні.

У Богуславі зберігся будинок батьків І. Сошенка (нині музей-садиба), де встановлено пам’ятник митцю.

Запозичено:http://library.ck.ua/index.php/2016-12-06-10-10-53/2009-06-02-13-47-47/95-2010-11-24-12-02-44/669-2013-11-05-10-08-35

Сошенко. «Пейзаж»

 

Бібліографія статей

(подано в зворотній хронології)

2016

Черкаська, Ганна. Він пробачив Шевченку, але образи не забув [Текст] / Черкаська, Ганна // Голос України. - 2016. - 15 вер. (№175). - С. 12. Згадаймо Івана Сошенка. Не борця і не героя, а просто добру людину, яка жила по совісті і, до речі, є у списку ювілярів ЮНЕСКО

2015

Непомняща, Олена. «Тут Рось тобі камінчиків намила» [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19248/Krinicja.php?n=27221 / Непомняща, Олена // Сільські вісті. - 2015. - 21 трав. (№53). - С. 6. Багато хто знає Сошенка саме як друга Шевченка

Ярова, Людмила. Муза у тихому сквері [Текст] / Ярова, Людмила, Лебеденко, Ліна // Голос України. - 2015. - 19 груд. (№240). - С. 10. На околиці Корсуня-Шевченківського, край тихого скверу, стоїть меморіал. Поруч із старовинним гранітним надгробком – бронзова постать Музи. «Иванъ Максимовъ Сошенко. Скончался 19 июля 1876 г. на 70 г. жизни». Цей напис був викарбуваний по смерті людини, чиє ім’я назавжди залишилося поруч з іменем Тараса Шевченка. Саме Сошенко помітив художній талант земляка-кріпака і першим простягнув руку допомоги. Старший за віком, Іван сприяв навчанню і викупу Тараса з кріпацтва. Певний час вони навіть жили на одній квартирі у Петербурзі

2013

Околітенко, Наталя. Iван Сошенко: предтеча нашого генія [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/ivan-soshenko-predtecha-nashogo-geniya

: до 175-річчя від дня викупу Тараса Шевченка з кріпацтва / Околітенко, Наталя // День. - 2013. - 26-27 квіт. (№77-78). - С. 8. Сошенко не лише організував викуп обдарованого кріпака - він дав поштовх туго стиснутій пружині потенційних можливостей, що зробили художника й поета Тараса Шевченка світочем нашого народу

Шпак, Віктор. Намальована свобода [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/namalovana-svoboda/: 230-річчя Василя Жуковського, якого Кобзар вважав своїм рятівником і присвятив йому одну з найкращих поем - «Катерину» / Шпак, Віктор // Урядовий кур`єр. - 2013. - 9 лют. (№27). - С. 8. Перипетії звільнення Кобзаря з неволі

2007

Константинова, Катерина. «Не було б Сошенка – не було б Шевченка» [Електронний ресурс] = https://gazeta.dt.ua/CULTURE/ne_bulo_b_soshenka__ne_bulo_b_shevchenka.html /

Константинова, Катерина // Дзеркало тижня. - 2007. - 14 груд. (№48). Нинішнього року Богуславу є що (й кого) згадувати. По-перше, місцеві жителі відзначають 975-річчя заснування свого міста (воно з’явилося 1032 року завдяки Ярославу Мудрому). А по-друге, – 200-річчя з дня народження Івана Сошенка... Того самого художника, про якого кожен шкільний підручник нагадує як про рятівника майбутнього Кобзаря. Донині біографи Тараса Григоровича називають його «добрим ангелом Шевченка». А богуславці з гордістю нагадують: «Не було б Сошенка, не було б Шевченка! » Так уже доля розпорядилася, що саме ця людина відіграла значну роль у визволенні Шевченка з кріпацького рабства. «ДТ» удалося відкрити деякі маловідомі сторінки життя Івана Сошенка – безпосередньо на його батьківщині, у Богуславі

Панченко В. Світлий Тарасів ангел [Текст] / В. Панченко // Культура і життя. - 2007. - 7 бер. (№10). - С. 3. Про художника Івана Максимовича Сошенка, що допоміг у визволенні Тараса Шевченка із кріпацтва

2006

Панченко, Володимир. "Добрий ангел" [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/dobriy-angel : життєвий шлях Івана Сошенка / Панченко, Володимир // День. - 2006. - 18 бер. (№44). - С. 7. Хто він, той Іван Максимович Сошенко, добрий Тарасів ангел? Про Івана Максимовича Сошенка - друга Тараса Шевченко

2003

Оріанський, Сергій. Охоронці духу [Текст] : незвичайна виставка відкрилася у стінах Національного музею Тараса Шевченка: експонуються оригінальні твори живопису та графіки Т.Шевченка, К.Брюллова, І.Сошенка, В.Тропініна, А.Мокрицького, В.Штернберга / Оріанський, Сергій // Столиця. - 2003. - 17-23 жовт. (№ 42). - С. 9. Про виставку творів живопису та графіки у розмові з генеральним директором Національного музею Тараса Шевченка Сергієм Гальченком

2002

Смирнова Р. Миф о Сошенко [Текст] = http://www.2000.ua/v-nomere/aspekty/ekspertiza_aspekty/mif-o-soshenko_arhiv_art.htm: В новой экспозиции Национального государственного музея Т.Г.Шевченко в Киеве отсутствует документ, который рассказывает о посещении в 1835 году крепостным Тарасом рисовальных классов Общества поощрения художников. Почему ведущие научные сотрудники с благословения ученых страны вычеркнули из тематического плана, а значит из новой экспозиции копию протокола заседания Комитета общества от 4 октября 1835 г. - сохранившегося до наших дней документа, который определил дальнейшую судьбу гения? / Р. Смирнова // 2000. - 2002. - 15-21 нояб. (№46). - С. С1, С6-С7. Яку роль насправді зіграв Іван Сошенко у долі Великого Кобзаря

Література про життя Івана Сошенка із фондів МСМБ

Андрущенко, Тетяна Іванівна. Святеє сонечко загляне [Текст]: Тарас Шевченко, його доба та сучасна образотворчість / Андрущенко, Тетяна Іванівна. - Київ-Львів : Афіша, 2003. - 95 с.

Матійко Г.П. Земляк і друг великого Кобзаря [Текст] / Г.П. Матійко // На полюсах Шевченкової біографії. – К., 1973. – С. 3 – 25.

Околітенко, Наталя Іванівна. Рось-Марія [Текст]: історичний роман: Літературно-художнє видання / Околітенко, Н. І. - Сімферополь: Доля, 2011. - 440 с.

Степовик, Дмитро Власович. Українське мистецтво першої половини XIX століття [Текст]: нариси / Степовик, Дмитро Власович; Приміт. авт.; Худож. В.Д.Єрмаков. - К.: Мистецтво, 1982. - 191 с.

Вшанування памяті Івана Сошенка