Останнє оновлення: 25.09.2017 р.

«Прометей українського духу» (До 100 річчя Івана Гончара – скульптора, художника, етнографа)

серпень, 2011 р.

/До 100 річчя Івана Гончара – скульптора, художника, етнографа/

Біобібліографічний покажчик

Зміст

Від укладача

Шановні користувачі!

Пропонуємо ознайомитись з матеріалами, присвяченими видатній особистості – Івану Макаровичу Гончару якого ще називають національною совістю й гордістю, взірцем мудрості й незламності. Шістдесятирічна творча й громадська діяльність народного художника України, лауреата Державної премії ім. Т.Г.Шевченка гідна подиву й шанобливого схиляння голів перед пам'яттю справжньої Людини

Наповнення покажчика більш орієнтовано на науково-етнографічну діяльність Івана Гончара, на відродження і усвідомлення етнічної приналежності українства та збереження національної пам'яті. Акценти розставлено на створення Музею Івана Гончара, його збирацьку народознавчу діяльність, колекцію альбомів українських старожитностей.

Те, що зробив за своє життя Іван Гончар – видатний громадський і культурний діяч, талановитий скульптор, живописець та графік, самобутній народознавець і самозречений колекціонер, можна по праву назвати звитягою, адже його доробок порівнюється зі здобутками цілої наукової інституції.

Понад три десятиліття, з кінця 1950-х років, в умовах жорсткого протистояння тоталітарному режимові він провадив титанічну роботу. Уся його діяльність була спрямована передусім на комплексне вивчення, реконструкцію та популяризацію українських культурних традицій минувшини. В результаті постала збірка перлин народних старожитностей.

Музей Івана Гончара – легендарна скарбниця, утворена звитягою однієї Людини. Із середини 1950-х років талановитий митець Іван Макарович Гончар (1911 – 1993) в умовах протистояння тоталітарному режимові провадив титанічну збирацько-народознавчу роботу, в результаті якої постала збірка перлин народних старожитностей XVI – XX ст., а його хата-майстерня перетворилася на своєрідний «Ноїв ковчег» української культури.

1993 року в Києві створено державний Музей І.М. Гончара. Згодом він перетворився на Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» (1999), а 2009 – здобув статус «національний», що розбудовується за дороговказами свого Засновника: „...надбання української культури мають бути відкритими для суспільства, висвітлюватися вповні, віднаходити своє спадкоємництво й розвиток у всіх сферах життя нації”.

Нині збірка Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» налічує понад 20 тисяч творів народного мистецтва, предметів традиційного побуту й звичаєвої обрядовості, стародруків, архівних матеріалів, живописних і скульптурних робіт І.М. Гончара.

При Центрі діють: студія української народної вишивки, клуби народної пісні і танцю, відбуваються майстер-класи з різних галузей народного мистецтва, проводяться мистецькі «вечорниці», фольклорні свята і фестивалі, ярмарки народних ремесел, організовуються конференції, круглі столи, семінари-практикуми.

Цей науково-мистецький і культурно-просвітницький заклад перетворюється на один із провідних осередків збереження і примноження національної культурної спадщини, формування духовно повноцінної нації, як про це мріяв його незабутній фундатор: “Усе, що ви побачите в Музеї, хай збудить у вас почуття палкої, найщирішої любові до поетичної душі Матері-України і хай любов ця стане могутнім стимулом для її прекрасного майбутнього та буйного розквіту”.

 

Гончар Іван Макарович

І.М. Гончар в музеї народної архітектури і побуту, с. Пирогів, 1990 р

Оберігати перлини народного генія

http://www.iprinet.kiev.ua/gonchar/oberig.htm

Коротка біографія

Гончар Іван Макарович (27.01.1911, с. Лип'янка, Черкаська обл. - 18.06.1993 , м. Київ) - видатний діяч культури, скульптор, художник, дослідник і збирач української старовини, засновник Музею І. М. Гончара, співзасновник Товариства охорони пам'яток історії та культури України, Заслужений діяч мистецтв України (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991).

Навчався в Києві: художня індустріальна школа (1927-1930); художній технікум (1929); Інститут агрохімії та грунтознавства (1931-1935); творчі скульптурні майстерні при Скульптурній фабриці (1933-1935), у яких одержав кваліфікацію скульптора (вчився у Григорія Пивоварова).

Пам'ятники: О.М. Горькому в м.Ялта (1956); Т.Шевченкові в с. Шешори Івано-Франківської обл. (1965); народній художниці К.В. Білокур у с. Богданівка Київської обл. (1967); Т.Шевченкові в м. Яготин (1972); Івану Гонті в с. Гонтівка (колишнє с. Серби) Вінницької обл. (1971); Максиму Залізняку в с. Медведівка Черкаської обл. (1968). Композиції: “Тарас-водоноша” (1939); “Молодий Тарас Шевченко” (1952); “Рідний край” (1961); Леся Українка (1962); Іван Гонта (1963); “Шевченко з сестрою” (1963). Портрети: О.Гончара (1941); А. Малишка (1949); П. Майбороди (1957); М. Лисенка (1957); П. Гончара (1966); М. Драгоманова (1967); Є. Адамцевича (1968); Н. Матвієнко (1969); Б. Хмельницького (1983); Л. Курбаса (1987). Дрібна пластика: “Кобзар” (1960); “Дід-пасічник” (1965); “Вишивальниця” (1968); “Лірник” (1970); “Мати” (1971); “Сонячні мрії” (1972); “Парубок у білій свиті” (1972); “Бабуся з Великої Багачки” (1976); “Козак Мамай” (1979). Живописні твори: “Руїни Києва” (1945); “село Андруші” (1954);“Жито квітує” (1958); “Веснянки” (1973); “Дума про Чигирин” (1974); “Весняний краєвид на село Медведівка” (1979). Графіка: військові малюнки (1942-1945) - “Дорогами війни”, “Солдат мого взводу”; альбоми (папір, темпера; 1960-1980): “Українське народне вбрання”, “Історичні та культурні пам'ятки України”.

Підготував 16 томів історико-етнографічних альбомів “Україна і Українці”.

Створив хатній музей українських старожитностей, з 1993 р. - Музей І.М. Гончара, а з 1999 - Український центр народної культури „Музей Івана Гончара”.

За радянського часу зазнав переслідувань та звинувачень у націоналізмі.

Похований на Байковому цвинтарі.

Бібліографія літератури

Боряк, Олена. Україна: етнокультурна мозайка [ Текст ] / Боряк, Олена. - К.: Либідь, 2006. - 328 с.: іл. - Бібліографія: с.292. - Імена: від Ібн Фалдана до Івана Гончара: 203 с.

Іван Гончар. Спогади про І.М. Гончара [Текст] /І.Гончар. – К.: УЦНК «Музей Івана Гончара», ПФ «Оранта», 2007, - 576 с.

Це видання, яке готувалося до виходу у світ майже десять років, містить понад сто спогадів сучасників Івана Макаровича Гончара, котрі під різними кутами зору створюють словесний образ Подвижника, відтворюють ту епоху і середовище, в яких він жив, діяв, творив. Книга проілюстрована майже тисячею документальних світлин з архіву Івана Гончара й упорядкованих ним альбомів «Моє життя і творчість», фрагментами аркушів з історико-етнографічного мистецького альбому «Україна й Українці», а також репродукціями творів народного мистецтва зі збірки УЦНК «Музей Івана Гончара»

Іван Гончар. Україна й Ураїнці [Текст] /І.Гончар. – К.: УЦНК «Музей Івана Гончара», ПФ «Оранта», 2006, - 344 с.

До цього видання увійшли вибрані 160 аркушів із 18 томів альбому Івана Гончара «Україна й Українці», репродуковані у зменшеному масштабі. Матеріали для свого славнозвісного альбому Іван Гончар, видатний громадський і культурний діяч, скульптор, живописець та графік, народознавець і колекціонер збирав протягом чотирьох десятиліть – від кінця 1950-х до 1993 року. До нього увійшли унікальні історико-документальні світлини кінця ХІХ – середини ХХ століття – оригінали давніх світлин, а також репродукції раритетних фотографій із різних куточків України (місцеві типажі та краєвиди, архітектура і побут, звичаєвість і обрядовість, видатні діячі культури і науки тощо), дбайливо оформлені за принципом колажу на великих аркушах розміром 300 х 415. Книга здобула «Гран-Прі» на Книжковому форумі у Львові в 2006 р.

УКРАЇНА Й УКРАЇНЦІ

Іван Гончар. У країна й У країнці : Галичина, Буковина [Текст] /І.Гончар. – К.: УЦНК «Музей Івана Гончара», ПФ «Оранта», 2007, - 304 с.

До цього видання увійшли два томи “Галичина: Львівщина, Івано-Франківщина, Тернопільщина” і “Буковина”, які за змістом тери-торіально охоплюють південно-західні терени України, зокрема зону Українських Карпат. Аркуші цих томів містять понад півтисячі оригіналів і репродукцій світлин, а також близько двох сотень авторських малюнків І.М. Гончара. Видання має передмову, вступ-ну статтю, дві мапи, на яких зазначено представлені в цих двох томах населені пункти й окреслено історико-етнографічні регіони України. Альбом видається трьома мовами: українською, англійською та французькою, що робить його доступним для читачів у різних країнах.. Видання стало «Книжкою Року» (2007) Національного книжкового рейтингу, «Кращим виданням» Міжнародної книжкової виставки в Мінську (2007)

УКРАЇНА Й УКРАЇНЦІ: ГАЛИЧИНА, БУКОВИНА. Іван Гончар

Іван Гончар. Україна й Українці:Київщина Лівобережна [Текст] /І.Гончар. – К.: УЦНК «Музей Івана Гончара», ПФ «Оранта», 2007, - 272 с.

До презентованого видання увійшло 108 аркушів тому «Київщина Лівобережна», які за змістом територіально охоплюють окремі населені пункти Броварського, Бориспільського, Баришівського, Переяслав-Хмельницького, Згурівського, Яготинського районів, а також села, що нині є частиною Києва: Троєщина, Виґурівщина, Воскресенська Слобідка, Микільська Слобідка, Позняки, Осокорки та хутір Березняк. Цей альбом складається із близько півтисячі оригіналів і фоторепродукцій історико-документальних світлин і близько півтори сотні авторських малюнків Івана Гончара

УКРАЇНА Й УКРАЇНЦІ: КИЇВЩИНА ЛІВОБЕРЕЖНА. Іван Гончар

 

Чорновіл, Вячеслав. Твори в 10-ти т. Т. 2 [ Текст ]: Правосуддя чи рецидиви терору? Лихо з розуму ( Портрети двадцяти "злочинців") Документи та матеріали 1966 - 1968 рр. / Чор - новіл, Вячеслав; Упоряд. В.Чорновіл, Передм. Л.Танюк. - К.: Смолоскип, 2003. - 906с.

Бібліографія статей з періодичних видань

(у зворотній хронології)

2011

Давиденко, Валентина. "Рушник може бути сильнішим за атомну бомбу" [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/index.php?articl=1&id=17778 / Давиденко, Валентина // Урядовий кур'єр. - 2011. - 27 січ. (№15). - С. 18. 27 січня країна відзначає сторіччя з дня народження Івана Гончара - талановитого художника, автора унікальних скульптурних образів національних геніїв, етнографа, музеєзнавця, збирача безцінної колекції архетипів національної культури. Продовжувачем справи батька зі збереження культурного надбання став син - художник Петро Гончар, директор Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара".

Дмитренко, Наталя. Гончарове коло [Електронний ресурс] = http://umoloda.kiev.ua/number/1824/164/64744/: у музей скульптора й фольклориста Івана Гончара, 100–річний ювілей якого ми святкуємо сьогодні, радянські екскурсоводи таємно водили іноземців, а свої «патріоти» там крали експонати / Дмитренко, Наталя // Україна молода. - 2011. - 27 січ. (№13). «Він був дуже симпатичною людиною, такий романтично–ніжний. Умів прихилити до себе, принаймні моя душа прикипіла до нього зразу», - у розмові про Івана Гончара поетеса Наталка Поклад згадує у першу чергу його людські якості. Дійсно, які б спогади про Івана Макаровича я не брала до рук, усюди між звітами про його художню роботу чи просвітницьку діяльність вбачається людина: здається, що я особисто була знайома з Іваном Макаровичем - тепло й харизма, які він випромінював, передаються навіть через 18 років після його смерті. У цій статті ми все ж вирішили звернути увагу на його особисте життя, події в якому інколи були стимулом до творчості й створювали саме того Івана Гончара, якого ми всі знаємо

Святкування 100-літнього ювілею І.М.Гончара [Електронний ресурс] = http://www.thisisukraine.org/index.php/ru/novosti/37-dastoprimechatelnosti/1008-svjatkuvannja-100litnogo-juvileju-imgonchara.html / Сайт This is Ukraine // 2011. - 26 січ. Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" підготував святкову програму до 100-літнього ювілею Івана Макаровича Гончара.

2010

Тисячна, Надія. Iван Гончар: "Щоб українці знали про себе!" [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/298181 : розпочалися заходи до 100-річчя з дня народження видатного громадського й культурного діяча / Тисячна, Надія // День. - 2010. - 17 груд. (№232-233). Учора в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» розпочався проект «Завтра - Різдво!», що триватиме аж до Водохреща. Подія приурочена до 100-річчя з дня народження засновника музею. Іван Макарович Гончар ( 27 січня 19 11 р. - 18 червня 1993 р. ) - талановитий художник і скульптор, самобутній народознавець та самозречений колекціонер. Доробок цієї однієї людини дорівнює здобуткам цілої наукової інституції! З кінця 1950-х збирав предмети народної культури та побуту, тим самим перейшовши в опозицію до радянської влади. Як результат за три десятиліття колекція українських старожитностей нараховувала 7000(!) експонатів. Все те робилося з єдиною метою - українці повинні знати про себе! Святкуватимуть століття фундатора музею різноманітно. Також 2011-го до друку готується книжка про Івана Макаровича «...А в моїй хаті своя свята правда», що писалася майже 14 років! Її автор - завідувачка відділом архівів Лідія Дубиківська-Кальненко, співавтор - син колекціонера, нині директор центру Петро Гончар. Поки рукопис ще в роботі, пропоную читачам «Дня» фрагменти з іншої книги - книги спогадів.

2008

Поклад, Наталка. «Він знав свою місію в цьому світі й виконав її до кінця» [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/198142 : недавно в серії «Бібліотека українознавства» вийшла книжка «Майстер. Терни і лаври Івана Гончара» / Поклад, Наталка // День. - 2008. - 14 бер. (№47). Це унікальне видання знайомить із життєвим і творчим шляхом великого патріота України, скульптора, етнографа, громадського діяча, заслуженого діяча мистецтв, Шевченківського лауреата, народного художника України Івана Макаровича Гончара (1911-1993). Він справді був одержимий, і про свій непростий шлях у мистецтво, у широкий світ, про найяскравіші моменти життя, починаючи з дитинства, розповідає в спогадах, написаних легко й поетично. «Якби не був художником - став би поетом», - зізнався якось. Сільському хлопцеві з благословенної Черкащини, із шевченкових країв, судилося вийти на змагання із байдужістю, ницістю, підлістю - і перемогти. Перед нами постає доля талановитої людини-патріота на тлі пекельної епохи голодоморів, чисток всього національно свідомого, а потім - війни...

Поклад Н. "Якби життя повторилось - прожив би його так само..." [Текст]: Іван Гончар (1911-1993) поєднав у собі кілька епох - і сам став епохою. Його шлях інтригує багатьох. Проте, щоб збагнути глибінь любові митця, треба так само, як він, любити... / Н. Поклад // Урядовий кур'єр. - 2008. - 10 квіт.(№67). - С. 8. Недавно в Українському центрі народної культури "Музей Івана Гончара" відбулась людна презентація книжки "Майстер. Терни і лаври Івана Гончара", яку видавництво МАУП зробило дуже святковою, прекрасно її оформивши та використавши багато фотографій із архіву митця

Терни і лаври Івана Гончара [Електронний ресурс] = http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=2091 : так сталося, що в житті Івана Макаровича й справді «радість із журбою обнялась». На жаль, останньої було набагато більше… / Розмовляла Ольга Мельник // Українська газета. - 2008. - 18-31 груд. (№45). Але винагородою долі став музей його імені з гідною подиву унікальною колекцією, зібраною впродовж багатьох років. Завдяки йому старожитності нашого народу не згинули, не розпорошилися по всіх-усюдах, а стали фондовою збіркою українського центру народної культури «Музей Івана Гончара». Цьому подвижнику національної справи, Великому Українцеві і присвячена книжка «Майстер, або Терни і лаври Івана Гончара», яка вийшла в Міжрегіональній Академії управління персоналом. Упорядкувала книжку «Майстер, або Терни і лаври Івана Гончара» поетеса Наталка Поклад, над цим ошатно виданим фоліантом працював колектив музею Івана Гончара, зокрема завідувач архівного відділу Ліда Дубиківська, в якої я й взяла інтерв'ю.

2006

Козій, Інна. Україна й українці Iвана Гончара [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/156436 / Козій, Інна // День. - 2006. - 31 січ. (№12). В Українському центрі народної культури відбулося відкриття виставки «Іван Гончар - збирач», присвячене 95-річчю з дня народження громадського та культурного діяча, скульптора, художника, дослідника українського народного мистецтва. На виставці представлено картини, фото та документи, які фігурували під час створення Іваном Макаровичем домашнього Музею української етнографічної спадщини. Власне, саме цей домашній музей у 1993 р. перетворився на державний Музей Івана Гончара, на базі якого в грудні 1999 р. створили Український Центр народної культури «Музей Івана Гончара»

Рутковська О. Дім, з якого видно всю Україну [Текст]: подячний спогад до 95-ї річниці від дня народження Івана Гончара / О. Рутковська // Культура і життя. - 2006. - 8 лют.(№6). - С. 1.

Ясиновський В. Провісник [Текст]: виповнилося 95 років від дня народження Івана Гончара / В. Ясиновський // Сільські вісті. - 2006. - 17 лют.(№20). - С. 1-2. Його оселя вславилася дивовижною здатністю зупиняти і спресовувати час. У майстерні серед сотво-ренних живописних і скульптурних парсун він був особливо схожим на безбородого бога

2004

Тисячна, Надія. Він відстоював наше право знати себе [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/32686 : Музей Івана Гончара нарешті відкриється для широкого загалу / Тисячна, Надія // День. - 2004. - 18 черв. (№105). Іван Гончар - художник, скульптор, народознавець і колекціонер. Він - лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка та народний художник України. Як живописець створив велику серію картин, у яких зафіксував етнічні типажі українців, а також краєвиди, історичні та архітектурні пам'ятки України. Подорожуючи Україною, збирав зразки народної творчості: вишивки, кераміку, писанки, ікони, стародруки... Музей Івана Гончара створений восени 1993 року, відразу після смерті художника, скульптора й колекціонера

2003

Натхненний творчістю народу [Текст] / Інф. "Київ" // Київ. - 2003. - №5. - С.164-192. 18 червня минає десять років, як не стало Івана Макаровича Гончара - народного художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, легендарної постаті українського відродження 1960-1990-х років. Понад 40 років віддав Іван Гончар народознавчій та збирацькій роботі, поєднуючи її з оригінальною творчістю. За життя майстра його хатня збірка налічувала 10000 експонатів

Інтернет-ресурси

http://www.umoloda.kiev.ua/ — сайт газети «Україна молода»

http://www.golos.com.ua/ — сайт газети «Урядовий кур'єр»

http://www.golos.com.ua/ — сайт газети «Голос України»

http://www.silskivisti.kiev.ua — сайт газети «Сільські вісті»

http://kp.ua/ — сайт газети «Комсомольская правда»

http://korrespondent.net/ — сайт часопису «Корреспондент»

http://www.day.kiev.ua/ — сайт газети «День»

http://www.dt.ua/ — сайт Міжнародного суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня»

http://kreschatic.kiev.ua/ — сайт газети київської міської ради «Хрещатик»

http://www.vechirnij.kiev.ua — сайт газети «Вечірній Київ»

http://www.iprinet.kiev.ua/gonchar/oberig.htm — сайт Спадщина Івана Гончара

http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=247609 — сайт УКРІНФОРМ

http://honchar.org.ua/p/ivan-honchar/ — сайт Музей Івана Гончара – Національний центр народної культури

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest

НАШІ НАГОРОДИ

Допоможіть молодіжній бібліотеці

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці - Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки): (044) 288-23-36

ВГОРУ