Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.

Нобелівський лауреат – Світлана Алексієвич

Поділіться цією сторінкою:

Бібліографічний покажчик

Все, що ви маєте знати про Світлану Алексієвич

Олег Шинкаренко

Хто така Світлана Алексієвич? Нобелівська лауреатка, білоруска українського походження, яка показувала майже документальну правду про радянське життя, війну у Чечні та "дев'яності"

Щойно письменниця Світлана Алексієвич отримала Нобелівську премію з літератури, читачі всього світу кинулися дізнаватися, хто ж це така. Навіть опитування на сайті Нобелівського Комітету свідчить, що про неї чули тільки 12% користувачів.

Світлана Алєксієвич народилася у 1948 році (31 травня) в Україні, в місті Івано-Франківську, якій тоді ще називався Станіслав. Потім родина Алексієвичів жила в одному із сіл Вінницької області. Мати – українка.

Батько Світлани був білорусом, тому після демобілізації з армії вирішив повернутися на батьківщину і виїхав з родиною до села Копаткевичи Петриківського району Гомельської області. Саме там Світлана закінчила у 1965 році середню школу. Далі вона деякий час працювала вихователем, вчителем історії та німецької мови, кореспондентом газети "Прыпяцкая правда", а 1967 року поступила на факультет журналістики Білоруського державного університету.

Далі працювала в районній газеті "Маяк коммунизма" маленького селища Бяроза. За рік перейшла до мінської "Сельской газеты", а потім отримала посаду керівника відділу нарисів та публіцистики органу Спілки письменників Білорусі журналу "Нёман". 1983 року її прийняли до Спілки письменників СРСР.

Першу свою книжку "У війни не жіноче обличчя" Світлана написала 1983 року. Вона вже була зроблена у фірмовому стилі авторки, якому та не зраджувала все своє подальше життя: магнітофонні записи інтерв’ю багатьох жінок-учасниць Другої світової війни були відредаговані та доповнені авторським коментарем, який пояснював читачу мораль цих історій. Повість друкували паралельно в російському журналі "Октябрь" та білоруському "Нёман". У 1985 році книжку видали у декількох видавництвах і за п'ять років продали близько двох мільйонів екземплярів.

Радянська критика шпетила Світлану за "натуралізм", "пацифізм" та "розвінчування героїчного образу радянської жінки".

Але всі ці звинувачення були вкрай незначними порівняно із тим, що сталося з її першою, так і невиданою книжкою "Я поїхав із села" (монологи людей, які покинули рідні місця). За вказівкою відділу пропаганди білоруського ЦК, готовий набір книги знищили в друкарні. Світлану звинуватили в антипартійних поглядах та погрожували звільнити з роботи.

Врешті письменниця отримала за свою книжку про жінок-військових орден "Знак пошани", який і став її першою літературною нагородою.

Письменниця дуже критично налаштована до політики президента Олександра Лукашенка. Після його приходу до влади державні видавництва Білорусії припинили випуск її книжок. Це стало однією з причин її еміграції до Європи. З 2000 року письменниця жила в Італії, Франції та Німеччині, з 2006 року – у Швеції. 2013 року Алексієвич повернулася до Білорусі. У письменниці немає власної родини, вона виховує доньку своєї рано померлої сестри.

Світлана Алексієвич стала першим нобелівським лауреатом в історії незалежної Білорусії, першим з 1987 року російськомовним письменником (після Йосипа Бродського), який отримав Нобелівську премію з літератури. Грошовий еквівалент премії становив 8 млн. шведських крон (близько 953 тис. доларів на той момент).
 

Список книг Світлани Алексієвич

  

1983 – У войны не женское лицо.
1985 – Последние свидетели. Сто недетских рассказов.
1989 – Цинковые мальчики.
1993 – Зачарованные смертью.
1999 – Чернобыльская молитва
2006 – Чудный олень вечной охоты.
2013 – Время секонд-хэнд: конец красного человека.

 

Книжки Світлани Алексієвич видавали в СРСР, Росії, Україні, США, Німеччині, Великобританії, Японії, Швеції, Франції, Китаї, В'єтнамі, Болгарії, Індії та інших країнах (всього в 19 країнах світу). Крім того, письменниця є автором сценаріїв 21 документального фільму та трьох театральних п'єс. Вистави за її книгами ставили у Франції, Німеччині, Болгарії.

 

Список нагород Світлани Алексієвич:

Орден «Знак Пошани»  (СРСР, 1984)
Медаль імені Святої Євфросінії Полоцької
Літературна премія імені Миколи Островського Спілки письменників СРСР  (1984)
Премія журналу «Октябрь»  (1984)
Літературна премія імені Костянтина Федіна Спілки письменників СРСР  (1985)
Премія Ленінського комсомолу  (1986) – за книгу «У війни не жіноче обличчя»
Премія «Літературної газети»  (1987)
Премія імені Курта Тухольського Шведського ПЕН-клубу (1996) – «За мужність і гідність в літературі»
Премія імені Андрія Синявського редакції «Нової газети» – «За творчу поведінку і благородство в літературі»  (1997)
Премія журналу «Дружба народів»  (1997)
Премія «Тріумф» ( Росія, 1997)
Лейпцизька книжкова премія за внесок у європейське взаєморозуміння  (1998)
Премія Гердера  (1999)
Премія Ремарка  (2001)
Національна премія критики  (США, 2006)
Премія Центральноєвропейської літературної премії Ангелус (2011) за книгу «У війни не жіноче обличчя»
Премія імені Ришарда Капущинського за книгу «Час секонд хенд»  (Польща, 2011)
Премія миру німецьких книготорговців  (2013)
Офіцерський хрест ордена Мистецтв і літератури ( Франція, 2014)
Приз читацьких симпатій за результатами читацького голосування премії «Велика книга» (2014) – за книгу «Час секонд-хенд»
Нобелівська премія з літератури  (2015) - «За її багатоголосну творчість – пам'ятник стражданню і мужності в наш час».

За матеріалами Інтернет-видання «ВИСНОВКИ»
http://vysnovky.com/life/we/2330-vse-shcho-vi-majete-znati-pro-svitlanu-aleksijevich
 

Білоруській письменниці Світлані Алексієвич
вручили Нобелівську премію
по літературі,
Церемонія нагородження відбулася
10 грудня у Стокгольмі.

Алексієвич отримала свою медаль і диплом з рук короля Швеції Карла XVI Густава.

 

 

 

 

 

Бібліографія статей
(в зворотно-хронологічному порядку)

2015

Алексієвич, Світлана. Якщо не посадили, то питання: "Чому всіх посадили, а мене – ні? Що я роблю не так?" [Текст] = http://gazeta.ua/articles/culture-journal/_akscho-ne-posadili-to-pitannya-chomu-vsih-posadili-a-mene-ni-so-ya-roblyu-ne-tak/652806/ Алексієвич, Світлана // Країна. – 2015. – 15 жовт. (№40). – С. 12-14. Фрагменти із книжки Світлани Алексієвич "Час second-hand. Кінець червоної людини", що вийшла в київському видавництві "Дух і літера". Вони належать до розділу "Із вуличного гомону та розмов на кухні (1991-2001)

Вітович, Ігор. Нобель для Івано-Франківська [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2718/159/95151/: престижну відзнаку з літератури здобула білоруська письменниця українського походження Світлана Алексієвич / Вітович, Ігор // Україна молода. – 2015. – 9-10 жовт. (№131). – С. 5. Приємною сенсацією для України стало оголошення Нобелівським комітетом премії з літератури за 2015 рік. Лауреатом престижної нагороди стала білоруська письменниця Світлана Алексієвич. Її вирізнено з-поміж інших претендентів «за багатоголосу творчість – пам’ятник стражданню і мужності наших часів»

Гривінський, Роман. Перемогла чесна проза [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayinci-chytayte/peremogla-chesna-proza: Лауреатом Нобелівської премії з літератури-2015 стала білоруська письменниця Світлана Алексієвич / Гривінський, Роман // День. – 2015. – 9 жовт. (№184-185). – С. 23. Вчора о 14:00 за київським часом у Шведській академії у Стокгольмі було оголошено, що лауреатом цьогорічного літературного «Нобеля» з формулюванням «за її поліфонічний текст, який став пам’ятником страждання і хоробрості нашого часу» стала російськомовна білоруська письменниця Світлана Алексієвич. Серед найбільш відомих творів білоруської письменниці: «У війни не жіноче обличчя», «Цинкові хлопчики», «Чорнобильська молитва» і «Час секонд хенд». Алексієвич творить у жанрі нок-фікш або документальної прози. Її книжки присвячені переосмисленню радянського минулого через призму історій окремих людей – свідків війни та катастроф. Сама вона називає свій стиль «жанром людських голосів».

Дроздовський, Дмитро. Світлана Алексієвич: "Релігійна диктатура – не менше зло, ніж диктатура державна" [Текст] = http://gazeta.dt.ua/CULTURE/svitlana-aleksiyevich-religiyna-diktatura-ne-menshe-zlo-nizh-diktatura-derzhavna-_.htm / Дроздовський, Дмитро // Дзеркало тижня. – 2015. – 23-29 трав. (№18). Книжка Світлани Алексієвич "Людина Second-Hand (кінець червоної людини)" минулого року побачила світ українською мовою у могилянському видавництві "Дух і Літера". І вже встигла викликати неабиякий резонанс. Алексієвич – відома письменниця і публіцист – розповідає про парадокси "червоної людини", про своє бачення нинішніх метаморфоз на пострадянському просторі… Ця невеличка на зріст і надзвичайно делікатна у спілкуванні й поведінці жінка – один із найпотужніших збирачів інформації про радянську людину, а також найфаховіший портретист епохи комуністичної чуми. Книжка самої Алексієвич про червону людину – актуальна й багато в чому – випереджає свій час. Адже автор – психоаналітик, якому випала місія знищувати метастази у свідомості пострадянської людини

Дроздовський, Дмитро. Тяглість "метафізики зла": історії Світлани Алексієвич [Текст] / Дроздовський, Дмитро // Всесвіт. – 2015. – №5-6. – С. 272-279. Праця Світлани Алексієвич актуальна й багато в чому – попереду від свого часу. Вона – онколог спотворених совєцьким комуністичним раком душ; психоаналітик, якому випала місія знищувати метастази у свідомості пострадянської людини

Золотые слова [Текст]: "НВ" представляет литературных нобелиатов последнего десятилетия, а также ключевые особенности престижной премии за всю её историю / Инф. "НВ"// Новое время страны. – 2015. – 16 окт. (№38). – С. 8-9.

Кулик, Наталія. Право на правду, [Текст]: або Людиноцентризм Світлани Алексієвич / Кулик, Наталія // Освіта України. – 2015. – 19 жовт. (№42). – С. 14-15. Схоже, ще ніколи рішення Нобелівського комітету не спричинило такого резонансу, як цьогорічне присудження премії російськомовній білоруській письменнинці і журналістці Світлані Алексієвич - "за її багатоголосу творчість - пам'ятник стражданню і мужності у наш час". Насамсперед мається на увазі книжка "Час секонд-хенд. Кінець червоної людини" – завершальний твір циклу "Голоси утопії", що містить монологи людей, які жили або ще живуть на пострадянському просторі

Поліщук, Ярослав. Світлана Алексієвич: хроніки зужитого часу [Текст] / Поліщук, Ярослав // Дніпро. – 2015. – №7-9. – С. 126-131. Нобелівською премією 2015 року цю літераторку відзначено, згідно з офіційним вердиктом, за "багатоголосу творчість – пам'ятку страждання й мужності в наш час". Тим сами відзначено її суттєвий внесок у руйнування могутньої радянської пропаганди, що виявилася надвичайно дієвою й досі не втратила свого "чару" не лише в пострадянській росії, а й частково на Заході. Твори Світлани Алексієвич подібні до специфічних хронік second-hand, тобто часу, що минув, став у наших сьогоденних уявленнях чимось вторинним, хоча й не втратив певної актуальності. Доки живий у нашому суспільстві тип homo sovieticus, книги С. Алексієвич не втратять почитності й залишатимуться важливим свідченням епохи

«Путін сидить у кожній російській людині» [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayinci-chytayte/putin-sydyt-u-kozhniy-rosiyskiy-lyudyni: п’ятикнижжя Світлани Алексієвич про homo sovieticus завершено. Український переклад «Час секонд-хенд» письменниця представила в Києві / Записала Олеся Яремчук // День. – 2015. – 22-23 трав. (№87-88). – С. 23. Тридцять п’ять років білоруська письменниця Світлана Алексієвич писала свій цикл книжок про homo sovieticus під назвою «Червона людина. Голоси утопії». Останній із п’яти творів «Час секонд-хенд (кінець червоної людини)» було видано російською мовою 2013 року, 2014-го, завдяки видавництву «Дух і літера», – з’явився в українському перекладі. І ось цього року на «Книжковий Арсенал» приїхала сама авторка – аби побачити своїх українських читачів та розповісти про новинку. Книжка Світлани Алексієвич – це спроба зрозуміти радянську людину, радянську свідомість. Під час спілкування з читачами в Києві Світлана Алексієвич поділилася своїми рефлексіями про те, до чого може призвести відсутність переусвідомлення радянського минулого.

Світлана Алексієвич: "Я плакала над фотографіями Небесної сотні" [Текст] / News. Liga. Net // Українська літературна газета. – 2015. – 9 жовт. (№20). – С. 2. Білоруська письменниця українського походження Світлана Алексієвич - нобелівська лауреатка!

Столярчук, Іван. Алексієвич написала про найбільші трагедії радянської людини ХХ століття – Другу світову війну, Чорнобиль, Афганістан [Текст] = http://gazeta.ua/articles/culture-journal/_aleksiyevich-napisala-pro-najbilshi-tragediyi-radyanskoyi-lyudini-hh-stolittya-drugu-svitovu-cornobil-afganistan/652804: Нобелівську премію з літератури присудили білоруській письменниці 67-річний Світлані Алексієвич. "За її поліфонічні твори, пам'ятник стражданню і хоробрості в наш час", – наголосив Нобелівський комітет 8 жовтня. Народилася письменниця в Івано-Франківську, її мати – українка / Столярчук, Іван, Васильєва, Олександра, Міняйло, Наталія ; Записала Олена Павлова // Країна. – 2015. – 15 жовт. (№40). – С. 10-12.

Сюндюков, Ігор. Здобути із жахіття сенс [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/zdobuty-iz-zhahittya-sens: людина у вогні історії очима Світлани Алексієвич / Сюндюков, Ігор // День. – 2015. – 30 жовт. (№197-198). – С. 9. 8 жовтня 2015 року Нобелівська премія з літератури була присуджена білоруській російськомовній письменниці Світлані Олександрівні Алексієвич із стислим і вичерпним обґрунтуванням цього вибору: «За її багатоголосну творчість – пам’ятник стражданню й мужності в наш час». Кожне слово тут є влучним і точно передає суть зробленого Світланою Алексієвич у білоруській, європейській і – вже можна стверджувати – світовій літературі. Слово – самій пані Світлані. ПРО ТЕ, ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНИЙ ТОЙ ЛЮДСЬКИЙ ТИП, ЯКИЙ НАРОДЖУЄТЬСЯ НА ТЕРЕНАХ КОЛИШНЬОГО СРСР

Треба вбивати не людей, а ідеї [Текст] = http://gazeta.ua/articles/culture-journal/_treba-vbivati-ne-lyudej-a-ideyi-svitlana-aleksiyevich/652625: у квітні 2015 року Світлана Алексієвич виступила в Києві на Книжковому арсеналі. Представила книжку "Час second-hand. Кінець червоної людини" / Записала Олена Павлова // Країна. – 2015. – 15 жовт. (№40). – С. 15-16. Висловлювання письменниці

Шушарін, Дмитро. У пошуках особистості [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/blog/suspilstvo/u-poshukah-osobystosti: чому важливо читати Алексієвич / Шушарін, Дмитро // День. – 2015. – 13 жовт. (№186). – С. 9. Під час переходу письменника до розряду культових – а це вельми часто трапляється з нобелівськими лауреатами – його починають щосили читати. Але це зовсім не означає, що він буде прочитаний. У випадку зі Світланою Алексієвич дуже важливо, щоб її, нарешті, прочитали. Її документальна проза про те, про що абсолютно не пишуть її колеги в Росії і в Україні. Вона про тих людей, які створюють на сході Європи єдиний тоталітарний простір. І це не Путін із Лукашенком і не Янукович із Порошенком, а населення трьох східнослов’янських держав. Кожен народ робить це по-своєму, але те, що Алексієвич пише російською мовою, вказує на головну діючу особу

2014

Дроздовський, Дмитро. Світлана Алексієвич: Homo soveticus – це я [Електронний ресурс] = http://gazeta.dt.ua/CULTURE/svitlana-aleksiyevich-homo-soveticus-ce-ya-_.html / Дроздовський, Дмитро // Дзеркало тижня. – 2014. – 26 вер. (№34). Герої книжки Світлани Алексієвич "Час second-hand (кінець червоної людини)" показують два виміри радянського абсурду - який існував за часів функціонування системи і який залишився після її падіння, засвідчуючи ще більше безглуздя й жорстоку сутність імперії. Ця книжка – остання з п'яти під загальною назвою "Червона людина. Голоси утопії". Вона складається з двох розділів: "Розрада апокаліпсисом (1991-2001)" та "Звабливість порожнечі (2002-2012)"

2001

Федорук, Віра. Свiтлана Алексiєвич: "За останнi роки ми стали абсолютно iншими. Розчарувалися в барикадах" [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/svitlana-aleksiievich-za-ostanni-roki-mi-stali-absolyutno-inshimi-rozcharuvalisya / Федорук, Віра // День. – 2001. – 27 лип. (№132). – С. 19. Iнтерв'ю з бiлоруською письменницею Алексiєвич Свiтланою про творче життя

 

Фільми за книгами та сценаріями Світлани Алексієвич:

«Важкі розмови» (Білорусь фільм, 1979), режисер Річард Ясинський

«У війни не жіноче обличчя» – цикл документальних телефільмів (1981-1984, Білорусь фільм), режисер Віктор Дашук

«Батьківський дім» – документальний телефільм (Білоруське телебачення, 1982), режисер Віктор Шевелевич

«Портрет з жоржинами»  – документальний телефільм (Білоруське телебачення, 1984), режисер Валерій Басов

«Солдатки» – документальний телефільм (Білоруське телебачення, 1985), режисер Валерій Басов

«Говорю о времени своём» – документальний телефільм (Білоруське телебачення, 1987), режисер Валерій Жигалко

«Минуле ще попереду» – документальний телефільм (Білоруське телебачення, 1988), режисер Валерій Жигалко

«Ці незрозумілі старі люди» (Білорусьфільм, 1988), режисер Йосиф Пікман

Цикл «З безодні» (співавтор та режисер Марина Голдовська (OKO-media, Австрія-Росія) (1990)

Афганський цикл – документальні кінофільми (сценарій спільно з Сергієм Лук'янчиковим), режисер Сергій Лукьянчиков, Білорусь фільм (1991 - 1992)

«Хрест» – документальний кінофільм (1994, Росія). Режисер Геннадій Городній

«На руїнах утопії» (1999, Німеччина)

«Росія: історія маленької людини». Японське телебачення. Японія. Токіо. Japan. NHK Director Hidya Kamakura. 2000.

«Двері» (Ірландія, 2008), режисер Хуаніта Вілсон - Короткометражний фільм за мотивами книги «Чорнобильська молитва»

«Діти війни. Останні свідки» – документальний фільм, режисер Олексій Китайцев, (Россия, 2009)

Детальніше на сайті Алексієвич у розділі «Фільмографія»
http://belsat.eu/ru/news/dokumentalistika-ot-kotoroj-v-zhilah-stynet-krov-filmy-po-stsenariyam-svetlany-aleksievich/

 

Інтернет-ресурси

http://www.day.kiev.ua  – сайт газети «День»
http://www.ukurier.gov.ua – сайт  газети «Урядовий кур’єр»
http://www.dt.ua – сайт тижневика «Дзеркало тижня»
http://www.alexievich.info/biogr_RU.html  – персональний сайт С. Алексієвич
http://espreso.tv/article/2015/10/08/nobelivskyy_laureat_svitlana_aleksiyevych_quotbanderivciquot_vryatuvaly_moye_zhyttya Нобелівський лауреат Світлана Алексієвич: "Бандерівці" врятували моє життя

Лауреат Нобелівської премії з літератури – білоруська письменниця Алексієвич (трансляція) [Електронний ресурс] // Радіо Свобода : сайт. – Режим доступу:http://www.radiosvoboda.org/content/news/27295030.html. – Заголовок з екрану. – Дата звернення: 12.10.2015.

Лучшие книги Светланы Александровны Алексиевич [Електронний ресурс] // LiveLibr : сайт. - Режим доступу:http://www.livelib.ru/author/194455/top. – Заголовок з екрану. – Дата звернення: 15.10.2015.

П'ять книжок нобелівського лауреата Світлани Алексієвич [Електронний ресурс] // Вісник Кременчука : сайт. – Режим доступу:http://vestnik.in.ua/2015/10/12/p-yat-knizhok-nobelivskogo-laureata-svitlani-aleksiyevich/.– Заголовок з екрану. – Дата звернення: 14.10.2015.

Светлана Алексиевич Голоса Страны Утопии [Електронний ресурс] // Персональная страница : сайт – Режим доступу: http://www.alexievich.info/biogr_RU.html. – Заголовок з екрану. – Дата звернення: 12.10.2015.

У видавництві «Дух і Літера» вийшла книга Нобелевського лауреата Світлани Алексієвич українською мовою [Електронний ресурс] // Православіє в Україні: Інформаційний інтернет-портал. – Режим доступу: http://orthodoxy.org.ua/data/u-vidavnictvi-duh-i-litera-viyshla-kniga-nobelevskogo-laureata-svitlani-aleksiievich. – Заголовок з екрану. – Дата звернення: 15.10.2015.

Щур О. Світлана Алексієвич та її "романи голосів" / О. Щур [Електронний ресурс] // BBC Україна : сайт. – Режим доступу: http://www.bbc.com/ukrainian/society/2015/10/151009_aleksievich_or. – Заголовок з екрану. – Дата оновлення: 2014.- Дата звернення:  14.10.2015.

 

Бібліографи - укладачі:
Мілашенко Т.І.
Фоміна Н.І.

 

 

 

 

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ