«На спомин про Євгена Коновальця»

Тематичний бібліографічний список

До 130-ї річниці від дня народження Євгена Коновальця

Євген Коновалець – полковник Армії Української народної республіки, командир Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів, організатор і перший голова Організації українських націоналістів (1929-1938), незаслужено залишився в тіні своїх видатних учнів і послідовників - Степана Бандери та Романа Шухевича.

Біографія (скорочено)

Народився 14 червня 1891 р. в учительській родині в селі Зашків, поблизу Львова. Після навчання у народній школі та в гімназії, яку закінчив 1909 року, студіював у Львівському університеті (правничий факультет), готувався до юридичної праці. Вивчаючи юридичні дисципліни, пройшов ще й повний курс історії України під керівництвом професора Михайла Грушевського.

Із студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність.

З 1912 - секретар львівської філії «Просвіти», тісно співпрацював з друкованим органом організації - місячником «Письмо з Просвіти», був членом «Академічної громади».

Від 1913-го, як один з лідерів українського студентського руху, обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу, де належав до національно-демократичної секції. Незабаром став членом Української Національно-Демократичної Партії.

У 1914 році Євген Коновалець був мобілізований до австрійської армії, а в наступному році, після бою на Маківці, потрапив до російського полону. Звільнившись у результаті Березневої революції, восени 1917 року, він подався до Києва.

У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з Р.Дашкевичем та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української Народної Республіки.

З приходом до влади гетьмана Скоропадського полк Січових Стрільців 1 травня 1918 р. на вимогу німецького командування роззброїли та розформували. Євген Коновалець, залишившись у Києві, разом з кількома старшинами здійснював організаційні заходи щодо створення нової стрілецької частини.

В кінці серпня 1918 р. Коновалець отримав від гетьмана Павла Скоропадського дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців з осідком у Білій Церкві. На початку листопада 1918 р. Коновалець через Дмитра Дорошенка, а згодом і особисто, вів переговори з гетьманом про умови надання національно-демократичними силами (у тому числі Січовими Стрільцями) підтримки гетьманському уряду та наголошував на недопустимості укладення федеративного союзу з Росією. В листопаді 1918 р. Січові Стрільці під командуванням Коновальця підтримали Директорію УНР у повстанні проти влади Павла Скоропадського і в Мотовилівському бою 1918 р. розбили гетьманські частини.

Коновалець брав активну участь у зміцненні боєздатності республіканських армії. В 1918-1919 рр. Коновалець командував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти більшовицьких і денікінських військ.

20 липня 1921 р. Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО. Був активним противником Другого Зимового походу Армії УНР, розуміючи його безперспективність.

У 1922 р. Євген Коновалець обвінчався з Ольгою, дочкою адвоката Федака, який захищав войовників Української військової організації на судових процесах у Польщі.

Із грудня 1922-го року був змушений мешкати в еміграції у Чехо-Словаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії.

У листопаді 1927-го за його ініціативи на одній з нарад УВО було вирішено створити єдину революційно-політичну організацію, діяльність якої ґрунтувалася б на націоналістичній ідеології та поширювалась на всі українські землі.

28 січня-3 лютого 1929 на конгресі у Відні було створено Організацію українських націоналістів (ОУН), головою проводу якої обрали Коновальця.

23 травня 1938 Євген Коновалець загинув у результаті спецоперації, яка була проведена НКВС СРСР. Виконавцем його вбивства вважається Павло Судоплатов, який пізніше став керівником розвідувально-диверсійної групи НКВС СРСР і генералом КДБ. Спочатку Судоплатову вдалося увійти в довіру до Коновальця, який вірив у те, що в СРСР присутнє сильне підпілля. Павло Судовлатов передав в кафе-готелі "Атланта", розташованому в Роттердамі, вибуховий пристрій, замаскований під коробку з цукерками, на яку було нанесено український орнамент. Як тільки коробку перевернули в горизонтальне положення, вона вибухнула.

Похований Євген Коновалець на цвинтарі Кросвейк.

Бібліографія статей

(подано у зворотній хронології)

2021

Кушнір, Богдан. Вони боронили рідну землю [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/346388 / Кушнір, Богдан // Голос України. - 2021. - 25 трав. (№95). - С. 1, 8. Цими вихідними Україна вшановувала Героїв, які боронили країну в різні часи. У Львові представники ветеранських, волонтерських, патріотичних та молодіжних організацій пройшли урочистою ходою. Відбулися урочистості й в родинному селі Євгена Коновальця Зашкові. До пам’ятника героя поклали квіти й провели чин екуменічної панахиди. На Личаківському кладовищі у Львові на полях почесних поховань поклали квіти до могил Героїв Небесної Сотні та воїнів АТО/ООС

Скрипник, Олександр. Вибух у Роттердамі [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/polityka-istoriya-i-ya/vybuh-u-rotterdami: Євген Коновалець у протистоянні з ДПУ-НКВС / Скрипник, Олександр // День. - 2021. - 20 трав. 23 травня 1938 року співробітник НКВС СРСР Павло Судоплатов убив керівника Проводу ОУН Євгена Коновальця. Фатальний вибух у Роттердамі став завершенням багаторічної широкомасштабної операції радянських органів ДПУ-НКВС, вказівку на здійснення якої давав особисто Йосип Сталін. Попри те що обставини цієї операції ретельно досліджені й описані, документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України, досі невідомі громадськості, дають змогу доповнити загальну картину і дати відповідь на запитання, яке впродовж останніх десятиліть обговорюється науковцями й істориками: чи мав шанси Є.Коновалець у тій ситуації позбутися щільної опіки з боку радянських спецслужб і залишитися живим

2018

Вибух у Роттердамі [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/kremlivskij-uchen-gitlera/: 80 років загибелі Євгена Коновальця / Авторська рубрика Віктора Шпака // Урядовий кур`єр. - 2018. - 19 трав. (№94). - С. 5. Карколомна кар’єра головного сталінського кілера Павла Судоплатова розпочалася з убивства лідера ОУН Євгена Коновальця. Вусатий вождь особисто прийняв рішення про знищення керівника українських націоналістів. Сталін, за свідченням Судоплатова, заявив, що мета вбивства Коновальця - обезголовити рух українських націоналістів та змусити їх знищувати один одного в боротьбі за владу. Загибель авторитетного лідера справді призвела до розколу ОУН на «бандерівців» і «мельниківців» і, за гірким визнанням Уласа Самчука, «на всі сто відсотків спаралізувала українські визвольні змагання періоду Другої світової війни»

2016

Журжа, Ірина. Легендарний полковник [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/270714: до 125-ї річниці від дня народження Євгена Коновальця / Журжа, Ірина // Голос України. - 2016. - 11 черв. (№108). - С. 10. Про Євгена Коновальця немало написано у науковій літературі, його діяльність ґрунтовно вивчена дослідниками. Та для широкого загалу українців та роль, яку він відіграв у нашому національно-визвольному русі ХХ століття, й досі залишається маловідомою, а ім’я Коновальця асоціюється з нав’язаними штампами та історичними міфами

Шереметьєва, Вікторія. Євген Коновалець про військовий вишкіл молоді [Електронний ресурс] = http://slovoprosvity.org/2016/06/16/yevgen-konovalec-pro-vijskovij-vishkil-molodi/ / Шереметьєва, Вікторія // Слово Просвіти. - 2016. - 16 черв. 14 червня 2016 р. українська громадськість відзначає 125-річчя від дня народження провідника українського визвольного руху Євгена Михайловича Коновальця (1891-1938). У боротьбі за сильну незалежну Україну він пройшов славетний шлях українського воїна, політика та громадського діяча. Євген Коновалець став одним з ідеологів та очільників українського національного руху. Проживаючи в еміграції, він не полишав ідеї створити регулярну українську армію. Про це, зокрема, свідчить його праця “Військовий вишкіл”, в якій порушується актуальна і сьогодні проблема військової підготовки та “військового самовиховання” молоді

2015

Україна. Верховна Рада. Про відзначення 125-річчя з дня народження Євгена Коновальця [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/261843: постанова Верховної Ради України від 25 листопада 2015 року. № 831-VІІІ // Голос України. - 2015. - 4 груд. (№229). - С. 6. 14 червня 2016 року виповнюється 125 років з дня народження видатного діяча українського національно-визвольного руху - Євгена Коновальця. З метою вшанування пам’яті великого сина України, видатного українця

2011

Червак, Богдан. Уроки полковника [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/uroki-polkovnika: 14 червня минає 120 років від дня народження Євгена Коновальця / Червак, Богдан // День. - 2011. - 10 черв.(№100-101). Євген Коновалець першим зрозумів, що здобути українську державність неможливо без двох вирішальних чинників: ідеології та сильної організації. Так на арені суспільно-політичного життя з’явився модерний український націоналізм та ОУН як його втілення. Ушановуючи пам’ять Є. Коновальця, важливо збагнути уроки полковника. Головний з них: ніхто і ніщо не може стати на заваді українцям обстоювати державність своєї нації

Філоненко Д. Під знаком стрільця [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/1896/169/67410/: виповнилося 120 років від дня народження провідника Українських Січових стрільців Євгена Коновальця / Д. Філоненко // Україна молода. - 2011. - 15 черв. (№101)

2010

ОУН: розбрат, чвари, розкол [Електронний ресурс]: до 70-річчя утворення Революційного проводу ОУН на чолі зі Степаном Бандерою / Публікацію підготував Анатолій Кентій // Сільські вісті. - 2010. - 12 лют.(№17). У Новітній історії України, особливо в часи боротьби за національне і державне відродження, поряд із багатьма прикладами героїзму та жертовності її учасників мали місце й сумні випадки чвар і сварок у національно-державницькому середовищі. Ними позначилися визвольні змагання 1917-1921 рр., не оминув цього лиха й український націоналістичний рух. Якщо, наприклад, криза в Українській військовій організації 1923-1925 рр. була успішно подолана завдяки рішучим діям Верховного команданта УВО Є. Коновальця, то розкол в ОУН, який стався у 1940 р., не тільки послабив увесь націоналістичний рух у час його широкого розвою, але й має відгомін і в наші дні

2009

Кентій А. "...Коли обставини вимагають чину" [Текст]: до 80-ї річчя утворення Організації українських націоналістів / А. Кентій // Сільські вісті. - 2009. - 3 лют.(№11). - С. 3. Створення ОУН, її становлення і безкомпромісна боротьба українських націоналістів упродовж 1930-1950-х років за втілення в життя національного ідеалу є яскравою і невід'ємною сторінкою новітньої історії України. Вона заслуговує на глибоку пошану і має слугувати прикладом для молодого покоління українських патріотів без огляду на партійну приналежність

2008

Кентій А. Голгофа полковника Євгена Коновальця [Текст]: до 70-ї річниці загибелі провідника ОУН / А. Кентій // Сільські вісті. - 2008. - 23 трав.(№60). - С. 3. Літопис боротьби за українську державність у ХХ столітті закарбував на своїх сторінках цілий шерег видатних історичних постатей. Одне з чільних місць серед них належить полковникові Євгену Коновальцю (1891-1938)

Сергієнко, Павло. Таємниця одного теракту [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/taiemnicya-odnogo-teraktu: про деякі обставини загибелі Євгена Коновальця / Сергієнко, Павло // День. - 2008. - 27 черв. (№112). Активна діяльність ОУН, що проголосила своєю метою здобуття Україною самостійності й соборності, не могла не привернути увагу тодішнього головного ворога української державності - керівної верхівки СРСР. З метою обезголовити українські сили і спровокувати в них внутрішнє протистояння та розкол напередодні війни СРСР з Німеччиною було вирішено вбити Євгена Коновальця. У зв’язку з цим в 1937 році Народному комісаріату внутрішніх справ СРСР на чолі з Миколою Єжовим було доручено розробити багатоходову операцію, яка фактично розпочалася ще за кілька років до того, коли радянські спецслужби почали активно діяти проти ОУН. Її етапи і хронологія подій

Червак, Богдан. Сила соборної нації [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/sila-sobornoyi-naciyi: ОУН. Так усе починалося... / Червак, Богдан // День. - 2008. - 28 лют.(№38). - С. 7. Наприкінці січня 1929 року у далекому і чужому Відні розпочав роботу Конгрес українських націоналістів, який завершився створенням Організації українських націоналістів. Так на арену історії вийшла організація, яка, з одного боку, вже давно стала символом боротьби української нації за свою державу, а з другого - суспільним феноменом, увага до якого не послаблюється й сьогодні. Повстання ОУН - це величезна об’єднавча акція українських патріотичних сил, яка і сьогодні слугує прикладом для консолідації й співпраці різних українських державницьких формацій. Створення ОУН - це результат копіткої праці Є.Коновальця та його співробітників, які за умов політичного хаосу, відчаю та зневіри зуміли виробити методологію об’єднання, яка дала можливість сформувати сильну й авторитетну Організацію

2007

Червак, Богдан. Де спочине прах полковника Коновальця? [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobici/de-spochine-prah-polkovnika-konovalcya / Червак, Богдан // День. - 2007. - 19 лип. (№117). Трагічна загибель Євгена Коновальця справді була важким ударом для багатьох національно-свідомих українців. На похорон Є. Коновальця з’їхалася практично вся тодішня еліта нації, зокрема та її частина, яка вірила, що рано чи пізно Україна стане самостійною державою. Похоронна процесія була не лише сумною, а й трагічно-величною. Вже тоді усі розуміли, що далекий Роттердам стане своєрідною «українською Меккою», місцем, яке притягуватиме до себе не одне покоління патріотів. Так і сталося. Сьогодні могила Євгена Коновальця у Роттердамі символізує не лише смерть виданого українця, а й місце, з яким асоціюється цілий етап боротьби українського народу за свою незалежність

2006

Кентій А. "...Найкращим виходом було б створення єдиного національного фронту..." [Текст] : до 115-ї річниці від дня народження Євгена Коновальця / А. Кентій // Сільські вісті. - 2006. - 14 черв.(№67). - С. 3. Поразка у визвольній боротьбі 1917-1920 рр. чуттєво вразила українські самостійницькі сили, призвела до гострих суперечок у їх середовищі. Серед діячів тієї бурхливої доби був командир Формації січових стрільців полковник Євген Коновалець. Він і Рада старшин січових стрільців заініціювали ідею об'єднання українських вояків на принципах державності та соборності і в серпні 1920 р. на з'їзді у Празі створили Українську військову організацію

Література про Євгена Коновальця із фондів МСМБ «Молода гвардія»

Видатні постаті в історії України XX ст. [Текст] : Короткі біографічні нариси / Авт.-упорядн.: В.І.Гусєв, О.В.Даниленко, Л.В.Іваницька, О.М.Назарчук, Н.В.Терес, В.І.Червінський. - К. : Вища школа, 2011. - 391 с. : іл.

Дашкевич, Ярослав Романович. Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури [Текст] : Наукове видання / Дашкевич, Ярослав Романович ; Упор. М.Капраль, Г.Сварник, І.Скочиляс та ін.; Худож. Ю.Кох; Передн. сл. І.Вакарчук, І.Гирич. - 3-тє вид., доп. - Львів : Піраміда, 2016. - 924 с.

Дерев'яний, Ігор. Сила волі. Євген Коновалець [Текст] : Науково-популярне видання / Дерев'яний, Ігор. - Львів : Часопис, 2013. - 128 с.

"Зродились ми великої години..." ОУН і УПА. Бібліотека "Історичної правди" [Текст] : Громадсько-політичне видання / Укл., передм. В.Кіпіані. - Харків : Віват, 2016 . - 304 с. : іл. - (Історична правда).

Життя і смерть полковника Коновальця [Текст] / Під ред. Літуна; Худож. М.Яців. - Львів : Червона калина, 1993. - 328 с.

Історія січових стрільців [Текст] : Воєнно-історичний нарис / Авт.-упоряд. В. Кучабський, М. Безручко, Є. Коновалець. - 1992. - 347 с.

Кучабський, Василь. Історія січових стрільців 1917-1919. Воєнно-історичний нарис [Текст] : Історичне видання / Кучабський Василь-Дмитро Васильович ; Вст. сл.І.Кедріна. - К. : Центр учбової літератури, 2019. - 346 с.

Литвин, Микола. Військова еліта Галичини [Текст] = Military Elite of Galicia : [Біографічне видання] / Литвин, Микола Романович. - Львів : Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 2004. - 376 с

ОУН: Минуле і майбуття [Текст] / За ред. С.Тарана. - К. : Фундація ім. О.Ольжича, 1993. - 306 с. 

100 найвідоміших українців [Текст] : Науково-популярне видання / Відп. ред. З.Александрова; Під заг. ред. Ю.Павленко. - К. : Компанія ОСМА, 2015. - 680 с.

Хома, Іван Ярославович. Євген Коновалець [Текст] : Популярне видання / Хома, Іван Ярославович. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. - 254 с

Увічнення пам'яті Євгена Коновальця.

Нещодавно в Івано-Франківську відкрили пам'ятник засновнику Організації українських націоналістів Євгену Коновальцю. Пам'ятник був освячений владикою УГКЦ Софроном Мудрим.

Пам'ятник зроблений у вигляді бронзового погруддя Коновальця у військовій формі, що підноситься на гранітній колоні загальною висотою більше 3 м. На нижній частині постамента напис "Євген Коновалець (1891-1938)". Скульптор - Ігор Семак.

На честь дня народження Коновальця у його рідному селі проводиться націонал-патріотичний фестиваль під назвою "Зашків - земля героїв". Так само там встановлений пам'ятник Коновальцю, а в його будинку обладнано музей.

У багатьох містах України є вулиці, названі на честь Євгена Коновальця, зокрема: в Києві, Білій Церкві, Львові, Івано-Франківську, Дрогобичі, Стрию, Тернополі, Луцьку та Рівному.

• 14 жовтня 1997 року – відкрито пам'ятник Євгену Коновальцю в Моршині;
• 10 січня 2010 року – відкрито пам'ятник в с. Старі Кути на Прикарпатті;
• 21 жовтня 2012 року – відкрито пам'ятник в Івано-Франківську;
• 19 жовтня 2014 року – пам'ятна дошка у Калуші (Івано-Франківська область);
• в с. Воля-Задеревацька відкрито бронзовий барельєф Коновальця;
• меморіальна дошка на стіні одного з будинків у Львові;
• середня школа №263 названа на честь Євгена Коновальця;
• в УПА діяв загін імені Коновальця;
• 6 грудня 2012 року в Литві у м. Каунас на будинку по алеї Свободи, в якому за життя часто бував Коновалець, відкрито меморіальну дошку;
• меморіальна дошка на фасаді будинку колишніх Бессарабських казарм у Києві на вулиці Січових стрільців, 24. Бронзова меморіальна дошка була відкрита 22 січня 2017 року;

• у містечку Боярка, що на Київщині, в 2017 році полковнику Армії УНР Євгену Коновальцю відкрито барельєф на будинку міської школи №2, де у листопаді-грудні 1918 р. містився штаб Окремого загону Січових Стрільців.

Нацбанк цього тижня вводить в обіг нові пам'ятні монети

Нацбанк з 9 червня 2021 року вводить в обіг нові монети, присвячені Євгену Коновальцю, та українському спадку.

Номінал срібної пам'ятної монети, присвяченої Коновальцю, – 2 грн.

"Присвячена військовому і політичному діячеві, особистості, що символізує спадковість української національно-визвольної боротьби, – Євгену Михайловичу Коновальцю.

Є. Коновалець – полковник Армії Української Народної Республіки, командант Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів, голова Організації українських націоналістів – політичного руху, який ставив за мету розбудову незалежної Української держави на всіх українських етнічних землях. Він розбудував січову формацію у полк Січових Стрільців, який був найорганізованішою та найдисциплінованішою частиною Армії УНР", – йдеться у повідомленні.

На аверсі монети розміщено: на тлі калинової гілки, яка обрамлює монету ліворуч, - малий Державний Герб України (угорі), праворуч від якого напис УКРАЇНА; по центру, на дзеркальному тлі, – фалеристична пам’ятка часів визвольних змагань у вигляді монограми з двох літер "С", переплетених гілкою червоної калини, – відзнака "Стрілецька Рада"; праворуч від якої – слова Є. Коновальця: …БУДЕМО/ МАТИ СИЛУ,/ ТОДІ ВИЙДЕМО/ ПОБІДНО/ З НАЙГІРШОГО/ ЛИХОЛІТТЯ/ І ЗДОБУДЕМО/ ВСЕ, ЩО НАМ/ ТРЕБА. та його факсиміле; унизу: номінал монети – 2 ГРИВНІ та рік карбування монети – 2021; логотип Банкнотно-монетного двору НБУ (ліворуч від відзнаки).

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено стилізований портрет Євгена Коновальця, ліворуч від якого напис ОУН та стилізований тризуб з мечем; праворуч написи: ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ (півколом), роки життя 1891-1938 (унизу).

Інтернет-ресурси

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

http://www.silskivisti.kiev.ua – сайт газети «Сільські вісті»

http://www.umoloda.kiev.ua – сайт газети «Україна молода»

https://ukurier.gov.ua – сайт газети «Урядовий кур’єр»

http://slovoprosvity.org/ – тижневик «Слово Просвіти»

https://dovidka.biz.ua/yevgen-konovalets-biografiya-skorocheno – біографія

http://heroes.profi-forex.org/ua/konovalec-evgenij-mihajlovich – Герої України

https://localhistory.org.ua/texts/statti/dnk-polkovnika-ievgena-konovaltsia/ – «Локальна ІСТОРІЯ» Мультимедійна онлайн-платформа про минуле та сучасне України

https://bank.gov.ua/ – Пам'ятна монета "Євген Коновалець"

https://www.youtube.com/watch?v=_uivLzjTPdM – Євген Коновалець – легендарний полковник Армії УНР, борець та подвижник | Ірина Фаріон

https://m.day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/ya-voyin-i-pomru-na-fronti – «Я воїн і помру на фронті»

http://www.golos.com.ua/article/107842  – Євген Коновалець: «У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю»

https://www.youtube.com/watch?v=OQqWIIM4X2w – Ірина Фаріон про Євгена Коновальця – провідника ОУН | Велич особистості 

https://www.youtube.com/watch?v=9Dc3co2q9IM – Цукерки для команданта. (Собор на крові. 2 серія)

https://www.youtube.com/watch?v=-AYoq4TDfjE – Похорон Голови ОУН Євгена Коновальця. м. Роттердам, Нідерланди, 1938 р. Ч.1

https://www.youtube.com/watch?v=tW3A0l2Iy0g – У Боярці знайшли штаб, в якому базувалась армія Січових Стрільців Євгена Коновальця

https://www.youtube.com/watch?v=PrsZklSExmo – Іван Хома про Євгена Коновальця | Частина 1 | Від книги до мети | квітень '17

https://porokhivnytsya.com.ua/2019/06/14/eugen-konovaletc_quotes/ – Євген Коновалець – цитати

Коновалець Євген Михайлович. Цитати.