Останнє оновлення: 14.08.2017 р.

На шляху до істинного Курбаса (До 120-річчя від дня народження видатного театрального діяча)

березень, 2007 р.

До 120-річчя від дня народження видатного театрального діяча

ПОСТАНОВА
Верховної Ради України

Про відзначення 120-ї річниці з дня народження видатного українського театрального діяча Леся Курбаса

25 лютого 2007 року виповнюється 120 років з дня народження видатного театрального діяча, ідейного провідника новаторського театру «Березіль», одного з найяскравіших представників «українського розстріляного відродження» — Леся Курбаса.

Враховуючи значний внесок Леся Курбаса у світове та вітчизняне театральне мистецтво, Верховна Рада України постановляє:

I. Провести в лютому 2007 року в Києві у приміщенні Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка урочисті збори з нагоди 120-ї річниці з дня народження Леся Курбаса за участю представників органів державної влади, громадських організацій, творчої інтелігенції та гостей України.

II. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1. У двотижневий термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки і проведення заходів щодо відзначення 120-ї річниці з дня народження Леся Курбаса (далі — організаційний комітет).

2. У місячний термін після утворення організаційного комітету розробити та затвердити план заходів, пов'язаних з відзначенням 120-ї річниці з дня народження Леся Курбаса.

3. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 823 «Про створення Державного центру театрального мистецтва та заснування премії імені Леся Курбаса», збільшивши розмір премії імені Леся Курбаса та встановивши її щорічне присудження.

4. Доручити Державному управлінню справами забезпечити в межах повноважень проведення в Українському культурному центрі у Москві урочистого заходу, присвяченого 120-річчю з дня народження Леся Курбаса.

5. Доручити Міністерству культури і туризму України:
1) порушити клопотання перед Президентом України про надання Державному центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса статусу національного;
2) встановити щорічні стипендії імені Леся Курбаса для кращих студентів вищих театральних навчальних закладів України.

6. Доручити Державному комітету телебачення і радіомовлення України:
1) забезпечити видання наукової, науково-популярної та художньої літератури про життя і діяльність Леся Курбаса;
2) організувати створення кінофільму та циклу тематичних теле- і радіопередач, присвячених життєвому і творчому шляху Леся Курбаса, та забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням 120-річчя з дня народження Леся Курбаса.

7. Доручити Міністерству транспорту та зв'язку України забезпечити випуск поштових конвертів і марок із зображенням Леся Курбаса.

8. Забезпечити врахування коштів, необхідних для проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 120-ї річниці з дня народження Леся Курбаса, у проекті Закону України про Державний бюджет України на 2007 рік.

III. Рекомендувати Національному банку України здійснити у встановленому порядку випуск ювілейної монети серії «Видатні діячі України» із зображенням Леся Курбаса.

IV. Рекомендувати Київській міській раді розглянути та вирішити у встановленому порядку питання про надання одній з вулиць Києва імені Леся Курбаса.

V. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.

Голова Верховної Ради України О. МОРОЗ
м. Київ
28 липня 2006 року
N 53-V

 

Лесь Курбас (Олександр-Зенон Степанович) — режисер, актор, теоретик сцени, великий реформатор українського театру, людина ренесансної різнобічності і найглибшої освіченості. Саме завдяки йому наше сценічне мистецтво почало ставати істинно європейським, модерним, естетичним, відкрило для себе коло героїв, тем, прийомів, до того часу просто недоступних. Курбас заклав основи сучасної вітчизняної акторської і режисерської школи, сказав своє слово і в кінематографі, відкрив світові видатного драматурга Миколу Куліша, а також великих акторів — Амвросія Бучму, Мар'яна Крушельницького, Валентину Чистякову, Дмитра Мілютенка, Йосипа Гірняка, Наталію Ужвій… Його заслуги перед вітчизняним мистецтвом можна перераховувати нескінченно. і зробив би він ще більше, набагато більше. Якби його театр не закрили. Якби його самого не заарештували в 1934-му. і не розстріляли в 1937-му.

25 лютого 2007 року виповнюється 120 років з дня народження видатного цій видатній людині.

Бібліотека «Молода гвардія» також долучилася до цієї знаменної події та підготувала тематичний бібліографічний список, в якому зібрано матеріали про життя та творчість Леся Курбаса, статті з періодичних видань, що є в наявності в нашій бібліотеці. Сподіваємося, що надана інформація допоможе Вам краще пізнати людину, актора, режисера та патріота Леся Курбаса


Бронзовий Лесь Курбас сидить на вулиці Прорізній у Києві

У Києві між Хрещатиком і Пушкінською, на Прорізній, є сквер-хутірець, де цвітуть яблуні весною, соняхи влітку. Тут три пам'ятники. Ближче до Хрещатика стоїть бронзовий шахрай Паніковський. А вище, де казино «Спліт», сидить бронзовий режисер Курбас. Обоє нагадують нам, що мистецтво є авантюра, і навпаки, але і те, й те — небезпечне заняття.

А он за кущем, у бронзовій чалмі — туркменський поет Махтумкулі. Він ніби з іншої компанії. Та це не зовсім так. Бо колись у Курбаса працював композитор Мейтус, який потім написав оперу «Махтумкулі». Курбас того не знав, бо вже був розстріляний.

Чому Курбас сидить саме на розі Пушкінської? Бо він колись грав гоголівського авантюриста Хлестакова. А той казав: «Я с Пушкиным на короткой ноге!» — ось чому.

А трохи вище по Прорізній колись був Молодий театр, заснований Курбасом на рівному місці. Он яку історію видно звідси, від цього пам'ятника. Цікавий пам'ятник: права рука Курбаса звернена до грудей так, наче ця рука тримала револьвер, перед тим як зробити постріл. В юності він нібито справді стріляв у себе.

Лесь Курбас, хлопець з Галичини, закінчив філософський факультет Віденського університету, знав вісім мов. Пішов працювати актором, одразу на головні ролі. Його партнеркою була зірка тодішньої галицької сцени Катерина Рубчакова. Вони грали коханців: він Михайла, вона Анну в «Украденому щасті», він Астрова, вона Олену в «Дяді Вані». Катерина була заміжня. 26-літній Курбас вистрелив собі в серце. Куля там і лишилася: лікар, який врятував його, побоявся її діставати.

Головні дати життя і творчості Леся Курбаса

1887, 25 лютого — народився в акторській сім'ї у Самборі Львівської області
1907-1910 — вчився у Віденському й Львівському університетах
1912-1913 — театр «Руська бесіда»
1913 — створив трупу «Тернопільські театральні вечори»
1916 — театр Садовського, засновано Молодий театр у Києві
1919, 6 вересня — одружився з Валентиною Чистяковою
1922 — створює Мистецьке об'єднання «Березіль» у Києві (з 1926 по 1934 рік — харківський театр «Березіль»)
1937, 3 листопада — загинув на Соловках

Біографічні дані

Лесь Курбас (Олександр-Зенон Степанович Курбас) народився 25 лютого 1887 року в місті Самбір (тепер Львівської області) у родині акторів галицького театру Степана та Ванди Курбасів (за сценою Яновичі). Батько його, хоча й був мандрівним українським актором, проте і в бідності своїй прагнув дати Олександрові гарну освіту.

Навчався Олександр у Тернопільській гімназії, у Віденському та Львівському університетах. Тому цілком природно, що Лесь увібрав у себе все те, що могла дати йому європейська культура. Вже тоді Курбас мріяв працювати на Надніпрянській Україні, де існував сильний демократичний театр Садовського (Київ) і де поруч була висока театральна культура. 1916 року його мрія здійснилась, він вступає до цього театру. Акторська творчість Курбаса в театрі Миколи Садовського обіцяла розвинутися, але сталося так, що він приніс свій акторський талант у жертву режисерському. Головна увага й енергія молодого митця були скеровані на організацію студії молодих акторів, з якої виріс згодом Молодий театр. Назва «Молодий театр» з'явилася вже влітку 1917 року. Молодий театр — це театр пошуків нових форм втілення сучасної та класичної драматургії. З цього театру взяли початок кілька українських театрів.

Влітку 1920-го Лесь Курбас зібрав своїх кращих акторів, хто добровільно приєднався з Київського театру ім Шевченка, і під назвою «Кийдрамте»( Київський драматичний театр) трупа почала своє турне по містах Київщини. Спочатку осіли у Білій Церкві, потім в Умані.

Лесь Курбас був засновником спочатку політичного (1922-1926), а потім і філософського (1926-1933) театру в Україні. У виставах свого філософського театру «Березіль» (Харків) Курбас малює всесвіт, де головним стає особлива довіра до життя людини у всіх його суперечностях.

Лесь Курбас і «березільці» знайшли свого драматурга, п'єси якого були співзвучні їхнім естетичним засадам. Таким драматургом став Микола Гурович Куліш. Першою його п'єсою, що побачила світло рампи на сцені «Березолю», стала «Комуна у степах» (Київ). Творча співпраця тривала і в Харкові.

У Києві «Березіль» мав під своїм крилом майстерні, плинні півавтономні одиниці. У Харкові все було під одним дахом і під одним проводом — Курбасовим. У театрі діяв мюзик-хол (спектаклі «Шпана», «Алло на хвилі», «Чотири Чемберлени»), агітпроп. Було підготовлено серію «Костюмовані історії» (спектаклі «Жакерія», «Сава Чалий», «Король бавиться», «Змова Фієско»).

П'єси М. Куліша «Народний Малахай», «Мина Мазайло», на жаль, не знайшли розуміння у критики. Проти Леся Курбаса були висунуті звинувачення в «похмурості», викривленні оптимістичної радянської дійсності.

Багато чого з творчих пошуків Курбаса не розумілося широкими масами глядачів. Це стосується і його вистави «Маклена Граса», яка досягає справжньої філософської глибини. Але незважаючи на несприятливу для творчості атмосферу нерозуміння, недоброзичливості, Лесь Курбас не занепадав духом, він до останньої можливості вів боротьбу з поширеними у той час тенденціями спрощенства, вульгаризації мистецтва. Опоненти ж щонайменшу невдачу Л. Курбаса завжди розцінювали як цілковитий провал театру.

Можливо, саме тому, що режисер не відступив, не поступився своїми переконаннями, його було наклепницьки обмовлено, звільнено з посади керівника «Березолю» і заарештовано у Москві, де він кілька місяців працював у єврейському театрі на Малій Бронній. Його було вислано на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу Гору, потім його відправили на Соловки.

9 жовтня 1937 року «особлива трійка» НКВС по Ленінградській області винесла Лесю Курбасу смертний вирок. З 9 по 14 жовтня було розстріляно 1116 чоловік. Серед них видатні діячі культури України — Сергій Грушевський, Григорій Епік, Микола Зеров, Микола Куліш, Антін Крушельницький, Валер'ян Підмогильний…

1957 року посмертно реабілітовано.

1989 року на фасаді Харківського державного академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про Леся Курбаса, а «Мала сцена» театру знову отримала назву «Березіль

У 1991 році було завершено роботу над кіносеріалом «Моя адреса Соловки» (режисер кіносеріалу Леонід Анічкін). Фільм «Пастка» розповідав про життя і смерть Леся Курбаса. Фільм «Тягар мовчання» — про останні дні життя драматурга Миколи Куліша.

Це документальні свідчення про знищення духовної еліти України у найстрашнішому радянському таборі смерті. Різні були у них офіційні вироки, по різному складалися страшні соловецькі будні, та фінал чекав один — смерть.

У темряві цього страшного архіпелагу вогонь їхнього життя в тих умовах не міг палати смолоскипом. А лише блимав свічечками. і вони захищали це світло в собі долонями на перехресті життя від шаленого поступу локомотиву часу. Вони робили нелюдські зусилля, щоб врятувати свій розум і врятувати в собі українську культуру для нас, для їхніх нащадків. А від нас залежить — кане це світло у безвість чи горітиме в серцях в ім'я майбутнього.

Матеріали про життя та творчість Леся Курбаса

Бобошко, Юрій Миколайович. Режисер Лесь Курбас / Бобошко, Юрій Миколайович; Під ред. С.М.Пільчевського, В. М. Кордуна. — Репринт. вид. — К.: Мистецтво, 1987. — 197 с

Боньковська, Олена. Львівський театр товариства «Українська бесіда». 1915-1924 / Боньковська, Олена ; Під ред.А.-М.Волосацької. — Львів: Літопис, 2003. — 342 с

Волицька, Ірина Василівна. Театральна юність Леся Курбаса: Проблема формування творчої особистості / Волицька, Ірина Василівна; Під ред. М. Горбаль. — Львів: Інс-т народознавства НАН України, 1995. — 152 с

Дейч, Олексадр Йосипович. По ступеням времени: Воспоминания и статьи / Дейч, Олексадр Йосипович; Під ред.В.М.Кордун; Упорядн.: Є.К.Малкіна-Дейч. — К.: Мистецтво, 1988. — 231 с.

Історія української культури / Під ред. І.Крип'якевича. — К.: Либідь, 1994. — 656 с

Історія української культури / Під ред. І.Крип'якевича. — Нью-Йорк: Рада оборони і допомоги Україні, 1990.- 718 с

Кисіль, Олександр Григорович. Український театр / Кисіль, Олександр Григорович; Під ред. П. Перепелиці та Р.Пилипчука; Упорядкув. О. Кисіль. — К.: Мистецтво, 1968. — 260 с.

Корнієнко, Неллі Миколаівна. Лесь Курбас: репетиція майбутнього / Корнієнко, Неллі Миколаівна; Під ред. Л.Фінкельштейна; К.: Видавництво «Факт», 1998. — 469 с 

Красильникова, Ольга Василівна. Історія українського театру ХХ сторіччя / Красильникова, Ольга Василівна; Під ред. С. В. Головка, Т. В. Янголя. — Репринт. вид. — К.: Либідь, 1999. — 208 с.

Курбас, Олександр Степанович. Березіль: Із творчої спадщини / Курбас, Олександр Степанович; Під ред. М. Н. Москаленко; Упорядн. та автор приміток: М. Г. Лабінський. — К.: Дніпро, 1988. — 518 с.

Лесь Курбас: Статьи и воспоминания о Л.Курбасе; Литературное наследие / Сост. М. Г. Лабинский, Л. С. Танюк; Пер. с укр. Л. С. Танюка. — Репринт. вид. — М.: Искусство, 1987. — 463 с.

Лесь Курбас: У театральній діяльності, в оцінках сучасників: Документи / Під ред. В. Ревуцького; Передм. та приміт. В. Ревуцького; Упорядк. та техн. ред. О.Зінкевича. — Балтимор; Торонто: Українське Видавництво «Смолоскип» ім. В. Симоненка, 1989. — 1026 с.

Майстри української радянської сцени: Довідник / Автори-упорядн.: Р. Бернацька, С. Зайончківська. — К.: Держ.видавн. образотв.мистецтва і музичн.літератури УРСР, 1962. — 320 с.

Молодий театр: Генеза. Завдання. Шляхи / Під ред. Ю. П. Косенко; Упорядн. М. Г. Лабінський. — К.: Мистецтво, 1991. — 320 с.

Наш театр: Книга діячів українського театрального мистецтва. 1915-1991. Том ІІ / Ред.колегія: О. Лисяк, Г. Лужницький та ін. — Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто: ОМУС, 1992. — 796 с.

Театральная энциклопедия / Гл.ред.П.А.Марков. — Т. III.Кетчер-Нежданова. — М.: Сов.энциклопедия, 1964. — 1086 с.

Театральная энциклопедия / Гл.ред.П.А.Марков. — Т. V. Табакова-Яшугин. — М.: Сов.энциклопедия, 1967. — 1136 с.: ил., 8 л.ил. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). — 3-00.

Українська культура / Під ред. Д. Антоновича; Додатки  С. Ульяновської, В. Ульяновської. — К.: Либідь,1993.-592 с. 

Харченко, Татьяна Николаевна. 100 знаменитых людей Украины / Харченко, Татьяна Николаевна, Очкурова, Оксана Юрьевна, Рудычева, Ирина Анатольевна. — Харьков: Фолио, 2004. — 511 с.

Хрестоматія української літератури ХХ століття: Життя і творчість / Упоряд. Є. В. Федоренко, П. Маляр. — 2-ге, доп. й перероб. — Нью-Йорк: Видавництво Шкільної Ради при УККА, 1997. — 400 с

Чечель, Наталія Петрівна. Українське театральне відродження: Західна класика на українській сцені 1920-1930-х рр. Проблеми трагедійної вистави / Чечель, Наталія Петрівна; Під ред. Я. Зубко; Худож. Є.Муштенко; Фото  О. Хитрова. — К.: Наукова думка, 1993. — 144 с.

Енциклопедія українознавства: Словникова частина. Т.4 / Головн.ред. В. Кубійович. — Перевидання в Україні. — К.: Глобус, 1996. — 1600 с.

Періодичні видання про Леся Курбаса
(станом на 28 лютого 2007 року)

Україна. Верховна Рада. Про відзначення 120-ї річниці з дня народження видатного українського театрального діяча Леся Курбаса: Постанова Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради. — 2006.- 13 жовт.(№ 41). — С.1416-1417. 25 лютого 2007 року виповнюється 120 років з дня народження видатного театрального діяча, ідейного провідника новаторського театру «Березіль», одного з найяскравіших представників «українського розстріляного відродження» — Леся Курбаса

Україна. Національний банк України. Про введення в обіг ювілейної монети «Лесь Курбас»: Лист від 23.02.2007 р. № 11-311/729-1976

Варварич, О. Новий курс по Курбасу: 25 лютого ми будемо відзначати 120-річний ювілей великого режисера, актора, педагога / О. Варварич // День. — 2007.- 22 лют.(№ 32). — С. 1, 2.

Василь, Василько: Чого мене навчив Лесь Курбас / Підготував В. Собіянський // День. — 2007.- 22 лют.(№ 32). — С. 7. Перед читачами «Дня» мало знана стаття відомого українського актора, режисера, театрознавця Василя Василька (Миляєва, 1893-1972). Цей текст він написав 1967 року, тож стриманість та недомовки Василька цілком зрозумілі. Не з усім зі сказаного можна погоджуватися, однак безперечна цінність даної статті у тому, що це погляд практика театру, до того ж безпосереднього учасника подій, про які

Веселка, С. Сучасні курбасівці: Відомий львівський театральний колектив став лауреатом Шевченківської премії 2006 року / С. Веселка // День. — 2006.- 12 квіт. (№ 61). — С. 7. Про Лвівський театр ім. Л. Курбаса

Волков, М. Березільський експеримент у «легкому жанрі» / М. Волков // Український театр. — 1998.- № 5. — С.28-30. Оперета все більше вабила Леся Курбаса та його учнів, які із інтересом почали ставитися і до традиційної класичної оперети.

Гармідер, Т. Лесь Курбас /Т.Гармідер, А. Овчиннікова. // Бористєн. — 2002. — № 7. — С.21 — 22

Голобородько, Я. Геніальний тріумвірат: Лесь Курбас, Микола Куліш, Мар'ян Крушельницький / Я. Голобородько // Дивослово. — 2005.- № 11.- С.33-41. В статті розглядається вплив Леся Курбаса, Миколи Куліша та Мар'яна Крушельницького на розвиток і тенденції драматургії, театру та драматичної культури

Голобородько, Я. Мистецький тріумвірат (Лесь Курбас, Микола Куліш, Мар'ян Крушельницький) // Вітчизна. — 2003. — № 7-8. — С.151-159.

Гродецька, В. Музей-садиба Леся Курбаса: Екскурсія в газеті / В. Гродецька // Експресс. — 2007. — 24-25 лют.(№ 28). — С.10. Старий Скалат на Тернопільщині — колиска відомого режисера, актора і педагога Леся Курбаса, якому 25 лютого сповнилося б 120 років

Десятерик, Д. Кривава гумореска /Д.Десятерик // День. — 2006. — 2 серп.(№ 127). — С.3. Прийняття постанови

Жежера, В. Курбас півжиття носив кулю у серці: 90 років тому в Києві народилася ідея Молодого театру /В. Жежера // Газета по-українські. — 2006.-. 2 черв.(№ 136). — С.4

Клековкіна, О. Лесь Курбас: система і метод / О. Клековкіна // Український театр. — 1998.- № 4. — С.12-15. — До проблем ідеології на театрі Курбас повертався постійно, на засіданнях Режштабу — зокрема.

Клековкіна, О. Лесь Курбас: система і метод / О. Клековкіна // Український театр. — 1998.- № 5. — С.17-20. До проблем ідеології на театрі Курбас повертався постійно, на засіданнях Режштабу — зокрема.

Коломіець, Р. На шляху до істинного Курбаса / Р. Коломіець // Український театр. — 1999.- № 1-2. — С.31. — Відгук на книгу Н. Корнієнко «Лесь Курбас. Репетиція майбутнього».

Корнієнко, Н. Лесь Курбас і духовні засади українськго авангарду / Н. Корнієнко // Дзеркало тижня. — 2007.- 3-9 лют.(№ 4). — С.17. — Закінчення див. № 5. До 120-річчя від дня народження Леся Курбаса

Корнієнко, Н. Лесь Курбас — Хлестаков: унікальний досвід світової гоголіади: До 120-річчя з дня народження видатного митця Леся Курбаса / Н. Корнієнко // Культура і життя. — 2007. — 28 лют.(№ 9). — С.4. Можна писати розлогу статтю до цього ювілею. Логічно співати митцеві захоплюючу оду. Розумно просто помовчати на його честь. Ми пропонуємо унікальну інтерпретацію Курбасом-актором однієї з класичних ролей світового репертуару. Впереш для широкого читача

Кузякіна, Н. Олександр Довженко та Лесь Курбас: /Н.Кузякіна // Дніпро. — 1994. — № 9-10. — С.38-44. Із біографії кінорежисера

Лабінський, М. Валентина Чистякова: Листування з Валерієм Гаккебушем / М. Лабінський // Укр. театр. — 2006. — № 4. — С.15-19. — Продовж. Поч. див. у № 3. Листування дружини Леся Курбаса, народної артистки України Валентини Чистякової (1900-1984) з театрознавцем Валерієм Михайловичем Гаккебушем (1912-1984)

Лабінський, М. Виграна битва слова: Переклади Леся Курбаса / М. Лабінський // Український театр. — 2007.- № 1. — С.10-13. Дослідники новаторського театру Леся Курбаса зробили чимало для осмислення його спадщини; проте основну роботу належить виконати в майбутньому, адже курбасознавство як наука поки що ступає свої перші, хоч і важливі, кроки. Досі майже не висвітлено шлях Курбаса-перекладача.

Лабінський, М. Лауреати мистецької премії імені Леся Курбаса 2002 року /М.Лабінський // Укр. театр. — 2002. — № 6. — С.13.

Лабінський, М. Юрій Смолич і Лесь Курбас /М.Лабінський // Укр. театр. — 1985. — № 5. — С.27-29.

Левицька, Л. А у краєзнавчому музеї відкриють виставку з особистого фонду Леся Курбаса: 25 лютого тернопільчани відзначають 120-річчя від дня народження видатного українського режисера Леся Курбаса / Л. Левицька // Голос України. — 2007. — 8 лют.(№ 23). — С.22. Цього дня відбудуться урочистості у музеї-садибі митця, що у місті Скалаті Підволочиського району, де минули його дитячі і юнацькі роки

Левченко Т. Феномен Леся Курбаса /Т.Левченко // Культура і життя. — 2002. — № 12. — С.2. Театральний митець Лесь Курбас

Лисенко, Т. Нове філософське бачення театрального мистецтва: Сюрреалістичний «Театр Жорстокости» Антонена Арто і «Молодий театр» Леся Курбаса / Т. Лисенко // Визвол. шлях. — 2004. — № 5. — С.69 — 73. Театрознавство

Логвинова, Н. У театрі можливе все, крім стоячої води: Учень і сподвижник Леся Курбаса — режисер Лесь Дубовик /Н.Логвинова // Березіль. — 2006. — № 1. — С.174-181

Малюшицкая, Н.В. Системный подход в театральном искусстве на примере творчества Леся Курбаса /Н.В.Малюшицкая // Наука і освіта. — 2002. — № 1. — С.19-22. Психологія

Масенко, Т. Лесь Курбас: «Березіль» /Т.Масенко // Дивослово. — 2003. — № 10. — С.74-75.

Масоха, П. «О, якби можна було в ті часи „Березолеві“ стати на шлях суто експериментального театру…»/ П. Масоха // Сучасність. — 2002. — № 3. — С.131 — 136. Історія українського театру

Олтаржевська, Л. Останній лоцман /Л.Остаржевська // Україна молода. — 2003. — 6 лют. — С.12. Корифей українського театру Микола Садовський воював із турками, опонував Петлюрі і знімався в кіно

Підвисоцька, Г. Пам'ять серця / Г. Підвисоцька // Український театр. — 1998.- № 5. — С.30-31. Спомини колишньої студійки театру «Березіль».

Пуха, Л. Лесь Курбас і кінематограф /Л.Пуха // Укр. культура. — 2001. — № 11 — 12. — С.28 — 29. Актор театру Лесь Курбас

Пуха, Л. Лесь Курбас та вітчизняне кіномистецтво /Л.Пуха // Бористєн. — 2002. — № 5. — С.29 — 30.

Скалій, Р. Лесь Курбас. Хресний шлях: Соловки, Сандармох /Р.Скалій // Культура і життя. — 2002. — № 42. — С.2 — 3. До 115-ліття з дня народження і 65-ліття з дня смерті Леся Курбаса, театрального режисера

Ступка, Богдан. Франківські містифікації: Роздуми про театр, його історію, корифеїв, сьогодення та майбутнє / Ступка, Богдан // День. — 2005.- 24 бер.(№ 51). — С.7. Про історію Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка

Ступка, Богдан «Хорошим режисерам я отдаюсь полностью»: Інтерв'ю с актёром Богданом Ступкой /Вела Н. Хоменко. // Сегодня. — 2003. — 26 март. — С.11.

Танюк, Л. Етичні колізії на звуженій сцені (з уроків Розстріляного Відродження) /Л.Танюк // Людина і політика. — 2001. — № 5. — С.3 — 14. Повернення нашому мистецтву і нашій духовності Миколи Куліша і Леся Курбаса. Минуле і сучасність.

Чередниченко, Е. Курбас: кто разгонит тучи : Имя театрального реформатора по-прежнему востребовано лишь узким кругом специалистов / Е. Чередниченко // Киев. ведомости. — 2003. — 13 нояб.(№ 251). — С.10.

Чистякова, В. Листування з Валерієм Гаккебушем / В. Чистякова // Український театр. — 2006.- № 4. — С.15-19. Спогади актриси Валентини Чистякової про роботу над ролями під орудою Олександра Степановича Курбаса.

Чистякова, В. Листування з Валерієм Гаккебушем / В. Чистякова // Український театр. — 2006.- № 5. — С.20-25. Из спогадів В. Чистякової: «Працювати з Олександром Степановичем було легко, окрилено!».

Чистякова, В. Листування з Валерієм Гаккебушем / В. Чистякова // Український театр. — 2006.- № 6. — С.21-23. «Весь мой шлях експериментальної роботи з Олександром Степановичем я вважаю багатющим „кладезем“, із якого я завжди черпала навички асоціативних пристосувань».

Шаповал, Ю. Соловецька трагедія: непомічена річниця: Виповнюється 65 років з часу розстрілів соловецьких в'язнів, серед яких чимало відомих українців / Ю. Шаповалд // Дзеркало тижня. — 2002. — 27 квіт. — 10 трав. — С.1, 20. Соловецький табір (1923 — 1939 рр.)

Шевченко, С. Лесь Курбас: «Силу нації не можуть вбити ніякі декрети»: Із розсекречених архівів / С. Шевченко // День. — 2005.- 29 жовт.(№ 199).- С.7. Кілька років поспіль у Києві на перехресті вулиць Прорізної та Пушкінської біля пам'ятника Лесю Курбасу в день початку масових розстрілів соловецьких політв'язнів (27 жовтня) збирається громадськість пом'янути співвітчизників, страчених за доби «великого терору»

Шевченко, С. Пантеон Сандармоху: Карелія перевидала книгу про місце страти кращих українських режисерів, поетів і науковців /С.Шевченко // Україна молода. — 2006. — 5 серп. — С.8. На початку серпня громадськість багатьох країн вшановуватиме пам'ять жертв «великого терору» 1937-1938 років, вчиненого комуністичною владою колишнього СРСР. У збірнику «Убієнним синам України. Сандармох», який цього року вийшов друком українською мовою у петрозаводському видавництві «Скандинавія», вміщено спогади, публіцистику, світлини, а також мартиролог наших земляків (понад 670 душ), розстріляних на території Карелії

Шудря, М. «Курбалесія» всього життя /М.Шудря // Укр. культура. — 2001. — № 11 — 12. — С.30. Актор Лесь Курбас

Яновська, Л. Наша вічна власність, навіть у калюжі…: Наче птахи на електродроті, «повсідалися» уздовж 2007-го дати, причетні до геніального зачинателя нового українського філософсько-поетичного театру Леся Курбаса / Л. Яновська // Вечірній Київ. — 2007. — 28 лют.(№ 36). — С.5. 120 літ тому він народився. 100-річчя виповнюється першому українському стаціонарному театру Миколи Садовського, у якому Лесь Курбас розпочав своє акторство. 90 років — відколи заснував у Києві «Молодий театр». 70 — як митця розстріляли. 50-річчя — від дня реабілітації. У квітні — 110 літ від дня народження Мар'яна Крушельницького, одного з головних акторів Леся Курбаса

Інтернет-ресурси

http://www.vechirka.kiev.ua/ Вечірній Київ Електронна версія газети

http://www.day.kiev.ua/ Газета «День» Щоденна всеукраїнська газета

http://www.zn.kiev.ua/ Дзеркало тижня: Міжнародний суспільно-політичний тижневик

http://www.kv.com.ua/ Киевские ведомости: Ежедневная газета

http://uamedia.visti.net/ UAMEDIA.VISTI.NET: Українська преса в Internet Урядовий Кур'єр, Україна Молода, Голос України, Молодь України, Київська Правда, Сільські Вісті, Робітнича Газета, Закон і Бізнес, УКРІНФОРМ

http://www.umoloda.kiev.ua/ Україна молода Електронна версія газети


Бібліографи-укладачі:
Мілашенко Т.І.
Аквілова Н.В

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest

НАШІ НАГОРОДИ

Допоможіть молодіжній бібліотеці

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці - Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки): (044) 288-23-36

ВГОРУ