Микола Леонтович. «Обірвана кулею нота»

Бібліографічний список до 140-ї річниці від дня народження

Миколи Дмитровича Леонтовича – українського композитора,

хорового диригента, громадського діяча, педагога, фольклориста

До 140-ї річниці від дня народження геніального українського композитора Миколи Дмитровича Леонтовича МСМБ «Молода гвардія» підготувала біобібліографічний список про життя та творчість митця. У списку подано бібліографію статей та книг, анотації до них та копії окремих обкладинок, описи нотних видань.

Видання складається із вступної статті та трьох розділів бібліографії

І. Бібліографія статей

ІІ. Творча спадщина

ІІІ. Вшанування пам’яті Миколи Леонтовича

Матеріали І і ІІ розділів розміщено за алфавітом авторів

Публікації на сторінках часописів обмежені хронологічними рамками добору інформації – 2013 – 2017 роки

Безмежно закоханий у пісню

«...коли б Леонтович не написав нічого більше... як «Щедрика», «Дударика», «Ой пряду», «Козака несуть», «Гри в зайчика» ... його значення в історії української хорової музики було б раз назавжди запевнене...»

Станіслав Людкевич

Музична спадщина славетного композитора-подолянина гідно репрезентує українську національну хорову пісню у світі. Тріумфальні виступи вітчизняних і зарубіжних хорів діаспори в країнах Америки та Європи були сприйняті музичним світом з великим захопленням, а Миколу Дмитровича Леонтовича визнано як «українського Баха».

М.Д.Леонтович народився у с. Монастирок, нині Немирівського р-ну, в сім’ї священика. Його здібності формувалися професійним вишкілом батьків та яскравим музичним побутом «вулиці». Музична освіта, розпочата в Немирівській гімназії та Шаргородському духовному училищі, була успішно продовжена у Кам’янець-Подільській духовній семінарії, де Леонтович впродовж усіх років навчання керував семінарським хором. Вже в ті часи друзі-семінаристи надписували йому дарчі фотографії: «Майбутньому великому композиторові». Невгамов­на жага самоудосконалення, прагнення до композиторського фаху зосередили увагу молодого регента на кращих зразках подільського народного гуртового співу та духовних хорових творів великих українських і російських композиторів, які все подальше творче життя надихали Леонтовича. Багаторічна самопідготовка допомогла Миколі Дмитровичу блискуче скласти екстерном екзамен у ре­гентському класі Петербурзької хорової капели у 1904 р.

Микола Леонтович був безмежно закоханий у народну пісню, він володів природженим даром відчувати найхарактерніші, ледь помітні тонкощі народної пісні, красу її мелодії, правдивість і мудрість поетичного слова. Сумна, задумлива і елегійна українська пісня ще з раннього дитинства увійшла в свідомість і сформувала його як людину безмежної доброти, чисту, щиру і красиву душею.

Творчим кредо Леонтовича був вдумливий і довготривалий процес відбору народних пісень. У нього що не пісня – то частина життя людини, з її настроями, радощами та переживаннями. Знайдену ідею він виношував роками, працював над нею, а потім багато років удосконалював, переробляв уже створену хорову обробку. Наприклад, пісня «Ой темная та невидная ніченька» – зазнала семи редакцій. Протягом двадцяти років Леонтович повертався до удосконалення пісень: «Ой з-за гори кам’яної», «Мала мати одну дочку», «Пряля» (друга її назва «Ой пряду») та ін. Про останню видатний чеський музикант і композитор Зденек Неєдла писав: «Леонтович у своїй пісні «Ой пряду» (власне, колисковій) виявив такий сильний баладний характер, що підняв її у трагічну атмосферу правдивої балади. То є одна з найкращих тих обробок народних пісень».

Микола Дмитрович завжди намагався проникнути в глибини народнопісенної культури. Це був цілеспрямований інтерес до конкретної етнічної традиції, зокрема подільської. Основоположник української музики М.В.Лисенко після ознайомлення з «Другою збіркою пісень з Поділля» (1903) наголошував на унікальності стилю обробок Леонтовича і визнав ці принципи повчальними для себе.

А сучасник композитора С.Людкевич назвав хорові мініатюри Леонтовича «хоровими шедев­рами», а їх автора – «найяскравішою постаттю серед композиторів».

Підхід М.Леонтовича до фольклорного матеріалу був глибоко своєрідний. Творче зерно та концептуальну ідею він брав не від окремої народної пісні чи мелодії, а від цілого жанрового циклу фольклору. Так, календарно-обрядові «Кривий танець», «А вже весна», «Воротар», «Гра в зайчика» відтворювали образи хороводу і народних ігор. Крім того, він образно передавав у музиці «етнографічний пейзаж», зображуючи звучання конкретного кобзарського або лірницького інструменту. Наприклад, початок «Дударика» імітує кобзарську дуду. Такими знахідками проникнута більшість його обробок. Етнографічність і поетичність музичних образів досягається у творах Леонтовича також глибоким філософським підходом до вибору текстів.

Поетичні тексти у Леонтовича завжди органічно поєднувалися із засобами музичної виразності, насамперед з поліфонічним багатоголосим викладом пар­титури. Неповторність і своєрідність його стилю базуються на майстерному поєднанні народного гуртового співу регіонального характеру з класичною поліфонією церковної музики.

Донедавна відома нам спадщина Леонтовича складалася з 200 обробок українських народних пісень, 4 оригінальних хорів на слова М.Вороного («Льодолом», «Легенда», «Літні тони» та «Моя пісня») і незакінченої опери «На русалчин Великдень». Однак це лише половина його доробку. Значна ж частина його творчості – духовна музика довгий час була утаємничена ідеологічним табу тоталітарного режиму. І тільки у 90-ті рр. ХХ ст. нам відкрилася духовна спадщина талановитого подолянина.

Культові та літургійні твори ще з дитинства запали в душу композитора, адже він ріс в атмосфері церковних співів, оскільки його дід і батько були високоосвіченими священиками з професійною музичною підготовкою. Подальше знайомство і захоплення церковною музикою поглиблювалося під час навчання у Шаргородській бурсі (1888-1892) та Кам’янець-Подільській духовній семінарії (1892-1899). Свої перші спроби гармонізації церковних пісень Леонтович робив, коли навчався в семінарії. Тоді під його орудою були виконані власні духовні твори.

Тож не дивно, що в пору мистецької зрілості Леонтовичем було написано біля 200 творів малої та великої форми в жанрі церковної музики (колядки й канти, псальми й херувимські пісні, літургії та «молебні»), які звучали у 20-і pоки по всій Україні. Вони вирізняються високою досконалістю та художністю, геніально відтворюють релігійний дух українських побожних пісень з їх світлим життєрадісним колоритом, теплими лагідними інтонаціями та щирістю.

В усій своїй цілості творчість Леонтовича є безцінним скарбом української національної музики.

Анатолій Завальнюк, кандидат мистецтвознавства, професор ВДПУ ім.М.Кюбинського, член Національної спілки композиторів України

Короткий літопис життя та творчості

Леонтович Микола Дмитрович – український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Автор відоми народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть».

Народився 1 грудня 1877 року в селі Монастирок Брацлавського повіту Подільської губернії в сім’ї сільського священика. Раннє дитинство пройшло у селі Шершні Тиврівської волості Вінницького повіту. Початкову музичну освіту Леонтович здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі та деякий час керував хором семінаристів.

У 1887 році Леонтович вступив до Немирівської гімназії.

У 1888 році, через брак коштів, батько переводить його до Шаргородського початкового духовного училища, де вихованці утримувалися на повному пансіоні. В училищі він опанував спів по нотах і міг вільно читати складні партії в церковних хорових творах.

1892 року Леонтович вступив до Подільської духовної семінарії в Кам’янці-Подільському, де вивчав теорію музики та хоровий спів, опанував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти, почав обробляти народні мелодії, беручи за взірець обробки М. Лисенка.

1898 року Леонтович закінчив духовну семінарію й вирішив працювати вчителем у сільських школах і водночас самотужки удосконалювати свою музичну освіту. У селі Чукові він організував самодіяльний симфонічний оркестр, який виконував українські мелодії, п’єси російських та українських композиторів.

1901 року він видав перший збірник пісень з Поділля.

1903 року вийшов другий збірник подільських пісень з посвятою М. Лисенкові.

З 1904 по 1908 працює на Донбасі викладачем співу та музики у місцевій залізничній школі. Під час революції 1905 року Леонтович організував хор робітників, який виступав на мітингах. Діяльність Леонтовича привернула увагу поліції, й він змушений був повернутися на Поділля, у місто Тульчин, де викладав музику і спів у Тульчинському єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священиків.

1916 року разом з хором Київського університету виконує свою обробку «Щедрика», яка принесла йому великий успіх у київської публіки.

Із встановленням Української Народної Республіки Леонтович переїздить з Тульчина до Києва, де починає активну діяльність як диригент і композитор. Після приходу більшовиків Леонтович працює деякий час у музичному комітеті при Народному комісаріаті освіти, викладає у Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, разом з композитором і диригентом Г. Верьовкою працює у Народній консерваторії, на курсах дошкільного виховання, організовує кілька хорових гуртків.

Під час захоплення Києва 31 серпня 1919 року денікінцями, які переслідували українську інтелігенцію, змушений утікати до Тульчина. Засновує першу в Тульчині музичну школу.

1919-1920 року працює над першим великим симфонічним твором – народно-фантастичною оперою «На русалчин великдень» за однойменною казкою Б. Грінченка.

Восени 1920 року в Тульчині відбулися гастролі хорової капели під керівництвом К. Стеценка та Павла Тичини як другого диригента. Під час концертів капели виконувалися твори Леонтовича. В останні місяці життя Леонтович закінчував оперу «На русалчин великдень».

В ніч з 22 на 23 січня 1921 року композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий агентом ВЧК Грищенком, який напросився в хату переночувати, назвавшись чекістом, що проводить боротьбу з бандитизмом. Вранці невідомий пограбував будинок, застреливши Миколу Леонтовича. Текст рапорту, що розкриває ім’я вбивці композитора було оприлюднено лише у 1990-х роках.

Микола Леонтович прожив невелике житя. Йому було лише 43 роки, коли у батьківській хаті на Вінничині безжалісна ворожа рука перервала життя цього безмірно талановитого чоловіка. Подробиці смерті композитора та ім'я його вбивці були оприлюднені лише у 90-ті роки минулого століття. Незрозумілою залишається причина вбиства: за що чекісти вдалися до такого жорстокого акту?

Сьогодні ім’ям Леонтовича названі вітчизняні музичні колективи та навчальні заклади, вулиці у Києві та інших українських містах.

Меморіальний музей Леонтовича працює у місті Тульчин Вінницької області. 1977 року було відкрито музей М.Леонтовича у селі Марківка, неподалік від місця його поховання.

Сучасна хорова українська музична культура по праву може пишатись таким самородком, яким був Микола Леонтович.

Запозичено з http://dovidka.biz.ua/mikola-leontovich-biografiya-korotko/

Бібліографія статей

Косинська, Юлія. Постріл у пісню [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2211/169/78709/: 23 січня, 92 роки тому, чекістська куля обірвала життя видатного композитора Миколи Леонтовича. У грудні 2012-го автору музичної обробки знаменитого «Щедрика» виповнилося 135 років / Ю. Косинська // Україна молода. - 2013. - 23 січ. (№11).

Скрипник, Віктор. Скрізь звучить його «Щедрик» [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/293176/ Скрипник, Віктор // Голос України. - 2017. - 5 вер. (№162). - С. 6. Барельєф видатному українському композитору Миколі Леонтовичу урочисто відкрито на подвір’ї Вінницького училища культури і мистецтв, названого на його честь. Погруддя талановитого земляка увічнили у граніті з нагоди 140-ї річниці з дня його народження. Ідея вшанування пам’яті композитора у такому вигляді належить заслуженому артисту України, колишньому директору училища, а нині керівнику обласного департаменту культури Станіславу Городинському

«У Леонтовича що не пісня – то частина життя людини, з її настроями, радощами та переживаннями» [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/anatolij-zavalnyuk-u-leontovicha-sho-ne-pisnya-cha/ Спілкувався Олег Чебан // Урядовий кур`єр. - 2012. - 19 груд. (№234). - С. 20. Про Миколу Леонтовича, спадщина якого в жанрі хорової музики сягає вершин світового музичного мистецтва, розмова з професором Анатолієм Завальнюком

Український скрипаль-віртуоз Ілля Бондаренко: "Було б символічно, якби в будинку Леонтовича відкрили музичну школу" [Текст] = https://dt.ua/ART/ukrayinskiy-skripal-virtuoz-illya-bondarenko-bulo-b-simvolichno-yakbi-v-budinku-leontovicha-vidkrili-muzichnu-shkolu-262815_.html/ Спілкувалася Катерина Константинова // Дзеркало тижня. - 2017. - 9-15 груд. (№47). - С. 13. 16-літній український скрипаль, якого гаряче підтримала у Білому домі Мішель Обама, виступить у Києві в рамках благодійного вечора "Leontovych Heart". Мета проекту – привернути увагу суспільства до рідного будинку композитора Миколи Леонтовича у селі Шершні Вінницької області, адже оселя генія – на межі знищення. На жаль, так склалося, що в Україні не завжди (і не всі) гідно вшановують пам'ять видатного композитора Миколи Леонтовича. Не всі знають, що він був блискучим скрипалем, педагогом, фольклористом. І далеко не всім відомо, що в рідному селі митця на Вінниччині буквально розсипається його рідна домівка. Мета благодійної акції "Leontovych Heart" – порятунок будинку, повернення Україні її культурних та історичних цінностей

Чебан, Олег. Вінничани започаткували премію імені Леонтовича [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/news/vinnichani-zapochatkuvali-premiyu-imeni-leontovich/ Чебан, Олег // Урядовий кур`єр. - 2017. - 19 жовт. (№196). - С. 16. Сесія Вінницької облради заснувала премію імені М.Д. Леонтовича з нагоди 140-річчя із дня його народження та задля збереження духовних традицій українського народу, формування національної свідомості і підтримки мистецьких колективів. Її присуджуватимуть щороку в грудні (до дня народження видатного композитора, збирача музичного фольклору та громадського діяча) за визначні заслуги в розвитку музичного і хорового мистецтва

Чебан, Олег. У Вінниці виконають понад сто творів Миколи Леонтовича [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/news/u-vinnici-vikonayut-ponad-sto-tvoriv-mikoli-leonto/ Чебан, Олег // Урядовий кур`єр. - 2017. - 7 груд. (№231) . - С. 80. На честь 140-річчя від дня народження видатного українського композитора, диригента і педагога Миколи Леонтовича у Вінниці відбудеться фестиваль. У І Всеукраїнському фестивалі хорового мистецтва імені Миколи Леонтовича візьмуть участь 40 хорових колективів Вінниччини та інших областей України

Шуткевич, Олеся. Будинок Леонтовича в селі Шершні – розсипається [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/budynok-leontovycha-v-seli-shershni-rozsypayetsya: жителі села і району шукають оптимальний варіант порятунку / Шуткевич, Олеся // День. - 2017. - 31 бер. (№ 56-57). - С. 15.

Шуткевич, Олеся. Знайти Леонтовича [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/znayty-leontovycha: як викладач музики Людмила Мартинова врятувала від забуття могилу видатного композитора / Шуткевич, Олеся // День. - 2017. - 22 вер. (№168-169). Далекого 1963 року в селі Марківка, що на Вінниччині, хормейстер училища культури Людмила Мартинова знайшла занедбану могилу Миколи Леонтовича. Саме завдяки її небайдужості на місці поховання композитора згодом встановили пам’ятник, а за кілька років – присвоїли ім’я Леонтовича Вінницькому училищу культури і мистецтв

Шуткевич, Олеся. Обірвана кулею нота [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/obirvana-kuleyu-nota: рідкісні документи допомогли розплутати деталі загибелі подільського Шопена – композитора Миколи Леонтовича / Шуткевич, Олеся // День. - 2016. - 15 січ. (№4-5). - С. 18. Більшість із тих, хто співає в Америці колядку Миколи Леонтовича, навіть не підозрює, що народилася ця мелодія в Україні. Вона має понад півсотні інтерпретацій, перекладена кількома мовами світу. 100 років, співаючи «Щедрик», світ не згадує про Леонтовича, якого зухвало застрелили в батьківській хаті на Поділлі

Щегленко, Валентин. Щедрий засів творця «Щедрика» [Електронний ресурс] = http://chornomorka.com/archive/a-9984.html: можна задути свічку, можна зруйнувати храм, але не можна заборонити українцеві любити свою Вітчизну. І свічки розгоряються з новою силою, і на колишніх руїнах постають нові храми... / Щегленко, Валентин // Чорноморські новини. - 2017. - 28 вер. (№87). Стояли різдвяні дні 1921 року. Село Марківці на Поділлі, вкрите білими снігами, під церковний передзвін виглядало особливо врочисто. Саме сюди до батьківської гостинної хати – сільського священика отця Дмитра – ще на початку січня приїхав Микола Леонтович, який уже був відомим композитором, хоровим диригентом, педагогом, музично-просвітницьким і громадським діячем. Мине час, і за ним міцно закріпиться слава митця світового рівня. Дослідники біографії Миколи Дмитровича Леонтовича зазначають, що композитор наче відчув приховану небезпеку. Він мав підстави остерігатися нової влади, яка відкрито полювала на прихильників української національної ідеї. Адже вся творчість композитора, що опиралася на національний мелос і традиції українського багатоголосся, пошук новаторських шляхів обробки народнопісенних джерел, прагнення творити нові зразки духовної музики, свідчила саме про його проукраїнську позицію

До 100-го ювілею «Щедрика»

Головко, Оксана. Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла монеточка [Текст]= https://ukurier.gov.ua/uk/news/shedrik-shedrik-shedrivochka-priletila-monetochka/: Нацбанк поповнив колекцію "Українська спадщина" / Головко, Оксана // Урядовий кур`єр. - 2016. - 9 січ. (№4). - С. 16. Всесвітньо відома обробка "Щедрик" належить до тих, над якими талановитий український композитор Микола Леонтович працював все життя. Напередодні Святого Надвечір'я Національний банк України ввів у обіг дві пам'ятні монети "Щедрик" (до 100-річчя першого хорового виконання твору Леонтовича)" номіналом 5 гривень з нейзильберу та 20 гривень зі срібла

Захарчук, Оксана. Співець української душі [Текст] / Захарчук, Оксана // Дзвін. - 2016. - №7. - С. 179 - 181. Полум'яна любов Миколи Леонтовича до народних пісень надихнула композитора на створення на їх основі хорових шедеврів - "Щедрик", "Дударик", "Козака несуть" та ін. Силою свого таланту Леонтович поєднав елементи гуртового народного співу із здобутками професійної загальноєвропейської хорової культури

Кудіна, Анна. «Щедрик» у Голлівуді [Текст] / Кудіна, Анна // Голос України. - 2014. - 11 січ. (№4). - С. 15. Відома українська щедрівка «Щедрик» одразу асоціюється у нас з Новорічними та Різдвяними святами. Хоча у ній жодного слова нема ні про Новий рік, ні про Різдво, і взагалі, коли це ластівки прилітали взимку? Це говорить про ще дохристиянське походження цієї пісні, коли прихід нового року святкували на початку весни. Та нині вже ніхто не назве «Щедрик» давньою народною піснею. Адже у 1901 році у неї з’явився автор - Микола Леонтович, український композитор і диригент. Саме він обробив, тобто згармонізував цю мелодію для академічного хорового виконання

Ковтун, Тетяна. Сонячна брама для «Щедрика» [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/3040/164/102915/: музей Миколи Леонтовича у Марківці на Вінниччині відчинив двері після фундаментального оновлення / Ковтун, Тетяна // Україна молода. - 2016. - 31 серп. (№108). - С. 12. Музей Миколи Леонтовича у Марківці Теплицького району після фундаментального оновлення відчинив 22 серпня двері численним гостям. Саме цього дня виповнилося сто років, відколи вперше виконали легендарну різдвяну колядку в обробці Леонтовича. Коли на небесній брамі «Щедрика» заграли гарячі промені серпневого ранку, до могили Леонтовича поклали квіти і розпочали мітинг-реквієм. Людське море заколихалось, намагаючись наблизитися до того, хто у далекому 1921 році своєю творчістю уславив Україну, хоча сам вважався «невиїзним»

НБУ ввів в обіг нові різдвяні монети [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/news/050116-nbu-vviv-v-obig-novi-rizdvyani-monety / Інф. "День" // День. - 2016. - 5 січ. Нацбанк ввів в обіг нові святкові монети. Вони присвячені 100-річчю першого хорового виконання «Щедрика» Миколи Леонтовича. Монети виготовлені зі срібла. "Щедрик" – одна з найпопулярніших обробок Леонтовича, над якою композитор працював майже все життя, знана не лише в Україні, а й в усьому світі під назвою "колядка дзвонів" (Carol of the Bells, Ukrainian Bell Carol, Ukrainian Carol)

Самченко, Валентина. «Прилетіла ластівочка...» [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2757/164/96332/: чи відзначатимуть на державному рівні 100-річчя українського «Щедрика»? / Самченко, Валентина // Україна молода. - 2016. - 13 січ. (№4). - С. 13. Вважається, що 25 грудня 1916-го знаменитий «Щедрик» Миколи Леонтовича вперше прозвучав публічно на концерті, і виконав його хор Київського університету Святого Володимира під керівництвом відомого диригента й композитора Олександра Кошиця. Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими композитор Микола Леонтович працював майже все життя

Самченко, Валентина. Постріл ЧК у подільського Орфея [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2760/164/96416/: 95 років тому підіслали вбивцю до автора всесвітньо відомої мелодії «Щедрика» Миколи Леонтовича / Самченко, Валентина // Україна молода. - 2016. - 20 січ. (№7). - С. 13. В історію світового музичного мистецтва Микола Леонтович увійшов як автор художніх обробок для хору близько 200 українських народних пісень, а також як творець жанру витонченої хорової мініатюри на основі текстів і мелодій народних пісень. Найвідоміша мелодія подільського Орфея – до колядки «Щедрик, щедрик, щедрівочка,// Прилетіла ластівочка...» Із текстом англійською мовою від американця українського походження Пітера Вільговського з 1936 року як «Колядку дзвонів». А в Україні за більшовицьких часів прізвище Леонтовича вважалося антирадянщиною. Проукраїнськи налаштованого композитора 23 січня 1921 року застрелили у батьківському будинку. Тим часом за кордоном уже другий рік поспіль гастролювала з піснями в обробці Миколи Леонтовича Українська республіканська капела, створена за рішенням уряду Директорії – не поверталися з 1919-го, бо в Україні вже почався «червоний терор»

Скрипник, Віктор. «Щедрик» лунав сотнями голосів [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/281504 / Скрипник, Віктор // Голос України. - 2016 - 23 груд. (№ 245). - С. 7. Понад триста професійних хористів заспівали у Вінниці на Європейській площі колядку «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича. У такий спосіб земляки композитора відзначили сторіччя з часу першого виконання відомого твору...

крипник, Віктор. Яким буде пам’ятник «Щедрику»? [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/263226: на батьківщині Миколи Леонтовича створюють пам’ятник його «Щедрику». Скульптурну композицію приурочать до 100-ліття з часу першого професійного виконання твору / Скрипник, Віктор // Голос України. - 2016. - 16 січ. (№7). - С. 10. Сто років тому «Щедрик» уперше прозвучав у професійному виконанні хору Київського університету. Пісню, написану Леонтовичем, чули раніше. У 1902-му на концерті у селі Чуків Немирівського району на Вінниччині її співали діти з хору, яким керував їхній вчитель Микола Леонтович. Про цей факт не згадує Вікіпедія, журналіст «Голосу України» знайшов його у спогадах сучасника Леонтовича – відомого композитора Кирила Стеценка

У мережі з’явився перший запис «Щедрика» Миколи Леонтовича [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/news/311215-u-merezhi-zyavyvsya-pershyy-zapys-shchedryka-mykoly-leontovycha / Інф. "День" // День. - 2015. - 31 груд. У мережу виклали перший запис «Щедрика», написаного композитором Миколою Леонтовичем в 1901 році. Запис зроблено в Нью-Йорку в 1922 році у виконанні Українського національного хору під керівництвом Олександра Кошиця. У проміжку між 1901 і 1921 роками Леонтович створив п'ять версій пісні. Тільки версія, створена в 1916 році, його влаштувала до тієї міри, що він дозволив її виконати. Уперше «Щедрика» виконав хор Київського університету 1916 року

Додаткові матеріали до біографії Миколи Леонтовича

Житкевич, Анатолій. Ім’я Миколи Леонтовича на американських берегах [Електронний ресурс] / Meest-Online – Електрон. дані. –Тижневик для українців всього світу, 2017, - Режим доступу: http://meest-online.com/culture/imya-mykoly-leontovycha-na-amerykanskyh-berehah/ Загол. з титул.екрану. Мова: укр., англ. – Останнє поновлення: 2017

Житкевич, Анатолій. Щедрикове безсмертя: до 140-річчя уродин Миколи Леонтовича [Електронний ресурс] / Meest-Online – Електрон. дані. –Тижневик для українців всього світу, 2017, - Режим доступу: http://meest-online.com/culture/imya-mykoly-leontovycha-na-amerykanskyh-berehah/ Загол. з титул.екрану. Мова: укр., англ. – Останнє поновлення: 2017

Костюк, Наталія. Микола Дмитрович Леонтович [Електронний ресурс] / «Наша Парафія» Парафія святого Архистратига Михаїла – Електрон. дані. – Київ, Пирогів, 2006-2017. – Режим доступу: https://parafia.org.ua/mediateka/kompozytory/mykola-dmytrovych-leontovych/. Загол. з титул. екрану. – Мова укр.., англ. – Опубліковано: 2011; востаннє змінено: 2017

Микола Леонтович – Бах у хоровій музиці [Електронний ресурс] / «Наша Парафія» Парафія святого Архистратига Михаїла – Електрон. дані. – Київ, Пирогів, 2006-2017. – Режим доступу: https://parafia.org.ua/person/leontovych-mykola/. Загол. з титул. Екрану. – Мова укр.., англ. – Опубліковано: 2011; востаннє змінено: 2013

Творча спадщина композитора

Список літератури, нотних видань та аудіо записів із фондів МСМБ

Леонтович, Микола. Спогади. Листи. Матеріали [Текст] / Леонтович, Микола; Упорядкування, приміт. та комент. В.Ф.Іванова. - К.: Музична Україна, 1982. - 240 с.

Леонтович, М. До 100-річчя від дня народження [Звукозапис]: пісні. Комплект із 3 грамплатівок. Грп. 1-3; Сторони 1,2; С10-09787-92; Стерео 33 / М. Леонтович; Хор Київської державної консерваторії, Дириг. Павло Муравський; Солісти: К.Огневий, Л.Криворотова. - Л.: Мелодия. - 3 грп. [ГОСТ 5289-73], Стерео 33: Стереозвучання. - Вик. укр. мов. - 3-97.

Нотні видання творів М. Леонтовича

Леонтович, Микола Дмитрович. Вибрані хорові твори [Ноти] / Леонтович, Микола Дмитрович; Під ред. А.Г.Любченко; Літред. Л.С.Силенко; Худож. В.П.Кузь. - Київ: Музична Україна, 1985. - 94 с.

Леонтович, Микола Дмитрович. Женчичок-бренчичок [Ноти]: обробки українських народних пісень / Леонтович, Микола Дмитрович; Упор. С.К.Крижановського; Худож. М.М,Усов; Під ред. Н.В.Петішкіної. - К.: Музична Україна, 1983. - 42 с.

Микола Леонтович. Служба Божа. На Літургії св. І.Златоустого [Ноти] / Микола Леонтович. - К.: Держ. видавн. образотв. мистецтва і музичної літератури, 1921. - 56 с.

Література про життя і творчість М.Д. Леонтовича

Гордійчук, Микола Максимович. Микола Леонтович [Текст] / Гордійчук, Микола Максимович; Худож. Б.Й.Бродський. - К.: Музична Україна, 1974. - 62 с.

Гордійчук, Микола Максимович. М.Д.Леонтович [Текст]: нарис про життя і творчість / Гордійчук, Микола Максимович; Під ред. Л.М.Мокрицької. - К.: Держ.видавн. образотв.мистецтва і музичної літератури, 1956. - 56 с.

Дяченко В.П. М.Д.Леонтович [Текст]: малюнки з життя / В. П. Дяченко. - Харків: Мистецтво, 1941. - 139 с.

Дяченко, Василь Афанасійович. Микола Дмитрович Леонтович [Текст] / Дяченко, Василь Афанасійович . - 4-те вид. - К.: Музична Україна, 1985. - 134 с.

Иванова, Людмила Александровна. Педагогическое наследие Н.Д.Леонтовича [Текст]: Теория и история педагогики: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата педагогических наук / Иванова, Людмила Александровна; Научн.руководитель канд.пед.нук, ст.научн.сотрудник Л.А.Хлебникова. - К.: НИИ педагогики, 1983. - 16 с.

Корній, Лідія Пилипівна. Українська музична культура [Текст]: погляд крізь віки / Корній, Лідія Пилипівна, Сюта, Богдан Омелянович; Відп. ред. Л.Гнатюк; Передм. авт. - К.: Музична Україна, 2014. - 592 с.

Королюк, Ніна Іванівна. Корифеї української хорової культури XX століття [Текст] / Королюк, Ніна Іванівна; Під ред. О.А.Голинської. - К. : Музична Україна, 1994. - 288 с.

Нариси з історії української музики [Текст] / Авт.-уклад. Л.Архімович, Т.Каришева, Т.Шеффер, О.Шреєр-Ткаченко. - К.: Мистецтво, 1964. - 309 с.

Орфеєв С. М. Леонтович і українська народна пісня [Текст]: музикантові-педагогу / С. Орфеєв; Спец. ред. та вступ. ст. О.І.Ровенка. - К.: Музична Україна, 1981. - 76 с.: нот

Вшанування пам’яті Миколи Леонтовича

Сьогодні ім'я Леонтовича носять вітчизняні музичні колективи, зокрема Капела бандуристів та навчальні заклади (Вінницьке училище мистецтв і культури). Іменем Леонтовича названі вулиці у Києві та інших українських містах. Меморіальний музей Леонтовича працює у місті Тульчин Вінницької області, 1977 року було відкрито також музей Леонтовича у с. Марківка неподалік місця його поховання.

Музичний доробок Леонтовича порівняно невеликий: понад сто обробок українських народних мелодій, розкладки музики релігійно-духовного характеру, чотири твори на оригінальні теми, незакінчена опера “На русалчин Великдень” (цю оперу, за казкою Бориса Грінченка, більше ніж через півстоліття, - 1975 року, львівський композитора Мирослав Скорик завершив, відредагував та інструментував для сучасного складу симфонічного оркестру). Він автор двох збірок пісень з Поділля.

Пам'ять про Леонтовича мовою поезії

Микола Бажан

Для Миколи Бажана музика Миколи Леонтовича, багатоголосся і ліризм його задушевних мелодій асоціюються з образом потоку живлющої води

Вірш «Криниця Леонтовича»

...І  він  серед  степу  спинився,  вслухаючись  в  гони  і  гони,
У  луни  і  луни  епохи,  в  сполохані  людські  серця.
Вони  напливають  -  ці  шуми,  і  думи,  і  гомони,  й  тони.
Немає  для  серця  ні  пісні  ані  тишини,  ні  кінця.
Гармонія  степу  хвиляста,  колосся  співучі  поклони,
Хорали  могутнього  неба,  бриньлива  гра  вітерця.
Хіба  їх  вмістити  у  звичні,  усталені  здавна  канони?
Хіба  для  них  стачить  твого  маленького  серця  митця?

Вгамуйся,  шукачу  пісень  сіроокий,
І  вслухайся  в  себе,  в  свій  світлий  неспокій,
І  шепіт  єства  тобі  скаже,  куди
Рушати,  щоб  рідних  джерел  таємниці
Пізнати.
Он  поруч,  в  отой  переярок  зійди,  -
Там  світиться  око  видюще  криниці,
Там  моряться  цямрин  дубових  ряди.
Одгорни  кугу  і  руту,
Запашну  розсунь  траву
І  криницю  призабуту,
Ясноводну  і  живу,
Кимось  добрим  міцно  вкуту
В  землю  вогку  степову,
Там,  хвилюючись,  знайди.
Сивим,  як  пил,  устами
Ти  до  неї  припади
І  щасливо,  до  нестями
Напийся  музики  криничної  води.

Краплинка  музики.  І  оживуть  вуста.
Росинка  музики.  Бездонна  глибина.
Сльозинка  музики.  Як  плач  землі,  свята.
Криниця  музики.  Не  вичерпать  до  дна
Її  ні  генію,  ні  вітру,  ні  літам,
І  мандрівник  жадливо  вип'є  там
Води,  настояної  вічністю  й  життям,
І  догори  в  долонях  піднесе
Почерпнуте  звідтіль  своє  найкраще  все,
Що  в  нього  вглибилось,  власкавилось,  врослося,
Як  стокоріння  або  стоголосся.
Струміння  музики.  Воно  піде  потоком,
Його  не  зміряти  ані  числом,  ні  строком,
Воно  припливами  росин,  сльозин,  краплин
Свій  безупинний  розливає  плин,
Затоплює  затоптані  луги,
Розламує  зчерствілі  береги,
Переміняє  вилежане  ложе
І  все-таки,  хоч  сповнене  снаги,
Ніколи  напоїть  і  втамувать  не  може
Жадоби  духу,  людської  жаги,
За  дужість  всіх  сягань,  всіх  благ  здобутих  дужчої,
Ненатлої,  упертої,  прагнущої
Ще  більших  злив,  ще  глибших  дум  і  вод.

І  от,
І  от,  братове,  води  ті  глибокі,
Що  в  них,  як  мовить  предківська  щедрівка,
Краплинка  кожна,  кожна  хвилька  й  цівка
Таїть  в  собі  пісенність  роки  й  роки,  -
Пісенність  і  веселу,  й  сумовиту.
Ой,  так  було  із  початку  світу,
Немов  павутинки,  пісні  перевито,
З  вітрами  і  квітами  сплетено  дзвінко.
Лети  ж  над  степами!  Співай  над  серцями,
Милуй  нас,  втішай  нас,  ясна  павутинко!
Тоді  ми  з  тобою  світ  обснуємо,
Світ  обснуємо  і  наситимо,
І  наситимо,  і  наповнимо!

Рушай  же,  посівальнику  краси,
І  в  світ  дарунком  щедрим  понеси,
Розсіявши,  мов  добрі  зерна  з  жмені,
І  радощів,  і  смутків  голоси,
І  гроз  густі  баси,  і  гімни  піль  зелені,
Й  пасажі  плавних  рік,  і  срібну  трель  роси.
Нехай  у  величавій  кантилені
Звучать  земля,  і  люди,  і  часи.
Зведись,  мандрівче!  Глянь!  Яка  навкруг  краса!
Який  живлющий  ключ  б'є  з  надр  багатих  сховища!
І,  мов  орел,  злітає  в  небеса
Жест  регентської  длані  Леонтовича.
З  глибинних  дум  своїх,  з  криниці  переярку
Він  викликає  духів.  Він  чаклун.
З  пісень  і  гомонів,  із  променів  і  лун
Над  світом  ставить  світлозвучну  арку,
Прозорчасту,  розцвічену,  тугу
Веселки  семибарвної  дугу.
Її  стовпи,  на  обрії  зіперті,
Небес  вологих  сяйне  опертя,
Світ  одмежовують  од  темряви  і  смерті
І  знаменують  вхід  у  музику  й  буття.
Під  благовістям  райдуги  цієї
Стоїть  він,  сіроокий  чоловік.
Яка  йому  хвала?  Які  його  трофеї? Пісні  й  життя.  Пісні  й  життя  навік.

Максим Рильський

Глибоко запав у душу М. Рильського своїми піснями композитор М. Леонтович. Поет присвятив йому чудовий вірш «Пісня про пісню». Сюжет цього твору оригінальний. Летіли лебедоньки й поронили біле пір’я на подвір’я. Молодий хлопець позбирав те пір’я, поробив з нього білі крила та й злетів попід хмари, навіть вище хмар. Закінчується пісня словами, сповненими віри в безсмертя творчості М. Леонтовича.

Ой летіли лебедоньки через темний бір,

Поронили біле пір'я та й у батьків двір.

Що виходив молод хлопець рано на зорі,

Позбирав він біле пір’я в батьковім дворі.

Позбирав він білі крила, до плечей в’язав,

Ой злетів він попід хмари, злину вище хмар,

Дивувались тому диву люди мал і стар.

Ой ви, білі лебедоньки, голосні пісні.

Ви літайте, ви шугайте в рідній стороні!

Згинув славний Леонтович у досвітній час,

Білі крила, як вітрила, залишив для нас.

Слава славна не поляже, не помре в віках

Славен славний Леонтович хай живе в піснях!

Павло Тичина

Великий шанувальник таланту композитора Павло Тичина відгукнувся на його смерть віршем у прозі:

“Микола Леонтович говорить: - Лежу. Сам. Прострелене серце зотліло. О як земля поволі опадає - в труну, на мене: тепер ти мій! Так: грудочка по грудочці: тепер ти мій! Земле, - кажу я, - а коли ж я та не твоїм був?..”

Музеї Леонтовича

Місто Кам’янець-Подільський

Життя видатного українського композитора було тісно переплетене з Подільським краєм. Майже вісім років Леонтович навчався у Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському. «Тут відбулась перша проба його творчих сил. Тут прокинувся у нього інтерес до життя, творчості. Тут він вперше проявив себе і як диригент студентського хору», - наголосив міський голова Олександр Мазурчак на мітингу з нагоди відкриття меморіальної дошки пам'яті великого композитора Миколи Леонтовича на стародавньому корпусі Подільської державної аграрно-технічної академії з нагоди 125-ї річниці від дня народження видатного українського композитора М.Д.Леонтовича

На дошці із написом, який свідчить, що у цьому приміщенні колишньої духовної семінари навчався майбутній композитор, під портретом М. Д. Леонтовича викарбувано і перші ноти із відомої популярної щедрівочки. Палкий ініціатор вшанування пам'яті великого подолянина, доцент педуніверситету Зиновій Яропуд подякував авторам - заслуженому художнику України Борису Негоді, заслуженому майстру народної творчості України Володимиру Лашку, художнику Леоніду Киселюку за виготовлений мистецький твір, а владі та ректоратам вузів - за сприяння у справді величному відзначенні 125-річчя від дня народження Миколи Леонтовича.

Місто Тульчин

Музей-квартира видатного українського композитора М.Д. Леонтовича

В грудні 1977 року з нагоди 100-річчя від дня народження видатного українського композитора М.Д. Леонтовича у місті Тульчині відкрито музей – квартиру М. Леонтовича. Музей гостинно запрошує всіх бажаючих відвідати унікальну експозицію видатного українського композитора Миколи Дмитровича Леонтовича

Перед входом до приміщення музею – меморіальна дошка з відповідним написом.

Місто Київ, вулиця Пугачова, 2

«Музичні адреси Києва» - назва цього проекту спонукає до подорожі вулицями міста, переважно старого, дореволюційного. Вулиця Пугачова, колишня Багговутівська, ще у 20-х роках минулого століття була глухим передмістям, околицею Києва. Сьогодні цей, сповнений життєвої сили й енергії, район «перемістився» поближче до центру, але зберіг свою назву – Лук`янівка. Вулиця Пугачова розташована неподалік від зупинки «Багговутівська» на маршруті 18-го троллейбуса. За адресою вулиця Пугачова, 2 знаходиться будинок колишньої учительської семінарії, де в 1919-1920 рр. працював видатний український композитор М. Д. Леонтович. Дошку відкрито 15 жовтня 1965 року, скульптор Валентина Шевченко.

Музей М.Д. Леонтовича с. Марківка Теплицького району

22 серпня 2016 р. в с. Марківка Теплицького району відбулося відкриття музею М. Д. Леонтовича – філії Вінницького обласного краєзнавчого музею. Головна мета нової експозиції – уславлення імені земляка Миколи Дмитровича Леонтовича – видатного українського композитора, хорового диригента, фольклориста, педагога i громадського діяча, який вписав яскраву сторінку в історію української музики. Його життя – це приклад самовідданого служіння Україні, справі відродження української культури, зокрема хорового мистецтва

Укрпошта

Микола Леонтович на марці України

Пам'ятні монети

Національний банк України 5 січня 2016 ввів в обіг ці дві пам'ятні монети номіналом 5 гривень з нейзильберу і 20 гривень зі срібла. Участь у заході взяли представники Національного банку України та автори ескізів монет – Володимир Таран, Олександр Харук та Сергій Харук.

Монети “Щедрик” продовжують серію “Українська спадщина” та присвячені 100-річчю першого виконання твору українського композитора-новатора, майстра хорової мініатюри, автора близько двохсот обробок народних пісень Миколи Леонтовича – “Щедрик” хором Київського університету. “Щедрик” – одна з найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича, над якою композитор працював майже все життя, відома не лише в Україні, а й в усьому світі під назвою “колядка дзвонів” (Carol of the Bells, Ukrainian Bell Carol, Ukrainian Carol). Срібна монета (з футляром) коштує 1 370 гривень, монета з нейзильберу – 38 гривень. Тираж монет – 3000 та 50000 відповідно.

На аверсі монети з нейзильберу на матовому тлі розміщено рельєфне зображення ластівки на фоні нотних рядків, на реверсі – групу колядників, які співають, один із них тримає різдвяну зірку, над якою написи – ЩЕДРИК, ЩЕДРИК, ЩЕДРІВОЧКА.

Срібна монета оздоблена блакитним дорогоцінним камінчиком (кубічний оксид цирконію діаметром 2,0 мм) та різнокольоровим голографічним зображенням. На її аверсі у намистовому колі зображено різдвяну зірку, в центрі якої – колядники, між променями зірки – по три дзвоники. На реверсі монети розміщено композицію, поділену на дві частини стилізованим музичним рядком зі “Щедрик”: угорі портрет Миколи Леонтовича з диригентською паличкою в правій руці, на лівій руці композитора сидить ластівка, праворуч – напис МИКОЛА ЛЕОНТОВИЧ; ліворуч від портрета на тлі концентричних кіл, що символізують звучання музики, у центрі яких вставка з кубічного оксиду цирконію, напис ЩЕДРИК; унизу “колядка дзвонів” – на фоні кольорових голографічних кіл зображено дзвоники

Інтернет–ресурси

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

https://dt.ua/ – сайт тижневика «Дзеркало тижня»

http://www.umoloda.kiev.ua – сайт газети «Україна молода»

http://www.ukurier.gov.ua – сайт газети «Урядовий кур’єр»

http://chornomorka.com – сайт газети «Чорноморські новини»

http://knyga1.wixsite.com/muzychniadresy/--c1d1g Mузичні Aдреси Kиєва проект

http://mus.art.co.ua/ukrajinska-muzyka-u-filateliji/ Українська музика у філателії

http://navigator.rv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=7300:2017-02-18-18-03-52&catid=105:2013-02-09-10-10-10&Itemid=38 мистецька година «В чарівний світ ми поринаєм, де звуки музики лунають!» (огляд творчості М.Д. Леонтовича до 140-річчя від дня його народження)

http://ukrspiritmuz.net.ua/pages/2_18.html Духовна музика в обробках Леонтовича

http://finenews.info/kulturne-nadbannya/muzika/item/16369-rizbiar-u-muzytsi-leontovych-mykola-dmytrovych РІЗЬБЯР У МУЗИЦІ. ЛЕОНТОВИЧ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ

https://24tv.ua/12_faktiv_pro_shhedrik_yakih_vi_ne_znali_n772341 12 фактів про "Щедрик", яких ви не знали

http://www.pisni.org.ua/persons/101.html Микола Леонтович

http://www.spadshina.com/programs/vidatni-ukrayintsi/leontovich-mikola-dmitrovich/ Микола Леонтович

http://dovidka.biz.ua/mikola-leontovich-biografiya-korotko/ Микола Леонтович. Біографія

Аудіо записи

Зроблено у Україні. «Щедрик» 

Carol of the Bells - Steven Sharp Nelson (ThePianoGuys)

В ритмі України: Найкращі виконання "Щедрика" у світі - від класики до року | DROHOBYCZER ZEITUNG

Carol of the Bells - Pentatonix (Official Video)

http://www.uamodna.com/articles/dzhaz-balet-i-basketbol-50-naycikavishyh-versiy-schedryka/ Перелік найцікавіших версій відомої на весь світ української колядки

Ukraine Euromaidan, Щедрик (Carol of the Bells) - YouTube

https://www.youtube.com/watch?v=UILsH-y07UY

Підготували бібліографи-укладачі: Мілашенко Т.І., Фоміна Н.І.