Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.
Останнє оновлення: 16.07.2020 р.

«Євген Патон. Маестро зварювання»

Біобібліографічний список літератури до 150-річчя від дня народження Євгена Оскаровича Патона (1870-1953) – українського вченого, педагога

Феномен Є. О Патона полягає в тому, що йому вдалося стати визнаним лідером у спеціальності, якою вчений почав займатися уже у віці 58 років. Танки Т-34, корпуси яких швидко й надійно зварювалися патонівським швом на підприємстві «Уралвагонзавод» стали найкращими бойовими машинами Другої світової війни. Одне з найбільш знаних творінь дослідника – київський суцільнозварний міст через Дніпро, який нині називають не інакше, ніж мостом Патона, і який Американським зварювальним товариством було визнано найвидатнішою інженерною спорудою ХХ століття, – експлуатується без капітального ремонту вже понад 60 років…

У Києві ж працює й найбільший у світі науково-технічний комплекс у галузі зварювання металів та спеціальної електрометалургії, підвалини якого вчений заклав ще в 1930-х рр. Знаменитий патонівський шов нині створюють уже не тільки дуговим зварюванням, а й за допомогою лазера, плазми та енергії вибуху, і застосовують у різних середовищах – від морських глибин до космічного простору

Біографія Євгена Оскаровича Патона.

Євген Оскарович Патон народився 5 березня 1870 року в Ніцці (Франція) в сім’ї консула Російської імперії, в минулому гвардійського полковника, а потім військового інженера О. П. Патона. Вважаючи, що система освіти і виховання в Німеччині досконаліша, ніж навчання у Франції, Оскар Петрович відправив юнака вчитися до Німеччини.

Після закінчення Дрезденського політехнічного інституту, де майбутній академік був одним із кращих студентів, його залишили працювати на кафедрі мостобудування. Переконавшись, що молодий інженер може виконати найскладніші завдання, йому доручають розробку серйозних проєктів, пропонують престижну високооплачувану роботу на найбільшому в Німеччині мостобудівному заводі. Тобто в Німеччині перед ним відкривається блискуча кар’єра.

Утім, у нього були інші плани. Він хотів будувати мости в Росії, працювати на свою країну. Це під впливом оповідань батька про проблеми, що виникають через відсутність мостів у багатьох регіонах через річки, Євген Патон твердо вирішив стати інженером-мостобудівником.

Однак здійснити свою мрію будувати мости на батьківщині йому вдалося не відразу. На його звернення з цього питання Міністерство шляхів сполучення відповідало: «Відмовити. Оскільки проти правил». Удома німецький диплом не визнали. Тоді йому порадили написати прохання на ім’я царя, мовляв, він підтримає, адже старовинний дворянський рід Патонів мав у Росії високий авторитет, до того ж хрещені Євгена належали до імператорського дому Романових. Але кумівство не спрацювало. Як пише Ігор Малишевський, котрий розкопав ці факти, «імператор Олександр ІІІ «прихильно» зглянувся до неспокійного підданого своєї корони. Патону дозволялося знову... стати студентом. Благо хоч замість трьох років - рік. П’ятий курс з усіма належними екзаменами».

У 1895 році Патон поїхав до Росії і оселився в Петербурзі, де знову сідає за студентську лаву і через рік отримує диплом Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення. Дуже швидко він заявляє про себе як один із кращих фахівців у галузі мостобудування. У 1904-у Євген Патон із Москви переїжджає до Києва, де, на думку багатьох дослідників, розпочався найплідніший період життя вченого... І не тільки в мостобудуванні - він викладав у Політехнічному інституті, виховав цілу плеяду інженерів-мостобудівників, займався науковими дослідженнями. А в 58 років взявся за нову тоді в країні справу - електрозварювання. Із цього приводу син Євгена Оскаровича - Борис Євгенович Патон говорив в одному з інтерв’ю: «Мій батько розділив своє життя на дві частини. Перша частина - мости, які він проєктував, причому дипломні проєкти кращих студентів використовувалися для будівництва. А друга половина його життя починається приблизно з 1928 року, коли він познайомився зі зварюванням, що перебувало в зачатковому стані, і вирішив зайнятися ним, не відмовляючись від мостів».

У 1934 році Євген Оскарович створює перший у світі спеціалізований Науково-дослідний інститут електрозварювання. Під керівництвом ученого здійснюється ціла серія експериментів із дослідження міцності і надійності зварних з’єднань...

У 1939 році він із групою учнів і співробітників Інституту електрозварювання створює метод швидкісного автоматизованого зварювання під шаром флюсу, названий пізніше на його честь «методом Патона». За три місяці до війни його відзначили Сталінською премією першого ступеня, яку він розділив між співробітниками, що працювали разом із ним над створенням автозварювання під флюсом.

Євген Патон, у 1929 році організував у Академії наук України кафедру інженерних споруд, на базі якої у 1934 створив Інститут електрозварювання.                                       У 1986 році Борис Патон очолив інститут, який створив його батько.

У роки Великої Вітчизняної війни під керівництвом 70-річного Є. О. Патона силами тоді невеликого Інституту електрозварювання АН УРСР, евакуйованого до Нижнього Тагіла, були впроваджені в оборонну промисловість устаткування і технологія автоматичного зварювання спеціальних сталей, танків, бомб, створено АШЗ - перший у світі автомат швидкісного зварювання броні танків.

Як наголошують біографи, завдяки цим та іншим розробкам розпочалося перше у світі конвеєрне виробництво танків, які тепер випускали майже у 10 разів швидше, ніж раніше. Нижній Тагіл у той період почали називати Танкоградом. Після появи радянських танків зі зварною броньованою основою тривалий час німецька армія не могла підібрати снаряди для ефективного їх руйнування. Саме виробництво танків за допомогою автоматів Патона перекинулося на багато військових заводів того часу. І не тільки танків, а й літаків, авіабомб, самохідних установок.

За роботи зі зварного танкобудування, за танк Т-34 й інші види 2 березня 1943 року Євгену Оскаровичу було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У червні 1944 року інститут повернувся до Києва, де розпочалося відновлення його наукової і лабораторної бази. У післявоєнні роки Є. О. Патон очолив дослідження зі створення наукових основ зварювання і широкого впровадження зварювання у промисловість, з розроблення нових систем флюсів, дротів і зварювальної апаратури, з вивчення міцності зварних з’єднань в екстремальних умовах...

Останнє творіння академіка після його смерті було названо ім'ям Патона. Міст і досі є унікальною спорудою в Києві. Довжина його - 1543 м, складається він з 26 прольотів, ширина проїжджої частини - 21 м; всі балки були змонтовані за допомогою електрозварювання, а при монтажі пролітних блоків зроблено 10 668 швів. Міст Патона був включений Американською академією зварювання в список видатних інженерних споруд

Науковий внесок видатного вченого був відзначений високими державними і науковими преміями та нагородами. Він по праву вважається основоположником наукової школи в галузі електрозварювання. Його ім’я носить Науково-дослідний інститут електрозварювання. Євген Оскарович Патон помер 12 серпня 1953 року, похований у Києві. Син Є. О. Патона - Борис Євгенович Патон продовжив справу батька у галузі зварювання, став ученим зі світовим ім’ям, двічі Героєм Соціалістичної Праці, Героєм України.

Разом з синами Володимиром та Борисом

Людмила Шершель. Укрінформ http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/UVICHNENIY_I_V_KOSMOSI.pdf

Хронологія життя Є.О. Патона

4 березня 1870 р. - Євген Оскарович Патон народився у французькому місті Ніцца. Батьком майбутнього вченого був російський консул Оскар Петрович Патон. Всього в родині О. П. Патона було семеро дітей - п'ять братів і дві сестри.

У 1894 році закінчив Дрезденський політехнічний інститут.

У 1896 році закінчив Інститут інженерів шляхів сполучення в Санкт-Петербурзі.

1899-1904 рр. - викладав у Московському інженерному училищі шляхів сполучення.

1904-1938 рр. - завідує кафедрою в Київському політехнічному інституті.

У 1925 році за проєктом Є. О. Патона в Києві був створений Міст імені Євгенії Бош.

У 1929 році заснував зварювальну лабораторію та Електрозварювальний комітет.

1929-1933 рр. - керує зварювальні комітетом і лабораторією зварювання.

У 1934 р. було створено Інститут електрозварювання АН УРСР у Києві, який Є. О. Патон очолював до кінця життя.

У 1929-1938 роках в Інституті електрозварювання під керівництвом Патона проведений ряд первинних досліджень міцності та експлуатаційної надійності зварних конструкцій.

У 1941-1943 роках Євген Оскарович очолює Інститут в евакуації. Під його керівництвом в оборонній промисловості впроваджені обладнання і технологія автоматичного зварювання спеціальних сталей, танків і бомб.

У 1946-1953 роках Патон був депутатом Верховної Ради СРСР.

У 1953 році, у Києві під керівництвом Євгена Патона побудований суцільнозварний міст через р. Дніпро.

12 серпня 1953 року - академік Євген Оскарович Патон помер і похований на Байковому кладовищі в Києві.

Бібліографія статей

(подано за алфавітом авторів)

Бурбан, Володимир. Мости у вічність [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19609/index.php?n=39802 / Бурбан, Володимир // Сільські вісті. - 2018. - 14 серп. (№62). - С. 3. 65 років тому Україна прощалася з Євгеном Оскаровичем Патоном - видатним ученим-академіком, фундатором визнаної світом української школи мостобудування і електрозварювання. А кількома місяцями пізніше, 5 листопада 1953-го, київський люд вийшов на дніпровську набережну, аби відсвяткувати відкриття величної споруди - аркодужного мосту, названого іменем його творця. Як сформувався дивовижний, унікальний талант визначного науковця і практика науки?

Визнання корифей електрозварювання здобув у Києві [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/brehnya-do-geroyiv-ne-pristaye/: 145 років з дня народження Євгена Патона / Підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2015. - 28 лют. (№38). - С. 11. Він народився в Ніцці, закінчив Дрезденський політехнічний інститут, а визнання і славу корифея електрозварювання здобув у Києві, де відомий міст Патона донині залишається зримою пам’яттю про видатного вченого, інженера, патріота. У творчому доробку видатного мостобудівника - понад триста проєктів мостів, чимало з яких стали типовими і були розтиражовані в тисячах подібних споруд по всій території СРСР. Саме це, найімовірніше, врятувало вихованця німецької мостобудівної школи і потомственного дворянина у роки більшовицького терору

Гельмиза Н. Корифеи инженерного дела в России [Текст] / Н. Гельмиза// Наука и жизнь. - 1999. - №9. - С. 22-24.

Если мы хотим остаться великой нацией... [Текст] / Беседу вел Дружбинский В. // Зеркало недели. - 2001.- 8-14 дек. (№48). - С.1,15. - Бесiда з Патоном про iнтелектуальне спiвробiтництво

Кульчицький, Станіслав. Наші Ньютони та Галілеї [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/293469: Топ-50 української науки ХХ ст. / Кульчицький, Станіслав // День. - 2010. - 12 бер.(№43) Ми продовжуємо друкувати статтю Станіслава Кульчицького (див. «День» від 26.02.2010, 5.03.2010) «Наші Ньютони та Галілеї», присвячену найвидатнішим людям світової науки, які народилися на українській землі

Малишевський І. Про що мовчав академік. [Текст]: 50 років тому відійшов у вічність Є.О.Патон. / І. Малишевський // Дзеркало тижня. - 2003.- 9 серп. (№ 30). - С. 13.

Повелитель мостів [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/277921: українці змінюють світ / Спільний проєкт телеканала «Рада» і газети «Голос України» // Голос України. - 2016. - 28 жовт. (№205). - С. 6. Повелителем мостів та чародієм зварювання здавна вважається відомий український вчений Євген Патон. Народившись у сім’ї російського консула у Франції, академік усе своє життя працював на батьківщині - в Україні. А свій науковий потенціал спрямував на будівництво залізних «монстрів»

Сорока М. Мости у прийдешнє [Текст]: сьогодні минає п’ятдесят років, як не стало видатного вченого, першовідкривача нових наукових і технічних напрямів у двох галузях - мостобудуванні й електрозварюванні - Євгена Оскаровича Патона. Він не дожив 84 дні до урочистого відкриття мосту через Дніпро в столиці України / М. Сорока// Урядовий кур'єр. - 2003.- 12 серп.(№148)

Хлыстун, Ю. Евгений Оскарович Патон первым научился сваривать мосты, танки и ... керосиновые бочки [Текст] / Ю. Хлыстун // Факты. - 2000.- 3 март.(N41). - С.26.

Цимбалюк Є. Учень Патона [Текст]: до рідного села Мирогоща Дубенського району повернувся Арсен Шумовський, який називав себе "блудним сином" (бо змушений був поневірятися). він на всю Європу прославив Україну / Є. Цимбалюк, Юркова, Олександра // Голос України. - 2008. - 19 лют.(№32). - С. 14. Повернувся Шумовський до рідного села символічно: тут, у Мирогощі, з нагоди 120-ї річниці від дня його народження відбулися науково-краєзнавчі читання

Міст Патона в Києві

Малищевський І. День народження мосту [Текст]: 50 років тому у Києві було відкрито міст Патона / І. Малищевський // Дзеркало тижня. - 2003.- 1-7 лист. (№42). - С.21. - Історія проєктування і здійснення унікальної споруди.

Пацера Н. Подмостки для юбиляра [Текст]: исполняется 50 лет столичному мосту имени Патона / Н. Пацера Киевские ведомости 2003.- 5 нояб. (№244) С.3

Бібліографія з інтернет-мережі

Анісімов О. Мости довжиною в сотні років [Текст] // «Кіевскій телеграфЪ» № 29 (72).- 2001.- 30 лип.

Анісімов О. Скорботна нечутливість[Текст] // Київ: Tabachuk Ltd, 1992.- с. 40.

Антоненко К. Короткий довідник-визначник київських мостів [Текст] // 486.livejournal.com. - 2009. - 11 березня. (рос.) Архівовано з першоджерела 17 грудня 2013.

Дехтярь А. С., Жога И. В. Мост им. Патона в Киеве - к истории проектирования [Текст] // Транспортное строительство Украины. - 2008. - № 6 (14). - С. 14–15.

Лавров Д. Мости для великого міста [Текст] // «Газета по-київськи». - 2006. - 25 червня.

Лобанов Л. М. До 60-річчя мосту імені Є. О. Патона [Текст] // Будівельні конструкції. - 2014. - Вип. 81. - С. 119-128.

Лобанов Л. М., Кирьян В. И. Шестьдесят лет цельносварному мосту им. Е. О. Патона [Текст] // Автоматическая сварка. - 2013. - № 12. - С. 35 – 40

Шимановський О. В. та ін. Міст ім.Патона [Текст]: минуле, нинішнє, майбутнє // Будівництво України. - 2004. - № 8. - С. 28 - 33, іл.

Список літератури про життя та діяльність Є. О. Патона

Патон Є. О. Спогади. [Текст] .- Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1962. - С. 59 - 98.

***

Академік С. О. Патон [Текст]: матеріали наук, читань з циклу "Видатні конструктори України" / Нац. техн. ун-т України "Київ, політехн. ін-т", Держ. політехн. музей. - К.: 2002. - 82 с.

Видатні постаті в історії України XX ст. [Текст]: короткі біографічні нариси / Авт.-упорядн.: В.І.Гусєв, О.В.Даниленко, Л.В.Іваницька, О.М.Назарчук, Н.В.Терес, В.І.Червінський. - К. : Вища школа, 2011. - 391 с.

Дмитрієнко М. Ф. Рід Патонів [Текст]: іст.-генеалогічне дослідження. Документи / Марія Дмитрієнко, Валерій Томазов. – К.: Ін-т історії україни НАН України, 2013. -343 с.

Ефетов Б. М. Ответственность принимаю на себя [Текст]: из воспоминаний о Е. О. Патоне / Б. М. Ефетов. – К.: Наук, думка, 1984. - 127 с.

Кордун Г.Г. Біографічний довідник видатних фізиків [Текст] / Г. Г. Кордун ; Худож. А.Г.Самсонов. - К.: Радянська школа, 1985. - 280 с.

Малишевський I. Ю. Міст через три життя [Текст]: біогр. роман /1. Малишевський. – К. : Дніпро, 1983. - 237 с. 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Національна академія педагогічних наук України. Інститут педагогіки НАПН України. Київський національний університет ім. Т.Шевченка. Герої - освітяни і науковці України [Текст] : довідкове видання / Упор. О.А.Сай, Д.І.Дейкун, Б.Г.Чижевський та ін. - 2-ге вид. переробл. - К. : Генеза, 2012. - 462 с.

Незліна О. А. Наукова спадщина С. О. Патона (1870 -1953) в галузі залізничного транспорту [Текст]: автореф. дис. канд. іст. наук / Незліна Олена Анатоліївна ; Держ. екон.-технол. ун-т транспорта. – К.: 2011. - 20 с.

Оноприенко, Валентин Иванович. Евгений Оскарович Патон [Текст] / Оноприенко, Валентин Иванович, Кистерская, Людмила Ивановна, Севбо, Платон Иванович ; Предисл., примеч. авт.; Худож. А.Ф.Мороз. - К. : Наукова думка, 1988. - 240 с.

Патонівська школа [Текст] / редкол.: С. І. Кучук-Яценко [та ін.]. – К.: Наук, думка, 2010. - 438 с/

100 великих украинцев [Текст]: Авт.-сост.: Н.Астапенко, О.Барашкова, Л.Дидух - К. : Арий, 2007. - 480 с.

Україна - європейська країна [Текст]: використані факсимільні копії рідкісних історичних документів. Національний музей історії України / Автор-уклад. С.Чайковський. - К. : Балтія-Друк, 2015. - 124 с.

Харченко, Татьяна Николаевна. 100 знаменитых людей Украины [Текст] / Харченко, Татьяна Николаевна, Очкурова, Оксана Юрьевна, Рудычева, Ирина Анатольевна. – Х.: Фолио, 2004. - 511 с.

Хто є хто: професори Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" [Текст]: довідник / Під ред. О.В.Лук'янова, А.М.Пилинської, Ю.Н.Москаленка . - К. : Освіта, 1998. - 160 с.

Чеканов А. А. Евгений Оскарович Патон [Текст] / А. А. Чеканов. - К.: Наук, думка, 1979. - 107 с.

Шаров, Ігор. Вчені України: 100 видатних імен [Текст] / Шаров, Ігор. - К.: АртЕк, 2006.- 481 с.

Список видань основних праць Є.О. Патона

(З інтернет-мережі)

Автоматическая сварка в судостроении. - Москва: Оборонгиз, 1944. -40 с.

Автоматическая сварка голым электродом под слоем флюса.- Х., 1940

Альбом сварной аппаратуры сахарной промышленности / Е. Патон, А. Цольвег, В. Шеверницкий, В. Саббатовский. - Киев : Изд-во Укр. акад. наук, 1935. - 102 с

Вес железных мостов для железной, обыкновенной и пешеходной дорог с фермами балочно-разрезной, консольной и арочной системы. - 2-е изд., пересост. и значит, доп. - Киев : тип. С. В. Кульженко, 1905. - 59 с.

Вибрані праці. К., 1970.

Воспоминания. - Киев : Гослитиздат Украины, 1956. - 322 с., 11 л. ил.

Воспоминания. - Киев : Держлітвидав України, 1962. - 333 с., 5 л. ил.

Воспоминания. - Москва : Молодая гвардия, 1958. - 364 с., 6 л. ил. - (Жизнь замечательных людей. Серия биографий ; вып. 10 (258)). Восстановление мостов : в 3 ч. – К.: изд. Центр, управления ж.-д. транспорта Н.К.П.С., 1924. - V, 154 с.

Восстановление разрушенных мостов. - [Киев]: Студенч. кооператив при Киев, политехи, ин-те, [1917]. - [2], И, 135 с.

Данные для проектирования верхнего строения мостов, систематически изложенные применительно к нормам Министерства путей сообщений. -  2- е изд. - Москва : Типо-лит. Владимир Чичерин, 1903. - 74 с.

Деревянные железнодорожные мосты. – К.: типо-лит. "Прогресс", 1917. - [2], 360 с.

Деревянные мосты. - 2-е изд. - К.:тип. И. И. Чоколова, 1915. - ],  VI, 644 с.

Деревянные мосты. - Киев : [б. и.], 1921. - 420 с.

Железные мосты с железобетонной проезжей частью. - [Киев]: тип. т-ва И. Н. Кушнерев и К°, [1914].  - 12 с.

Железные мосты. - 2-е изд. в полной перераб. со многими доп. - Киев : тип. т-ва И. Н. Кушнерев и К0, 1909 -1913. - 4 т.

Избранные труды : в 3 т. - Киев : Изд-во Акад. наук УССР, 1959- 1961. - 3 т.

Избранные труды, т. 1–3. К., 1959-61

Исследование условий устойчивого горения сварочной дуги и ее регулирования. К., 1951

Исследование типов усилений клепаных балок наваркой листов / Е. О. Па- тон, В. В. Шеверницкий. - [Москва] : Глав. ред. лит. по машиностроению и металлообработке, 1935. - 24 с.

К вопросу о двухраскосных фермах. - Киев : лито-тип. т-ва И. Н. Кушнерев и К0, 1906. - 36 с.

К вопросу о разборных железных мостах. - Киев : И. И. Самоненко, 1916. - [2], 68 с.

К вопросу об ослаблении листов заклепками. - [Санкт-Петербург]: Тип. М-ва путей сообщ., [1905]. - 14 с., 3 черт.

Конструктивные коэффициенты и таблицы веса железнодорожных мостов балочной системы, составленные на основании данных о мостах, построен­ных на русских железных дорогах за последние пять лет. - Москва : типо- лит. В. Рихтер, 1902. - 22 с.

Малые деревянные мосты упрощенного типа. - Киев : [б. и.], 1917. - 36 с. Новый перечень больших русских мостов. - Киев : лито-тип. т-ва И. Н. Кушнерев и К, 1914. - 6 с.

О первенстве советской науки и техники в области сварки под флюсом. - Киев : Изд-во Акад. наук Укр. ССР, 1951. - 32 с.

Ослабление сечений поясов заклепками. - Тифлис : Тип. Я. И. Либермана, 1902.- 18 с., 1 л.

Примеры расчета каменных мостов по способу наименьшей работы дефор­мации и по способу Винклера / под ред. Е. О. Патона. - 2-е изд.- Москва : типо-лит. В. Рихтер, 1903. - [2], II, 43 с.

Расчет сквозных ферм с жесткими узлами. - Москва : Типо-лит. В. Рих­тер, 1901. - IV, [2], 159 с.

Руководство по восстановлению разрушенных мостов : атлас к первой час­ти "Деревянные мосты". - Киев : изд. техн. управления Народ, комиссари­ата путей сообщения, 1921. - [4] с.

Скоростная автоматическая сварка под слоем флюса. - 3-е изд. - Москва ;

Свердловск : Гос. науч.-техн. изд-во машиностроит. лит., 1942. - 207 с.

Воспоминания: Литературная запись Ю. Буряковского. К., 1955

Восстановление разрушенных мостов. К., 1918

Железные мосты, т. 1-4. М.-К., 1902–07

Космос: Технологии, материаловедение, конструкции. К., 2000

Наука. Техника. Прогресс. М., 1987

Промышленные роботы для сварки. К., 1977 (у співавт.)

Расчет и проектирование электросварных конструкций в промышленном строительстве. М.-Л., 1933 (у співавт.)

Сварочные головки и питание их током. К., 1947

Скоростная автоматическая сварка под слоем флюса. - 2-е изд. - Москва ; Ленинград : Машгиз, 1941. - 112 с.

Скоростная, автоматическая сварка под слоем флюса : достижения за пос­ледние три года / Е. О. Патон, С. А. Островская. - Свердловск ; Москва : Машгиз, 1944. - 47 с.

Стальные мосты / Е. О. Патон, Б. Н. Горбунов. - 5-е изд. - Харьков ; Киев : Гос. науч.-техн. изд-во Украины, 1935. - 812 с.

Скоростная автоматическая сварка под слоем флюса. М.–Л., 1941

Современная сварочная техника. К.-М., 1957

Таблицы для расчета железных конструкций и мостов. - 4-е изд., доп. но­выми табл. - Киев : тип. т-ва И. Н. Кушнерев и К0, 1915.- [2], 46 с.

Таблицы для расчета железных конструкций и мостов. - 3-є изд. со мно­гими доп. (20 новых табл.). - Киев : тип. т-ва И. Н. Кушнерев и К0, 1910. - [2], 38 с.

Таблицы для расчета металлических сооружений и мостов. - Москва : т-во типо-лит. В. Чичерин, 1902. - [2], 20 с.

Так называемые силы пружинности. - Санкт-Петербург : Собр. инж. пут. сообщ., 1905. - 28 с.

Трехпролетный путепровод с качающимися колоннами на 2-й версте Московско-Ярославской линии. - Киев : лито-тип. т-ва И. Н. Кушнерев и К0, 1900. -7 с.

Установки для автоматической сварки балок. - Харьков : ХДТ, 1941. - 52 с.

Шланговая полуавтоматическая сварка под флюсом. К.-М., 1952 (у співавт.)

Экспериментальное исследование процесса автоматической сварки под слоем флюса. К., 1944 (у співавт.)

Электронно-лучевая плавка титана. К., 2006 (у співавт.).

Электронно-лучевая сварка. К., 1987

Электрооборудование для дуговой и шлаковой сварки. М., 1966 (у співавт.)

Электрооборудование для контактной сварки: Элементы теории. М., 1969 (у співавт.)

Электросварка, сварные конструкции и сварочное производство : избр. тр.- Киев : Наук, думка, 1990. - 343, [1] с.

Электрошлаковое литье. К., 1980 (у співавт.)

Элементы расчета цепей и аппаратов переменного тока для дуговой сварки. К., 1953 (у співавт.)

Welding in space and related technologies. Cambridge, 1997

http://secinfchounbk.blogspot.com/2015/03/5-145-18701953_2.html

http://resource.history.org.ua/

Нагороди Євгена Патона

Герой Соціалістичної праці (1943)

Двічі кавалер ордена Леніна (1942, 1943),

Орден Трудового Червоного правпора (1940),

Орден Вітчизняної війни I степені (1945),

Орден Червоної Зірки (1942),

Лауреат Сталінської премії (1941),

Орден Святої Анни 3-го ст. (1903).

Звання та посади Євгена Патона

Доктор технічних наук,професор (1901),

дійсний член Академії наук Української РСР (1929),

член Президіуму Академії наук Української РСР (1935-1953),

віце-президент Академії наук Української РСР (1945-1952).

Заслужений діяч наук УРСР (1940)

Герой Соціалістичної Праці (1943)

До біографії вченого

Цікаві факти про Євгена Оскаровича Патона.

За винайдений у США метод електрозварювання під флюсом Москва вже була готова заплатити гігантські на той момент гроші - 8 мільйонів доларів. Однак академік Патон порадив не поспішати платити за те, до чого можна і самим додуматися. І дійсно, дуже скоро в його інституті освоїли цей спосіб електрозварювання;

Євген Патон став одним з перших лауреатів новозаснованої Сталінської премії. За деякими даними, його прізвище до списку вніс особисто сам Сталін. Академік написав офіційний лист В. Молотову з проханням зробити премію колективною, поширивши на кількох своїх колег. Коли йому в цьому було відмовлено, вчений розділив премію в 100 тисяч рублів між трьома науковими співробітниками і декількома робочими, що допомагали в освоєнні зварювання під флюсом. Також він був одним з небагатьох академіків, нагородженим бойовими нагородами. Собі він нічого не залишив;

Євген Патон завжди відрізнявся небувалою пунктуальністю і внутрішньою дисципліною, чого вимагав і від інших. Під час перебування на посаді керівника кафедри він міг особисто перевіряти, хто зі студентів запізнився на першу пару, і був вкрай суворий до порушників, в тому числі і до власного сина.

У 1930-ті роки в Бельгії побудували зварний міст через канал Альберта, але він впав. Багато фахівців дуже скептично ставилися до ідеї Патона споруди зварний міст через таку велику річку як Дніпро. Однак сам академік був впевнений у власній правоті і довів це на ділі. По суті, Євген Оскарович зробив революцію в мостобудуванні.

У багатьох публікаціях про творчий багаж ученого говориться про понад три десятки здійснених його проєктів мостів; що Є. О. Патон - керівник і автор більше 50 проєктів залізних клепаних мостів і більше 100 зварних мостів.

Рід Патонів

На терени Російської імперії Патони потрапили, очевидно, у першій половині XVIII ст. Родоначальником російської гілки став Ґеорґ Паттон, придворний кухмістер та мундкох, син якого - Петер-Ґеорґ (Петро Юрійович; 1733 - 2 грудня 1809) - був архітектором. Він навчався під керівництвом петербурзького архітектора швейцарського походження П.-А. Трезіні, а з 1749 р. служив помічником у Б.-Ф. Растреллі - виконував креслення для будівництва Зимового палацу і наглядав за роботами. 1755 р. Петро Юрійович брав участь у будівництві оранієнбаумського театру. Сумлінна і бездоганна служба, чин колезького радника й орден Св. Володимира дозволили його нащадкам закріпитися на високому соціальному щаблі російського суспільства. Сини Петра Юрійовича - Павло (бл. 1760 - ?) та Іван (бл. 1762 - ?) - зробили непогану кар’єру, а дочка Марія (23 липня 1763 - 21 грудня 1840) стала дружиною генерала від інфантерії Карла-Ґустава Вранґеля (9 червня 1742 - 7 березня 1824) 22. Історія Патонів на новій батьківщині характерна для більшості іноземних родів, що поєднали свою долю з Російською імперією. Це був шлях через професіоналізм та сумлінну службу до дворянства, чинів і почестей.

 Докладніше на http://biography.nbuv.gov.ua/rating/r2018/txt/g2/5019.pdf

Генеологія Патонів протягом останнього часу ґрунтовно досліджена, зокрема у працях А.О. Чеканова, І. Малишевського, В. Онопрієнка, Л. Кістерської, П. Севбо. Опубліковані у 1980-ті роки, вони вже майже вільні від ідеологічних штампів попередніх часів. Практично вперше в патонознавчій літературі пролунало відверто: предки та близькі родичі радянського академіка Є. О. Патона - дворяни Російської імперії, що обіймали чільні посади як на військовій, так і на цивільній службі. Цінним дослідженням є стаття М. Ф. Дмитрієнко, В. В. Томазова «Матеріали до генеалогії Патонів», у якій на ґрунтовній джерельній базі відтворюється історія славетного роду Патонів, що відіграв визначну роль в історії, науці й культурі України та Росії. Без діяльності роду Патонів не можна взагалі уявити історію вітчизняної та світової науки.

Докладніше: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B4_%D0%9F%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2

Сім`я М.О. Патона (брата Є.Патона) відзначалась меценатством, була в числі засновників ремісничого училища в м. Ушиці та організаторів роботи земської лікарні. М.О. Патон був головою повітових дворянських зборів Ушицького повіту, самостійно вів господарство.

На хребтіївському православному кладовищі господарем маєтку М.О. Патоном побудована кам’яна часовня на могилі батька Оскара Петровича Патона, колишнього консула і сенатора Росії (зруйнована під час встановлення радянської системи)..

Вшанування пам’яті академіка

Музей історії інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона

Меморіальний музей академіка Є.О. Патона, кабінет Б.Є. Патона

http://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000010162

 

Об’єкти, що носять ім’я Євгена Оскаровича Патона

Ім'я видатного вченого носять вулиці у Дніпрі, Львові, Херсоні, Нижньому Тагілі, Омську, Макіївці.

Інститут електрозварювання імені Євгена Оскаровича Патона

Парковий міст у Києві

2727 Патон - астероїд, названий на честь науковця

22 вересня 1979 року в Кримській астрофізичній обсерваторії астроном Микола Черних відкрив астероїд, що отримав міжнародне позначення 1979SO9. Згодом за традицією цей астероїд отримав власну назву - 2727 Патон (Paton)

Міст Патона

Міст імені Патона - один із мостів через Дніпро у Києві. Перший у світі суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри. Безпосередню участь у проєктуванні та будівництві моста брав академік Євген Оскарович Патон, на честь якого названо цю споруду

Постанова Ради Міністрів Української РСР від 5 листопада 1953 року № 2348 «Про прийняття до постійної експлуатації новозбудованого автогужового моста через р. Дніпро в м. Києві»

Кличко визнав, що міст Патона - іржавий, буде реконструкція

Мер столиці Віталій Кличко підписав розпорядження "Про перерозподіл видатків бюджету міста Києва, передбачених Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради …".

Цей документ передбачає виділення 4 мільйонів гривень на проведення чергового спеціального комплексного обстеження конструкції мосту ім. Є. О. Патона, за результатами якого буде визначено обсяг необхідних робіт та розроблятиметься проєкт майбутньої реконструкції, повідомляє прес-служба КМДА.

"Міст ім. Є. О. Патона потребує капітального ремонту. Через тривалу експлуатацію на металоконструкціях та металевих поперечних балках відбуваються незворотні процеси корозійних пошкоджень", - йдеться у повідомленні.

Роботи з реконструкції здійснюватимуть спільно з Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона.

За словами директора департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Сергія Симонова, департамент і замовник виконання робіт із реконструкції КК "Київавтодор" будуть враховувати всі рекомендації та напрацювання, а також консультації з фахівцями Інституту ім. Є. О. Патона на всіх етапах проєктування та виконання будівельних робіт. Проєкт почнуть розробляти вже цього року.

Міст через Дніпро ім. Є. О. Патона введений в експлуатацію у 1953 році. Реконструювали міст лише один раз, у 2004 році, коли з мосту демонтували трамвайні колії. Із того часу поточні ремонтні роботи відбувалися лише на невеликих ділянках мосту. https://www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/2523870-klicko-viznav-so-mist-patona-irzavij-bude-rekonstrukcia.html

У Києві рух на мосту Патона обмежать через аварійну ситуацію із покриттям споруди. Про це повідомили на сайті Київської міської ради, з посиланням на "Київавтодор"."На мосту виявлено аварійне просідання покриття. Аби зупинити руйнування плити автопроїзду, на споруді проведуть аварійно-відновлювальні роботи" 17.12.2019 https://www.5.ua/kyiv/na-mostu-patona-obmezhat-rukh-avtomobiliv-cherez-prosidannia-pokryttia-204896.html.

На аварійному мосту Патона дорожники виявили пошкодження плити. Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/kyiv/news/na-avariynomu-mostu-patona-dorozhniki-viyavili-poshkodzhennya-pliti-647584.html

Пам’ятники Євгену Патону

Пам'ятник видатному українському вченому, засновнику світової школи зварювання та містобудування Є.О. Патону на території КПІ, травень 2009р.

На фасаді головного корпусу КПІ, на фасаді будівлі Інституту електрозварювання і на будинку, в якому жив Є. О. Патон, - меморіальні дошки.

 

 

 

 

 

 

 

Меморіальна дошка Є. С. Патону на вул. Михайла Коцюбинського у Києві встановлена на фасаді будинку, де інженер-винахідник жив в 1938-53 роках.             

У 1953 році було встановлено мармурову дошку, яку у 1984 році замінили на бронзову.

 

 

 

Меморіальна дошка встановлена в місті Дніпрі на будівлі заводу металоконструкцій імені І. В. Бабушкіна.

 

 

Марки поштові

Ювілейна монета

Монету введено в обіг 5 лютого 2010 року. Вона належить до серії «Видатні особистості України».

Присвячена вченому зі світовим іменем, фундаторові українських шкіл у галузі мостобудування та електрозварювання, видатному інженеру і педагогові Євгену Оскаровичу Патону (1870 - 1953). З його ініціативи було створено Електрозварювальну лабораторію при Академії наук України, яку в 1934 році реорганізовано в Інститут електрозварювання, директором і науковим керівником якого до кінця життя незмінно був Євген Патон.

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, напис півколом НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ, композицію, що символізує діяльність ученого в галузі мостобудування - міст Патона - перший в Європі суцільнозварний міст, над яким - пішохідний міст над Петровською алеєю, стилізований лист ватмана (ліворуч), унизу написи - 5 ГРИВЕНЬ/2010. 

                                                      

На реверсі монети зображено портрет Євгена Патона, праворуч від якого стилізований спалах, який виникає під час зварювання, унизу написи - ЄВГЕН/ПАТОН/ 1870 - 1953.

 Художник: Груденко Борис;

 Скульптор:Атаманчук Володимир.

https://old.bank.gov.ua/control/uk/currentmoney/cmcoin/details?coin_id=461

 

 

Садиба родини Патонів в Хребтіїві

Садиба родини Патонів в Хребтіїві перебуває у приватгого власника і потребує реставрації

Шпаковський С. М. Методичні аспекти паспортизації об'єктів культурної спадщини у Хмельницькій області на прикладі паспортизації об'єкта «Садиба Патона» [Текст] // Праці Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень / Випуск 6. - Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2011.- С.548-559.

Результатом спільної роботи відділу охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області, відділу наукових досліджень НІАЗ “Кам’янець” та управління регіонального розвитку, містобудування, архітектури та будівництва Хмельницької ОДА є паспортизація об’єкту культурної спадщини “Садиба Патона”. Даний об’єкт культурної спадщини занесений до реєстру об’єктів архітектури у 1993 році під назвою “Садиба М.О. Патона”.

Пам'ятка представляє інтерес як характерний зразок забудови заміської садиби з влаштуванням постачання води локально в окремому будинку.

Підготовлено в електронному та паперовому вигляді паспорт на об’єкт культурної спадщини “Садиба Патона” з метою занесення його до Державного реєстру нерухомих пам’яток. Протокольним рішенням засідання консультативної ради управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА від 15.05.2010 р. (розглянуто паспорт на об’єкт культурної спадщини “Садиба Патона” разом з графічними матеріалами та фотофіксацією) підтримано пропозиції щодо занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України цієї історичної садиби.

Пам’ятка архітектури місцевого значення Садиба Патона (кін. ХVIII ст.-поч. ХIХ ст.), (Наказ Міністерства культури і туризму України від 21.12.10 р. № 1266/0/16-10, охоронний № 2747-Хм.) на сьогодні знаходиться у приватній власності (власник – підприємець Р.В. Сагалов). Потребує проведення ремонтно-реставраційних робіт через аварійний стан. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B1%D0%B0_%D0%9F%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0

Фільмографія

https://www.youtube.com/watch?v=TILEmcjFwS8&vl=tr Євген Патон. Шлях до мрії

https://www.youtube.com/watch?v=HoRqRl0Mh80 Феномен Патона (про батька і сина Патонів)

https://www.youtube.com/watch?v=ZsRe-wJHNcs Родина вчених http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=1543 Документальний фільм «Євген Патон. Щедрість таланту»

Інтернет-ресурси

http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua - сайт газети «День»

https://dt.ua - тижневик «Дзеркало тижня»

http://www.silskivisti.kiev.ua – сайт газети «Сільські вісті»

https://ukurier.gov.ua - сайт газети «Урядовий кур`єр»

https://podrobnosti.ua/564566-mostu-patona-ispolnjaetsja-55-let.html Міст Патона

https://stuki-druki.com/authors/Paton-Evgeniy-Oscarovich.php Євген Патон

http://heroes.profi-forex.org/ua/paton-yevgen-oskarovich Євген Оскарович Патон

http://biography.nbuv.gov.ua/rating/r2018/txt/g2/5019.pdf Томазов. В. Дмитренко М. «Патони. Родинна хроніка»

file:///C:/Users/Recepshen/Desktop/The_Patons_genealogy_Visnyk2018_11.pdf Рід Патонів

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=1543 Є.О. Патон: ім’я як знак якості

http://www.nbuv.gov.ua/node/4681 Євген Патон Матеріали е-Бібліотеки "Україніка"

http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Paton_Y Патон Євген Оскарович

http://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/default.aspx?PersonID=0000010162 Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 150-річчю від дня народження всесвітньо відомого вченого в галузі мостобудування та зварювання академіка АН УРСР Євгена Оскаровича Патона

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6152 Програма заходу. Урочистий захід відбудеться 5 березня 2020 року о 14:30 у конференц-залі Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України (м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11)

Бібліограф - укладач: Наталя Фоміна;

Відповідальна за випуск: Мілашенко Т. І.

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ