Останнє оновлення: 12.12.2017 р.

«За вільну Україну!!!»

жовтень, 2014 р.

До 70-річчя визволення України від фашистських загарбників
Тематичний бібліографічний покажчик

http://cbsbook.com.ua/uploads/posts/2013-09/1380175935_07.jpg

Бібліографію розташовано за розділами:

Указ президента
Бібліографія статей
Література із фондів МСМБ
Хроніка визволення України від фашистських загарбників
WEBліографія бібліографії
Інтернет-ресурси

 

 

 

 


Плакат художника-графіка В. Г.Литвиненка
періоду Великої Вітчизняної війни

Під час Другої світової війни 1941-1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму. Після Сталінградської битви (листопад 1942 року - лютий 1943 року) хід війни докорінно змінився.

Перші населені пункти України на східному Донбасі були звільнені у грудні 1942 року. Остаточне визволення українських земель почалося під час Курської битви (5 липня - 23 серпня 1943 року). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків. Протягом вересня-жовтня 1943 року тривала героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони. Кульмінацією битви за Дніпро стало визволення Києва від гітлерівців.

Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави.

У цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

 


УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про День визволення України від фашистських загарбників

З метою всенародного відзначення  визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні постановляю:
Установити в Україні День визволення України від фашистських загарбників, який відзначати щорічно 28 жовтня.

Президент України                                                                                                                 В.Ющенко
м. Київ, 20 жовтня 2009 року
N 836/2009

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/836/2009

Україна. Президент. Про заходи у зв'зку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років [Текст]: указ Президента України від 19 жовтня 2012 р. № 604/2012 // Урядовий кур`єр. - 2012. - 24 жовт. (№194). - С. 20

Україна. Верховна Рада. Про відзначення 70-річчя звільнення України Червоною Армією від фашистських загарбників [Текст]:постана Верховної Ради України від 21.05.2013

 №299 -18

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/299-vii

Бібліографія статей

До 70-річчя визволення (вигнання фашистських загарбників) України.
Бібліографію розміщено у зворотній хронології

2014

Дубов, Вольт. 1944-й. Відплата [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/1944-j-vidplata/: 70 років тому Україна скинула із себе ярмо німецько-фашистської окупації / Дубов, Вольт // Урядовий кур`єр. - 2014. - 6 трав. (№80). - С. 9. 1944 рік увійшов в історію як такий, що в протиборстві з німецько-фашистськими полчищами Червона Армія провела десять великих оперативно-стратегічних операцій від Ленінграда до Криму. Значна частина з них була на українській землі. Гітлер розумів, що з втратою України розвалиться вся фашистська оборонна стратегія. Тому на цьому напрямку німці сконцентрували свої найміцніші стратегічні сили

Нежигай, Ірина. Живий приклад для наслідування [Текст] / Нежигай, Ірина // Голос України. - 2014. - 28 бер. (№58). - С. 6. В Миколаєві урочисто відзначають 70-річчя визволення міста від німецько-фашистських окупантів. Ця переможна операція почалася з подвигу десанту під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського - найяскравішої сторінки в історії Великої Вітчизняної війни

Рибальченко, Володимир. Нацистів скрутили в баранячий ріг [Текст] / Рибальченко, Володимир // Голос України. - 2014. - 22 лют. (№34). - С. 10. Усього 16 ветеранів із тих, що визволяли 70 років тому Кривій Ріг від нацистських загарбників, живуть сьогодні в цьому місті. Про долю 90-річного ветерана Скретнєва Миколи Федоровича розповідає автор статті

 

2013

Партико, Зіновій. «Ваша правда про війну заважає нам жити...» (погляд із Запоріжжя) [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/vasha-pravda-pro-viynu-zavazhaie-nam-zhiti-poglyad-iz-zaporizhzhya / Партико, Зіновій // День. - 2013. - 28 жовт. (№194). В Україні святкують 70-річчя звілнення від нацистських окупантів. Кампанія почалася на Сході України і докотилася до Дніпра. Це добра нагода ще раз згадати про події воєнних років, зокрема в українських регіонах. Нещодавно вийшла книжка «Запорізький рахунок Великій війні. 1939 - 1945» (Запоріжжя: Просвіта, 2013. 416 с.). Керівником творчого колективу цієї монографії є доктор історичних наук, професор Запорізького національного університету Федір Григорович Турченко. Інтерв’ю з вченим

Шпак, Віктор. Останній рубіж - Карпати [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/ostannij-rubizh-karpati/: 28 жовтня - день визволення України від фашистських загарбників / Шпак, Віктор // Урядовий кур`єр. - 2013. - 26 жовт. (№197). - С. 8. Згідно з указом Президента України 2009 року, 28 жовтня вважається офіційною датою визволення України від фашистських окупантів. Утім, однозначної відповіді на нібито просте запитання - скільки тривали бойові дії на українській землі - в істориків немає донині. Насправді 28 жовтня 1944 року - це дата завершення масштабної Східно-Карпатської наступальної операції радянських військ, тим часом як бої за визволення територій, що нині входять до складу України, тривали. Зокрема місто Чоп звільнили від ворога аж 23 листопада 1944 року

 

2012

Юхновський, Ігор. До історичної пам’яті України про Другу світову війну [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/osobistist/do-istorichnoyi-pamyati-ukrayini-pro-drugu-svitovu-viynu / Юхновський, Ігор // День. - 2012. - 11 трав. (№78). Вклад України у перемогу над Німеччиною був величезним. І якщо говорити про долю війни, в якій є переможці й переможені, то щодо України це виглядає так: Ми, українці, є переможцями у Другій світовій війні. Разом із росіянами, французами, американцями, білорусами, грузинами, англійцями, індійцями. Це коштувало нам неймовірних жертв. Ми героїчно відбудували Україну на руїнах війни. Ми поодинці боролися проти радянського більшовизму. Ми програвали цю боротьбу. Але вона залишилася незнищенною аж до досягнення незалежності. То якою має бути пам’ять нашої держави про Другу світову війну? Це пам’ять достойного народу, вдячних тепер сущих і прийдешніх поколінь. За переможну війну над гітлерівським нацизмом і за героїчну боротьбу проти радянського тоталітарного більшовизму заради життя незалежної України

 

2011

Шевченко, Володимир. Велика війна великого українського народу [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/209183: про роль нашої Вітчизни у Перемозі над ворогом / Шевченко, Володимир // День. - 2011. - 29 квіт. (№76-77). Це була оборонна, справедлива війна великого українського народу, як і багатьох інших народів, проти фашистських агресорів, яку ми вправі, використовуючи запропоновані ще П. Орликом в його знаменитій Конституції терміни, називати Великою Вітчизняною. Вона була складовою частиною війни Об’єднаних Націй проти фашистських і мілітаристських держав, які прагнули до світового панування.

 

2006

Тинченко Я. Освобождение правобережья, или Как возникли четыре Украинских фронта:  / Я. Тинченко // Киевские ведомости. - 2004. - 16 марта (№56). - С.14.

Шевченко, Володимир. Свiтова, народна, вітчизняна... [Електронний ресурс] = http://incognita.day.kiev.ua/svitova-narodna-vitchiznyana.html: роздуми про суть та характер великої війни / Шевченко, Володимир // День. - 2006. - 5 трав. Серед проблем історичного минулого увагу широкої громадськості та науковців, як і раніше, незмінно привертає участь українства в подіях Другої світової війни - в наймасштабнішому збройному катаклізмі в історії людства. Разом із тим, звичайно ж, необхідно завжди пам’ятати пройдений історичний шлях, знати й враховувати досвід і уроки минулого. Це вимагає розгляду їх не в політичній, а в науковій площині на основі об’єктивності в дослідницьких розвідках. Правдивість пізнавального пошуку несумісна з перекрученням чи замовчуванням фактів, окремими спробами. Правдивості, об’єктивності, безсторонності, відсутності упередженості, як і дотримання інших методологічних вимог справді наукового підходу, вимагає й розгляд питання про характер боротьби українства проти фашистських агресорів 1939 - 1945 рр.

Шморгун, Олександр. Невідома війна [Електронний ресурс] = http://incognita.day.kiev.ua/nevidoma-vijna.html: чому нам треба пам’ятати цю Перемогу / Шморгун, Олександр // День. - 2000. - 6 трав. (№80). Значна частка молодих людей на пострадянському просторі напередодні 55-ї річниці перемоги над нацизмом вже не знає хто, з ким і за що воював. Як же могло статися, що подія, на висвітлення якої були кинуті величезні ресурси, яка протягом десятиліть святкувалася з небаченим розмахом, так швидко за мірками історії почала cтиратися з пам’яті наступних поколінь

 

2003

Махун, Сергій. Ціна Великої Перемоги [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/cina-velikoyi-peremogi: нефанфарна війна без лінії фронту / Махун, Сергій // День. - 2003. - 7 трав. (№78). Україна в ході війни з 22 червня 1941 року до 9 травня 1945 року й для Радянського Союзу, й для Німеччини була найважливішим воєнним і геостратегічним чинником у всій Європі. На території України війна тривала 40 місяців аж до 28 жовтня 1944 року. «У 1943-1944 рр. тут була зосереджена майже половина діючої Червоної армії. В українській кампанії брали участь шість фронтів - 1-й, 2-й, 3-й і 4-й Українські, 1-й і 2- й Білоруські, - Чорноморський флот... із 10 гвардійських армій 8 діяли на українських фронтах» (Михайло Коваль. «Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах 1939 - 1945 рр.», «Альтернативи»). Вічна слава тим людям, тому поколінню, яке, майже повністю загинувши, відстояло такою немислимою ціною свою землю. Загинули кращі з кращих. Але вічна ганьба правителям і багатьом воєначальникам, які довели країну до такого стану, що її довелося рятувати такою страшною ціною. Наслідки цих втрат ми, можливо, по-справжньому відчуваємо лише зараз

 

2000

У боях за Чернівці загинуло... 16 воїнів 1-ї танкової армії [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=325368 / Матеріал підготував Сергій Сулима // Голос України. - 2014. - 31 бер. (№60-61). 29 березня 1944 року Чернівецьку область було повністю визволено. Чернівці не постраждали. Місто пощадили і росіяни, котрі наступали, і румуни, які його залишили. Можливо, головним чинником стала архітектура австрійської доби, якою забудовано основну частину Чернівців. Найменшу за територією область України довелося визволяти військам трьох фронтів, чотирьох армій, 49 з’єднань і окремих військових частин в ході трьох наступальних операцій

 

Хроніка визволення України від фашистських загарбників
Перебіг подій

1. Початок вигнання окупантів з України.
2. Продовження наступу Червоної армії на Лівобережній Україні.
3. Визволення Правобережної України e період зими - весни 1944р.
3.1. Житомирсько-Бердичівська операція.
3.2. Корсунь-Шевченківська операція.
3.3. Рівненсько-Луцька операція.
3.4. Нікопольсько-Криворізька операція.
3.5. Проскурівсько-Чернівецька операція.
3.6. Умансько-Ботошанська операція.
3.7. Одеська операція.
4. Визволення Криму.
5. Завершення вигнання гітлерівських військ з України.

 

1. Початок вигнання окупантів з України

У ході загального контрнаступу Червоної армії з кінця грудня 1942 р. почалося звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Першими на землю України вступили війська 1-ї гвардійської армії під командуванням генерала В. Кузнєцова, які 18 грудня 1942 р. вибили окупантів із села Півнівка Меловського району на Луганщині. Цього ж дня були визволенні й деякі інші населені пункти Меловського району.

Відповідно до плану Ставки на початку 1943 р. потужний наступ радянських військ почався в напрямку Донбасу й Харкова. Червоній армії вдалося визволити ряд північно-східних районів Донбасу й м. Харків, однак супротивник завдав потужних контрударів і повернув під свій контроль ряд цих територій. Але, незважаючи на невдачі, стратегічна ініціатива залишалася на боці Червоної армії.

 

2. Продовження наступу Червоної армії на Лівобережній Україні

Битва на Курській дузі (5 липня - 23 серпня 1943 р.) стала завершенням докорінного перелому в ході Великої Вітчизняної та Другої світової війн. Перемога в цій битві відкрила для Червоної армії можливість широкомасштабного наступу на всьому південному напрямку радянсько-германського фронту. 23 серпня 1943 р. був визволений м. Харків практично повністю зруйнований окупантами.

У ході Донбаської наступальної операції (13 серпня - 22 вересня 1943 р.) були визволені найважливіші промислові центри Донбасу, a 8 вересня - м. Сталіно (зараз м. Донецьк).

Командування вермахту у своїх планах розраховувало, що непереборною перешкодою для наступу військ Червоної армії стане р. Дніпро, і назвало створювану гітлерівськими військами захисну лінію «Східним валом». Війська Червоної армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя. Уночі проти 21 вересня 1943 р. почалося форсування Дніпра - епопея масового героїзму радянських воїнів. 14 жовтня 1943 р. було визволене м. Запоріжжя, 25 жовтня - м. Дніпропетровськ, a 6 листопада 1943 р. війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна звільнили від німецько-фашистських загарбників столицю України м. Київ.

Україна. Верховна Рада. Про відзначення 70-річчя визволення міста Харкова від німецько-фашистських загарбників [Текст]: постанова Верховної Ради України від 21 травня 2013 року №278-VІІ // Голос України. - 2013. - 1 черв. (№101). - С. 8.

Глантц, Д. Прелюдiя Курської битви: стратегiчнi операцiї радянських військ (лютий- березень 1943 р.) / Д. Глантц // Укр. іст. журнал . - 1998. - N4. - С.122-136.

Пашковець М. Зіткнення броні й заліза [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/211643: загиблі під Дубном у найбільшій танковій баталії світової історії кличуть до примирення! / М. Пашковець // День. - 2011. - 24 черв.(№109-110). Донедавна більшість наших співвітчизників були впевнені, що найбільша танкова баталія відбулася на Курській дузі під Прохорівкою. Але мало хто знає, що 70 років тому (кругла дата, що й досі оповита печаллю та таїною мороку і забуття) у трикутнику Луцьк - Броди - Дубно, особливо на полях біля Тараканівського форту поблизу Дубна, 23 — 30 червня 1941 року відбулася найбільша в світовій історії танкова битва. Якщо бій під Прохорівкою відбувся за один день, то танкова баталія під Дубном тривала понад тиждень. В цьому бойовищі брали участь шість механізованих корпусів Київського особливого військового округу, а саме: північне угруповання (9-й, 19-й та 22-й механізовані корпуси з 31-м стрілецьким корпусом), що базувалося в районі Луцька; південне угруповання (4-й, 8-й та 15-й механізовані корпуси з 37-м стрілецьким корпусом), що базувалося в районі Бродів і які в своєму складі нараховували 3128 танків всіх типів, від легких БТ і Т-26 до модернізованих гігантів КВ-2 і Т-34, яких налічувалося понад 800 одиниць

 

3. Визволення Правобережної України в період зими - весни 1944р

На початку 1944 р. СРСР вступив у завершальний період Великої Вітчизняної війни. Перед Червоною армією стояло завдання остаточного визволення території СРСР від військ супротивника, повного розгрому Німеччини та її союзників. Ставка Верховного Головнокомандування вирішила силами чотирьох Українських фронтів завдати основного удару по ворогу на території Правобережної України, розчленувати і розгромити його основні сили і визволити від німецько-фашистських військ усю територію Правобережної України і Криму.

Тинченко, Я. Освобождение правобережья, или Как возникли четыре Украинских фронта : К 60-летию победных боёв / Я. Тинченко// Киевские ведомости. - 2004.- 16 марта (№56). - С.14.

Нежигай, Ірина. Живий приклад для наслідування [Текст] / Нежигай, Ірина // Голос України. - 2014. - 28 бер. (№58). - С. 6. 28 березня в Миколаєві врочисто відзначать 70-річчя визволення міста від німецько-фашистських окупантів. Ця переможна операція почалася з подвигу десанту під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського - найяскравішої столрінки в історії Великої Вітчизняної війни

 

3.1. Житомирсько-Бердичівська операція

Війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна до середини січня 1944 р. завдали поразки військам групи армій «Південь» і створили передумови для оточення ворожих військ у районі Корсунь-Шевченківського виступу. У ході операції військами фронту були визволені території Житомирської області, велика частина Київської області, частина Вінницької та Рівненської областей.

Шпак В. Битва за Житомир: правда і вимисел [Текст] / В. Шпак // Урядовий кур'єр. - 2010. - 15 квіт.(№69). - С. 10. Хоч як прикро, для більшості житомирян, чимало з яких навряд чи відразу пригадають дату остаточного визволення свого міста з-під німецької окупації - 31 грудня 1943 року, - події, пов'язані з першим визволенням Житомира та його подальшою здачею ворогу, досі залишаються практично невідомими. Гірше того, дехто вважає, що радянським військам довелось двічі визволяти місто лише тому, що визволителі, захопивши багаті трофеї, вщент... перепилися. За часів СРСР про це переповідали одне одному пошепки, а після публікації спогадів Віктора Астаф'єва заговорили вже як про доведений факт. Отож якою насправді є історична правда, навіть якщо вона гірка і образлива?

 

3.2. Корсунь-Шевченківська операція

Корсунь-Шевченківський виступ у планах обох сторін мав особливе значення. Радянське командування, щоб продовжити наступ на Правобережній Україні, планувало оточити і ліквідувати сили супротивника в цьому районі. У свою чергу, керівництво вермахту планувало з цього плацдарму завдати удар по київському угрупованню радянських військ. Ця наступальна операція здійснювалася військами 1-го і 2-го Українських фронтів з 24 січня по 17 лютого 1944 р. Військам Червоної армії вдалось оточити і розгромити 10 німецьких дивізій. Супротивник втратив убитими і пораненими 55 тис. солдатів і офіцерів, близько 18 тис. гітлерівців потрапили в полон. На честь «нового Сталінграда», як називали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала бійцям Українських фронтів 20 залпами з 224 знарядь.

Кирей, Владислав. // Урядовий кур`єр. - 2014. - 21 черв. (№111). - С. 17. Хоч би як оцінювали фахівці значення цієї битви, що тривала 24 січня - 17 лютого 1944 року, її історичне значення переоцінити важко. Для фашистів це був другий Сталінград. Вони втратили 55 тисяч солдатів і офіцерів, понад 18 тисяч потрапило в полон. По суті ця битва й проклала шлях до остаточного розгрому ворога. Та перемога в Корсунь-Шевченківській битві дісталася Червоній Армії коштом величезних утрат. Загинули сотні тисяч людей, переважно українці. В експозиції Музею історії Корсунь-Шевченківської битви представлено понад чотири тисячі експонатів. У наукову концепцію експозиції покладено неупереджене висвітлення історії наступальної операції в контексті Другої світової війни

Кирей, Владислав. Ціною сотень тисяч життів [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/cinoyu-soten-tisyach-zhittiv/: науковці Музею історії Корсунь-Шевченківської битви в основу експозиції поклали неупереджене висвітлення наступальної операції /

Мовчан О. Не судилося : Через два місяці - 65 років Корсунь-Шевченківській битві, яка... не завершилася досі / О. Мовчан // Сільські вісті. - 2008. - 23 груд.(№151). - С. 2. Писано й переписано про Корсунь-Шевченківський котел - другий Сталінград. Все одно деталей, фрагментів, епізодів, істориком, журналістом ще не зачеплених, - сила-силенна. Палкий патріот ріднокраю Іван Скорик, лиш запитай його, годинами розповідатиме про те, що творилося в його ж селі Комарівка взимку 1944 року

Людний Ф. Ми захистили серце України..." [Текст]: для всіх нас, воїнів-учасників вікопомної Корсунь-Шевченківської битви, яка тривала з 24 січня по 17 лютого 1944 року, ця сторінка в історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років особлива. Недаремно цей великий двобій називають другим Сталінградом. / Ф. Людний // Урядовий кур'єр. - 2010. - 12 бер. (№46). - С. 19. Ця історична перемога дісталася Радянській армії ціною великих втрат у живій силі й техніці. Вагомий внесок у перемогу в Корсунь-Шевченківській битві внесли і партизанські загони та з'єднання з представників місцевого населення.

Прошин В У битв не буває останніх сторінок [Текст] / В. Прошин // Голос України. - 2011. - 5 квіт.(№61). - С. 13. Земля, колись понівечина з алізом, спалена вогнем, рясно полита кров'ю мовчить. А історики говорять. А ще порівнюють, шукають і знаходять нові факти

Сироткіна, Анастасія. Тут формувалася карта Східної Європи... [Текст] : триває ознайомлення з об'єктами, які претендують увійти до переліку фіналістів акції "Сім чудес України", ініційованої фондом Миколи Томенка "Рідна країна" / Сироткіна, Анастасія // Голос України. - 2011. - 9 квіт. (№65). - С. 16. Цього разу оглядини проходили два архітектурних комплекси Черкащини: Національний історико-культурний заповідник "Чигирин" і Корсунь-Шевченківський палац-музей

Сталінград на Дніпрі [Текст]: 70 років Корсунь-Шевченківській битві / Сторінку підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2014. - 15 лют. (№30). - С. 20. Одну з найкривавіших військових операцій, яка тривала з 25 січня по 17 лютого 1944 року, воліли не згадувати ні переможені, ні переможці. Історики вважають, що людські втрати гітлерівців у Корсунь-Шевченківській операції принаймні вдвічі менші, ніж у радянської сторони. Тож не дивно, що кожна зі сторін протистояння вважала себе переможцем: Гітлер нагородив своїх воєначальників за «успішний» вихід з оточення, а Сталін удостоїв Івана Конєва звання маршала Радянського Союзу

Тішкова, Маріна. Герой Різаного Яру [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18598/index.php?n=7955 / Тішкова, Маріна // Сільські вісті. - 2011. - 21 січ. (№8). 26 травня 1648 року відбулася вікопомна Корсунська битва, яка стала поворотним рубежем у боротьбі українського народу проти польського панування.

Титаренко, Лідія. Пам'ять про них жива [Текст]: до 70-річчя завершення Корсунь-Шевченківської битви у Другій світовій війні / Титаренко, Лідія // Голос України. - 2014. - 14 лют. (№28). - С. 4. На скелястому березі стрімкої Росі, у колишньому палаці Лопухіних-Демидових, розташований Музей історії Корсунь-Шевченківської битви

У Корсунь - Шевченківському "котлі" опинилися десять гітлерівських дивізій, одна бригада і близько вісімдесяти тисяч солдатів та офіцерів [Текст] // Хрещатик. - 2004.- 17 лют.(№220. - С.13.

Чос В. Передаю пережите дітям, онукам і правнукам [Текст] / В. Чос, Л. Титаренко // Голос України. - 2013. - 14 лют. (№30). - С. 20. 17 лютого минає 69 років з дня завершення Корсунь-Шевченківської битви. На Черкащині залишилося всього кілька десятків учасників кровопролитних боїв зими 1944-го. Серед них - Іван Мусійович Тягун, котрий безвусим юнаком потрапив у пекло "українського Сталінграда". Доля Івана Тягуна схожа на долі тисяч селянських синів, які змалку відчули холодні обійми голоду, а в юності - свинцевий подих війни

 

3.3. Рівненсько-Луцька операція

Майже одночасно з Корсунь-Шевченківською операцією війська 1-го Українського фронту почали наступ на Рівненсько-Луцькому напрямку. Наступ радянських військ відбувався у складних умовах заболоченої місцевості і бездоріжжя. Велику допомогу їм надали партизанські з'єднання Сабурова, Федорова, Бегми. 2 лютого 1944 р. були визволені від окупантів Луцьк і Рівне, а в результаті подальшого наступу - Проскурів, Тернопіль, Вінниця.

 

3.4. Нікопольсько-Криворізька операція

Наприкінці січня 1944 р. війська 3-го і 4-го Українських фронтів розгорнули наступ на Нікопольсько-Криворізькому напрямку. Гітлерівське командування надавало великого значення збереженню під своїм контролем Нікополя, Кривого Рогу і прилягаючих територій - районів, багатих марганцевими і залізними рудами, які гітлерівська Німеччина використовувала для своїх потреб. Війська 3-го і 4-го Українських під командуванням генералів Р. Маліновського і Ф. Толбухіна раптовими ударами прорвали оборону гітлерівців і, переслідуючи відступаючі частини вермахту, визволили Нікополь (8 лютого) і Кривий Ріг (22 лютого).

 

3.5. Проскурівсько-Чернівецька операція

Війська 1-го Українського фронту з 4 березня по 17 квітня 1944 р. здійснили Проскурівсько-Чрнівецьку операцію, у результаті якої вороже угруповання було розколоте на дві частини. У ході операції були визволені міста Проскурів, Кам'янєць-Подільський, Чернівці. Радянські війська вийшли до передгір'їв Карпат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1944. Колона танків Т-34-76 з десантом форсує водну перешкоду біля Чернівців.  1-й Український фронт

Козак, Ірина. Росіянин і українець стояли пліч-о-пліч [Текст] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=324690 / Козак, Ірина // Голос України. - 2014. - 26 бер. (№56). - С. 15. Згадуючи події сімдесятилітньої давності, коли місто визволяли від фашистських загарбників, кам’янчани мимоволі проводять історичні паралелі. Адже як тоді, так і тепер усі згуртовувались, щоб боронити рідну землю від ворога. І перемога таки прийшла. Визволення Кам’янця-Подільського відбувалося в рамках масштабної Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції, яку проводили війська Першого українського фронту. 25 березня війська 4-ї танкової армії підійшли до міста

3.6. Умансько-Ботошанська операція

5 березня - 17 квітня 1944 р. війська 2-го Українського фронту розгромили 8-у німецьку армію і 26 березня 1944 р. вийшли до державного кордону СРСР, перенесли бойові дії на територію Румунії - держави-сателіта нацистської Німеччини.

3.7. Одеська операція

Війська 3-го Українського фронту за підтримкою сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію, у ході якої були визволені Херсон (13 березня), Миколаїв (28 березня), Одеса - (10 квітня).

Воронков, В'ячеслав. Вклонімося великим тим рокам [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=326580: 70-річчя визволення Одеси від румунських і німецько-фашистських окупантів / Воронков, В'ячеслав // Голос України. - 2014. - 10 квіт. (№69-71). - С. 20. 10 квітня 1944 року йшов 1024-й день Великої Вітчизняної війни. На північно-західних і на південних підступах до Одеси зосередилися, очікуючи наказу про наступ, війська 3-го Українського фронту під командуванням генерала армії одесита Родіона Малиновського. Протягом двох місяців війська фронту вели безперервні бої, пробиваючись до Одеси. Починався завершальний етап Одеської наступальної операції.

Димовський, Богдан. Одеса відсвяткувала День визволення [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/den-ukrayini/odesa-vidsvyatkuvala-den-vizvolennya / Димовський, Богдан // День. - 2010. - 13 квіт.(№64). Мабуть, не одне свято не об’єднує так одеситів, як День визволення улюбленого міста, який відзначають 10 квітня. 66-ту річницю визволення від німецько-фашистських загарбників Одеса відзначила з розмахом. Перед будинком Управління морського торговельного порту урочисто відкрили меморіал Вічного вогню. Відбулася традиційна церемонія покладання квітів до стели «Крила Перемоги» на площі 10 квітня. У центрі міста відбувся марш колони курсантів мореплавного коледжу технічного флоту. Серед учасників свята були й ті, хто 1944 року в складі першої кінно-механізованої групи входив до міста

 

4. Визволення Криму

Навесні 1944 р. Ставка поставила перед військами 4-го Українського фронту, Приморської армії та Чорноморського флоту завдання розгромити військове угруповання супротивника в Криму і визволити Кримський півострів від загарбників. Кримське угруповання супротивника складалося із 7 німецьких і 5 румунських дивізій і нараховувало до 200 тис. солдатів і офіцерів.

8 квітня 1944 р. почалися кровопролитні бої за Крим. 11 квітня була визволена Керч, 13 квітня - Сімферополь. 5 травня почався штурм севастопольських укріплень ворога. Особливо жорстокі бої розгорнулися на Сапун-гори Після 9-годинного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 р. від загарбників був визволений Севастополь. 12 травня Крим був цілком визволений від німецько-фашистських військ.

Півострів воїнської слави і… генеральської ганьби [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/hto-stvoriv-zlo/: 70-річчя визволення Криму від окупації / Підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2014. - 7 трав. (№81). - С. 19

 

Керченсько-Ельтигенська операція

Щекун, Людмила. Ельтиген - вогняна земля [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/eltigen-vognyana-zemlya/: 11 грудня 1943 року завершилася одна з найдраматичніших десантних операцій - Керченсько-Ельтигенська / Щекун, Людмила // Урядовий кур`єр. - 2013. - 11 груд. (№229). - С. 18. Ця операція не стала переможною, радше її можна назвати драматичною. Але вона поклала початок звільненню Кримського півострова. За задумом операції, яка отримала назву Керченсько-Ельтигенська, одночасно мала відбутися висадка двох десантів - основного північніше Керчі і допоміжного в Ельтигені, невеличкому рибальському селищі

 

5. Завершення вигнання гітлерівських військ з України

Влітку і восени 1944 р. завершилося визволення території України від німецько-фашистських загарбників. У результаті успішного здійснення Львівсько-Сандомирської, Яссько-Кишинівської, Карпатсько-Ужгородської операцій військами Червоної армії були визволені Львівська, Ізмаїльська області, a також Закарпатська Україна. 28 жовтня 1944 р. останні окуповані гітлерівцями території України були визволені радянськими військами.

Битва за визволення України, що тривала 680 діб і складалася з ряду великих операцій, у яких брали участь до половини живої сили і бойової техніки всіх діючих радянських Збройних Сил, стала найважливішим етапом на шляху до перемоги над нацистською Німеччиною та її союзниками.

Визволивши від німецько-фашистських загарбників територію України, 1-й, 2-й, 3-й, 4-й Українські фронти взяли участь у бойових діях у Європі. Сотні тисяч солдатів і офіцерів загинули при визволенні від нацистів територій Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Югославії, Австрії. Українські війська пройшли в Європі героїчним бойовим шляхом, зробивши величезний внесок в остаточний розгром нацистської Німеччини, крок до великої Перемоги над ворогом.

 

Інтернет-ресурси

http://www.day.kiev.ua - сайт газети «День»
http://www.ukurier.gov.ua - сайт  газети «Урядовий кур’єр»
http://www.dt.ua - сайт тижневика «Дзеркало тижня»
http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»
http://kreschatic.kiev.ua - сайт газети «Хрещатик»
http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»
http://www.silskivisti.kiev.ua - сайт газети „Сільські вісті”
http://topwar.ru/38817-boevye-ordena-i-medali-sovetskogo-soyuza-orden-bogdana-hmelnickogo.html - Военное обозрение
http://www.heroldmaster.kiev.ua/page/70%20rokiv%20zvilnenya/ - Герольд мастер

 

Підготували:
Мілашенко Т.І.
Мордвінова І.А.
Фоміна Н.І.

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest

НАШІ НАГОРОДИ

Допоможіть молодіжній бібліотеці

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці - Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки): (044) 288-23-36

ВГОРУ