Останнє оновлення: 5.12.2016 р.

Світова спадщина ЮНЕСКО в Україні

квітень, 2015 р.

Тематичний бібліографічний покажчик
до
Міжнародного дня пам’яток та історичних місць

Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Коротка історія

Міжнародний день пам’яток та історичних місць - цей День встановлений у 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 року.
У 1924 році в СРСР Інструкцією Наркомосу був розроблений Указ (на підставі постанови Всеросійського ЦВК і Раднаркому від 7 липня 1924 року), за яким виконавчим комітетам ставилося в обов’язок стежити за тим, щоб «городища, кургани, могильники та інші місця, що представляють історичну цінність, не розорювалися, не розкопувалися в будь-яких господарських цілях, а в колі пам’яток залишалася б недоторканою охоронна смуга від однієї сажня і більше, залежно від розміру і значення пам’ятки».
У 1934 році було прийнято постанову, згідно з якою заборонні заходи Указу стали вважати застарілими і непридатними внаслідок величезного розмаху господарського будівництва.
У 1976 році був прийнятий Закон «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», але цей закон фактично не працює. На сьогоднішній день ситуація ще гірша - відповідних законів або немає, або їх не дотримуються, пам’ятники, історичні місця та заповідні зони нещадно знищуються, а винні у цьому не несуть, як правило, ніякого покарання.
У Європі до історії ставляться набагато дбайливіше, там зберігають навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості.
В Україні цей день має назву «День пам’яток історії та культури» і встановлено відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99, його відзначають щорічно 18 квітня.
Із завоюванням Україною незалежності особливо гостро постало питання збереження пам’ятників національної історії та культури. На сьогоднішній день пам’ятники, історичні місця й заповідні зони нещадно знищуються.
Кожна епоха залишає нам у спадщину якусь пам’ятку, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію, що, можливо, докорінно змінила життя держави, про певну визначну постать, що так чи інакше вплинула на становлення й розвиток країни.
Українська історико-культурна спадщина величезна, і формувалась вона протягом багатьох століть дякуючи різним народам. На території України збереглись сліди декількох культурно-історичних епох.
Український комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS), є дорадчим органом ЮНЕСКО, та разом із Міністерством культури України та Національною комісією ЮНЕСКО вирішує, зокрема, які об’єкти номінувати до Списку Світової спадщини.
На сьогодні у Списку об’єктів Світової Спадщини ЮНЕСКО від України перебувають 7 об'єктів.
З нагоди Міжнародного дня пам’ятників та історичних місць МСМБ «Молода гвардія» пропонує до вашої уваги тематичний покажчик.
Метою видання «Світова спадщина ЮНЕСКО в Україні» є:

 

Світова спадщина ЮНЕСКО

Світова спадщина ЮНЕСКО (англ. World Heritage) - видатні культурні та природні цінності, що становлять надбання усього людства. Ці цінності перелічені у Списку ЮНЕСКО. У 1972 р., на XVII сесії в Парижі, ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону світової культурної і природної спадщини (вступила в силу у 1975 р.). Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини грунтується на тому, що деякі цінності культурної і природної спадщини представляють винятковий інтерес для всього світу і тому повинні вважатися частиною всесвітньої спадщини всього людства. Повністю поважаючи суверенітет держав, на території яких знаходиться культурна і природна спадщина, і не порушуючи прав власності, передбачених національним законодавством щодо цієї спадщини, держави - учасники Конвенції визнають, що охорона всесвітньої спадщини є обов'язком всього міжнародного співтовариства в цілому.
Головна мета списку Світової спадщини - зробити відомими і захистити об'єкти, які є унікальними у своєму роді.

 

Бібліографія статей

Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО: міжнар. док. від 16.11.1972 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_089. - Заголовок з екрану

Прокаєва, Влада. Всесвітня культурна і природна спадщина. Як її зберегти? [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/vsesvitnya-kulturna-i-prirodna-spadshchina-yak-yiyi-zberegt: усе, чим володіє людство, не має вищої юридичної форми визнання, ніж статус ЮНЕСКО / Прокаєва, Влада // День. - 2011. - 3 черв. (№95). Номінація об’єктів культурного та природного характеру до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО зобов’язує уряди здійснювати охорону пам’яток за допомогою певних законів, утримувати видатні об’єкти в належному стані й забезпечувати доступ до них туристів. Діяльність ЮНЕСКО з охорони культурних і природних надбань людства охоплює всі культурно освоєні куточки світу. На жаль, в Україні існує проблема - молоде покоління мало знає про визначні об’єкти культурної та природної спадщини. Наявним також є брак інформаційних джерел і просвітницьких заходів відповідної тематики та недостатня мотивація молоді до вивчення цих питань

Прокаєва, Влада. Україна та ЮНЕСКО - перспективи співпраці [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/ukrayina-ta-yunesko-perspektivi-spivpraci: наша держава могла б поповнити список Світової спадщини ще 16-ма пам’ятками / Прокаєва, Влада // День. - 2011. - 18 бер. (№47-48). Нині список Світової спадщини ЮНЕСКО нараховує 911 природних і культурних об’єктів: від Тадж-Махала в Індії до стародавнього міста Тімбукту в Малі, включаючи таке диво природи, як Великі коралові рифи в Австралії. Організація надає технічну допомогу з охорони таких унікальних пам’яток культури, як стародавня столиця Камбоджі Ангкор і місто Фес у Марокко. Наразі до списку Світової культурної та природної спадщини ЮНЕСКО входить чотири українські пам’ятки: Київський Софійський собор із прилеглими монастирськими будівлями та Києво-Печерська лавра (зареєстровані під одним номером), ансамбль історичного центру Львова, пункти геодезичної дуги Струве та букові проліси Карпат. Проте наша країна має чимало пам’яток культури, історії, унікальних природних об’єктів, які б могли поповнити цей перелік. Нині в так званому списку очікування перебуває 16 вітчизняних об’єктів

Скиба, Микола. ...Щоб історичний «багаж» не нагадував валізи без ручки [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/panorama-dnya/shchob-istorichniy-bagazh-ne-nagaduvav-valizi-bez-ruchki: в Україні фінішує перший етап програми «Реабілітація культурної спадщини історичних міст» / Скиба, Микола // День. - 2011. - 18 серп. (№146). Україна володіє багатою і різноманітною містобудівною спадщиною, пам’ятки якої репрезентують урбаністичні моделі від періоду античної колонізації до індустріалізації першої половини ХХ ст., включаючи планувальну структуру давньоруських міст, дуже гармонійно вписану в природний рельєф з величавим дитинцем, або Княжою горою; втілений у камені досвід спільнот, які жили за магдебурзьким правом, з неодмінними ринковою площею, ратушею і вежами, названими на честь ремісничих цехів, ренесансні концепції «ідеального міста», реалізовані в плануванні Жовкви та Івано-Франківська. Пілотні міста проекту «Реабілітація культурної спадщини історичних міст» сповна відображають багатство урбаністичного рельєфу України

 

Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні

Враховуючи багатогранність культурного та природного багатства України, здійснюється активна робота щодо збільшення представленості визначних українських пам’яток у Списку Світової спадщини. Наразі до Списку входять сім українських культурно-архітектурних та природних перлин, а саме:

культурні пам’ятки

природні пам’ятки

 

Київ. Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди

Розташування: Київ.
Час створення: 1018 р.
Рік внесення до списку: 1990 (незначні зміни 2005).

Собор святої Софії - Премудрості Божої, Софія Київська або Софійський Собор - християнський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури та монументального живопису ХІ-ХVІІІ століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії.
Храм закладено 4 листопада 1011 р., освячено 11 травня 1018 р., спорудження розпочав Володимир Великий, завершив Ярослав Мудрий.
Ансамбль Софії Київської включає: Софійський собор, Дзвіницю, Будинок митрополита, Трапезну церкву, Братський корпус, Бурсу, Консисторію, Південну в'їзну вежу, Браму Заборовського, Келії, Монастирський готель.
Збереглися 260 кв. метрів мозаїк та 3 тисячі кв. метрів фресок. Особливу цінність становлять мозаїки ХІ ст., які прикрашають головні частини храму - центральну баню і головний вівтар; зображені основні персонажі християнського віровчення. Вони розташовані в строгому порядку згідно з «небесною ієрархією». Навряд чи десь в Європі можна знайти стільки фресок та мозаїк ХІ сторіччя, що збереглися в одній церкві.
Шедевром мистецтва мозаїки вважається зображення Оранти - фігури Святої Діви Марії, руки якої підняті в молитві, - розміщеної в центральній апсиді. Мозаїка має 6 метрів у вишину. Унікальність: виконана на внутрішній поверхні куполу Собору, з різних точок Оранта виглядає зображеною у різних позах - стоячи, схилившись у молитві чи на колінах.

Бібліографія статей

2015

Золотько, Ярослава. Таємниці «Софії Київської» [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4604/art/1421869870.html / Золотько, Ярослава // Хрещатик. - 2015. - 22 січ. (№8). - С. 9. У Національному заповіднику «Софія Київська» урочисто відкрили виставку «Два метри вглиб історії». Експозицію присвячено новітнім матеріалам з розкопок на території Софійського заповідника, які протягом 2013-2014 років проводилися археологами спільно з науковцями Інституту археології НАН України. Розповіла «Хрещатику» заступник генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» Тетяна Люта

Лиховид, Інна. Софiя Київська. Робота над помилками [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/tema-dnya-cuspilstvo/sofiya-kyyivska-robota-nad-pomylkamy: у Національного заповідника новий директор і нові виклики - врятувати пам’ятки від руйнації та реанімувати ім’я святині / Лиховид, Інна // День. - 2015. - 1 квіт. (№56). - С. 9.

2012

Бажал, Аліна. Ключі від Софії [Текст] = http://dt.ua/CULTURE/klyuchi_vid_sofiyi-97107.htm / Бажал, Аліна // Дзеркало тижня. - 2012. - 11-17 лют. (№5). - С. 11. Звільнення директора Національного заповідника «Софія Київська» (заслуженого працівника культури України, дійсного члена Української академії архітектури Нелі Куковальської) викликало неоднозначну реакцію музейної спільноти України. У чому ж проявляється «бездіяльність» керівництва Софії? Либонь, уміння залучати кошти? Чи, може, довга низка реставраційних робіт, виконаних у заповіднику за останнє десятиліття? А чи розвиток наукової складової? Чи чудовий стан пам’яток, який відзначили експерти міжнародної організації ICOMOS під час торішнього візиту (а експерти Центру Світової спадщини ЮНЕСКО схвалили наукову та реставраційну діяльність заповідника, наголосивши, що остання здійснюється відповідно до сучасних вимог і норм)?

Гирич, Ігор. Київський путівник [Текст]: між Софією, Михайлівським Золотоверхим і Десятинною / Гирич, Ігор ; Продюсер рубрики Сергій Грабар // Київ. - 2012. - № 7-8. - С. 166-180. - Продовження. Поч. у №3-4, 5, 6 .

2011

Петрушенко, Микола. Символ нашої незламності [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/simvol-nashoyi-nezlamnosti/: цього року Україна і світ відзначають 1000-річчя заснування Софійського собору / Петрушенко, Микола // Урядовий кур'єр. - 2011. - 22 вер. (№174). - С. 1, 6. Рішенням 35-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО цю ювілейну дату внесено до Міжнародного календаря пам’ятних дат на 2011 рік. Презентуючи план заходів відзначення події, заступник міністра культури Тимофій Кохан зазначив, що Софія Київська - символ єднання нації. Нам є чим пишатись і мусимо пам’ятати, що ми - нащадки великих попередників.

Тут стіни пронизані мудрістю предків [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/tut-stini-pronizani-mudristyu-predkiv/: Собор Святої Софії розміняв другу тисячу років своєї історії / Інф. "УК" // Урядовий кур'єр. - 2011. - 27 вер. (№177). - С. 2. Про урочистості з нагоди святкування 1000-річчя Софійського собору. Софія Київська - це одночасно духовний, політичний, культурний та просвітницький центр давньої Київської Держави. Саме тут відбувалися «посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийняття іноземних послів. Тут велося літописання, засновано першу відому на Русі бібліотеку, перекладалися книжки, здобувала знання молодь, передає слова Президента його прес-служба

2010

Сюндюков І. Таємниця «дати народження» [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/den-ukrayini/taiemnicya-dati-narodzhennya: у Національному історико-культурному заповіднику «Софія Київська» відбувся круглий стіл, присвячений датуванню легендарної пам’ятки / І. Сюндюков // День. - 2010. - 9 лют.(№21). Навряд чи варто говорити, яке виняткове місце в українській історії, духовності та культурі посідає уславлений Софійський собор - «Митрополія Руська», найвищий символ як культурно-освітніх досягнень, так і державної величі та мудрості Київської Русі. Ось чому все, що стосується історії Святої Софії, зокрема, безперечно, її реальної та офіційної дати спорудження - є не просто абстрактною, академічною проблемою, важливою лише для фахівців-істориків, а становить чималий суспільний інтерес. Саме через це круглий стіл. «Датування Софії київської у світлі новітніх фактичних даних», що він відбувся днями на території знаменитого собору, став непересічною громадсько-культурною подією

2007

Бажал А. Код Софії [Текст] / А. Бажал // Дзеркало тижня. - 2007. - 29 груд.(№50). - С. 16. Завідувач відділу науково-історичних досліджень Національного заповідника «Софія Київська», доктор торичних наук Надія Нікітенко розповідає, що існують письмові джерела, з яких можна дійти висновку, що засновником Софії був князь Володимир Святославович

Білан А. Про символ України-Русі [Текст] / А. Білан // Українська культура. - 2007. - №3. - С. 15. 970-літтю Софійського собору присвячена нова книга з авторської серії Оксани Сліпушко "Мій погляд" - "Код Святої Софії"

Малаков Д. Архітектор, який добудував Софійську дзвіницю [Текст]: ім'я київського архітектора Павла Спарро відоме переважно дослідникам архітектури другої половини ХІХ ст. Але щонайменше одна з його робіт у Києві варта того, щоб про П.Спарро знали більше - це четвертий ярус Софійської дзвіниці, вправно й тактовно доданий цим зодчим у співавторстві з архітектором Федором Солнцевим / Д. Малаков // Українська столиця. - 2007. - 16-22 бер.(№11). - С. 27.

Степовик Д. Свята Софія - духовний палладіум України [Текст] / Д. Степовик // Культура і життя. - 2007. - 19 вер.(№38). - С. 3. 21 серпня оргкомітет Всеукраїнської акції "7 чудес України" оголосив переможців цього незвичайного конкурсу

2005

Юрченко А. София Киевская взывает о помощи [Текст]: национальная святыня украинского гнарода - знаменитый Софийский собор, впрочем, как и весь комплекс Национального заповедника "София Киевская", в опасности. Клубок противоречий и проблем, касающихся заповедника в частности и вопроса сохранения культурного наследия в нашей стране в целом, накопившихся за годы существования независимой Украины, достиг "критической массы" и требует немедленного разрешения / А. Юрченко // 2000. - 2005. - 10-16 июня (№23). - С.6.

Київ. Києво-Печерська Лавра

Успенська Києво-Печерська лавра - одна з найбільших святинь православ’я України, визначна пам'ятка історії та архітектури, діючий монастир Української православної церкви Московського патріархату зі статусом лаври.

Від часу свого заснування як печерного монастиря у 1051 р. Києво-Печерська обитель була постійним центром православ'я на Русі. На території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, якому було надано статус національного у 1996 р. Монастирське життя зосереджене в Нижній лаврі. Обидві частини лаври відкриті для відвідувачів.

Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври склався протягом майже дев'яти століть та відобразив розвиток культури і духовності, зміну стилістичних напрямків у мистецтві, процес удосконалення інженерних конструкцій. Він органічно пов'язаний з унікальним наддніпрянським ландшафтом і формує силует Києва з боку Дніпра. Сучасний лаврський ансамбль розташований на площі 22 га і поділяється на такі частини:

Більшість монастирських будівель і споруд мають архітектурні форми українського бароко середини XVIII ст. Велика Лаврська дзвіниця побудована у 1731-1744 рр.
Має висоту 96,52 м. Аби піднятися на її верхівку необхідно подолати 374 сходинки.

Розташування: Київ.
Час створення: 1051 р.
Рік внесення до списку: 1990 (незначні зміни 2005 р.).

 

Бібліографія

2015

Кожушко, Любов Чудо Боже [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4601/art/1421351845.html: диво є не порушення, а навпаки дія вищих і вічних законів буття у нашому швидкоплинному світі / Кожушко, Любов // Хрещатик. - 2015. - 16 січ. (№5). - С. 4. Історія православ’я багата на різноманітні чудеса і є знаком Божественної Любові. Зупинимося на феномені мироточення в Києво-Печерській лаврі. Тут покояться мощі 123 Божих угодників. Мощі святих мають унікальні нез’ясовані наукою властивості. Приміром, зерна пшениці, які прикладали до мощів, а потім пророщували, відрізнялися від контрольних підвищеною схожістю і прискоренням зростання до 30 %. А зерна, опромінені дозою радіації в 10000 радій, що побували біля мощів, дали сходи не гірші, ніж неопромінені, і росли швидше.

Маковець, Олена. Нетлінні мощі: чудотворці після смерті [Текст] / Маковець, Олена // Вечірній Київ. - 2015. - 9 квіт. (№14). - С. 16. Зцілює віра - не втомлюються повторювати і священники. Але десятки, сотні й тисячі парафіян чомусь вірять саме в чудотворні образи, приходячи помолитися до них та попросити про зцілення. Найбільше, звісно, ікон, але найчастіше це не оригінали, відомі із сивої давнини, а списки - освячені копії, які також мають цілющі властивості. А от мощі справжні. З них копій не зробиш, але їхня чудодійна сила не менша. Напередодні Великодня "ВК" розшукав, куди треба приходити за зціленням та допомогою

2012

Лавра як об'єкт Світової культурної спадщини ЮНЕСКО [Текст] / Міжнародна громадська організація "Лагода" // Пантелеймон цілитель. - 2012. - лют. (№6). - С. 2, 9. Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра - дивовижне місце, яке знаходиться в самолму центрі Києва, та вражає красою свого ландшафту і монументальністю архітектурниого ансамблю. Її по праву вважають духовною і культурною колискою всього слов'янського народу, адже свого часу це був найбільший монастир на слов'янських територіях. Монастир славився своїми лікарями, іконописцями, писарями, бібліотекою та унікальними книгами.

Марченко М. Дива печер лаврських [Текст] = http://www.eveningkiev.com/ua/19017/art/1354559688.html / М. Марченко // Вечірній Київ. - 2012. - 4 груд. (№124-125). - С. 9. Кажуть, що чудес не буває. Але це зовсім не так. для того, щоб доторкнутися до справжнього чуда, достатньо погортати книжку «дива печер лаврських», яка нещодавно пережила своє нове видання. Колектив фахівців, який працював над створенням цього теж своєрідного «дива», засвідчив, що цікавість до лаврських чудес невичерпна, адже ця унікальна книга користується шаленою популярністю і зникає майже відразу, тільки-но виходить з друку. У чому секрет такого успіху, кореспонденти «Вечірки» розпитували одного з авторів видання - наукового співробітника НКПІКЗ Ірину Жиленко, яка вивченню історії Києво-Печерської лаври присвятила без перебільшення все своє життя

2011

Два ювілеї на святій землі [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/marina-gromova-u-nas-bude-svij-sad-bozhestvennih-p/: сьогодні на честь 960 річчя Києво-Печерської лаври та 85 річчя її заповідника відкрито музей Лаври / Спілкувалася Людмила Яновська // Урядовий кур'єр. - 2011. - 2 вер. (№160). - С. 1,10. Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник - один з найбільших музейних комплексів Європи, який входить до списку Світового культурного спадку ЮНЕСКО, - святкує 85-річчя. А найдорожчі подарунки до таких дат - звісно ж, від найрідніших людей…

Узлова І. Лавра як на долоні [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/1941/235/69028/: дев’ятсот експонатів у двадцяти залах Музею Києво-Печерської лаври розкажуть відвідувачам про всю її тисячолітню історію / І. Узлова // Україна молода. - 2011. - 8 вер.(№158). Тепер українці та гості з-за кордону можуть насолодитися усіма детальними подробицями того, як же будувалася та розвивалася одна з головних православних святинь світу: з нагоди 960-річчя Києво-Печерської лаври і 85-річчя Києво-Печерського історико-культурного заповідника тут відкрився Музей історії цієї визначної української пам’ятки

2006

Пирогів, А. Золотий гомін [Текст] / А. Пирогів // Міжнародний туризм. - 2006 .- черв-лип(№3). - С.92-94. Про Києво-Печерську Лавру та інші пам'ятники історії та архітектури Києва

2005

Седик, О. Список Світової спадщини ЮНЕСКО поповнився 17 раритетами [Текст] / О. Седик // Хрещатик. - 2005.-10серп(№115). - С.5.

2001

Щоткіна, Катерина. Ювілей понад ювілей [Текст] = http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/yuviley_ponad_yuviley.html / Щоткіна, Катерина // Дзеркало тижня. - 2001. - 23-31 авг. (№32-33). - С. 22. Серед безлічі святкових акцій, обіцяних нам керівництвом країни, напевно не загубиться особлива подія в історії нашої культури -950-річний ювілей Києво-Печерської лаври. Про історію цього центру християнства, його значення для сьогодення нашої культури ми попросили розповісти читачам «ДТ» намісника Києво-Печерський лаври єпископа Павла

Ансамбль історичного центру Львова

Розташування: Львів.
Час створення: XIII–XVIII століття.
Рік внесення до списку: 1998 (незначні зміни 2008).

Історичний центр Львова, або Старе місто - історично перший район Львова, де було засновано місто, яким воно довгий час обмежувалося, і звідки розвивалося; політичний, економічний і культурний центр Львова.
Територія ансамблю історичного центру складається зі 120 га давньоруської та середньовічної частини міста Львова та території собору св. Юра на Святоюрській горі. Буферна зона Ансамблю історичного центру визначена межами історичного ареалу і становить близько 3000 га.
Згідно з археологічними даними, перше поселення на цих теренах з'явилося ще у ХІІ столітті в районі сучасної площі Старий Ринок. В середині ХІІІ століття князь Данило Галицький Романович на місці поселення заснував Львів у його сучасному вигляді.
У подальшому розвиток середмістя відбувався в південному напрямку, де було закладено нову Ринкову площу та міські квартали. Нове середмістя було оточене трьома рядами оборонних стін, валами і ровами. На західному рубежі окрім рукотворних твердинь як природній оборонний елемент використано русло ріки Полтви. До середини ХУІІІ століття, місто було обмежене оборонними спорудами, що не дозволяли йому рости.
У Львові знаходиться найбільша кількість пам'яток архітектури в Україні.

2015

Козирєва, Тетяна. Творець Львівської Опери [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/tvorec-lvivskoyi-opery: 14 лютого минає 170 років від дня народження архітектора Зигмунта Ґорґолевського / Козирєва, Тетяна // День. - 2015. - 6 лют. (№19-20). - С. 15. На жаль, мало хто знає, що будівлю Львівської Опери виношував у багатій і мудрій уяві, формував і плекав у камені й позолоті видатний архітектор і будівничий Зиґмунт Ґорґолевський. Споруди за його проектами є в багатьох містах Польщі та Німеччини, але найкраща з них, як стверджували фахівці ще сто років тому, - у Львові

2011

Інжуватова Х. Під тихими зорями [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2003/203/71338/: у найстарішій обсерваторії України спостерігають не тільки за планетами і зірками, а й... космічним сміттям / Х. Інжуватова // Україна молода. - 2011. - 27 груд. (№236). - С. 9. Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету імені Івана Франка цьогоріч святкує своє 240-річчя. На час свого заснування в 1771 році вона була сьомою за рахунком обсерваторією, яку звели в Європі, й мала величезне наукове значення. Зараз обсерваторія також посідає визначальне місце в науковому астрономічному житті України та світу. І це доводить хоча б те, що праці львівських учених регулярно публікують провідні вітчизняні і зарубіжні наукові видання. А з 2008 року науково-дослідний комплекс апаратури для вивчення штучних небесних тіл ближнього космосу обсерваторії включено до Державного реєстру наукових об’єктів, що є національним надбанням України. Окрім активної наукової діяльності, в обсерваторії також проводять екскурсії для всіх охочих. А їх насправді так багато, що працівники ледь встигають задовольнити такий попит

2009

Абакумова Ю. ЛасКАВА просимо! [Текст]: Львов и кофе - это как Мюнхен и пиво, Валенсия и паэлья, Каламбер и камамбер. Эта прямая гастрономическая ассоциация открывает перед туристами столицу Галиции с необычной стороны / Ю. Абакумова // Бизнес. - 2009. - 3 авг.(№31). - С. 33-36. Львівські кав'ярні

Мельник О. На каву - до Львова! [Текст]: втретє древній Львів запрошує мешканців міста та гостей на горнятко кави, а затятих шанувальників цього чудодійного напою - на дегустаційний тур кав'ярнями міста / О. Мельник // Урядовий кур'єр. - 2009. - 22 вер.(№173). - С. 16.

Синельников О. Львів - столиця! [Текст]: саме так: місто кам'яних левів, старих кам'яниць, церков і музеїв отримало статус культурної столиці України 2009 року. Володаря престижної номінації уперше визначили Держслужба туризму і курортів та Рада з питань туризму і курортів Міністерства культури і туризму України / О. Синельников // Урядовий кур'єр. - 2009. - 30 квіт.(№78). - С. 1,6. 10 травня культурна столиця України-2009 святкувала День міста, присвячений патрону міста - Святому Юрію Змієборцю

2008

Азізян, Самвел. Вірменський музей Львова [Текст]: питання повернення національних цінностей, що історично належали вірменським національним і релігійним громадам України / Азізян, Самвел // Всесвіт. - 2008. -№11 - 12. - С. 202 - 209. Сьогодні мало хто знає в Україні про те, що більш як півтисячі років у вірменському кафедральному соборі Львова зберігалася одна із найстаріших релігійних книг і одна із найважливіших державних реліквій вірмен - "Євангеліє зі Сквери". За часів незалежності, завдяки міждержавній співпраці державних архівів в Україну повернулися деякі раритети

Арсьонова М. Різдво у місті костьолів та кав'ярень [Текст]: у Львові народження Ісуса Христа відзначають як найважливіше свято року / М. Арсьонова // Хрещатик. - 2008. - 3 січ.(№1). - С. 13. Святкувати Різдво у Львові - це вже традиція. Щоб поставити свічку в одному зі славетних львівських костьолів, подивитися вертеп та попити духмяної кави, потрібно лише купити два квитки на потяг - 6 січня увечері - до Львова та 7-го - звідти. Один день у місті Лева запам'ятається на весь рік прогулянками брукованими вуличками, народними гуляннями та атмосферою найважливішого свята року

2007

Єгорова І. 90 років служіння Мельпомені [Текст]: на свій ювілей Театр ім. Марії Заньковецької склав особливий сценарій / І. Єгорова // День. - 2007. - 12 груд.(№217). - С. 7. З усієї України злетілися до Львова театрали, щоб поздоровити заньківчан, бо їхній театр є першим державним театром України, заснованим ще у вересні 1917 року

Мельник О. Борис Возницький: "Українська культура мусить вирватись із жебрацького становища!" [Текст] / О. Мельнгик // Урядовий кур'єр. - 2007. - 15 черв.(№105). - С. 8-9. Львівська галерея мистецтв - відзначила столітній ювілей

Мельник О. Занківчанська "група крові" [Текст]: сказати, що у Львові люблять свій театр, - мало сказати. Аби переконатися в цьому, варто було завітати на святкування 90-річчя театру імені Марії Заньковецької: такий аншлаг треба було заслужити / О. Мельник // Урядовий кур'єр. - 2007. - 28 груд.(№245). - С. 8-9.

Наконечний, Є. Призабуті епізоди біографії Львова [Текст] / Є. Наконечний // Дзвін. - 2007. - №2. - С.108-126.

Теленчі О. Доступний, зажди молодий... [Текст]: Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької відзначив 90-ліття / О. Теленчі // Голос України. - 2007. - 12 груд.(№232). - С.14.

2006

Бахін, С. Львів відзначив свій 750-річний ювілей [Текст]: істеблішмент з усієї України та півмільйона зарубіжних туристів долучилися до свята городян / С. Бахін // Хрещатик. - 2006. - 6 жовт.(№147). - С.8-9. Перша письмова згадка датується саме 1256-м роком. За іншими джерелами, давньоруське поселення існувало на цьому місці ще з ХІІ, а можливо, і ХІ століття. Безіменне село, перетворене на фортецю івд нападників монголо-татар, князь Данило Галицький назвав на честь свого сина Льва

Карпій, В. Місто національної гідності [Текст: урочистості з нагоди святкування 750-річчя Львова / В. Карпій // Сільські вісті. - 2006. - 3 жов.(№114). - С.1,2. Літописні джерела свідчать: 1256 рік - рік народження Львова. Ця дата пов'язана з першою письмовою згадкою про місто

"Львів - це ми, це наше свято!" [Текст]: з такими почуттями живе цими днями кожен львів'янин, принаймі той, для кого 750-річний ювілей його рідного міста означає особисту причетність до цієї історичної дати // Урядовий кур'єр. - 2006. - 30 вер.(№183). - С.1,16.

Мельник, О. Був національним за духом. став Національним за статусом [Текст]: так уже розпорядилася доля, що Національний музей у Львові з часу його заснування зажди був під пильним поглядом суспільності, бо став справжнім осередком духовності, твердинею українства, навколо якого збиралися не прочсто талановиті митці, що творили мистецтво Галичини європейського рівня, а й відомі державники / О. Мельник // Урядовий кур'єр. - 2006. - 17 лют.(№33). - С.8-9.

Мельник, О. О, Львове, у серці твоєму дух вольності живе [Текст]: до 750-річчя Львова / О. Мельник // Урядовий кур'єр. - 2006. - 28 вер.(№181). - С.13. Вічнеі цінності

Соломко И. Город уходит в небо [Текст]: центр Львова, значащийся в Списке всемирного культурного наследия ЮНЕСКО, разваливается на глазах. Добить его призвано строительство подземных стоянок / И. Соломко // Корреспондент. - 2006. - 25 март. №11. - С. 56-58. Про проблеми збереження бунків історичної частини Львова

Таран, Л. Роман зі Львовом: Львову – 750 [Текст]: кожен, хто побував у місті Лева, має свій образ Львова / Л. Таран // Вечірній Київ. - 2006. - 9 вер.(№165). - С.4. Ювілей міста

Геодезична дуга Струве

 

Час створення:1816-1855 рр.
Рік внесення до списку: 2005.

Дуга Струве - це ланцюг триангуляційних пунктів, довжиною 2820 км що простягнулася по території десяти європейських країн від Хаммерфеста в Норвегії до Чорного моря. Ці опорні точки спостережень були закладені в період 1816-1855 рр. астрономом Фрідріхом Георгом Вільгельмом Струве (він же - Василь Якович Струве). Вчений здійснив перший достовірний вимір великого сегмента дуги земного меридіана. Його вимір дозволив точно встановити розмір і форму нашої планети, що стало важливим кроком у розвитку наук про Землю і топографічного картування.
Це був винятковий приклад співпраці в науковій сфері між вченими різних країн і між правлячими монархами.
Спочатку «дуга» складалася з 258 геодезичних «трикутників» (полігонів) з 265 основними тріангуляційними пунктами.
В об'єкт всесвітньої спадщини увійшли, 34 таких пункти, із найбільш вцілілих. Вони  марковані на місцевості найрізноманітнішим чином: видовбані в скелях поглиблення, залізні хрести, піраміди з каменів або спеціально встановлені обеліски.
Геодезична дуга Струве відіграла величезну роль у розвитку досліджень форми і роз мірів Землі. Це одне з давніх градусних вимірювань, що не втратило свого наукового і практичного значення до наших днів.

Бібліографія статей

Капцюг В.Б. ."Дуга Струве" - прошлое и настоящее [Електронний ресурс] = file:///C:/Documents%20and%20Settings/user/%D0%9C%D0%BE%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8B/Downloads/63-67%20(1).pdf: к 180-летию публикации результатов измерений первого завершенного фрагмента будущей «Русско-скандинавской дуги меридиана» / В. Б. Капцюг // Геопрофи. - 2009. - №1. - С. 63-67. 180 років тому, в березні 1829 р. російський астроном і геодезист Василь Якович Струве опублікував в провідному європейському науковому часописі Astronomische Nachrichten результати вимірів 400 км (3,60 ) «Балтійської дуги» меридіану, виконаних на території Ліфляндської, Естляндської та Курляндської губерній. Ця публикація представила вченим третій в світі, за величиною градусний вимір, разом з тим, перший фрагмент ще більш грандіозної астрономо- геодезичної праці

Стопхай Ю. А. Геодезичний зріз України по меридіану 26°43': матеріали про пошук пунктів Геодезичної дуги Струве [Електронний ресурс] = file:///C:/Documents%20and%20Settings/user/%D0%9C%D0%BE%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8B/Downloads/vgtk_2011_2_4%20(1).pdf / Ю. А. Стопхай // Вісник геодезії та картографії. - 2011. - №2. - С. 4-12. У статті описано комплекс робіт 2009-2010 років по розшуку й відновленню пунктів українського сегмента Геодезичної дуги Струве.

Прокаєва, Влада. Найзагадковіший об’єкт Всесвітньої спадщини [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://education.unian.ua/576987-nayzagadkovishiy-obekt-vsesvitnoji-spadschini.html // УНІАН - ОСВІТА. - 2011. - Заголовок з екрану

Геодезичні об'єкти дуги Струве – у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО [Текст] / Б. Д. Лепетюк [и др.] // Вісник геодезії та картографії. - 2006. - №1. - С. 17-21. Подано короткий історичний нарис про побудову геодезичної дуги Струве, відновлення українських пунктів дуги для внесення їх у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

 

Література до теми

Волков, Александр Мелентьевич. В поисках правды [Текст] / Волков, Александр Мелентьевич; Худож. В.Освер. - М.: Детская литература, 1987. - 159 с.

Гадомский, Ян. Шеренга великих астрономов [Текст] / Гадомский, Ян; Пер. с пол. Е.К.Шпак; Илл. Ш.Кобылинского; Предисл. к польск. изд. и послесл. авт. - Изд. 2-е, дополн. - Poland: Nasza Ksiegarnia. - 153 с.

Мкртычян В.В. «Геодезическая дуга Струве [Текст]: путь к всемирному признанию»/ В. Мкртычян. – Минск: Логвинов И.П., 2013.-270 с.

Видання, розповідає про багатовікове вивчення людством планети Земля, від давнини до наших днів. У ній показані історичні етапи розвитку геодезії, викладається суть значущих градусних вимірювань, виконаних в різні роки. Історія цих вимірів сповнена драматичних і навіть трагічних подій. У книзі автор наводить докладні відомості про російсько-скандинавському градусному вимірі меридіана, названого пізніше Геодезичної дугою Струве. Ця книга присвячена «пам'яті геодезистів, відомих і невідомих, відданих своїй справі».

Струве, В.Я. Дуга меридиана [Текст] / В.Я. Струве; под ред. С.Г. Судакова. - М.: Изд-во геодез. лит., 1957. - 256 с.

 

Букові праліси Карпат та древні букові ліси Німеччини

Розташування: Закарпатська область, Рахівський і Тячівський райони.
Рік внесення до списку: 2007 (розширено 2011).

Букові праліси Карпат - транснаціональний серійний природний об'єкт, що складається з десяти окремих масивів, які розташовані вздовж осі завдовжки 185 км. Простягається від Рахівських гір та Чорногірського хребта в Україні на захід Полонинським хребтом до гір Буковські Врхи та Вигорлат у Словаччині. Українсько-словацький об'єкт «Букові праліси Карпат» займає площу 77971,6 га, з яких 29278,9 га складають заповідне ядро, а 48692,7 га – буферну зону.
Майже 70% території належить Карпатському біосферному заповіднику. Решта входить до складу Ужанського національного природного парку, і лиш четверта її частка розташована у межах Східної Словаччини.
На світовому рівні цей об'єкт становить надзвичайну цінність як взірець недоторканих природних комплексів помірних лісів. Він репрезентує найзавершеніші й найповніші екологічні моделі, де відображено процеси, що відбуваються в чистих та мішаних лісостанах за різноманітних природно- кліматичних умов.
Лише тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та ряду інших видів з його ареалу.

 

Розміщення складових частин Об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини" (нумерація в тексті)

«Букові праліси Карпат» є надзвичайно важливим об'єктом для розуміння повної картини історії та еволюції роду бука (Fagus), який завдяки своїй поширеності у північній півкулі є глобально важливим. Бук є однією із найважливіших складових помірних широколистяних лісів, які колись займали 40% території Європи.
У порівнянні з іншими лісовими об'єктами Світової спадщини ЮНЕСКО, букові праліси Карпат вирізняються специфічною флорою та фауною (особливо троглобіонтних видів), які додають екологічної комплексності та завершеності цим екосистемам

2014

Гамор, Федір. Чому до пріоритетів розвитку Закарпаття не віднесено [Текст]: єдиний в Україні природний об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО - «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», Карпатський біосферний заповідник і три національні природні парки, унікальні цінності яких (Долина нарцисів, гора Говерла, озеро Синевир, географічний центр Європи) є візитівкою нашої держави? / Гамор, Федір // Голос України. - 2014. - 18 груд. (№244). - С. 14. Урядовою постановою від 6 серпня затверджено Державну стратегію регіонального розвитку на період до 2020 року. Цей надзвичайно важливий документ визначає процес стратегічного планування регіонального розвитку, мету й інструменти реалізації.

2012

Гамор, Федір. Один із символів єднання нашого континенту [Текст]: європейський процес збереження букових лісів / Гамор, Федір // Голос України. - 2012. - 19 лип. (№130). - С. 21. Ліси із бука лісового (Fagus sylvatіca) поширені на земній кулі лише в Європі. Вони є природними оселищами для більш ніж десяти тисяч видів тварин, рослин та грибів

2008

Гамор, Федір. Від перших резерватів у Карпатах до Світової спадщини ЮНЕСКО [Текст]: виповнюється 40 років від прийняття Радою Міністрів України Постанови про організацію карпатського державного заповідника та 15 років від затвердження Указом Президента України Карпатського біосферного заповідника. З нагоди цих подій у Рахові пройшла Міжнародна науково-практична конференції "Природні ліси в помірній зоні Європи - цінності та використання" / Гамор, Федір // Голос України. - 2008. - 24 груд.(№246). - С. 13.

2007

Гамор, Федір. Букові праліси Карпат - об’єкт світової спадщини ООН [Електронний ресурс] = http://cbr.nature.org.ua/public/buk_pral.htm / Гамор, Федір // Урядовий кур`єр. - 2007. - 24 лип. (№130). Лише після напруженої підготовчої роботи наукових колективів Карпатського біосферного заповідника та Зволенського технічного університету із Словаччини, 28 червня 2007р., Комітет у справах Світової спадщини ЮНЕСКО - орган ООН у справах науки і освіти, на 31 сесії в місті Крістчьорч (Нова Зеландія) одноголосно, без жодних зауважень, прийняв рішення про включення українсько-словацької номінації „Букові праліси Карпат” до Списку об’єктів світової природної спадщини. Це довгоочікувана, справді історична подія для України і Словаччини, міжнародне визнання їх природоохоронної та наукової діяльності. Це також дань народам цього краю, які зуміли за різних складних історичних та соціально-економічних обставин, зберегти у самому Центрі Європи ці унікальні витвори природи

Резиденція Буковинських митрополитів та Далмації

Розташування: Чернівці. Час створення: 1864-1882 рр.
Рік внесення до списку: 2011.

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації - найвизначніший архітектурний шедевр Західної України, яскравий зразок постромантичних тенденцій в архітектурі, збудований в дусі еклектики. Властивості архітектурно-просторового композиційного вирішення архітектурного ансамблю надало підстави називати його чудом Сходу. Після завершення будівництва місто Чернівці отримало метафоричну назву Єрусалиму на Пруті.

Комплекс у своїй сукупності нагадує середньовічний замок. Двір з трьох боків замкнутий корпусами, які утворюють парадний курдонер, що нагадує своєрідний бароковий церемоніальний двір.

Резиденція стала духовним символом толерантності буковинського краю, симбіозом архітектурних стилів і культур усіх народів, що проживали у цій місцевості. Контури стін відображають вплив візантійської та романської архітектур. Мавританські елементи - вежі з куполами, які схожі на мінарети - нагадують про особливості культової архітектури сходу. Готичний стиль виражається у структурі дахів, декоративних деталях, динаміці куполу домашньої митрополичої церкви. І над усім цим домінує різьба і розпис геометричної гуцульської орнаментики в оздобленні дахів та стель парадних залів. Ансамбль Митрополичої резиденції складається з трьох монументальних споруд - корпусів: «Митрополичого», «Семінарського» та «Монастирського».

Бібліографія статей

Гаргаля, Анна ЧНУ внесли до списку ЮНЕСКО [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vidido.ua/index.php/pogliad/article/chnu_vnesli_do_spisku_junesko_dopovneno/. - Назва з екрана. - 2011. - Він став третім історико-архітектурним об’єктом світової культурної спадщини в Україні

Марусик Т. Колишня резиденція буковинських митрополитів - пам’ятка архітектури світового значення: [Текст] / Т. Марусик // Історія України. - 2008. - № 5. - C. 1-6. Чернівецький університет ім. Ю. Федьковича (Митрополичий палац)

Терен Т. Вибір ЮНЕСКО. Резиденція у Чернівцях [Текст]: включення до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації / Т. Терен // Укр. культура. – 2011. - № 4. - С. 4-6.

Чеховський І. Прогулянка Чернівцями та Буковиною [Текст]: путівник. / І. Чеховський  К.: Балтія-Друк, 2008. - С. 154-155.

Давнє місто Херсонес Таврійський та його хора (5 ст. до н.е. - 14 ст. н.е.)

Розташування: Севастополь
Час створення: IV ст. до н. е.-XII ст. н. е.
Рік внесення до списку: 2013.

Херсонес Таврійський (дав.-гр. Χερσόνησος - χερσόνησος (ге херсонесос) значить «півострів», за середньовіччя Херсон, у слов'янських джерелах Корсунь). Хора - сільськогосподарська округа навколо Херсонесу.

Заснований 422-421 рр. до н. е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської як грецька колонія на північному узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму. Розташований у південно-західній частині Криму, біля Карантинної бухти. Економічний і політичний розквіт Херсонесу Таврійського припадав на IV-II ст. до н. е. Він був демократичною державою, карбував власну монету.
Основою економіки було виноградарство, рибний промисел, ремесла і торгівля (збіжжям, а також худобою та рибою) з іншими грецькими містами, скіфами й таврами. У V столітті Херсонес увійшов до складу Візантійської Імперії. З V по XI століття Херсонес залишався найбільшим містом на північному березі Чорного моря і важливим центром візантійської культури. У I столітті до н. е. Херсонес втратив демократичну форму правління, потрапивши в залежність від Римської імперії і довго служив основним форпостом її політики в Північному Причорномор'ї.
Унікальна збереженість археологічних знахідок дає змогу створити на базі Херсонеса Таврійського перший в Україні археологічний парк. В даний час на території Херсонеса розташований Національний заповідник «Херсонес Таврійський», створений на базі Херсонеського Історико-Археологічного Музею-Заповідника, відкритого у 1892 р. на базі археологічних знахідок з розкопів Херсонеса. У фондах музею близько 200000 експонатів з V ст. до Різдва Христового до ХV ст. (понад 5000 в експозиції).
На території заповідника розташовані визначні пам’ятки: Базиліка, Вежа Зенона, Амфітеатр, Храм з ковчегом, Уваровська базиліка, Підземний храм-мавзолей, монетний двір та ін.
Експозиції відображають античну і середньовічну історію Херсонесу. Відвідувачі можуть оглянути залишки оборонних споруд, вулиць, площ, будинків, термів, міського водосховища, монетного двору. У музеї представлені цікаві експонати епіграфіки Херсонесу, скульптурна колекція, мозаїки, монети.

 

Бібліографія статей

Зубар, Віталій. Витоки виникнення християнства у Херсонесі Таврійському [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/vitoki-viniknennya-hristiyanstva-u-hersonesi-tavriyskomu / Зубар, Віталій // День. - 2001. - 28 серп. (№175). - С. 8

Зубар, Віталій. Херсонес - Херсон - Корсунь [Електронний ресурс] = http://incognita.day.kiev.ua/xersones-xerson-korsun.html / Зубар, Віталій, Марченко, Леонід // День. - 2001. - 30 бер. Південь сучасної України надзвичайно багатий на унікальні історичні й археологічні пам’ятники, серед яких справжньою перлиною є античний Херсонес або середньовічний Херсон - Корсунь давньоруських літописів.

Крощенко, Л. Володимирський собор у Херсонесi - пам’ятник над колискою християнства в Українi [Текст] / Л. Крощенко // Пам"ятки України. - 2002.- (№4). - С.36-41.

Нова інфографіка - про стародавній Херсонес [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/news/200913-nova-infografika-pro-starodavniy-hersones / Інф. "День" // День. - 2013. - 20 вер. 23 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Херсонес Таврійський був включений у список світової спадщини ЮНЕСКО. До списку була також внесена і хора - сільськогосподарська округа навколо Херсонесу

Теленков, Леонід. Повернення Херсонеса [Електронний ресурс] = http://incognita.day.kiev.ua/povernennya-xersonesa.html: американський професор живе проблемами українського заповiдника / Теленков, Леонід // День. - 2000. - 22 вер. Херсонес Таврійський був великим політичним, економічним та культурним центром регіону і мав значну роль у розвитку багатьох народів давнини. Щороку в Херсонесі працює декілька зарубіжних археологічних експедицій. Інтерв'ю з американським професором Джозефом Картером, директором Інституту класичної археології

 

Дерев'яні церкви Карпатського регіону в Польщі та Україні

Рік внесення до списку: 2013.
Українські дерев'яні храми - прекрасні і автентичні пам'ятки, в яких найбільше виражені національні риси архітектури.

В Україні збереглося близько 2 тисяч об'єктів дерев'яної сакральної архітектури. Польща та Україна вирішили об'єднати свої зусилля у боротьбі за світове визнання. Дві країни подали спільну транскордонну заявку «Дерев'яні церкви Карпатського регіону в Польщі та Україні», яку було підтримано у червні 2013 року. У результаті - до Списку світової культурної спадщини потрапили 16 історично цінних унікальних дерев'яних церков: по 8 від України та Польщі.
З української сторони - 4 із Львівської області, по 2 від Закарпатської та Івано-Франківської. Церкви представляють такі типи архітектури: гуцульський (Україна), галицький (чотири Україна і дві на території Польщі), бойківський (дві в Україні та одна в Польщі) і лемківський (всі п'ять на території Польщі).
«Розташований на східній околиці Східної Європи, транснаціональний об'єкт включає вибірку з 16-ти церков, храмів, збудованих з горизонтальних дерев'яних колод у період між XVI і XIX ст. православними та греко-католицькими громадами. Вони репрезентують культурне самовиявлення чотирьох етнографічних груп та напрацьовані ними впродовж віків зовнішні, декоративні та технічні властивості. Церкви наслідують автентичну будівельну традицію, що має коріння у православному церковному зодчестві, переплетеному з елементами місцевої традиції та символічними посиланнями на космогонічну картину церковної громади. Церкви збудовані тридільними у плані й увінчуються чотири- або восьмигранними верхами й куполами. Їх доповнюють дерев'яні дзвіниці, іконостаси, поліхромічні стінописи, а також церковні брами, подвір'я і цвинтарі.

 

Список церков на території України:

 

Список церков на території Польщі

Дерев'яні церкви, розташовані на теренах Польщі теж, по суті, є українськими. Вони відповідають унікальній українській традиції та свого часу використовувалися (або й використовуються) нашими земляками:

Лемківська церква у Брунарах (нині Польща). Після виселення українців з цієї території храм передано польській католицькій церкві

 

Інтернет ресурси

http://www.day.kiev.ua - сайт газети «День»
http://www.ukurier.gov.ua - сайт  газети «Урядовий кур’єр»
http://www.dt.ua - сайт тижневика «Дзеркало тижня»
http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»
http://kreschatic.kiev.ua - сайт газети «Хрещатик»
http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»
http://www.silskivisti.kiev.ua  - сайт газети „Сільські вісті”

http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/international-organizations/unesco  Співробітництво України з ЮНЕСКО
http://wyr.com.ua/spisok-objektiv-svitovoji-spadschini-junesko-v-ukrajini.html Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D0%B1'%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%AE%D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96  Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B5#.D0.A3.D0.BA.D1.80.D0.B0.D1.97.D0.BD.D0.B0 Геодезична Дуга Струве
http://icomos-ua.blogspot.com/p/blog-page_4782.html  I COMOS UKRAINE
http://ula.org.ua/ua/news/2309-utvorennya-nacionalnogo-komitetu-blakitnogo-schita Утворення національного комітету Блакитного Щита
http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/international-organizations/unesco  сайт Міністерства закордонних справ України
http://www.niss.gov.ua/articles/906/ "Проблеми актуалізації українських пам'яток культури". Аналітична записка
http://www.struve.by/index.php/informatsiya-o-duge?showall=&start=1 віртуальний музей меридіану дуги Струве.
http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/87027  О академике В.Я. Струве
http://www.struve.by/index.php/osnovateli-dugi/13-vasilij-yakovlevich-struve  В.Я. Струве

Соратники Струве :

http://www.struve.by/index.php/osnovateli-dugi/74-khodko-iosif-ivanovich  Ходько Иосиф Иванович
http://www.struve.by/index.php/osnovateli-dugi/73-tener-karl-ivanovich Теннер Карл Иванович
https://www.google.com/maps/d/viewer?mid=zWuwnawVnFdM.kNimSNWyznvM&msa=0 Світова мапа та Докладна мапа українського сегменту дуги Струве

 

 

Бібліографи-укладачі:
Мілашенко Т. І.
Фоміна Н. І.

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • vkontakte
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest

НАШІ НАГОРОДИ

Допоможіть молодіжній бібліотеці

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці:
Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки): (044) 288-23-36

ВГОРУ