Останнє оновлення: 12.12.2017 р.

Любов до мови творить націю

листопад, 2017 р.

Бібліографічний список літератури до Дня української писемності та мови

День української писемності та мови щороку відзначається 9 листопада.

 

Свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопада 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

День української писемності та мови 2017:

історія та традиції свята

День української писемності та мови на офіційному рівні, цьогоріч, святкують 20-й раз. Дата 9 листопада була обрана невипадково. Свято писемності та мови приурочене до дня пам’яті Нестора Літописця, автора «Повісті минулих літ». Цей літопис – перша пам’ятка у Київській Русі, в якій відображена історія держави та показано її розвиток на тлі світових подій. Нестор був ченцем Києво-Печерської лаври, а також одним із учнів Кирила та Мефодія – творців слов’янського письма. Варто відзначити, що саме автора "Повісті минулих літ" Нестора Літописця вважають "батьком української словесності".

Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст.

Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. і виникла перша редакція «Повісті минулих літ».

Але і зараз продовжуються дослідження історії української писемності. Є версія, що раніше на території нашої країни було кілька варіантів правопису.

Потрібно сказати, що День української писемності і мови не тільки офіційне державне свято, але і церковне. Перший у сучасній українській мові твір, який відповідає візантійським першоджерелам, православні назвали акафістом Богородиці Холмської.

День української писемності та мови 2017: традиції свята

​Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».

Традиційно в цей день проходить досить багато заходів. Щорічно, в День української писемності та мови можна побачити урочисте покладання квітів до пам'ятника Нестора Літописця. Так само проходить нагородження кращих українських літераторів і популяризаторів українського слова, а також видавництв, які випускають літературу українською мовою.

В багатьох школах в День української писемності та мови проводять традиційні диктанти.

​Щороку, відбувається Всеукраїнський диктант національної єдності, який звучить в ефірі Українського радіо з 11:30. Традиційно у ньому беруть участь перші особи держави, вчені, діячі культури, а також студенти. Кожен може перевірити свої знання орфографії, пунктуації та інших правил української мови.

У Музеї книги та друкарства працювала науково-практична конференція під назвою «Українська писемність та мова в манускриптах і друкарстві». Тут можна було долучитися до майстер-класів, різних квестів та конкурсів.

Свято «День української писемності та мови 2017» дуже важливе для українців, оскільки мова – це щось більше, ніж спадщина предків. У ній душа нашого народу та багатовікова історія.

Бібліографія статей

Катаєва, Марія. Спочатку було слово [Текст] = https://www.vechirniykiev.com.ua/data/archive/pdf/5a0331164b0f2.pdf: сьогодні відзначаємо День української писемності та мови / Катаєва, Марія // Вечірній Київ. - 2017. - 9 лист. (№44). - С. 6. Державним святом 9 листопада стало у 1997 році. Приурочено воно до Дня вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Саме автора «Повісті минулих літ» Нестора Літописця вважають «батьком української словесності». Усіх охочих запрошують приєднатися до написання радіодиктанту національної єдності. Цьогоріч диктант проходить під девізом: «Нас багато. Ми різні. Але нас об’єднує спільна мета»

Ключковська, Ірина. «М’яка сила» [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/238423/: До Дня писемності та мови / Ключковська, Ірина // День. - 2012. - 9 лист. (№204-205). Кожна держава, яка дбає про своє ім’я у світі, про свій престиж, авторитет, свої інтереси, про те, що називають іншомовним словом «імідж» або українською мовою «образ», турбується про поширення своєї мови у міжнародній спільноті, вкладаючи значний інтелектуальний та матеріальний ресурс у цю справу. Для того аби українська мова звучала у світі, Україна повинна ідентифікувати себе як усередині, так і назовні, як окремість, як іншість від усього різноманіття, що її оточує.

Листопад, Олег. День української мови - щодня! [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/den-ukrayinskoyi-movi-shodnya/: маємо берегти й захищати наш скарб і спадок / Листопад, Олег // Урядовий кур`єр. - 2016. - 9 лист. (№210). - С. 5. Міністерство культури та громадськість підготували шанувальникам мови не лише традиційні наукові конференції, а й креативні виставки, майстер-класи, квести і театральні вистави. Уся ця палітра заходів триватиме в залах і на території Музею книги та друкарства. А що потім? Що буде в інші 364 дні до наступного Дня? Чи скасують нарешті наші нардепи ганебний закон Ківалова-Колесніченка? Чи буде написано і затверджено Стратегію розвитку і захисту української мови? План реалізації цієї стратегії з відповідними заходами, датами їх виконання, прізвищами персонально відповідальних та сумами коштів, які прописані у бюджеті? Чи стане зомбоящик говорити державною, чи й далі повідомлятиме переважно голосом Путіна?

Пасова Т. Якщо слово - зброя, то що тоді тлумачний словник? [Текст] / Т. Пасова // Голос України. - 2012. - 9 лист. (№212). - С. 1, 8. В Україні відзначають День української писемності та мови. Презентація однотомного академічного тлумачного "Словника української мови", яка відбулася в Національній парламентській бібліотеці, не обійшлася без палких промов. Голова товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка народний депутат України Павло Мовчан час появи цього видання назвав "найлютішим та найчорнішим для української мови", натякаючи на сумнозвісний Закон "Про засади державної мовної політики", який ввімкнув зелене світло для регіоналізації мовної мапи країни

Скоробагатько, Сергій. Дух і зброя [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19172/index.php?n=24691: 9 листопада - День української писемності та мови / Скоробагатько, Сергій // Сільські вісті. - 2014. - 7 лист. (№125). Мова - живий організм, який розвивається за своїми законами, нетлінний скарб століть, що передається від покоління до покоління і єднає минувшину з прийдешністю. 9 листопада 1997 року тодішній Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи ряду громадських організацій і з урахуванням надзвичайно важливої ролі української мови в консолідації суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». Дату було обрано вельми слушно, адже 9 листопада (27 жовтня старого стилю) за православним календарем - день ушанування пам’яті преподобного Нестора Літописця Києво-Печерського. Відтоді маємо подвійне свято нашої духовності, історії та культури

Цвіліховський, Віктор. «Шукатимемо не помилки, а написане без помилок» [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/shukatimemo-ne-pomilki-napisane-bez-pomilok/: нинішнього 9 листопада українців усімнадцяте об’єднає радіодиктант / Цвіліховський, Віктор // Урядовий кур`єр. - 2017. - 7 лист. (№209). - С. 2. Девіз нинішньої акції «Нас багато. Ми різні. Але нас об’єднує спільна мета». Для досягнення цієї мети слід приєднатися до учасників XVII Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності 9 листопада, у День української писемності та мови. Флешмоб Українського радіо став доброю тради­цією в багатьох колективах, родинах, навчальних закладах

Чорна, Світлана. Найдорожчий скарб народу й основа патріотизму [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/278675 : сьогодні - День української писемності та мови / Чорна, Світлана // Голос України. - 2016. - 9 лист. (№215). - С. 14. Великий поборник рідної мови, дисидент, педагог Олекса Тихий з Донеччини, писав: «Мова - одна з основних ознак нації. Мова - фундамент культури. Рідна мова - найдорожчий скарб народу. Рідна мова - підвалини інтелекту, рідна мова - основа патріотизму. Умирає мова - умирає культура. Умирає культура - припиняється прогрес, і історію починають творити нерони, бісмарки, муссоліні, гітлери, сталіни, мао цзедуни. А яка то історія - всім відомо». За те, щоб в Україні жила й розвивалася українська мова, Олекса Тихий віддав своє життя.

Шангутов, Сергій. «Я чую цю мову у снi й наяву» [Текст] = : Заради морального здоров’я народу справедливо застосувати владу для захисту державної мови / Шангутов, Сергій // Україна молода. - 2016. - 16 лист. (№ 146). - С. 11. Схоже, що вороги України краще за багатьох українців усвідомлюють, що мова - це не тільки «шепіт гаю» чи «засіб спілкування між людьми». «...мова - як продукт душі і сама душа - певним чином як продукт рідної мови? Либонь, варто задуматись» (Василь Биков). Мова - оберіг нації, її священний кордон

Нестор Літописець, скульптура роботи М. Антокольського. 1889

Нестор Літописець: відоме та маловідоме

Життя й діяльність цього високовченого ченця Києво-Печерського монастиря досі залишаються маловідомими. Про нього наука знає набагато менше, ніж про його попередника - літописця Никона. А тим часом абсолютна більшість дослідників літописання вважає Нестора автором першого серед літописів, що дійшов до наших днів, - «Повісті временних літ».

Його ім’я як складача «Повісті» назване в пізньому Хлєбниковському списку цього твору (XVI ст.), що викликало й досі викликає певні сумніви в авторстві Нестора. Однак, на мій погляд, немає реальних підстав поставити під сумнів причетність Нестора до складення «Повісті временних літ». Адже існують й інші джерела на користь авторства Нестора щодо «Повісті». «Києво-Печерський патерик» серед ченців, котрі були в Печерському монастирі в XI ст., називає Нестора, «що написав літописець», тобто літопис. Цим «літописцем» могла бути лише «Повість временних літ». У тексті вбереглись місця, де літописець говорить від себе. Вивчення таких місць дає можливість приписувати їх саме Несторові.

Як писав один із спеціалістів з історії давньоруської літератури – М. Присьолков, «єдина безсумнівна біографічна риса Нестора дійшла до нас у складеному ним «Житії Феодосія», де книжник, закінчуючи свою працю, визнав за потрібне нагадати читачеві ще раз про те, що весь матеріал «Житія» він зачерпнув із живої ще монастирської традиції.., тому що сам вступив до монастиря вже після смерті ігумена Феодосія, хоча й при першому його заступникові – ігумені Стефані (1074-1078), котрий не тільки прийняв Нестора до стада Феодосієва, а й сподобив «мнішеського одягу» й звів у дияконський сан». Додамо до цих слів, що на самому початку «Житія Феодосія» Нестор повідомляє, що воно було його другим твором, а першим стало «Житіє Бориса і Гліба». Народився він у середині XI ст.

«Києво-Печерський патерик» свідчить про великий авторитет Нестора серед монастирської братії. У цьому джерелі його ім’я поставлене поряд з іменами уславлених діячів давньоруської культури: Никона Літописця, Агапіта Лікаря, Пимена Постника та ін. М. Присьолков, котрому належить найбільш, здається, вдала спроба відтворення більш-менш докладної біографії Нестора, вважав, що той був зобов’язаний блискучою монастирською та літературною кар’єрою своїй вченості, інтелігентності та ерудиції.

​Дослідники висловлювали різні міркування з приводу часу, в який Нестор завершив свою титанічну працю над «Повістю». Найчастіше називають 1111-й рік. То й була перша, Несторова, редакція «Повісті». На жаль, цей твір не зберігся в первинному вигляді. Незабаром після написання перший руський літопис (серед тих, що збереглися) було грунтовно перероблено. Після смерті Святополка Ізяславича (1113), що опікувався Києво-Печерським монастирем, на київський великокнязівський престол зійшов Володимир Всеволодич Мономах. Він увійшов у конфлікт з верхівкою того монастиря й передав літописання у заснований його батьком Всеволодом Видубицький Михайлівський монастир. Між двома угрупованнями вчених-книжників, печерським і видубицьким, розпочалася запекла полеміка з метою завоювати першість в ідеологічній сфері. Це було основною причиною ґрунтовної переробки Несторової праці.

У 1116 р. видубицький ігумен Сільвестр склав другу редакцію «Повісті», а 1118 р. за дорученням сина Мономаха Мстислава було створено третю й останню редакцію цього твору – знову в Києво-Печерському монастирі, верхівка якого помирилася з київським князем. Вона й збереглася до наших днів. Та все ж таки сучасна наука бачить у «Повісті» творіння Нестора, вважаючи, що основні ідейні, наукові й літературні цінності його праці збереглись у всіх тих редакціях, варіантах і списках, що дійшли до сьогодення. Більшість вчених гадає, що Нестор помер незабаром по завершенні головної праці свого життя, в другому десятиріччі XII ст.

Як мовилось, нам мало відомо про життя й творчий шлях Нестора. Однак сама «Повість» характеризує свого творця як зрілого й мудрого мислителя, що написав цілісний історико-філософський і літературний твір винятково високого рівня, який підноситься над загальним рівнем середньовічного письменства. Досить сказати, що «Повість» не має аналогів у середньовічній європейській історіографії. Як слушно писав академік Д. Лихачов, «Нестор зв’язав руську історію з світовою, надав їй центрального значення в історії європейських країн. Показати Руську землю в шерезі інших держав світу, довести, що руський народ – не без роду й племені, що він має свою історію, якою має право пишатися, – такою була прекрасна для свого часу мета, яку поставив перед собою складач «Повісті».

​Літопис Нестора розпочинається словами, що й дали назву всьому його творові: «Ось повісті временних (минулих) літ, звідки пішла Руська земля, хто в Києві став першим княжити і як виникла Руська земля». Вільно й велично, наче Дніпро по весні, розливається й набирає сили епічна розповідь високовченого давньоруського історика. Недарма сам Нестор у «Повісті» під 1037 р. вдало порівняв книжки з ріками: «Адже великою буває користь від навчання книжного; книги наставляють і навчають нас... Це – ріки, що напоюють всесвіт, це – джерела мудрості, в книгах же незмірна глибина...».

«Повість» створена у відповідності з канонами світової середньовічної історіографії. В її основу покладено написаний близько 1095 р. у Печерському монастирі (здогадно його тодішнім ігуменом Іваном) так званий Початковий ізвод, що починався короткою оповіддю про заснування Києва братами-полянами Києм, Щеком і Хоривом. Перед цією оповіддю, творчо доопрацьованою Нестором, він умістив великий історико-географічний вступ, де описувались походження й найдавніша історія слов’ян, створювалась картина їхнього розселення з території прабатьківщини на величезному обширі Європи з одночасним розділенням їх на східних, західних і південних. Нестор увів до свого літопису витяги з «Казання» про початки слов’янської писемності, щоб зайвий раз наголосити на авторитетності й давності культури та мови слов’ян.

Історію сусідніх з Руссю народів літописець відтворив в основному на підставі візантійської хроніки Георгія Амартола, для написання ж історії східних слов’ян скористався з фольклорних джерел. Видатний узагалі знавець усної народної творчості й пам’яток давньої писемності (багато серед яких науці невідомі), він зумів надзвичайно розширити й поглибити джерельне підґрунтя Початкового літопису. Нестор доповнив сухі й короткі відомості про перших руських князів, створені складачем Початкового ізводу та його попередниками, мальовничими подробицями, запозиченими з народних історичних переказів і дружинних пісень, зокрема поетичними розповідями про те, як Олег облягав Царгород і загинув від свого коня; як Ольга за допомогою хитрощів завоювала столицю древлян Іскоростень; як Святослав ходив у походи й воював; як юнак-кожум’яка здолав печенізького богатиря, а хитромудрий старець перехитрував печенігів, що облягли Білгород, і врятував своє місто від розграбування та знищення й ін.

Першим серед руських літописців Нестор увів до свого твору державні акти Русі – тексти договорів князів Олега, Ігоря й Святослава з Візантією, а також документи великокнязівського архіву, що дозволило йому реально відтворити політичну історію Давньої Русі X – XI ст. Він використав також відомі йому візантійські та західноєвропейські пам’ятки писемності. Все це зробило його «Повість» у значній частині історично достовірною, а то й документальною.

Та головним, найвищим достоїнством «Повісті» є те, що цей твір, будучи сюжетно й хронологічно зверненим у минуле, водночас відгукувався на пекучі соціальні проблеми й ідеї сучасного його авторові життя й був за своєю історіософською концепцією націлений у майбутнє. Уважне й чутливе око Нестора помітило наближення доби удільної роздробленості ще тоді, коли почали ледь-ледь з’являтись її перші, невидимі для абсолютної більшості тогочасних політиків ознаки: наприкінці XI - на початку XII ст. Егоїзмові й корисливості князів і бояр, їхньому нехтуванню загальноруськими інтересами книжник сміливо й відкрито протиставляє животворну і благородну ідею східнослов’янської єдності, закликає народ Київської Русі згуртуватися перед загрозою зовнішньої воєнної небезпеки, насамперед - перед вторгненням орд жорстоких і захланних половецьких ханів.

«Повість» яскраво й випукло малює свого творця патріотом рідної землі, людиною, що не боялась кинути в обличчя сильних світу того осудливі й викривальні слова. Тому ніяк не можна погодитись з висловленою М. Присьолковим в його останній праці з історії літописання думкою, згідно з якою вчений всупереч усьому, що він писав про Нестора раніше, раптом зобразив його як гнучкого літератора – чиновника «політичної канцелярії» київського князя Святополка Ізяславича, що всіляко догоджав своєму патронові; як хитрого дипломата, бувалого політика й узагалі облесливого царедворця, котрий ліпив з історичних фактів усе, що подобалось його покровителю. Правим виявився вчений опонент Присьолкова професор І. Єрьомін, що відкинув таку тенденційну характеристику нашого першого історика й слушно визнав Нестора носієм високих доброчесностей, людиною, що зуміла піднестися над політичними пристрастями свого часу, мала послідовну політичну позицію й була виразником передової суспільної думки Київської Русі.

Головна історична заслуга Нестора полягає в тому, що він зумів виробити власний погляд на історію своєї країни, створити оригінальну світоглядну концепцію. Свою долю він не відділяв від долі батьківщини, завдяки чому головна праця його життя «Повість временних літ» сприймається не лише як величне епічне полотно, а й як ліричний твір, що найкращим чином характеризує його світлого й благородного творця.

Котляр М. Ф.

http://na-skryzhalyah.blogspot.com/2016/11/blog-post_32.html

Бібліографія статей

Кізлова, Антоніна. Інок чесний і літописець преславний [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19430/index.php?n=33699 / Кізлова, Антоніна // Сільські вісті. - 2016. - 8 лист. (№98). - С. 3. 9 листопада - день святого преподобного Нестора Літописця (близько 1056 - близько 1114). Світську славу преподобному принесла участь в укладанні визначної літописної пам’ятки - «Повісті минулих літ». Дбав книжник і про те, щоб поширити християнські ідеали. Науковці вважають Нестора Літописця також одним із основоположників української літературної мови

Мушкетик, Юрій. Звідки пішла земля Руська і хто ми такі? [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/zvidky-pishla-zemlya-ruska-i-hto-my-taki : як московити украли нашу назву і нашу історію / Мушкетик, Юрій // День. - 2015. - 13 лют. (№24-25). - С. 8. Матеріал майстра історичних романів, письменника Юрія Мушкетика про імперські російські фальсифікації історії

Снігир В. Уславлений давньоукраїнський книжник [Текст]: До 950-річчя від дня народження Нестора-літописця / В. Снігир // Урядовий кур'єр. - 2006. - 9 лист. (№211). - С. 1,7. Сьогодні ми відзначаємо День української писемності та мови. Це свято було започатковано 1997 року Указом Президента і приурочено до дня вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця - 9 листопада. Цей день вибрано не випадково, адже сам Преподобний Нестор, який був монахом КиєвоПечерської лаври, літописцем, письменником, стояв біля початків нашої писемності. Образ Нестора не тьмяніє з плином часу, а діяння сумлінного літописця і його подвижницьке життя завжди привертатимуть до себе вдячну увагу нащадків

Цивірко М. Нестор і його слово [Текст]: Мудрим і влучним було ухвалене свого часу рішення відзначати День української писемності і мови, поминаючи 9 листопада в православних соборах і церквах ім'я преподобного Нестора Літописця Києво-Печерського (1114) / М. Цивірко // Вечірній Київ. - 2004. - 9 лист.(№187). - С.4. До Дня української писемності і мови

Шестаков А. Сучасник вічності [Текст] : 9 листопада відзначаємо день пам'яті Нестора Літописця і свято української писемності та мови / А. Шестаков // Україна молода. - 2006. - 9 лист. (№208). - С. 13. Про Нестора Літописця та "Повість минулих літ"

Літературна Премія Нестора Літописця

​В рамках IX Міжнародного книжкового ярмарку «Медвін: Книжковий світ-2006» вперше відбулося вручення літературної премії Нестора Літописця. Заснована вона холдингом та журналом «Київська Русь». Відтепер щороку 9 листопада трьом талановитим людям: авторові кращої книжки, що була написана та видана протягом року, та авторам найкращої публікації в журналі та газеті, що своєю роботою сприяють підвищенню інтересу пересічного громадянина країни до читання, будуть вручати дипломи і грошові винагороди. Призовий фонд складає 40 тисяч гривень. Ці кошти будуть розділені між трьома головними переможцями. За словами Дмитра Стуса, головного редактора журналу «Київська Русь», критерії відбору дуже прості. Кожен з членів редакції або суспільної ради пропонував письменника на конкурс, кращих обирали голосуванням. До суспільної ради, що вибирала переможців, входило близько 25 осіб.

«Ми пишемо сучасний літопис. Разом з колегами ми намагаємося розшукувати і оприлюднювати різні хроніки про наше сьогодення: публіцистичні, літературні, емоційні, дратівливі... Журнал «Київська Русь» переконаний, що підтримувати авторів загалом і грошима, зокрема, - завжди варто», - каже Дмитро Стус.

У конкурсі на найкращу книжку було висунуто сім претендентів, а от перемогла книжка новел Василя Портяка «У снігах» (Київ: видавництво «Факт», 2006). Також він отримає премію розміром у 20 тисяч гривень.

Відзнаку «Нестора Літописця» за кращу публікацію в українському літературно-критичному часопису «Київська Русь» отримали Олесь Бережний (оповідання «Тузла. Дядя Вася і весло») та Мар’яна Кіяновська (цикл поезій «Діва і Єдиноріг: здогад однієї смерті»).

Спеціальними відзнаками нагородили Марину Фіалко, голос якої визнано найбільш красномовним у літописанні нового часу та за цикл передач на радіо «ЕРА- ФМ». Також не залишилася поза увагою серія аудіокниг Ірен Роздобудько та Лариси Денисенко. Вони були нагороджені у номінації «Гармонія слова». Пані Роздобудько зазначила: «В Україні достатньо проектів, а от проект, де нагороджують на одній сцені й письменника, й журналіста, що пише про книги, один, і це - премія Нестора Літописця. Мені було дуже приємно отримати диплом, хоча це досить несподівано. Добре, що журнал «Київська Русь» проводить таку акцію. Це дуже необхідно не лише самим письменникам, а й читачам. Ми маємо популяризувати українську книгу в нашій державі».

                                                                                                                                     Ірина КОНОНЕНКО, «День»

https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayini/vpershe-vruchena-literaturna-premiya-nestora-litopiscya

Бібліографія статей

Кононенко І. Впереше вручена літературна премія Нестора Літописця [Текст] / І. Кононенко // День. - 2006. - 11 лист. (№196). - С. 2. Про вручення літературної премії Нестора Літописця

Егорова Г. Хто гідний спадку Нестора Літописця? [Текст] / Г. Егорова // Україна молода. - 2006. - 9 лист. (№208). - С. 13. Про вручення літературної премії "Нестора Літописця"

Література про житіє Нестора Літописця із фондів МСМБ

Повість врем'яних літ : Переказ В.Близнеця; Переклад М.Рильського. - Х.: Фоліо, 2005. - 317 с.

***

Абрамович Д. Києво-Печерський патерик [Текст] / Д. Абрамович. - Репринт. вид. - К. : Час, 1991. - 280 с.

Библиотека литературы древней Руси. Т.1 : XI-XII века / Ред. и пер. Д.С.Лихачева,Л.А.Дмитриева,А.А.Алексеева и др. - СПб. : Наука, 2000. - 544 с.

Брайчевський, Михайло Юліанович. Скарби знайдені і незнайдені / Брайчевський, Михайло Юліанович ; Худож. В.Б.Бродський. - К. : Наукова думка, 1992. - 88 с.

Видатні постаті в історії України ІХ-ХІХ ст. [Текст]: Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети: Довідкове видання / Авт.-упорядн.: В.І.Гусєв, В.П.Дрожжин, Ю.О.Калінцев, О.Г.Сокирко, В.І.Червінський. - К. : Вища школа, 2002. - 359 с.

Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник [Текст]: Фотоальбом / Состав. Ю.Д. Кибальник; Худож. Б.И.Бродский, В.Б.Бродский. - К.: Мистецтво, 1984. - 252 с.

Котляр, Микола Федорович. Історія в життєписах [Текст] / Котляр, Микола Федорович, Смолій, Валерій Андрійович ; Перекл. Н.Г.Сидяченко; Передм. авт.; Худож. Г.Т.Задніпряний. - К. : Час, 1994. - 328 с.

Крип'якевич, Iван Петрович. Було колись в Україні [Текст] : Твори для середнього та старшого шкульного віку / Крип'якевич, Iван Петрович ; Упоряд., післясл., прим. Б.Якимовича; Передм. Р.Крип'якевича; Худож. О.Штанько. - К. : Веселка, 1994. - 351 с.

Мельничук, Георгій. 1000 незабутніх імен України [Текст] : Науково-популярне видання / Мельничук, Георгій ; Худ. Ю.А.Демидьонок. - К. : Школа, 2005. - 288 с.

Сегеда, Сергiй Петрович. У пошуках предків [Текст] : Антропологія та етнічна історія України / Сегеда, Сергiй Петрович. - К. : Наш час, 2012. - 432 с.

Сегеда, Сергій. Український пантеон [Текст] / Сегеда, Сергій ; Під ред. О.Кір'ятської; Фотогр. О.Іванова, М.Ференцева, Ю.Бусленка. - К. : Балтия-Друк, 2013. - 184 с.

УКРАЇНСЬКА МОВА та ПИСЕМНІСТЬ

Бібліографія статей

Бачинська, Катерина. ДНК нації [Текст] = http://maps.yandex.ru/?win=125&clid=47355: у Вишгороді запустили пілотний проект із розвитку та популяризації української мови / Бачинська, Катерина // Україна молода. - 2016. - 6 груд. (№155). - С. 8. У місті Вишгород Київської області відбулася конференція, присвячена мовному питанню та популяризації української мови в регіоні. Організаторами проекту стали координатор духовно-просвітницького центру «Спадщина» Степанія Сідляр та депутат Вишгородської міської Ради Валерій Виговський. Проект має на меті розвиток мовної політики у конкретному регіоні

Касьянов, Юрій. Нам потрібен новий, справжній націоналізм [Текст] = https://dt.ua/SOCIUM/nam-potriben-noviy-spravzhniy-nacionalizm-245796_.html / Касьянов, Юрій // Дзеркало тижня. - 2017. - 17-23 черв. (№ 23). - С. 11. Важко уявити дискусію щодо мовного питання десь у Великій Британії, Франції, Німеччині. У кожній із цих країн є державна мова, якою говорить більша частина населення, що дозволяє людям спілкуватися одне з одним і державою. Водночас у цих країнах живуть вихідці з колишніх британських колоній, з Алжиру, італійці, іспанці, турки… Багато хто з них добре знає офіційну мову

Ковалів, Інна. Кому мова ріже язика? [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/komu-mova-rizhe-yazika/: урядовці пояснили дипломатам сусідніх держав, що мовна стаття нового Закону «Про освіту» не звужує, а - навпаки - розширює освітні можливості для нацменшин / Ковалів, Інна // Урядовий кур`єр. - 2017. - 19 вер. (№175). - С. 4. Державна мова в Україні нині є фактом національної безпеки. Тож усі громадяни нашої країни, зокрема й представники національних меншин, повинні навчатися українською. Про це йдеться у статті 7 нового Закону «Про освіту», який 5 вересня ухвалив парламент. Саме так звана мовна стаття спричинила критику з боку окремих країн, зокрема Угорщини, Румунії, Молдови та ін. Тож за дорученням Прем’єр-міністра керівники Міністерства закордонних справ та Міністерства освіти і науки зустрілися з главами дипломатичних місій 11 держав і пояснили особливості нового закону. Урядовці наголосили, що документ не звужує, а навпаки розширює освітні можливості для представників національних меншин

Колишній президент консультативного комітету Рамкової конвенції РЄ із захисту прав нацменшин Франческо Палермо: «Держава може обмежувати інші мови, якщо вони надто домінують» [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/derzhava-mozhe-obmezhuvati-inshi-movi-yaksho-voni-/ / Спілкувалася Вікторія Власенко // Урядовий кур`єр. - 2017. - 6 жовт. (№188). - С. 7. Дискусії довкола нового закону про освіту, зокрема його мовної статті, досі не вщухають. Широкий резонанс спричинив пункт про мову освіти в середніх школах для дітей з родин нацменшин. Ці зміни в українському законодавстві спричинили дипломатичний скандал. Своє незадоволення Києву висловили Румунія, Угорщина, Росія, Польща й Молдова. Через міжнародний розголос у ПАРЄ вирішили внести дебати щодо українського закону про освіту в порядок денний осінньої сесії. Про європейську практику щодо мови освіти для національних меншин «УК» розпитав у колишнього президента консультативного комітету Рамкової конвенції РЄ із захисту прав нацменшин Франческо Палермо

Короденко, Максим. Михайло Слабошпицький: ми не проти жодної мови, ми - за державну мову [Текст] / Короденко, Максим // Освіта України. - 2016. - 8 лют. (№5). - С. 5 .Черговий етап Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика

Короденко, Максим. Мова об'єднує [Текст] / Короденко, Максим // Освіта України. - 2016. - 14 лист. (№ 45). - С. 6. Про роль мови у суспільстві та у вищій освіті

Короненко, Світлана. Володимир Загорій: «Це - майбутнє України…» [Текст] = http://slovoprosvity.org/2016/02/04/volodimir-zagorij-ce-majbutnye-ukra%D1%97ni/: ХVІ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика / Короненко, Світлана // Слово Просвіти. - 2016. - 4-10 лют. (№5) . - С.8. Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, успішно долаючи всі перешкоди, інтриги й спроби неафішованих, сказати б, м’яких рейдерських атак живе й сьогодні у своєму традиційному форматі. Отож моя розмова про будні й свята конкурсу, про його досягнення і проблеми - саме з ним, із Володимиром Загорієм, що є водночас і архітектором, і донором цього безпрецедентного мовного проекту

Костенко, Ірина. Київські князі розмовляли українською. Музейники це замовчують [Текст] / Костенко, Ірина, Остапенко, Марина // Слово Просвіти. - 2017. - 6-12 квіт. (№ 14). - С. 11. Софія Київська - "мати церков руських", найбільша святиня українського народу. Її тисячолітня історія складається з фактів і свідчень, які блискуче вирішують проблему самоідентифікації українців

Лизанчук. Василь Антизросійщення, або Ще раз про мову [Текст] = http://gazeta.dt.ua/SOCIUM/antizrosiyschennya-abo-sche-raz-pro-movu-_.html / Василь Лизанчук // Дзеркало тижня. - 2016. - 2-8 лип. - (№24). - С. 13. Чи усвідомлять "русскоязычные" свою вину за війну Росії проти України?! Отже реакція різна. Та всупереч наполяганню деяких політиків, що, мовляв, не на часі розбурхувати мовне питання, бо триває потужна інформаційно-психологічна й воєнна агресія РФ проти України, таки привертаю увагу до цієї надважливої проблеми. Безперечно, згуртовувати суспільство на національних засадах, сконцентровувати сили для відсічі агресору потрібно. Зовнішній ворог, тим паче такий як Росія, вельми небезпечний, підступний і жорстокий. Він боїться тільки сили, його можна зупинити й розгромити всенародною могутністю. Але цей же імперський фашизм, точніше рашизм, засобами маніпулятивної пропаганди століттями проникає в усі клітини українського життєвого середовища, отруює його зсередини. "Московська блекота" (Т.Шевченко) особливо небезпечна, бо роз'їдає морально-психологічну, національно-громадянську ідентичність, основою якої є українська мова

Логінов, Якуб. "Говоріть, будь ласка, українською, бо я не знаю російської [Текст] = http://gazeta.dt.ua/EDUCATION/govorit-bud-laska-ukrayinskoyu-bo-ya-ne-znayu-rosiyskoyi-_.html / Логінов, Якуб // Дзеркало тижня. - 2015. - 25липн.-14серп. (№26). - С. 14. Нонсенсом є ситуація, коли іноземець просить українця, щоб той розмовляв з ним українською мовою, а не чужою. А це трапляється дуже часто. Це точно немає нічого спільного з гаслом "єдина країна - единая страна", а швидше за все - з неповагою до власної країни і культури. Тож перш, ніж нарікати на те, що Європа недостатньо розуміє і підтримує українців, варто таки змінити ставлення до тих європейців, котрі Україну люблять і вивчають її мову, а котрі зустрічаються в Україні з безліччю незрозумілих проблем і неприємності.

Одна мова! Один народ! [Текст] = http://viysko.com.ua/journal/kultura/odna-mova-ody-n-narod/ / Спілкувався Михайло Камінський // Військо України. - 2016 - № 11. - С. 54-57. Колись українською розмовляли далеко за нинішніми межами сучасної України. Та історія розпорядилася так, що частину території поширення нашої мови від нас просто відтяли. Кубань, Орловщина, Курщина - нині в Росії, в Білорусі - Берестейщина, у Польщі - Підляшшя і весь Схід, який під час операції "Вісла" було розвіяно. У Румунії - Морморщина, Південна Буковина і Південна Гуцульщина. В результаті ми стали набагато меншими, ніж були.

Різників, Олекса. Чим українська мова багатша за інші? [Текст] : українська мова - спадщина тисячоліть / Різників, Олекса // Літературна Україна. - 2016. - 29 груд. (№ 50). - С. 9. Українська не оглушує в кінці своїх слів приголосні звуки

Різников, Олекса. Чим українська мова багатша за інші? [Текст] / Різников, Олекса // Літературна Україна. - 2016. - 27 жовт. (№41). - С. 9. - Продовж. Початок у №№ 36-40.

Степовик, Дмитро. Як провалився замах на нашу мову [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/yak-provalyvsya-zamah-na-nashu-movu: в Україні в XIX столітті хотіли ввести латинську абетку / Степовик, Дмитро // День. - 2016. - 18 лист. (№ 210). - С. 20-22. 23 вересня 1860 року митрополит написав другу петицію до цісаря, в якій писав, що коли українцям навяжуть латинку, він відмовиться в такій ситуації прийняти управління митрополією. Він змалював перед цисарем наслідки, які може мати "алфавітна війна" не тільки для багатомільйонної української громади в Австро-Угорщині, а й для всієї держави

Ткач, Микола. Дозвольте не погодитись, пане Професоре ! [Текст] / Ткач, Микола // Літературна Україна. - 2016. - 11 лют. (№5) . - С. 13. Мова є одним із головних чинників традиційної культури. Як правильно буде "Я розмовляю по-українському" чи "Я розмовляю українською"?

Українська: сьогодення та майбутнє [Текст] / Сторінку підготувала Марія Катаєва // Вечірній Київ. - 2017. - 8 черв. ( № 22,). - С. 7. Президент Міжнародноїасоціації україністів Міхаель Мозер поділився власними спостереженнями та дав поради, що можна зробити для успішного функціонування української мови

Федоренко Д. Антична Україна - колиска національної писемності [Текст] : Нова періодізація історії української мови / Д. Федоренко, О. Федоренко // Освіта. - 2004. - 2-9 черв.(№26). - С. 13. - Закінч. Початок у №18 від 7-14 квітня.

Ющук, Іван. Діти - мова - нація [Текст]: ми хочемо розмовляти українською / Ющук, Іван // Літературна Україна. - 2016, - 10 бер. №9. - С. 5. Мова живе й розвивається тому, що її від батьків переймають діти. Щоб знищити мову, а отже й націю, треба перервати цей зв'язок, що й робили російські колонізатори стосовно українців

Ющук, Іван. Корені нашої мови [Текст] / Ющук, Іван // Літературна Україна. - 2016. - 6 жовт. (№ 38). - С. 5. Доскіпливі знавці інформаційних технологій дослідили, що синонімічний ряд української мови у п'ять разів довший від російської

Якимчук, Любов. Помовка про мов(к)у [Текст] / Якимчук, Любов // Культура і життя. - 2017. - 10 лют. (№5-6). - С. 4-5. Або промова про мову. До чого це я? У Фейсбуку цілий тиждень дискутували, сварилися та жартували щодо проекту закону про мову, який з'явився у відкритому доступі

Список літератури із фондів МСМБ

АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. Курс історії української мови [Текст]: Дожовтневий період. Т.1 / За ред. І.К.Білодіда. - К. : Видавництво АН УРСР, 1958. - 596 с.

АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. Українці: звідки ми і наша мова [Текст] . - К. : Наукова думка, 1993. - 200 с.

Наука про рідномовні обов'язки [Текст]: Рідномовний Катехизис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і широкого громадянства: Науково-популярне видання / Передм. О.Мишанича. - К. : Ярославів Вал, 2014. - 56 с.

Островський, Володимир Іванович. А українською кажуть так... [Текст] / Островський, Володимир Іванович, Островська, Галина Федотівна ; Вст. сл. авт. - Вид. 2-е, доп. й виправл. - Тернопіль : ТзОВ "Терно-граф", 2013. - 456 c.

Книжка "А українською кажуть так..." буде корисною як журналістам, так і вчителям, викладачам ВНЗів, студентам, науковцям, працівникам державних установ і діячам культури,- всім інтелігентним людям, які хочуть зорієнтувати своє мовлення на кращі зразки народної творчості і вийти, нарешті, з-під гіпнозу суржикових стереотипів

Потебня О. Мова. Національність. Денаціоналізація [Текст]: Статті і фрагменти / О. Потебня ; Упоряд і вступ. ст. Ю.Шевельова. - Нью-Йорк : [s.n.], 1992. - 155 с.

Русанiвський, Вiталiй Макарович.  Історія української літературної мови [Текст]: Пiдручник / Русанiвський, Вiталiй Макарович ; Передм. авт.; Худож.О.В.Чичик. - Вид. 2-е, доп., перероб. - К. : АртЕк, 2002. - 424 с.

Уханова, Елена Владимировна. У истоков славянской письменности [Текст] / Уханова, Елена Владимировна; Под ред. И.М.Воробьева; Предисл. авт.; Худож. С.М.Цырульников. - М. : Муравей, 1998. - 240 с.

Інтернет-ресурси

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

http://www.umoloda.kiev.ua – сайт газети «Україна молода»

http://www.kreschatic.kiev.ua – сайт газети «Хрещатик»

http://www.ukurier.gov.ua – сайт газети «Урядовий кур’єр»

http://dt.ua – сайт газети «Дзеркало тижня»

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://vechirniykiev.com.ua – сайт газети «Вечірній Київ»

http://viysko.com.ua – сайт журналу Військо України.

Бібліограф-укладач: Фоміна Н.І.

Відповідальна за випуск: Мілашенко Т.І.

 

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest

НАШІ НАГОРОДИ

Допоможіть молодіжній бібліотеці

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці - Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки): (044) 288-23-36

ВГОРУ