Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою МСМБ було приємним, цікавим та корисним для вас. Будь ласка, допоможіть нам зробити бібліотеку ще краще, дайте відповідь на декілька питань.
Останнє оновлення: 24.06.2019 р.

«День Соборності: від мрії до дійсності»

Бібліографічний список джерел до 100-річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки

 і Західноукраїнської Народної Республіки 22 січня 2019 року

Указ Президента України

Про День Соборності України

1. Відзначати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України.

2. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат та професійних свят" зміну, виключивши абзац другий статті 1.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України                                                                                        П.ПОРОШЕНКО

м. Київ 

13 листопада 2014 року 

№ 871/2014

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/871/2014

Універсал

Директорії Української Народньої Республіки

  Іменем Української Народньої Республіки Директорія оповіщає

народ Український про велику подію в історії землі нашої української.

  3-го січня 1919 року в м. Станиславові Українська Національна Рада Західної Української Народньої Республіки, як виразник волі всіх українців бувшої Австро-Угорської імперії і як найвищий їх законодавчий чинник, торжественно проголосила злуку Західної Української Народньої Республіки з Наддніпрянською Народньою Республікою - в одноцільну, суверенну Народню Республіку.

  Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народньої Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійснити на умовах, які зазначені в постанові Західної Української Народньої Республіки від 3-го січня 1919 року.

  Од нині во-єдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України - Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.

  Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України.

  Од нині є єдина незалежна Українська Народня Республіка.

  Од нині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду.

22 січня 1919 року,

у м.Київі.

Голова Директорії:                                                                             Володимир Винниченко

Члени:       Симон Петлюра

Панас Андрієвський

Андрій Макаренко

Федір Швець

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0004300-19

День Соборності України: історія виникнення традиції й свята

Владислав Верстюк,

заступник Голови Українського інституту національної пам’яті,

доктор історичних наук, профессор

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування. В часи феодального роздроблення земель Київської Русі заклики до спільних дій окремих князів супроводжували літописний період української історії. Образ скривдженої України та православної віри, необхідність її оборони надихав козацькі полки Богдана Хмельницького. В народній пісенній та епічній творчості сакральна Україна завжди уявлялась як єдине тіло від Сяну до Дону.

Відновлення української держави – «української Речі Посполитої» – в сонмі слов'янських народів стало політичним кредо кирило-методіївських братчиків. У маніфесті від 10 травня 1848 р. Головна Руська Рада, перша українська політична організація Галичини, заявила про єдність 15-мільйонного українського народу та його земель, примусово поділених між Російською та Австрійською імперіями і підтримала національні права інших поневолених народів.

У другій половині ХІХ ст. українська інтелектуальна еліта, добре розуміючи всю небезпеку бездержавного існування народу та поділу його території між іншими державами, докладала величезних зусиль для взаєможивлення культур наддніпрянських та галицьких українців. З ініціативи українців-наддніпрянців О. Кониського, Д. Пильчикова та фінансової підтримки Є. Милорадович (Скоропадської) 1873 р. у Львові було створено Літературне товариство ім. Тараса Шевченка. Згодом реорганізоване в Наукове товариство ім. Тараса Шевченка, воно протягом кількох десятиліть виконувало роль національної академії наук, займалося підготовкою української наукової еліти, поширювало гуманітарні знання по обох берегах Збруча.

З кінця ХІХ ст. соборність стає одним з наріжних каменів ідеологічних декларацій, програм та маніфестів новостворених українських політичних партій. 1891 р. молоді українські радикали у Відні, ревізуючи програму Української радикальної партії, писали, що політичні потреби «вимагають, щоби кожна народність, під загрозою загибелі, була зорганізована в самостійний політичний організм: новожитну централістичну державу». Народна Рада, що утворилася у Львові 1885 р., у своїй новій програмі 1892 р. записала: «Ми, русини галицькі, часть народу русько-українського висше 20-ти мільйонового, маючи за собою тисячолітню минувшість історичну, народу, що утративши самодіяльність державну боровся віками за свої права державно-політичні, а ніколи не зрікався і не зрікається прав самостійного народу...». Програма Народної Ради може розглядатись як перша поширена політична програма національних дій. У ній ішлося про необхідність вільного розвитку українців як самостійної слов'янської народності, конституційної оборони її прав і інтересів підйому з економічного упадку, належних умов для греко-католицької церкви, розвитку народної освіти. Практично в той же самий час в Каневі, біля могили Т. Шевченка, члени новозаснованого таємного Братства Тарасівців в своєму політичному маніфесті оголосили, «що Україна була, єсть і буде завсіди окремою нацією, і як кожна нація, так і вона потребує національної волі для своєї праці й поступу». І далі: «Для нас свідомих українців єсть один український народ. Україна австрійська і Україна російська однак нам рідні, і жодні географічні межі не можуть роз'єднати одного народу, і аби була у нас моральна міць, то ні нас не зможкть відірвати від Галичини, ні Галичини від нас, бо ідеї, духху розірвати на два шматки не можна, як нічим не можна спинити Дніпрової течії: вона завжди опиниться у морі, які б перепони не були».

Образ одної, єдиної нероздільної вільної самостійної України «від гір карпатських аж по кавказькі», сформований М. Міхновським 1900 р., став загальновизнаним національним ідеалом, на якому зійшлися політичні сили України початку ХХ ст., в наступні десятиліття ідея соборності залишалась інтегральним чинником і чи не єдиним недискусійним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху.

Перша світова війна створила небезпечний прецедент, поставивши великі маси українців в лави воюючих одна з одною ворожих армій. Одночасно війна, яка обернулася шерегом революцій, створила якісно нові можливості для відновлення української державності та реалізації соборницьких прагнень. Проголошення Центральною Радою Української Народної Республіки стало центральною подією Української революції 1917 – 1921 рр., логічним завершенням довготривалого національно-визвольного руху. IV Універсалом Центральної Ради і на мирових переговорах в Бересті з країнами Четверного блоку УНР твердо заявила про соборницьку перспективу своєї державної політики. Революція 1918 р. в Австро-Угорщині посилила надії українців Наддністров’я на здобуття права власного самовизначення, а факт існування державності на Великій Україні надавав їм упевненості в неминучості об’єднання нації в єдиній Українській Соборній Самостійній Державі.

6 жовтня 1918 р. на урочистому відкритті Державного Українського університету в Києві велике враження на присутніх справив виступ депутата австрійського парламенту д-ра Л. Цегельського, який зокрема виголосив: «Переповнене моє серце почуттям радости і тріумфу! Сьогодні положено найкращий камінець під будучину українського народу. Українська нація прилучилася до європейської культури, і це прилучення є найкращою запорукою, що Україна не загине. Я вірю, я певен в тому, що ви, браття, пригорнете й нас, галичан, до себе...». Злука двох частин одного народу закономірно мусила настати, її передчуття вже оволоділо умонастроями українців.

18 жовтня 1918 р. у Львові сформувалася Українська Національна Рада (УНРада) на чолі з Євгеном Петрушевичем, яка взяла у свої руки владу в західно-українських землях, проголосила, що Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття, які «творять цілісну українську територію, уконституйовуються... як Українська держава». Відповідальність боротьби за державність згуртовувала галицьких українців, змушувала шукати ефективні політичні рішення. УНРада заявили про намір творити національну державність і інкорпоруватися у єдину соборну державу, яка вже існувала на Великій Україні. Ідея соборності українських земель набула державного статусу. Важливим є й факт легітимності завершальної стадії соборницького процесу, який передував Акту Злуки. Ініціатори об'єднавчого руху – Українська Національна Рада та Директорія УНР – ще 1 грудня 1918 року в Фастові уклали Предвступний договір про наміри об'єднати населення і території обох утворень в одній державі: «Правительства обох Республік... уважають себе посполу зобов’язаними цю державну злуку можливо в найкоротшім часі перевести в діло так, щоби в можливо найкоротшім часі обі держави утворили справді одну неподільну державну одиницю».

3 січня 1919 року у Станіславі було ухвалено рішення про злуку, в якому зазначилося: «Українська Національна Рада, виконуючи право самовизначення Українського Народу, проголошує торжественно з’єднання з нинішним днєм Західно-Української Народньої Республіки з Українською Народньою Республікою в одну одноцільну, суверенну Народню Республіку».

УНРада сформувала повноважну делегацію до Києва, яка отримала завдання завершити оформлення об'єднання двох держав. Президент Ради Євген Петрушевич наголошував: «По лінії з'єдинення не було між нами двох думок».

Остаточна процедура оформлення соборності відбулася в Києві 22 січня, в першу річницю проголошення ІУ Універсалу Центральної Ради. В цей день був підписаний і оприлюднений спеціальний Універсал Директорії УНР, який дістав також назву Акту Злуки. Вітаючи січневе рішення УНРади, Директорія урочисто оголосила про те, що: «Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина; Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.

Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України.

Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду».

Про перебіг тих подій у Києві залишили свої свідчення очевидці, на яких посилається у своїй книзі «На схилку віку» Левко Лукасевич. Стоїть морозний день, дерева вкриті інеєм. З самого ранку місто має святковий вигляд. Скрізь національні прапори і транспаранти. На балконах будинків розвішано килими й полотна з яскравими українськими малюнками. Особливо гарно удекоровано Софійську площу та сусідні вулиці. З-поміж них вирізняються будинок, де міститься центральна контора телеграфу, та дім Київського губернського земства. Тут на балконах портрети і погруддя Тараса Шевченка, прибрані національними стрічками, і також прапори. На Тріумфальній арці при вході з Володимирської вулиці до Софійської площі старовинні герби Східної України і Галичини. По всьому майдані на стовпах герби чи не всіх українських губерній і плакати. Об одинадцятій ранку під звуки музики почали йти сюди українські піхотні частини, артилерія та самострільні команди, котрі стали шпалерами з усіх чотирьох боків площі. За військом рушили люди, зібралася велика кількість народу, заповнила всю площу й сусідні вулиці. Чимало з присутніх забралися на дерева, щоб звідти краще побачити дійство. Розміщенням делегацій по місцях та всім церемоніалом свята завідував артист Микола Садовський. Незабаром поперед війська стали нові шереги з учнів, котрі в супроводі вчителів прийшли з національними прапорами і плакатами. З численних делегацій, що прибули на урочистості, першими з явилися службовці залізниць з великим транспарантом, на якому було написано: Слава українським Героям! Опісля надійшли делегації від міністерств та інших установ, були хресні ходи з усіх київських церков.

Духовенство зібралося у Софійському соборі на Службу Божу. Її правив єпископ черкаський Назарій. На майдані стає дедалі тісніше. Займають свої місця члени Галицької делегації, урядовці з головою Ради Міністрів Володимиром Чехівським, делегати Трудового Конгресу, представники Національного Союзу, найвищі цивільні та військові достойники, закордонні дипломати.

О дванадцятій під урочисті звуки дзвонів з Мазепинської дзвіниці й інших церков та гук гармат з Печерська із Софійського собору виходить на площу і стає навколо збудованого там аналою духовенство з хоругвами. У церковній процесії архієпископ катеринославський Агапіт і єпископи: мінський Георгій, вінницький Амвросій, черкаський Назарій, канівський Василь, уманський Дмитрій.

У тиші, що запала на якусь хвилину, здалеку почулися поклики «Слава!» на честь членів Директорії, котрі під'їжджали на автомобілях. Військовий оркестр грає Національний Гімн. Настає найурочистіший момент свята. Акт Соборності розпочав своїм привітанням представник Української Національної Ради, голова Галицької делегації Лев Бачинський, а Лонгин Цегельский зачитав заяву Президії Української Національної Ради і Державного Секретаріату про волю ЗУНР об'єднатися в одну Українську соборну державу. Цю заяву всі учасники сприйняли довготривалими оплесками.

Промовляв голова Директорії Володимир Винниченко, а професор Федір Швець виголосив текст Універсалу Соборності. Після цього архієпископ Агапіт відслужив з духовенством молебень у намірах українського народу й Української держави. Відбувся військовий парад галицького легіону Січових Стрільців, якими командував полковник Євген Коновалець.

Наступного дня Акт злуки був схвалений Конгресом Трудового народу України. Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі. Він став яскравим фіналом складного і тривалого шляху українців до консолідації етносу, перетворення його в єдину політичну націю, а також об'єднання території його споконвічного проживання в межах єдиної української держави.

У реальних обставинах 1919 р., коли Україна опинилась оточеною колом фронтів, УНР не вдалося відстояти. Об'єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам'яті українського народу. В українській суспільно-політичній думці ХХ ст. Україна інтерпретувалася лише як соборна держава. Етнонаціональна консолідація спиралася на такі засадничі підвалини, як спільне історичне минуле, спорідненість етнокультурних процесів, єдиний національно-визвольний рух ідеали свободи і незалежності. Іншими словами соборництво відіграло і відіграє роль наріжного каменя сучасної української національної ідеї, важливої складової становлення української політичної нації. Не випадково в роки радянської влади про подію 22 січня 1919 р. публічно не згадувалося, вона була табуїзована. Проте в пам'яті народу залишалася живою, 1990 року на її честь Народний рух України організував живий ланцюг від Львова до Києва, який окрилив і надихнув Україну, змусив повірити у власні сили і перестати боятись режиму.

Прикметно, що день Соборності припадає на період великої радості від Різдва Христового, радості людини , що благоговіє перед таїною Спасіння, переживає чудо великого оновлення. Утвердження єдності народу у соборній державі, чуття великої родини як у далекому 1919, так і сьогодні завжди було і є чудом оновлення.

https://eukraina.com/publ/human_development/den_sobornosti_ukrajini_istorija_viniknennja_tradiciji_j_svjata/6-1-0-185

Бібліографія статей

(подано в зворотній  хронології статей)

2018

Україна. Верховна Рада. Про відзначення 100-річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки та проведення Всеукраїнської eстафети єднання [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/307565 : постанова ВР України від 5 вересня 2018 року. № 2521-VІІІ / Інф. "ГУ" // Голос України. - 2018. - 15 вер. (№173). - С. 4.

Віхров, Максим. Урок двох воєн за Донбас [Текст]: про те, на чому тримається соборність і що крім Росії загрожує Україні сьогодні / Віхров, Максим  // Український тиждень. - 2018. - 23-29.11 (№ 47). - С. 20-21. Тема соборності завжди посідала чільне місце в історії української державницької думки, а у 2014-му несподівано перейшла в розряд суто практичних і до того ж нагальних проблем. Після анексії Криму та окупації частини Донбасу українська державна еліта дізналася, наскільки небезпечним є безлад, який через недбальство або зумисне творили її попередники. Але минав час, і готовність Києва зміцнювати соборність зменшувалася разом з інтенсивністю бойових дій на Донбасі. Тим часом крапка в боротьбі за цілісність України не поставлена

Вовк, Лора. Обстояти суверенітет допоможе тільки єдність [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/obstoyati-suverenitet-dopomozhe-tilki-yednist/: Президент привітав націю із Днем Соборності, закликаючи вчитися на помилках історичних подій / Вовк, Лора // Урядовий кур`єр. - 2018. - 23 січ. (№15). - С. 2. Минуло століття, як Україна оголосила про свою незалежність, виплутавшись із лещат Російської імперії. 22 січня 1918 року асоціюється в істориків із перемогою в протистоянні російській пропаганді. Нині, відзначаючи цей ювілей та День Соборності, наша нація всоте доводить, що самостійні українці були, є й будуть. День Соборності бере початок з 1919 року, коли на Софійській площі в Києві проголошували Акт возз’єднання (злуки) Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Офіційні врочистості у столиці тривали весь день

Ковальський, Валентин. Подвійне свято України [Текст]: IV Універсал та Акт Злуки заклали підгрунтя незалежної держави / Ковальський, Валентин // Вечірній Київ. - 2018. - 18 січ. (№3). - С. 9. Ця подія вплинула на подальший розвиток не лише політичних процесів, а й національної свідомості

Шевчук, Юліана. Наша сила - у згуртованості та мудрості [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/298778  / Шевчук, Юліана // Голос України. - 2018. - 20 січ. (№13). Цей день не буде вихідним, але події, які відбулися сто років тому, - Українська революція, здобуття, але потім, на жаль, і втрата української держави через внутрішні чвари та протистояння - змушують усіх нас, від Львова до Донбасу, Криму та Полісся, незалежно від національності за походженням, культурних та релігійних традицій, мови, якою розмовляємо у побуті, - зупинитися, оглянутися і замислитися над уроками історії, і що робити далі, аби не втратити головне надбання - самостійну незалежну державу, в якій сам собі господар, а не маріонетка в чужих руках. Саме тоді, у далекому буремному 1918-му, поняття Україна вперше за декілька століть перетворилося із суто географічного на політичне - Українська Народна Республіка була офіційно визнана рядом держав. Об’єднанню УНР та ЗУНР передувало підписання 22 січня 1918 року Четвертого Універсалу Центральної Ради, за яким Українська Народна Республіка була визнана суверенною і незалежною державою. Саме 22 січня 1919 року завершився процес об’єднання України

2017

Брухаль, Галина. Його протест - то сама правда [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/282966: до Дня Соборності України / Брухаль, Галина // Голос України. - 2017. - 21 січ. (№12). - С. 3, 5. 39 років тому, напередодні чергової річниці Дня Соборності України, Олекса Гірник, український патріот із прикарпатського міста Калуша, спалив себе на Чернечій горі в Каневі, біля могили Тараса Шевченка, на знак протесту проти політики зросійщення України та українського народу. Йому було 66. Позаду - польські тюрми та радянські концтабори під Норильськом і Магаданом. А ще - невгамовне сумління, яке спонукало продовжувати боротьбу. 18 січня 2007 року згідно з указом Президента № 28/2007 «За проявлену мужність і самопожертву в ім’я незалежної України Олексі Миколайовичу Гірнику присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням державного ордена. 21 січня 2009 року на Чернечій горі у Каневі відбулося врочисте відкриття пам’ятного знака нескореному протестанту

Васильчук, Сергій. Воєдино навіки [Текст] = http://viysko.com.ua/weunitedukraine/voyedy-no-naviky/ / Васильчук, Сергій // Військо України. - 2017. - № 1. - С. 40-43. У січні 1919 року в Києві на багатотисячному зібранні людей було проголошено Акт злуки українських земель. Майже сто років минуло відтоді, українцям довелося пережити чимало страшних і трагічних подій, та, ставши єдиною і неподільною, Україна зуміла вистояти й здобути омріяну державність

Єдині тіло та душа [Текст] / Інф. "ВК" // Вечірній Київ. - 2017. - 19 січ. (№2). - С. 17. У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживавв як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель

Зінченко, Руслана. Єдина і неподільна [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19450/index.php?n=34403 / Зінченко, Руслана // Сільські вісті. - 2017. - 20 січ. (№5). - С. 1. 22 січня Україна відзначає День Соборності. Саме цього дня 1919 року був проголошений Акт возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Нагадаємо, як це було...

Лавренюк, Сергій. «Ой, що в Софійському заграли дзвони, затремтіли...» [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/282960: 22 січня - День Соборності України / Лавренюк, Сергій // Голос України. - 2017. - 21 січ. (№12). - С. 1, 4-5. Цього року виповнюється 100 літ із початку Української революції 1917-1921 років. І саме на 22 січня припадають дві найважливіші для України історичні дати: цього дня 1918 року ІV Універсалом Української Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки, а наступного, 1919 року, на столичному Софійському майдані відбулась ще одна вагома подія - об’єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в одну державу. Як Центральна Рада, гетьман Павло Скоропадський, Директорія УНР та Українська Національна Рада Західно-Української Народної Республіки боролися за соборність українських земель

«Однині воєдино зливаються...» [Текст]: майже сто років тому в Києві вперше проголосили незалежність / Інф. "ВК" // Вечірній Київ. - 2017. - 19 січ. (№2). - С. 1, 8. Восени 1917-го, за ініціативи Євгена Коновальця було сформовано Галицько-буковинський курінь січових стрільців,який незабаром перетворився на одну з найбоєздатніших частин армії УНР. Через декілька місяців (9 січня 1918 року) Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку незалежною державою. А 22 січня 1919 року на Софійському майдані представники УНР і ЗУНР об'єдналися в єдину незалежну державу

Чепурний, Василь. Три пориви до злуки [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/282866: до Дня Соборності України / Чепурний, Василь // Голос України. - 2017. - 20 січ. (№11). - С. 4. У ХХ столітті принаймні тричі українці намагалися вибороти незалежність, і завжди чернігово-сіверці виступали суголосно з усією Україною, дивлячись винятково на Київ і ніколи - на Москву.

Шот, Микола. Соборність - це єдність наших земель [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/sobornist-ce-yednist-nashih-zemel/: у Львові пройдуть Мостом єдності, на Тернопіллі - через Збруч, а луганчани відправлять смс із привітаннями на той бік Сіверського Дінця / Шот, Микола, Особова, Олена // Урядовий кур`єр. - 2017. - 21 січ. (№12). - С. 2. «Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України», - ці слова Акта Злуки двох українських республік (УНР і ЗУНР) в одну самостійну соборну Українську державу звучали 98 років тому. Ця подія історично-визначальна, незабутня для українців. Разом із цією датою святкуватимемо 22 січня і День Соборності України. На Львівщині й Тернопіллі з цієї нагоди організують чимало урочистих заходів

2016

Бірченко, Михайло. Сила в єднанні [Електронний ресурс] = http://viysko.com.ua/weunitedukraine/sy-la-v-yednanni/: 97-ма річниця Соборності України / Бірченко, Михайло // Військо України. - 2016. - №1. - С. 46-48. 22 січня 1919 року представники двох держав - Української Народної Республіки і Західно-української Народної Республіки урочисто проголосили в Києві на Софійському майдані Акт Злуки. Ця подія назавжди увійшла в новітню історію держави як символ волевиявлення народу на шляху до політичної та економічної незалежності, до соборності, об’єднання земель, на яких протягом століть жили наші предки

Громенко, Сергій: "Соборність - це процес" [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2761/163/96446/: історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті - про «інфраструктуру єдності» та ініціативи УІНП до 25-річчя відновлення української державності / Розмовляла Ярослава Музиченко // Україна молода. - 2016. - 21 січ. (№8). - С. 6. 22 січня ми традиційно відзначаємо День соборності. Наразі, коли є загроза для територіальної цілісності держави, ця дата для нас є особливо важливою. Єдиною на сьогодні державною установою в Україні, яка систематично і планово працює над об’єднанням громадян різних поколінь, різних віросповідань, політичних поглядів, різного рівня освіти довкола ідеї спільної історії нації є Український інститут національної пам’яті. Він не є науковою установою, а радше популяризує ті дослідження, які вже здійснені науковцями, та розставляє певні акценти, які свого часу з якихось причин було зміщено.

Наконечна, Людмила. «Однині воєдино...» [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/263483 / Наконечна, Людмила // Голос України. - 2016. - 22 січ. (№11). - С. 4. 97 років з часу проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР, коли мрія українського народу жити однією родиною на своїй землі в єдиній державі, не розділеній кордонами, не розшматованій сусідами, була так близько. Тоді їй не судилося здійснитися. Потрібні були десятиліття, щоби наша держава здобула реальну незалежність. Як і 97 років тому, проходимо через випробування, аби зберегти суверенітет і цілісність держави. Як і тоді, гинуть кращі сини України. Якщо кажуть, що історія розвивається по спіралі, то які паралелі між цими двома подіями? Що зробити, щоби не повторити помилок минулого?

Піддубняк, Василь. Єднаймося, борімося! [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19339/index.php?n=30276: 22 січня - День соборності України / Піддубняк, Василь // Сільські вісті. - 2016. - 22 січ. (№7). - С. 1. Не втратили своєї первозданної актуальності рядки з Четвертого універсалу Центральної Ради, підписаного 22 січня року 1918-го: «Однині народ український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду». Того далекого морозного дня, коли була проголошена суверенна і незалежна держава - Українська Народна Республіка, в душі і серця людей сама доля захлюпнула омріяне здавен ярове божественне тепло - тепло Єдності і Свободи.

Сюндюков, Ігор. Соборнiсть: нове прочитання.  [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/podrobyci/sobornist-nove-prochytannya: уроки Злуки для сьогоденної України / Сюндюков, Ігор // День. - 2016. - 22 січ. (№9-10). - С. 6. День Злуки, що його українці святкують 22 січня, - один із тих гострих, жорстких, ба більше - кривавих історичних уроків, які воістину забуттю не підлягають. Кожен народ, який хоч трохи відчуває себе громадою вільних людей мріє про державну єдність. Українці спробували реалізувати цю заповітну мрію у 1918-1921 роках

Чорна, Світлана. Обороняючи власну землю, гідність і минуле [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/263484 / Чорна, Світлана // Голос України. – 2016. – 22 січ. (№11). – С. 5. 22 січня 1919 року - знаменна та визначальна дата в українській історії. Тоді у Києві, на синьо-жовтій Софійській площі, було проголошено договір про возз’єднання в соборну самостійну державу Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки

Інтернет-ресурси

http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua - сайт газети «День»

http://www.silskivisti.kiev.ua/ - сайт газети «Сільські вісті»

http://www.umoloda.kiev.ua/ – сайт газети «Україна молода»

http://www.ukurier.gov.ua - сайт газети «Урядовий кур’єр»

http://viysko.com.ua/ - сайт журналу «Військо України»

https://tyzhden.ua - сайт журналу «Український тиждень»

http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/172doc.php Павло Гай-Нижник. Акт Злуки УНР і ЗУНР:

https://blogs.korrespondent.net/blog/events/3458119/ Злука ЗУНР і УНР. Акт Соборності. 19 декабря 2014

https://ukr.segodnya.ua/ukraine/ukraina-otmechaet-den-sobornosti-99-let-let-vossoedineniya-strany-1106597.html Україна відзначає День соборності: що потрібно знати про свято

https://gazeta.ua/articles/history/_96-rokiv-tomu-na-sofijskij-ploschi-v-kiyevi-urochisto-progolosili-akt-zluki-ukrayinskih-zemel/605212 Акт Злуки українських земель

https://ru.calameo.com/read/0052737124240637eca11 Солдатенко В. Українська Соборність: ідея і іі реалізації

https://dilovyi.info/sogodni-ukrayina-vidznachaye-den-sobornosti/ Україна відзначає День Соборності

http://tsdazu.gov.ua/index.php/ua/online/47-all/668--l-r.html Центральний державний архів зарубіжної україніки Документальна виставка «До Дня Соборності України»

Бібліографи укладачі: Фоміна Н.І., Мілашенко Т.І.

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Допоможіть молодіжній бібліотеці

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці - Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки): (044) 288-23-36

ВГОРУ