Останнє оновлення: 14.08.2017 р.

«Як тебе не любити…» (До Дня Києва та 1530 річного ювілею міста)

травень, 2012 р.

Тематичний бібліографічний покажчик

До Дня Києва та 1530 річного ювілею міста

Випуском тематичного бібліографічного покажчика: «Як тебе не любити…» бібліотека долучає Вас до святкування знаменних ювілеїв:
- 1530-річчя Києва,
- 50-річчя пісні «Києве мій»
- вшанування пам`яті авторів пісні - поета Дмитра Луценка і композитора Ігоря Шамо.

А ще
2012 рік - це рік «ЄВРО». І святкування Дня Києва покаже культурно-мистецькі, спортивні, інвестиційні можливості української столиці та стане генеральною репетицією «ЄВРО 2012»

 

 

Видання складається з розділів:

День Києва - традиційне свято, яке відзначається з кінця 80-х років. За офіційним календарем Київ зустрічає свою 1530-ту річницю, а за свідченням багатьох поважних учених - давнішу, щонайменше на тисячоліття

Київ. Київська міська державна адміністрація. Про святкування Дня столиці та Дня Києва, присвячених 1530-річчю заснування міста Києва [Текст] =
http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4087/doc/1337337188.html:
Розпорядження № 551 від 5 квітня 2012 року / Інф. "Хрещатик" // Хрещатик. - 2012. - 18 трав. (№67). - С. 5-6

Гуніна, Олександра. Столиця святкує [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4088/art/1337628084.html: своє 1530-ліття Київ відзначатиме протягом двох тижнів / Гуніна, Олександра // Хрещатик. - 2012. - 22 трав. (№68). - С. 4. У Києві уже почали відзначати 1530-літній день народження міста. Адже відсвяткувати таку значну дату за 3-4 дні, як це було раніше, неможливо через велику кількість запланованих заходів. Цьогорічне святкування розпочалося у суботу, 19 травня, на Майдані Незалежності "Огошоу" Руслани Лижичко, що пройшло в рамках Всеукраїнського туру "Вболівай з найкращим!". "Хрещатик" презентує читачам детальну програму відзначення ювілею міста, яку представили днями у КМДА. Як відзначив голова КМДА Олександр Попов, наразі підготовка до святкування 1530-річчя Києва вийшла на фінішну пряму. "У столиці заплановано проведення 336 заходів у всіх районах міста. Захід дуже широкомасштабний, тож провести його за 3-4 дні, як ми це робили раніше, неможливо. Тому заплановану програму будемо реалізовувати як мінімум два тижні, до початку Євро-2012",- розповів Олександр Попов

Знаменський, Валентин. Столиця відзначає свій ювілей [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4087/art/1337278667.html: з нагоди святкування Дня Києва на мешканців чекає розмаїття цікавих заходів / Знаменський, Валентин // Хрещатик. - 2012. - 18 трав. (№67). - С. 2. З нагоди відзначення 1530-річчя Києва та до Дня столиці у місті відбудеться велика кількість різноманітних святкових заходів. Серед них урочистості з нагоди відзначення киян-переможців у різних конкурсах та проектах, а також низка мистецьких та розважальних подій на будь-який смак. Тож кожен охочий зможе знайти для себе забаву у ці дні. Загалом у день народження міста 26 та 27 травня в усіх куточках столиці відбудеться понад 50 святкових заходів

Марків, Наталка. Генеральна репетиція Євро-2012 [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3882/art/1303150073.html: цьогорічний День Києва покаже культурно-мистецькі, спортивні та інвестиційні можливості української столиці / Марків, Наталка // Хрещатик. - 2011. - 19 квіт. (№57). - С. 2. Більшість інвестиційних проектів, культурно-мистецьких акцій і спортивних подій, які відбуваються у Києві впродовж останніх кількох років, так чи інакше співвідносяться із проведенням у місті футбольних матчів Євро-2012. День Києва, вважають чиновники, стане своєрідною генеральною репетицією цього дійства і покаже потенціал української столиці у багатьох галузях

«Києве мій».
Гімну столиці України - 50 років.

Слова Дмитра Луценка
Музика Ігоря Шамо

Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій...
Як тебе не любити,
Києве мій!

В очі дивляться канни,
Серце в них переллю.
Хай розкажуть коханій,
Як я вірно люблю.
Буду мріяти й жити
На крилах надій...
Як тебе не любити,
Києве мій!

Спить натомлене місто
Мирним, лагідним сном.
Ген вогні, як намисто,
Розцвіли над Дніпром.
Вечорів оксамити,
Мов щастя прибій...
Як тебе не любити,
Києве мій!

Історія пісні «Києве мій»

У 1976 році Дмитро Луценко і Ігор Шамо стали лауреатами Шевченківської премії за цілий ряд пісень, і за «Києве мій також».. За два роки до цього Дмитро Омелянович отримав звання “Заслужений діяч мистецтв України”.

 

 

 

 

Пісні серця (2004)

Бібліографія

Пісні серця. «Києве мій» [Електронний ресурс] / YouTube. – Електрон.дані. – 2005-2012. – Режим доступу:http://www.youtube.com/watch?v=oFEwaN6XbN0Dsltj. – Загол. з титул.екрану. Документальний цикл кіностудії "Контакт" та каналу "1+1" про історії написання 10 найвідоміших українських пісень. Про пісню "Києве мій" (Ігор Шамо - Дмитро Луценко).

Франко, Вероніка. Красиві історії про улюблені пісні [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/129438  / Франко, Вероніка // День. - 2004. - 17 груд. (№231). - Канал «1+1» спільно зі студією «Контакт» пропонує принципово новий підхід до сталої традиції - він представляє проект за назвою «Пісні серця». Ідея шестисерійного циклу, що оповідає про найвідоміші українські пісні післявоєнних років, належала продюсеру Ларисі Роднянській (1938-2004), яка понад 10 років очолювала студію документального фільму «Контакт». Цикл «Пісні серця» - найбільш поетичний проект «Контакту». Автори зупинилися на класичних популярних піснях і про кожну з них зробили відеоесе. Кожній пісні присвячено окремий фільм, який розповідає про її створення і пропонує глядачам живе, цікаве інтерв’ю з родичами, друзями українських поетів і композиторів. Кожна пісня народжувалася у певний період часу, і цьому чинникові творці циклу приділяють велику увагу. Наприклад, 1962 року коли з’явилася пісня «Києве мій», в житті Києва відбувся цілий ряд яскравих культурних подій - того року місто відвідали балет Баланчина з Америки, французький філософ Жан-Поль Сартр зі своєю дружиною. Цим проектом телеканал логічно продовжує давно розпочату роботу зі збереження для майбутніх поколінь українських культурних цінностей

Композитор Ігор Шамо

Шамо Ігор (1925 - 1982)Автору гімну «Києві мій» і ще трьохсот пісень, симфоній, камерних творів, опер, музики до фільмів, по яким можна скласти музичну енциклопедію України, «композитору з Божої ласки» - так за життя називали Ігоря Шамо - виповнилось би 85 років

Усе життя Ігоря Наумовича Шамо було пов’язане з Києвом - містом, де він народився, навчався, де творив свою музику і яке безмежно любив. У його родині не було музикантів, але завжди любили пісню. У десять років Ігор почав навчатись у Київській музичній школі для обдарованих дітей (нині Школа ім. М. Лисенка), а його однокурсниками були Френкель, Шаїнський, Левітова, Юделевич.

Дуже скоро пісні Ігоря Шамо стали народними, а улюблену - «Києве мій» нещодавно після кількох конкурсів, у яких взяли участь чимало маститих і знаменитих сучасників, нарешті оголосили Гімном столиці України (офіційно). А неофіційно вона вже давно є візитівкою Києва.

Збереглося інтерв’ю про створення знаменитої пісні «Києве мій», яке композитор та автор слів - Дмитро Луценко дали ще за свого життя: «Як була написана ця пісня? Ну, звичайно, знайти такі слова, які стали б крилатими, дуже важко, особливо в пісні. Ці слова - «Як тебе не любити, Києве мій» - знає кожен із нас. Коли ми з Дмитром ходили на кручах Дніпрових і думали про те, як би написати таку пісню, з чого починати, десь якось ми почули слова, які хтось промовив «Як таке місто не любити?» - і з’явилися слова: «Як тебе не любити». Рецептів створення пісень не може бути. Єдине, що можу сказати: нам дуже приємно, що ця пісня пройшла випробування часом».

Бібліографія статей

(бібліографія статей подана за алфавітом авторів)

Зінченко Н. Залюблений у Київ [Текст]: таким пам'ятають Ігоря Шамо рідні і друзі, колеги-композитори і музиканти, артисти і поети / Н. Зінченко // Хрещатик. - 2005. - 22 квіт. (№59). - С. 5. Цього року композиторові Ігорю Шамо виповнилося б вісімдесят. Ігор Шамо народився в Києві 80 років тому, і пізніше прославив це місто назавжди: піснею «Києве мій» на слова Д. Луценка. Під час Другої світової війни Ігор Наумович захищав Батьківщину від фашистських загарбників. 1951 р. він закінчив Київську консерваторію по класу композиції в одного з відомих українських композиторів нашого часу - професора Б. Н. Лятошинського. Внесок композитора в українську культуру був винагороджений визнанням: І. Шамо - заслужений діяч мистецтв УССР, народний артист УССР (1975), лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1976).

Кульова, Віра. Маестро, який прославив нашу столицю [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/293715: у Національній філармонії відзначили ювілей Ігоря Шамо / Кульова, Віра // День. - 2010. - 17 трав. (№46). Автору гімну «Києві мій» і ще трьохсот пісень, симфоній, камерних творів, опер, музики до фільмів, по яким можна скласти музичну енциклопедію України, «композитору з Божої ласки» - так за життя називали Ігоря Шамо - виповнилось би 85 років. Усе життя Ігоря Наумовича Шамо було пов’язане з Києвом - містом, де він народився, навчався, де творив свою музику і яке безмежно любив. Дуже скоро пісні Ігоря Шамо стали народними, а улюблену - «Києве мій» нещодавно після кількох конкурсів, у яких взяли участь чимало маститих і знаменитих сучасників, нарешті оголосили Гімном столиці України (офіційно). А неофіційно вона вже давно є візитівкою Києва

Невінчана, Тамара. Київський вальс Ігоря Шамо [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/138011: кілька невідомих сторінок творчості до ювілею композитора / Невінчана, Тамара // День. - 2005. - 1 черв. (№96). Минуло 80 років з того похмурого холодного лютневого дня, який приніс нашій землі одну з найсонячніших і найпривабливіших особистостей українського музичного мистецтва - Ігоря Наумовича Шамо. Триста пісень написано композитором. Саме за пісенну творчість він відзначений Національною премією України імені Тараса Шевченка, а згодом званням народного артиста України. І він дійсно був народним, тому що його пісні любили всі. Його балади «Фронтовики», «Перекличка» або «Стоїть над Волгою курган» хвилюватимуть завжди, як і романтично піднесені «Невідкриті острови» або «Пісня про щастя». І завжди житимуть радість і сум його маленьких шедеврів - «Проводжала мати», «Три поради», «Осіннє золото». Не кажучи вже про чудовий «Києве мій», що є музичною емблемою нашої столиці. Мабуть, так влаштоване життя, що повне щастя недосяжне. Доля відпустила йому тільки 57 років. Закінчився тільки земний шлях митця, але невмирущою є музика, яку він залишив нам у спадок

Червінський Д. Зачарована душа [Текст] / Д. Червінський // Культура і життя. - 2005. - 5 бер.(№9-11). - С. 4.

Скрипичный ключ, Музыка

Основні твори І. Н. Шамо

Твори для музичного театру

1978 «Ятранські ігри». Хор-опера у 2-х діях для квартету солістів та мішаного хору a capella. Лібретто і вірші В. Юхимовича К., 1981

Симфонічні твори

1951 Концерт-балада для фортепіано з оркестром, Рукопис
1954 «Фестивальна сюїта» Партитура. К.,1963
1956 «Молдавська поема-рапсодія» Партитура. К.,1961
1963 «Флуєраш». Симфонічна картина, Рукопис
1964 Симфонія №1 для струнного оркестру Партитура. М.,1968
1967 «Симфонієта-концерт» для камерного оркестру Партитура. М.,1972
1967 Увертюра «Комсомолія» Партитура. К.,1970
1968 «Камерна сюїта» Партитура. К.,1973
1969 «Театральний калейдоскоп», сюїта для струнного оркестру Партитура. М. 1976
1971 «Вечірня музика» Партитура. К., 1976
1972 «Сюїта-варіації», Рукопис
1975 Симфонія № 3 «Пам’яті героїв Великої вітчизняної війни» для струнного оркестру Партитура. К., 1978
1975 «Ранкова музика», Рукопис
1977 Концерт для флейти і струнного оркестру Партитура. К.,1980
1981 Концерт для баяна і струнного оркестру, Рукопис

Вокально-симфонічні твори

1948 «Дума про три вітри». Кантата на вірші П. Тичини, Рукопис
1961 «Співає Україна». Кантата на вірші Д. Луценка К., 1961
1980 «Ленін». Кантата-ораторія на вірші В. Маяковського, Рукопис
1981 «В каждом сердце голос Родины». Кантата на вірші А. Демиденка, Рукопис
1981 «Весна Родины». Кантата на вірші А. Демиденка, Рукопис
1982 «Скоморошины». Ораторія на вірші В. Куринського, Рукопис

Камерно-інструментальні твори

1946 «Прелюдії», «Юмореска» для фортепіано К., 1955
1947 Фортепіанне тріо, «Дві токкати», «Варіації-фантазія», Рукопис
1948 «Українська сюїта» для фортепіано М., 1951
1949 «П’ять мініатюр» для фортепіано, Рукопис
1950 Соната для скрипки та фортепіано, Рукопис
1954 «Пісні друзів». Сюїта для фортепіано К., 1954
1955–1962 Чотири струнних квартети: Квартет №1 «Український», Квартет №2 «Дружба», Квартет № 3, Квартет №4 К., 1958 М., Рукопис
1958 Фортепінний квінтет, «Класична сюїта» для фортепіано М., 1958
1959 «Картины русских живописцев». Сюїта для фортепіано К., 1973
1960 «Тарасові думи». Сюїта для фортепіано К., 1965
1961 «Український квартет» для дерев’яних духових інструментів К., 1961
1962 «12 прелюдій» для фортепіано К., 1964
1972 «Гуцульські акварелі». Сюїта для фортепіано К., 1972
1973 «Танцювальна сюхта» для фортепіано К., 1974
1977 10 концертних п’єс для бандури К., 1979
1980 «Болгарський квартет» (№ 5), Рукопис
1981 «Мальчиш-Кибальчиш». Фортепіанний цикл, Рукопис
1981 «Меридіани» (сім п’єс для струнного квартету), Рукопис

Камерно-вокальні твори

1950 «Медоцвіти». Вокальний цикл на вірші А. Малишка К., 1972
1958 «Любовь». Вокальний цикл на вірші Р. Бернса К., 1969
1959 10 романсів на вірші Т. Шевченка К., 1961
1960 «Поэмы о Ленине». Цикл романсів на вірші Р. Рзи К., 1960
1966–1967 «Десять балад про любов» на вірші А. Слісаренка К., 1974

Хори без супроводу

1958 Чотири хори на вірші І. Франка М., 1958
1964 «Карпатська сюїта» К., 1964
1980 10 хорів a capella на вірші українських поетів, Рукопис

Пісні (цикли та збірники)

1950–1982 «Вибрані пісні» К., 1966
«Країна Комсомолія» К., 1967
«Пісні рідного краю» («Барвінки») для народного хору К., 1967
«Пісні про юність, дружбу та любов» К., 1970
«Лирические песни» М., 1973
«Ровесник» М., 1975
«Пісні з кінофільмів» К., 1976
«Товариш Пісня» К., 1974
«Комсомольське серце», Рукопис
«Песни полум’яних літ», Рукопис
«Незабутнє» К., 1978
«Першопрохідці», Рукопис

Музика до художніх фільмів

1952 «Максимка», Київська кіностудія ім. О. Довженка
1954 «Андрієш», «Командир корабля»
1955 «Матрос Чижик»
1956 «Море зовет», «Мальва»
1957 «Гори, моя звезда»
1958 «Чрезвычайное происшествие»
1960 «Вдали от Родины»
1961 «Лісова пісня»
1962 «Квітка на камені»
1963 «Бухта Елена»
1966 «Их знали только в лицо»
1967 «Западня»
1969 «Познай себя», студія «Укртелефільм»
1971 «Ніч на світанку» (6 серій)
1972 «Черный капитан», Київська кіностудія ім. О. Довженка
1973 «Как закалялась сталь» (6 серій)
1977 «Тачанка з півдня»
1979 «Карпати-Карпати» (2 серії)
1980 «Від Буга до Вісли» (2 серії)
1981 «Танкодром»

Музика до театральних вистав

1947-1979 О. Кобилянська. «У неділю рано зілля копала», Чернівецький музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської
А. Сафронов. «Кар’єра Бекетова», Київський академічний український драматичний театр ім. І. Франка
П.Карпенко-Карий. «Безталанна»
О.Коломієць. «Горлиця»
«Планета Сперанта»
«Перший гріх»
«Голубі олені»
«Кравцов»
О. Корнійчук. «Сторінка щоденника» «Правда»
В. Зарудний. «Пора жовтого листя» «Тил»
В. Шекспір. «Макбет»
К. Гольдони. «Брак по конкурсу», Киевский академический русский драматический театр им. Л. Українки
Б. Лавренев. «Разлом»
В. Панова. «Встречи поздние, встречи ранние»

Поет Дмитро Омелянович Луценко

«Творчість Дмитра Луценка сіяла добро»
/Вадим Крищенко/

15 жовтня 2011 року виповнилося 90 років з дня народження поета-пісняра, заслуженого діяча мистецтв Української РСР, лауреата Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка Дмитра Омеляновича Луценка. Враховуючи визначний внесок Дмитра Луценка у розвиток національної культури Верховна Рада України прийняла Постанову про урочисте відзначення 90-річчя поета

 

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3500-17 Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 90-річчя з дня народження Дмитра Луценка» від 14 червня 2011 року N 3500-VI

На виконання постанови Верховної Ради України «Про відзначення 90-річчя з дня народження Дмитра Луценка» від 14 червня 2011 року № 3500-УІ ,випущено Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, за програмою «Українська книга» 2011 року, книжку Дмитра Луценка «Дарую людям пісню». Збірка включає пісні та ноти. Це видання вийшло тиражем 1000 примірників для бібліотек України

Коротка біографія

Народився Дмитро Луценко 15 жовтня 1921 року у с. Березова Рудка, тепер Полтавської області. З дитинства знав багато народних пісень, які чув від батька та гостей. Ще в ранньому дитинстві зачарувала його народна пісня.

В одинадцять років пізнав, що таке голод. Одразу після голодомору 1932-1933 років підлітком виїхав на Донбас, працював на шахтах, навчався в гірничопромисловому технікумі. 1938 року вступив до Київського гідромеліоративного інституту. Далі – напівголодні студентські роки у Києві…

З 1939 року зовсім молодого Луценка призвано до лав Червоної армії. Далі - фронт. 8 травня 1945 року отримав контузію на фронті, а потім аж до листопада пролежав в німецькій лікарні.

Деякий час працював у дивізійній газеті «За победу». За часи війни був нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями. Після госпіталю повертається в інститут. Працює в «Сільських вістях» та «Молоді України».

Дарунок долі – щире та вірне кохання. Листопадового вечора 1945 року, молоді журналісти кількох українських газет вирішили поспілкуватися з читачами на одному імпровізованому святі. Саме там і познайомилися Тамара Іванівна та Дмитро Омелянович. Спогади дружини: «Сам Бог тільки відає, чим приворожив мене він. І на все життя…” Через п’ять днів після цієї зустрічі вони розписалися.

Творчим покликанням поета стала українська пісня. Образи його пісень взяті із самого життя, барви – від квітів, трав і рік, українського неба. Його поезія близька кожному, тому й полюбилася людям .Не дарма молоде покоління вважає ці пісні  народними.

Перша збірка Луценка «Дарую людям пісню» побачила світ лише 1962 року, коли йому було вже за сорок. А вже наступного року Луценко став членом Спілки письменників України.

Він співпрацював з композиторами Платоном Майбородою, Ігорем Шамо, Левком Ревуцьким, Олександром Білашем, Володимиром Верменичем, Анатолієм Пашкевичем, Олексієм Екімяном, К. Мясковим, І. Покладом, С. Сабодашем та ін. Разом з ними створив багато популярних пісень - усього понад 300. Пісні на його слова співали та співають Д. Гнатюк, А. Мокренко, Д. Петриненко, Н. Матвієнко, Б. Сташків, хорова капела «Думка», Державний український народний хор ім. Григорія Верьовки. Твори перекладені білоруською, казахською, таджицькою, молдовською, англійською, німецькою, французькою та іншими мовами.

1976 року разом з композитором І. Шамо удостоєний Державної премії УРСР ім. Тараса Шевченка за пісні «Балада про братерство», «Києве мій», «Стоїть над Волгою курган», «Зачарована Десна», «Пісня про щастя», «Не шуми, калинонько», «Фронтовики». Преміальні гроші передали до дитячих будинків Києва. За два роки до цього Дмитро Омелянович отримав звання “Заслужений діяч мистецтв України”.

У 1978 році побачила світ книга російських перекладів віршів «Хлеб и песня». Відомі збірки його поезій: «Незакінчена соната», «Як тебе не любити», «Добрість», «Пахучий хліб», «За Березовою Рудкою», «Коли ти зі мною», «Березовий дзвін», «Вибране», «Дороги спадщини», «Усе любов’ю зміряне до дна», «А я люблю, люблю…». За творчу діяльність був нагороджений орденом Дружби народів.

Був підкошений “мирним атомом” – після виступів перед ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС Дмитро Луценко практично не виходив з лікарні. Помер від восьмого інфаркту 16 січня 1989 р. в Києві.

Похований на Байковому цвинтарі. На вшанування пам’яті у селі Березова Рудка встановлено меморіальну дошку. У сільському краєзнавчому музеї відкрито кімнату-музей поета. 1998 року його іменем було названо середню школу № 197 у м. Києві, де митець не раз виступав. 19 травня того ж року в школі було відкрито музей-світлицю поета.

В пам’ять про поета у 2001 році було започатковано премію ім. Дмитра Луценка, яка вручається кращим поетам-піснярам, співакам, композиторам.

Вшанування пам’яті

 

Поштовий конверт «Дмитро Луценко»

 

Ювілейна монета

2006 року Національний банк України випустив у обіг ювілейну монету із зображенням портрета Дмитра Луценка, присвячену 85-річчю з дня народження поета. На монеті також викарбувані його слова «Як тебе не любити, Києве мій!»

 

 

 

 

Бібліографія статей

(бібліографія статей подана за алфавітом авторів)

Україна. Верховна Рада. Про відзначення 90-річчя з дня народження Дмитра Луценка [Текст]: постанова Верховної Ради України від 14 червня 2011 року N 3500-VІ // Відомості Верховної Ради. - 2011. - 14 жовт. (№41). - С. 1814.

В його поезіях безмір тепла і любові до людей… [Текст]. Його пісні осяяні сонцем, чистотою і совістю поета і, звичайно, безмежною любов’ю до матері-України, а особливо до рідного села Березова Рудка. / Луценко, Лідія // Сільські вісті. - 2009. - 20 жовт. (№120). - С. 2. «...В піснях – моє життя…» - зазначав поет. Саме задушевна пісня збирає до його Березової Рудки широке коло шанувальників. «Пісня гуртує залюблених у те високе, чисте, дзвінке, солов’їне, що зветься піснею. І дійсно, його зоряний час - у пісні», - наголошує Борис Олійник. Ось уже 18 років односельці вшановують свого земляка Дмитра Луценка, проводячи щорічне мистецьке свято «Осіннє золото»

Даниленко Н. Як його не любити? [Текст] / Н. Даниленко // Україна. - 2001. - №11. - С. 46-48. - Спогади

Зінченко, Наталя. Творчість Дмитра Луценка сіяла добро [Електронний ресурс] = http://kreschatic.kiev.ua/ua/2411/art/16631.html: так сказав про поета-пісняра його побратим по перу Вадим Крищенко / Зінченко, Наталя  // Хрещатик. - 2004. - 22 січ. (№8). Якби Дмитро Луценко написав лише слова до пісень “Як тебе не любити, Києве мій”, “Мамину вишню” та “Осіннє золото”, вже й тоді б він заслуговував на те, щоб увійти у вічність. Та перу поета, заслуженого діяча мистецтв України, який народився у селі Березова Рудка на Полтавщині, належить багато відомих шлягерів, створених у співдружності з композиторами Левком Ревуцьким, Олександром Білашем, Платоном Майбородою, Ігорем Шамо, Володимиром Верменичем, Анатолієм Пашкевичем. У Центральному палаці для дітей та юнацтва в день смерті Дмитра Луценка відбувся вечір пам’яті. Прийшли шанувальники творчості поета, побратими по перу, журналісти, лауреати премії його імені, яка заснована завдяки дружині митця Тамарі Іванівні Луценко, берегині його творчості, приїхали з батьківщини — села Березової Рудки земляки. Вони привезли велику концертну програму з творів поета.

Луценко, Лідія. «Осіннє золото» [Текст]: пісня і свято. Яке ж це диво, пісня! Яку магічну силу таїть у собі. Вона, як Мати-Берегиня, стоїть на сторожі заповітних джерел, що й нині живлять наше національне відродження. Таку невмирущу пісню залишив для нас поет-піснетворець, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Дмитро Луценко. В його поезіях безмір тепла і любові до людей, до рідної землі, до історії нашого народу. Його пісні осяяні сонцем, чистотою і совістю поета і, звичайно, безмежною любов’ю до матері-України, а особливо до рідного села Березова Рудка. / Луценко, Лідія // Сільські вісті. - 2009. - 20 жовт.(№120).-С.2. «...В піснях – моє життя…» - зазначав поет. Саме задушевна пісня збирає до його Березової Рудки широке коло шанувальників. «Пісня гуртує залюблених у те високе, чисте, дзвінке, солов’їне, що зветься піснею. І дійсно, його зоряний час – у пісні», — наголошує Борис Олійник. Ось уже 18 років односельці вшановують свого земляка Дмитра Луценка, проводячи щорічне мистецьке свято «Осіннє золото»

Червінський Д. Зачарована душа [Текст] / Д. Червінський // Культура і життя. - 2005. - 5 бер. (№9-11). - С. 4

Література про життя та творчість Луценка

Капустін В. Луценко Дмитро Омелянович [Текст] / В. Капустін // Капустін В. Одна на цілий світ: розповіді про творців українських пісень, які стали народними. – К.: 2003. – С. 142.

Луценко Д. О. За Березовою Рудкою [Текст]: вибране / Д. О. Луценко. – К.: Дніпро, 1976. – 174 с.

Луценко Дмитро Омелянович [Текст] // Шевченківські лауреати 1962-2000: енцикл. довід. / упоряд. М. Г. Лабінський. – К.: 2001. – С. 310-311.

Митці України [Текст]: Енциклопедичний довідник / Упоряд. М.Г.Лабінського, В.С.Мурзи; За ред. А.В.Кудрицького. - К.: Українська енциклопедія, 1992. - 848 с.

Музичні видання України 1966-1971 [Текст]:бібліографічний покажчик. Частина 2 / упоряд. В.С. Погорєлов,- К.: Музична Україна, 1981. - 227 с.

Письменники Радянської України. 1917-1987 [Текст]: бібліографічний довідник / упоряд.: В.К.Коваля, В.П.Павловської. - К.: Рад. письменник, 1988. - 719 с.

Союз композиторов Украинской ССР. Музыкальная культура Украинской ССР [Текст]: сборник статей / Сост.: Е.Алексеенко, И.Ляшенко; Отв.ред. И.Ляшенко. - М: Музыка, 1979. - 464 с.

Твори та збірки пісень Дмитра Луценка із фондів МСМБ «Молода гвардія»

А мати ходить на курган [Текст] /Луценко Д. // Пісні про матір: пісенник.- К.: Музична Україна, 1988. – 142 с.

Березовий дзвін [Текст]: поезія / Д. О. Луценко – К.:Радянський письменник, 1980.– 134 с.

За Березовою Рудкою [Текст]: вибране / Д. О. Луценко. – К.: Дніпро, 1976. – 174 с.

Києве мій. [Текст] // Як тебе не любити: пiснi про Київ: пiсенник / Упоряд. Г.О.Гаврилец. - К.: Музична Україна, 1990. - 136 с

Книга про матір [Текст]: Укр. поети ХІХ - ХХ ст. / Упоряд. В.Л.Чуйко; Передм. О.О.Омельченка. - К.: Криниця, 2003. - 319 с.

Коли ти зі мною [Текст]: вірші / Д. О. Луценко. – К.: Молодь, 1978. – 95 с.

Мамина вишня [Текст] / Д.Луценко. // Найкращі пісні України: збірка. - К.: СПУ «Майдан»,1992, - 236с.

Мамина вишня [Текст] / Д. Луценко // Пісні про матір: пісенник.- К.: Муз. Укр., 1988. - 142 с.

Над прозорою криницею [Текст] / Д. Луценко //Олександр Білаш. Вокальні твори Вип.1. Хори та ансамблі./ Ред. Левітова Л.В.- К.: Музична Україна, 1981 - 231 с.

Не шуми калинонько. [Текст] / Д. Луценко //Улюблені пісні [Ноти]:Вип.1 / Упоряд. Ніколаєва Г.А.- К.: Музична Україна, 1988. - 120 с.

Орлине плем’я. [Текст] / Д. Луценко // Пісні України: вокальні твори композиторів України /Алєксєєнко Є В. – К.: Музична Україна, 1972 – 88 с.

Осіннє золото. [Текст] / Д. Луценко // Пісенник`90:збірка; пісні радянських поетів/ упоряд. Скора І.А. - К.: Музична Україна, 1990. - 224 с.

Осіння пісня. [Текст] / Д. Луценко // Олександр Білаш. Вокальні твори: Вип. 2.Пісні та романси / Левітова Л.В.- К.: Музична Україна, 1981 – 279 с.

Пісенний вінок[Текст]: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.

Пісні маминого серця [Текст] / Упорядник Р.П. Радишевський. – Київ: Видавничий центр "Просвіта", 2006. – 351с.

Пісні на добро [Текст]: пісенник / Упорядн. Гдань Г.І..- К.: Музична Україна,1989.-152 с. До збірки увійшли тексти українських популярних пісень відомих авторів(«Мамина вишня», «Осіннє золото» Дмитра Луценка та ін ).

Пісні та хори [Текст]:до 40-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників / Упоряд.Стельмашенко Олена Олександрівна.-К.: Музична Україна,1983.- 172 с.-(Бібліотечка музичної самодіяльностії : 1983, №12).

Рідне місто [Текст] / Д. Луценко //Як тебе не любити: Пiснi про Київ: пiсенник / Упоряд. Г.О.Гаврилец. - К.: Музична Україна, 1990. - 136 с.

Спогад. [Текст] / Д. Луценко // Очі волошкові [Ноти]: збірка пісень / Сабадаш Степан. - К.: Музична Україна, 1990. - 136 с

Україна – любов моя. [Текст] /Д. Луценко // Незабутня пісня: [Ноти]: популярні пісні.- Вип.1.- К.: Музична Україна, 1988 – 96 с.

Усе любов’ю зміряне до дна [Текст]: вибране /Д. О. Луценко. – К.: Криниця, 2005 – 606 с.

Хата, моя, біла хата. [Текст] / Д. Луценко // Улюблені пісні: збірка:Вип.2 / упоряд. Ніколаєва Г.А.- К.: Музична Україна, 1991. - 128 с.

Інтернет - ресурси

http://www.day.kiev.ua - сайт газети «День»
http://www.dt.ua - сайт тижневика «Дзеркало тижня»
http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»
http://kreschatic.kiev.ua - сайт газети «Хрещатик»
http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»
http://www.silskivisti.kiev.ua - сайт газети «Сільські вісті»

Д. Луценко, І. Шамо.

http://dt.ua/CULTURE/znovu_nasnilos_ditinstvo__yak_na_vkrayini_virosla_mamina_vishnya-52973.html - Вадим Крищенко про Дмитра Луценка
http://www.composersukraine.org/index.php?id=2408 - національна спілка композиторів України про Ігоря Шамо
http://io.ua/vafd704b1960ed697595d8665dc271b98 - відепозапис. Пісня «Києве мій»
http://www.kultura.pl.ua/novini-2/upravlinnya-informue/180-qosinne-zolotoq-zaproshue.html - "Осіннє золото" запрошує пошановувачів творчості Дмитра Луценка
http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&task=view&id=2338&Itemid=2 - 90 років з дня народження Дмитра Луценка (1921-1989)
http://www.kultura.pl.ua/novini-2/upravlinnya-informue/180-qosinne-zolotoq-zaproshue.html - Життєвий шлях поета - пісняра
http://www.biblioteka.volyn.ua/konkursy/732/ - Д. Луценко
http://kreschatic.kiev.ua/ua/2411/art/16631.html - творчість Дмитра Луценка сіяла добро
http://197.school-site.kiev.ua/ - Київська школа ім. Д. Луценка
http://www.kultura.pl.ua/fotogalereji/195-osinne-zoloto-2011-s-berezova-rudka-piryatinskogo-rajonu.html - до 90-річчя від дня народження Луценка.
http://shev.gov.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=4306&Itemid=3  - 
90-річчя з дня народження поета-пісняра Дмитра Луценка
http://poltavahistory.org.ua/mans3_8u.htm - Луценко Дмитро Омелянович
http://likeukraine.org.ua/ua/index.php?option=com_content&view=article&id=314&Itemid=200 -Ігор Наумович Шамо
http://www.vox.com.ua/data/publ/2005/06/10/igor-shamo-avtor-pisni-kyyeve-mii-populyarnyi-i-v-nimechchyni.html - Ігор Наумович Шамо
http://litopys.net/ru/thisday/month/2/day/21/id/1888 - Ігор Шамо в «Літописі»
http://kkre-17.narod.ru/shamo.htm - Червона книга естради
http://www.pisni.org.ua/persons/263.html - пісні Ігоря Шамо
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mmik/2010_11/Soroh.htm - Ю.Сорохан. Ігорь Шамо
http://nashe.com.ua/song.htm?id=5792 - тексти пісень та ноти
http://sambir-school8.org.ua/service/dmitro-lucenko-ljudina-poet-lrik - сценарій «Дмитро Луценко - людина, поет-лірик, поет-пісняр. Урок з української літератури»

Бібліографи-укладачі: Мілашенко Т.І.
Фоміна Н.І.

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest

НАШІ НАГОРОДИ

Допоможіть молодіжній бібліотеці

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці - Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки): (044) 288-23-36

ВГОРУ