Останнє оновлення: 16.11.2017 р.

«Ода державності: Державний Гімн та малий герб України»

березень, 2012 р.

Тематичний бібліографічний покажчик

Державна символіка - зовнішня атрибутика країни у формі знаків,
 символів, кольорів тощо, яка репрезентує національно-державницьку ідею.
 Основними атрибутами державності є герб, гімн та прапор.
/Малий словник історії України/

Невід'ємним елементом суверенної держави є державні символи.

Державні символи - це встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки конкретної держави, які відображають її суверенітет.

Шанобливе ставлення до державних символів, патріотичні почуття і гордість за власну країну є сходинкою в закладенні духовних основ державності. Відродження української національної  символіки, сьогодні, є свідченням культурного і духовного відродження української нації.

Минуло 20 років з моменту затвердження українських національних символів на державному рівні (1992 р.). З метою вшанування цієї важливої події, бібліотека презентує бібліографічний покажчик «Ода державності. Державний Гімн та малий Герб України».

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 - стаття 20 Конституції України, присвячена державним символам нашої держави.

Матеріали покажчика розміщено за розділами:

Державний Гiмн України

Державний Гiмн України - нацiональний гiмн на музику М.Вербицького iз словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.

Стаття 20, Роздiл І Конституцiї України  http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про Державний гімн України”, запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 з 433, що зареєструвалися для голосування. З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М.Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.

Закон України
«Про Державний Гімн України»

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/602-15

Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:

«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».

Стаття 2. Встановити, що урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України.
Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів.
Стаття 3. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Стаття 4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України                                    Л.КУЧМА
N 602-IV
6 березня 2003 року

УКАЗ
Президії Верховної Ради України
“Про Державний Гімн України”

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T204200.html

Президія Верховної Ради України постановляє:
1. Затвердити музичну редакцію Державного Гімну України, автором якої є М. М. Вербицький.
2. Запровадити повсюдне виконання Державного Гімну України, затвердженого цим Указом, з 16 січня 1992 року.
3. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 22 березня 1978 року "Про Державний гімн Української РСР" (Відомості Верховної Ради України, 1978 р., № 14, ст. 214).

Голова Верховної Ради України                            І. Плющ
15 січня 1992 року
№ 2042/ХII

Історія створення

20 років тому - 15 січня1992 року - Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного гімну України «Ще не вмерла Україна».

Як відомо, гімн кожної держави є одним із головних її символів. Перша музична символіка нашого народу сягає часів Київської Русі. Тоді роль державного гімну виконували бойові заклики та пісні, які створювали патріотичні настрої перед битвами. Ближчими до жанру гімну були козацькі пісні. Вони звучали як присяга перед Богом і Землею, честю і сумлінням.

Загальноукраїнського характеру набула пісня на слова Тараса Шевченка «Заповіт», яку у 1868 році Микола Лисенко поклав на музику. З того часу поширюється традиція слухати спів «Заповіту» стоячи. Крім нього, часто виконуються також “Боже великий, єдиний, нам Україну храни (муз. М. Лисенка, сл. О. Кониського).

Своєрідними військовими гімнами стали й пісні «Ой, у лузі червона калина», «За рідний край», марш «За Україну, за її волю» та інші.

Український національний та державний гімн-пісня «Ще не вмерла Україна» був створений у 60-х роках ХІХ століття. Слова національного славня (гімну) “Ще не вмерла Україна і слава, і воля” написав на початку 60-х років ХІХ століття відомий український поет, етнограф, фольклорист, член Російського географічного товариства (1873 р.), лауреат золотої медалі Міжнародного географічного конгресу в Парижі (1875 р.) та Уваровської премії Петербурзької Академії наук (1879 р.) Павло Чубинський (1839-1884 рр.).

Уперше слова гімну були опубліковані у львівському журналі «Мета» (1863) й дуже швидко стали популярними серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Певний час його навіть приписували Тарасові Шевченку.

Чубинський Павло Павлович

Автором музики був греко-католицький священик, композитор і диригент Михайло Вербицький. В 1864 pоці Львівський український центр показав спектакль письменника К. Гейнча «Запорожці». Тут уперше було виконано пісню «Ще не вмерло Запорожжя», яку із захопленням зустріла публіка. Це була музика М. Вербицького - мелодія майбутнього Гімну України.

Вербицький Михайло Михайлович

Упродовж багатьох років пісня «Ще не вмерла Україна» виконувала функцію національного гімну, але тільки 15 січня 1992 року вийшов історичний Указ Президії Верховної Ради України «Про державний гімн України», в якому автором музики затвердили Михайла Вербицького, а в березні 2003 року Верховна Рада України схвалила текст Гімну, в основу якого покладено вірш Павла Чубинського  «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Своїм творенням і словами гімн засвідчує соборність українського народу, єдність його східних і західних земель, сподівання на щиру працю і завзяття, на славне утвердження вільної України поміж іншими народами

Бібліографія статей

2012

Символ національної і державної величі [Текст]: [1992) Президія Верховної Ради України затвердила Державний гімн України] // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2012. - № 1. – С. 44-53.

2010

Гімн України [Текст]: [текст Гімну] // Військо України. – 2010. – № 1. – С. 49.

Гребенникова Е. 195 лет отцу нашего гимна Вербицкому [Текст]: / Е. Гребенникова II Сегодня.- 2010. - 4 марта - С. 21.

Маляренко В. Про Державний Гімн України [Текст] / В. Маляренко // Голос України. - 2010. - 4 вер. - С. 12.

Червінський В. Діяч відродження [Текст] / В. Червінський // Освіта. – 2010. – 3-10 лют. – С. 10-11

2009

Гриневич, М. Автор українського Гімну [Текст] / М. Гриневич // Народна армія. – 2009. – 4 бер. – С. 8.

Гриценко, Н. "Людей і правду він любив" [Текст]: життя і творчість Павла Чубинського /Н. Гриценко // Дивослово. – 2009. – № 1. – С. 15-17.

Зиль А. Він сам визволив себе із заслання [Текст]: до 170-річчя від дня народження Павла Чубинського / А. Зиль // Голос України. – 2009. – 27 січ. – С. 9.

Зіль А. Енциклопедист народного життя [Текст]: до 170-річчя від дня народження П. П. Чубинського / А. Зіль // Сільські вісті. - 2009. - 23 січ.(№7). - С. 3 Ім’я Павла Чубинського найчастіше згадується як автора вірша «Ще не вмерла Україна», що його (у скороченому і відредагованому варіанті) знаємо нині як слова Державного Гімну України. Вірш написано 1862 року. В історії українського відродження періоду ХIХ століття важко знайти людину такої потужної енергії, яку мав П. Чубинський. Своїм працелюбством, запальним характером, непосидючістю, нестримним поривом до живої практичної роботи заряджав однодумців і спонукав їх до дії. Він ніколи не скаржився на труднощі і складнощі моменту, а впрягався у роботу і доводив її до логічного завершення

Пасенко Л. "Я син твій, нене Україно, народу паростя твого…" [Текст]: літературно-музична композиція, присвячена Павлові Чубинському / Л. Пасенко // Дивослово. – 2009. – № 1. – С. 18-19.

Федоренко, В. Життя і творчість автора державного гімну [Текст]: методичні матеріали / В. Федоренко // Дивослово. – 2009. – № 1. – С. 8-9.

Федоренко В. "Ще не вмерла Україна ні слава, ні воля" – Державний гімн України [Текст]/ І. Федоренко// Дивослово. – 2009. - № 1. – С. 10-14

2008

Зиль А. Пошануємо автора гімну України [Текст] / А. Зиль // Українська культура. – 2008. – № 7. – С. 8-10.

2007

"Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці..." [Текст]: державність // Урядовий кур'єр. - 2007. - 17 січ.(№8). - C.1. Це, як відомо, слова з Державного гімну України, якому 15 січня нинішнього року виповнилося п'ятнадцять літ

Ковальський В. Останній атрибут держави [Текст]: Державний Гімн України / В. Ковальський // Юридичний вісник України. – 2007. – 8-14 вер. – С. 3

2006

Галюк М. Творець Національного Гімну [Текст]: нещодавно виповнилося 167 років від дня народження українського етнографа та фольклориста, громадського діяча, творця тексту Національного Гімну Павла Чубинського / М. Галюк // Освіта України. - 2006.- 24 бер.(№23). - С.7

Панченко В. Сила чорнозема наш Чубинський...[Текст] / В. Панченко // Дзеркало тижня. - 2006. - 1-7 лип. (№25). - С. 21. Біографія Павла Чубинського, автора слів державного гімну України

2005

Галюк М. Творець Національного гімну [Текст] / М. Галюк // Культура і життя. – 2005. – 23 лют. (№ 3-5). – С. 1

Єгорова Н. Як "зустрілися" наддніпрянець... [Текст] / Н. Єгорова // День. - 2005. - 10 бер. (№41). - С. 7. Перше документальне свідчення виконання пісні "Ще не вмерла Україна" - 10 березня 1865 року

Кульова В. Ода державності [Текст]: 140 років тому вперше прозвучав твір Михайла Вербицького і Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна ні слава, ні воля", який нині - наш Національний гімн / В. Кульова // Хрещатик. - 2005.- 10 бер. (№34). - С.1-2. Президент України Віктор Ющенко підписав розпорядження "Про відзначення 140-ї річниці першого публічного виконання Національного гімну та 190-їрічниці від дня народження Михайла Вербицького"

Лепша, І. Ще не вмерла..." [Текст]: до історії державного Гімну / І. Лепша // Українська культура. - 2005. - №5-6. - С. 26-27.

Мединський, Максим. Гімн для обранних / Мединський, Максим // Вечірній Київ. - 2009. – 15 лип. (№92). - С. 3. Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді встановити еталонну музичну редакцію державного гімну. Про це сказано у законопроекті № 4811 "Про Державний Гімн України, зареєстрованому в Раді 10 липня. Цим законопроектом Кабмін пропонує затвердити нову редакцію закону

Марчук Л. Создатели гимна друг друга не знали [Текст] / Л. Марчук // Комсомольская правда. - 2005. - 12 бер.(№43). - С. 4-5.

Тисячна Н. Бориспіль - місто автора слів українського гімну [Текст] : там народився, жив і похований Павло Чубинський / Н. Тисячна // День. - 2005.- 29 груд. (№242-243). - С. 10-11.

Шестаков А. Перша пісня України [Текст]: національний гімн нашої держави створювався з ідеєю духовного єднання слов’ян / А. Шестаков // Україна молода. - 2005. - 15 вер. (№170). - С. 13.

2004

Державний гімн України [Текст]: надрукований гімн України з нотами: музика М. Вербицького (муз. редакція М. Скорика та Є. Станковича), сл. П. Чубинського // Музика. - 2004. - № 1/2. - С. 5-17.

Ільєва І. Конференція П. Чубинського в Києві [Текст] / І. Ільєва // Народна творчість та етнографія. – 2004. - № 4. – С. 119-121

Павличко, Д. Гімн помаранчевої революції [Текст] / Д. Павличко // Хрещатик. - 2004.- 10 груд. (№184). - С.4.

Татаренко В. Пам'яті великого українця [П. Чубинського] [Текст] / В. Татаренко// Урядовий кур’єр. – 2004. – 31 січ. (№ 19). – С. 9

Чередниченко Д. Безсмертне слово поета як основа народної пісні і Державного гімну України [Текст] / Д. Чередниченко // Народна творчість та етнографія. – 2004. – № 1/2. – С. 18-21.

Чередниченко Д. Павло Чубинський [Текст]: есе / Д. Чередниченко // Київська старовина, 1992. – № 6. – С. 47

Шевчук С. Архангельське заслання – період становлення Павла Чубинського як етнографа та фольклориста [Текст] / С. Шевчук // Народна творчість та етнографія. – 2004. - № 5. – С. 3-12.

2003

Кічігін С. Гімн України: чий копірайт? [Текст]: рядки"Ще не вмерли України ні слава, ні воля" написав...не Павло Чубинський. / С. Кічігін // 2000. - 2003. - 21 бер. (№12). - С.А1,С4-С5.

Мокренко А. Гімн як доказ [Текст]: / А. Мокренко // Урок української. - 2003.- № 3. - С. 55 -56. Про ставлення до Державного Гімну

Новак І. Дотримання протокольних норм використання державної символіки в Україні [Текст] /І. Новак / Людина і політика. - 2003. - № 3. - С. 115-119. Дипломатичний протокол

Федоренко М. Державний гімн України творився на Київській землі [Текст]: сталося це майже 142 роки тому, хоча остаточно урочиста пісня держа­ви затверджена тільки 6 березня 2003 року... / М. Федоренко // Київська правда. - 2003. - 20 бер. - С.4.

"Ще не вмерла України і слава, і воля..." [Текст]: депутати подарували Україні гімн // День. - 2003. - 7 бер. - С. 1

1991

Чередниченко Д. "Ще не вмерла Україна" [Текст] / Д. Чередниченко // Культура і життя. - 1991. -1.7 серп.

1990

Погребенник Ф. "Ще не вмерла Україна" [Текст]: історія забороненої пісні / Ф. Погребенник // Літературна Україна. - 1990. - 30 серп.

Література з фондів МСМБ «Молода гвардія»

Вербицький М. М. [Текст] // Енциклопедія історії України: В 5 т./ редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. – К.: Наук. Думка, 2003. – Т. 1. – С. 477-478

Гімн України [Текст] // Символи Батьківщини / упоряд. І. С. Ігнатова. – Тернопіль, 2003. – С. 26-31.


Державний гімн України: [Текст] "Ще не вмерла України і слава, і воля...": популярний історичний нарис. – К.: Музична Україна, 2006. – 55 с

Довідник з історії України (А - Я) [Текст]: посібн. для серед. навч. закл. / заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – Вид. 2-е, допр. і доповн. – К.: Генеза, 2002. – 1136 с.

 

Єфремов С.О. Павло Чубинський [Текст] / С.О. Єфремов // Історія українського письменства. – К., 1995. – С. 245-246

Історія України [Текст]: джерельний літопис. Упоряд.: В.І Червінський, М.І. Обушний, Т.Ю. Горбань, В.Є. Кругляков та ін.; За ред. В.І. Червінського та М.І. Обушного. К: ДП "Дирекція ФВД" - 2008. - 800 с.

Вміщено документи і матеріали, які висвітлюють найважливіші події в історії України з найдавніших часів до сьогодення, методику їх використання та інші дидактичні матеріали.Подано найрізноманітніші типи джерел: уривки з літописних свідоцтв, юридично-правових документів, генеалогічних таблиць княжих династій, фольклорних матеріалів, історико-географічних карт із праць відомих істориків, спогадів учасників подій, свідчень іноземців.

Касьянов, Георгій. Україна 1991-2007 [Текст]: нариси новітньої історії. - К.: Наш час, 2007. - 432 с.

Книга «Україна 1991—2007: нариси новітньої історії» подає широку панораму фактів та подій історії України після здобуття незалежності. Головні сюжетні лінії - зрушення в політичній системі, становлення структур державної влади, побудова нації, проблеми прав людини, масштабні зміни в економіці, соціальній сфері, в моделях соціальної поведінки. Стиль викладу поєднує науковий ан&піз і доступність формулювань і висновків, що робить книгу доступною не лише фахівцям, а й значно ширшому колу читачів. Автор - відомий як в Україні, так і поза її межами фахівець з історії України XX—XXI ст., завідувач відділом новітньої історії та політики Інституту історії України НАН України Г.В. Касьянов.

Литвин В.М., Смолій В.А. Шпаковатий М.І. Ілюстрована історія України [Текст]. - К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2001. - 352ст. У виданні йдеться про основні етапи формування української державності, боротьбу українського народу за свої права, утвердження своєї культури та національної ідентичності, про закономірності й труднощі державотворення наприкінці XX ст.

На крилах музики [Текст]: Михайло Вербицький (1815-1870) // Державний гімн України: популярний історичний нарис. – К.: Музична Україна, 2006. – С. 18-26

Новий довідник [Текст]: історія України. - К: ТОВ «КАЗКА», 2005. - 736 с.
«Новий довідник: Історія України» подає відомості з історії нашої Вітчизни від найдавніших часів до сьогодення. Завдяки стислому, зрозумілому текстові та оригінальній структурі користувачі зможуть швидко знайти вичерпну відповідь на багато питань з історичної проблематики. Довідник можна використовувати як для вивчення окремих тем, так і для повторення вже пройденого.  Видання розраховане на широке коло користувачів, спосіб викладу та оптимальний обсяг матеріалу вирізняє Довідник серед навчальної літератури та робить його універсальним.

Петровський В. В., Радченко Л. О., Семененко В. І. Історія України [Текст]: неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі / В. В. Петровський, Л. О. Радченко, В. І. Семененко. - X.: ВД «ШКОЛА», 2007. - 592 с, [18] арк. іл.
Книга обіймає весь період появи та розвитку людських спільнот на території сучасної України. Автори відтворили складний, неоднозначно трактований шлях народу України до незалежності, не оминувши трагічних та величних сторінок у його життєписі. Видання буде безумовно корисним не лише для учнівської та студентської молоді, але й для всіх, хто цікавиться історією України.

Пісні моєї України [Текст]: збірник народних пісень і пісень літературного походження / Уклад. Н.В.Абельмас. - Донецьк; К. : Сталкер; НКП, 2006. - 288 с.

Політична історія України. [Текст] XX століття: У 6 т. / Редкол.: І.Ф. Курас (голова) та ін. - К.: Генеза, 2002-2003.

Т.6: Від тоталітаризму до демократії (1945-2002) / О.М. Майборода, Ю.І. Шаповал, О.В. Гарань та ін.-2003.-696 с. 

Завершальний шостий том «Політичної історії України. XX століття» висвітлює процес саморозпаду радянської системи, який тривав від закінчення Другої світової війни у 1945 р. до початку 90-х років, а також перше десятиліття української незалежності. Матеріали цього тому розкривають історичну закономірність і неминучість розпаду Радянського Союзу та краху всіх скріплюючих його елементів - комуністичної ідеологи, однопартійної системи, «єдиного народно-господарського комплексу», «пролетарського інтернаціоналізму» тощо. Том відтворює картину перемоги національного руху і подолання гострих проблем державотворення.  Книга спирається на різноманітні історичні джерела - архівні документи, економічну статистику, соціологічні дані, публікації преси, спогади.  Для фахівців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією України.
Сергієнко П. П. Соборна Україна [Текст]: від ідеї до життя.- К.: Т-во «Знання» України, 1993.- 64 с.  Аналізується зміст поняття «соборність». Простежується розвиток ідеї соборності на різних історичних етапах. Розглядаються шляхи розбудови соборної України у сучасних умовах. розрахована на широке коло читачів.

Творець вищих слів [Текст] : Павло Чубинський (1839-1884)// Державний гімн України: популярний нарис. – К.: Музична Україна, 2006. – С. 10-17

Україна. Віхи історії [Текст] / Авт.-упоряд.: В. Томазов, О. Ясь. — К.: Мистецтво, 2001. - 432 с.

У виданні, присвяченому десятиліттю незалежності України, в концентрованій формі відтворено основні віхи української історії. У більш ніж тисячолітній ретроспективі показано історичні шляхи українського народу до національно-державної самостійності і суверенітету. Засобами візуального відтворення висвітлено найголовніші події та процеси української історії, представлено визначних історичних особистостей, відомих діячів науки, освіти і культури. Репродукуються як добре знані, так і маловідомі ілюстративні матеріали, значна частина яких друкується вперше.

Українська державність у XX столітті [Текст]: історико-політологічний аналіз / О.Дергачов (керівник авт. колективу). - К.: Політична думка, 1996. - 448 с.

Книга, підготовлена редколегією українського наукового журналу «Політична думка» та Інститутом посткомуністичного суспільства, містить комплексний історико-політологічний та соціально-філософський аналіз проблем української державності в XX столітті. Висвітлюється (' теоретична спадщина національної державницької думки. Значну увагу надано геополітичним параметрам незалежності України, а також сучасним проблемам державного будівництва та суспільного розвитку. Видання розраховане на науковців, студентів, аспірантів та викладачів і може використовуватись як навчальний посібник з новітньої історії України, політології, історії міжнародних відносин, соціальної та політичної філософії. Книга вийшла в світ також англійською та російською мовами

Чубинський П. Ще не вмерла Україна [Текст] / П. Чубинський. – К.: АТ «Обереги», 1991. – 16 с.Шаров І.Ф. Чубинський П. [Текст] / І.Ф. Шаров // 100 видатних імен України. – К., 1999. – С. 458

Шевчук В. П., Тараненко М. Г. Історія української державності [Текст]: Курс лекцій Навчальний посібник. - К.: Либідь, 1999. - 480 с.

Висвітлюється державотворча діяльність українського народу у ході його історичного розвитку. Розкриваються основні етапи становлення української державності, особливості процесів державотворення на різних українських землях. Чільне місце відведено характеристиці державного ладу України за радянських часів, різним аспектам проголошення і здобуття державної незалежності України.  Для студентів вищих закладів освіти.

 

 

 

 

tryzub

Тризуб
Малий державний герб України

Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Вiйська Запорiзького законом, що приймається не менш як двома третинами вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.
Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Стаття 20, Роздiл І Конституцiї України

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2137-12  Постанова Верховної Ради України
Про Державний герб України від19 лютого 1992 року N 2137-XII

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/file/docs/3/d104398.doc Додаток до Постанови Верховної Ради України про Державний герб України:

ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ УКРАЇНИ (кольорове та чорно-біле зображення) (2137а-12),
Схематичне зображення Державного герба України (2137а-12)
http://www.coat-of-arms.com.ua/ Фамильный герб - создание, прорисовка, внесение в гербовый реестр.
 

Історичні передумови виникнення тризуба

З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор'я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до ЗО теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо). Тризуб, родовий знак Рюриковичів часів Київської Русі. Перша згадка у літописах про ці знаки належить до Х століття. Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. За часів Київської Русі тризуб стає великокнязівським знаком - його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого - тризуб і напис "Володимир на столі, а це його серебро". Тризуб символізував поділ Всесвіту на небесне, земне й потойбічне, поєднання Божественного, Батьківського й Материнського - священних начал, трьох природних стихій - повітря, води й землі.

У грудні 1917 Українська Центральна Рада прийняла тризуб в якості герба УНР. Фактично це було схвалено 18 січня 1918, а 1 березня проголошено закон про герб, на виконання якого 22 березня 1919 було викладено опис герба з тризубом, як головним його елементом. З 22 січня 1919 згідно з законом про Злуку тризуб увійшов у крайовий герб Західної області УНР. Залишався він головним елементом герба гетьманської держави П.Скоропадського, а також Директорії.

Уперше конституційно тризуб був оформлений як державний герб у травні 1920 Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге - спеціальною "Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави" 1 жовтня того ж року. У 1939 тризуб став державним гербом Карпатської Русі, що проголосила самостійність після розпаду Чехословацької республіки.

19 лютого 1992 р Верховна Рада України затвердила зображення золотого тризуба на синьому тлі малим Державним гербом України .

Історія створення малого герба України.
1991-1992 роки

«Не випадково був прийнятий тризуб у графічній традиції періоду правління Великого князя Володимира. Бо саме за Володимира всі етнічні українські землі були об’єднані в одній державі. У 1918 році тризуб також було обрано гербом УНР як символ соборності українських земель. Такий герб має ідею поновлення традиції державності».
/Андрій Гречило, провідний науковий працівник Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського НАНУ, голова Українського геральдичного товариства/

Відкритий конкурс на створення проекту Державного герба України, відповідно до постанови Верховної Ради, оголосили 24 червня 1991 року (тобто ще за існування СРСР). Під егідою Комісії з питань культури і духовного відродження ВР було створено робочу групу–журі з представників Народної ради і комуністичної більшості, а також істориків, мистецтвознавців, музейників.

У її складі працювали такі світила, як Ігор Юхновський, Ярослав Дашкевич, Михайло Брайчевський, Юрій Логвин, Павло Сохань, Сергій Білокінь, Валерій Шевчук.

4 жовтня експертна група підбила підсумки конкурсу. На нього надійшло понад 200 робіт (усі вони тепер зберігаються в Центральному державному архіві органів центральної влади та управління).

Важливо, що 192 iз них містили зображення тризуба у різних контекстах…

…Коли розкрили запечатані конверти з прізвищами авторів, з’ясувалося, що переміг проект історика–геральдиста Андрія Гречила та художника Івана Турецького. Утім, через тодішні бурхливі події переможцям так і не виплатили премії.

Далі дивіться на http://ridna.ua/2012/02/20-rokiv-tomu-rada-zatverdyla-tryzub-yak-derzhavnyj-herb-ukrajiny/

Бібліографія статей

2011

Зворигіна Н. Тризуб - символ України на всі часи [Текст]: запорізькі історики обгрунтували духовний зміст герба України / Н. Зворикіна // Урядовий кур’єр. - 2011. - 19 трав.(№89). - С. 6. Тризуб вшановували на території нинішньої України не лише за Київської Русі, а впродовж усіх періодів історії

Яхно О. Як і коли виник тризуб? [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/210973 : Науковці запропонували ще одну версію / О. Яхно // День. - 2011. - 10 черв.(№100-101) Нещодавно в Історичному музеї розпочала свою роботу Всеукраїнська виставка «Історія Державного герба України», присвячена 20-й річниці незалежності нашої держави. Виставка планшетна — це одна з форм виставкової діяльності, яка дозволяє при мінімальних затратах (охорона, транспортування) показувати експозицію будь-де — чи то в школі, чи у Верховній Раді

2010

Мойсеєнко В. Символи, що можуть об'єднати [Текст] = http://ukurier.gov.ua/index.php?articl=1&id=14179: яким має бути український герб? / В. Мойсеєнко // Урядовий кур'єр. - 2010. - 21 серп.(№155). - С. 6. Останнім часом в українському політикумі розгорнулася дискусія щодо того, яким має бути Великий Герб України. На сьогодні відомі три його варіанти. Нещодавно до редакції надійшов ще один, відмінний від перших трьох, проект Великого Герба України. Тому читачам "УК" надається можливість самим визначитися з тим, який саме герб вони хотіли б мати

2008

Волга Л. Чому так важко народжується великий Державний Герб [Текст]: 23 квітня під головуванням віце-прем'єр-міністра Івана Васюника у Міністерстві культури і туризму відбулося засідання Комісії з підготовки та проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України / Л. Волга // Урядовий кур'єр. - 2008. - 30 квіт.(№ 80-81). - С. 4. З нині представлених проектів одразу визначити переможця не вдалося. Тож робота Комісії триває, як і творчі муки авторів

2007

Бєлов, О. Герб України - символ віри й надії [Текст]: цього року виповнилася 15-та річниця історичного ухвалення Верховною Радою України постанови "Про державний герб України". Вперше в новітній історії нашої країни 19 лютого 1992-го "Золотий Тризуб на синьому тлі" був затверджений Малим Державним Гербом України. Згідно з Конституцією України 1996 р. малий Державний Герб України у вигляді тризуба як "Знак Княжої Держави Володимира Великого" є складовим елементом майбутнього Великого Державного Герба / О. Бєлов, Г. Шаповалов // Урядовий кур'єр. - 2007. - 5 квіт.(№ 61). - С. 14. Сьогодні Україна має тризуб своїм офіційним гербом

Манько, М. Символ віри і надії [Текст]: 19 лютого 1992 року Верховна Рада ухвалила постанову "Про Державний герб України" / М. Манько // Голос України. - 2007. - 20 лют.(№31). - C.1,2. Уперше в новітній історії нашої країни "Золотий Тризуб на синьому тлі" було затверджено малим Державним гербом України. Згідно з Конституцією як "знак Княжої держави Володимира Великого" він є складовим елементом Державного герба. Сьогодні тризуб увійшов у життя українського суспільства і посів у ньому важливе місце, однак і досі відсутнє офіційне трактування його значення як історичного символу

2004

Затверджено урядом / Прес-служба Кабiнету Мiнiстрiв України [Текст] // Урядовий кур'єр. - 2000.- 16 черв.(N 109). - С.4. - Зображення та опис Великого Державного Гербу України та Державного Гiмну, якi були затвердженi Кабмiном України.

Iващенко Г. Картинна галерея у долонi [Текст]: Український портрет та герб в проектах гральних карт Георгiя Нарбута (1917-1918) / Г. Iващенко // Пам"ять столiть. - 1999.-N1. - С.117-122

Лавринович А. Закон для Тризуба [Текст] / А. Лавринович ; Розмову з міністром юстиції Олександром Лавриновичем записала Ганна Удовиченко // Киевские ведомости. - 2004. - 19 марта(№59). - С.14. - Про опис, порядок використання та захисті державних символів України

http://blog.i.ua/community/662/932118/  найбільше в Україні зображення тризуба, викладене з каменю, на схилі гори неподалік від села Остриня (19 м висоти, 13 м ширини, висота центральної частини 25 м) Рукотворний символ чітко видно у супутникових фотознімках Острині, а також, завдяки вдалому розташуванню, з усіх околиць села Остриня та траси загальноукраїнського значення «Івано-Франківськ-Київ».

Література з фондів МСМБ «Молода гвардія»

Українські символи [Текст] - К.: Редакція часопису „Народознавство”, 1994.- 140с.

Книга висвітлює українську систему символічного відображення світу

Грушевський М. На порозі Нової України [Текст]: гадки і мрії.-К.:Наук.думка,1991.- 121с. Збірка статей і промов українського вченого і державного діяча М. Грушевського, написаних і виголошених протягом 1917-1918р.р. Автор окреслює напрями розвитку всіх сфер життя Нової України, характеризує її державні символи.

Словник символів культури України [Текст] / Переяслав-Хмельницький державний педагогічний інститут ім. Г.С. Сковороди; За заг. ред. В.П. Коцура, О.І. Потапенка, М.К. Дмитренка. - 2-ге вид., доп. і випр. – К.: Міленіум, 2002. - 260 с. У словнику подано інформацію про найважливіші наукові, філософські, художні, міфологічно-релігійні,побутові символи українців.

 

Розшифровка тризуба

Братко-Кутинський О. Феномен України. [Текст]  К.: Газета “Вечірній Київ”, Українська Академія оригінальних ідей, 1996. – 304с. На багатому  фактичному  матеріалі, автор показує  незвичайність, унікальність землі, на якій розташовані наша держава. В додатках розміщено мапи, малюнки, різновиди тризуба, хреста, знаків трійці на гербах гетьманів, дохристиянських символіки на писанках, гуцульських свічниках - трійцях.

Сергійчик В. І. Доля української суверенної символіки. - К.: Знання, 1990. - 48с. Автор розповідає про походження української національної символіки: прапорів, бунчуків, гербів та тризуба

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Костомаров М. І. “Закон божий” ( книга буття українського народу) [Текст]. - К.: Либідь ,1991.- 40с. Книга подає драматичний розвиток історії українського народу, доповнена документами Кирило-Мефодіївського братства.

Розшифровка тризуба за слов`янським міфологічним архетипом

Трисуття - герб України „Трисуття” часто називають ТРИЗУБОМ, що невірно. Трисуття є унікальним знаменитим Українським знаком-символом, який несе глибокий закодований зміст – Три сутності, тому і зветься «Трисуття». Це є Дерево Життя, в якому об'єднані Три Суті - Яв, Нав і Прав - міфологічні архетипи слов'янської мудрості.

Трисуття має горизонтальну лінію, яка символізує розділення світу на Явний (над Землею) і Навний (підземний, або захований) світи. Явний світ є життям людини н землі, а Навний є світом пращурів, померлих родичів, мудрістю віків. Життя народжується із «зерна», яке ніби посаджене у «землю» - змістовно ділить світ між живими і мертвими. Підземна частина зерна Нав — дух предків, із якого виходить, родиться явне життя Яв - центральний росток у Трисутності. Це явне життя направляється з двох сторін складною структурою Прав - законів, правди життя. Прав є направляючою сутністю, яка ніби виростає із досвіду і мудрості пращурів Нав і яка є непохитна, як два ножі, що направляють Яв-не життя.»

Інтернет ресурси

http://www.day.kiev.ua - сайт газети «День»

http://www.dt.ua - сайт Міжнародного суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня»

http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»

http://kreschatic.kiev.ua - сайт газети «Хрещатик»

http://www.vechirnij.kiev.ua - сайт газети «Вечірній Київ»

http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»

http://www.silskivisti.kiev.ua - сайт газети «Сільські вісті»

http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=32027 – Урядовий портал

http://blog.i.ua/search/?type=label&words=2275&pop=1 тризуб який видно з космосу

Інтернет-ресурси про життя та діяльність Павла Чубинського

http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=50  - біографія Павла Чубинського в електронному вигляді...

...ukrfoto.net/people_41.html    - портрети Чубинського та Вербицького

Павло Чубинський - пісні, біографія - Українські пісні (тексти ... -
Павло Чубинський . Біографія, тексти пісень, фото. Обговорення. www.pisni.org.ua/persons/185.html

Чубинський Павло Платонович — Вікіпедія -
Біографія. Народився у Борисполі (Полтавська губернія, тепер — Київська ... Чубинський — автор тексту українського національного гімну «Ще не вмерла Україна
...uk.wikipedia.org/wiki/Павло_Чубинський

http://www.day.kiev.ua/133572/ - Перше документальне свідчення виконання пісні «Ще не вмерла Україна» — 10 березня 1865 року

http://libr.rv.ua/index.php?name=Pages&op=page&pid=107 - Літературна спадщина Чубинського

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest

НАШІ НАГОРОДИ

Допоможіть молодіжній бібліотеці

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці - Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки): (044) 288-23-36

ВГОРУ