«НАТО. Заради миру та безпеки»

Тематичний бібліографічний список

до Дня створення НАТО (1949р.)

North Atlantic Treaty Organisation

Що таке НАТО?

НАТО (NATO – North Atlantic Treaty Organisation) – Організація Північноатлантичного договору – міжнародна організація, створена 4 квітня 1949 року для колективної оборони країн Західної Європи та Північної Америки згідно з принципами 51 статті Статуту ООН.

Відповідно до Вашингтонського договору кожна держава-член Альянсу несе додаткову відповідальність та користується перевагами від участі у системі колективної безпеки. У Ст. 5 ведеться про те, що збройний напад на одного або на кількох членів НАТО розглядатиметься як напад на всіх членів і що “вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу кожна з них надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні”. Такі безпрецедентні гарантії безпеки, територіальної цілісності, недоторканості кордонів та державного суверенітету не дає жодна з наявних на сьогодні колективних систем безпеки.

У часи холодної війни Альянс ніколи не використовував військову силу проти третіх країн або з метою впливу на своїх держав-членів. (Водночас, СРСР на чолі Організації Варшавського договору (ОВД), який у 1954 році подавав заявку на вступ до НАТО, але отримав відмову, без вагань застосовував засіб військового втручання у внутрішні справи союзників по соціалістичному табору в Угорщині (1956 р.) і Чехословаччині (1968 р.)

Сьогодні членами НАТО є 28 країн:

Албанія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Болгарія, Словаччина, Словенія, Хорватія.

Ухвалення всіх рішень в Альянсі відбувається на засадах консенсусу. Кожна країна-член НАТО має право вето.

НАТО не має власних збройних сил, у розпорядженні Альянсу є збройні сили – країн-членів. (Деякі держави-члени НАТО взагалі не мають власних армій, зокрема Люксембург та Ісландія).

Будь-яка держава-член має право виходу з Альянсу. За історію організації цим правом скористалися Франція та Греція, які відповідно у 1966р. та у 1974р. вийшли з військової структури НАТО, однак залишилися в межах її політичної структури. У 1980 році повна участь Греції у військовій структурі НАТО була відновлена. Франція також відновила участь у військовій структурі НАТО, про що було оголошено під час ювілейного Саміту НАТО в Страсбурзі в 2009 році, коли Організація відзначала 60-річчя з часу свого заснування.

НАТО розвиває розгалуджену систему партнерств, до якої входять Рада євроатлантичного партнерства (об'єднала 50 країн: 28 держав-членів та 22 країни-партнери), особливі партнери Україна і Росія, країни Середземноморського діалогу (Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Мавританія, Марокко, Туніс), Стамбульської ініціативи (Бахрейн, Катар, Кувейт та ОАЕ), західноєвропейські нейтральні країни (Австрія, Ірландія, Мальта, Фінляндія, Швейцарія, Швеція), а також контактні країни (Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея, Японія).

Для міжнародних інвесторів НАТО – це очевидний знак стабільності, а отже, більшої інвестиційної привабливості.

Як функціонує НАТО?

О днією із запорук міцності НАТО є процес ухвалення рішень, який ґрунтується на досягненні консенсусу. Це означає, що усі рішення мають бути одностайними. Внаслідок цього часто виникає потреба у проведенні тривалих консультацій та обговорень, перш ніж буде ухвалене важливе рішення. Хоча сторонньому спостерігачеві така система може видатися надто повільною та громіздкою, вона має дві незаперечних переваги. По-перше, вона забезпечує дотримання суверенітету кожної з країн – членів Альянсу. По-друге, коли вже рішення досягнуто, воно користується стовідсотковою підтримкою усіх держав-членів і підкріплене готовністю його виконувати.

Постійнодіючий керівний орган, що ухвалює рішення в НАТО, – це Північноатлантична рада, до складу якої входить по одному Постійному представнику від кожної країни – члена Альянсу. Постійний представник має ранг посла, а в роботі йому допомагає національна делегація у складі дипломатичного персоналу та радників з питань безпеки. Рада засідає на рівні послів щонайменше раз на тиждень, а зазвичай – ще частіше. Як правило, з періодичністю двічі на рік проводяться засідання Ради на рівні міністрів закордонних справ та оборони, а раз на два роки – на рівні глав держав та урядів.

Найвищою цивільною посадовою особою Альянсу є Генеральний секретар НАТО, який головує на засіданнях Північноатлантичної ради НАТО та сприяє досягненню консенсусу між державами-членами Альянсу. Генеральний секретар НАТО обирається з числа відомих політиків, дипломатів держав-членів Альянсу на чотирирічний термін. В управлінні діяльністю НАТО Генеральний секретар спирається на Міжнародний секретаріат, на роботу до якого направляються відомі експерти та посадовці з країн – членів НАТО.

НАТО не має власних збройних сил. Більшість сил, наданих у розпорядження НАТО, весь час залишається під національним командуванням та управлінням, окрім випадків, коли країни – члени НАТО відряджають ці сили для виконання конкретних завдань під проводом НАТО, починаючи від колективної безпеки до нових місій, таких як миротворчість та операції з підтримки миру. Політичні та військові структури НАТО забезпечують довготермінове планування, необхідне для того, щоб національні підрозділи були здатними виконувати ці завдання, а також запроваджують організаційні заходи стосовно спільного командування, управління, тренувань та навчань.

НАТО як організація колективної безпеки

Головною метою НАТО є захист свободи і безпеки всіх її членів політичними та військовими засобами відповідно до Статуту ООН. З самого початку існування Альянс працює над установленням справедливого і тривалого мирного порядку в Європі на засадах загальних демократичних цінностей, прав людини та верховенства права. Ця головна мета Альянсу наповнилась новим змістом по закінченні холодної війни, оскільки вперше у повоєнній історії Європи перспектива її досягнення стала реальністю.
Для досягнення своєї головної мети Альянс виконує такі основні завдання в галузі безпеки:

Безпека: закладає необхідне підґрунтя для стабільного клімату безпеки в Європі на основі зміцнення демократичних інститутів і прагнення до розв’язання суперечок мирним шляхом. Він намагається створити такі умови, за яких жодна країна не могла б вдаватись до залякування чи тиску, спрямованих проти будь-якої іншої держави, через загрозу силою, або загрозу застосування сили.

Політика "відкритих дверей" та План дій щодо членства в НАТО

(запроваджено 24 квітня 1999 року на саміті НАТО у Вашингтоні)

Вступ нових членів до Альянсу відповідає статті 10 Північноатлантичного Договору, в якій проголошується, що кожна європейська держава, котра здатна втілювати у життя принципи цього Договору та сприяти безпеці у Північноатлантичному регіоні, може бути запрошена до приєднання до НАТО.

У 2004 році відбувся п'ятий раунд розширення від моменту утворення НАТО та другий після завершення холодної війни, який був найбільшим в історії Альянсу. Під час цього етапу розширення до НАТО вступило сім країн Формат підготовки до вступу в НАТО «План дій щодо членства» (ПДЧ) з’явився у 1999 році. Усі країни, які вступали до Альянсу з того моменту, проходили через виконання ПДЧ.

План дій щодо членства (ПДЧ) - це програма НАТО з надання консультацій, допомоги та практичної підтримки, що враховує індивідуальні потреби держав, які задекларували прагнення вступити до Альянсу.

Впровадження Плану дій щодо членства в НАТО

План дій щодо членства в НАТО, який є фактичним проявом політики відкритих дверей, складається з п'яти розділів, а саме:

I. Політичні та економічні питання

II. Оборона / Військові питання

III. Питання ресурсів

IV. Питання безпеки

V. Правові питання

У кожному з цих розділів ПДЧ визначено питання, які можуть бути предметом обговорення (список не є вичерпним), та висвітлюються механізми, за допомогою яких можна якнайкраще здійснювати підготовку до можливого отримання членства

Від кожної країни-претендента вимагатиметься розробити річну національну програму підготовчої діяльності до можливого майбутнього членства з визначенням завдань та цілей підготовки і де б містилася конкретна інформація щодо заходів, які вживаються, відповідальних за це органів, а там, де це доцільно, також графік роботи щодо конкретних аспектів такої підготовки.

Запозичено з офіційного сайту «Україна-НАТО»

УКРАЇНА-НАТО

Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору

Партнерство заради миру

Програма “Партнерство заради миру” (ПЗМ) є інструментом взаємодії НАТО з країнами-партнерами, що базується на практичному співробітництві та відданості демократичним принципам.

Мета Програми: сприяти реформам, підвищити стабільність, зменшити світові загрози безпеці, створити міцні відносини у сфері безпеки між країнами-партнерами та НАТО, а також між самими партнерами.

Офіційною основою Програми ПЗМ є Рамковий документ, що був оприлюднений Альянсом в 1994 році, одночасно з запрошенням зацікавлених країн до участі в Програмі. Документом закріплено зобов’язання країн-членів НАТО проводити консультації з будь-якою країною-партнером, яка вбачає пряму загрозу своєї територіальної цілісності, політичної незалежності або безпеці. Держава-партнер також дає гарантії та політичні зобов’язання підтримувати засади демократичного суспільства, принципи міжнародного права, виконувати зобов’язання згідно Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, Гельсінського заключного акта та міжнародних угод щодо роззброєння та контролю над озброєннями, утримуватися від загрози сили або використання сили проти інших країн, поважати існуючі кордони, врегульовувати спори мирними засобами.

8 лютого 1994 року Україна підписала Рамковий документ ПЗМ, а 25 травня цього ж року передала керівництву НАТО свій Презентаційний документ. У ньому визначені політичні цілі участі України в Програмі ПЗМ, заходи, які планується здійснити для досягнення цих цілей, а також сили і засоби, що виділяються Україною для участі в ній.

У 1995 роцi Україна призначила своїх перших офiцерiв зв'язку до штаб-квартири НАТО у Брюсселi та Координацiйного центру партнерства (КЦП) у м. Монс (Бельгiя). Навесні того ж року мiж Україною i НАТО була укладена Угода з безпеки, на основi якої вiдкрито офiси зв'язку у штаб-квартирi НАТО та КЦП.

6 травня 1996 року від імені Уряду України була підписана Угода між державами, які є сторонами Північноатлантичного Договору, та іншими державами, які беруть участь у Програмі ПЗМ, щодо статусу їх збройних сил, а також Додатковий протокол до цієї Угоди (ратифіковані Верховною Радою України 2 березня 2000 року).

9 липня 1997 року на саміті НАТО в Мадриді Президентом України було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО, яка фіксує політичні зобов’язання сторін на найвищому рівні і регламентує зміст “особливого партнерства” між Україною та НАТО.

Сьогодні Україна бере участь в наступних механізмах ПЗМ:

Процесі планування та оцінки сил (ППОС);

Концепції оперативних можливостей (КОМ);

Політико-військових рамках участі партнерів в операціях з підтримання миру під проводом НАТО; спільних з НАТО навчаннях, у тому числі з врегулювання кризових ситуацій; співробітництві у галузі озброєнь, протиповітряної оборони, управління повітряним рухом та обміну даними про повітряну обстановку;

Індивідуальній програмі партнерства (ІПП);

Плані дій партнерства щодо розбудови оборонних інституцій;

Програмі удосконалення військової освіти (DEEP);

Програмі професійного розвитку цивільного персоналу;

Політиці трастових фондів партнерства;

Ініціативі НАТО з розбудови прозорості, доброчесності, відкритості та запобігання проявів корупції (Ініціатива ВІ);

Програмі НАТО “Наука заради миру та безпеки”; співробітництві у галузі реагування на надзвичайні ситуації цивільного характеру.

Президент про визнання НАТО прагнення України до набуття повноцінного членства: «Наша наступна амбіція – План дій щодо членства в Альянсі»

Президент України Петро Порошенко висловив вдячність НАТО за тверду позицію підтримки України та підкреслив, що одним з ключових пріоритетів національної безпеки нашої держави є досягнення критеріїв членства в Альянсі.

«Вітаю важливе, довгоочікуване та логічне рішення НАТО підвищити рівень амбіцій України щодо Альянсу», - зазначив Президент на своїй офіційній сторінці у Facebook.

«Це стало визнанням реального стану наших відносин з НАТО. Саме про це йшлося під час моєї останньої зустрічі з Генеральним Секретарем НАТО у Мюнхені, а також нещодавньої телефонної бесіди з Віце-Президентом США», – наголосив Петро Порошенко.

«Наша наступна амбіція – План дій щодо членства (ПДЧ) для України. Саме цьому був присвячений мій лист Єнсу Столтенбергу (Генеральний секретар НАТО – ред.) в лютому 2018 року, де, з посиланням на статтю 10 Договору про заснування НАТО, мною було офіційно зафіксовано прагнення України стати членом Альянсу», – підкреслив Глава держави.

«Тиха дипломатія із просування наших принципових позицій, про що домовлено з нашими партнерами, дає свої вагомі результати», – зауважив Петро Порошенко, додавши: «Впевнено рухаємося вперед».

http://ukraine-nato.mfa.gov.ua/ua/inform-center/news/63543-prezident-pro-viznannya-nato-pragnennya-ukrajini-do-nabuttya-povnocinnogo-chlenstva-nasha-nastupna-ambicija--plan-dij-shhodo-chlenstva-v-alyjansi

У НАТО уточнили інформацію про "зміну статусу України"

Заступник генерального секретаря НАТО Роза Гетемюллер зазначила, що "добиватися членства в НАТО чи ні - це вирішують самі країни", а "Україна таке рішення офіційно прийняла" https://rian.com.ua/politics/20180411/1034133082/ukraine-nato.html

Заступник генсека НАТО: статус країни-аспіранта - це відмітка на сайті, а не ступінь на шляху до повної інтеграції.

Статус країни-аспіранта, отриманий Україною, не є "сходинкою" на шляху до членства в НАТО, це тільки визнання намірів. Про це заявила заступник генсека НАТО Роуз Геттемюллер в інтерв'ю для видання "Коммерсант"

https://112.ua/politika/zamgenseka-nato-status-strany-aspiranta-eto-otmetka-na-sayte-a-ne-stupen-na-puti-k-polnoy-integracii-441213.html

Місія України при НАТО

Місія України при Організації Північноатлантичного договору – дипломатичне представництво при міжнародній організації, заснована з метою забезпечення постійного співробітництва України з НАТО та участі у Раді Євроатлантичного партнерства, а також реалізації положень Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО, підписаної в м. Мадриді 9 липня 1997 року.

Адреса: Бельгія, Брюссель, VA Building, NATO HQ, Bd. Leopold III,1110

Телефон + 32 (2) 707 27 24 Факс +32 (2) 707 27 28

Пошта: pm_nato@mfa.gov.ua

http://nato.mfa.gov.ua/ua Місія України при НАТО. Офіційна сторінка

Представництво НАТО в Україні

Угода між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні набула чинності 11 березня 2016 року

Представництво НАТО в Україні складається з Офісу зв'язку НАТО та Центру інформації та документації НАТО.

Офіс зв’язку НАТО в Україні був відкритий у квітні 1999 року. Його відкриття стало підтвердженням високого рівня відносин між Україною та НАТО. Метою його діяльності є сприяння участі України у програмі «Партнерство заради миру» (ПЗМ) з максимально повним використанням можливостей, закладених у цьому механізмі, а також поглиблення співпраці між НАТО та державними структурами України в рамках Річних національних програм. З 1 вересня 2015 року Офіс зв’язку НАТО в Україні очолює пан Александер Вінніков.

Офіс зв’язку має три основних завдання. Насамперед, це підтримання контактів з різними українськими установами та відповідними структурами НАТО, які опікуються розробкою та виконанням заходів по лінії відносин між Україною та НАТО у рамках РНП, ПЗМ та відповідно до Хартії Україна – НАТО. Він також підтримує постійні контакти з посольствами країн НАТО та країн-партнерів щодо розвитку двосторонньої та багатосторонньої співпраці.

По-друге, надає консультації відповідним органам України та НАТО щодо заходів та напрямів можливого поглиблення співпраці.

По-третє, бере безпосередню участь у підготовці і виконанні деяких практичних заходів таких, як військові навчання або проведення курсів з питань НАТО при Національному університету оборони України ім. мені Івана Черняховського, сприяє налагодженню офіційних контактів між Україною та НАТО на усіх рівнях.

Центр інформації та документації НАТО в Україні був заснований в Києві у 1997 році, завданням якого є інформування української громадськості про НАТО та переваги партнерства між Україною та НАТО.

Представництво НАТО в Україні підтримує активні робочі стосунки з Посольством Литовської Республіки в Україні, яке нині виконує роль Контактного посольства НАТО (у кожній країні-партнері НАТО призначає на два роки Посольство однієї з держав-членів своїм Контактним посольством за принципом ротації).

Отвечая на просьбу в интервью газете "Коммерсант" прокомментировать появившиеся в украинских СМИ сообщения о присвоении Украине статуса "страны-аспиранта" (aspiring country, то есть государства, стремящегося к вступлению в альянс), замгенсека НАТО Роза Гетемюллер указала, что "добиваться ли членства в НАТО или нет – это решают сами страны". Телеканала "Прямий" Вопрос членства в НАТО висит на волоске - Солонтай "Украина такое решение официально приняла, что мы и отметили, внеся соответствующее изменение на нашем сайте. Я подчеркну: речь идет о правке на сайте НАТО", – пояснила она. Читайте также: НАТО готовится к войнам будущего с применением искусственного интеллекта Отвечая на уточняющий вопрос о том, не является ли это новым статусом на пути к предоставлению НАТО Украине "плана действий по членству", замгенсека сказала "нет". Она добавила, что "политика НАТО не изменилась". "НАТО признало и отметило посредством этой правки изменение в официальной позиции Украины", – заключила она. Напомним, 5 апреля Верховная Рада приняла в первом чтении президентский законопроект о нацбезопасности Украины, который определяет одним из главных национальных интересов членство в Евросоюзе и НАТО, а также предусматривает назначение гражданского министра обороны.

Запозичено з офіційного сайту

https://rian.com.ua/politics/20180411/1034133082/ukraine-nato.html

Україна: курс на НАТО. Що зміниться

На своїй прес-конференції Порошенко заявив, що розглядає можливість прописати в Конституції прагнення України вступити в ЄС і НАТО. За його словами, це можна було б зафіксувати в преамбулі до Конституції, для чого достатньо підтримки двох третин конституційного складу Верховної Ради. Детальніше про необхідність внесення таких змін до Основного закону і перспективи членства України в НАТО в ефірі радіостанції «Голос Столиці» розповів голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

Яким чином вплине на можливий вступ України до НАТО фіксація цього пункту у Конституції?

– Узагалі тут можуть бути різні варіанти, але той варіант, який озвучений президентом – це внесення змін до преамбули Конституції, означатиме фактично лише таку морально-політичну фіксацію того, що Україна має намір власне однозначно рухатися до європейської інтеграції і до вступу в НАТО. Ті країни, які вступали в ЄС, як правило, мусили вносити зміни у свої конституції, але йшлося не про преамбулу звичайно, а про більш суттєві правові фіксації того, що фактично частина суверенітету прийняття рішень передається, делегується органам ЄС. І такі записи не можуть бути у преамбулі. Така тут ситуація.

Як у часі розвиватимуться події, адже перспектива членства в Альянсі – далека для України, як кажуть українські експерти?

– Звичайно, все це – і ЄС, і НАТО, – це не є питання цього року чи наступного, але знову ж таки, що мається на увазі під далекою перспективою, також не зрозуміло. facebook.com/NLOUkraine НАТО наносит удар: из Альянса высылают дипломатов РФ Мені здається, що при певному позитивному для України перебігу подій про НАТО можна говорити в межах 5-10 річної перспективи. І тому в принципі така фіксація у Конституції навіть на рівні преамбули, на мій погляд, буде однозначно корисною, хоча звичайно не треба чекати, що від цього станеться якесь чудо, і нас завтра приймуть у НАТО.

Як розвиватиметься ситуація щодо подання змін до Конституції, скільки вони можуть тривати, скільки триватиме обговорення, хто буде підтримувати Порошенка, а хто навпаки тиснутиме на те, що Україні не треба вступати до НАТО, а відповідно не потрібно вносити відповідні зміни до КУ?

– Процедура визначена 13-м розділом Конституції, вона передбачає внесення законопроекту президентом або 150 народними депутатами України. Я так думаю, що внесення буде здійснено президентом, і розгляд відповідно на двох сесіях. Спочатку направлення у Конституційний суд, висновок Конституційного суду, після того на наступній сесії голосування 300 народними депутатами. Власне, хто буде проти… Зрозуміло, що є у нас, на жаль, у парламенті депутати, які однозначно будуть проти, які – за багатьма їхніми виступами таке складається враження – служать не нашій державі, а сусідній. Ці депутати, без сумніву, будуть проти, наприклад, вони є в "Опозиційному блоці" і, мабуть, не тільки там. Але, мені здається, що всі інші нормальні державницькі сили тут мали би сконсолідуватися, тому що тут немає ніякої загрози якимсь політичним партіям у контексті виборів чи ще чогось. Навіть якщо і розглядати це як політичну ініціативу президента, яка дає йому якісь там бали на виборах, я не думаю, що якісь політичні партії, та ж "Батьківщина" чи "Самопоміч", знайдуть якісь аргументи, щоб виступати проти, тому що перед виборами. Читайте также: Украина в НАТО. Ряд стран будут вставлять "палки в колеса" Все-таки це питання загальнополітичної визначеності нашої країни, і вони його самі поділяють.

Якщо раптом до влади в Україні прийдуть інші політичні сили в результаті виборів, знову доведеться змінювати Конституцію, тому що вони вважатимуть, що такий курс держави неправильний? Є гарантії?

– Звичайно, немає ніяких гарантій, усе може відбутися. Але власне, я так розумію, для того президент й ініціює це питання, щоб змінити курс держави у майбутньому було значно складніше. flickr.com/ Utenriksdepartementet UD Франция и НАТО: нужно решить - или вместе, или врозь

У НАТО заявляють, що Україна, як і будь-яка європейська країна, має право на вступ до Північноатлантичного союзу, коли буде готова до цього. Що є сигналом готовності?

— Тут найбільше вже є рішення Асамблеї НАТО 2007 чи 2008 року про те, що Україна разом із Грузією, тоді вона згадувалася, будуть членами НАТО, тобто, ми фактично маємо політично відкриті двері. А тепер просто треба виконати весь набір стандартів, які передбачає членство в НАТО. Дехто думає, що це, мовляв, тільки виключно реформа збройних сил. Насправді, весь набір цих стандартів стосується загального і політичного, і економічного укладу життя країни. Там дуже жорсткі вимоги щодо судової системи, щодо економічної свободи, щодо демократії, прав людини, захисту меншин і, звичайно, великий набір питань стосовно стандартів збройних сил, стосовно громадського контролю за збройними силами і т.д.

Теоретично Україна до цього йде, і, якщо захоче вступити все-таки в НАТО на далеку перспективу, буде змушена це робити, виконувати ці вимоги?

– Я б наголосив на тому, що всі ці реформи потрібні Україні насамперед, незалежно від того вступимо ми в НАТО чи ні. Кожна з цих реформ – і незалежна судова влада, і демократія, і економічний розвиток – це все потрібно в першу чергу громадянам нашої країни. Читайте также: Молдавия стремится к объединению с Румынией, но не вся Напомним, эксперт-международник Григорий Перепелица полагает, что помешать Украине стать членом НАТО может только ущемление демократии. А вот эксперт Международного центра перспективных исследований Николай Капитоненко высказал мнение, что ряд стран в НАТО не хочет членства Украины в альянсе. РИА Новости Украина: https://rian.com.ua/view/20180403/1033875579/ukraine-kurs-nato.html

Бібліографія статей

(подано в зворотній хронології)

2018

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2018 рік [Текст] = https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-shodo-realizaciyi-koncepciyi-vdoskonalennya-informuvannya-gromadskosti-z-pitan-yevroatlantichnoyi-integraciyi-ukrayini-na-2018-rik: розпорядження КМ України від від 14 лютого 2018 р. № 109-р / Інф. "УК" Орієнтир № 14 // Урядовий кур`єр. – 2018. – 4 квіт. (№65). – С. 8. Уряд схвалив план заходів щодо реалізації у 2018 році Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки. Основною метою плану є підвищення рівня підтримки громадянами України державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції та рівня довіри до НАТО як до інституції, що відіграє ключову роль у зміцненні міжнародної безпеки. З метою підвищення рівня підтримки громадянами України державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції буде проведена освітня програма “Чому НАТО? Засади і принципи діяльності НАТО та його роль у підтримці міжнародної безпеки”.

2017

Басараб, Сергій. Спорядити солдата допоможе НАТО [Текст] = http://viysko.com.ua/journal/sporyady-ty-soldata-dopomozhe-nato/ / Басараб, Сергій // Військо України. – 2017. – № 9 . – С. 32-36. Донедавна в українському війську гостро стояла проблема закупівель озброєння та військової техніки за кордоном, зокрема у країн-членів Північноатлантичного альянсу. Проте наші закордонні партнери успішно вирішували це питання через Агенцію НАТО з підтримки та постачання. З нинішнього року послугами агенції можуть скористатися і Збройні Сили України

Горбунова, Олена. Аби розвінчати міфи про НАТО, розширюватимемо інформаційну кампанію [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/286738 / Горбунова, Олена // Голос України. – 2017. – 30 бер. (№58). – С. 3. Наша держава взяла чіткий курс на євроатлантичну інтеграцію. Відповідний закон, який скасовував позаблоковий статус України, було ухвалено у 2014 році. Проте в свідомості українців ще й досі присутнє несприйняття Альянсу. Це спричинено, зокрема, міфами, які породжувалися для того, аби залишити нашу країну в орбіті політичних інтересів Кремля. На цьому наголошували під час міжнародного круглого столу: «Подолання міфів про НАТО: AGENDA 2020» за участі Першого заступника Голови Верховної Ради Ірини Геращенко, народних депутатів, голови представництва НАТО в Україні Александера Вінникова, урядовців, експертів та політологів

Капсамун, Іван. НАТО: сигнали для України [Текст] = https://day.kyiv.ua/ru/article/den-planety/nato-signaly-dlya-ukrainy: Єнс Столтенберг: «Ми продовжуємо підтримувати український суверенітет і територіальну цілісність» / Капсамун, Іван // День. – 2017. – 31 бер. (№ 56-57). – С. 6. Зустріч міністрів закордонних справ країн-членів Альянсу та партнерів

Капсамун, Іван. 276 [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/tema-dnya-podrobyci/276: Верховна Рада відновила курс України на членство в НАТО. Чому були втрачені шанси та як реалізувати зараз вступ до Альянсу? / Капсамун, Іван // День. – 2017. - 9 черв. (№ 97-98). – С. 1, 4-5. Нарешті в питанні методів забезпечення безпеки країни з’явилася чіткість. Тепер одним з пріоритетів зовнішньополітичного курсу України є членство в НАТО.

Кіберпростір є новим полем бою [Текст]: / Бесіду вів Валентин Ковальський // Вечірній Київ. – 2017. – 6 лип. (№26). – С. 7. Двадцять років тому у нашій столиці розпочалася робота Центру інформації та документації НАТО. Чим сьогодні займається цей військово-політичний блок? Які заходи організовує у Києві? На ці та інші запитання «Вечірки» відповідає директор Центру Барбора Маронкова

Комплексний пакет. Від Альянсу [Текст]: міжнародне співробітництво / Розмову записав Олександр Бірченко // Військо України. – 2017. – № 11. – С. 4-5. Співробітництво України з НАТО триває не одне десятиріччя. Про сьогодення військової співпраці Україна-НАТО та її перспективи розповів заступник начальника штабу з питань військового партнерства стратегічних командувань НАТО генерал-майор Одд Егіл Педерсен, який відвідав Україну під час проведення "Днів НАТО"

Мельник, Сергій. НАТО й надалі підтримуватиме суверенітет та цілісність нашої країни [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/284154 / Мельник, Сергій // Голос України. – 2017. – 10 лют. (№26). – С. 1, 3. Додаткові можливості співпраці з Північноатлантичним альянсом та протидію сучасним викликам обговорювали під час круглого столу «Україна-НАТО: невійськова співпраця як спільна відповідь гібридним загрозам».

Петровський, Вячеслав. "Танкова битва" при Графенвері [Текст] = http://viysko.com.ua/nacionalna-gordist/tankova-by-tva-pry-grafenveri/ Петровський, Вячеслав // Військо України. – 2017. – № 5. – С. 36-39. Українські екіпажі вперше взяли участь у танковому біатлоні Strong Europe Tank Challenge 2017 у Німеччині і справили враження на військових НАТО Українські Т64Б1В змагалися з "Абрамсами", "Леопардами" та "Леклерками". І хоча Україна не здобула перемоги, виступ українських танкістів вразив натовських військових. Адже на машинах, сконструйованих у 60-ті роки, екіпажі демонстрували чудеса маневреності та влучності. Загалом це був достойний дебют

Плахта, Дмитро. «Зрозуміти суть та особливості НАТО із середини» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/zrozumity-sut-ta-osoblyvosti-nato-iz-seredyny: як у Львові моделювали засідання Північноатлантичної ради / Дмитро Плахта // День. – 2017. – 15 груд. ( № 227-228). – С.11. Мета «Моделі НАТО-2017» – збільшити рівень поінформованості молоді Львівщини з питань безпеки, національної оборони, сучасних викликів, міжнародної співпраці та євроатлантичної інтеграції в контексті посилення діалогу Україна – НАТО. Практична частина заходу полягає в моделюванні засідання Північноатлантичної ради, ролі делегатів на якій виконують львівські студенти і школярі

Про інструмент взаємодії [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci-intervyu/pro-instrument-vzayemodiyi: Наталія Немиловська: «НАТО – це безпека. Спільні цінності. Та маяк, який слугує орієнтиром для країн-партнерів» / Спілкувався Микола Сірук // День. – 2017 – 14 лют. (№ 25). – С. 10. Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Наталія НЕМИЛІВСЬКА днями завершує місію в Україні. І за традицією вона своє перше і останнє інтерв’ю дає виданню "День". Розмову з пані Наталією ми почали із запитання, як у НАТО оцінюють ухвалення українським урядом наприкінці року Державної програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки

Пушкарук, Наталія. Українська наука – лідер за фінансуванням НАТО [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/ukrayinska-nauka-lider-za-finansuvannyam-nato: у Києві відбулося 15-те засідання Спільної робочої групи / Пушкарук, Наталія // День. – 2017. – 6 лип. (№ 114). – С. 3. Уже протягом трьох років українська наука є лідером серед інших країн світу за фінансуванням у рамках програми НАТО «Партнерство заради миру та безпеки», потіснивши ще в 2014 році з цієї позиції Росію. За ці три роки в Україні було започатковано 45 багаторічних програм, 4 спеціалізовані програми навчання та 8 семінарів

Силіна, Тетяна. Відлуння наших справ [Текст] = https://dt.ua/internal/vidlunnya-nashih-sprav-254256_.html: хто й чому чекає/не чекає Україну в ЄС і НАТО? / Силіна, Тетяна // Дзеркало тижня. - 2017. – 23-29 вер. (№ 35). - С. 1, 8-9. Хто й чому чекає/не чекає Україну в ЄС і НАТО? Але чи хочуть бачити Україну в цих організаціях? Членство України в ЄС і НАТО оголошено стратегічними цілями України на найвищому державному рівні, більшість українців підтримує ідею вступу нашої країни в Євросоюз і вже майже половина – в НАТО. Позитивна динаміка в українській громадській думці, про яку ще кілька років тому вітчизняні євроінтегратори й атлантисти могли лише мріяти, нині очевидна. Але чи хочуть бачити Україну в цих організаціях?

Юрченко, Михайло. З НАТО співпрацюємо на наукових засадах [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/z-nato-spivpracyuyemo-na-naukovih-zasadah/: стандарти Північноатлантичного альянсу дедалі глибше входять в армійські будні / Юрченко, Михайло // Урядовий кур`єр. – 2017. – 7 вер. (№166). – С. 2. Нашій країні слід серйозно активізувати роботу на шляху глибинних реформ заради забезпечення в осяжній перспективі взаємосумісності у всіх сферах з європейськими партнерами. Цього потребує як політичний момент, так і виконання нещодавно ухваленого Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України», що необхідно для майбутнього членства нашої країни в НАТО

2016

Вауліна, Ольга. Реформа сектору безпеки та оборони: Захід нам допоможе, якщо ми... допоможемо собі самі [Текст] / Вауліна, Ольга // Голос України. – 2016. – 20 квіт. (№72). – С. 8. На тлі загострення ситуації на бойовому сході нашої країни й політичного переформатування влади на різних рівнях активно обговорюється тема реформування оборонного сектору. НАТО готовий розглянути заявку України на членство в Альянсі, але тільки після проведення відповідних реформ, заявив заступник генсекретаря цієї організації Александер Вершбоу

Загороднюк, Андрій: «Ми з НАТО нарешті дійшли єдиного бачення наших реформ оборонної сфери» [Текст] = http://tyzhden.ua/Society/165987 / Спілкувався Богдан Буткевич // Український тиждень. – 2016. – 27 трав. (№21). – С. 20-21. "Тиждень" поспілкувався з головою Проектного Офісу Реформ Міністерства оборони про перспективи реформування оборонної сфери в співпраці із західними партнерами

Корбут, Анна. Завоювання миру [Текст] = http://tyzhden.ua/World/166029: які виклики стоять перед НАТО / Корбут, Анна // Український тиждень. – 2016. – 27 трав. (№21). – С. 16-19. Бельгія, Данія, Франція, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Канада, Британія та США. Таким був перший склад НАТО на момент його заснування у квітні 1949 року. На початку Альянс мав виконувати кілька функцій. По-перше, стримувати Радянський Союз та обмежувати його вплив на комуністів у Європі, які загрожували тамтешнім повоєнним урядам. По-друге, запобігати відродженню націоналістичного мілітаризму в Європі. По-третє, посилювати безпекову та економічну присутність Америки, особливо бажану на виснаженому війною європейському континенті, та стимулювати внутрішньоєвропейську політичну інтеграцію

Кравченко, Володимир. Саміт НАТО: східне крило з синьо-жовтою відзнакою [Текст] = http://gazeta.dt.ua/internal/samit-nato-shidne-krilo-z-sino-zhovtoyu-vidznakoyu-_.html / Кравченко, Володимир // Дзеркало тижня. – 2016. – 9 -15 лип. (№25). - С. 1, 3. Варшавський саміт НАТО, на якому лідери країн-членів організації ухвалювали рішення щодо зміцнення оборони Північноатлантичного альянсу і заходів стримування та стабільності за його межами

Лосєв, Ігор. Чи спрацює механізм? [Текст] = http://tyzhden.ua/Society/165999: задекларовані принципи НАТО проходять перевірку на можливість їх практичного застосування / Лосєв, Ігор // Український тиждень. – 2016. – 27 трав. (№21). – С. 28-29. Доля світу та людства залежить від того, чи спрацює механізм ст. 5 Вашингтонського договору про створення НАТО. І чи вдасться західним лідерам навіяти впевненість ворогам НАТО, що таки спрацює

Торба, Валентин. Хто саботує рух до НАТО? [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/podrobyci/hto-sabotuye-ruh-do-nato: Ганна Гопко: «Україна досі не призначила нашого посла в представництві НАТО в Брюсселі» / Торба, Валентин // День. – 2016. – 5-6 лют. (№19-20). – С. 5. У парламенті відбулась спільна нарада Комітетів Верховної Ради України у закордонних справах та з питань європейської інтеграції, на якому в першу чергу були розглянуті питання просування України до НАТО

Документи двостороннього співробітництва

28.09.2016 р. Адміністративні домовленості щодо охорони інформації з обмеженим доступом між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору

9.07.2016 р. Комплексний пакет допомоги НАТО для України NATO document on Comprehensive Assistance Package for Ukraine

4.02.2016 р. Угода між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні

22.09.2015 р. Дорожня карта Партнерства у сфері стратегічних комунікацій між Радою національної безпеки і оборони України та Міжнародним секретаріатом НАТО

1.07.2015 р. Меморандум про взаєморозуміння між Державною службою України з надзвичайних ситуацій і Євроатлантичним координаційним центром з реагування на надзвичайні ситуації Організації Північноатлантичного договору про проведення спільних навчань «Україна - 2015»

27.04.2015 р. Угода про співробітництво у сфері підтримки між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з підтримки та постачання (ОНПП)

24.04.2015 р. Меморандум про домовленість між Урядом України та Організацією НАТО із зв'язку та інформації, яка представлена Генеральним менеджером Агенції НАТО із зв'язку та інформації стосовно співробітництва з питань консультацій, управління, зв'язку, розвідки, спостереження та рекогносцировки в рамках програми НАТО "Партнерство заради миру"

Інтернет-ресурси:

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

http://www.dt.ua – сайт тижневика «Дзеркало тижня»