НАТО. Історія, сьогодення, майбутнє
Тематичний бібліографічний список статей до Дня створення НАТО
НАТО було створено 4 квітня 1949 року, для забезпечення миру та стабільності на європейському континенті після двох руйнівних світових війн. Альянс допоміг забезпечити безпрецедентний період миру та безпеки для громадян Америки та Європи.
Створення Альянсу було частиною більш широких зусиль, щоб служити трьом цілям: стримуванню радянського експансіонізму, запобіганню відродження націоналістичного мілітаризму в Європі через сильну північноамериканську присутність на континенті та заохоченню європейської політичної інтеграції.
https://www.nato-pa.int/fr/content/notre-mission
Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2680-19#Text 7 лютого 2019 року Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)».
Україна. Президент. Питання європейської та євроатлантичної інтеграції [Текст] = https://www.president.gov.ua/documents/1552019-26586 : Указ Президента України від 20 квітня 2019 р. №155/2019 / Інф. «Офіційний вісник Президента України» // Офіційний вісник Президента України. – 2019. – 3 трав. (№8). – С. 10-13. З метою забезпечення незворотності європейського та євроатлантичного курсу України, відповідно до частини третьої статті 102 Конституції України
Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2018 рік [Текст] = https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-shodo-realizaciyi-koncepciyi-vdoskonalennya-informuvannya-gromadskosti-z-pitan-yevroatlantichnoyi-integraciyi-ukrayini-na-2018-rik: розпорядження КМ України від від 14 лютого 2018 р. № 109-р / Інф. «УК» Орієнтир № 14 // Урядовий кур`єр. – 2018. – 4 квіт. (№65). – С. 8. Уряд схвалив план заходів щодо реалізації у 2018 році Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки.
Відбулося засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО 11 лютого 2021
Відбулося засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО 09 липня 2020
NATO. Бібліографічні видання ІБВ МСМБ
http://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/nato-zaradi-miru-ta-bezpeki/ НАТО. Заради миру та безпеки
https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/bstup-do-nato-za-i-proti/ Вступ до НАТО: за і проти
НАТО створено як союз незалежних держав, об’єднаних загальною зацікавленістю у збереженні миру та захисті своєї свободи на засадах політичної солідарності, забезпечення оборони…
Союз створений з метою утримання і, у випадку необхідності, відведення будь-якої форми розв’язання агресії , проти держав учасниць.
НАТО створено у відповідності зі статтею 51 Статуту ООН, що підтверджує невід’ємне право держав на індивідуальну або колективну оборону.
Північноатлантичний Союз є співтовариством вільних держав, єдиних у своїй рішучості зберегти власну безпеку, на засаді надання один одному взаємних гарантій, та забезпечення стабільних відносин з іншими державами.
Рішення в НАТО приймаються на основі консенсусу, після перемовин і консультацій між країнами-членами.
НАТО, як багатонаціональна міжурядова асоціація вільних і незалежних держав, не має функцію наднаціональних повноважень або формування політики поза залежністю від її членів.
Тому рішення прийняті НАТО - це рішення, які приймаються всіма її країнами-учасницями.
Україна – NATO. «Новий формат» співпраці
«– Цього року планується саміт НАТО у Брюсселі. Україна має, так би мовити, ще одне вікно можливостей, аби вкотре нагадати про свої затверджені у Конституції прагнення стати членом Альянсу. Ви обговорювали це питання під час нещодавньої зустрічі з генеральним секретарем НАТО. Переважна більшість союзників в Альянсі підтримує надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО. Але є й такі, що це дипломатично заперечують. Які у нас перспективи отримати цього року Плану дій щодо членства в НАТО?
– Не забуваємо, що нам дали дуже важливий політичний сигнал про те, що двері НАТО для України відкриті. Це дослівна цитата пана Столтенберга на нашій також спільній прес-конференції за результатами зустрічі. І в ній вкладено насправді вся суть і сенс наших з ним перемовин.
Єдине і ключове питання нині – це про перехід українського війська до стандартів НАТО. Як тільки Україна буде готова підтвердити повний перехід, відразу постане питання про приєднання до НАТО. Стосовно ПДЧ, тобто Плану дій по членству, тут звичайно ми наполягаємо на паралельному курсі з Грузією, де також активно ведеться відповідна робота. Сьогодні є три країни Східного партнерства найбільш підготовлених з точки зору ПДЧ – це Молдова, Грузія та Україна. Грузія у цій трійці трішки вирвалася вперед і дуже важливо, щоб ми подолали це відставання, і разом з нею ввійти в План дій щодо членства. На цей рік у нас заплановано ряд навчань спільних з НАТО, які дадуть можливість продемонструвати наш рівень.
– Питання окупованих територій вже не створює проблем на цьому шляху?
– Звісно, наявність відкритої агресії проти України та окупованих територій викликають дискусії всередині блоку. Але, ці політичні дискусії ніколи й не припинялися. Окремі члени НАТО можуть висловлювати різні позиції. Та вони не створять перешкод, коли ми будемо готові зайти в НАТО. Нам, і нашим партнерам важливо розуміти, що армія, флот і Військово-повітряні сили України здатні захистити нашу державу з НАТО чи без нього, і що високі стандарти нашого війська дозволяють нам зберегти суверенітет та територіальну цілісність. Ось це питання номер один.
https://www.kmu.gov.ua/news/intervyu-premyer-ministra-ukrayini-denisa-shmigalya-ukrayinskomu-nacionalnomu-informacijnomu-agentstvu-ukrinform-16022021-r Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю агенству Укрінформ
Дмитро Разумков: Реформування військової та безпекової сфери відповідно до стандартів НАТО – пріоритет для України
Реформування військової та безпекової сфери відповідно до стандартів НАТО є пріоритетом для України. Про це заявив Голова Верховної Ради України під час зустрічі із Заступником Генерального секретаря НАТО Мірче Джоане в Брюсселі.
«Серед пріоритетів – перехід України на стандарти, норми та принципи НАТО. Ми суттєво просунулися за різними напрямами євроатлантичних реформ, зокрема, ухвалили важливі законодавчі акти та керівні документи у сфері безпеки і оборони», - сказав Дмитро Разумков. Він зазначив, що ухвалено закони України «Про оборонні закупівлі» та «Про розвідку», а також Стратегію національної безпеки України.
«Україна продовжить реформувати свою військову та безпекову сферу відповідно до стандартів НАТО», - відзначив Голова Верховної Ради.
За його словами, визнання України Партнером НАТО із розширеними можливостями є важливим етапом реалізації євроатлантичних прагнень нашої держави. Він висловив вдячність союзникам за це рішення.
Голова українського Парламенту наголосив, що План дій щодо членства в НАТО є логічним та безальтернативним кроком для України на шляху євроатлантичної інтеграції. «Ми хотіли би бачити ПДЧ для України у найближчій перспективі і сподіваємось на формування серед союзників необхідного консенсусу в цьому питанні», - сказав він.
Дмитро Разумков зазначив, що Україна вітає намір союзників підтвердити політику «відкритих дверей» Альянсу під час наступного Саміту НАТО.
Голова Верховної Ради також наголосив, що спільним пріоритетом і завданням Альянсу та України є відновлення засідань Комісії Україна-НАТО на високому рівні.
Окрім того, він підкреслив, що парламентський вимір залишається важливою складовою політичного діалогу з НАТО та союзниками. «Ми вдячні Парламентській асамблеї НАТО, а також союзникам, що на пропозицію України було погоджено перенести проведення чергової весняної сесії ПА НАТО наприкінці травня 2022 року в Києві. Я сподіваюся, що коронавірус не буде нам заважати в цьому», - сказав Голова Верховної Ради.
Як зазначив Дмитро Разумков, пріоритетним завданням для українського Парламенту є посилення співпраці між Україною та НАТО, спрямованої на підтримку безпеки у євроатлантичному просторі.
«Україна високо цінує незмінну солідарність союзників з нашою державою та рішучу позицію НАТО щодо триваючої агресії РФ в Криму та на Донбасі», - підкреслив Дмитро Разумков.
Голова Парламенту висловив вдячність державам-членам Альянсу за підтримку внутрішніх реформ в Україні, а також за зацікавленість та підтримку ініціативи України із заснування «Кримської платформи», кінцевою метою якої є деокупація Криму. Прес-служба Апарату Верховної Ради України. 22 березня 2021 року
Розвиток особливого партнерства України з НАТО
24 грудня 2020 року
Визначальними у відносинах між Україною і НАТО документами, які залишаються актуальними дотепер, є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (09.07.1997) і Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009). Формально відносини Україна-НАТО були започатковані у 1991 році, коли Україна приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва (з 1997 р. – Рада Євроатлантичного партнерства). Україна першою серед держав колишнього СРСР приєдналася (08.02.1994) до Програми НАТО «Партнерство заради миру».
За останні роки низка актів Верховної Ради України (ВРУ) і підписаних Президентом України документів заклали міцні підвалини євроатлантичного курсу нашої держави, скерованого на набуття Україною повноправного членства в НАТО, зокрема:
21 червня 2018 р. ВРУ ухвалила Закон «Про національну безпеку України», який набрав чинності 8 липня 2018 р.
У лютому 2019 р. набрали чинності зміни до Конституції України у частині стратегічного курсу на набуття Україною повноправного членства в ЄС і НАТО. Відповідно до внесених змін, Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття Україною повноправного членства в ЄС і НАТО.
14 вересня 2020 р. Президент України підписав Стратегію національної безпеки України, в якій наголошується на стратегічному значенні відносин з НАТО.
І. Політичний діалог
Політичний діалог між Україною та Альянсом здійснюється на всіх рівнях і за всіма напрямами. Провідна роль у поглибленні цього діалогу належить Комісії Україна-НАТО (КУН), створеній у 1997 р. на виконання положень Хартії про особливе партнерство.
8-9 липня 2016 р. за рішенням Варшавського саміту НАТО Україна отримала від союзників Комплексний пакет допомоги. За його підтримки створено так звану Гібридну платформу – майданчик для спільного вивчення гібридної війни, розв’язаної РФ проти України.
11-12 липня 2018 р. у Брюсселі відбувся саміт глав держав та урядів держав-членів (союзників) і держав-партнерів НАТО, участь в якому взяла делегація України на чолі з Президентом. Засідання КУН на тему «Безпека, оборонна реформа і співробітництво» пройшло у форматі ПАР-Україна-Грузія. Було оприлюднено заяву головування щодо відносин НАТО-Україна. Президент України також взяв участь у засіданні глав держав та урядів держав-учасниць місії «Рішуча підтримка» в Афганістані.
26 листопада 2018 р. відбулося екстрене засідання КУН (на рівні послів) з приводу збройного нападу і захоплення РФ українських кораблів у Чорному морі. 27 листопада 2018 р. ПАР ухвалила заяву, в якій союзники закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів в Азовському морі і свободу навігації, а також негайно звільнити українських моряків і повернути захоплені кораблі.
3-4 квітня 2019 р. міністри закордонних справ держав-членів НАТО під час заходів з нагоди 70-ї річниці утворення Альянсу схвалили Пакет заходів щодо безпеки Чорного моря, яким було передбачено додаткову допомогу Україні.
4 червня 2019 р. у ході візиту Президента України В.Зеленського до штаб-квартири НАТО союзники підтвердили свої зобов’язання допомоги Україні у проведенні реформ, що наблизять країну до членства в НАТО.
Важливою подією став візит делегації ПАР НАТО в Україну 30-31 жовтня 2019 р. (Одеса та Київ). В Одесі Генсекретар НАТО разом з послами держав-членів Альянсу відвідали чотири морських судна Постійної протимінної військово-морської групи НАТО, що здійснювали патрулювання у Чорному морі в рамках посиленої підтримки Альянсом держав-партнерів у цьому регіоні, а також зустрілися з Міністром оборони України і відвідали Інститут ВМС Національного університету «Одеська морська академія». 31 жовтня 2019 р. у Києві за участі Президента України В.Зеленського відбулося засідання КУН за тематикою безпекової ситуації на сході України, реформування країни та подальшого поглиблення співпраці Україна-НАТО. Було схвалено третій Огляд Комплексного пакету допомоги Альянсу Україні та ухвалено відповідну підсумкову заяву.
12 червня 2020 р. за рішенням ПАР НАТО Україну було визнано партнером з розширеними можливостями (ПРМ, Enhanced Opportunities Partner – EOP). З визнанням за Україною статусу ПРМ на політичному порядку денному постало питання визначення напрямів і параметрів взаємодії сторін у цьому форматі.
Спалах пандемії COVID-19 на початку 2020 р. вніс суттєві корективи у динаміку співробітництва між Україною і НАТО. Зокрема, заплановані на жовтень 2020 р. спільні навчання із захисту критичної інфраструктури в Чорноморському регіоні були перенесені на 2021 рік.
Загальмувала і міжпарламентська співпраця: проведення весняної сесії ПА НАТО у Києві було перенесено з травня 2020 р. на 27-30.05.2022 р. Відкритим залишається питання щодо термінів візиту Президента ПА НАТО в Україну.
Україна залучається до заходів НАТО з протидії поширенню COVID-19 шляхом використання державами-членами Альянсу українських літаків АН-124 та АН-225 в рамках НАТОвської програми SALIS.
ІІ. Річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО
З 2009 р. основою реформування сектору безпеки й оборони України є річні національні програми (РНП) під егідою КУН. Затвердження РНП є прерогативою Президента України.
З 2018 р. функції з координації циклу РНП виконує Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції СКМУ.
2 жовтня 2018 р. Указом Президента України затверджено Положення про розроблення РНП та оцінювання результатів їхнього виконання. Згідно з цим положенням у кожному розділі РНП міститься опис реформ за відповідними напрямами, визначаються стратегічна мета реформ, цілі та пріоритетні завдання. РНП відіграє роль програми покрокової підготовки України до членства в НАТО. Невід’ємною складовою РНП є додатки, в яких докладно прописуються часові рамки і визначаються відповідальні за виконання конкретних заходів разом з індикаторами виконання/показниками ефективності реалізації РНП.
У РНП-2020 визначені такі пріоритети: досягнення відповідності критеріям членства в НАТО, переведення сектору безпеки й оборони України на стандарти НАТО і зміцнення демократичного цивільного контролю.
ІІІ. Практичне співробітництво Україна-НАТО
Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України, утворена 21 липня 2016 р., є допоміжним органом при Президентові України.
На забезпечення ефективного співробітництва під егідою КУН діють 4 спільних робочих групи (СРГ):
з воєнної реформи (СРГ ВР);
з оборонно-технічного співробітництва (СРГО);
зі співробітництва з науки і довкілля (СРГ СНД);
з планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (СРГ ПНС).
Головна мета діяльності СРГ ВР (заснована у 1998 р.) полягає у сприянні підтриманню воєнно-політичного діалогу та залученні Альянсу до реформування сектору безпеки й оборони. Під егідою цієї групи реалізується низка проєктів, що сприяють реформуванню сфери безпеки й оборони, а саме: з протидії корупції (Ініціатива НАТО зі зміцнення доброчесності та прозорості, зниження корупційних ризиків в оборонних і безпекових інституціях); професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки й оборони; реформування системи військової освіти в Україні; перепідготовки та соціального захисту звільнених у запас військовослужбовців.
Діяльність СРГО (утворена у 2004 р.) визначається Дорожньою картою з оборонно-технічного співробітництва, підписаною у грудні 2015 р. та оновленою у грудні 2019 р. Документ визначає основні заходи співробітництва в інтересах розвитку спроможностей України у сфері озброєння та військової техніки, а також надання Україні допомоги при переході на технічні стандарти Альянсу; щодо участі України у багатонаціональних проєктах у рамках Концепції НАТО «Розумна оборона».
СРГ СНД (створена в 2000 р.) забезпечує координацію співробітництва між Україною і НАТО в науковій сфері.
Співпраця за Програмою «Наука заради миру і безпеки» (НЗМБ) триває з 1991 р. і визнається успішною всіма країнами Альянсу, представники яких брали участь у проєктах НЗМБ (наразі із залученням України НАТО реалізує 28 проєктів).
З 2014 р. Україна посідає перше місце серед держав-партнерів Альянсу за кількістю наукових проєктів та обсягами їхнього фінансування за Програмою НЗМБ. Прикладами успішної співпраці є такі проєкти, як «Циклотрон» у Харкові, «URAN» для мережі українських технічних інститутів, проєкт з гуманітарного розмінування, посилення спроможностей ДСНС України, телемедицина, тощо. Власне, всі вони сприяють розвитку наукових досліджень в Україні та зміцненню оборонних спроможностей держави. Водночас, вони підсилюють Альянс у науковій сфері.
Співробітництво у галузі цивільного захисту населення відбувається в рамках Спільної робочої групи з планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (СРГ ПНС). В НАТО провідна роль у цій діяльності належить Комітету з планування на випадок надзвичайних ситуацій (КПНС), в структурі якого з 1998 р. функціонує Євроатлантичний координаційний центр реагування на катастрофи (ЄАКЦРК). До його основних завдань належить обмін інформацією та координація співробітництва при реагуванні на катастрофи.
Основними завданнями СРГ ПНС є планування та координація спільних заходів згідно зі сферами інтересів. Діяльність цієї СРГ розглядається як невід’ємна частина роботи КПНС та підпорядкованих йому підрозділів у форматі РЄАП.
Україна бере активну участь у міжнародних навчаннях Альянсу з реагування на катастрофи.
Наразі співпраця з НАТО на цьому напрямі підпорядкована завданню створення в Україні національної системи стійкості до викликів і загроз різного характеру. На останньому засіданні СРГ ПНС (січень 2020) йшлося про досягнення України у впровадженні на національному рівні системи стійкості на випадок надзвичайних ситуацій, а також про імплементацію рекомендацій дорадчої групи експертів НАТО (перебувала в Україні в 2019 році).
IV. Участь України в місіях НАТО.
Україна є державою-партнером Альянсу в усіх основних операціях і місіях…
Україна першою серед держав СНД приєдналася до Програми НАТО «Партнерство заради миру» (8.02.1994 р.).
Докладніше на: https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/ukrayina-nato/rozvitok-osoblivogo-partnerstva-ukrayini-z-nato
Історія створення НАТО: цілі та структури
Історія створення НАТО безпосередньо пов’язана з тими подіями, що відбувалися в світі після другої світової війни. Але спробуємо виявити корені НАТО ще глибше. Три рази з часу Французької революції за останні двісті років Европа змогла мирним шляхом змінити основи своєї безпеки. Сьогодні континент знову стоїть на порозі таких змін.
Перша постнаполеонівська архітектура европейської безпеки була розроблена на Віденському конгресі у 1815 році, що стримувала загрозу великомасштабної европейської війни на протязі 99 років. Молоді США залишились збоку, хоча за сорок років приймали участь у двох війнах з Англією.
У другий раз архітектура европейської безпеки була дещо змінена у Версалі в 1919 році. Центральну роль в цьому процесі відігравав президент Вудро Вільсон, але США поспішили відійти від участі в будь-яких структурах, створених за їх же допомогою. Цей крок сприяв послабленню Америки і призвів до трагічного відновлення загальної війни двадцять років потому.
Коли у 1945 році знову настав час перегляду засад европейської безпеки, великі держави спочатку збудували систему, засновану на принципах, проголошених на Ялтинській і Потсдамській конференціях і у Статуті ООН. Але вже у 1947 році, зрозумівши, що вона не здатна стримати совєтську експансію, лідери західних країн створили більш ефективну структуру колективної безпеки для мирного часу, в основу якої були покладені «доктрина Трумена», «план Маршала», НАТО, атлантичне партнерство і лідерська роль Америки.
Ця система відображала головні цілі американської політики в Европі у післявоєнний період. Але в епоху після закінчення «холодної війни» перед Сполученими Штатами в їх европейській політиці поряд із старими постали і нові завдання. На цей раз США повинні були взяти на себе ініціативу европейського архітектора, з тим щоб охопити всі країни континенту і таким чином стабілізувати Европу в цілому. Сюди повинні були входити власно західні країни, країни колишнього соцтабору в Центральній Европі і саме головне Росія…
В період між 1945-1949 роками між державами Західної Европи та їхніми союзниками в Північній Америці постала нагальна проблема повоєнної відбудови економіки.
22 січня 1948 року Ернест Бевін (міністр закордонних справ Великобританії), виступаючи в Палаті громад британського парламенту, запропонував у тій чи іншій формі союз Західних країн. Пропозиція була підтримана европейською громадою, і, підписавши в березні 1948 року Брюссельський договір, п’ять держав Західної Европи, а саме: Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Сполучене Королівство і Франція цим самим засвідчили своє рішуче прагнення створити ефективну і мобільну систему оборони і зміцнити та поглибити взаємні контакти таким чином, щоб бути спроможними протидіяти ідеологічній і політичній загрозі з Півночі.
27-28 вересня 1948 року міністри закордонних справ держав-учасниць Брюссельського договору заснували Організацію оборони Західного Союзу.
Потім відбулися переговори між США і Канадою про створення єдиного Північного Альянсу, заснованого на гарантіях безпеки та взаємних зобов’язаннях між Европою та Північною Америкою. І вже 10 грудня 1948 року представники держав-учасниць Брюссельського договору США і Канади розпочали у Вашингтоні переговори про укладання Північноатлантичного договору. Держави-члени Брюссельського договору запросили Данію, Ісландію, Італію, Норвегію і Португалію взяти участь у цьому процесі. Наслідком цих переговорів стало підписання 4 квітня 1949 року Вашингтонського договору, що започаткував спільну систему безпеки, засновану на партнерстві цих країн. Мелодії, що звучали в залі, де проходила процедура створення НАТО, були американськими, і нагадували всім, хто тепер буде «замовляти музику», визначати воєнну доктрину блоку, політику країн, що входять до нього.
12 березня 1952 року першим генеральним секретарем НАТО було обрано лорда Ісмея з Великобританії.
У 1952 році до договору приєдналася Греція і Туреччина. ФРН вступила до Альянсу у 1955 році, а Іспанія у 1982 році.
НАТО було створено як союз незалежних держав об’єднаних загальною зацікавленістю у збереженні миру та захисті своєї свободи на засадах політичної солідарності, забезпечення адекватної оборони з метою утримання і у випадку необхідності відведення будь-якої форми розв’язання проти них агресії. Створений у відповідністю із статтею 51 Статуту ООН, яка підтверджувала невід’ємне право держав на індивідуальну або колективну оборону, Північноатлантичний Союз є співтовариством вільних держав, єдиних у своїй рішучості зберегти власну безпеку, на засаді надання один одному взаємних гарантій, та забезпечення стабільних відносин з іншими державами.
Рішення в НАТО приймаються на основі консенсусу, після переговорів і консультацій між країнами-членами. НАТО, як багатонаціональна міжурядова асоціація вільних і незалежних держав, не має функцію наднаціональних повноважень або формування політики поза залежністю від її членів. Тому рішення прийняті НАТО - це рішення, які приймаються всіма її країнами-членами. КІМВ Докладніше: http://www.ji.lviv.ua/n77texts/Istoriya_stvorennya_NATO.htm
Бібліографія статей
(подано в зворотній хронології)
2021
Аппатурай, Джеймс. Розраховуючи одне на одного [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/interational/rozrakhovujuchi-odne-na-odnoho.html: НАТО і Україна рухаються у бік тіснішої співпраці та інтеграції / Аппатурай, Джеймс // Дзеркало тижня. - 2021. - 25 лют. Амбіційне прагнення України забезпечувати безпеку в ширшому євроатлантичному регіоні також сприяло розвиткові партнерства. Істотна участь України в місіях та операціях НАТО на Західних Балканах, в Афганістані або на морі, а також рівень оперативної взаємосумісності, досягнутий між силами України та Альянсу, стали стимулом для союзників надати торік Україні статус партнера з розширеними можливостями (ПРМ). Це – великий успіх для України. Хоча партнерство вже сягнуло значного рівня, Україна чітко заявила, що її амбіції цим не обмежуються. У 2019-му стратегічний курс на членство в НАТО був закріплений у Конституції. Торік цю мету було визначено в новій Стратегії національної безпеки
Власенко, Вікторія. Що ефективніші реформи, то ближче членство в НАТО Північноатлантичний альянс тримає двері для України відчиненими і радіє взаємовигідному партнерству [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/sho-efektivnishi-reformi-blizhche-chlenstvo-v-nato/ / Власенко, Вікторія // Урядовий кур`єр. - 2021. - 10 лют. (№27). - С. 2. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль перебуває з офіційним візитом у Брюсселі в межах участі у засіданні Ради асоціації з ЄС, яке відбудеться завтра. Напередодні засідання глава українського уряду провів переговори із президентом Європейської ради Шарлем Мішелем. У Брюсселі Денис Шмигаль відвідав штаб-квартиру НАТО, де поспілкувався з генеральним секретарем альянсу Єнсом Столтенбергом. Під час спільної пресконференції генсек НАТО назвав зустріч з українським Прем’єром конструктивною та насиченою, подякував за відданість принципам євроатлантичної безпеки й участь українських військових у миротворчих місіях НАТО
Харченко, Олександр. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль: «Позиція керівництва Євросоюзу щодо санкцій проти Росії незмінно тверда» [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/poziciya-kerivnictva-yevrosoyuzu-shodo-sankcij-pro/ / Харченко, Олександр , Поліщук, Оксана // Урядовий кур`єр. - 2021. - 17 лют. (№32). - С. 2-3. Відповідно реакція Європи доволі жорстка. Європа була і залишається дуже твердою в підтримці санкційної політики і територіальної цілісності та суверенітету України. Це підтверджували нам єврочиновники на всіх рівнях і було задекларовано в усіх виступах, зокрема і самого пана Борреля на спільній нашій пресконференції. Він дуже твердо і чітко наголошував на непохитній підтримці України. Ми обговорювали з ним можливість посилення санкцій зокрема і через порушення Росією останнього перемир’я.
2020
Вітер, Ольга. Визволені території необхідно очистити від мін [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/327750: Україна – одна із найзабрудненіших мінами країн поряд із Афганістаном та Сирією, вважають міжнародні експерти / Вітер, Ольга // Голос України. - 2020. - 15 лют.(№ 30). - С. 1,2. За попередніми розрахунками ООН, рік воєнного конфлікту призводить до десяти років розмінування. Нині відсутність закону про протимінну діяльність гальмує процес очищення визволених територій. Учора на своєму засіданні Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки (на знімку) рекомендував парламенту за результатами розгляду у першому читанні проекту закону про внесення змін до Закону «Про протимінну діяльність в Україні» № 2618 прийняти його за основу. «Нещодавно у Брюсселі ми обговорювали це питання із нашими партнерами. НАТО готове виділити мільйони доларів, аби допомогти Україні розмінувати території. У нас заміновано понад 16 тисяч квадратних кілометрів. Це більше, ніж територія Чорногорії!
Микола, Сірук. «Підтримка України Альянсом є дійсно результативною» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/pidtrymka-ukrayiny-alyansom-ye-diysno-rezultatyvnoyu: голова представництва Александер Вінніков - про роль НАТО у посиленні спроможностей ЗСУ і сектора безпеки / Микола, Сірук // День. - 2020. - 7 лют.(№ 22-23) . - С. 4. 7 лютого 2019 року Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)». 7 лютого 2019 року Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)». Україна бере активну участь в операціях та місіях під керівництвом НАТО. Зацікавлення України вітається і розглядається. І ці обговорення дійсно відбуваються наразі в штаб-квартирі НАТО
Кабаненко, Ігор. Партнерство розширених можливостей... [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/partnerstvo-rozshyrenyh-mozhlyvostey: при такому рівні відносин України з НАТО виникає логічне запитання: що далі – коли Київ зможе отримати ПДЧ? Ексклюзив для «Дня» від Ігоря Кабаненка / Кабаненко, Ігор // День. - 2020. - 25 черв. (№118-119). 12 червня 2020 року Україна отримала статус партнера НАТО з розширеними можливостями (NATO Enhanced Opportunity Partner). Де-факто, це важливе рішення стало політичним визнанням України членом клубу країн-партнерів, до яких НАТО має особливу близькість. Слід відмітити, що Північноатлантична Рада, вищий політичний керівний орган НАТО, прийняла це рішення одноголосно. Навіть Угорщина, яка довгий час блокувала роботу Комісії Україна – НАТО, проголосувала «за». Вказана подія не залишилася непоміченою в українському публічному просторі та соціальних мережах. Привертають увагу дещо бравурні реакції, особливо в перші дні після прийняття цього рішення, навіть лунало про «ось-ось – і ми в НАТО», що «Альянс нас захистить у разі чого» і багато іншого. Це чудово, що важливе політичне рішення Альянсу на запит України привернуло стільки уваги. Але спробуємо зануритися в змістовні речі отриманого статусу
2019
Годжес, Фредерік Бен. Адаптація НАТО [Текст] = https://tyzhden.ua/World/228335: які структурні зміни необхідно провести Альянсу для повноцінного стримування Росії / Годжес, Фредерік Бен // Країна. - 2019. - 4 квіт. (№ 13). - С. 36-37. Альянсу вже давно час запровадити вишуканий підхід до оборонних інвестицій і забезпечити нам потужності, які допомогти б союзним урядам виконувати свої зобовязання в контексті власних унікальних внутрішніх політико-економічних обставин
Іщенко, Наталя. Як потрапити до НАТО [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/yak-potrapyty-do-nato: що допоможе і що завадить Україні приєднатися до Північноатлантичного альянсу / Іщенко, Наталя // День. - 2019. - 29 жовт. (№ 197). - С. 4. В Україні Організацію Північноатлантичного договору, тобто НАТО, люблять міфологізувати, хто зі «знаком плюс», хто зі знаком «мінус». Навіть такий нібито суто прагматичний процес, як євроатлантична інтеграція, в нас є сповненим «легенд» та не зовсім реалістичних уявлень про наявний стан справ. Але якщо ми все ж таки хочемо насправді наблизитися до НАТО не в своїй уяві, а в реальності, треба добре розуміти, де ми перебуваємо зараз, що має статися, щоб Україна колись приєдналася до Північноатлантичного альянсу, і що цьому може завадити
Кабаненко, Ігор. Що маємо запозичити в колег з НАТО? [Текст] = https://m.day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/shcho-mayemo-zapozychyty-v-koleg-z-nato / Кабаненко, Ігор // День. - 2019. - 30 жовт. (№ 198). - С. 5. «Світ ненавидить зміни і, як правило, три з чотирьох інноваційних ідей зазнають невдачі», – констатує адмірал Джеймс Ставрідіс, колишній Верховний Головнокомандувач Об’єднаних Збройних сил НАТО в Європі. Безумовно, світ є неоднорідним і не всі держави в національній культурі мають технологічний центр гравітації. Але, ті, що зрозуміли важливість технологій не на словах – у реальних справах, мають гарні результати. Уважно подивиться на Швецію, Норвегію або на США з їхніми технопарками і хай-тек хабами. Це все створили конкретні люди, що є носіями високотехнологічної ментальності. В ХХІ столітті бути високорозвиненою нацією означає бути членом клубу високих технологій – це не виняток, а правило сучасності
Маронкова, Барбора. НАТО – 70 років: історія, сьогодення і майбутнє [Текст] = http://day.kyiv.ua/uk/blog/polityka/nato-70-rokiv-istoriya-sogodennya-i-maybutnye: альянс залишатиметься для наступних поколінь опорою стабільності в непевному світі / Маронкова, Барбора // День. - 2019. - 3 квіт. (№ 60). - С. 3. НАТО було створено 1949 року для забезпечення миру та стабільності на європейському континенті після двох руйнівних світових війн. Альянс допоміг забезпечити безпрецедентний період миру та безпеки для громадян Північної Америки та Європи. Створення Альянсу було частиною більш широких зусиль, щоб служити трьом цілям: стримуванню радянського експансіонізму, запобіганню відродження націоналістичного мілітаризму в Європі через сильну північноамериканську присутність на континенті та заохоченню європейської політичної інтеграції. Упродовж сорока років НАТО успішно стримувала Радянський Союз від агресії проти Західної Європи
Пилипчук, Данило. Лондонські орієнтири НАТО [Текст] = https://dt.ua/international/londonski-oriyentiri-nato-331416_.html: члени альянсу шукають методи інтенсивної терапії євроатлантичної організації / Пилипчук, Данило // Дзеркало тижня. - 2019. - 30 лист. (№ 46). - С. 5. Нинішній очільник Французької Республіки Емманюель Макрон у резонансному інтерв'ю The Economist ставить НАТО невтішний діагноз – "смерть мозку". У медицині такий діагноз зазвичай означає, що організм буде відключено від усіх систем життєзабезпечення. Але у випадку з НАТО його члени продовжують шукати нові методи інтенсивної терапії, найближче обговорення яких відбудеться 3-4 грудня на короткій зустрічі лідерів держав у Лондоні
Пилипчук, Данило. Омолодження НАТО [Текст] = https://dt.ua/international/omolodzhennya-nato-332175_.html: про що (не)вдалося домовитися в Лондоні / Пилипчук, Данило // Дзеркало тижня. - 2019. - 7-13 груд. ( № 47). - С. 6. Лідери країн – членів НАТО відзначили 70-річчя Північноатлантичного альянсу в Лондоні – місті, де 1949 року було відкрито першу штаб-квартиру організації. Питання "справедливого розподілу" витрат європейських держав на оборону та більш активної участі європейських країн у колективних оборонних проектах укотре стало ключовою темою зустрічі очільників держав і урядів країн – членів НАТО. За останні кілька років НАТО справді вдалося адаптуватися до реалій, що змінилися, і масштабно посилити можливості колективної оборони. Ці кроки, підкріплені ухваленням нової Воєнної стратегії в травні поточного року, націлені на підвищення ефективності організації, яка забезпечує безпеку понад мільярда людей
Пилипчук, Данило. Україна – НАТО: за поствиборним горизонтом [Текст] = https://dt.ua/international/ukrayina-nato-za-postvibornim-gorizontom-308448_.html: що здатен у випадку перемоги запропонувати у відносинах з альянсом новобранець українського політикуму Володимир Зеленський? / Пилипчук, Данило // Дзеркало тижня. - 2019. - 13-19 квіт. ( № 14) . - С. 4. На зустрічі з президентом України у Мюнхені в лютому нинішнього року генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг анонсував візит в Україну делегації Північноатлантичної ради, головного політичного органу НАТО. Прес-служба адміністрації президента наголосила, що очікуваний візит має "продемонструвати незмінну підтримку альянсом України в протистоянні агресії Росії". Верховна Рада України закріпила в Конституції стратегічний курс нашої країни на вступ до Євросоюзу і НАТО. Гіпотетичний діалог з альянсом про ПДЧ розпочнеться не з технічних стандартів НАТО, впровадження яких в Україні в окремих сферах уже приносить певні плоди, а з питань стратегічного рівня. Сумніви й бажання перевірити ще раз настрій народу шляхом референдуму викликають полегшене зітхання в окремих представників НАТО
Пилипчук, Данило. Стандартний набір [Текст] = https://dt.ua/international/standartniy-nabir-318746_.html: як поєднати українську армію з альянсом / Пилипчук, Данило // Дзеркало тижня. - 2019. - 27 лип. (№ 29). - С. 5.
Про «новий формат» співпраці з НАТО [Текст] = https://m.day.kyiv.ua/uk/article/den-planety-intervyu/pro-novyy-format-spivpraci-z-nato: Павло Клімкін: «Стратегія Путіна спрямована на перелаштування простору навколо Росії і розчленування України» / Спілкувався Микола Сірук // День. - 2019. - 1 лист. (№ 200-201). - С. 6-7. Екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін останнім часом багато часу проводив у роз’їздах, брав участь у різних конференціях. Однак він досить активно висловлює свої оцінки щодо важливих зовнішньополітичних подій у Facebook і Twitter і в розмові з оглядачем «Дня» сказав, що його часто просять вести відеоблог і він, ймовірно, почне це робити. Почали ми розмову з паном Клімкіним з його оцінки заяви Тристоронньої контактної групи, що повідомлення про розведення сил у Золотому відкриває шлях до зустрічі в «Нормандському форматі» на найвищому рівні
Пушкарук, Наталія. Ювілей НАТО – в Києві [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/yuviley-nato-v-kyyevi: посли та представники Альянсу підтвердили підтримку євроатлантичним прагненням України / Пушкарук, Наталія // День. - 2019. - 22 трав. (№ 87). - С. 3. Досить оригінально в Києві відзначили 70-річчя з дня заснування НАТО. Подію відсвяткували на Європейській площі, яка в цей день перетворилася на своєрідний осередок Альянсу, адже місце прикрасили прапорами організації та квітковими композиціями, створеними спеціально до цієї нагоди. Захід відбувся з ініціативи Центру інформації та документації НАТО в Україні
Сірук, Микола. Про децентралізацію євроінтеграції [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety-intervyu/pro-decentralizaciyu-yevrointegraciyi: Дмитро КУЛЕБА: «Я переконаний, що Україна буде членом НАТО» / Сірук, Микола // День. - 2019. - 13 лист. (№ 208) . - С.10. Віцепрем’єрміністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба дуже активно розпочав свою діяльність на цій посаді. Завдяки його зусиллям європейська та євроатлантична інтеграція включена в текст Програми дій уряду на 5 років. "В нас дуже висока динаміка співпраці. В Брюсселі будемо спілкуватися з Північноатлантичним альянсом щодо виконання Україною Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО за 2019 рік. Дамо їм нарис програми на 2020 рік. У нас до кінця року є серйозні амбіції щодо ухвалення законів, критично важливих для євроатлантичної інтеграції України."
Сюндюков, Ігор. Еліта і війна-4: Франклін Рузвельт і його наступник [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/elita-i-viyna-4-franklin-ruzvelt-i-yogo-nastupnyk: за що західний світ і Україна мають бути вдячними Гаррі Трумену / Сюндюков, Ігор // День. - 2019. - 4 квіт. (№ 61). - С. 9. Ця стаття, власне, присвячена президенту, який (далеко не одразу!) визнаний у США видатним державним діячем, котрий зумів зупинити геополітичний наступ сталінської наддержави – СРСР, дати належну політичну та військову відсіч Кремлю, утворити блок НАТО (квітень 1949 р.), мобілізувати Захід на спротив планам радянської експансії, ухвалити «план Маршалла» (держсекретар в уряді Трумена), що вирішальною мірою сприяло відновленню економіки країн Західної Європи. І – наказав уперше і в останнє в світовій історії (принаймні, до сьогодні) застосувати ядерну зброю проти ворога – Японії. Але, звісно, не за це українці мають бути вдячними 33-му президенту США, а за те, що він жорстко і серйозно окреслив «червону лінію», за яку навіть Сталін не наважився переступити. Зупинення наступу кремлівського тирана була прологом до поразки створеної ним системи. А США Трумен остаточно зробив наддержавою
Чого насправді боїться Путін? [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/chogo-naspravdi-boyitsya-putin: Президент Парламентської асамблеї НАТО Мадлен МУН: «Найкраще це – побудувати сильну й успішну Україну» / Спілкувався Сірук Микола // День. - 2019. - 24 лип. (№ 130) . - С. 1, 4-5. В числі міжнародних спостерігачів за парламентськими виборами була президент Парламентської асамблеї НАТО Мадлен Мун. Як розповіла вона «Дню», в неї завжди був інтерес працювати в сфері оборони і безпеки, будучи членом комітету з питань оборони парламенту Британії, вона одразу скористалася можливість стати членом делегації від країни в Парламентській асамблеї НАТО. 2018 року вона стала першою жінкою, яку обрали на посаду президента ПА НАТО. Розмову з пані Мун ми розпочали з її оцінки парламентських виборів в Україні. "Ми дуже зацікавлені, щоб Україна отримала ПДЧ, і зробимо все можливе, щоб допомогти вам отримати цей статус"
Шама, Олег. Восход западной звезды [Текст] = https://nv.ua/world/geopolitics/voshod-zapadnoy-zvezdy-kak-70-let-nazad-dvenadcat-gosudarstv-evropy-i-ameriki-sozdali-nato-50021101.html / Шама, Олег // Новое время страны. - 2019. - 8 мая (№ 16). - С. 62-65. 70 років тому 12 держав Європи та Америки створили НАТО як засіб захисту від комуністичної загрози
Юрченко, Михайло. 1949-2019: Північноатлантичний альянс на сторожі міжнародної безпеки [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/19492019-pivnichnoatlantichnij-alyans-na-storozhi-/: найуспішніший міжнародний договір минулого століття доводить актуальність і в сучасних умовах, коли постала реальна загроза зміни світового порядку через агресивні дії РФ проти України й усієї західної цивілізації / Юрченко, Михайло // Урядовий кур`єр. - 2019. - 5 квіт. (№66). - С. 2. 70 років тому Вашингтон став центром створення нового військово-політичного союзу, головна мета якого була доволі логічною й водночас складною: колективний захист демократичних свобод і протидія поширенню комуністичної ідеології та експансії злочинних режимів на теренах вільного світу. За 27 років незалежності відносини України з Альянсом знали і злети, і невдачі. На сьогодні НАТО – постійний політичний союзник нашої країни. Про свою підтримку суверенітету України керівники організації регулярно повторюють у всіх міжнародних форматах. Євроатлантичну інтеграцію закріплено в Конституції. Проте Альянс має жорсткі стандарти, досягти яких Україна поки що не в змозі. І йдеться не стільки про військову складову, скільки про економічно-політичну. Насамперед це стосується верховенства права й реальної боротьби з корупцією. Вимоги ці взаємопов’язані
WEB-ліографія
https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/pro-nato/strategichna-koncepciya-alyansu Стратегічна концепція Альянсу (Документ Стратегічної концепції Альянсу англійською мовою)
https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/informacijnij-centr/centr-informaciyi-ta-dokumentaciyi-nato Центр інформації НАТО
https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/ukrayina-nato Україна – НАТО
https://nato.mfa.gov.ua/news/ukrayina-priyednalasya-do-natovskogo-centru-peredovogo-dosvidu-z-energetichnoyi-bezpeki Україна приєдналася до НАТОвського Центру передового досвіду з енергетичної безпеки
http://kimo.univ.kiev.ua/MVZP/23.htm Створення НАТО та становлення блокового протистояння.
https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/informacijnij-centr/gromadska-dumka-shchodo-vstupu-v-nato Громадська думка щодо вступу в НАТО
http://www.center.gov.ua/blog/item/2549-%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0-%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE Загальна інформація про НАТО
https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/events/1956-1-kvitnya-cr-ministri-zakordonnih-sprav-derzhav-chleniv-nato-ta-ukrajini-zustrinutysya-v-shtab-kvartiri-alyjasu-v-bryusseli-v-ramkah-komisiji-ukrajina-nato У квітні міністри закордонних справ держав-членів НАТО та України зустрілися в штаб-квартирі Альясу в Брюсселі в рамках Комісії Україна-НАТО
Документи двостороннього співробітництва
Комплексний пакет допомоги НАТО для України
NATO document on Comprehensive Assistance Package for Ukraine Угода між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні
Докладніше див. На: https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/dokumenti/dokumenti-dvostoronnogo-spivrobitnictva
Ретроспективна бібліографія статей
(подано в зворотній хронології)
2017
Басараб, Сергій. Спорядити солдата допоможе НАТО [Текст]http://viysko.com.ua/journal/sporyady-ty-soldata-dopomozhe-nato/ / Басараб, Сергій // Військо України. – 2017. – № 9 . – С. 32-36. Донедавна в українському війську гостро стояла проблема закупівель озброєння та військової техніки за кордоном, зокрема у країн-членів Північноатлантичного альянсу. Проте наші закордонні партнери успішно вирішували це питання через Агенцію НАТО з підтримки та постачання. З нинішнього року послугами агенції можуть скористатися і Збройні Сили України
Горбунова, Олена. Аби розвінчати міфи про НАТО, розширюватимемо інформаційну кампанію [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/286738 / Горбунова, Олена // Голос України. – 2017. – 30 бер. (№58). – С. 3. Наша держава взяла чіткий курс на євроатлантичну інтеграцію. Відповідний закон, який скасовував позаблоковий статус України, було ухвалено у 2014 році. Проте в свідомості українців ще й досі присутнє несприйняття Альянсу. Це спричинено, зокрема, міфами, які породжувалися для того, аби залишити нашу країну в орбіті політичних інтересів Кремля. На цьому наголошували під час міжнародного круглого столу: «Подолання міфів про НАТО: AGENDA 2020» за участі Першого заступника Голови Верховної Ради Ірини Геращенко, народних депутатів, голови представництва НАТО в Україні Александера Вінникова, урядовців, експертів та політологів
Капсамун, Іван.НАТО: сигнали для України [Текст] = https://day.kyiv.ua/ru/article/den-planety/nato-signaly-dlya-ukrainy: Єнс Столтенберг: «Ми продовжуємо підтримувати український суверенітет і територіальну цілісність» / Капсамун, Іван // День. – 2017. – 31 бер. (№ 56-57). – С. 6. Зустріч міністрів закордонних справ країн-членів Альянсу та партнерів
Капсамун, Іван. 276 [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/tema-dnya-podrobyci/276: Верховна Рада відновила курс України на членство в НАТО. Чому були втрачені шанси та як реалізувати зараз вступ до Альянсу? / Капсамун, Іван // День. – 2017. - 9 черв. (№ 97-98). – С. 1, 4-5. Нарешті в питанні методів забезпечення безпеки країни з’явилася чіткість. Тепер одним з пріоритетів зовнішньополітичного курсу України є членство в НАТО.
Кіберпростір є новим полем бою [Текст]: / Бесіду вів Валентин Ковальський // Вечірній Київ. – 2017. – 6 лип. (№26). – С. 7. Двадцять років тому у нашій столиці розпочалася робота Центру інформації та документації НАТО. Чим сьогодні займається цей військово-політичний блок? Які заходи організовує у Києві? На ці та інші запитання «Вечірки» відповідає директор Центру Барбора Маронкова
Комплексний пакет. Від Альянсу [Текст]: міжнародне співробітництво / Розмову записав Олександр Бірченко // Військо України. – 2017. – № 11. – С. 4-5. Співробітництво України з НАТО триває не одне десятиріччя. Про сьогодення військової співпраці Україна-НАТО та її перспективи розповів заступник начальника штабу з питань військового партнерства стратегічних командувань НАТО генерал-майор Одд Егіл Педерсен, який відвідав Україну під час проведення "Днів НАТО"
Мельник, Сергій. НАТО й надалі підтримуватиме суверенітет та цілісність нашої країни [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/284154 / Мельник, Сергій // Голос України. – 2017. – 10 лют. (№26). – С. 1, 3. Додаткові можливості співпраці з Північноатлантичним альянсом та протидію сучасним викликам обговорювали під час круглого столу «Україна-НАТО: невійськова співпраця як спільна відповідь гібридним загрозам».
Петровський, Вячеслав. "Танкова битва" при Графенвері [Текст] = http://viysko.com.ua/nacionalna-gordist/tankova-by-tva-pry-grafenveri/ Петровський, Вячеслав // Військо України. – 2017. – № 5. – С. 36-39. Українські екіпажі вперше взяли участь у танковому біатлоні Strong Europe Tank Challenge 2017 у Німеччині і справили враження на військових НАТО Українські Т64Б1В змагалися з "Абрамсами", "Леопардами" та "Леклерками". І хоча Україна не здобула перемоги, виступ українських танкістів вразив натовських військових. Адже на машинах, сконструйованих у 60-ті роки, екіпажі демонстрували чудеса маневреності та влучності. Загалом це був достойний дебют
Плахта, Дмитро. «Зрозуміти суть та особливості НАТО із середини» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/zrozumity-sut-ta-osoblyvosti-nato-iz-seredyny: як у Львові моделювали засідання Північноатлантичної ради / Дмитро Плахта // День. – 2017. – 15 груд. ( № 227-228). – С.11. Мета «Моделі НАТО-2017» – збільшити рівень поінформованості молоді Львівщини з питань безпеки, національної оборони, сучасних викликів, міжнародної співпраці та євроатлантичної інтеграції в контексті посилення діалогу Україна – НАТО. Практична частина заходу полягає в моделюванні засідання Північноатлантичної ради, ролі делегатів на якій виконують львівські студенти і школярі
Про інструмент взаємодії [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci-intervyu/pro-instrument-vzayemodiyi: Наталія Немиловська: «НАТО – це безпека. Спільні цінності. Та маяк, який слугує орієнтиром для країн-партнерів» / Спілкувався Микола Сірук // День. – 2017 – 14 лют. (№ 25). – С. 10. Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Наталія НЕМИЛІВСЬКА днями завершує місію в Україні. І за традицією вона своє перше і останнє інтерв’ю дає виданню "День". Розмову з пані Наталією ми почали із запитання, як у НАТО оцінюють ухвалення українським урядом наприкінці року Державної програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки
Пушкарук, Наталія. Українська наука – лідер за фінансуванням НАТО [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/ukrayinska-nauka-lider-za-finansuvannyam-nato: у Києві відбулося 15-те засідання Спільної робочої групи / Пушкарук, Наталія // День. – 2017. – 6 лип. (№ 114). – С. 3. Уже протягом трьох років українська наука є лідером серед інших країн світу за фінансуванням у рамках програми НАТО «Партнерство заради миру та безпеки», потіснивши ще в 2014 році з цієї позиції Росію. За ці три роки в Україні було започатковано 45 багаторічних програм, 4 спеціалізовані програми навчання та 8 семінарів
Силіна, Тетяна. Відлуння наших справ [Текст] = https://dt.ua/internal/vidlunnya-nashih-sprav-254256_.html: хто й чому чекає/не чекає Україну в ЄС і НАТО? / Силіна, Тетяна // Дзеркало тижня. - 2017. – 23-29 вер. (№ 35). - С. 1, 8-9. Хто й чому чекає/не чекає Україну в ЄС і НАТО? Але чи хочуть бачити Україну в цих організаціях? Членство України в ЄС і НАТО оголошено стратегічними цілями України на найвищому державному рівні, більшість українців підтримує ідею вступу нашої країни в Євросоюз і вже майже половина – в НАТО. Позитивна динаміка в українській громадській думці, про яку ще кілька років тому вітчизняні євроінтегратори й атлантисти могли лише мріяти, нині очевидна. Але чи хочуть бачити Україну в цих організаціях?
Юрченко, Михайло. З НАТО співпрацюємо на наукових засадах [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/z-nato-spivpracyuyemo-na-naukovih-zasadah/: стандарти Північноатлантичного альянсу дедалі глибше входять в армійські будні / Юрченко, Михайло // Урядовий кур`єр. – 2017. – 7 вер. (№166). – С. 2. Нашій країні слід серйозно активізувати роботу на шляху глибинних реформ заради забезпечення в осяжній перспективі взаємосумісності у всіх сферах з європейськими партнерами. Цього потребує як політичний момент, так і виконання нещодавно ухваленого Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України», що необхідно для майбутнього членства нашої країни в НАТО
2016
Вауліна, Ольга. Реформа сектору безпеки та оборони: Захід нам допоможе, якщо ми... допоможемо собі самі [Текст] / Вауліна, Ольга // Голос України. – 2016. – 20 квіт. (№72). – С. 8. На тлі загострення ситуації на бойовому сході нашої країни й політичного переформатування влади на різних рівнях активно обговорюється тема реформування оборонного сектору. НАТО готовий розглянути заявку України на членство в Альянсі, але тільки після проведення відповідних реформ, заявив заступник генсекретаря цієї організації Александер Вершбоу
Загороднюк Андрій: «Ми з НАТО нарешті дійшли єдиного бачення наших реформ оборонної сфери» [Текст] = http://tyzhden.ua/Society/165987 / Спілкувався Богдан Буткевич // Український тиждень. – 2016. – 27 трав. (№21). – С. 20-21. "Тиждень" поспілкувався з головою Проектного Офісу Реформ Міністерства оборони про перспективи реформування оборонної сфери в співпраці із західними партнерами
Корбут, Анна. Завоювання миру [Текст] = http://tyzhden.ua/World/166029: які виклики стоять перед НАТО / Корбут, Анна // Український тиждень. – 2016. – 27 трав. (№21). – С. 16-19. Бельгія, Данія, Франція, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Канада, Британія та США. Таким був перший склад НАТО на момент його заснування у квітні 1949 року. На початку Альянс мав виконувати кілька функцій. По-перше, стримувати Радянський Союз та обмежувати його вплив на комуністів у Європі, які загрожували тамтешнім повоєнним урядам. По-друге, запобігати відродженню націоналістичного мілітаризму в Європі. По-третє, посилювати безпекову та економічну присутність Америки, особливо бажану на виснаженому війною європейському континенті, та стимулювати внутрішньоєвропейську політичну інтеграцію
Кравченко, Володимир. Саміт НАТО: східне крило з синьо-жовтою відзнакою [Текст] = http://gazeta.dt.ua/internal/samit-nato-shidne-krilo-z-sino-zhovtoyu-vidznakoyu-_.html / Кравченко, Володимир // Дзеркало тижня. – 2016. – 9 -15 лип. (№25). - С. 1, 3. Варшавський саміт НАТО, на якому лідери країн-членів організації ухвалювали рішення щодо зміцнення оборони Північноатлантичного альянсу і заходів стримування та стабільності за його межами
Лосєв, Ігор. Чи спрацює механізм? [Текст] = http://tyzhden.ua/Society/165999: задекларовані принципи НАТО проходять перевірку на можливість їх практичного застосування / Лосєв, Ігор // Український тиждень. – 2016. – 27 трав. (№21). – С. 28-29. Доля світу та людства залежить від того, чи спрацює механізм ст. 5 Вашингтонського договору про створення НАТО. І чи вдасться західним лідерам навіяти впевненість ворогам НАТО, що таки спрацює
Торба, Валентин. Хто саботує рух до НАТО? [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/podrobyci/hto-sabotuye-ruh-do-nato: Ганна Гопко: «Україна досі не призначила нашого посла в представництві НАТО в Брюсселі» / Торба, Валентин // День. – 2016. – 5-6 лют. (№19-20). – С. 5. У парламенті відбулась спільна нарада Комітетів Верховної Ради України у закордонних справах та з питань європейської інтеграції, на якому в першу чергу були розглянуті питання просування України до НАТО
Додаток
Що таке НАТО?
НАТО (NATO – North Atlantic Treaty Organisation) – Організація Північноатлантичного договору – міжнародна організація, створена 4 квітня 1949 року для колективної оборони країн Західної Європи та Північної Америки згідно з принципами 51 статті Статуту ООН.
Відповідно до Вашингтонського договору кожна держава-член Альянсу несе додаткову відповідальність та користується перевагами від участі у системі колективної безпеки. У статті 5 ведеться про те, що збройний напад на одного або на кількох членів НАТО розглядатиметься як напад на всіх членів і що «вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу кожна з них … надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні». Такі безпрецедентні гарантії безпеки, територіальної цілісності, недоторканості кордонів та державного суверенітету не дає жодна з наявних на сьогодні колективних систем безпеки.
В часи холодної війни Альянс ніколи не використовував військову силу проти третіх країн або з метою впливу на своїх держав-членів
ДОКЛАДНІШЕ НА:https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/pro-nato/shcho-take-nato
Стратегічна концепція Альянсу
Стратегічна концепція оборони та безпеки членів Організації Північноатлантичного договору. Прийнята главами держав та урядів в Лісабоні. Активне залучення, сучасна оборона
Вступ
Ми, глави держав та урядів країн НАТО, є рішучими стосовно того, що НАТО продовжуватиме відігравати унікальну та основну роль в забезпеченні нашої спільної оборони та безпеки. Ця Стратегічна концепція буде спрямовувати наступну фазу еволюції НАТО, щоб Альянс продовжував бути ефективним у світі, який змінюється, долаючи нові загрози, з новими спроможностями та новими партнерами:
Вона підтверджує зобов’язання наших націй захищати одна одну від атак, в т.ч. нових викликів безпеці наших громадян.
Вона доручає Альянсу запобігати кризам, управляти конфліктами та стабілізувати післякризові ситуації, в т.ч. шляхом більш тісної взаємодії з нашими міжнародними партнерами, найбільш важливими з яких є Об’єднані Нації та Європейський Союз.
Вона пропонує нашим партнерам у світі більше політичне залучення з Альянсом і значну роль у конфігурації операцій під проводом НАТО, в яких вони беруть участь.
Вона доручає НАТО йти до мети створення умов для світу без ядерної зброї – проте знову підтверджує те, що, поки у світі існує ядерна зброя, НАТО залишатиметься ядерним Альянсом.
Вона знову підтверджує нашу тверду рішучість тримати двері до НАТО відчиненими для всіх європейських демократій, які відповідають стандартам членства, оскільки розширення сприяє досягненню нашої мети – цілої, вільної та мирної Європи.
Вона доручає НАТО постійно реформуватися у напрямку до більш ефективного, дієвого та гнучкого Альянсу, щоб наші платники податків отримали більше безпеки за гроші, які вони інвестують в оборону.
Громадяни наших країн довіряють НАТО захищати нації союзників, розгортати функціональні військові сили там і тоді, коли потрібно для нашої безпеки, і допомагати сприяти спільній безпеці наших партнерів в світі. В той час, як світ змінюється, основна місія НАТО залишається тією ж: забезпечити те, щоб Альянс залишився єдиною в своєму роді спільнотою свободи, миру, безпеки та спільних цінностей. https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/pro-nato/strategichna-koncepciya-alyansu
До історії співробітництва Україна – НАТО
Правові засади співробітництва Україна – НАТО
Відносини України з НАТО ґрунтуються на законодавчій базі України, а також документах двостороннього співробітництва.
Відносини України з НАТО розпочалися з приєднання 10 березня 1992 року, на запрошення Генерального секретаря НАТО М. Вернера, до участі в Раді євроатлантичного партнерства (РЄАП), членом якої наша держава залишається сьогодні.
Основоположними документами, що визначають характер відносин України з НАТО, є Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО (9 липня1997 року) і Декларація про її доповнення (21 серпня 2009 року)
В Рекомендаціях парламентських слухань на тему: «Актуальні питання зовнішньої політики України», які відбулися 7 грудня 2016 року, визначено доцільність активізації законотворчого процесу, спрямованого на реалізацію стратегічного курсу України на набуття членства в НАТО та ЄС.
Одним з пріоритетів національних інтересів України визначено інтеграцію у євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору.
Згодом, у липні 2018 року був прийнятий новий Закон України «Про національну безпеку», а у лютому 2019 року внесено зміни до Конституції України, згідно з якими визначено незворотність європейського та євроатлантичного курсу України в Основному законі держави.
У контексті розвитку відносин України з НАТО на найвищому рівні ухвалені рішення про відмову України від здійснення політики позаблоковості; визначення нової Стратегії національної безпеки України і Воєнної доктрини України.
Еволюція політичної думки
16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР, ухваливши «Декларацію про держаний суверенітет України», зокрема, оголосила про намір Української РСР стати у майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участь у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.
2 липня 1993 року Верховною Радою України були схвалені «Основні напрями зовнішньої політики України», в яких в т.ч. зазначено, що: «З огляду на кардинальні зміни, які відбулися після розпаду СРСР і які визначили сучасне геополітичне становище України, проголошений нею свого часу намір стати в майбутньому нейтральною та позаблоковою державою має бути адаптований до нових умов і не може вважатися перешкодою її повномасштабної участі у загальноєвропейській структурі безпеки.»
Подальша відмова від нейтралітету та позаблокового статусу була визначена з прийняттям 28 червня 1996 року Конституції України, яка й до сьогодні не містить відповідних положень.
Конституційні приписи (зокрема ст. 17) були розвинуті в Концепції національної безпеки України 1997 року і у прийнятому їх на заміну Закону України «Про основи національної безпеки України» 2003 року.
Згідно із Законом одним з основних напрямів державної політики з питань національної безпеки України визначалося «забезпечення повноправної участі України в загальноєвропейській та регіональній системах колективної безпеки, набуття членства у Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору при збереженні добросусідських відносин і стратегічного партнерства з РФ, іншими країнами СНД, а також з іншими державами світу».
Відповідно до цього ж Закону була розроблена та затверджена Указом Президента України від 15 червня 2004 року № 648 Воєнна доктрина України.
Воєнна доктрина України була доповнена на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 липня 2004 року «Про дальший розвиток відносин з НАТО з урахуванням результатів засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні 28 червня 2004 року» і передбачала проведення політики євроатлантичної інтеграції.
У відповідь на звернення, проголошене під час засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні 22 лютого 2005 року, у ході засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ 21 квітня 2005 року прийнято рішення про започаткування Інтенсифікованого діалогу щодо прагнень України до набуття членства та відповідних реформ.
14 вересня 2006 року Прем’єр-міністр України В.Ф.Янукович на засіданні з Північноатлантичною радою НАТО заявив про неготовність України до виконання Плану дій щодо членства в НАТО, призупинивши євроатлантичну інтеграцію України.
Напередодні Бухарестського саміту НАТО у квітні 2008 року Україна направила НАТО звернення за підписами Президента, Голови Верховної Ради та Прем’єр-міністра України про зацікавленість в отриманні Плану дій щодо членства в НАТО.
Водночас, Верховна Рада України ухвалила Постанову від 6 березня 2008 року № 126-VI, згідно з якою рішення щодо міжнародного договору про вступ України до НАТО прийматиметься лише за наслідками всеукраїнського референдуму відповідно до чинного законодавства.
https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/dokumenti/pravovi-zasadi-spivrobitnictva-ukrayina-nato
Представництво НАТО в Україні
Представництво НАТО в Україні складається з Офісу зв'язку НАТО та Центру інформації та документації НАТО.
Офіс зв’язку НАТО в Україні був відкритий у квітні 1999 року. Його відкриття стало підтвердженням високого рівня відносин між Україною та НАТО. Метою його діяльності є сприяння участі України у програмі «Партнерство заради миру» (ПЗМ) з максимально повним використанням можливостей, закладених у цьому механізмі, а також поглиблення співпраці між НАТО та державними структурами України в рамках Річних національних програм.
https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/ukrayina-nato/predstavnictvo-nato-v-ukrayini
Електронна пошта Представництва НАТО в Україні: info.ukraine@nro.hq.nato.int
Місія України при НАТО
Адреса: Manfred Wörner Building, NATO HQ, Leopold III,1110 Brussels Belgium.
https://nato.mfa.gov.ua/ Місія України при НАТО
email: pm_nato@mfa.gov.ua
Прапор НАТО
Інтернет-ресурси
https://vechirniykiev.com.ua - сайт газети «Вечірній Київ»
http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»
https://day.kyiv.ua - сайт газети «День»
https://ukurier.gov.ua - сайт газети «Урядовий кур`єр»
http://www.dt.ua - айт тижневика «Дзеркало тижня»
http://viysko.com.ua/ - сайт журналу «Військо України»
https://tyzhden.ua - сайт часопису «Український тиждень»
Бібліограф упорядник: Наталя Фоміна
Наповнення ЕБД: Мілашенко Т.І., Качановська Н.В.
СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:
НАШІ НАГОРОДИ
Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці —
Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36