Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.
Останнє оновлення: 13.08.2020 р.

Міжнародний день захисту клімату

Тематичний бібліографічний список статей

з протидії змінам клімату

Всесвітній День Захисту Клімату

відзначається щорічно в усьому світі 15 травня

Мета свята - звернення уваги міжнародної спільноти до проблеми зміни клімату. Установа цього свята стала відповіддю на заклик метеорологів захищати клімат як важливий ресурс, що впливає на добробут нинішніх і майбутніх поколінь.

Змінюйте особисте ставлення, а не клімат!

МОЛОДІЖНА БІБЛІОТЕКА ІНФОРМУЄ, ЩО КОРИСНОГО ДЛЯ ПЛАНЕТИ МОЖЕТЕ ЗРОБИТИ САМЕ ВИ, НАВІТЬ В ЧАСИ КАРАНТИНУ!

Потепління в світі означає все більше проявів руйнівної стихії та небезпечних погодних умов, таких як спека, лісові пожежі, засухи, затоплення та нищівні шторми й урагани.

Як запобігти руйнівним кліматичним проявам?

Відповідь на ці питання шукаймо разом.

І поки людство стоїть на шляху переходу на чисті джерела енергії, пропонуємо вам підказки, як зробити свій внесок у боротьбу зі зміною клімату.

І зараз саме час почати впроваджувати ці екологічні справи у повсякденні звички

Бережіть себе, родину й Україну

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19 Закон україни «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» Процеси глобалізації та суспільних трансформацій підвищили пріоритетність збереження довкілля, а отже, потребують від України вжиття термінових заходів

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/583-99-%D0%BF Положення Кабінету Міністрів України «Про Міжвідомчу комісію із забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату», редакція від 24.12.2019

Основними завданнями Комісії є: організація розроблення національної стратегії та національного плану дій з виконання зобов'язань України відповідно до Рамкової конвенції ООН та Кіотського протоколу до неї

Українська кліматична мережа

http://climategroup.org.ua/?page_id=5650 Українська кліматична мережа об’єднує 33 організації України, які працюють в сфері протидії зміні клімату

http://climategroup.org.ua/?p=6615 Побороти вірус та занедбати довкілля? Чому Уряд не має скорочувати фінансування природоохоронної сфери

http://climategroup.org.ua/?p=6311 Україна на кліматичних переговорах ООН у Мадриді. Чого вимагають екологічні організації

https://ecoaction.org.ua/pro-nas

Центр екологічних ініціатив “Екодія” – це громадська організація, яка об’єднує експертів та активістів навколо ідеї збереження довкілля через вплив на прийняття рішень. Ми ведемо боротьбу за енергоефективність, відновлювану енергетику, протидію зміні клімату, за чисте повітря для всіх, розвиток сталого транспорту і сільського господарства України.

Наша Візія: Людство у своєму розвитку зберігає чисте і безпечне довкілля

Наша Місія: Діяти на захист довкілля через вплив на прийняття рішень та розвиток активної спільноти

http://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/desyatirichchya-bioriznomanittya-oon-2011-2020/ Десятиріччя біорізноманіття ООН. 2011-2020. United Nations Decade on Biodiversity

Зміни клімату в Україні

Посухи, тепловий стрес; пересихання водойм; підтоплення; зменшення міських зелених зон; стихійні гідрометеорологічні явища; зменшення кількості та погіршення якості питної води; урагани, смерчі, стихійні пожежі та пилові бурі; зростання кількості інфекційних захворювань та алергійних проявів!

Дослідження свідчать, що клімат України, протягом останніх десятиліть вже почав змінюватися. Температура та деякі інші метеорологічні параметри відрізняються від значень кліматичної норми. Для території України в майбутньому продовжуватиметься зростання температури повітря та відбуватиметься зміна кількості опадів протягом року.

Це може призвести до зміщення кліматичних сезонів, зміни тривалості вегетаційного періоду, зменшення тривалості залягання стійкого снігового покриву, зміни водних ресурсів місцевого стоку. До основних потенційних негативних наслідків зміни клімату, що можуть проявлятися у містах України належать: тепловий стрес; підтоплення; зменшення площ та порушення видового складу міських зелених зон; стихійні гідрометеорологічні явища; зменшення кількості та погіршення якості питної води; зростання кількості інфекційних захворювань та алергійних проявів; порушення нормального функціонування енергетичних систем міста. Це ключові наслідки кліматичних змін, що становлять серйозну загрозу для навколишнього середовища та здоров'я людей (Оцінка вразливості до змін клімату: Україна, О.Шевченко).

Швейцарські вчені шокували прогнозом щодо змін клімату в Україні

Вчені Вищої технічної школи Цюріха заявили, що до 2050 року максимальна температура повітря влітку в Києві виросте на 6,7 градуса, а середня температура підвищитися на 3 градуси – таким чином, Україна практично перетвориться в Австралію.

Вони додали, що в 22% міст будуть такі кліматичні умови, яких не відчувають ні в одному з великих міст сучасності. При цьому всі міста мають тенденцію до переходу до субтропіків.

https://zik.ua/news/2019/07/14/nimetski_vcheni_shokuvaly_prognozom_shchodo_zmin_klimatu_v_ukraini_1606023

Протидія зміні клімату

Світ опинився сьогодні на порозі кліматичної катастрофи. Через вплив людини піднімається рівень світового океану, тануть льодовики, зникають цілі екосистеми, почастішали екстремальні погодні явища, понад 250 мільйонів людей можуть стати кліматичними біженцями вже до середини цього століття. Подальше використання брудних застарілих технологій призведе лише до посилення цих змін та знищення природи, яку ми любимо. Забруднювачі продовжуватимуть отримувати прибутки, а ми будемо платити за це надвелику ціну у вигляді нашого здоров’я, негативних економічних, соціальних та екологічних наслідків.

В рамках діяльності з протидії зміні клімату ми опікуємось популяризацією та інформуванням населення щодо питань зміни клімату, розвитку відновлюваних джерел енергії та громадського транспорту, відстоює пріоритетність енергозбереження та енергоефективності. Ми займаємось адвокацією прогресивних законопроектів і державних рішень, які сприяють зменшенню викидів парникових газів, розвитку чистих технологій та боротьбі із глобальною зміною клімату. Ми проводимо аналітичну роботу – соціальні дослідження, аналіз державних рішень і нормативно-правових актів, розробку Сценарію переходу України на відновлювану енергетику та інше.

Зміни систему, а не клімат! Ваша Екодія може починатися з простої економії води, електроенергії, тепла, газу, а може бути і більш активною – заповнити форму і стати кліматичним активістом та приєднатись до наших майбутніх кліматичних маршів. Разом ми можемо врятувати і подбати про все, що для нас є таким цінним: нашу природу, здоров’я, життя і чудову планету!

 https://ecoaction.org.ua/diyalnist/klimat

Допоможіть собі та довкіллю

5 корисних звичок, за які матінка-природа пишатиметься вами

Мабуть, у всіх нас є друзі чи знайомі, які за час карантину встигли вивчити три нових мови, пройти десяток онлайн курсів, прибрати усі найтемніші закутки домівок і, звісно, гордо закинути фотки цих своїх досягнень у соцмережі. А тим часом решта вкотре чекає на понеділок, щоб почати нове життя (або хоча б налагодити режим і прокидатися вчасно)…

Цьогоріч ми розповідаємо, що корисного для планети можна зробити навіть в часи карантину. І зараз саме час почати впроваджувати ці екологічні справи у звички.

Якщо ж ви і є ті самі надпродуктивні друзі, то ми вам по-доброму заздримо. І пропонуємо ще кілька можливостей стати кращими за цей карантин і навіть після нього.

 

 

Споживайте розумно

Майбуть, найголовніший принцип екосвідомого життя простий: не купувати (чи не виробляти) непотрібного. Це стосується не лише продуктів, а й, наприклад, одягу, нової техніки чи ще-однієї-красивої-штуки-яка-просто-валятиметься-вдома.

Складання списку покупок і подальше його дотримання – найвірніший спосіб уникнути імпульсивних витрат (зізнайтеся, ви теж часом заїдаєте стрес чи нудьгу!). Так ви гарантовано не купите забагто їжі, яка зіпсується і полетить у смітник, чи надмірну кількість шкідливих для здоров’я смаколиків.

Також розплановуючи раціон на кілька днів наперед, можна подбати про те, щоб хоча б кілька з цих днів обходилися без м’яса чи іншої тваринної їжі. Тваринництво, особливо масштабне, спричиняє 16% парникових викидів глобально. До того ж майже третина усього суходолу використовується для утримання тварин – саме задля створення пасовищ чи вирощування кормів вирубується найбільше лісів. Тож їсти менше м’яса – не лише турбота про тварин, але й зменшення свого впливу на глобальні проблеми. Це ще й корисно для здоров’я, адже за даними ВООЗ, у розвинених країнах люди їдять у 2-3 рази більше м’яса, ніж вони потребують.

В часи епідемії планування покупок – це ще й додатковий захід безпеки.  Маючи перед очима список усього необхідного, ви уникнете ситуацій, коли вже вдома серед купи пакетів не виявиться хліба чи помідорів. А отже, не доведеться за ними повертатися і ще раз наражати себе на невиправданий ризик.

Купуйте локальне

Наші бабусі й дідусі з дитинства пропагують народну мудрість, що своє, з городу – і смачніше, і корисніше. І вони мають рацію! Чим ближчий виробник до споживача, тим менший екологічний слід у його продукту, адже зменшуються витрати ресурсів на транспортування. До того ж, малі фермери значно менше експлуатують довкілля, забруднюючи його надмірними кількостями добрив чи відходів. Тому що принцип “не плюй у криницю” для них набуває буквального значення – через недобросовісне агровиробництво насампередзабруднюється вода у річках та криницях.

Якщо житлові умови не дозволяють мати власний город (балкон не місце для висаджування бульби, хоча ми й не пробували) – не біда. Можна знайти  малих фермерів по сусідству та стати їхніми постійними покупцями та покупчинями. Наша експертка з екологізації сільського господарства Анна Даниляк спробувала сама і розповідає тут про свій досвід. А деякі рослини – зелень чи, наприклад, маленькі помідорки можна вирощувати прямо в горщиках на балконі. Ніколи не пізно завести собі маленьке домашнє захоплення, щоб виростити трохи кропу чи базиліку для літніх салатів.

До того ж, купівля продуктів у місцевих виробників корисна і в умовах пандемії. Чим коротший шлях овоча від грядки до вашого столу, тим менше людей будуть змушені контактувати одні з одними під час його доставки – а, значить, зменшуватиметься і ризик поширення вірусу.

Бережіть ресурсиКоли вся родина цілими днями сидить вдома, складно говорити про заощадження електроенергії, адже усі ми так чи інакше перемістили значну частину свого життя із реального світу у цифровий. Хоча рахунки на електроенергію за карантинний місяць наочно показують, як надмірне споживання ресурсів може нам нашкодити.

Але справа не лише у платіжках. Виробництво електроенергії у світі є найбільшим джерелом парникових викидів, що призводять до зміни клімату. 55% електрики в Україні виробляють атомні електростанції, які хоч і менше впливають на клімат, але несуть у собі інші ризики: вони загрожують нам новими аваріями, забруднюють довкілля відходами, з якими досі не вміє поводитися ніхто у світі, використовують воду з і без того обмілілих річок для свого охолодження.

Тож це повертає нас до того самого Головного Принципу: ефективного споживання. Якщо ви виходите з кімнати, світло потрібно вимикати. Коли чистите зуби чи намилюєтеся в душі, закривайте воду. А після виходу з карантину можна ще й лічільники встановити, замінити вікна на більш ефективні чи навіть об’єднатися із сусідами та утеплити будинок (ні в якому разі не утеплюйте лише свою квартиру – від цього більше шкоди, ніж користі, адже при “клаптиковому” утепелнні можлива поява плісняви, грибку, пошкодження поверхнень та інші негаразди). Тепло та економія вас приємно здивують.

Більше рухайтеся

Навіть якщо і до карантину ви не вели дуже рухливого способу життя, обмеження активності до курсування між диваном і кухнею погано вплине на ваш організм. Тож йому просто необхідні фізичні навантаження: зарядка, йога, силові вправи, бій із власною тінню чи триразове вологе прибирання у всій квартирі – саме час обрати ту активність, яка вам найбільше подобається, і займатися нею хоча б час від часу. Скоро вона перетвориться на звичку.

До чого тут довкілля, спитаєте ви? Справа ось у чому: як ми вже писали, транспорт – одна з найшкідливіших для довкілля галузей. Це і парникові викиди, і забруднення повітря шкідливими часточками, які не дають дихати, і шум та стрес для містян , особливо під час заторів, і банальне відбирання простору. Адже на місці шестисмугових проспектів чудово вписався б який-небудь Центральний парк чи хоча б бульвар… Тож чим менше транспорту ми використовуємо, тим приємнішим стає простір навколо і тим менше шкоди довкіллю ми завдаємо.

Тому зараз ви натренуєте свої ніжки танцями зі шваброю, а після карантину зрозумієте, що дорогу від роботи до кав’ярні для вечірньої зустрічі з друзями можна здолати і пішки, а не на таксі, а замість поїздки на роботу машиною можна з таким же успіхом прогулятися до найближчого метро або дістатися туди іншим громадським транспортом за той же час – адже метро, на відміну від вас, не стоятиме у заторі. Усі в плюсі!

Об’єднуйтеся з однодумцями

Діяти самим – це приємно і корисно. Але щоб позитивні зміни стали по-справжньому масштабними, їх має впроваджувати держава і підтримувати усі. Тому важливо допомагати іншим перейти на зелений бік Сили і жити більш дружньо до довкілля, розповідаючи їм про легкі та корисні способи це зробити. Адже жодна з попередніх порад не схожа на вищу математику і не вимагає значних зусиль для втілення, правда?

Що ж до змін у державі – тут не все так просто і важко впоратися самотужки. Зараз не час для страйків та акцій, які покажуть владі необхідність та нагальність змін. Але ви все ще можете підписувати петиції, які вам близькі, звертатися до своїх депутатів та підтримувати активістів та активісток, чиї ініціативи вам близькі. Пам’ятайте. Що фізична ізоляція – це не соціальна ізоляція, і ви все ще можете бути частиною суспільства, знаходячись онлайн!

Різні громадські діячі, діячки та цілі організації постійно потребують вашої підтримки – стежте за ними та дізнавайтеся, чим саме ви можете бути корисними. Якщо ж вам близькі цінності Екодії, то ви можете стати частиною нашої спільноти, підписавшись на кліматичну чи антиатомну (чи обидві!) розсилки. Там ми розповідаємо цікавинки, ділимося новинами та пропонуємо можливості вплинути на екологічну політику у цих сферах.

https://ecoaction.org.ua/5-korysnykh-zvychok.html

10 КРОКІВ для протидії зміні клімату

Кожного дня ми споживаємо природні й енергетичні ресурси, які прямо чи опосередковано спричиняють викиди парникових газів, а отже – глобальне потепління та зміну клімату.

Ми все ще їздимо на автівках, які спалюють викопне паливо; ми опалюємо наші оселі газом і вугіллям; ми споживаємо вугільно-атомну електроенергію; ми вирубуємо ліси та позбавляємо тваринний світ їхньої домівки; ми носимо одяг, вироблений із нафти та брудних джерел енергії на іншому кінці світу; ми постійно щось купуємо, а потім викидаємо на смітники, де утворюється небезпечний парниковий газ – метан; ми мало спілкуємось між собою про наслідки зміни клімату, які відчуваємо вже сьогодні.

І поки людство стоїть на шляху переходу на чисті джерела енергії, Екодія пропонує кілька порад як зробити свій внесок у боротьбу зі зміною клімату. Зміни починаються з кожного з нас, адже Твоя Екодія Важлива!.

1. Зберігайте енергію та природні ресурси, а водночас – і кошти

Замініть освітлення у помешканні на енергоефективне – світлодіодні (LED) лампочки.

Встановіть лічильники тепла, води, газу та, за можливістю – прилади регулювання споживання цих ресурсів.

Утепліть будинок, замініть вікна на енергоефективні.

Вимикайте за собою й іншими світло та прилади, що не використовуються.

Приймайте душ замість ванни та встановіть на змішувачі води аераторні насадки

2. «Озеленіть» своє пересування

Долайте невеликі відстані пішки або велосипедом

Надавайте перевагу громадському транспорту для пересування містом.

Менше подорожуйте літаками, якщо є альтернативи (потяг/автобус).

Використовуйте послуги спільного користування автомобілем (так званого “кар-шерінгу”) та розділяйте авто з колегами дорогою на/з роботи.

Для економії пального і вашої безпеки керуйте автівкою плавно та нешвидко, а тиск у колесах тримайте на рекомендованому виробником рівні.

Вирішивши купувати нове авто, розгляньте можливість придбати електро- чи гібридний автомобіль.

3. Зменшуйте, використовуйте знову та переробляйте відходи

(Reduce - Reuse - Recycle)

Найкращий спосіб зменшити кількість відходів – не продукувати їх. Будь-який виріб потребує чимало витрат енергії: для його виготовлення, транспортування та продажу. Споживаючи менше, ви допомагаєте довкіллю та зберігаєте кошти у своєму гаманці.

Будьте креативними: знайдіть нові способи використання старих речей.

Здавайте на переробку всі відходи, які лише можливо

Компостуйте органічні відходи.

4. Вживайте екологічні продукти

Вживайте органічні та сезонні продукти місцевого виробництва.

Вирощуйте власну їжу.

Не викидайте їжу.

Намагайтесь їсти менше м’яса, молока, сиру та яєць, адже інтенсивне агро-індустріальне тваринництво є руйнівним для довкілля. Надавайте перевагу альтернативам рослинного походження.

Зменшуйте споживання продуктів із пальмовою олією, адже для її виробництва вирубують тропічні ліси.

5. Купуйте товари та речі з низьким вуглецевим слідом

Надавайте перевагу товарам місцевого виробництва для зменшення витрат енергії на їхнє транспортування.

Купуйте продукти у мінімальній обгортці, використовуйте багаторазові торбинки замість пластикових пакетів, носіть з собою багаторазову чашку для чаю чи кави.

Купуйте вироби, що виготовлені з екологічних матеріалів із мінімальним негативним впливом на навколишнє середовище (наприклад, вироби з деревини з міжнародною сертифікацією FSC)

Купуйте речі повторного використання замість нових: в інтернеті або спеціалізованих магазинах.

Обирайте продукцію компаній і фірм, що використовують для виробництва енергію з відновлюваних джерел енергії та заявили про перехід на 100 % ВДЕ.

6. Робіть вибір на користь довговічності та захисту довкілля

Купуйте нові побутові прилади високих класів енергоефективності.

Встановіть баки для збору дощової води.

Для життя надавайте перевагу тим районам, звідки легко дістатися до роботи, навчання, магазинів громадським транспортом або пішки.

7. Споживайте власну “зелену” енергію

Встановіть власні сонячні панелі чи вітряк для виробництва електроенергії та підключіть їх до мережі за “зеленим” тарифом.

Придбайте чи зробіть власний сонячний колектор для нагріву води.

Встановіть для виробництва тепла у своєму приватному будинку енергоефективний котел, що працює на біопаливі. Впевніться, що пелети чи інше тверде паливо, яке ви використовуєте, є перевіреного походження та якості (наприклад, відповідають міжнародній сертифікації DINplus)

8. Дбайте про природні екосистеми

Висаджуйте дерева

Підтримуйте ініціативи зі збереження зелених зон і водних об’єктів у вашому місті

Ставтеся дбайливо до довкілля, зберігайте природні екосистеми (ліси, моря, болота), адже вони поглинають і втримують вуглекислий газ.

Підтримуйте діяльність природних і регіональних ландшафтних парків та заповідників: долучайтеся до їхнього збереження, розвитку та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду як волонтери чи підтримуйте фінансово; відвідуйте природні парки під час відпусток і діліться своїм позитивним досвідом із друзями.

Використовуйте безфосфатні миючі засоби.

9. Голосуйте “зелено” і спонукайте політиків діяти за клімат

Проаналізуйте програми політичних сил і кандидатів, дізнайтеся через запити чи пряме спілкування про їхні позиції щодо проблеми зміни клімату та пропоновані шляхи вирішення цього питання.

Дайте знати про свої наміри голосувати за ті політичні сили чи кандидатів, які пропонують конкретні рішення: енергоефективність, перехід на відновлювану енергетику, зменшення викидів парникових газів у всіх секторах економіки паралельно з її зростанням.

Ставайте кліматичним активістом та вимагайте вжиття заходів по запобіганню зміні клімату, зокрема повного переходу України на чисту відновлювану енергетику вже до 2050 року.

Стежте і вимагайте виконання політичними силами та кандидатами своїх обіцянок щодо боротьби зі зміною клімату: через запити, новини та профільні громадські організації.

10. Об’єднуйтеся з іншими

Організуйте у своєму будинку чи на своїй вулиці День Сусіда: знайомтеся, обмінюйтеся речами й еко-порадами. Беріть участь у толоках у вашому районі та поза ним. Створіть у своєму багатоквартирному будинку ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) та втілюйте спільно комплексні заходи з енергоефективності, які можуть допомогти зекономити до 60 % тепла, а отже – і власних коштів мешканців.

Створіть із сусідами спільний сад або город, де кожен може виростити свою грядку.

Збирайте вторинну сировину та відходи на переробку спільно з сусідами або на роботі, встановіть компостер для органічних відходів у дворі.

Висаджуйте разом зі знайомими дерева, ініціюйте створення нових парків.

Разом із сусідами чи знайомими організуйтеся в енергокооператив і виробляйте власну “зелену” енергію.

Встановіть велопарковку біля будинку або школи.

Варто пам’ятати:

Всі ми можемо вплинути на такі глобальні процеси як зміна клімату.

Починати варто із повсякденних речей і своїх звичок. І поступово, з часом і набутою практикою, ми зможемо дотримуватися більш екологічного стилю життя, який допомагатиме природі відновлюватися, а нам – жити у більш комфортному, здоровому та новітньому середовищі.

Діліться своїми спостереженнями та відчуттями стосовно зміни клімату з родичами та друзями: як різкі зміни температури, спека, повені й інші пов’язані явища навколо вплинули на Вас? Що можна зробити, щоб зменшити вплив від цих змін?

Дуже важливо також долучати дітей: розповідати їм про важливість захисту довкілля та планети у цілому і давати конкретні приклади, яким чином це можна робити щодня, прислухатися до їхніх думок та ідей, спонукати до активних дій. Це можна робити наприклад за допомогою спецільного інтерактивного мобільного додатку під назвою “Кліматичні краплі”, який відстежує та винагороджує екологічно-дружні вчинки кожного. Їм вже користуються школярі та вчителі десятків шкіл України, і прості небайдужі громадяни. Зелені вчинки користувачів додатку відстежуються та переводяться в електронні бали, які потім можна обміняти на знижки партнерів додатку у власному місті.

Якщо діяти разом, усією родиною та громадою, позитивний ефект буде найбільш сильним. Будьте готові і до того, що негативні наслідки зміни клімату стануть більш відчутними. Якщо ви живете біля або збираєтесь переїхати до прибережних територій, враховуйте можливість підняття рівня моря внаслідок зміни клімату.

Спонукайте своїх друзів і родичів дізнатися про 10 кроків для протидії зміні клімату!

https://ecoaction.org.ua/10-krokiv.html

Бібліографія статей

/подано за алфавітом авторів та назв/

Вишневський, Віктор. Глобальне потепління та Україна [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/globalne-poteplinnya-ta-ukrayina/: якщо у світі температура повітря порівняно з кінцем XIX ст. підвищилася приблизно на градус, то у нас - на два / Вишневський, Віктор // Урядовий кур`єр. - 2019. - 2 лип. (№ 122). - С. 4. З глобальним потеплінням пов’язане й сільське господарство. Логічно більшою стала й увага до зрошення, яке поступово відновлюють, і не лише в посушливій Херсонській області. На жаль, поза увагою опинилася гідрометеорологічна галузь, яка саме відстежує зміни в довкіллі. Обмежене фінансування з державного бюджету зумовило те, що на метеостанціях немає навіть запасних термометрів. Як без цього міряти температуру - не відом

Лук’янчук, Георгій. За клімат у Києві [Текст] / Лук’янчук, Георгій // Слово Просвіти. - 2019. - 26 вер.(№ 39,). - С. 3. Україна долучилась до Міжнародного маршу на захист клімату. Громадські активісти з різних областей країни збиралися в Києві, щоб висловити свою позицію щодо забруднення довкілля та викидів парникових газів, які пов’язані зі зміною клімату. Учасники акції, переважно молодь, пройшли від Михайлівського собору до Європейської площі, звідти - до Кабінету міністрів і завершили ходу біля Офісу президента. За даними організаторів, до ходи долучилося понад дві тисячі осіб

Миколюк, Оксана . Відмовитися від зайвого – заради планети [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/vidmovytysya-vid-zayvogo-zarady-planety: кліматолог пояснює, як прості звички можуть вплинути на клімат / Миколюк, Оксана // День. - 2019. - 4 квіт. (№ 61). - С. 10  Закон «Про Основні засади (Стратегію) екологічної політики України на період до 2030 року». Це дуже важливий документ, в якому прописані кроки до «озеленення» економіки, тобто, до збалансованого розвитку країни, що вкрай актуально в контексті кліматичних змін. Кліматолог, член Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату Світлана Краковська, яка працювала на станції «Академік Вернадський» під час другої української антарктичної експедиції, вважає, що попри песимістичні прогнози, кожна людина на планеті може зробити свій внесок у ситуацію. Основне - зменшити власні викиди вуглекислого газу, які, власне, провокують парниковий ефект на планеті.

П’ять температурних рекордів [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/pyat-temperaturnyh-rekordiv : за даними спостережень, у Києві листопад був теплішим за кліматичну норму на 2,5 С // День. - 2019. - 3 груд. (№ 222). - С. 2. За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, середньомісячна температура листопада в Києві становила +4,6°С, що вище за кліматичну норму на 2,5°С, повідомляється на офіційному сайті обсерваторії cgo-sreznevskyi.kiev.ua. Варто зазначити, що з грудня минулого року до нинішнього листопада всі місяці виявилися теплішими за кліматичну норму. Загалом у листопаді було п’ять температурних рекордів

Садогурська, Соф'я. Вода близько [Текст] = https://zn.ua/macrolevel/voda-blizko-307608_.html / Садогурська, Соф'я // Дзеркало тижня. - 2019. - 2-8 лют. (№ 4). - С. 7.

Всього через 80 років ці місця можуть піти під воду, якщо Україна та інші країни світу не скоротять викиди парникових газів і повністю не перейдуть на поновлювані джерела енергії вже до середини століття

Семенченко, Василь. Як запобігти кліматичній катастрофі? [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/yak-zapobigty-klimatychniy-katastrofi : експерти обговорили, які зміни чекають на міста і як до них підготуватись / Семенченко, Василь // День. - 2019. - 14 лист. (№209). - С. 11. Як світові кліматичні зміни впливають на нинішню буденність та які способи адаптації до цього середовища і попередження подальшої зміни кліматичних умов - ці питання днями стали предметом обговорення низки експертів під час тематичної пресконференції в Києві. Адже поступово ті зміни, про які ми думали, що вони жодним чином нас не зачеплять, стали актуальними і все більш чітко нагадують про себе. І розуміння цієї проблеми важливе не просто для населення загалом, а так само влади на місцях. Які шляхи адаптації міст є зараз і як не погіршити кліматичні умови ще більше?

Сова, Оксана. Карпати лисіють: [Текст] = https://www.umoloda.kiev.ua/number/3435/188/131469/ : через вирубку щороку зникає 1 відсоток гірського лісу / Сова, Оксана // Україна молода. - 2019. - 19 бер. (№ 31). - С. 7. Протягом 1984-2016 років фахівці проекту WWF Україна «Лісова Варта» за фінансової підтримки Міжнародного відділу Лісової служби США проводили дослідження змін лісового покриву екорегіону українських Карпат у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Виявлений тренд змін лісового покриву потребує уваги, як з точки зору прогнозування вразливості лісів до кліматичних змін, так і у розрізі впливу соціально-економічної ситуації в країні на появу масштабних вирубок лісів у певних регіонах Карпат. Простіше кажучи, несанкціоноване вирубування лісу для власних потреб чи заробітку на деревині, по суті, вкраденій під шумок санітарних вирубок

Сонце у глухому куті [Текст] / Інф. "УМ" // Україна молода. - 2020. - 3 січ. (№ 1). - С. 5. В Україні не вщухають дискусії щодо аспектів зеленого енергетичного тарифу, який влада планує змінювати, зменшуючи таким чином маржу тарифу та створюючи певні проблеми для бізнесу. Проблема є напрочуд гострою, адже галузь відновлюваної енергетики стрімко розвивається упродовж останніх років, вона вже залучила величезну суму інвестицій, у тому числі й іноземних

«Температура планети зросла вже на 0,8 градуса» [Текст] = http://www.day.kiev.ua/219435: Чому в Україні не використовують новітніх технологій для мінімізації наслідків зміни клімату та підвищення врожайності / Спілкувалася Оксана Миколюк // День. - 2011. - 23 лист. (№213). - С. 6. В Українському науково-дослідному гідрометеорологічному інституті сьогодні проводяться серйозні дослідження змін клімату в Україні, того, як ці зміни впливають на екологічну систему, а також розробляються передові технології для мінімізації наслідків підвищення температури. Про те, що дослідження в цій галузі стають дедалі потрібнішими й кориснішими людині, «День» розмовляє з директором Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту, членом-кореспондентом НАНУ, доктором географічних наук Володимиром Осадчим

Вирішення проблеми зміни клімату на світовому рівні

Відкритий лист до Виконавчого Секретаря Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, Генеральному Секретарю ООН

/Фрагменти з листа-звернення/

Від імені 47 найбідніших та найвразливіших країн світу, я звертаюся до Вас, щоб висловити своє велике розчарування щодо неможливості Сторін домовитися та схвалити Спеціальний звіт  Міжурядової групи експертів зі зміні клімату (МГЕЗК) про 1,5 С.

Важко збагнути, чому, у той час коли жінки, чоловіки і діти в усьому світі страждають від наслідків зміни клімату, декілька обраних Сторін відмовляються схвалити наукові висновки, які підтверджують та ілюструють те, що ми ВЖЕ переживаємо на собі. Роблячи це, вони відгороджуються від посух, від яких страждають наші люди, вони ігнорують руйнування, які нам спричиняють зливи, і вони закривають очі на кількість смертей, яка продовжує зростати.

Ми знаходимося у надзвичайному стані планетарного масштабу. Чим більше ми будемо марнувати час у переговорних кімнатах, не визнаючи факту, ми будемо це робити ціною наших людей та громад. Водночас Звіт підтверджує – все ще є надія досягнути мети 1,5°С за умови швидких, далекоглядних та безпрецедентних змін в усіх сферах суспільства, і показує шляхи для досягнення цього”…

Ми також маємо показати, що Рамкова конвенція ООН зі зміни клімату серйозно ставиться та готова працювати із висновками Спеціального звіту МГЕЗК про 1,5°С…

http://ecoaction.org.ua/vidkrytyj-lyst-oon.html

МІСІЯ WWF

Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина та природа будуть жити у гармонії. Цього можна досягти шляхом: збереження біорізноманіття планети; раціонального використання природних ресурсів; зменшення забруднення та марнотратного використання.

https://wwf.ua/about_wwf/mission_wwf/

 

Бібліографія статей

/подано за алфавітом авторів та назв/

Краківська, Світлана. Хто й що знає про клімат? [Текст] = https://dt.ua/ECOLOGY/hto-y-scho-znaye-pro-klimat-316562_.html / Краківська, Світлана // Дзеркало тижня. - 2019. - 6 -12 лип. (№ 26). - С. 13. "Всі наукові теорії створені не вченими, а бюрократичним інститутом. Цей інститут називається ІPСС - Міжнародна комісія зі зміни клімату при ООН"

Межжерін, В. Планета катастроф [Текст]: Хто винен у зміні клімату / В. Межжерін // День. – 2005.- 3лют.(№18). - С.6.

Павленко, Анна. Королевство чистоты [Текст] / Павленко, Анна // Новое время страны. - 2019. - 10 окт. (№ 37). - С. 32-36. Спільними зусиллями уряду, бізнесу та громадян 99% побутових відходів в Швеції перетворюються з токсичної проблеми в цінний ресурс. Швеція за кілька десятиліть стала державою з найменшим в світі обсягом сміття на звалищах

Стриглова, Наталья. Ледяное сердце [Текст] = http://www.vokrugsveta.ru/article/322917// Стриглова, Наталья // Вокруг света. - 2019. - № 11. - С. 67. Антарктиду називають найстабільнішим місцем на планеті: пейзаж в центральній частині материка не змінювався як мінімум 15 млн років. Але за кілька десятиліть відбулися події, які можуть перевернути життя на землі

Чадюк, Марія. Глобальний виклик [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/globalnyy-vyklyk : «Щороку природа надає послуг на близько 125 трильйонів доларів, і ми сприймаємо це як належне», - Андреас Бекман, керуючий директор WWF в Центральній та Східній Європі / Чадюк, Марія // День. - 2019. - 24 вер. (№ 173). - С. 8. Заява Генсека ООН, що рівень концентрації вуглекислого газу в атмосфері досяг найвищої позначки за всю історію людства, масштабні цьогорічні пожежі по всьому світу, дані про зникнення 60% ссавців, птахів, риб та рептилій за останніх 40-50 років... Такі сигнали засвідчують, що захист довкілля - ключовий пункт нашої безпеки, який потребує рішучого плану дій з боку урядів, бізнесу та громадянського суспільства. Залучення природи у державну стратегію розвитку - вимога часу

Штокер, Франк. Подвійна мораль Норвегії в питанні клімату [Текст] = https://tyzhden.ua/World/237179 : країна поводиться як флагман екології, але її достаток зав’язаний на нафті. Зараз державний нафтовий концерн значно підвищує видобуток і купівлею акцій доводить кліматичну політику Осло до абсурду / Штокер, Франк // Український тиждень. - 2019. - 1-7.11 (№ 44). - С. 44-45.  Норвегія поводиться як флагман захисту клімату. Опалення котлами, що працюють на продуктах переробки нафти, з наступного року заборонене. Активно підтримує електромобільність, серед новозареєстрованих авто більш як 50% електрокарів

Медико-соціальні аспекти глобального потепління та змін клімату

Боровський, Олег. Головний ворог людства - самі люди [Текст] = https://www.umoloda.kiev.ua/number/3413/218/129856/ : ВООЗ назвала десять основних загроз здоров'ю населення планети в 2019 році / Боровський, Олег // Україна молода. - 2019. - 29 січ. (№ 10). - С. 10. При цьому проблема зараження вірусом СНІДу відходить на останнє місце, а в число першочергових загроз вперше потрапила відмова в деяких країнах від витячої вакцинації, що обертається спалахами смертельних захворювань

Бондарев, Алексей. Замороженная угроза [Текст] = https://magazine.nv.ua/journal/3360-journal-no-13/zamorozhennaja-uhroza.html / Бондарев, Алексей // Новое время страны. - 2019. - 11 апр. (№ 13). - С. 52-55. Глобальне потепління загрожує воскресити хвороби, з якими людство давно попрощалося. Льодовики, які тануть, здатні повернути людям чуму, тиф і навіть чорну віспу

Вадзюк, С.Н. Медико-соціальні аспекти глобального потепління [Текст] / С. Н. Вадзюк // Екологічний вісник. -2019. - № 2. - С. 20-22. Причину змін клімату вбачають у нагромадженні в атмосфері парникових газів, які відбивають в напрямку до поверхні Землі її теплове випромінювання

Вольф, Крістіан. Як зміна клімату впливає на психіку [Текст] = https://ukraine/ukrainskiy-tyzhden/20191108/282209422668195 / Вольф, Крістіан // Український тиждень. - 2019. - 8-14.11 (№ 45). - С. 48-49. Зміна клімату впливає не лише на вигляд Землі, а й на нашу психіку: катастрофи спричиняють травми й страхи, спека йде в ногу зі збільшенням кількості самогубств. По всій земній кулі людей огортає "екологічна скорбота"

Глобальне потепління

Балаклицький, Максим. Глобальне потепління - не привід для паніки... [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/globalne-poteplinnya-ne-pryvid-dlya-paniky: Учасник трьох антарктичних експедицій Павло Малов - про те, що кожна людина може зробити для екології планети / Балаклицький, Максим // День. - 2019. - 4 жовт. (№ 181-182). - С. 16. Про відбір команди полярників у 25 Українську антарктичну експедицію на 2020-2021 роки. Його оголосив Національний антарктичний науковий центр МОН. Адже 2020-го спочатку весь світ святкуватиме 200-річчя відкриття Антарктиди, а потім Україна відзначатиме першу чверть століття нашої станції», - зазначив керівник Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) МОН Євген Дикий.Тим часом «День» поговорив із Павлом Маловим - учасником трьох антарктичних експедицій у ролі системного адміністратора зв’язку. Наша розмова - про глобальне потепління, або, як його характеризує ЗМІ, «глобальну кризу»

Боровський, Олег. І позеленіло синєє море... [Текст] = https://www.umoloda.kiev.ua/number/3421/2006/130351/ : глобальне потепління та ІД: чого найбільше бояться сучасні люди / Боровський, Олег // Україна молода. - 2019. - 13 лют. (№ 17). - С. 5. Зміни клімату більшість громадян у 13 країнах світу розглядають як «головну міжнародну загрозу». На це вказують результати щойно оприлюдненого дослідження, проведеного американським науково-дослідним центром Pew Research Center серед респондентів 26 країн. Глобальне потепління призведе до поступової зміни кольору світового океану. Цих змін буде достатньо для того, аби зачепити всю іншу частину харчового ланцюга, яка залежить від фітопланктону. Зміна кольору буде одним із сигналів тривоги, який повідомить нам про те, як сильно ми змінили екологію світового океану

Боровський, Олег. Тепловий удар [Текст]: останні чотири роки на Землі були найспекотнішими за весь час спостереження / Боровський, Олег // Україна молода. - 2019. - 8 лют. (№ 15). - С. 13. Потепління в світі означає все більше проявів руйнівної стихії та небезпечних погодних умов, таких як спека, лісові пожежі, засухи, запоплення та нищівні шторми й урагани

Вербовська, Мар’яна . «Спекотні» новини [Електронний ресурс] = http://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/spekotni-novyny: Чому цьогорічна конференція ООН з питань клімату увійде в історію / Вербовська, Мар’яна // День. - 2018. - № 231, 19 груд. 24-та кліматична конференція ООН - найважливіша після 2015 року, коли ухвалили Паризьку угоду. У Польщі працювали над Катовіцьким кліматичним пакетом (Katowice Climate Package) - це дороговказ для імплементації угоди, яку підписали у Франції. Головна мета документа - не допустити зростання глобальної середньої температури вище, ніж 2°C

Вербовська, Мар’яна. Щоб не стати Атлантидою... [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/shchob-ne-staty-atlantydoyu: українські науковці змоделювали, як виглядатимуть узбережжя країни 2100 року внаслідок зміни клімату / Вербовська, Мар’яна // День. - 2019. - 24 січ.(№ 12) . - С. 10-11. Громадська організація «Екодія» разом з науковцями представила унікальне дослідження про вплив підвищення рівня моря на прибережні зони в Україні внаслідок зміни клімату. Україна має одну з найдовших берегових ліній в Європі, тому негативні наслідки підвищення рівня моря будуть відображатись і на нашому узбережжі. Результати дослідження та інтерактивна мапа демонструють, які населені пункти, будівлі, дороги, екологічно небезпечні об’єкти і частини природно-заповідного фонду можуть бути затоплені Чорним та Азовським морями до кінця століття

Молодь за порятунок Планети: Грета Тунберг

Горянський,Орест. Шведській екоактивістці Греті Тунберг вручили Нобелівську премію [Текст] / Горянський, Орест // Урядовий кур`єр. - 2019. - 7 груд. (№236). - С. 3. Шведська екоактивістка Грета Тунберг отримала премію "За доцільне життєзабезпечення" в Стокгольмі. Активістка зізналася, що не очікувала такого визнання і престижної нагороди, однак дуже рада їй

Довідайт, Анетте. Ті, хто зробив Грету [Текст] = https://tyzhden.ua/World/238850 : Навряд чи хтось вірить, що 16-річна дитина раптом самотужки творить світову політику. Хто стоїть за Ґретою Тунберґ і чому? Відповіді дає поїздка до Швеції / Довідайт, Анетте // Український тиждень. - 2019. - 20-26.12 (№ 51). - С. 40-41.

Історія про дівчинку, яка спонтанно сіла перед парламентом, ініціювавши таким чином протест, не зовсім відповідає дійсності. на момент, коли Грета Тунберґ почала свій кліматичний страйк, між її батьками і дослідниками клімату давно був зв'язок

Карп, Ігор. Хто керує кліматом? [Текст] = https://dt.ua/ECOLOGY/hto-keruye-klimatom-315709_.html : 16-річну шведську школярку Грету Тунберг у березні нинішнього року норвезькі і шведські політики оголосили номінанткою на присудження Нобелівської премії миру / Карп, Ігор // Дзеркало тижня. - 2019. - 27 черв. (№ 25). - С. 9. Вона залишила навчання в школі й розпочала перший шкільний страйк, сидячи на площі перед парламентом Швеції - Риксдагом. Дівчина вимагала від парламенту дій, спрямованих на припинення глобального потепління та зміни клімату. Виступала на міжнародних конференціях, зокрема на Міжнародному економічному форумі в Давосі. Журнал Time визнав її одним із найвпливовіших підлітків світу. Із загальнодоступних джерел відомо, що дівчина страждає на особливу форму аутизму - синдром Аспергера й обсесивно-компульсивний розлад

Чеховская, Лиза. Девочка - против [Текст] / Чеховская, Лиза // Психология и Я. - 2019. - № 11. - С. 46-47. Всього за один рік Грета Тунберг перетворилася з обічного шведського підлітка в одгу з найвідоміших персон в світі. Якщо ми зараз не захистимо нашу планету, наслідки будуть жахливими

Пасічник, Iгор. «Подія №1 – це виступ Ѓрети Тунберѓ на засіданні ООН з питань клімату» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/korona-dnya-cuspilstvo/podiya-no1-ce-vystup-gjrety-tunbergj-na-zasidanni-oon-z-pytan-klimatu / Пасічник, Iгор // День. - 2019. - 27 груд.(№ 238-239). - С. 21. Думаю, що після її промови жодна країна не залишилася байдужою щодо світової екологічної катастрофи, на якій зробила акцент Ґрета. Це серйозний сигнал для людства, адже наслідки глобального потепління ми бачимо сьогодні й в Україні. Тому важливо не лише говорити про ці проблеми, а й робити конкретні кроки щодо їх розв’язання.

Відновлювані джерела енергії

Ганський, Олег. Задля порятунку планети [Текст] = www.umoloda.kiev.ua/number/3423/159/130507/ / Ганський, Олег // Україна молода. - 2019. - 19 лют. (№ 19). - С. 6. Розвинені країни світу все швидшими темпами переходять на відновлювані джерела енергії. «Частка відновлюваних джерел енергії в загальному енергобалансі має становити щонайменше дві третини - для досягнення цілей глибокої декарбонізації і вирішення проблеми глобального потепління», - заявив нещодавно Аднан Амін, член Міжнародного комітету з присудження премії «Глобальна енергія», генеральний директор міжнародного агентства з поновлюваних джерел енергії (IRENA)

Ганський, Олег. Сонце у розетці [Текст] = https://www.umoloda.kiev.ua/number/3430/159/131064/ / Ганський, Олег // Україна молода. - 2019. - 6 бер. (№ 26). - С. 6. Світ продовжує переходити на відновлювані джерела енергії, - у цьому хорі щодня чути більше і більше голосів. До країн Західної Європи, які назагал готуються повністю перейти на природні джерела енергопостачання до 2035 чи 2050 року, додається «нафтовий» Азербайджан чи, скажімо, одна з найбільш енерговитратних економік у світі - Китай. Нові завдання, втім, вимагають нових технічних рішень

Горкс, Матіас. У нас є всі підстави для екооптимізму [Текст]: як людство може врятувати планету / Горкс, Матіас // Український тиждень. - 2019. - 19-25.04. (№ 16). - С. 48-50. Наша планета не пропаде. Уже робиться багато добрих справ: струм із вітру та сонця, електромобілі, дружні до велисопедів міста. Потрібна лише більшість, яка прагне майбутнього та діє

Список літератури за темою

 

Беттен, Льюис Дж. Погода в нашей жизни [Текст] / Беттен, Льюис Дж. ; Пер. с англ. А.Г.Рябошапко, А.В.Лысака; Худож. В.П.Груздев. - М. : Мир, 2005. - 226 с.

Будыко, Михаил Иванович. Климат [Текст] : в прошлом и будущем / Будыко, Михаил Иванович ; Предисл. авт.; Худож. В.В.Бабанов. - СПб. : Гидрометеоиздат, 2008. - 352 с.

Географія. Україна і світ [Текст] / Автори Я.Б.Олійник, П.Г.Шищенко, А.В.Степаненко, П.О.Масляк. - 2-ге вид., стереотип. - К. : Знання, 2008. - 456 с.

Голубев, Глеб. Неразгаданные тайны [Текст] = книга рассказывает о климате и его изменениях, о загадочной Атлантиде, о сверхзвездах / Голубев, Глеб ; Худож. В.Бродский. - Изд. 2-е, доп. - М. : Молодая гвардия, 2005. - 270 с. :

Вайсберг, Джозеф. Погода на Земле [Текст] : метеорология / Вайсберг, Джозеф ; Пер. с англ. А.Г.Бройдо; Худож. Э.Кузнецов. - СПб. : Гидрометеоиздат, 1980. - 248 с.

Дотто, Лидия. Планета Земля в опасности [Текст] : научно-популярное издание / Дотто, Лидия ; Пер. с англ. В.И.Маслова, Л.Н.Никишина; Предисл. А.А.Кокошина. - М. : Мир, 2008. - 208 с

Едике, Дерте. Эти поразительные египтяне [Текст] / Едике, Дерте, Вернер, Карин ; Пер. с нем. Е.С.Поповой. - М. : АСТ : Астрель, 2006. - 207 с.

Земля. Полная энциклопедия [Текст] / Ананьева, Елена Германовна, Миронова, Светлана Сергеевна ; Худож. И. Парамыгин, Н. Краснова, О. Левченко. - М. : Эксмо, 2009. - 256 с.

Кляйн, Наомі. Змінюється все. Капіталізм проти клімату [Текст]: науково-популярне видання / Кляйн, Наомі ; Пер. з англ. Д.Кожедуба. - К. : Наш Формат, 2016. - 480 с

Кобышева, Нина Владимировна. Климатология / Кобышева, Нина Владимировна, Костин, Сергей Иосифович, Струнников, Эдмунд Александрович. - Л. : Гидрометеоиздат, 2009. - 344 с.

Кравчук, Петр Авксентевич. Рекорды природы [Текст] / Кравчук, Петр Авксентевич ; Худож. А.В.Финашина. - Любешов : Эрудит, 1993. - 216 с.

Маринич, Олександр Мефодійович. Фізична географія України [Текст] : підручник / Маринич, Олександр Мефодійович, Шищенко, Петро Григорович. - К. : Знання; КОО, 2003. - 479 с.

Масляк, Петро Олексійович. Географiя в запитаннях i вiдповiдях [Текст] / Масляк, Петро Олексійович, Олійник, Ярослав Богданович, Степаненко, Анатолій Васильович ; Передм. авт. - К. : Магiстр-S, 1997. - 193 c.

Мизун, Юлия Владиславовна. Озонные дыры и гибель человечества? / Мизун, Юлия Владиславовна, Мизун, Юрий Гаврилович. - М. : Вече, 2008. - 540 с.

Нестерук, Юрій. Рослинний світ українських Карпат: Чорногора. Екологічні мандрівки / Нестерук, Юрій. - Львів : БаК, 2003. - 520 с.

Половина, Iван Петрович. Фізична географія Європи : Навч. посiбник для студентiв географiчних спецiальностей вищих навч. закладiв / Половина, Iван Петрович. - К. : АртЕк, 2008. - 272 с.

Родионова, Ирина Александровна. Глобальные проблемы человечества [Текст] : учебное пособие / Родионова, Ирина Александровна. - Изд. 2-у, испр. и доп. - М. : Аспект-Пресс, 2005. - 159 с.

Сухомозський, Микола. Україна в світі [Текст]: енцикл. довідник / Сухомозський, Микола, Аврамчук, Надія ; Передмова М.Головатого. – К.: Міжреґіональна академія управління персоналом, 2007. - 872 с.

Тирон, Зоя Михайловна. Ураганы [Текст] / Тирон, Зоя Михайловна ; Худож. Ю.А.Апанасович. - СПб. : Гидрометеоиздат, 1964. - 238 с. : іл. - (В пер.) 10-00.

Ясаманов, Николай Александрович. Занимательная климатология [Текст] / Ясаманов, Николай Александрович ; Худож. Н.Беляева. - М. : Знание, 2009. - 192 с

Додаток 1

До історії виникнення Всесвітнього Дня Захисту Клімату

15 травня - Міжнародний день захисту клімату

Основною причиною кліматичних змін є використання викопного палива та неефективне споживання енергії, що виробляється. Парникові гази, що утворюються внаслідок діяльності людини, викликають посилення парникового ефекту. Надмірна кількість газів, які утворюються в результаті діяльності ТЕЦ, транспорту, сільського господарства, промисловості, а також лісових пожеж, утримують сонячне тепло у нижніх шарах атмосфери, не даючи йому повертатись до космосу.

Вперше явище підвищення концентрації парникових газів в атмосфері обговорювалося на світовому рівні в 1992 році - на Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро. Представники понад 180 країн світу підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату. Ця угода визначила загальні принципи дій держав, спрямовані на стабілізацію парникових газів в атмосфері на тому рівні, який не загрожує кліматичній системі Землі глобальним антропогенним впливом.

У 2015 році лідери 195 країн ухвалили Паризьку угоду, яка передбачила утримання зростання середньої світової температури на рівні значно нижче +2°C від доіндустріальних рівнів та спрямування зусиль на обмеження зростання температури до +1,5°C від доіндустріальних рівнів. Рівень, на який держави готові скоротити свої викиди, кожна країна визначила самостійно і добровільно.

Сьогодні можна зі впевненістю сказати, що значні кліматичні зміни вже відбуваються. Концентрація у містах значної кількості населення, особливості локального мікроклімату, висотна забудова, наявність мережі міського транспорту та добре розвинутої інфраструктури, скорочення зелених зон робить місто значно вразливішим до проявів кліматичної зміни порівняно з іншими територіями.

Багато ризиків у місті, що пов’язані з погодою, з посиленням кліматичної зміни будуть загострюватися, проте якщо розробити план заходів з адаптації міста та відповідально реалізовувати його то очікувані наслідки можна пом’якшити та дещо мінімізувати.

Кожен з нас на своєму рівні повинен вживати заходи з адаптації до змін клімату. Якщо ми не розпочнемо активно діяти, то вже незабаром наблизимось до тої межі, коли глобальну зміну клімату зупинити буде вже неможливо і наше життя у майбутньому буде під загрозою.

Саме тому, ми повинні зміцнювати стійкість наших міст та адаптаційний потенціал до стихійних лих та природних катастроф, викликаних змінами клімату.

https://enefcities.org.ua/novyny/15-travnya---mijnarodnyy-den-zahystu-klimatu/

Інтернет-ресурси

https://day.kyiv.ua - сайт газети «День»

http://www.dt.ua - сайт тижневика «Дзеркало тижня»

http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»

https://ukurier.gov.ua - сайт газети «Урядовий кур`єр»

http://www.vokrugsveta.ru - сайт журналу «Вокруг света»

https://magazine.nv.ua - сайт журналу «Новое время страны»

https://tyzhden.ua - часопис «Український тиждень»

https://www.rac.org.ua/uploads/content/371/files/climate-diplomacy.pdf  Кліматична дипломатія в ЄС: рекомендації для України

https://www.unn.com.ua/uk/news/1835218-italiya-pershoyu-v-sviti-vvodit-uroki-pro-zmini-klimatu Італія першою вводить уроки по зміні клімату

У німецькому Констанці оголосили "кліматичний надзвичайний стан"

https://www.bbc.com/ukrainian/features-49102769  Зміна клімату: 18 місяців, щоб врятувати планету

http://climategroup.org.ua/?p=6598 Масштабні пожежі в Україні та світі: нові антирекорди 2020. Схоже, людство входить в нову еру - епоху вогню. Вчені вже назвали її піроценом.

https://zik.ua/news/2019/07/14/nimetski_vcheni_shokuvaly_prognozom_shchodo_zmin_klimatu_v_ukraini_1606023 Швейцарські вчені шокували прогнозом щодо змін клімату в Україні

Бібліограф-укладач: Фоміна Н.І.

Відповідальна за випуск: Мілашенко Т.І.

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ