Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.
Останнє оновлення: 20.10.2020 р.

Київська Сорбонна? Київський Парнас ?

Історико-краєзнавчий бібліографічний покажчик до Дня Києва

Як починався Латинський квартал Києва? Чим живе сьогоднішня Паньківщина

Покажчик складається з розділів:

Започаткування Латинського кварталу в Києві
Університет Святого Володимира. Зародження Латинського кварталу
Київський національний Університет ім. Т.Г. Шевченка. Сьогодення
Перший ректор університету - М. О. Максимович
Паньківщина: Київський Парнас
Євген Харлампієвич Чикаленко. Меценат
WEB-ліографія
Фільмографія
Фонографія
Інтернет-ресурси

Чим пишається Міська молодіжна бібліотека Києва? Яку історичну фішку має? В чому ж особливість? В нашій геолокації! Бібліотека розташована в надзвичайно цікавій місцевості Києва.

Адже Паньківщина - історичний район. В ХІХ-ХХ столітті - колиска незалежності України та вітчизняного просвітництва.

Ми – в самому серці Латинського кварталу.

Це Київська Сорбонна. Душа – українського Парнасу. Осередок київської просвіти.

Тут народжувалася свідома незалежна Україна, народжувався і проростав український дух. І на нас велика відповідальність – продовжувати просвітницьку місію.

Колиска вітчизняного просвітництва

Паньківщина зіграла величезну роль у створенні незалежної української держави. Саме тут, на невеликій території, обмеженій бульваром Шевченка, вулицями Саксаганського і Антоновича народжувалася Україна… Як би це не звучало патетично… Адже саме на цих вуличках і в цих будинках народжувався і проростав український дух, проростав аж доки не визрів до усвідомлення про свою незалежну державу. Цей потічок подвижників середини XIX століття розпочинався просвітницькою діяльністю перших викладачів і студентів домінанти не тільки району, а усього тодішнього Києва - Університету святого Володимира: варто лише згадати Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, істориків Миколу Костомарова, Володимира Антоновича… І хоча більшість перших подвижників поплатилися свободою за ідею самостійності, але вони породили нову плеяду державників-інтелігентів, котрі оселялися і мешкали на Тарасівській, Паньківській, Нікольсько-Ботанічній, Маріїнсько-Благовіщенській наприкінці XIX-го початку XX-го століття…

У так званому Латинському кварталі (який назвали за аналогією із французькою Сорбонною) не просто жили, розмірковували про майбутнє України, виношували плани про проголошення Незалежності історик і майбутній державний діяч Михайло Грушевський, видатний, саме український меценат Євген Чикаленко, засновник і директор української гімназії, власник земельної ділянки на могилі Т.Шевченка, майбутній заступник Грушевського по Центральній Раді й міністр освіти Володимир Науменко. На цих вуличках творили і створювали національну культуру Леся Українка, Михайло Лисенко, Михайло Старицький, Панас Саксаганський, Максим Рильський та багато-багато інших. Тут зупинялися у своїх однодумців Іван Франко, Симон Петлюра… Мабуть, недаремно теперішню вулицю Саксаганського задовго до створення незалежної держави неформально називали Українською Сорбонною, а місце, де поряд мешкали сімейства Лисенків, Старицьких, Саксаганських, Косачів, Лесі Українки - Українським Парнасом...

Із нотаток Сергія Бахіна до проекту УБА

«Бібліотечні прогулянки Києвом»

Для прогулянок Паньківщиною короткий екскурс

Коротка довідка: Історична місцевість, слобода. Пролягає між вулицями Тарасівською,  Толстого і залізницею. Назва - від власників цих земель у 1516-1570 Паньковичів або Панькевичів (відомі, зокрема, намісник київ. митрополита Василь Панькович і його син Максим). Згодом П. до 1786 належала Софійському монастирю. Сучасне планування і назви вулиць - з 1836, тоді ж прокладено вул. Паньківську.

Тепер в самому центрі Києва, посеред потоків людей і транспорту, на схилах берегів Либеді лежить історичний район під назвою Паньківщина, осередок творчості і розуму минулого століття.

Віртуальна прогулянка занурить Вас у період кінця ХІХ-початку ХХ століття, коли зародився і розвивався просвітницький дух Києва. З бібліографії Ви дізнаєтесь, як київський Університет став центром української еліти, київського аналогу “Латинського кварталу” і не тільки. Паньківщина є історичною перлиною Києва, де жили, навчалися, працювали, творили видатні люди України, такі як Михайло Грушевський, Леся Українка, Микола Лисенко, Михайло Старицький, Євген Чикаленко і багато інших. Саме тут у Києві формувалась українська інтелегенція, тут зароджувалися ідеї, обговорювалися, вирішувалися всі українські (культурні та громадські) справи. Тут вирувало бурхливе, інтенсивне творче життя. «Українським Парнасом» назвали цей осередок культури сучасники. А скільки віршів народилось на тернистих шляхах Ботанічного саду!

Перелік істричних об’єктів району:

Національна наукова медична бібліотека України, особняк мецената О.Терещенка; вул. Льва Толстого, 7

 

Київський Національний Університет ім. Тараса Шевченка;

вулиця Володимирська, 60

Пам’ятник Тарасу Шевченку у однойменному парку

Пам’ятник Тарасу Шевченку у Києві встановлено в однойменному парку навпроти головного (червоного) корпусу Національного університету імені Тараса Шевченка.Саме тут свого часу працював великий український Кобзар.

Музей ім. Богдана і Варвари Ханенків; вул. Терещенківська, 15-17

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського; вулиця Паньківська, 9

Садиба Маріїнської громади сестер-жалібниць

Колишня садиба Маріїнської громади сестер милосердя Червоного Хреста розташована за адресою вулиця Саксаганського, 75.

Музей видатних діячів української культури; вулиця Саксаганського, 97

 

Ботанічний сад імені академіка

Василя Олександровича Фоміна;

 

 

 

 

 

 

 

Міська спеціалізована молодіжна бібліотека «Молода гвардія»;

вул. Л.Толстого, 49

 

Історія Паньківщини живе і надихає

Наша молодіжна бібліотека знаходиться в самому серці історичної частини Києва. Адже вулиця Льва Толстого, що вервечкою в’ється вниз повз перлини столиці - розлогого парку ім. Тараса Шевченка, червоностінного іменитого Київського національного університету, ботанічного саду імені академіка О. В. Фоміна, нібито «врізається» в Паньківщину.

Стара Паньківщина тягнулася схилом від Ботанічного саду до судноплавної на той час ріки Либідь й обмежувалася вулицями Л.Толстого і Тарасівською. Назву свою місцевість отримала від батька та сина на прізвище Паньковичі, управителів цих земель у період 1516-1577 рр., що належали митрополитам київським.

Головною артерією Паньківщини була нинішня вулиця Саксаганського, що звалася тоді Маріїнсько-Благовіщенською на честь двох будівель кінця XIX століття: Маріїнської громади сестер-жалібниць та церкви Благовіщеня. У 1912 р. на місці дерев’яного будиночку Маріїнської громади було зведено будівлю-палац, в якому сьогодні функціонує Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України. Над її центральним портиком досі можна побачити чотири жіночі статуї, що символізують Життя, Медицину, Милосердя і Любов.

Благовіщенську церкву, якій завдячуємо другій половині назви історичної вулиці, було збудовано за проектом архітектора Володимира Ніколаєва у 1887 р. Про її руйнування в 1934 р. знаходимо інформацію в нашому бібліотечному фонді у книзі «Зруйновані храми і монастирі України» (К., Мистецтво, 2013). Примітно, що на цьому місці у 1935 р. з цеглин розібраного храму було зведено школу. Тут і зараз розміщується навчальний заклад – Ліцей податкової та рекламної справи № 21, з яким нашу бібліотеку зв’язують дружні та ділові відносини.

Неподалеку знаходится партнер бібліотеки – Музей видатних діячів української культури. В його приміщеннях наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. мешкали три визначні українські родини: Косачів (сім’я Лесі Українки), Лисенків, Старицьких, а неподалік винаймав житло П. Саксаганський.

http://msmb.org.ua/actions/happen/2014/istoriya-panykivshtini-zhive-i-nadihaye//

Бібліографія джерел: Краєзнавство. Києвознавство

/Джерела розміщено за рубриками; в рубриках - за алфавітом авторів та назв творів/

Київська Сорбонна

Київський університет було відкрито в 1834 р., однак на шляху до реалізації ідеї «Київської Сорбонни» лежало чимало важких випробувань, які розтягнулися на століття. Київ пройшов складний шлях до появи власного класичного університету, шлях, який несподівано завершився не в часи існування козацької державності і не в роки правління ліберального Олександра І, а наперекір логіці подій, у роки царювання консервативно налаштованого монарха Миколи І. Вистражданий і виборений Київський університет так і залишився впродовж віків символом незнищенного прагнення нашого народу до знань, до пізнання світу і самих себе в ньому

Університет Святого Володимира. Зародження Латинського кварталу

8 листопада 1833 р. імператор Микола І підтримав подання міністра народної освіти графа C. Уварова та указом від

2 листопада 1833 року заснував Імператорський університет Святого Володимира.

25 грудня 1833 р. імператор затвердив проєкт Тимчасового статуту й штатний розпис Університету.

28 липня 1834 р., в день пам'яті рівноапостольного кн. Володимира, відбулося урочисте відкриття закладу

Особливе враження на присутніх справив виступ переведеного із Харкова професора всесвітньої історії В. Циха «Про мету і користь вищих навчальних закладів». Промовець наголосив, що, з часом, освічені вихованці університету змінять обличчя всього краю, принесуть славу своїм батькам, своєму університету і своїй Батьківщині. Буквально пророчими виявилися ці слова щодо впливу університету на вигляд Києва: «Університет дасть абсолютно новий вигляд цьому місту. Бідні халупи, що тиснуться одна до одної в розділених пустирями частинах міста, перетворяться у великі красиві будівлі.

На пустирях, які зараз приносять скільки незручностей людям і заважають розвиватися міському господарству, виростуть нові прекрасні будинки й місця відпочинку. Населення міста зросте; просвіта розповсюдиться на всі суспільні верстви».

Професор Цих, справді, наче у воду дивився - вже до кінця ХІХ століття (тобто за якісь 60-65 років!) площа Києва збільшилася втричі, з’явився величний «червоний» корпус університету, навколо якого розбили Ботанічний сад й Імператорський парк, збудували ціле нове місто, аж до р. Либіді (цей район Києва так і отримав назву «Нова будова»)

На момент початку навчання в університеті викладали 17 осіб, а адміністративні функції виконували 12 чиновників.

Згідно зі статутом 1833-го, в університеті св. Володимира передбачалося створити два факультети - філософський і юридичний. До складу Першого (історико-філологічного) відділення філософського факультету входили кафедри: філософії; грецької словесності та древності; римської словесності та древності; російської словесності; всесвітньої та російської історії. У складі Другого (фізико-математичного й природничого) відділення відкрили кафедри чистої і прикладної математики, астрономії, фізики та фізичної географії, хімії, мінералогії та геогнозії, ботаніки, зоології, технології, сільського господарства, лісознавства й архітектури.

Попри всі заходи уряду, в університеті св. Володимира з перших років існування зародився опозиційний рух, який спочатку мав майже винятково польський національний характер. Так, викриття в 1838 році в стінах університету польського таємного товариства призвело до рішення тимчасово закрити Київський університет. Читання лекцій було зупинено на рік, а студентів (майже 190 осіб) частково розосередили по інших університетах імперії або змусили стати чиновниками найнижчих рангів (30 осіб). Частину викладачів-поляків також перевели на роботу до університетів Харкова і Москви.

На межі 1833-1834 років Міністерство народної освіти звернулося до Академії мистецтв із проханням оголосити конкурс на підготовку проекту будівлі Київського університету, що й було зроблено 25 січня 1834 року.

31 липня 1837 року відбулось урочисте закладення власної будівлі університету.

Церемонія проходила в присутності всіх професорів і студентів, учителів і гімназистів Києва, найвищого духовенства, воєнного губернатора, київського дворянства та найзаможнішого купецтва. В основу університетського корпусу (в лівому передньому кутку) було закладено платинову медаль, спеціально викарбувану на честь початку будівництва Київського університету, мідну меморіальну дошку, камінь з фундаменту Десятинної церкви, а також зразки найновіших монет із платини, золота й срібла.

Будівельні роботи здійснювалися повні п’ять років - від липня 1837-го по липень 1842-го, після чого університет переселився до свого приміщення.

Швидкий розвиток науки, формування прогресивних ідейних течій привели до того, що російському царизму не вдалося втримати університетське життя в казенних рамках імперської ідеології. Тож не дивно, що саме в легендарних «червоних» стінах народились політичні мрії кирило-мефодіївців, що в них молодий Кобзар співав свої вірші студентам, що в університеті постали перші українські недільні школи, що в його аудиторіях творили візію нової України «громадівці», що з його студентських лав вийшли мало не всі знакові постаті українського життя ХІХ і ХХ століть. Університет творив українську історію, зростав разом з Україною, крок за кроком долаючи шлях від російського ідеологічного форпосту в далекій імперській провінції до першого університету молодої держави.

Бібліографія статей

(подано за алфавітом авторів та назв)

Еволюція покарань армією [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/chest-cinoyu-zhittya/ : 115-річчя примусового відправлення 183 студентів у солдати / Підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2016. - 16 січ. (№9). - С. 8. На відміну від Миколи І, ім’я якого в українців насамперед асоціюється з десятирічним засланням Шевченка у солдати, канонізований Московською церквою Микола ІІ перетворив цей метод боротьби з вільнодумством із разової акції на постійно діючу систему. Першими жертвами «височайше» затверджених 29 липня 1899 року тимчасових правил про відбування військової повинності вихованцями вищих навчальних закладів, відрахованими з них за вчинення масових безладів, стали 183 студенти Київського університету

Салей, К. Альма-матер нашої еліти: 170 років тому перші студенти Київського університету, який нині носить ім'я Шевченка і має статус національного, ходили в мундирах, носили шпаги й опановували верхову їзду / К. Салей // Хрещатик. - 2004.- 16 верес. (№135). - С.1,3.

Сокирко, Олексій. «Університет, що відкривається в Києві, найменувати Університетом Святого Володимира...» [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/314530 : КНУ імені Тараса Шевченка - 185 / Сокирко, Олексій , Патриляк, Іван  // Голос України. - 2019. - 6 бер. (№46). - С. 10.

Патон, Борис (президент НАН України академік). Сто років плідної співпраці [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/320989: КНУ імені Тараса Шевченка - 185 / Патон, Борис // Голос України. - 2019. - 29 серп. (№163). - С. 6-7. Національна академія наук України та Київський національний університет імені Тараса Шевченка становлять єдину славетну наукову династію і є близькими єдинокровними родичами, котрі, попри різницю у віці, добре розуміються, шанують і допомагають одне одному, адже роблять спільну важливу справу - готують інтелектуальне майбутнє України, забезпечують розвиток вітчизняної науки

Патриляк, Іван . Київський університет. Перші кроки [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/314792: найпрестижнішому університету України - 185 років. Як все розпочиналося / Патриляк, Іван // Голос України. - 2019. - 15 бер. (№ 51). - С. 10. Сьогодні, інформуючи світ про Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ми цілком заслужено вказуємо на його розгалужену структуру, високі рейтинги в міжнародних агенціях з оцінювання якості вищої освіти, унікальні лабораторії, цікаві музейні колекції тощо. Проте далекого 1834 року нині провідний український університет починав своє буття з доволі скромних організаційних форм. Навчання в нововідкритому університеті розпочалося 28 серпня (за старим стилем) 1834 року

175 років юності [Текст]: коли в Києві кажуть "університет" - усім одразу зрозуміло, який саме, хоч установ з такими назвами нині стало багато. Але цей Університет - один. Цьогоріч він готується відзначити своє 175-ліття. Як це починалося / Добірку підготовлено за матеріалами, наданими Прес-центром Національного університету імені Т.Г.Шевченка // Голос України. - 2009. - 26 черв.(№117). - С. 1, 6-7. - Продовження у №121, 126, 131, 136, 141, 146, 151, 152, 156. Репортаж з минулого

***

Гирич, Ігор. Під захистом святого Володимира: Університет та його околиці/ Ігор Гирич.- К.:Либідь, 2014.-80с.:

Максимович Михайло Олександрович - перший ректор університету Св. Володимира

Бібліографію статей подано за алфавітом авторів та назв

Бесараб, Віталій. Києвознавчі студії М. Максимовича [Текст] / Бесараб, Віталій // Наука і суспільства. - 2016. - №5/6. - С. 37-42. "Його найбільшим подвигом, як і подвигом передреволюційного українознавства, було вивчення народної основи, української історії, її точності і переконання, що український народ - це дійсний будівничий великого тисячолітнього діла української історії і одвічний господар землі, политої потом і кров'ю. Саме такими словами охарактеризував патріарх української історичної науки Михайло Сергійович Грушевський видатного співвітчизника Михайла Олександровича Максимовича

Власенко, Світлана. На честь Великого Кобзаря [Текст] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=353274: до 180-ї річниці заснування Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Власенко, Світлана // Голос України. - 2014. - 18 вер. (№178). - С. 8-9. У житті кожної людини є своя альма-матер, що відіграла важливу роль не лише у формуванні її як фахівця, а й у становленні її як особистості, у визначенні життєвих позицій та принципів. Часто від того, де ми навчаємося і хто нас оточує з викладацького та студентського середовища, може залежати наша подальша доля. Київський національний університет імені Тараса Шевченка став альма-матер для багатьох поколінь українських, і не лише українських, видатних громадсько-політичних, наукових, культурних діячів. Він був, є і має залишатися взірцем традицій класичної вищої школи. Заснований ще в першій половині ХІХ століття, університет і досі залишається найкращим вищим навчальним закладом України

Козак С. Михайло Максимович - основоположник романтизму в Україні [Текст] / С. Козак // Дивослово. - 2004. - №9. - С. 3-9.

Кулик, Наталія. Подорож у минуле [Текст] / Кулик, Наталія // Освіта України. - 2015. - 10 серп. (№31-32). - С. 12-13. Київський імператорський університет Св.Володимира став шостим вищим навчальним закладом у Російській імперії і другим - на території підросійської України. Метою його створення була деполонізація Правобережної України, і зокрема - Києва

Літературний романтизм [Текст]: ідеологія, естетика, стиль [Текст] / Баган, Олег // Дивослово. - 2011. - № 3. - С. 35-46. - Бібліогр.: с. 45-46.

Михайло Максимович: "За нашу мову, за нашу землю-матір" [Текст] : Нещодавно Київський національний університет відзначав свій ювілей - 170-річчя від дня заснування разом із ювілеєм його першого ректора Михайла Олександровича Максимовича. / Інф. "УК" // Урядовий кур'єр. - 2004. - 22 жовт.(№201). - С. 7. Провидінням Господнім чи волею сліпого випадку Михайлу Олександровичу судилося народитися рівн за 30 років до того, як на Печерських пагорбах у Києві офіційно було проголошення заснування Імператорського університету Св. Володимира

Михед П. Про літературну спадщину Михайла Максимовича / П. Михед // Дивослово. - 2004. - №9. - С. 68-72. Рецензія на книгу харківських дослідників творчості Максимовича

Моренець, Володимир (д-р філол. наук). Український літературний канон: міфи і реальність [Текст] / Моренець, Володимир // Дивослово. - 2011. - № 6. - С. 38-44. - Бібліогр.: с. 44. В матеріалах статті автор зазначає, що літературний канон є не тільки об'єктом спостереження, а й суб'єктом саморозвитку кожної національної літератури і в кожну дану теперішність задає вихідні параметри більшості художніх форм і філософсько-естетичних смислов.

Панченко, В. Тест на патрiотизм [Текст]: Михайло Максимович - забутий аристоктат духу / В. Панченко // День. - 2001. - 16 лист.(№210). - С. 18-19. - Життєвий шлях видатного українського вченого-енциклопедиста Максимовича Михайла.

Рутковська О.У пошуках омріяної України [Текст]: думки з приводу забутого ювілею / О. Рутковська // Культура і життя. - 2005. - 15 черв.(№22-23). - С. 5. Минуло 200 років з дня народження всесвітьовідомого історика, біолога, славіста, етнографа, фольклориста, поета педагога, філософа Михайла Олександровича Максимовича

Томенко, Микола. Таємниця життя і світогляду Михайла Максимовича [Текст] = http://slovoprosvity.org/2019/09/18/taiemnytsia-zhyttia-i-svitohliadu-mykhayla-m/ / Томенко, Микола // Слово Просвіти. - 2019. - № 38, 19-25 вер. - С. 8-9. Для багатьох М. Максимович - насамперед перший ректор Київського університету. Може, на ті часи його навряд чи й сам українофоб Уваров міг запідозрити в українських симпатіях? А може, - саме тому, що запідозрив, і ректорство було свого роду почесним засланням? Чому перебування Максимовича на посаді ректора було недовгим і завершилося поверненням (вигнанням) на терени його ж таки власного хутора Михайлова Гора? Чи лише через хворобу - справді тяжку і виснажливу? Чи, остаточно сформувавшись як послідовний українець, став для імперії вельми небезпечним?

Ясь, Олесь. Чаруючий дар слова... [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/297054/: незвичайне перетворення Михайла Максимовича / Ясь, Олесь // День. - 2010. - 21 трав.(№86). - С. Як народилася славнозвісна «мовна програма» романтизму, яка розгорталася під знаком моральності та добра, краси й естетизму, фольклористичних, етнографічних та літературних захоплень національним буттям. Українським фундатором цієї «мовної програми» був М. Максимович - перший ректор Університету св. Володимира в Києві. Його захоплення українською словесністю назавжди змінило не тільки царину його наукових зацікавлень, а й інтелектуальну біографію

До біографії

Максимович Михайло Олександрович

(1804 - 1873 р.)

Учений-енциклопедист - природознавець, фольклорист, етнограф, історик, письменник, поет, магістр фізико-математичних наук (з 1827 р.), доктор слов'яно-російської філології (з 1871 р.), ординарний професор кафедри ботаніки (з 1833 р.), кафедри російської словесності (з 1834 р.), декан 1-го відділення філософського факультету (1834 р., 1837 р.), перший ректор (1834 - 1835 рр.) університету Св. Володимира, член-кореспондент Петербурзької Академії наук (з 1871 р.)

Недовго довелось ходити М. Максимовичу у високих начальниках - усього півтора року. Час цей був надзвичайно плідним для вченого, і він дуже багато зробив для організації навчання. Не маючи власних приміщень, змушені були орендувати для університету приватні будинки на Печерську. Не вистачало підручників, лабораторій, відсутня була власна видавнича база (друкарня).

До службових обов’язків ректора включили опіку над Київським учбовим округом, а це початкові та середні навчальні заклади чотирьох губерній: Київської, Чернігівської, Подільської і Волинської. При виконанні останньої зіткнувся з прихованою опозицією з боку попечителя округу Є. Брадке, який став організовувати дріб’язкову опіку і стеження за студентами і професорами, навіть за самим ректором. Перевтома підривала здоров’я, а нездорові стосунки з Є. Брадке викликали моральний дискомфорт. Усе частіше виникала думка про відмову від високої посади: „Я бачив ясно, що мені необхідно або залишити викладання, або скласти з себе ректорство...” Подав заяву - і в грудні 1835-го року на засіданні ради університету оголосили про його відставку з посади ректора. Пігулку присмачили врученням адресного листа. Однак учений ще ціле десятиліття працює в Київському університеті, викладаючи філологію.

Роки роботи в університеті ознаменувались помітними науковими досягненнями, особливо в історії і філології. Одна за одною виходять друком монографії з історії Київської Руси та середньовічної України: „Звідки пішла руська земля”,  „Про походження варягів-русів”, „Історія давньої руської словесності”, „Розповіді про Коліївщину”, „Вісті про гайдамаків” та інші. Думаю, що не помилимось, коли віднесемо М.О.Максимовича до числа засновників і перших дослідників історії України.

Не цурався вчений і громадських справ. У роки його діяльності в Києві серед учених університету виникає ідея створення наукового товариства, що повинно було б об’єднати істориків, археологів, етнографів, і в 1840 році М.Максимович створює проект статуту такого Товариства історії і старожитностей при університеті. Подібні Товариства уже існували в Москві й Одесі. Та не тут-то було! Починаються зволікання і бюрократична тяганина. І тільки в 1843 році влада нарешті погоджується на створення...не Товариства, а установи при канцелярії генерал-губернатора під назвою „Тимчасова комісія для розгляду давніх актів” (Київська археографічна комісія”). Дійсними членами новоствореної наукової установи стають відомі вчені того часу, крім, звичайно, М.Максимовича: М.Костомаров, В.Домбровський, М.Іванишев, О.Ставровський, митрополит Євгеній (Болховітінов) та інші.

Улітку 1843 року Михайло Олександрович познайомився з Т.Г.Шевченком

Сталося це в Києві, під час знайомства подарував йому поему „Тризна” з власноручною присвятою. Був Тарас Григорович на той час уже відомим поетом і художником, автором знаменитого „Кобзаря” та поеми „Гайдамаки”. За рекомендацією М.Максимовича керівництво Археографічної комісії призначає Т.Г.Шевченка в грудні 1845 року на посаду художника і співробітника, в обов’язки якого входив пошук і  змалювання історичних пам’яток, збирання фольклорних і етнографічних матеріалів.

Саме тоді Т.Г.Шевченко зробив відомі багатьом малюнки в Батурині. Майже півтора року трудився Тарас Григорович у цій комісії. Уже значно пізніше поет у листі до М.С.Щепкіна 5 грудня 1857 року писав: „Поцілуй старого Максимовича за мене, та чому він не шле мені своє „Слово о полку Ігоревім”?

Наступна зустріч великих земляків відбулася в Москві на другий день після приїзду Тараса Григоровича з Нижнього Новгорода по дорозі із заслання.

Михайло Олександрович і його дружина Марія Василівна (дівоче прізвище Товбич) дали 25 березня обід на честь поета. Тоді ж подружжя запросило Шевченка нанести їм візит в їхньому хуторі Михайлова гора. Про зустрічі з М.Максимовичем та їх листування , пройняте взаємною повагою і теплими почуттями, у „Щоденнику” поета є кілька записів. М.Максимович також посприяв тому, щоб у 1859році в журналі „Русская беседа”, одним з редакторів якого він був, надрукували поезії Т.Г.Шевченка „Садок вишневий коло хати” та „Сон”. Улітку 1859 року Тарас Григорович відвідав маєток вірних друзів Михайлова гора і провів там кілька днів. Тоді ж намалював портрети Марії Василівни і Михайла Олександровича. Виконав їх на папері італійським олівцем і крейдою. Нині ці портрети з автографами художника зберігаються в Київському Державному музеї Т.Г.Шевченка

http://poradnik.org.ua/category/37-ukrainians/1503

Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка. Сьогодення

Анісімов, Ігор. У центрі магнетизму знань [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/317599: КНУ імені Тараса Шевченка - 185 / декан факультету // Голос України. - 2019. - 29 трав. (№99). - С. 8. Факультет радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем готує фахівців за трьома спеціальностями. Факультет (тоді він називався радіофізичним) був заснований у 1952 році за рішенням вищого керівництва Радянського Союзу для підготовки фахівців з радіолокації в інтересах оборони країни

Багато зроблено, ще більше - попереду! [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/316698: КНУ імені Тараса Шевченка - 185 / Підготували Олександра Коваленко, Олена Кашпур та Олена Капустян // Голос України. - 2019. - 7 трав. (№85). - С. 8. З ініціативи академіка АН УРСР, засновника наукової школи кібернетики в Україні, директора Інституту кібернетики НАН України Віктора Глушкова та декана механіко-математичного факультету професора Івана Ляшка в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка було організовано факультет кібернетики у складі 4 кафедр

Городній, Михайло (декан факультету). Математика - наука молодих [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/317320 / Городній, Михайло // Голос України. - 2019. - 23 трав. (№95). - С. 4. Механіко-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка добре знаний своїми науковими традиціями і здобутками. Як самостійний підрозділ факультет було створено в 1940 році після реорганізації фізико-математичного факультету. Проте науково-освітня діяльність у галузі математики й механіки розпочалася в Київському університеті від самого моменту його заснування в 1834 році. Спочатку у складі філософського факультету існувало фізико-математичне відділення, а згодом, у 1849 році, на його основі було створено однойменний факультет

Гривінський, Роман. «Нашому випускнику» [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/den-ukrayiny/nashomu-vypusknyku: в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відкрили погруддя Василю Симоненку / Гривінський, Роман // День. - 2015. - 21 трав. (№86). - С. 2. Вчора у внутрішньому дворику Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрили погруддя видатному випускнику - українському поету Василю Симоненкові

Губерський, Леонід. «Utilitas, Honor et Gloria» [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/321126: КНУ імені Тараса Шевченка - 185 / Губерський, Леонід // Голос України. - 2019. - 3 вер. (№166). - С. 4-5. «Користь, честь і слава»... Три слова, три поняття, три правила життя, які визначають напрям руху, сенс існування, логіку дій Київського національного університету імені Тараса Шевченка впродовж ось уже 185 років. У багатьох наших сучасників заклик слідувати таким цінностям викличе хіба що іронічну посмішку або ідилічний спомин про «давно минулі часи», які не мають нічого спільного з динамічною сучасністю, котра вимагає абсолютно інших моральних засад та орієнтирів. Проте історія нашого університету доводить протилежне - зміна епох, політичних і соціальних систем, калейдоскоп модних гасел залишаються безсилими перед ціннісним фундаментом університету, який непорушною скелею височіє над швидкоплинною рікою часу

Данилюк, Іван (декан факультету психології). I pede fausto - факультет психології! [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/315673: КНУ імені Тараса Шевченка - 185 / Данилюк, Іван  // Голос України. - 2019. - 6 квіт. (№67). - С. 10. Факультет психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка є найавторитетнішим центром підготовки професійних психологів в Україні. На факультеті зберігають і примножують традиції класичної академічної освіти в галузі психології, закладені ще у ХІХ столітті, а також запроваджують новітні технології підготовки фахівців

Ігнатюк, Анжела. Економічному факультету - 75: історія і сучасність [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/318693: КНУ імені Тараса Шевченка - 185 / декан, д. е. н., професор, Гайдай, Тетяна , Назаров, Ілля  // Голос України. - 2019. - 26 черв. (№118-119). - С. 10. Академічні традиції факультету ведуть свій відлік із 1842 р., коли в Університеті Святого Володимира було засновано кафедру політичної економії та статистики. Як самостійний підрозділ у складі Київського університету економічний факультет виокремився у 1944 р. На всіх етапах своєї історії економічний факультет був потужним осередком фундаментальних економічних досліджень

Ілляш І. "Святої правди голос новий!" [Текст] / І. Ілляш // Голос України. - 2012. - 1 груд. (№229). - С. 22. Київський національний університет імені Тараса Шевченка почав реалізацію плану заходів до 200-річчя Кобзаря. Про це розмова з доктором філологічних наук, професором, в. о. завідувача кафедри Інституту філології КНУ, заступником керівника робочої групи з відзначення ювілею Оксаною Сліпушко

Канєвська, Світлана (заступник директора Наукової бібліотеки). Минуле, сьогодення та майбутнє університетської бібліотеки [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/320236 : КНУ імені Тараса Шевченка - 185 / Канєвська, Світлана , провідний бібліотекар, бібліотекар 2-ї категорії // Голос України. - 2019. - 8 серп. (№149). - С. 4. Наукова бібліотека імені М. Максимовича є структурним підрозділом Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Пройшовши тривалий шлях свого становлення, вона стала важливим осередком наукового, освітнього та культурного життя для багатьох поколінь студентів і викладачів. Нині бібліотека університету є методичним центром із координації діяльності бібліотек закладів вищої освіти України і в інтелектуальному середовищі вважається одним із провідних інформаційних центрів університетської освіти та науки в державі.

КНУ імені Тараса Шевченка потрапив до Топ-500 навчальних закладів світу [Текст] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=301562 / Інф. "ГУ", Прес-центр КНУ // Голос України. - 2013. - 14 вер. (№171). - С. 6. Британська компанія QS Quacquarellі Symonds оприлюднила рейтинг кращих університетів світу-2013. Київський національний університет імені Тараса Шевченка за рік підвищив свою позицію в рейтингу та зміг перейти із групи «501-550» до «441-450», у такий спосіб потрапивши до Топ-500 кращих вишів світу

Конверський, Анатолій. Філософський факультет: минуле та сьогодення [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/315505: КНУ імені Тараса Шевченка - 185 / Конверський, Анатолій // Голос України. - 2019. - 3 квіт. (№64). - С. 4. Першим факультетом, з якого починається історія нашого університету, був філософський. Його доля за 185 років була непроста. Факультет за ці роки закривали, об’єднували, забороняли викладати філософію університетським професорам. Причиною було вільнодумство, яке панувало на факультеті і завдяки якому випускникам прищеплювалися риси справжнього патріотизму

Копійка, Валерій (професор, директор Інституту міжнародних відносин). В епіцентрі дипломатичного вишколу [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/320708: Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка виповнюється 75 років / Копійка, Валерій // Голос України. - 2019. - 21 серп. (№158). - С. 4. ІМВ - то, перш за все, школа, якій понад сім десятків років. Головне тут - неперервний зв’язок між ідеями і принципами батьків-засновників та їхніми учнями-послідовниками. Важливо не розгубити, а лише розвинути та набути кращого.

Макарець, Микола. In Physics We Trust - фізичний факультет [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/316945: КНУ імені Тараса Шевченка - 185 / Макарець, Микола // Голос України. - 2019. - 15 трав. (№89) . - С. 10. Фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка є найбільшим центром підготовки фахівців з фізики та астрономії в Україні. Тут зберігають і розвивають традиції, методи та рівень освіти і наукових досліджень, накопичені за всю історію університету, що дає змогу його співробітникам впевнено долати виклики сьогодення. Фізику й астрономію в університеті викладають із першого дня його існування

Михайлов, Володимир (директор ННІ «Інститут геології»). Навчально-науковий інститут «Інститут геології» [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/318378: КНУ імені Тараса Шевченка - 185 / Михайлов, Володимир // Голос України. - 2019. - 19 черв. (№113). - С. 10. У 1933 р. у Київському університеті було створено геолого-географічний факультет, на якому працювало вже 4 кафедри геологічного спрямування. У 1944 р. у складі університету створено геологічний факультет. У 2015 р. геологічний факультет було перетворено на Навчально-науковий інститут «Інститут геології», якому був підпорядкований Коледж геологорозвідувальних технологій (КГРТ). Наразі інститут є потужною науково-освітянською структурою, роботу якої забезпечують 7 кафедр

Наєнко, Михайло. «Філологічний семінар» як модерна наука про літературу [Текст] / Наєнко, Михайло // Слово Просвіти. - 2019. - 4-10 лип. ( № 27). - С. 6-7. Йому нині 115. Заснований у Київському університеті професором Володимиром Перетцом, він сформував модерне літературознавство в особі Миколи Зерова, Павла Филиповича, Михайла Драй-Хмари, Освальда Бургардта, Сергія Маслова, Івана Огієнка, Дмитра Чижевського й ін., але за перше десятиліття радвлади цей науковий напрям та його сподвижників було винищено і піддано ідеологічному остракізму. Відродити семінар удалося лиш 20 років тому і нині, отже, в нього (хоча й не дуже круглий), але подвійний ювілей: 115 і 20

Олійник, Ярослав (декан географічного факультету). Географія - шлях до успішної кар’єри! [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/317861: КНУ імені Тараса Шевченка - 185 / Олійник, Ярослав // Голос України. - 2019. - 5 черв. (№104). - С. 4. Студенти мають змогу отримати ґрунтовні знання із природничої географії, геоморфології, ґрунтознавства, економічної та соціальної географії, урбаністики, туризму, картографії, дистанційного зондування Землі, геодезії, геоінформаційних систем, гідрології та управління водними ресурсами, метеорології та кліматології. Географічний факультет у традиціях університету завжди асоціювався з романтикою мандрівництва, наявністю цікавих і змістовних навчальних та виробничих практик

Патриляк, Іван . Історичний факультет Київського університету на шляху з минулого в майбутнє [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/316005: КНУ імені Тараса Шевченка - 185 / Патриляк, Іван  // Голос України. - 2019. - 16 квіт. (№73). - С. 8. З початку 1990-х років до сьогодні десятки факультетських учених працювали і працюють в найрізноманітніших дослідницьких напрямах вітчизняної та світової історії, археології, етнології, джерелознавства, музеєзнавства, історії церкви, історії мистецтв, військової історії, архівістики, усної історії тощо. Після революційних подій 2014 року, початку російської агресії, поступової інтеграції України в євроатлантичні структури перед історичним факультетом постали нові нагальні виклики - залучення до протистояння гібридній російській агресії на «історичному фронті

Рівень університету визначають абітурієнт і роботодавець [Текст] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=346624 / Бесіду вела Світлана Чорна // Голос України. - 2014. - 12 серп. (№152). - С. 9. Цього року Київський університет імені Тараса Шевченка за рейтингом британської компанії QS World Unіversіty Rankіngs увійшов до 500 кращих вищих навчальних закладів світу. Під час його складання враховуються, зокрема, активність і якість науково-дослідницької діяльності, рівень викладання, кар’єрний потенціал, міжнародна діяльність, думка роботодавців. Про рівень ВНЗ свідчить і кількість абітурієнтів

Семенюк, Григорій. Філологічний підрозділ - ровесник університету [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/316461: КНУ імені Тараса Шевченка - 185 / директор Інституту філології // Голос України. - 2019. - 26 квіт. (№81). - С. 8. Філологія є невід'ємною частиною гуманітаристики Київського національного університету імені Тараса Шевченка і її історія веде відлік від моменту створення цього освітньо-наукового закладу, тобто з 1834 року. Тоді філологічний підрозділ перебував у складі філософського факультету, а далі тривалий час іменувався історико-філологічним. Інститут філології в його теперішньому вигляді є спадкоємцем величезних надбань і продовжувачем традицій, сформованих в університеті упродовж багатьох десятиліть

Сліпушко, Оксана. Олексій Русько - ректор Київського університету на зламі епох [Текст] = https://dt.ua/HISTORY/oleksiy-rusko-rektor-kiyivskogo-universitetu-na-zlami-epoh-326054_.html: життєпис ректора Київського Шевченківського університету Олексія Микитовича Руська - важлива сторінка історії освіти в Україні / Сліпушко, Оксана // Дзеркало тижня. - 2019. - 12-18 жовт. (№ 38). - С.111. Він став наймолодшим ректором за всю історію вишу, наймолодшим ректором на теренах тогочасного СРСР, довівши своєю діяльністю, що молодий вік, енергія, розум, організаторський талант, вміння формувати колектив і очолювати його є великими перевагами керівника

Суржик Л. Університет приростає наукою / Л. Суржик // Дзеркало тижня. - 2009. - 10-16 жовт.(№38-39). - С. 16. Ця солідна дата й послужила відправною точкою в інтерв’ю з ректором КНУ академіком НАН України Леонідом Губерським, хоча, зрозуміло, йшлося в основному про нинішні турботи університету і про плани на майбутнє. Адже, якщо вдуматися, навіщо відзначають пам’ятні дати, ювілеї? Не заради банальних веселощів - заради того, щоб вшанувати великих попередників, світочів храму освіти й науки, і, спираючись на їхній досвід, окреслити перспективи, намітити нові цілі й завдання з урахуванням вимог нашого бурхливого часу

Тесля, Юрій (декан факультету). Факультет з європейським підходом [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/318150: КНУ імені Тараса Шевченка - 185 / Тесля, Юрій , Хлевна, Юлія // Голос України. - 2019. - 12 черв. (№109). - С. 4. Факультету інформаційних технологій (ФІТ) нашого університету - 5 років. 6 липня 2018 року відбувся перший випуск бакалаврів. Девіз факультету - «навчання через практику». Його дотримується весь науково-педагогічний персонал факультету. Наші викладачі не просто теоретики, а практики, які теж працюють у різноманітних проектах. І ми дуже хочемо, щоб наші студенти під час навчання, на старших курсах, обов’язково працювали в ІТ-компаніях

Факультет соціології [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/315674: КНУ імені Тараса Шевченка - 185 / Матеріал підготував Артемій Дейнека // Голос України. - 2019. - 6 квіт. (№67). - С. 10. У 1961 році на філософському факультеті Київського університету за ініціативою професора Павла Копніна було створено перший соціологічний підрозділ - Лабораторію конкретних соціологічних досліджень під керівництвом доцента Михайла Гончаренка. Співробітники лабораторії займалися дослідженням ціннісних орієнтацій та мотивів трудової діяльності населення, робочого та вільного часу, шлюбу, сім’ї та відносин на виробництві. Сфера дослідницьких інтересів лабораторії не виходила за межі практичних проблем організації виробничого процесу та побуту трудових ресурсів, оскільки можливості узагальнення обмежувалися догматичною офіційною ідеологією країн

Паньківщина: Київський Парнас

Центр Києва неможливо уявити без нинішньої вулиці Саксаганського. Тут збереглися цілі квартали старовинних ошатних будівель, багато з них відзначені меморіальними дошками. Щоб у всіх подробицях розповісти про них, не вистачить не те що газетних шпальт, а й об'ємистого тому. Однак ще років двісті тому тут була незабудована околиця. А в середині позаминулого століття в цій місцевості квартирувала жандармерія, розміщувалися стайні жандармського полку.

В кінці ХІХ століття всі три брати Тобілевичі - Саксаганський, Садовський і Карпенко-Карий, славні корифеї українського театру, після тривалої перерви почали працювати в одній трупі в театрі братів Бергоньє (теперішнє приміщення театру російської драми ім. Лесі Українки). Гра їх користувалася величезним успіхом. Цікаво, що Саксаганський грав виключно комедійні ролі, наприклад, Голохвастова з п'єси «За двома зайцями», Омеляна Григоровича з драми «Бурлачка», Герасько з водевілю «По ревізії» і особливо доїзжого Харько з п'єси «Паливода ХVIII століття».

На старому плані Києва кінця XIX століття нинішня Саксаганського називалася Великою Жандармською. Потім, за назвою церкви, розташованої в садибі під номером 64 і освяченої в 1893 році, - Марино-Благовіщенській. І вже після революції вулиця отримала ім'я на честь загиблого в 1918 році більшовика Леоніда Пятакова.

Коли в 1940 році помер знаменитий артист Панас Саксаганський, назвати вулицю ім'ям Саксаганського. Ця назва вона носить і понині. А вулиця Жадановського, на якій прожив великий артист свої останні роки, нині повернула своє дореволюційну назву - Жилянська.

Бібліографія статей

Музеї Паньківщини

Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського та Михайла Старицького. [Текст]: // Памятки України. - 2014р. – жовтень (№10) Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. [Текст]: ілюстроване інформаційне видання. / Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); [упорядник Н. Терехова та інші]. - Київ : Кий, 2007. - 144 с

Зінченко Н. Музей Михайла Старицького відкрився у Києві до Дня незалежності України / Н. Зінченко // Хрещатик. - 2002. - 26 лип. (№109). - С. 5.

Шльонський, Д. Пам’ять у стилi модерн : Хто створював, утримував i опiкав київськi музеї / Д. Шльонський // День. - 2001.- 13 груд. (№229). - С.6. - Музейна справа Києва.

***

Дослідження відомого києвознавця Михайла Кальницького

Кальницкий М. Б. «Киев, построенный Зекцером» [Текст] // «Газета по-киевски». -2008. - 18 октября.

Кальницкий М. Б. «Саксаганского, бывшая Жандармская». [Текст] // «Газета по- киевски». – 2009. – 18 мая

Кальницкий, Михаил. Зодчий, работавший в свое удовольствие [Текст] = http://kp.ua/daily/250413/391156/: благодаря дополнительным источникам доходов киевский архитектор Георгий Шлейфер брался только за те постройки, которые представляли для него творческий интерес / Кальницкий, Михаил // Комс. правда в Украине. - 2013. - 25 апр. (№91). - С. 16. Днями минула сота річниця від дня смерті одного із найяскравіших київських зодчих - Георгія Шлейфера

Кальницький, Михайло. Де знаходиться дім із кадуцеєм? [Текст]: незвичні символи на столичних будівлях / Кальницький, Михайло // Вечірній Київ. - 2016. - 18 серп. (№33). - С. 24.На деякиих фасадах столличних споруд збереглися декоративні оздоби, що мають певне символічне значення. У них вбачають релігійні емблеми, знаки масонів чи інших адептів "таємного знання". Проте найчастіше ці зображення піддаються адекватному прочитанню, і завдяки цьому ит отримуємо важливу підказку щодо призабутої первинної функції того чи іншого будинку

Кальницький, Михайло. Київські гімназії сто років тому [Текст] : старий Київ / Кальницький, Михайло // Вечірній Київ. - 2012. - 13 вер. (№90). - С. 28-29. Деякі київські школи мають назви гімназій або ліцеїв. Нині цей нюанс відіграє роль скорішн фактора додаткової престижності. Але в ті часи, коли подібні найменування були у звичному вжитку - років сто тому, вони мали цілком конкретне значення. Які ж саме гімназії діяли в Києві на початку ХХ століття і де вони містилися

*****

Бондаренко, Элина. Вкусные финансы [Текст] / Бондаренко, Элина, Пасховер, Александр // Новое время страны. - 2016. - 22 июля, (№26). - С. 60-61. Кондитерська швейцарця Бернарда-Оттона Семадені стала місцем, де на порозі XX століття з'явилася нова українська буржуазія

Вакулишин, С. Олімп мав бути на Володимирській [Текст]: цього року виповнюється 50 років відтоді, коли столицю України перенесли до Києва. Саме 23 лютого 1934 року архітектори визначилися зі своїм баченням перспектив розвитку міста / С. Вакулишин// Вечірній Київ. - 2004.- 17 лют.(№23). - С.12.

Власова, О. Шоб ви так жили на Євбазi (короткий екскурс) [Текст] / О. Власова // Голос України. - 2001.- 23 листоп. (№221). - С.14-15. - Iсторiя Галицької площi у Києвi.

Галайба, В. Святоволодимирський собор / В. Галайба // Україна. - 2002.- (№4). - С.24. - Володимирський собор у Києвi.

Гирич, Ігор. Київський путівник [Текст]: найцікавіші вулиці старого Києва / І. Гирич,  Два века назад киевляне были трезвее!: В канун Нового года наши предки пили в меру и вели себя гораздо благоразумнее // Комсомольская правда. - 2003.- 30 дек.(№241-242). - С.14. - Цікаве краєзнавство.

Евграшина, М. За статус столицы Украины Киев заплатил... церквами и монастырями, которым цены не было [Текст]: 70 лет назад из Харькова в Киев переехало партийно-правительственное руководство Украинской ССР / М. Евграшина // Факты. - 2004.- 5 авг. (№141). - С.13.

Жмырь,О. .Как киевские мещане с Москвой за тютюн воевали [Текст] / О. Жмырь// Мир денег. - 2001.- янв. - февр. (№1) . - С.58-61. - Торгiвля тютюном у Києвi у II половинi XYI столiття.

Иванова, Екатерина. Куда уехал цирк [Текст] : украинских акробатов и клоунов, едва успевших окончить вуз, расхватывают лучшие цирки мира. Советская школа циркового искусства по сей джень в цене / Иванова, Екатерина // Корреспондент. - 2013. - 22 февр. (№7). - С. 40-42. Зірки манежу

Іван Грищенко: «КНУТД - серед найкращих університетів столичного регіону – 6 місце у консолідованому рейтингу МОН України» [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4729/art/1442953478.html / Спілкувався Микола Петрушенко // Хрещатик. - 2015. - 23 вер. (№133). - С. 8. Днями Київському національному університету технологій та дизайну виповнюється 85 років. Про здобутки навчального закладу та плани на майбутнє «Хрещатику» розповів ректор КНУТД - доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Іван Грищенко

Кедрин, (Рудницький) I. Київ 1918 [Текст] / Кедрин (Рудницький) I. // Пам'ять столiть. - 1998. - №4. - С. 33-38.

Київ - 30 років відродженої «Просвіти» [Текст] = http://slovoprosvity.org/2019/02/14/kyjiv-30-rokiv-vidrodzhenoji-prosvity/ // Слово Просвіти. - 2019. - 14-20 лют. (№ 7). - С. 2. Урочиста Академія з нагоди 30-річчя відновлення в Україні діяльності ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, 150-ліття з дня заснування якої відзначили наприкінці минулого року, відбулася 11 лютого в приміщенні Київської міської державної адміністрації

Кирієнко О. Петлюра в Києві [Текст] : у травні 1920-го на Фундуклеївський, на Хрещатику й на Софійський площі зібрався народ, щоб привітати головного отамана / О. Кирієнко // Хрещатик. - 2004. - 25 лют. (№27). - С. 9.

Мітулінський, Тарас. Вулиця дитинства і сучасності [Текст] / Мітулінський, Тарас // Культура і життя. - 2018. - 26 січ. (№4). - С. 8. Бувають такі рідкісні випадки в історії міст, коли зникають цілі вулиці, а з часом відроджуються з тією ж назвою. Саме це сталося з київською вулицею Саперно-Слобідською. З патріархальної старобудови XIX століття вона перетворилася на сучасний проспект із численними новобудовами нарису в популярній київській газеті «Правда України» був відомий публіцист і невиправдано мало. Несподіваним винятком став нарис, датований 1993 роком

Олійник, Володимир. Київське чиновництво: тепер і колись [Текст] = http://gazeta.dt.ua/history/kiyivske-chinovnictvo-teper-i-kolis-_.html / Олійник, Володимир // Дзеркало тижня. - 2015.- 5 груд. (№ 47). - С.15. Михайло Платонович Фабриціус - незаслуговано забутий киянин. Кияни знали М.Фабриціуса як автора багатьох оригінальних, часом занадто сміливих, проектів перебудови міського господарства та архітектурно-ландшафтного планування міста. Як гласний і представник видатного військового інженера й підприємця Аманда Струве відстоював у думі проекти кінної залізниці та першої міської каналізації. Коли в київській думі 1888 р. постало питання про відкриття критого ринку, Фабриціус знову запропонував під цю споруду власну садибу на Думській площі. Вершиною винахідливості М.Фабриціуса став проект "Перенесення Царського саду на Труханів острів"

Павко, Анатолій. Київський цирк - унікальний феномен сучасного вітчизняного мистецтва [Текст] / Павко, Анатолій // Культура і життя. - 2018. - 2 лист. (№44). - С. 14-15. Практично в кожній цивілізованій країні світу є цирк, функціонують циркові установи. Слід зазначити, що в Україні цирк посідає особливе місце в системі Паустовський одного разу зауважив: «Історія будинків буває інколи цікавішою за письменник Григорій Кіпніс (літературний псевдонім К.Григор’єв) під короткою, але гранично адресною назвою «Моя Тарасівська». Автором цього поколінь». Повною мірою це стосується вулиць, на яких розміщені старі будинки з

Ричка, Володимир. День у княжому Києві. Грані повсякдення середньовічного міста [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/den-u-knyazhomu-kyyevi / Ричка, Володимир // День. - 2018. - 12 січ. (№ 3-4). - С. 21. - Початок. Закінч. в наступн. № . За свідченням саксонського хроніста Тітмара Мерзебурзького, ще на початку ХІ ст. у Києві було понад 400 церков. Пожежа, що спалахнула у місті в червні 1124 р., знищила, за свідченням літописних джерел, майже 600 церков. Міські давньокиївські спільноти, кожна зі своїм укладом життя і світоглядними установками, ціннісними орієнтаціями, утворювали певне соціокультурне співтовариство, єдність якого визначали приналежність до християнського віросповідання, спільні свята, радощі й біди

Самченко, Валентина. Кровні і духовні зв'язки [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/3381/164/127834/ : у Києві показують картини художників родини мистецтвознавця Андріяна Прахова, який керував розписами Володимирського собору / Самченко, Валентина // Україна молода. - 2018. - 7 лист. (№121). - С. 13. У столичному Музеї сучасного мистецтва України, відкрилася виставка «Саша Прахова. Сім’я», де представлені роботи власне Олександри Прахової - правнучки родоначальника знакової для Києва династії, її чоловіка Євгена Гончарова, сина Миколи Гончарова та внука - Миколи Гончарова-молодшого. Проект «Родинні зв’язки» презентує не просто талановиту родину, а родину, яка дуже багато зробила для культури рідного міста і держави в цілому, акцентують у музеї. Прахови - славетне прізвище у культурно-мистецькому середовищі Києва, оповите легендою і навіть закарбоване в образі Богоматері у Кирилівській церкві.

Трахтенберг І. Вулиця поетів, учених, лікарів [Текст]: із нотаток про рідне місто минулих їхніми багатоликими мешканцями / І. Трахтенберг // Дзеркало тижня. - 2009. - 7-13 лист.(№43). - С. 12. Гадаю, що навряд чи хтось із моїх земляків - корінних киян і тих, для кого наша столиця стала другою малою батьківщиною, не бував на Тарасівській. Усі знають цю круту, свого часу занурену в густу зелень вулицю, тиху й затишну. Відомостей про Тарасівську вулицю в публікаціях, присвячених Києву, невиправдано мало. Несподіваним винятком став нарис, датований 1993 роком, під короткою, але гранично адресною назвою «Моя Тарасівська». Автором цього нарису в популярній київській газеті «Правда України» був відомий публіцист і письменник Григорій Кіпніс (літературний псевдонім К.Григор’єв)

Файзулін, Ярослав. Київ 100 років тому [Текст] / Файзулін, Ярослав // Культура і життя. - 2017. - 10 бер. (№10). - С.6-7. У лютому 1917-ого в Києві ніщо не віщувало про наближення революційних подій. Містяни переймалися буденними клопотами

Чадюк, Марія. «Київ інтерактивний» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/kyyiv-interaktyvnyy: яким було життя містян сто років тому - відповіді в новому проєкті / Чадюк, Марія // День. - 2019. - 6 груд. (№ 225-226). - С. 18. Автором проєкту є кандидатка історичних наук Олена Бетлій. Як розповіла Дарина Подгорнова на презентації «Києва інтерактивного» в Urban Space 500, було вирішено створити своєрідне продовження «Львів інтерактивний», тільки тепер проєкт присвятили столиці. Він містить два основні компоненти - мапа та історії, які детальніше розповідають про життя киян та ілюструються за допомогою різноманітного матеріалу - фото, листівок, реклами тощо. Щодо мапи, то вона складається з трьох шарів: сучасна мапа, топографічний план 1925 року й позначки з тематичної бази даних, яку автори створили на основі адресної книги Києва 1916 року, що налічує кілька тисяч міських об’єктів. На сайті в історії «Мандрівка Києвом. Слідами зниклого міста» є також київська мапа в збережених фото. Нині мапа Києва сторічної давнини покриває повністю всю адміністративну частину столиці на початок ХХ ст. Сьогодні автори працюють над тим, щоб розширити її (Шулявка й Деміївка). Збільшуватиметься і спектр тематичних рубрик: промисловий, адміністративний Київ

Київський інститут музики ім. Р.М. Глієра

Поліщук, Тетяна. Прелюдія святкувань Київському інституту музики ім. Р.М. Глієра - 150 років! [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/prelyudiya-svyatkuvan / Поліщук, Тетяна // День. - 2018. - 17 січ. (№ 6). - С. 6. Національній філармонії відбудеться ювілейний концерт з нагоди 150-річчя від дня заснування Київського музичного училища (нині Київський інститут музики імені Р.М. Глієра). Сьогодні у виші навчаються понад тисячу майбутніх митців Продовження. Поч. у № 3-4, 5, 6, 7-8.

Чекалюк, Вероніка. Уроки Глієра [Текст] = https://dt.ua/ART/uroki-gliyera-273013_.html : до роботи в училищі залучалися талановиті музиканти - фундатори професійного музичного мистецтва України / Чекалюк, Вероніка // Дзеркало тижня. - 2018. - 24-30 бер. (№ 11). - С. 14. Цьогоріч відзначає 150-літній ювілей Київський інститут ім.Р.Глієра. На теренах України це перший музичний заклад (колись - Київське музичне училище). Відкриття 18 січня 1868 р. в Києві музичного училища ознаменувало початок процесу формування вітчизняної музичної освіти. Завдяки подвижницькій діяльності своїх засновників і перших викладачів училище за короткий термін стало центром музичного життя Києва, згодом - усієї України

                    Cписок літератури

Горячко, Анна. Освідчення в коханні [Текст]: [спогади] / Горячко, Анна. - К. : НВП "Інтерсервіс", 2019. - 112 с.

Друг, Ольга Миколаївна. Вулицями старого Києва [Текст]: науково-популярне видання / Друг, Ольга Миколаївна ; Під ред. Л.Дячишиної; Пер. англ. Т.Шмігер. - Львів : Світ, 2013. - 512 с.

Ільченко, Олесь. Збирачі туманів [Текст]: суб'єктивні нотатки з київського життя / Ільченко, Олесь. - К. : Комора, 2017. - 176 с

Машкевич, Стефан Володимирович. Улицы Киева: Ретропутешествие [Текст] : Науково-популярне видання / Машкевич, Стефан Володимирович ; Худож. О.Д.Кононученко. - Изд. 2-е, переботанное и доп. - Харьков : Фолио, 2018. - 396 с

Малаков, Дмитро. Київ Столітньої Давнини [Текст] : Екскурсія у місто початку 20-го століття: Фотоальбом / Малаков, Дмитро , Прибєга, Андрій ; Переднє слово Д.Малакова; Пер. на англ. О.Подшибіткіної, Ю.Сірош. - К. : Мистецтво, 2018. - 320 с. : Величний Київ – столиця України – має багатовікову історію та вирізняється серед міст Східної Європи своєю неповторною красою. Видання пропонує читачеві цікаву екскурсію у місто початку ХХ століття. Подорож побудована на ретельно підібраній колекції поштівок з краєвидами Києва столітньої давнини та починається із Софіївської площі, веде до схилів Дніпра, спускається на Поділ і знову повертається у Верхнє місто, щоб продовжитись по Володимирській вулиці, прогулятися Хрещатиком, Липками, Печерськом та околицями. Видання адресоване шанувальникам старовини, мандрівникам, гостям Києва, широкому загалові читачів

Легенди Києва та Наддніпрянщини [Текст]: науково-популярне видання / Уклад. Л.Юрченко, О.Волосевич. - Львів : Апріорі, 2018. - 180 с. Україна є дуже малодослідженою землею, але надзвичайно багатою на легенди та інший фольклор. Тож, аби збагнути нашу землю, потрібно знати про неї якомога більше. А секретів вона ховає ой як багато. Спробуємо поділитися із вами тими, які вдалося відшукати

Киев: Фотографии на память [Текст]: літературно-художнє видання / Упоряд., передмова І.Булкіной; Худож. К. Свіргуненко. - К. : LP Media, 2011. - 254 с.

Паталєєв, Олександр Васильович. Старий Київ [Текст]: зі спогадів Старого Грішника / Паталєєв, Олександр Васильович ; Упор., вст. ст., прим. та добір іл. О.М.Друг. - К. : Либідь, 2008. - 432 с.

Пукас, Надія. Каштанів київських листочки [Текст] : Літературно-художнє видання / Пукас, Надія ; Попереднє слово Д.Банаса. - К. : Фенікс, 2018. - 112 с

Як тебе не любити... [Текст] : Коротка проза про сучасний Київ та киян 2018 / Попереднє слово М.Іванцової. - К. : Фенікс, 2018. - 144 с. Збірка оповідань та історій, що сталися у Києві та надихнули авторів поділитися своїми враженнями з читачами

Рапай, Катерина. Подвійна експозиція [Текст]: [Оповідь-свідчення] / Рапай, Катерина ; Пер. з рос. В.Богуславської, М.Антощак. - К. : Дух і літера, 2019. - 224 с. : Спогади Катерини Рапай – оповідь-свідчення про знаний і незнаний художній Київ другої половини ХХ століття. Нариси про близьких – родину Якутовичів, Григорія Гавриленка, Сергія Параджанова і найближчих – бабусю Зінаїду Йоффе та батьків Ольгу Рапай-Маркіш і Ніколая Рапая сплетені із розповіддю про власне дитинство і навчання в Художньому інституті. Слово Катерини добре, чутливе, та, водночас, ретельне і без маскувань, - власне, як і належить розповідати історію

Степанец, Кирилл. Киев, скрытый от нас [Текст]: путівник / Степанец, Кирилл. - К. : Скай Хорс, 2017. - 192 с. : Ця книга розповідає як про невідомі і незвичайні куточки нашої столиці, так і про людей, які їх досліджують - диггерів, сталкерів, руферів, сквоттерів

З доробку Макарова Анатолія Миколайовича

Макаров, Анатолий Николаевич. Стиль жизни, нравы и вкусы старого Киева : [Справочное издание]. Кн.1 / Макаров, Анатолий Николаевич. - К. : Скай Хорс, 2018. - 384 с. Розповідь про повсякденне життя міста в усьому його різноманітті - від театральних прем'єр до дитячих ігор; званих обідів в особняках аристократів і мільйонерів до чаювань в скромних студентських кімнатках; розповідь про те, що носили, що читали, які вистави дивилися, що їли і пили, про що і чому говорили жителі Києва XIX - початку XX століття. Це розповідь про місто, як про особистість, яка змінюється з роками, переживає злети і падіння, періоди розквіту і не кращі часи. З цієї книги, повної любові і поваги до минулого української столиці, читач дізнається, як "український смак" вростав в міське середовище, як під його впливом змінювалися мода, звички і звичаї обивателів; познайомиться з безліччю забавних і вражаючих історій київського життя, більшість з яких представлені широкій публіці вперше. Ця розповідь не тільки дивовижно цікавий, але і надзвичайно корисний сучасному читачеві, бо дізнаючись подробиці життя і побуту киян минулих століть, він дізнається в цих людях себе - з тими ж проблемами, мріями і прагненнями

Макаров, Анатолий Николаевич. Малая энциклопедия киевской старины : [Справочное издание] / Макаров, Анатолий Николаевич ; Вст. сл. автора. - 2-е изд. - К. : Довіра, 2005. - 558 с. Гортаючи сторінки цієї книги, ви відчуєте пряний аромат української міської культури XIX ст. Видання не має аналогів в літературі про Київ. При її написанні автор користувався своєю особистою колекцією київських переказів, легенд, літературних анекдотів і цікавих виписок з хроніки міських газет XIX століття

Макаров, Анатолий Николаевич. Киевская старина в лицах. ХІХ век : [Справочное издание] / Макаров, Анатолий Николаевич. - К. : Довіра, 2005. - 878 с В книзі можна знайти чимало кумедних, анекдотичних оповідань з життя старого Києва. Ці строкаті розповіді створювалися в різних культурних середовищах. Вони неоднорідні і за формою, і за змістом. В книзі відбилося все різноманіття київської побутової культури 19 століття

Ретроспективна бібліографія статей:1998-2015 р.р.

(подано за хронологією статей)

Березний А. А киян запитати забули : Громадська демократія починається з вулиці / А. Березний // День. - 2002.- 8 лист.(№205). - С.21. - У людей, які є корінними киянами. низка подій, що відбуваються в Києві останнім часом, не може не викликати внутрішньої тривоги. Вона пов"язана з химерними гримасами містобудування.

В поисках утраченного образа, или Прогулки по старому Киеву / Беседу вела Сом-Сердюкова Е. // Зеркало недели. - 2001.- 18-22 авг. (№31). - С.14. - Iнтерв"ю з доктором архiтектури Асєєвим Ю. про сучасне мiстобудування i як це вiдобразилося на образ мiста, який формувався на протязi багатьох столiть.

Кирьянова, Н. В Киеве не построили... три фуникулера: проблема удобной транспортной связи Крещатика с Подолом особенно остро стала в 1880 году. Тогда и зародилась идея построить в столице фуникулер / Н. Кирьянова // Сегодня. - 2001.- 1 сент. (№194). - С.4.

Климентьєв, Максим. Київ, Київ... [Текст] / Климентьєв, Максим // Дзеркало тижня. - 2012. - 17-23 лист. (№41). - С. 15. Столиця будь-якої держави, крім чільного становища у своїй державі, має бути насамперед щей столицею самої себе. Тобто будь-яка столиця повинна бути здатна і мати необхідні інструменти для культурної, соціальної та політичної адаптації всіх, хто приїжджає в неї з метою тут жити. Чи здатен Київ перетворити своїм культурним, соціальним і політичним потенціалом мільйони тих українців, які зробили його своїм домом за останнє десятиліття-два?

Коваленок А. Київ глибинний [Текст] : У столиці є на що подивитися не лише на поверхні, а й під землею / А. Коваленок // Хрещатик. - 2010. - 25 бер.(№42). - С. 4. Підземний світ Києва завжди існував паралельно з наземним, проте відвідують його рідше, гостей там у мільйони разів менше, і єдині охочі туди завітати - дигери, котрі досліджують підземний сектор міста. На сьогодні в Києві налічується чимало невеликих угруповань дигерів та міждигерський осередок - асоціація ACІS (Система досліджень антропогенних печер). Порівняно з іншими містами України в Києві цей рух розвинувся найбільше. І хоча великих секретів чи визначних об’єктів столичне підземелля не має, тут усе ж таки можна знайти багато цікавого - від колекторів річок, дренажок, каналізацій та метро до печер

Коваль, М. Год 1941-й. "Окончательное решение" / М. Коваль // Зеркало недели. - 2001.- 22-28 сент. (№37). - С.17. - Окупацiя Києва 1941 р.

Кожну десяту дисертацію у країні захищають у Київському університеті [Текст] / Розмову вела Тетяна Пасова // Голос України. - 2013. - 6 квіт. (№67). - С. 11. У сучасному світі розвиток науки став головною запорукою успіху країни. Як сьогодні живеться українській науці, «Голос України» вирішив дізнатися у флагмана у цій сфері - Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Колесникова, Ю. Надлишок архiтектури чи "Золотий доважок"?[Текст]  / Ю. Колесникова // Хрещатик. - 2001.- 15 серп. (№104). - С.6. - Чи завжди ми, беручись за реставрацiю пам"ятника архiтектури, дотримуємося "букви iсторiї"?.

Кравцевич-Рожнецкий (канд.ист.наук). Просчет Антона Деникина и Симона Петлюры, или Что поизошло в Киеве 31 августа 1919 года / Кравцевич-Рожнецкий // Зеркало недели. - 2001.- 23-31 июня (№32-33). - С.29.

Лавров, Д. Где в Киеве можно поклониться богам Олимпа [Текст] = https://www.interesniy.kiev.ua/gde-v-kieve-mozhno-poklonitsya-bogam-ol / : Дома столицы украшают Афина, Гермес и даже Аполлон / Д. Лавров // Сегодня. - 2004.- 28 авг. (№192). - С.8.

Лебедєв, Г. Сучасна розбудова Києва [Текст]: Плюси i мiнуси / Г. Лебедєв // Київська старовина. - 2002.- (№1). - С.147-152.

Макаров, А. Київське паломництво[Текст] / А. Макаров // Київська старовина. - 2001.- (№5). - С.46-58. - Святi мiсця Києва.

Малаков, Д. На вулиці Обсерваторній : Назву цій зеленій та затишній, невеличкій - лише на два квартали - вулиці, в місцевості, яка за часів Київської Русі мала назву Копирів кінець, дала астрономічна обсерваторія університету св.Володимира, заснована 1845 року / Д. Малаков // Столиця. - 2005.- 25-31 берез.(№12). - С.28.

Марек І. "Піонер" готельної справи [Текст] = http://kreschatic.kiev.ua/ua/4106/art/1341341317.html / І. Марек // Хрещатик. - 2012. - 4 лип. (№86). - С. 3. “Хрещатик” продовжує рубрику “Бізнес по-київськи”. Цього разу розповідь про Григорія Гладинюка - купця 1-ї гільдії, підприємця і мецената, а також першопрохідця київського готельного та ресторанного бізнесу. Постать Григорія Пантелеймоновича цікава й тим, що він пройшов шлях від кріпака до впливового київського бізнесмена-благодійника

Марущак О. Крещатик мог протянуться от площади Толстого до Днепра. [Текст]: Как главную улицу столицы поднимали из руин. / О. Марущак // Сегодня. - 2003.-18 квіт.(№88). - С.11. - Добровольський - головний архітектор післявоєнного Києва. Саме він відбудовував Хрещатик. Завдяки його ерудованості та праці ми бачимо головну вулицю країни саме такою, якою вона є.

Махун, С. Київ пiсля Жовтневого перевороту [Текст]: Дорога до Громадянської вiйни / С. Махун // День. - 2001.- 9 листоп. (№205). - С.8.

Невiдомi та малавiдомi сторiнки iсторiї Києва [Текст]// Київ. - 2001.- (№9-10). - С.164-175. - Iсторiя масивiв Києва.

О чем писала киевская пресса 100 лет назад [Текст]/ Публикац.подгот. А.Гольдштейн // Киевские новости. - 1998.-22 мая(N22). - C.20.

Орел, М. Київ старший за Iсуса Христа [Текст]: За лаштунками легенди / М. Орел // Україна молода. - 2001.- 17 листоп. (№213). - С.5. - Дещо про Кия, Щека, Хорива та їх сестру Либiдь.

Орел, М. Київ старший за Iсуса Христа [Текст] : За лаштунками легенди / М. Орел // Україна молода. - 2001.- 17 листоп. (№213). - С.5. - Дещо про Кия, Щека, Хорива та їх сестру Либiдь.

Перебаєв, Ю. Пiд захистом Святого Володимира / Ю. Перебаєв // Голос України. - 2001.- 28 лип. (№133). - С.8-9. - Iсторiя Володимирської вулицi в м.Києвi.

Писаренко, Ю. Першопочатки Києва[Текст] : науковi уявлення та народна традицiя / Ю. Писаренко // Київська старовина. - 2002.- (№2). - С.43-51.

Поветкина, Л. На Киевском Евбазе орудовала китайская мафия и выступал Хрущев : Знаменитому рынку - 150 [Текст]/ Л. Поветкина // Сегодня. - 2004.- 12 марта(№56). - С.11.

Рибалко, М. Невiдомi та маловiдомi сторiнки iсторiї Київа [Текст]/ М. Рибалко // Київ. - 2001.- (№9-10). - С.164-175. - Iсторiя масивiв Києва.

Рибалко, М. Невiдомi та маловiдомi сторiнки iсторiї Київа [Текст]: Байкова поховано не на Байковому кладовищi, або про що розповiв маршальський жезл / М. Рибалко // Київ. - 2001.- (№11-12). - С.172-183. - Iсторiя роду Байкових, про Клов, Липки та iншi Печерськi старожитницi.

Самошина, Анастасія. Зберегти Київ [Текст]: Що може зробити громада, аби місто стало комфортним для життя / Самошина, Анастасія // День. - 2010. - 5 бер.(№39) Яка насправді роль громади та громадських об’єднань у збереженні міста та створенні комфортних умов проживання - цю тему починає досліджувати «День». А зараз говоримо з активістом руху «Збережемо старий Київ» Ігорем Луценком та експертами «Дня» про те, як не допустити перекроювання історичного обличчя Києва і як на це може вплинути громадськість

Сердюк, Є. Про місто розповідають книги [Текст]: "Київ - столиця нашої держави", таку назву має спеціалізована книжкова виставка, присвячена Дню столиці, яка відкриється сьогодні о 16:00 в читальній залі Міської публічної бібліотеки імені Лесі Українки / Є. Сердюк // Вечірній Київ. - 2004.- 25 верес. (№156). - С.4-5. До свята столиці

Сповiдь про любов до древнього Києва [Текст]// Дивослово. - 2002.- (№4). - С.54-56. - Враження видатного укр. письменника про Київ.

Тинченко, Я. Романовы в Киеве [Текст]: последний месяц правления династии русских царей / Я. Тинченко, В. Фелiк // Киевские ведомости. - 2002.- 19 февр. (№37). - С.14. - Зв"язок Романових з Києвом.

Фiсун, О. Золотоверхий у документах i фактах [Текст] / О. Фiсун // Київ. - 2002.- (№3). - С.171-176.

Фонтаний, Е. Став столицей, город лишился былой святости [Текст]: 70 лет назад правительство УССР переехало из Харькова в киев, а уже через год в новой столице начали массово сносить храмы / Е. Фонтаний // Сегодня. - 2004.- 15 сент. (№207). - С.11.

Чигирь Л. "Задача купца... поддержать в покупателе хорошее настроение" [Текст]: Ровно 90 лет назад, в такие же дождливые августовские дни 1913 г., в Киеве "гуляли" Всероссийскую фабрично-заводскую, сельскохозяйственную, торгово-промышленную и научно-художественную выставку. Последнюю в России, перед войной, революцией и "грядущим социализмом" / Л. Чигирь // Бизнес. - 2003.- 18 авг. (№33). - С.15-23.

Чорний Г. Києву - щонайменше 1900 років. [Текст] / Г. Чорний // Столиця . - 2003.-23-29 трав.(№21). - С.8. - Ім"я Києва згадується ще в книзі "Географія" геніального вченого античного світу Клавдія Птолемея.

Шарварок, О. Вiд апостола до Яготина, або Прогулянка Києвом на користь уяви [Текст]/ О. Шарварок // Київ. - 2002.- (№4-5). - С.137-145. - Прогулянка визначними мiсцями Києва.

Шльонський, Д. Пам"ять у стилi модерн [Текст]: Хто створював, утримував i опiкав київськi музеї / Д. Шльонський // День. - 2001.- 13 груд. (№229). - С.6. - Музейна справа Києва.

Щербина Г. Трамвай як столичний експрес [Текст]: завершено основні випробувальні роботи трамвайного вагона нового покоління, створеного силами підприємства "Татра-Південь", виготовлено на рівні кращих світових стандартів із українських комплектуючих для Києва / Г. Щербина // Урядовий кур'єр. - 2003. - 29 лип.(№ 138). - С. 8.

Список літератури

Ретроспективна бібліографія літератури 1992-2005

(подано за алфавітом авторів та назв)

Анисимов, Александр Леонидович. Скорбное бесчувствие [Текст]: на добрую память о Киеве, или грустные прогулки по городу, которого нет / Анисимов, Александр Леонидович ; Предисл., послесл. авт.; Худож. А.Л.Анисимов. - К. : Tabachuk Ltd, 1992. - 264 с.

Біленький Сергій. Історія як академічний проект [Текст] // Джерело: Український гуманітарний огляд. Вип. 1. Київ: Критика, 1999.

Вулиці Києва [Текст]: довідник / За ред. А.В.Кудрицького. - К. : Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1995. - 352 с.

Вулиці Києва [Текст]: довідник. / Під ред. А. М. Сигалова. - К.: Агентство преси «Журналіст», 2005. - 196 с.

Дерлеменко, Євген Анатолійович. Київ [Текст] : фотоальбом / Дерлеменко, Євген Анатолійович ; Зав.ред. Б.Я.Школьников; Під.ред. Н.С.Павловської. - 3-е вид., доп. - К. : Мистецтво, 1989. - 272 с.

Дугінов В.І,, Соколов В.В. Київська обсерваторія – колиска гідрометслужби України [Текст] // Праці Центр. геофіз. обсерваторії.- 2005. - Вип. 1(15)

Енциклопедія українознавства. [Текст]: у 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. - Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954 -1989, 1993 -2000

Звід пам”яток історії та культури України. [Текст]: енциклопедичне видання у 28-ти томах.- Том 1, ч.1-3. / Відп. ред. П. Тронько та ін.; Упоряд.: В. Горбик - К.: Гол. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид. «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана,1999, 2003, 2011 . - 608, 585, 1217 с.

Історія Києва у 3-х томах, чотирьох книгах [Текст] . Т.2 : Київ періоду пізнього феодалізму і капіталізму / Ред. Ю.Ю.Кондуфор, П.С.Сохань, І.І.Артеменко та ін.; Передм. ред.; Худож. В.М.Флакс. - К. : Наукова думка, 1986. - 439 с. : іл., фотогр.

Київ: Енциклопедичний довідник [Текст]/ За редакцією Кудрицкого А. В. - К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл. Київ. Парки, площі, вулиці. [Текст]: фотоальбом, -Київ, 2006 - 320с., іл.540.

Лавров, Дмитро Андрiанович. Святий Київ наш великий... [Текст]: збiрник мистецьких роздумiв / Лавров, Дмитро Андрiанович. - К.: Криниця, 2002. - 152 с.

Публічні бібліотеки Києва [Текст]: довідник.-2-е вид.,допов. - К.,2004. - 96 с.:іл. Смолій В.А., Федорченко В.К., Цибух В.І. Енциклопедичний словник-довідник з туризму. [Текст] - Київ: Видавничий Дім «Слово», 2006. - 372 с.

Третяк К. О. Київ [Текст]: путівник по зруйнованому місту. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. - 200 с.;

Шулькевич, Михаил Миронович. Киев [Текст]: архитектурно-исторический очерк / Шулькевич, Михаил Миронович, Дмитренко, Талида Даниловна ; Предисл. авт.; Худож. С.Е.Кичай. - Изд. 6-е, перераб., доп. - К. : Будівельник, 1982. - 448 с.

Євген Чикаленко на чолі київської просвіти

Список літератури із фондів МСМБ

***

Дорошенко Д. Євген Чикаленко [Текст]: його життя і громадська діяльність. - Прага, 1934.

Иваницкая С. Г. Чикаленко Евгений Харлампиевич [Текст] // Іваницька С. Г. Українська ліберально-демократична партійна еліта: «колективний портрет» (кінець XIX - початок ХХ ст.). - Запоріжжя: Просвіта, 2011. - С.403-408

Старовойтенко І. «Євген Чикаленко: людина на тлі епохи» [Текст]: Монографія. - К.: Темпора, 2009. - 544 с;

Із спогадів мецената

Чикаленко Євген. [Текст]: спогади (1861-1907): Документально-художне видання/.-К.: Темпора, 2003. 416 с.: iл.

Чикаленко Євген. Щоденник (1907-1917) [Текст]: у двох томах: Документально-художнє видання. - К.: Темпора, 2004.

«Не животів, а кипів, горів...»

Меценат Євген Харлампієвич Чикаленко

Левова доля української просвіта та культура розвивалася за кошти Чикаленка:

«Любити Україну не тільки до глибини душі,

але й до глибини власної кишені»

/Чикаленко Є. Х. /

Бібліографія статей

(подано за алфавітом авторів та назв)

Бойко, Володимир. Україна потребує дій [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/238849: Євген Чикаленко та Данило Мордовець: дві долі / Бойко, Володимир // День. - 2012. - 16 лист. (№209-210). - С. У Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського зберігаються дванадцять його листів до іншої відомої тоді людини – письменника українського походження, автора популярних творів з історичної тематики Данила Лукича Мордовця. Крім суто особистісних моментів, їх зміст досить яскраво відтворює спосіб, за допомогою якого українська ідея змогла вижити та розвинутися в умовах Російської імперії, а саме - те, що називається громадською ініціативою. Головний лейтмотив листування - пропозиція Євгена Чикаленка Данилу Мордовцю працювати над україномовними літературними творами з української історії та їх реалізація Євген Харлампійович Чикаленко. Його життя минуло у вирі боротьби українців за власну державу, він «горів» відродженням української нації, її мови, культури, традицій.

Гнаткевич, Юрій. Непатріотична топономіка: чому в Києві має з'явитись вулиця Євгена Чикаленка [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/3342/2006/125396/ / Гнаткевич, Юрій // Україна молода. - 2018. - 7 серп. (№ 84). - С. 2. Минуло дев’ят днів по смерті Євгенія Івановича Чикаленка - внука (i, до речi, тезки) великого борця за українське національне відродження, мецената і публіциста. Помер Євгеній Іванович, так і не дочекавшись ні вулиці iменi свого дiда, ні площi, ні пам’ятника своєму знаменитому Євгеновi Чикаленку. А він про це так мріяв і так цим жив.

Гнаткевич, Юрій. Позбавитися прислужників імперії: [Текст] = https://www.umoloda.kiev.ua/number/3471/164/134453/: приклад Євгена Чикаленка для національного пробудження українців сьогодні / Гнаткевич, Юрій // Україна молода. - 2019. - 19 черв. (№ 67). - С. 13. Рівно 90 років тому в чеському місті Подєбради у 67-річному віці помер Євген Харлампійович Чикаленко. Сталося це 20 червня 1929-го. Життєвий подвиг достойника замовчувався у комуністичні часи. Ще б пак! Адже Євген Чикаленко присвятив своє життя ідеї самостійності України і національного відродження. Представники Просвітницького Центру імені Євгена Чикаленка запропонували три варіанти розташування пам’ятника: 1) наприкінці виходу із Золотоворітського скверу навпроти буд. №6 на Ярославовім Валу, де меценат упродовж восьми років видавав газету «Рада»; 2) поруч iз пам’ятником Михайлові Грушевському біля будинку Центральної Ради, яку першим скликав Євген Чикаленко і початок роботи якої він спонсорував; 3) на початку алеї, що на перетині вулиць Антоновича і Льва Толстого

Гнаткевич, Юрій. Рідна мова визволить [Текст] = http://umoloda.kiev.ua/number/2815/169/98095/: Євген Чикаленко п’ять років добивався дозволу царської цензури на видання своїх україномовних книжок, оплачував гонорари Бориса Грінченка і допомагав хворому Іванові Франку, уже сам бідуючи / Гнаткевич, Юрій // Україна молода. - 2016. - 19 трав. (№62). - С. 13. 155-та річниця з дня народження Євгена Чикаленка. Донька громадського діяча, мецената української культури, видавця й агронома Ганна згадувала, що батько був людиною єдиної мети, для якої «українське національне відродження було тою ідеєю, яка панувала над цілим його життям». Євген Чикаленко писав: «Хоч український народ багато втратив від того, що загубив свою стародавню назву, а безліч його талановитих синів збагачували скарбниці сусідів, а все-таки наближали час, коли український народ таки займе рівне становище поряд з іншими культурними націями світу вже під своєю новою назвою «українці»

Горе наше, що i колись, i тепер ми не можем одностайно стати до працi, до боротьби...[Текст]: листи мецената Євгена Чикаленка до класика Михайла Коцюбинського// Дивослово. - 2001. - №12. - С. 17-19.

Лазечко, Людмила. Меценати української культури [Текст]: про меценатів української культури, їх внесок у створення національного фонду, у період від початку до середини 20 ст. / Лазечко, Людмила // Дзвін. - 2003. - №9. - С. 125-134. -Продовження. Початок дивіться №2,4,5,6,8 за 2003 р. Згадані нижче видатні постаті української культури та історії поклали на вівтар свободи як своє серце так і значну частину власних статків

Лук’янчук, Георгій. Будитель української нації [Текст] : У листі до Євгена Харлампійовича Володимир Винниченко написав: “Вірю, що доведеться вибирати вулицю для пам’ятника Вам...”. Відтоді минуло майже сто років... Пам’ятника Євгенові Чикаленку, чиє ім’я стоїть одним із перших у національному пантеоні, й досі немає… / Лук’янчук, Георгій // Слово Просвіти. - 2019. - 27 черв.(№ 26) . - С. 11.Будителем української нації поряд з Тарасом Шевченком, Іваном Франком, Лесею Українкою називала Євгена Харлампійовича Чикаленка (1861-1929) вся національно свідома українська інтелігенція початку ХХ століття. Сіячем, будівничим нації називали його сучасники. Політичний і громадський діяч, видатний агроном, літератор, меценат, видавець, журналіст. Важко знайти, до чого б Євген Чикаленко не доклав своїх рук. Після переїзду до Києва “з головою занурився в українську громадську діяльність”

Лук'янчук, Георгій. Чого вчать щоденники Євгена Чикаленка… [Текст] = http://slovoprosvity.org/2016/02/04/chogo-vchat-shhodenniki-yevgena-chikalenka/ / Лук'янчук, Георгій // Слово Просвіти. - 2016. - 4-10 лют. (№5) . - С.10. У Музеї Михайла Старицького відбулася презентація книжки “Євген Чикаленко. Щоденник. 1925-1929 рр.”. (К.: “Темпора”, 2016), а також усіх виданих до сьогодні щоденників великого мецената. До останнього тому ввійшли нотатки Є. Чикаленка за останній період його життя з 1925 до 1929 року

Матушевський очима Євгена Чикаленка / Поліщук, Володимир // Київ. - 2008. -№11-12. - С. 161-169. У мемуарних речах Євгена Чикаленка (ідеться про Спогади; Щоденники), в його епістолярній спадщині, що справді є цінним матеріалом для історії - зустрічаємо багатющий і прецікавий матеріал про навдивовиж бурхливе і драматичне життя в Україні другої половини XIX - перших десятиліть XX століть, коли активно зароджувалась і розвивалась українська політична нація

Миронець, Н. Iсторiя наша се... боротьба за нацiональне iснування...  [Текст]: Листування Є.Х. Чикаленка з В.К. Винниченком травень-грудень 1908 р. / Н.Миронець // Пам’ять століть. - 2001. - №6. - С. 3-33.

«Не животів, а кипів, горів...» [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18738/index.php?n=11705: до 150-річчя від дня народження Євгена Чикаленка / Світлана Власенко // Сільські вісті. - 2011. - 27 груд. (№148). - С. 3. Українська земля одвіку славилася своїми синами, долю яких визначало прагнення до самостійності, до вільного життя у власній державі. До них належить і видатний громадсько-політичний, культурний діяч, меценат, активний учасник українського національно-визвольного руху кінця ХІХ - початку ХХ ст., засновник і видавець першої в Наддніпрянській Україні щоденної української газети «Рада», справжній патріот своєї Батьківщини

Никанорова О. Мало таких людей було у нас ...[Текст] : Євген Чикаленко одним із перших ступив на ще ніким не вторований шлях української преси / О. Никанорова // Урядовий кур’єр. - 2006. - 1 черв. (№101). - С. 8. З історії журналістики

Орос, Ярослав. Низький уклін вам, пане Чикаленко! [Текст] = http://www.litgazeta.com.ua/node/2712 / Орос, Ярослав // Українська літературна газета. - 2012. - 27 січ. (№2). - С. 7. Недавно, на презентації першого тому «Російського-українського словника» в 4-х томах (видавництво «Знання»), хтось з упорядників обмовився словом, що під час укладання користувалися «Словником...» М. Уманця і А. Спілки за 1893 рік. Що ж то за М. Комаров і «колектив його співавторів»? Лишень, як то мовиться, про те подумав, коли – несамохіть уже тримаю в руках «Спогади» (1861-1907) Євгена Чикаленка...

Отакої... І тут latifundist Чикаленко доклав чимало своїх зусиль. І як один з укладачів «Словаря...», і як один-єдиний його жертводавець-видавець Панченко В. Принцип ластівки [Текст] = http://www.day.kiev.ua/221461: 50 років тому народився Євген Чикаленко - один із тих, хто «ліпив» українську націю / В. Панченко // День. - 2011. - 28 груд. (№238). - С. 7. Особистість Євгена Чикаленка така багатогранна, а його діяльність така різнобічна, що важко дібрати слово, у якому б найповніше відбилася та його багатогранність. Передусім - це був успішний менеджер українського руху...Євген Чикаленко у своїй діяльності керувався саме «принципом ластівки»: він усе життя «ліпив» українську націю Поліщук, Володимир. Безмежно відданий українській справі [Текст]: Федір

Осташко, Тетяна. «Буржуй, або навіть феодал» [Текст] = http://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya-osobystist/burzhuy-abo-navit-feodal: Євгена Чикаленка без перебільшення можна назвати впливовим конструктором українського національно-визвольного руху / Осташко, Тетяна // День. - 2018. - 8 лют. (№ 22). - С. 9. Український громадський і культурний діяч, меценат Євген Харлампович Чикаленко (1861-1929) належить до кращих представників української інтелігенції. Подвижницька праця, спрямована на консолідацію українського громадянства, заповнила все життя цієї людини та всієї його родини. Є. Чикаленка без перебільшення можна назвати впливовим конструктором українського національно-визвольного руху, рупором якого в першому десятилітті ХХ ст. стала газета «Рада» (у 1905-1906 рр. - «Громадська думка»), ним заснована і яку він видавав. Є. Чикаленко надавав також щедру фінансову підтримку часописам: «Селянин», «Літературно-науковий вісник», «Нова громада» та ін.

Осташко, Тетяна. Філософія «малих справ» Євгена Чикаленка [Текст] : про світогляд одного з конструкторів українського національно-визвольного руху / Осташко, Тетяна // Український тиждень. - 2015. - 25 груд. (№51-52). - С. 54-57. Євген Харлампійович - яскравий представник вітчизняної еліти, яка, попри утиски самодержавно-поліцейської влади, намагалася зберегти національну традицію, показати світові самобутність українців, донести до майбутніх поколінь історичну пам'ять, прислужитися розвиткові мови й культури. Щоденна праця, спрямована на консолідацію українства, стала сенсом життя видавця-мецената і його родини

Панченко, Володимир. «Ця боротьба, ця кров марно не пропаде...» [Текст] : еміграційний щоденник Євгена Чикаленка 1919–1920 років / Панченко, Володимир // Український тиждень. - 2016. - 15 січ. (№1-2). - С. 52-55. Євген Чикаленко, чільний менеджер українського визвольного руху, подався в еміграцію в останні дні січня 1919 року. Він поїхав на Галичину. Чикаленко з його загостреним чуттям історії розумів, що тепер його місія - бути літописцем великих подій. Тож він вів щоденник, доповнюючи свої записи листами від рідних і приятелів, а також вирізками з газет: ці вставки робили картину подій повнішою, об'ємнішою

Панченко В. Принцип ластівки [Текст] = http://www.day.kiev.ua/221461: 50 років тому народився Євген Чикаленко - один із тих, хто «ліпив» українську націю / В. Панченко // День. - 2011. - 28 груд. (№238). - С. 7 .Особистість Євгена Чикаленка така багатогранна, а його діяльність така різнобічна, що важко дібрати слово, у якому б найповніше відбилася та його багатогранність. Передусім - це був успішний менеджер українського руху...Євген Чикаленко у своїй діяльності керувався саме «принципом ластівки»: він усе життя «ліпив» українську націю

Синьоок, Тетяна. Меценатство як вибір [Текст] : до річниці від дня народження Євгена Чикаленка / Синьоок, Тетяна // Літературна Україна. - 2012. - 5 січ. (№1). - С. 13. Громадський діяч, меценат, видавець, агроном - все це Євген Харлампійович Чикаленко. 21 грудня минуло 150 років від дня його народження. З цієї нагоди в Україні, де, на превеликий жаль, ім'я відоме небагатьом, відбулася низка заходів, серед яких - книжково-ілюстративна виставка під назвою "Україну та її народ він любив більше, як себе

Слабошпицький, Михайло. Майже стоячи навшпиньки. Євген Чикаленко [Текст] = http://slovoprosvity.org/wp-content/uploads/2020/02/6-1058-6-12-liutoho-2020.pdf: уривки із книги / Слабошпицький, Михайло // Слово Просвіти. - 2020. - 6-12 лют. (№ 6). - С.12. Нова мемуарна книжка М. Слабошпицького з’явиться навесні у видавництві “Ярославів Вал”. Вона називається “З присмеркового дзеркала”. Пропонуємо читачам уривок із неї

Старовойтенко І. Повний Кобзар Т.Шевченка (1907-1908) у листуванні П.Стебницького з Є.Чикаленком [Текст] / І. Старовойтенко // Слово і час. - 2008. - №3. - С. 17-25. У статті відображені сюжети листування П.Стебницького з Є.Чикаленка - відомих громадсько-культурних діячів к. XIX - поч. XX ст., в яких висвітлюються проблеми видання та розповсюдження повного Кобзаря Т.Шевченка, що вийшов у Петербурзі в 1907-1908 рр. за редакцією В.Доманицького

Сто років тому народилася газета «Рада» [Текст]: меценатом першого всеукраїнського видання був підприємець Євген Чикаленко / Підгот. Н.Зінченко // Хрещатик. - 2006. - 17 жовт. (№152). - С. 13. Перше число всеукраїнської газети "Рада" вийшло 15 (28) вересня 1906 року. Це було перше масове видання українською після зняття царським урядом заборони на друк рідною мовою. Газету видавали коштом українських меценатів Симиренка, Чикаленка, Леонтовича, Жебуньова та на громадські пожертви. А заснував її видатний громадський діяч Євген Чикаленко

Сюндюков І. Підносячи дух нації [Текст]: Життя та громадські ідеали Євгена Чикаленка на сторінках його «Щоденника» / І. Сюндюков // День. - 2009. – 17 квіт. (№67). - С. 7 «Щоденники» Євгена Харлампійовича Чикаленка (1861-1929), визначного українського громадського діяча, мецената, підприємця, глибокого мислителя і талановитого письменника, вперше були видані у Львові в 1931 році. Записи Євгена Чикаленка хронологічно охоплюють період з 1907 по 1919 рік - вирішальний, доленосний час для України ХХ століття. За власним зізнанням (це важливо для розуміння задуму автора), Чикаленко «сідав за щоденник тільки тоді, коли щось обурювало або наводило сум», а тому «щоденник мій вийшов однобічний». Окрім усього іншого, «Щоденник» цікавий й тим, що містить чимало  цікавих історичних портретів непересічних людей, які гідні нашої уваги і сьогодні, бо відігравали на той час помітну роль у громадському, культурному та політичному житті України

Сюндюков, Ігор. Сила практичної дії [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/syla-praktychnoyi-diyi: у київському Будинку вчителя відбувся круглий стіл «Євген Чикаленко та меценатство в українському націєтворенні» / Сюндюков, Ігор // День. - 2017. - 29 лист. (№ 215). - С. 10. Євген Харлампійович Чикаленко (1861 - 1929), великий український меценат, успішний підприємець, визначний громадський діяч, був передовсім людиною практичної дії. І саме тому, як ніхто, готував і духовно, і матеріально, і економічно (хоч був переконаним прихильником еволюційного поступу) Українську революцію 1917 - 1921 рр. Бо він гуртував і виховав тих, хто її творив. Про це йшлося під час круглого столу «Євген Чикаленко та меценатство в українському націєтворенні», який відбувся в Будинку вчителя - колисці Центральної Ради

Хорунжий Ю. І моєї там крапля праці [Текст]: коли вийшла з друку моя книжка Українські меценати. Доброчинність - наша риса, а в ній - есей про Євгена Харлампійовича Чикаленка, тоді ми з його онуком Євгеном Івановичем Чикаленком мріяли про той час, коли знатимемо його діда не тільки як визначного мецената і видавця, а й чудового мемуариста - адже він лишив по собі багатющі на події й особистостей спогади / Ю. Хорунжий // Урядовий кур’єр. - 2006. - 16 груд. (№238). - С. 10.

Шпак, Віктор. Землю - за «Раду» [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/zemlyu-za-radu/: навіть у свій півторавіковий ювілей Євген Чикаленко - видатний, але ще мало відомий нам українець / Шпак, Віктор // Урядовий кур'єр. - 2011. - 9 груд. (№230). - С. 11. В уяві більшості з нас знамениті меценати початку ХХ сторіччя - заможні люди, які частину своїх прибутків спрямовували на патріотичні починання. Певною мірою це так, але тим більша заслуга тих, хто підтримував українську справу не лише від «щедрот своїх», а розпродуючи власне майно і навіть влазячи у борги, як робив це Євген Чикаленко. Його знаменита фраза - «Любити Україну не тільки до глибини душі, але й до глибини власної кишені» - не данина красивому слівцю, а життєве кредо Громадянина, чия доля - і приклад для наслідування, і докір нині сущим в Україні

Юрчишин, Микола. Агроном, видавець, меценат [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19751/index.php?n=44444 / Юрчишин, Микола // Сільські вісті. - 2020. - 17 січ. (№3). - С. 5. E Києві на вулиці Рейтарській, 35-а, відкрито меморіальну дошку на честь визначного громадського діяча, благодійника, мецената української культури, агронома, землевласника, видавця та публіциста Євгена Харлампійовича Чикаленка. Переймаючись долею рідної Вітчизни, Євген Харлампійович Чикаленко нічого не шкодував для неї - ні коштів, ні здоров’я. На його прохання після смерті в празькому госпіталі тіло піддали кремації, а попіл вивезли в Україну і розвіяли над полем. На честь патріота-українця 1998 року Ліга українських меценатів заснувала премію імені Євгена Чикаленка, яку присуджують за благодійницьку діяльність. Її девізом стали слова видатного мецената: «Мало любити Україну до глибини душі, треба любити її й до глибини кишені»

WEB-ліографія

http://pamyatky.kiev.ua  “Звід пам’яток історії та культури”

Латинский квартал

Перше екскурсіонне бюро

Паньківщина,Сергій Білокінь, Історик України, Персональний сайт

http://interesniy-kiev.livejournal.com/416563.html Михайло Кальницький. Спільне народження та спільна загтбель двох київських храмів

http://vuam.org.ua Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського

http://incognita.day.kiev.ua/muzej-hrushevskoho.html Віртуальна екскурсія Історико-меморіальним музеєм М. Грушевського, сайт газеті “День”

http://www.kievtown.net Туристичний портал для тих, хто мандрує до Києва

http://kiev.vgorode.ua/ Туристичний портал

http://mesta.kiev.ua Туристичний портал

http://oldkiev.ho.ua/ Ностальгия. Киев. Прогулка по старому городу, Старый Киев

http://www.oldkiev.info/progulki_ulicami_Kieva/maryano-blagovesheskaya.html  Вашъ Кiевъ Киевские прогулки. Маринско-Благовещенская улица. (улица Саксаганского)

http://kyivhistory.blogspot.com/2011/10/7.html Особняк Терещенко ул. Льва Толстого, 7, История Киева.

http://www.oldkyiv.org.ua/data/kara.php?lang=ua Караваєвська вулиця - вулиця Льва Толстого, Сайт історії Києва

http://naps.gov.ua/ua/structure/institutions/psychology/ Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України вул. Паньківська, 2

http://umka.com/ukr/catalogue/ukrainian-history/kyiv-historical-encyclopedia-from-ancient-times-to-1917-ukrainian-russian-version.html Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року

http://naps.gov.ua/ua/structure/institutions/psychology/ Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України Сайт академії педагогічних наук України

www.msmb.org.ua сайт Міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки «Молода гвардія, архівні матеріали з Державного архіву м. Києва

http://ukrexcurs.com/news/mecenaty_kieva_ehkskursija/2012-06-11-36 Меценаты Киева, Украинский экскурсионный портал

http://gavr.org.ua/ Від Маріїнської громади сестер-жалібниць до 1-ого з”їзду Товариства Червоного Хреста України

Будинок сестер-жалібниць: тут рятували життя

http://kyivhistory.blogspot.com/2011/10/blog-post_1754.html История Киева. Морозовский доходный дом

Музей видатних діячів української культури

http://www.day.kiev.ua/uk/article/panorama-dnya/internet-dopomig-znayti-rodichiv-lesi-ukrayinki Наталія Зінченко, Інтернет допоміг знайти родичів Л.Українки, Газета «День»

http://kiev-ukr.segodnya.ua/kwheretogo/ulica-saksaganskogo-v-kieve-dom-muzey-lesi-ukrainki-i-detstvo-tvorca-neznayki-561434.html Вулиця Саксаганського в Києві: будинок-музей Лесі Українки і дитинство творця Незнайки/ Газета «Сегодня»

http://www.cgo.kiev.ua/ Офіційний сайт Центральної геофізичної обсерваторії

http://www.guoks.gov.ua/obyekty-kulturnoyi-spadshchyny-v-m-kyyevi Управління охорони культурної спадщини. Об’єкти культурної спадщини в м. Києві

http://www.interesniy.kiev.ua/articles/saksaganskogo-byivshaya-zhandarmskaya/ Саксаганского, бывшая Жандармская, Интересный Киев

http://www.grad.kiev.ua/s-01.htm вулиця Саксаганського. Фотоспомин, Київ, якого немає

http://otrok-ua.ru/sections/art/show/pankovshchina_bereg_chudes.html Олег Кочевых. Паньковщина: берег чудес

http://news.tochka.net/ua/116674-dom-sester-miloserdiya-tam-gde-spasali-lyudey-foto/    Будинок сестер-жалібниць: тут рятували життя

http://kyivhistory.blogspot.com/2011/10/7.html История Киева. Особняк Терещенко ул. Льва Толстого, 7

http://www.lifeintravel.com.ua/news_20142003100335.html Киев 30-х годов: как появился Кабмин и куда девались церкви

http://raphonare.uol.ua/text/8742067/ulitsa-saksaganskogo Киевские зарисовки. Улица Саксаганского.

http://ukrexcurs.com/news/mecenaty_kieva_ehkskursija/2012-06-11-36 Меценаты Киева, Украинский экскурсионный портал

http://www.day.kiev.ua/ru/article/istoriya-i-ya/evgeniy-chikalenko-vnuk-mecenata В. Панченко. “Евген Чикаленко, внук Мецената”

«Памяти киевских трамваев»

http://www.mashke.org/kievtram/history/schemes/ Схемы и списки маршрутов. Киевские трамваи

http://www.velopokatyshki.com/arhit2.php Киев-Архитектурный Краткая историческая справка:ул.Саксаганского (Мариинско-Благовещенская улица)

http://www.interesniy.kiev.ua/novosti/ulitsa-tarasovskaya-v-kieve-dom-s-zakoldovannyimi-rasteniyami-i-apartamentyi-vernadskogo/ Кириченко Леся Улица Тарасовская в Киеве: дом с заколдованными растениями и апартаменты Вернадского

Памньківська вулиця

http://avtokosmos.ru/forum/showthread.php?t=3840 от Києва провинциального до…

http://anthrohistory.ipb.su/lofiversion/index.php/t486.html  История зданий, улиц и выдающихся мест Киева

http://news.bigmir.net/capital/767822-Kiev-30-h-godov--kak-pojavilsja-Kabmin-i-kuda-devalis--cerkvi--ChAST—1 Киев 30-х годов: как появился Кабмин и куда девались церкви. ЧАСТЬ 1(Руины Благовещенской церкви)

http://kievgrad.org/load/1/1_1_1_15_marta/1-1-0-1 Газета "Кiевъ Градъ"

http://pamyatky.kiev.ua/streets/saksaganskogo САКСАГАНСЬКОГО ВУЛИЦЯ, серед. 19–20 ст . З'єднує вул. Еспланадну та пл. Перемоги.

http://pamyatky.kiev.ua/streets/mikilsko-botanichna МИКІЛЬСЬКО-БОТАНІЧНА ВУЛИЦЯ, 19-20 ст. Від вул. Тарасівської до вул. Л.Толстого.

Паньківщина: берег чудес

http://oldconf.neasmo.org.ua/node/ 160 О.В. Фомін в контесті історії повсякденності

http://camrador.hall.org.ua/BY_PLACE/06-Parki/06-BotSad_o.htm Ботанічний сад ім. академіка Фоміна, Київ сьогодні

http://h.ua/story/99452/ Киевский Ботанический сад им.А.В. Фомина

http://botanicus.kiev.ua/ Ботанічний сад імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка

http://h.ua/story/99452/ Киевский Ботанический сад им.А.В. Фомина, Хай Вей

http://www.alyoshin.ru/Files/publika/mokrousova/mokrousova_atribut.html   Олена Мокроусова. До проблеми атрибутації архітектурних об'єктів Києва: нові знахідки

Список пам'яток історії та культури Києва (А-Л)

Список пам'яток історії та культури Києва (С-Я)

http://www.spadshina.org.ua/File/Kiev.pdf Історико містобудівні дослідження Києва

http://81412.livejournal.com/37007.html Тетяна Себта.Невідомий план Києва 1943р.

ПАНЬКІВЩИНА: ВІД ЛАТИНСЬКОГО КВАРТАЛУ - ДО УКРАЇНСЬКОГО ПАРНАСУ

http://msmb.org.ua/information/history/ Історія розвитку Міської молодіжної бібліотеки

http://msmb.org.ua/information/history/strategiya-rozvitku-2020/ Стратегія розвитку – 2020. «Молоді Києва – бібліотеку європейського рівня»

http://otrok-ua.ru/sections/art/show/pankovshchina_bereg_chudes.html  Олег Кочевых//Паньковщина: берег чудес.

Максимович і портрет його дружини

http://news.tochka.net/ua/116674-dom-sester-miloserdiya-tam-gde-spasali-lyudey-foto/ Будинок сестер-жалібниць: тут рятували життя.

http://www.lifeintravel.com.ua/news_20142003100335.html Киев 30-х годов: как появился Кабмин и куда девались церкви.

http://raphonare.uol.ua/text/8742067/ulitsa-saksaganskogo Киевские зарисовки. Улица Саксаганского.

http://msmb.org.ua/stily-zhittya/panoramna-podorozh-z-kiivsykih-dvorikiv-navkolo-svitu/   Панорамна подорож: з київських двориків – навколо світу.

http://heritage.com.ua Українська спадщина

https://agritura.livejournal.com/205656.html Что такое "доходный дом"? Улица Саксаганского

Фільмографія

Пам’ятник Миколі І

Фонографія

Голоси українських класиків можна послухати в інтернеті

Інтернет-ресурси

http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua - сайт газети «День»

http://www.dt.ua - сайт тижневика «Дзеркало тижня»

http://www.silskivisti.kiev.ua - сайт газети «Сільські вісті»

http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»

http://litgazeta.com.ua  - сайт «Українська літературна газета».

https://ukurier.gov.ua - сайт газети «Урядовий кур`єр»

http://kreschatic.kiev.ua - сайт газети «Хрещатик»

https://tyzhden.ua - часопис «Український тиждень»

Бібліограф-упорядник: Наталія Фоміна

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ