Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.
Останнє оновлення: 23.06.2021 р.

Інформаційна безпека і гігієна

Бібліографічний дайджест із інформаційного захисту

Продовжуємо наші публікації з інформаційної гігієни. Попередні дайджести дивіться  на сайті бібліотеки та в фейсбуці за адресами:

http://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/vasha-informatsiyna-bezpeka/ Ваша інформаційна безпека. Інформаційний дайджест з протидії кіберзлочинності, банківському шахрайству та фейкам

http://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/infodemiya-informatsiyna-gigiyena-v-period-pandemii/ Інфодемія! Інформаційна гігієна в період пандемії. Бібліографічний дайджест протистояння Інфодемії. Антифейк! Антистрес! Антипаніка!

http://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/na-zahisti-intelektualynoi-vlasnosti/ «На захисті інтелектуальної власності».

http://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/zahisti-intelektualynoi-vlasnosti/ «На захисті інтелектуальної власності». Частина ІІ.

Кібербезпека

Дрютен, Кароліна. Спіймати невловимих [Текст] = https://m.tyzhden.ua/publication/251525: як українські хакери прислужилися для зміцнення французької системи кібербезпеки / Дрютен, Кароліна // Український тиждень. - 2021. - 26.02 (№ 8). - С. 16-18. Міжнародна співпраця в царині кібербезпеки формується за принципом протидії спільній загрозі. Участь у міжнародних розслідуваннях ДАЄ ЗМОГУ Україні інтегруватися в спільний безпековий простір та здобути репутацію надійного партнера, нехай навіть ціною публічних арештів власних аферистів

Громов, Олег. Обізнані крадії проти необізнаних клієнтів [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/obiznani-kradiyi-proti-neobiznanih-kliyentiv/: як уберегтися від шахраїв, які хочуть зняти кошти з ваших карток / Громов, Олег // Урядовий кур`єр. - 2021. - 28 січ. (№18). - С. 3. «УК» неодноразово порушував тему шахрайства з банківськими картками громадян. Та оскільки останнім часом в Україні в нових коронавірусних реаліях активізувалися карткові операції, то помітно почастішало незаконне зняття з них коштів. І хоч останнім часом навіть старші за віком люди стають дедалі пильнішими та обізнанішими, є те, про що варто нагадати

Коваль, Любомира. Інтернет: гра без чітких правил [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/internet-gra-bez-chitkih-pravil/: кібергігієна стає однією з основних складових кібербезпеки / Коваль, Любомира // Урядовий кур`єр. - 2021. - 29 січ. (№19). - С. 5. Сучасний світ спонукає до того, що діти і дорослі щодня користуються інтернетом. Та не слід забувати, що у кіберпросторі на нас чатують небезпеки. Шлях до успішної України - це шлях цифровізації. І тому безпека онлайн - один зі стратегічних пріоритетів. У цьому напрямі реалізуємо комплексний підхід: від створення і впровадження концепцій, що посилять онлайн-безпеку в країні, до реформи Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. Міжнародна конференція «Безпечний онлайн 2020: Сучасні виклики». Її організували Мінцифри та МВС за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу та Міжнародного союзу електрозв’язку.

Симончук, Олексій. Електронні підписи у «хмарах» [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/LAW/elektronni-pidpisi-u-khmarakh.html: технологія «хмарних» підписів перейшла на стадію впровадження / Симончук, Олексій // Дзеркало тижня. - 2021. - 21 бер. «Хмарні» підписи - кваліфіковані електронні підписи, що зберігаються не на ПК, токені або флешці, а на сервері провайдера послуги, - порівняно нова технологія. Поки що далеко не всі системи електронного документообігу підтримують зазначену технологію. Але це - наше майбутнє.«У Законі «Про електронні довірчі послуги» чітко визначено коло осіб, які зобов'язані зберігати свої КЕП на апаратно-програмних пристроях, що забезпечують захист даних від несанкціонованого доступу. Було встановлено перехідний період, і ще два роки діяли електронні цифрові підписи, отримані за Законом «Про електронний цифровий підпис», який втратив чинність. Одночасно видавалися КЕП за Законом «Про електронні довірчі послуги»

Скоблікова, Дар’я. Гігієна в часи діджиталізації [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/tech/hihijena-v-chasi-didzhitalizatsiji.html: як дати відсіч хакерам і убезпечити персональні та корпоративні дані / Скоблікова, Дар’я // Дзеркало тижня. - 2021. - 18 бер. Метою багатьох хакерських атак є вимагання інформації або грошей з наступним їх переказуванням на криптогаманець. Масовий перехід на дистанційну роботу - це не лише вимога сьогодення і спроба вберегтися на час пандемії, а й додатковий стимул для хакерів. Так, цифрова держава має свої недоліки, незважаючи на значні переваги, і одне з цих слабких місць - це неналежна, неефективна або в деяких випадках і відсутня кібербезпека.

Захист особистих даних

Губаш, Михайло. У смартфоні - як на долоні [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19857/index.php?n=47928 / Губаш, Михайло // Сільські вісті. - 2021. - 5 лют. (№9) Для багатьох уже зараз наче все життя зібране у смартфоні. Нещодавно заступник голови Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко звернув увагу українців на те, що ми, потрапивши до Інтернету, автоматично стаємо суб’єктом, а наш комп’ютерний пристрій - об’єктом аналізу інформації, яка з нами пов’язана. Чи не забагато хочуть знати про нас, пересічних, сучасні засоби передачі інформації? Головне - пам’ятати, що безпека будь-якої інформації про нас починається… з нас самих. Бо той факт, що будь-які двері або замки можна зламати, не означає, що не потрібно турбуватися про їхню міцність і надійність і з обережністю ставитися до розголошення особистих даних, зокрема і в комп’ютерних мережах.

Следзь, Ніна. На блюдечку з блакитною облямівкою" [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/finances/na-bljudechku-z-blakitnoju-obljamivkoju.html: уже сьогодні наші персональні дані стали загальнодоступними. Не вистачає тільки ключів від квартири, в якій гроші лежать… / Следзь, Ніна // Дзеркало тижня. - 2021. - 7 лют. Нам же ледь не щодня доводиться, буквально, роздавати свої персональні дані. Інакше й кроку не ступиш… Найбільш безневинне - надати свої прізвище, ім'я, по батькові, адресу і, певна річ, номер телефону під час візиту, наприклад, до стоматолога чи в будь-який кабінет невідкладної допомоги. А ще - банку… Та якби тільки там. Уже й не кожен сайт відвідаєш, не погодившись на обробку власних даних. Причому люди найчастіше навіть не усвідомлюють, чим загрожує їм таке безконтрольне тиражування приватної інформації: ПІБ, адреса реєстрації, особистий телефон, IP-адреса…

Платформа «Дія»

Україна. Кабінет Міністрів. Питання Єдиного державного веб-порталу цифрової освіти "Дія. Цифрова освіта" [Текст] = https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-yedinogo-derzhavnogo-veb-a184: постанова КМ України від 10 березня 2021 р. № 184 / Інф. "УК" // Урядовий кур`єр. - 2021. - 11 бер. (№47). - С. 6.

"Дія.Цифрова освіта" поліпшує доступ до інформації [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/news/diyacifrova-osvita-polipshuye-dostup-do-informaciy/ / Інф. "УК" // Урядовий кур`єр. - 2021. - 12 бер. (№48). - С. 1. Уряд затвердив Положення про Єдиний державний портал цифрової освіти "Дія.Цифрова освіта". Це поліпшить доступ фізичних і юридичних осіб до цифрової освіти й навчання цифрової грамотності, реалізує право кожного на освіту, її доступність шляхом навчання дистанційно через інтернет, розвиток цифрових компетентностей, повідомляє пресслужба Мінцифри. Основі завдання порталу "Дія.Цифрова освіта": надання можливості доступу до освітніх матеріалів; забезпечення цифрової грамотності людей усіх вікових категорій тощо

Гузь, Вячеслав (начальник Центрального міжрегіонального управління ДМС). Про подвійне громадянство в Україні та формування е-паспорта в «Дія» [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/pro-podvijne-gromadyanstvo-v-ukrayini-ta-formuvann/ / Гузь, Вячеслав // Урядовий кур`єр. - 2020. - 30 груд. (№253). - С. 6. Питання громадянства України регулюються Конституцією України, Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 №2235-III (із змінами та доповненнями) та міжнародними договорами України. Формування у мобільному додатку «Дія» е-паспорта для виїзду за кордон здійснюється відповідно до Порядку застосування відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2020 №278

Малолєткова, Оксана. Торуємо шлях до ідеальної цифрової держави [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/toruyemo-shlyah-do-idealnoyi-cifrovoyi-derzhavi/: Україна має стати найзручнішою державою у світі з точки зору послуг для людей та бізнесу / Малолєткова, Оксана // Урядовий кур`єр. - 2021. - 19 лют. (№34). - С. 2. Створення цифрової держави - без корупції, черг і бюрократії, де у всіх є інтернет, де всі мають цифрові навички на високому рівні, де послуги можна отримати в кілька кліків, держави, яка ухвалює ефективні рішення. Міністерство цифрової трансформації продовжує торувати шлях до створення саме такої ідеальної цифрової держави. На цьому віцепрем'єр-міністр - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров наголосив, презентуючи проєкти національного масштабу, які реалізують і реалізовуватимуть, аби Україна увійшла до ТОП-20 цифрових держав світу

Медіаграмотність на часі

Малолєткова, Оксана. Медіаграмотність має стати модною [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/mediagramotnist-maye-stati-modnoyu/: безпека в інформаційному світі - справа не ентузіастів, а всього суспільства / Малолєткова, Оксана // Урядовий кур`єр. - 2021. - 26 лют. (№39). - С. 1, 4. Відповідальна держава зацікавлена, щоб у світі, яким керує інформація, людина вміла оцінювати її, знала, яким джерелам можна довіряти, що таке фейкові новини і як захиститися від маніпуляцій. Ці знання стали дуже вагомими з огляду й на сучасні безпекові світові реалії. Україна також у тренді навчання населення інформграмотності. Але чи почуваємося ми безпечно в інформаційному світі? Торік нового поштовху навчанню інформграмотності надав український уряд, зокрема влітку в Міністерстві культури та інформаційної політики анонсували великий масштабний проєкт з медіаграмотності. Проблема медіаграмотності комплексна, бо містить медійну й освітню складов. Щоб учити громадян змалечку розрізняти дезінформацію, Академія української преси інтегрує елементи медіаграмотності у навчальний процес через підготовку медіапедагогів, створення навчальних посібників і матеріалів

Нове в галузі Інформаційного права

Баловсяк, Надія. Цифровой сепаратизм [Текст] = https://tyzhden.ua/Science/251500: чому зростає загроза розділення глобальної мережі на окремі незалежні сегменти / Баловсяк, Надія // Український тиждень. - 2021. - 20 лют. Суттєва характеристика балканізованого інтернету - різні можливості, різні сервіси й різні сайти, доступні користувачам окремих його частин. Розділення інтернету передбачає фільтрування контенту та блокування доступу до міжнародних ресурсів чи онлайн-сервісів. Балканізація може виникнути як наслідок особливого законодавства щодо онлайн-ресурсів, які стосуються однієї країни чи групи їх

Найближчим часом почне роботу Центр протидії дезінформації – Зеленський [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/POLITICS/najblizhchim-chasom-pochne-robotu-tsentr-protidiji-dezinformatsiji-zelenskij.html: за словами Зеленського, центр повинен стати міжнародним хабом протидії дезінформації та пропаганди / Підготувала Юлія Москаленко // Дзеркало тижня. - 2021. - 9 бер. В Україні найближчим часом почне працювати Центр протидії дезінформації. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час форуму "Україна 30. Культура. Медіа. Туризм"

Відповідальність за поширення недостовірної інформації

Консультантка Ради Європи Крістіна Розґоні каже, що з дезінформацією потрібно боротись, але при цьому намагатися не обмежувати права людини та свободу медіа.

Лисич, Юрій (адвокат). Відповідальність за поширення недостовірної інформації [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/vidpovidalnist-za-poshirennya-nedostovirnoyi-infor/ / Лисич, Юрій // Урядовий кур`єр. - 2020. - 24 груд. (№251). - С. 5. Недостовірною вважають інформацію, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). У яких випадках особа має нести відповідальність за поширення недостовірної інформації

Почепцов, Георгій. Лабіринти свідомості [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/tech/labirinti-svidomosti.html: від пропаганди до фейків / Почепцов, Георгій // Дзеркало тижня. - 2021. - 4 лют. Слово «фейк» сьогодні звучить частіше, ніж колись - «пропаганда». Світ занурюється у фейки, оскільки Інтернет породив техплатформи, які стали сильнішими й потужнішими за будь-які медіа. У них вищі масовість і одномоментність поширення. Сьогодні фейк функціонує як правда частіше, ніж сама правда. З чим це може бути пов'язано?

Захист авторських прав в ІТ галузі. Піратство

Грушевська, Наталія. Правова охорона комп'ютерних програм: як правовласнику захистити свої права [Електронний ресурс] = https://yur-gazeta.com/publications/practice/zahist-intelektualnoyi-vlasnosti-avtorske-pravo/pravva-ohorona-kompyuternih-program-yak-pravovlasniku-zahistiti-svoyi-prava / Грушевська, Наталія // Юридична газета online. - 2021. - 19 січ.У зв'язку з постійним розвитком технологій, розширенням меж функціонального використання комп'ютерних програм виникає необхідність у їх належній правовій охороні. Вибір ефективної системи правової охорони комп'ютерних програм в Україні є предметом постійних дискусій у колах практикуючих юристів у зв'язку з тим, що такі програми є досить складним та комплексним об'єктом, окремі елементи якого можуть охоронятись різними інститутами права інтелектуальної власності. Ускладнюють ситуацію ще й неактуальність та застарілість визначення комп'ютерної програми в чинному законодавстві України, а також відсутність уніфікованого понятійного апарату в цій сфері

Стародуб, Ірина. Практика судового розгляду ІТ-спорів [Електронний ресурс] = https://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/praktika-sudovogo-rozglyadu-itsporiv.html / Стародуб, Ірина // Юридична газета online. - 2021. - 23 лют. Ще декілька років тому для багатьох юристів спори у галузі ІТ, Fintech були геть новим трендом. Поставало дуже багато питань, особливо у процесі збору доказів та доказування. На сьогодні практика різна, однак деякі питання вже чітко врегульовані

Следзь, Сергій. Криза боротьби з піратством [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/SOCIUM/kriza-borotbi-z-piratstvom.html: cистема збору та розподілу компенсацій авторам за шкоду від приватного копіювання їхніх творів потребує перезавантаження, адже скомпрометована своєю багаторічною непрозорістю й корупційністю / Следзь, Сергій // Дзеркало тижня. - 2021. - 19 бер. Свої претензії до наскрізь прогнилої системи боротьби з піратством висловили не лише платники коштів (імпортери та виробники техніки й носіїв інформації), а й потенційні одержувачі зібраних коштів (автори творів і їхні виконавці). Чому потенційні? Виявилося, що близько 65% творчих колективів не отримували належного їм роялтії

Чи потрібно спростовувати фейки?

Фактчекери - в тому числі незалежні громадські організації на зразок наших StopFake і VoxCheck, об’єднані в міжнародні мережі, - є важливими союзниками європейських інституцій та урядів у протидії дезінформації. Особливо зважаючи на те, що в багатьох державах створення державних фактчекінгових установ чи наглядових органів не передбачене законом і може трактуватись як цензура. Водночас не всі вважають, що потрібно безперестанку спростовувати фейки.

«Ми намагаємося послабити вплив дезінформації, відмовившись від постійного спростування кожного неправдивого повідомлення, адже такі спростування лише допомагають неправді поширюватися. Це не заважає нам робити спростування в тих випадках, коли ми вважаємо це необхідним», - розповідає голова керівної групи зі стратегічних комунікацій федерального міністерства закордонних справ Німеччини Сімон Крейе.

Для тих, хто все ж цікавиться спростуванням фейків, створений сайт EUvsDisinfo. Тут можна багатьма мовами прочитати про тренди у дезінформації, дізнатися, як усе є насправді, та стежити за діями європейських інституцій у відповідь на інформаційні атаки. «Ми вирішили проводити постійну інформаційну кампанію, демонструючи конкретні приклади дезінформації. Ми зосереджуємось не на джерелах дезінформації (їх дуже багато і неможливо нейтралізувати всі), а на дезінформаційному наративі», - пояснює другий заступник голови відділу Європейської служби зовнішніх справ Юрґіс Вілчінскас.

На спростування неправдивої інформації та попередження користувачів про її сумнівність роблять ставку й адміністрації соцмереж, зокрема Facebook. Як розповіла Катерина Крук, українська менеджерка компанії з публічної політики, адміністрація намагається уникати видалення контенту без крайньої потреби, аби не перетворитись на цензора. Уршка Умек також вважає, що соціальні платформи, намагаючись блокувати дезінформацію та інший шкідливий контент за допомогою алгоритмів, створюють загрозу обмеження свободи слова, адже без людського нагляду штучний інтелект приймає забагато хибних рішень. «Інтернет-компанії зобов’язані дотримуватися міжнародних стандартів щодо прав людини. Коли йдеться про модерацію контенту, ці стандарти означають прозорість, нагляд і ефективні засоби правового захисту», - каже європейська експертка.

Що замість блокування і спростування?

Перш за все, допомогти дезінформації не поширюватись мають медіаграмотність та критичне мислення. Докладніше: https://ms.detector.media/trendi/post/26804/2021-03-09-yak-yevropa-protystoit-dezinformatsii-golovne/

WEB-ліографія

https://cip.gov.ua/ua/news/zakonodavstvo-pro-dostup-do-publichnoyi-informaciyi Законодавство про доступ до публічної інформації

https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2939-17#Text ЗАКОН УКРАЇНИ Про доступ до публічної інформації (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 32, ст. 314)

https://cip.gov.ua/ua/news/poryadok-oskarzhennya-rishen-rozporyadnika-informaciyi-abo-iogo-bezdiyalnosti Порядок оскарження рішень розпорядника інформації або його бездіяльності

https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3206454-rnbo-stvorila-centr-protidii-dezinformacii.html РНБО створила Центр протидії дезінформації

https://www.dw.com/uk/yak-u-rnbo-borotymutsia-z-dezinformatsiieiu/a-57113678 Кожному по центру. Як у РНБО боротимуться з дезінформацією

https://www.radiosvoboda.org/a/informatsiyna-viyna-yak-pratsuvatyme-tsentr-protydiyi-pry-rnbo/31154248.html Інформаційна війна. Як працюватиме Центр протидії при РНБО України?

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_100#Text Конвенція Міжнародного союзу електрозв'язку

https://geneva.mfa.gov.ua/posolstvo/2616-itu Міжнародний союз електрозв’язку (МСЕ)

https://detector.media/infospace/article/185095/2021-02-21-yak-yevropa-vidpovidaie-na-dezinformatsiyu-vodnochas-zakhyshchayuchy-pravo-na-vyrazhennya-poglyadiv/ Як Європа відповідає на дезінформацію, водночас захищаючи право на вираження поглядів

https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4872.html Послам країн G7, Фінляндії та НАТО презентовано роботу Центру протидії дезінформації Ольга Беца

https://imi.org.ua/monitorings/pravovyj-analiz-mozhlyvostej-tsentru-protydiyi-dezinformatsiyi-pry-rnbo-i38488 ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ ЦЕНТРУ ПРОТИДІЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ ПРИ РНБО

https://detector.media/infospace/article/185011/2021-02-18-pandemiya-pokazala-dezinformatsiya-mozhe-buty-smertelnoyu/

Ольга Беца  «Пандемія показала: дезінформація може бути смертельною»

https://detector.media/infospace/article/174992/2020-02-24-yak-podolaty-dezinformatsiyu-vidpovid-frensysa-fukuyamy-ta-nobelivskykh-laureativ/ Як подолати дезінформацію? Відповідь Френсиса Фукуями та нобелівських лауреатів

https://detector.media/infospace/article/185417/2021-03-02-kateryna-kruk-my-shchodnya-vydalyaiemo-blyzko-milyona-botiv/Галина Попцова Катерина Крук: «Ми щодня видаляємо близько мільйона ботів» Представниця Facebook в Україні розповідає, як адміністрація соцмережі бореться з неправдивою інформацію та ботофермами.

https://detector.media/infospace/article/185936/2021-03-15-doktryna-strategiya-tsentr-ta-inshi-strashni-slova-informatsiynoi-bezpeky/ Доктрина, Стратегія, Центр та інші страшні слова інформаційної безпеки. Дмитро Золотухін

https://ms.detector.media/trendi/post/26804/2021-03-09-yak-yevropa-protystoit-dezinformatsii-golovne/ Як Європа протистоїть дезінформації: головне

Реформа Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації

 

         https://cip.gov.ua/ua

 

Міністерство цифрової трансформації ініціює реформу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України

Як передає Укрінформ, про це повідомляє віцепрем'єр-міністр - міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у Фейсбуці.

 За його словами, нова концепція розвитку служби посилить кіберзахист в Україні. «З ініціативи Мінцифри буде оптимізована структура та створена стратегія Національної безпеки. Впроваджуємо ефективний менеджмент Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України», - написав Федоров.

В рамках реформи на 2021-2024 роки заплановано: удосконалення нормативно-правової бази; розвиток систем спеціального зв’язку; оптимізація завдань, функцій, організаційних структур; підтримка виробництва засобів захисту інформації; імплементація національних стандартів КЗІ.

Також у Мінцифри готують спеціальні програми протидії технічним розвідкам, модернізацію системи урядового зв’язку, удосконалення правових засад та системи підготовки кадрів.

Крім цього, заплановане перезавантаження КРРТ - концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, що належить до управління Держспецзв’язку. Зокрема буде проведена отпимізація управлінської сфери, здійснено перехід на електронний документообіг та запровадження автоматизації процесів.

Держспецзв'язок - це державний орган, створений у 2006 році, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, формування та реалізації державної політики у сферах технічного та криптографічного захисту інформації, кіберзахисту, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та поштового зв'язку спеціального призначення. https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3138466-mincifri-iniciue-reformu-derzspeczvazku-fedorov.html

Міжнародний центр протидії дезінформації

Метою Центру стратегічних комунікацій та інфорбезпеки є нейтралізація впливу дезінформації та маніпуляцій і швидке та проактивне реагування на ключові теми, у межах яких поширюють фейки та пропаганду.

Основні напрямки роботи Центру:

виявлення – це збір інформації, шляхом використання мережі фактчекерів; моніторинг; співпраця з РНБО та іншими органами влади; оцінка інформації; зосередження моніторингів та аналітиків у Центрі; у майбутньому передбачається існування власної системи контент-аналізу;

реагування – на визначні ключові теми, у межах яких поширюється дезінформація чи маніпуляції; співпраця з РНБО, іншими органами влади; кризове реагування; one voice policy – взаємодія з пресслужбами органів влади та спеціалістами з комунікацій;

протидія – це складання карти виявлених ботоферм та здійснення заходів з їх блокування, у тому числі в співпраці з Facebook; розробка змін щодо санкцій за поширення дезінформації; проактивне інформування суспільства щодо позиції України з питань, які потенційно можуть стати загрозливими;

просвіта – розробка та поширення матеріалів про те, як працює дезінформація та маніпуляції, як поширюється вплив на суспільство, якою є мета та бажаний результат; підвищення медіаграмотності населення; формування критичного мислення в суспільства;

комунікаційні проєкти – створити онлайн-музей російської дезінформації; створити та поширювати рейтинг фейкометів; взаємодіяти з пресслужбами органів влади та їх спеціалістами; провести конкурс на найкращий проєкт «Як працює дезінформація та маніпулятивна інформація?»; поширювати матеріали, статті, розслідування.

Міністр сподівається, що результатами роботи Центру стануть: оперативна реакція на повідомлення з дезінформацією та маніпуляціями; забезпечення оперативного донесення офіційної позиції держави щодо повідомлень, які місять дезінформацію; поінформованість суспільства про матеріали, які свідчать про поширення РФ повідомлень, що містять дезінформацію та маніпуляції.

Олександр Ткаченко уточнив, що Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки координуватиме роботу з іншими відомствами в сфері протидії дезінформації. Також повідомляється, що ЄС впроваджує два проєкти з протидії дезінформації в Україні. У межах одного - вивчатимуть імідж України в інших країнах; у межах другого - оцінюватимуть, як формуються погляди в районах на схід від контактної лінії.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3218981-protidia-dezinformacii-tkacenko-rozpoviv-pro-spivpracu-z-centrom-pri-rnbo.html

Інтернет-ресурси:

http://www.dt.ua  сайт тижневика «Дзеркало тижня»

http://www.silskivisti.kiev.ua сайт газети «Сільські вісті»

https://tyzhden.ua часопис «Український тиждень»

https://ukurier.gov.ua сайт газети «Урядовий кур`єр»

https://yur-gazeta.com  сайт газети «Юридична газета онлайн»

Бібліограф-упорядник: Наталя Фоміна.

Наповнення ЕСКС: Мілашенко Т.І.,

Фоміна Н.І., Качановська Н.В.

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ