Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.
Останнє оновлення: 24.09.2020 р.

Десятиріччя біорізноманіття ООН. 2011-2020

United Nations Decade on Biodiversity

Тематичний бібліографічний список літератури,

спрямований на збереження природного різноманіття

Новий звіт про стан природи на планеті. Протягом трьох років звіт укладали 145 експертів з 50 країн світу.

Трохи історії…

У 1992 році на Всесвітньому саміті по довкіллю та розвитку в Ріо-де-Жанейро було прийнято Конвенцію про біологічне різноманіття. Вона ратифікована більшістю держав світу.

У 2000 році світові лідери прийняли Декларацію тисячоліття, якою визначили цілі розвитку світової спільноти у ХХI сторіччі. Одна з найболючіших проблем - необхідність скорочення темпів втрати усіх складових біорізноманіття. Щоб зупинити постійне, неухильне і наростаюче збільшення зникаючих видів рослин і тварин, біоценозів та навіть ландшафтів,

ООН 2011-2020 роки оголосила Міжнародним десятиріччям біорізноманіття.

Головним об’єктом біорізноманіття є реально існуючі в природі популяції видів живих організмів: рослин, тварин, грибів... Наука вивчає їх варіабельність, екосистеми, генетичні, фізіологічні, біохімічні, молекулярно-генетичні особливості. Необхідно наголосити: ідея збереження біорізноманітності є надзвичайно важливою. Вона є відголоском прагнення людства жити у гармонійному, безпечному та багатому світі.

                                … та наші реалії

Ідея збереження біорізноманіття може назавжди залишитися лише красивою ідеєю, якщо кожен із нас осягне проблеми зникнення видів. Якщо нове покоління не усвідомить взаємозв’язок між безпекою власного життя та вимиранням видів. І особливо, якщо палії трави на присадибних ділянках, не усвідомлять небезпеку власного егоїзму та недбальства.

 

C:\Users\Recepshen\Desktop\_10.jpgНе можливо оминути увагою тему стихійних пожеж по Україні, спричинених не тільки посухою та кліматичними умовами, а спровокованих таким жорстоким і невблаганним людським фактором!

Фактором таким нищівним і жорстоким до тварин, загиблих у вогні! Лебідка з обсмаленою шийєю (до останнього сиділа у гніздечку), бобер з обпеченими очима, що прийшов до людей за порятунком,тисячі їжачків, ховрахів, сусликів, байбаків, птахів на гніздах та всякої польової, очеретяної малечі, що не врятувалася від пожеж…

 

Чим вони завинили? Скільки видів тварин та рослин знищено вогнем тільки цієї весни по всій Україні!? Чи не візьмуться підрахувати палії трави та сміття? Або ті бездумні і бездушні молодики, що залишили багаття на окраїні лісу?

Біорізноманіття – це значно ширше поняття,
ніж різноманіття видів живих організмів

Біорізноманіття включає ценози, оселища, екосистеми та інші рівні організації біосфери. Окремі складові біорізноманіття є об’єктами уваги не лише Конвенції Біологічного Різноманіття, а й багатьох природоохоронних конвенцій та угод, ратифікованих в Україні.

Однією із основних проблем збереження біорізноманіття в Україні є те, що практичні заходи, програми і часто навіть законодавство не направлені на мінімізацію реальних причин, які призводять до втрат біорізноманіття (втрата місць існування, фрагментація екосистем, поширення видів-інтродуцентів, забруднення довкілля, глобальні зміни клімату , промислове використання біологічних ресурсів, (полювання та рибальство, в т. ч. спортивне) .

Доцільно будувати плани реалізації КБР, скеровуючи їх на подолання кожної з зазначених причин втрат біорізноманіття.

Розробка ефективних заходів зі збереження біорізноманіття стане можливою лише в разі запровадження дієвої системи моніторингу біорізноманіття на всій території України. В цей час відносно переважної більшості території держави відсутні відомості про склад біорізноманіття, не ведеться моніторинг, відсутні актуальні відомості про поширення та стан популяцій видів флори та фауни. Державні кадастри тваринного та рослинного світу, (що реально не ведуться), а також Червона книга України (що не включає процесів моніторингу) не дають повної картини того, яка ситуація насправді з біорізноманіттям в Україні, адже відсутні відомості моніторингу, що могли б актуалізувати ці часто застарілі механізми.

В широкому розумінні, до чинників, що впливають на біорізноманіття, варто відносити, зокрема, ґрунти. Саме ґрунти, які є тією зв’язуючою ланкою, яка пов’язує між собою всі Конвенції Ріо, оскільки втрата ґрунтів є вирішальною передумовою в існуванні наземного біорізноманіття, ключовим показником опустелювання та найбільш ефективним механізмом депонування атмосферного вуглецю для запобігання глобальним змінам клімату. Заходи в рамках кожної з конвенцій, які стосуються підтримання сталих умов довкілля – одночасно важливі для всіх трьох угод. Доцільно розробити спільні плани заходів з реалізацій всіх Конвенцій Ріо в Україні.

https://www.undp.org/content/dam/ukraine/docs/EE/Rio/UNDP_RepVasilyk_Web_1.pdf

Супер-пожежі. Що може зробити Україна для зниження ризиків та надання сталості природним системам

Причиною природних пожеж у 95% випадків є навмисний підпал або бажання погратися з вогнем, вважає заступник Міністра внутрішніх справ Анто Геращенко. І більшість з нас готові повірити навіть у таку вражаючу цифру. Бо хто не спостерігав первісне завзяття, з яким віддають вогню все “минулорічне” наші співвітчизники? План протидії цій традиції доволі класичний і вимагає ритмічності та послідовності дій:

Посилення відповідальності (як старт - підвищення штрафів, що передбачає законопроект 2339, підписаний 15 квітня Презмдентом України).

Вдосконалення системи контролю за спалюванням стерні, залишків врожаю та сухої рослинності.

Розбудова спроможності відповідальних органів, аби покарання порушників стало невідворотнім.

Національна інформаційна кампанія (особливо у сезони високого ризику), яка говорить про можливі альтернативи “спалюванню”, а також враховує мотиваційний механізм підпалювачів та “допомагає” їм все ж почути давнє і тому майже не діюче: “бережіть ліс”.

Сприяння локальним ініціативам і громадам, які готові долучатися до інформування та моніторингу пожеж. 

Але проблема з пожежами полягає не лише у “вогняних традиціях” українців. Безпрецедентність розмірів минулорічних пожеж у різних місцях планети (зокрема, в Амазонії, Австралії, Сибіру) пов’язана з більш серйозними викликами, які здатні перетворити кожен тліючий сірник у масштабне стихійне лихо. Ми впевнені, що усі сторони, які долучилися до ситуації з квітневими пожежами в Україні, зараз готові дізнатися про ці виклики:

Зміни клімату та неконтрольована втрата природних екосистем - боліт, лісів, степів, луків та водойм, вільних від втручання людини.

Коли відкритий вогонь від найбільшої пожежі з часів аварії у Чорнобильській зоні згаснув, маємо час замислитися про передумови виникнення так званих супер-пожеж. Усвідомлення поступово перестає бути прерогативою тільки вчених та природоохоронців. КМ України, розуміючи, що попереду посушливе літо 2020, вже виділив 100 млн гривень на роботу пожежників та рятувальників. За офіційними даними, цього року кількість пожеж в екосистемах України зросла на 30%. ДСНС України повідомив про знищення майже 18 тисяч гектарів природних систем і навіть вдається до емоційного “якщо так і далі йтиме, до зими вигорить вся країна”. Адже навіть весною, згідно Гідрометцентру України, дефіцит опадів становить 50% і більше.

Що Україна може зробити, аби знизити ризик супер-пожеж та надати більше стійкості екосистемам країни і власному добробуту, навіть за умов зміни клімату?

Створювати більш стійкі, багатовидові ліси, наближені до природних.

Поширеною і усталеною в Україні є практика створення плантацій одновидових хвойних культур. Такі ліси схильні до поширення вогню та всихання, внаслідок низки причин, каталізованих змінами клімату. Деревина та хвоя насичені смолами і миттєво займаються.

На противагу - листяні та мішані ліси більш затінені, мають стійкіший мікроклімат та менш підвладні перепадам температури. Впалі дерева у таких лісах акумулюють у собі вологу і загораються набагато важче за суху соснову деревину в освітлених соснових плантаціях.

Новий підхід має стати вибором системи сталого управління лісами на всіх рівнях. І йдеться про впровадження лісового господарства, яке передбачає наближене до природи та адаптоване до змін клімату лісівництво. Воно потребує: появи змішаних та різновікових лісів, а не одновікових, створених однією породою; відхід від суцільних рубок; висадку місцевих видів, притаманних конкретній місцевості. Але головне - вимагає зміни “філософії” лісокористування.

У WWF-Україна ми розуміємо, що зміна управління лісами - це “гра у довгу”. Однак, ефект, якого можна очікувати, - буде вагомим і позитивним для лісового господарства, збереження біорізноманіття, а також - запобігання супер-пожежам.

Надати пріоритет збереженню старих українських лісів природного походження.

Це - цінні з точки зору біорізноманіття ділянки лісів, які охороняються в об’єктах природно-заповідного фонду, також праліси, квазіпраліси, природні ліси та інші цінні старі ліси природного походження. Високогірні праліси мають стільки вологи, що за нормальних умов поширення в них вогню здебільшого незначне. За оцінкою WWF, в Україні є близько 90 тисяч га лісів, що попередньо відповідають критеріям пралісів або квазіпралісів.

Але це не скасовує того, що значне поширення вогню “штучними” лісами, за умов сильних посух, може запалити природні ліси у межах природно-заповідного фонду та інші цінні лісові ділянки, де мешкає велика кількість рідкісних тварин, та тих, які включені до Червоної книги України. У цій ситуації - гасити, зокрема, і праліси, буде набагато складніше, оскільки вони розташовані у віддалених ділянках та доступ до них обмежений.

Ввести заборону на осушення боліт та впровадити національну програму їх відновлення.

На Поліссі, наприклад, значна частина лісів зростає на землях, де болота були осушені. Їх відновлення знизить ризики поширення лісових пожеж, оскільки рівень вологи зросте. Окрім того, “живі” болота здатні утримувати вологу на території більш ніж 6 кілометрів навколо себе, що може підтримати і українське сільське господарство, яке потерпає від зміни клімату не менше, ніж ліси від пожеж.

Припинити втрату природних систем України заради господарських цілей

У деяких областях України орні землі становлять понад 80% території. Це: знищує природний водний "буфер" (спроможність ландшафту накопичувати та зберігати воду); впливає на якість води та її баланс загалом. Тож, посуху на полях ми спостерігаємо вже у травні. З наукової точки зору, необхідно не тільки негайно припинити розорювати нові ділянки, а й повернути частину орних земель до стану луків, лісів, степів та інших природних систем, забезпечивши мозаїчність ландшафту, яка утримуватиме воду та захищатиме від посухи. Це включає відновлення водно-болотних угідь і торф’яників, особливо на Поліссі чи степових ділянок у землеробських областях.                                                                                                              https://wwf.ua/?362372/ukraine-fires

ООН представила масштабний звіт про вплив діяльності людини на природу

В Парижі відбулася пленарна сесія IPBES (Міжурядової науково-політичної платформи ООН з біорізноманіття та екосистемних послуг), в рамках якої організація представила 

Новий звіт про стан природи на планеті. Протягом трьох років звіт укладали 145 експертів з 50 країн світу.

Біорозманіття

На землі налічується вісім мільйонів видів тварин і рослин (в тому числі 5,5 мільйона – комах). Приблизно мільйону –  впродовж наступного десятиліття загрожує вимирання. Те ж саме стосується близько 40% морської фауни. 500 тисячам наземних видів бракує площі для виживання: до 2016 року вимерли 560 порід ссавців, а також 3,5% свійських птахів. Загалом ссавці, птахи та земноводні могли вимерти на 20% більше, якби не інвестування у збереження видів у 109 країнах, яке здійснювалося з 1996 до 2008 років.

Харчі та сільське господарство

З 1970 року виробництво продовольчих культур зросло на 300%. При цьому 23% земельних ділянок деградують. 33% суші та 75% прісної води відведено рослинництву та тваринництву. Річні викиди СО2 становлять 5,6 гігатонн, їх поглинають морські та наземні екосистеми (це еквівалент 60% світових викидів внаслідок видобування горючих корисних копалин).

Чверть викидів становлять парникові гази, спричинені рослинництвом, в тому числі розчисткою нових земельних ділянок. Станом на 2015 рік, фінансова підтримка потенційно шкідливого сільського господарства у країнах ОЕСР (Україна в їхньому числі) становила 100 мільярдів доларів. При цьому приблизно 11% населення планети бракує їжі.

Світовий океан і рибальство

55% світового океану охоплені промисловим рибальством. За прогнозами, до кінця століття риби поменшає на 3-25% відсотків. Станом на 2011 рік, до третини всього рибальства було незаконним, незареєстрованим або нерегульованим.

Ліси

У світі налічується приблизно 13 мільйонів працівників лісового господарства. В порівнянні з 1970 роком, у 2017 – виробництво деревини зросло на 45%. Сільське господарство на 50% розширилось за рахунок територій лісу. Частка світової лісової площі в порівнянні з доіндустріальним періодом сьогодні становить 68%.

У 1990-2015 роки втрачено 290 мільйонів гектарів лісів, через розчищення та збір деревина. Площа висаджених лісів у цей же період зросла на 110 мільйонів гектарів. Близько двом мільярдам людей деревне паливо необхідне для задоволення первинних енергетичних потреб.

Гірнича промисловість та енергетика

Менше відсотка загальної площі землі використовується для видобутку корисних копалин. Зазначається, що ця промисловість має незначний негативний вплив на біорізноманіття, викиди, якість води та здоров’я людей.

Урбанізація, розвиток та соціально-економічна сфера

З 1992 року кількість міських територій зросла більше ніж в 2 рази. До 2050 року буде прокладено 25 мільйонів кілометрів нових доріг, більшість з них – заплановано у найменш розвинених країнах та тих, що розвиваються. З 1970 років чисельність людського населення збільшилася приблизно у двоє з 3,7 до 7,6 мільярда.

Відбуваються 2,5 тисячі конфліктів стосовно видобутку корисних копалин, води, продовольства та землі. Більше тисячі екологічних активістів та журналістів було вбито з 2002 по 2013 рік.

Здоров’я

Встановлено, що 17% інфекційних захворювань поширюються переносниками тваринами і викликають понад 700 тисяч смертей щорічно.

21 мільйон населення Африки та Азії відчуває продовольчу незахищеність. 40% населення світу не мають доступу до чистої та безпечної питної води.

80% світових стічних вод викидаються неочищеними. Щорічно у світові водойми викидається 300-400 мільйонів тонн важких металів, розчинників та інших промислових відходів. У порівнянні з 1980 роком, забруднення планети пластиком збільшилось у 10 разів.

Зміна клімату

У 2017 році було зафіксовано, що середня глобальна різниця температур у порівнянні з доіндустріальними рівнями становить 1 градус за Цельсієм. Кожного десятиліття ця температура зростає на +/- 0,2 (+/- 0,1) градуса. З 1990 року рівень світового океану зріс на 21 сантиметр. З 1980-го в 2 рази зросла кількість парникових викидів. На 40% зріс вуглецевий слід через туризм (в тому числі авіа та автомобільні подорожі) у проміжку 2009-2013 років. У разі всесвітнього потепління до 2 градусів – більшість ареалів наземних видів сильно скоротиться.

Щорічно продукується близько 60 мільярдів тонн відновлюваних та невідновлюваних ресурсів.

https://hmarochos.kiev.ua/2019/05/21/oon-predstavyla-svij-majsshtabnishyj-zvit-pro-plyv-diyalnosti-lyudyny/

Конвенція ООН про охорону біологічного різноманіття

Відповідно до визначення Конвенції Біологічного Різноманіття, «біологічне різноманіття» – це «різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи, серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є; це поняття включає в себе різноманітність у рамках виду, між видами і різноманітність екосистем». Таким чином, попри популярне сприйняття цього терміну, він означає значно більше ніж просто різноманіття видів живих організмів. Діяльність людини серйозно порушила стан довкілля, в тому числі безпрецедентно скоротила частку територій, зайнятих природними екосистемами, що є середовищем існування більшості біологічних видів. Втрата біологічного різноманіття є однією з глобальних екологічних проблем. За даними Міжнародної спілки охорони природи (IUCN), від 10 до 50% добре вивчених вищих таксономічних груп знаходяться під загрозою зникнення, зокрема 23% видів ссавців, 12%  – птахів, 25% – хвойних дерев. Ще гострішою є ця проблема для Європи – 43% європейських птахів мають несприятливий охоронний статус, 12% метеликів  – дуже рідкісні або значно скоротили свою чисельність, 45% рептилій та 52% прісноводних видів риб знаходяться під загрозою зникнення.

Значною є кількість видів, які ще не знаходяться під загрозою, але тим не менше швидко скорочують свою чисельність і можуть досить стрімко опинитися на межі вимирання. Так, відповідно до «індексу живої планети» (Living Planet Index), розробленого Всесвітнім фондом дикої природи (WWF), з 1970 по 2000 рр. чисельність хребетних тварин зменшилася на 40%. За оцінками фахівців, за останні декілька століть внаслідок людської діяльності темпи зникнення видів зросли майже в 1000 разів, порівняно зі звичайними темпами, характерними для різних етапів історії Землі.

Негативні зміни відбуваються не тільки на рівні видів. Значних втрат зазнали і продовжують зазнавати екосистеми. У Західній та Північній Європі втрачено 60% водно-болотних угідь, природні ліси збереглися лише на невеличких територіях. Навіть коли площа того чи іншого біотопу не скорочується, може відбуватися його значна деградація, включаючи збіднення його біорізноманіття. Головними факторами впливу людини на довкілля є знищення і трансформація природних екосистем, надмірна експлуатація природних ресурсів, забруднення довкілля.

Потужним фактором зміни довкілля стали глобальні зміни клімату, що відбуваються внаслідок дії антропогенних чинників. Цей фактор викликає різноманітні наслідки: зміни ареалів видів рослин і тварин, зміни міграційних шляхів тварин, зміни життєвих циклів видів, їхньої продуктивності, взаємовідносин з іншими видами тощо. В результаті зміни відбуваються на генетичному, популяційному, ценотичному та екосистемному рівнях. Вони можуть негативно впливати на економіку держав: наприклад, через падіння родючості ґрунтів  – на сільське господарство, через зменшення рибних запасів  – на рибне господарство, через зміни температур та кількості опадів – на туристичну галузь тощо. Також можуть змінюватися екосистемні функції біорізноманіття – депонування СО2 , природна доочистка стічних вод та інші . Проблема втрати біорізноманіття є актуальною і для України. Не дивлячись на те, що Україна займає 5,7% площі Європи, на її території представлено не менше 35% європейського біорізноманіття (понад 70 тис. видів тварин і рослин). За оцінками фахівців, значна частина видів безхребетних тварин, нижчих рослин, грибів та деяких інших таксономічних груп ще не описані. Тому гранична цифра багатства біорізноманіття України може бути значно більшою. На жаль, значна частина природних та напівприродних ландшафтів України стрімко деградує під вливом діяльності людини...

https://www.undp.org/content/dam/ukraine/docs/EE/Rio/UNDP_RepVasilyk_Web_1.pdf

Бібліографія статей

(подано за алфавітом авторів та назв)

Вітович, Ігор. Ера самогубців [Текст] = https://www.umoloda.kiev.ua/number/3455/2006/133153/: шокуючий звіт ООН: людина знищує планету досі небаченими темпами / Вітович, Ігор  // Україна молода. - 2019. - 8 трав. (№ 51) . - С. 13. В штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі була представлена коротка версія на 40 сторінках звіту Міжурядової науково-політичної платформи з біорізноманітності та екологічних систем (IPBES). Це головні тези з масштабної глобальної оцінки стану природи на 1 тис. 800 сторінках та з 15 тисячами посилань, над яким упродовж трьох років працювали 145 вчених із 50 країн світу

Гаврилюк, Анна. День тропіків [Електронний ресурс] = http://day.kyiv.ua/uk/article/media/den-tropikiv / Гаврилюк, Анна ; Інф. "День" // День. - 2019. - 27 черв. (№ 112-113) . У системі міжнародних днів ООН 29 червня присвячене регіону, який займає 40 % території світу і у якому сконцентровано 80 % біологічного різноманіття планети - тропікам. Заснувавши 2014 року Міжнародний день тропіків, Генасамблея ООН підкреслює не лише важливість регіону, а й звертає увагу на безліч проблем, від економічних до екологічних. Згідно прогнозів, до 2050 року в тропічній зоні проживатиме близько половини населення планети

Гардашук, Тетяна. Благоговіння перед життям [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/blagogovinnya-pered-zhyttyam: Конвенція про біологічне різноманіття - 25 років у дії / Гардашук, Тетяна // День. - 2018. - 18 трав.(№ 86-87). - С. 7. Серед численних дат у календарі Організації Об’єднаних Націй 22 травня - Міжнародний день збереження біорізноманіття - посідає особливе місце, бо саме в цей день слід замислитися про цілісність і розмаїття світу, в якому ми живемо, і про нашу відповідальність за нього. Піклуючись про всіх живих істот, що населяють планету, людство не лише забезпечує задоволення своїх щоденних потреб, уможливлює тяглість власного існування, а й виявляє той моральний імператив, що його Альберт Швайцер сформулював як благоговіння перед життям. Міжнародний день біорізноманіття відзначається з метою привернення уваги людей, громадськості, представників різних галузей економіки та бізнесу, політиків і урядовців до проблеми збіднення генетичного, видового, екосистемного розмаїття на Землі,

Гори недоторкані!: шість країн зобов'язуються охороняти й розвивати Карпати [Текст] / Інф. "Дня"// День. - 2006.- 14 груд.(№219). - С. 1. Україні, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Угрщина та Чехія підписали Карпатську декларацію, для стабільного розвитку та охорони Карпатських гір

Денисов, Микола  Хотілося б, щоб чудові види Карпат, Полісся, Причорномор’я збереглися не лише на поштових марках! [Текст]: ООН, ОБСЄ, НАТО розпочинає в Україні масштабні проекти з поліпшення навколишнього середовища та розв’язання конфліктів на ґрунті забрудненої природи / Розмовляла Г.Гопко // День. - 2008. - 14 берез.(№47). - С. 1, 6. В Києві під час презентації звіту «Навколишнє середовище та безпека. Перетворення ризику на співробітництво: Україна - Молдова - Білорусь» експерти обговорювали можливості поліпшення співробітництва державних структур, громадських і міжнародних організацій. Кореспондент «Дня» розпитала одного з ініціаторів проекту - Миколу Денисова, представника ЮНЕП із Женеви, які шанси в України зробити навколишнє середовище безпечнішим?

Екологічні засади збалансованого розвитку: регіональні аспекти [Текст]: охорона навколишнього середовища // Екологічний вісник. - 2016. - № 3 (трав.-черв.) . - С. 6 - 7. - Інф. "Екологічний вісник" . Хижацьке вирубуванння лісів призводить до зменшення біорізноманіття, загибелі цінних природних екосистем. Знелісення схилів викликає повені, розливи річок і навіть негативні зміни у кліматі України

Миколюк О. Екологічні проблеми стають економічними [Текст]: учені 20 країн вирішували в Україні, як скоротити викиди парникових газів / О. Миколюк // День. - 2009. - 12 вер.(№162). - С.  Хоча в нашій країні не надто працює промисловість, все ж учені підрахували, що український «вклад» у зміни клімату й, відповідно, глобальне потепління - немалий. За даними експертів, Україна - в двадцятці країн, які найбільше забруднюють атмосферу. Вчені вже давно знайшли вихід із ситуації: йдеться про реалізацію проектів «спільного впровадження» - коли інвестор якогось підприємства зобов’язується застосовувати нові технології для утилізації відходів. До речі, ця проблема стане одною з наріжних на черговій Міжнародній конференції ООН з питань зміни клімату 7 грудня цього року в Копенгагені

Миколюк О. Екологія і бідність [Текст] = http://www.day.kiev.ua/218710: ООН дослідила, як на рівень добробуту людей впливає стан довкілля / О. Миколюк // День. - 2011. - 10 лист. (№204). - С. 6. Доведено: там, де брудно, насмічено, де нищать довкілля, де не цінують природні багатства, там довго й щасливо люди не живуть. ООН взяла три показники - тривалість життя громадян, доступ і тривалість освіти громадян, рівень життя (бідність) - і вирахувала індекс людського розвитку (ІЛР) у 187 країнах світу.

Миколюк О. Рятувати світ [Текст]: фахівці дають 10 років людству, аби зупинити глобальне потепління  / О. Миколюк // День. - 2009. - 24 вер.(№170) Саміт, присвячений змінам клімату та глобальному потеплінню, зібрав представників понад ста країн-членів ООН. Для порятунку себе в людства є всього 10 років, оскільки за несприятливих обставин зміни клімату будуть незворотними, і що це - моральний та політичний обов’язок кожної країни. В останні місяці подібні міжнародні зібрання, присвячені впливу людини на природу, а також різноманітні природо-захисні акції стали особливо актуальними, зокрема, й в Україні

Одягни планету в зелене! [Текст]  / А. Бойко // Голос України. - 2009. - 22 вер.(№177). - С. 1,7. Тиждень кліматичних дій розпочався в Україні та ще більш як ста інших країнах. Кожен бажаючий може взяти участь в екологічних акціях, мета яких - посилити громадський тиск на лідерів 192 країн, котрі у Копенгагені підписали міжнародну ефективну Угоду щодо боротьби зі зміною клімату

Пасічник, Iгор. «Подія №1 – це виступ Ѓрети Тунберѓ на засіданні ООН з питань клімату» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/korona-dnya-cuspilstvo/podiya-no1-ce-vystup-gjrety-tunbergj-na-zasidanni-oon-z-pytan-klimatu / Пасічник, Iгор  // День. - 2019. - 27 груд.(№ 238-239). - С. 21. - Думаю, що після її промови жодна країна не залишилася байдужою щодо світової екологічної катастрофи, на якій зробила акцент Ґрета. Це серйозний сигнал для людства, адже наслідки глобального потепління ми бачимо сьогодні й в Україні. Тому важливо не лише говорити про ці проблеми, а й робити конкретні кроки щодо їх розв’язання

Ситник К. Біорізноманітність - це наше життя [Електронний ресурс]: у 1992 році на Всесвітньому саміті по довкіллю та розвитку в Ріо-де-Жанейро було прийнято Конвенцію про біологічне різноманіття. Вона ратифікована більшістю держав світу. У 2000 році світові лідери прийняли Декларацію тисячоліття, якою визначили цілі розвитку світової спільноти у ХХI сторіччі. Одна з найболючіших проблем - необхідність скорочення темпів втрати усіх складових біорізноманіття. Щоб принаймні призупинити постійне, неухильне і наростаюче збільшення кількості зникаючих видів рослин і тварин, біоценозів та навіть ландшафтів, Організація Об’єднаних Націй вирішила оголосити 2010 рік Міжнародним роком біорізноманіття / К. Ситник // Сільські вісті. - 2010. - 16 квіт.(№44). Головним об’єктом біорізноманіття є реально існуючі в природі популяції видів живих організмів: рослин, тварин, грибів... Наука вивчає їх варіабельність, екосистеми, генетичні, фізіологічні, біохімічні, молекулярно-генетичні особливості

Сірук М. Iз чим їде Україна до Копенгагена? [Текст]: світові лідери готують угоду щодо поліпшення клімату на Землі  / М. Сірук // День. - 2009. - 8 груд.(№222). Рамкова конвенція ООН зі зміни клімату і V Нарада сторін Кіотського протоколу. Головною темою конференції стало обговорення нової міжнародної угоди про скорочення викидів парникових газів замість Кіотського протоколу

Сірук М. Пересторога Аннана: Про глобальні загрози і шанси України / М. Сірук // День. - 2008. - 17 трав. (№85). - С. 1, 3. Світ дедалі швидше стає тіснішим, у ньому все більше з’являється загроз, яких не було раніше. З одного боку, проблеми охорони довкілля і кліматичних змін стали глобальними викликами. А з іншого боку, світ стає глобальним селом, а його мешканці - глобальними громадянами, від яких багато в чому залежить те, як світ може протистояти новим загрозам, з якими не спроможна самотужки справитися навіть така надпотуга, як США. Таким був основний висновок лекції «Актуальні проблеми розвитку України та світу», яку прочитав у Києві колишній генеральний секретар ООН Кофі Аннан, відгукнувшись на запрошення Фонду Віктора Пінчука

Ступчук, Людмила. Єноти бувають кусючими лише від життя «собачого» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/naprykinci-dnya/yenoty-buvayut-kusyuchymy-lyshe-vid-zhyttya-sobachogo: ці короткошерсті симпатичні створіння - і не собаки, і не єноти - не належать до аборигенів України. Їх заселили сюди з Далекого Сходу у 30-50-х роках минулого століття / Ступчук, Людмила  // День. - 2018. - 21 груд. (№ 233-234). - С. 32. Для Європи єнотоподібні собаки є чужорідним видом, штучно завезеним радянськими зоологами як мисливська тварина заради своєрідного хутра. Не маючи багато природних ворогів, єнотоподібні собаки швидко розповсюдилися не лише європейською територією Радянського Союзу, але й проникли в Польщу, Німеччину, Данію, Швецію, Фінляндію. Комітет Бернської конвенції, до якої приєдналася й Україна, своїм спеціальним документом рекомендує викорінювати немісцеві види, оскільки в усіх докладно проаналізованих випадках вони завдають шкоди аборигенам. Серед чужорідних наземних хребетних, яких радять позбавлятися європейським країнам, є, зокрема, і єнотоподібні собаки та єноти.Чим більше ми втручаємося в дику природу, тим масштабніші та непередбачуваніші наслідки, які часто є несприятливими і для самої людини. Адже чужорідні види - одна з найбільших причин втрати біорізноманіття.

Ступчук, Людмила. Спостерігаймо свідомо! [Текст] https://m.day.kyiv.ua/uk/article/naprykinci-dnya/sposterigaymo-svidomo-0 Національна мережа інформації з біорізноманіття підвищує наше розуміння унікальності всього живого на Землі / Ступчук, Людмила  // День. - 2018. - 16 лист. (№ 208-209). - С. 32. Неабиякий відгук у громадськості викликала нещодавня публікація звіту Фонду дикої природи (WWF). У ньому, зокрема, йшлося про зникнення багатьох природних видів, що трапляється постійно і найчастіше через людську діяльність. WWF закликає уряди, бізнес, громадські організації взяти курс на такі взаємини між людиною і природою, які допоможуть не лише зупинити втрату біорізноманіття, а й відновити його до первинного стану. Найважливіше усвідомлювати стан біорізноманіття насамперед на своїй території, вважають вчені, тоді можна скласти загальну картину і «тримати руку на пульсі»

Філіпенко І. Екологія і безпека [Текст]: про роль громадського моніторингу / І. Філіпенко // День. - 2008. - 27 лют.(№36). - С.2. 1999 року європейські експерти поставили нашому довкіллю «двійку». Тоді Європейська економічна комісія (ЄЕК) ООН уперше оцінила стан довкілля та розвиток природоохоронної діяльності в Україні. Тоді європейські фахівці запропонували нам удосконалити закони про екологію, підвищити обізнаність населення про стан довкілля, запровадити екологічно безпечні технології виробництва. Наразі, коли з часу першого огляду пройшло майже дев’ять років, ЄЕК ООН ще раз проаналізувала, наскільки Україні вдалося вирішити актуальні екологічні проблеми та що цьому заважає

Хедегаард Конні. Прийшов час діяти [Текст]: крайній термін для кліматичної угоди - Копенгаген / міністр клімату та енергетики Данії // День. - 2009. - 4 груд.(№220). Є моменти в історії, коли світ може обирати, яким шляхом йому рухатися далі. Кліматична конференція COP15 у Копенгагені - один із таких вирішальних моментів: ми можемо обрати шлях до «зеленого» процвітання й більш життєздатного майбутнього. Або ми можемо вибрати стежку, яка поставить нас у безвихідь: ми нічого не робитимемо в питаннях щодо зміни клімату, залишивши величезний неоплачений рахунок для наших дітей та онуків

Чорней І. Не зривай у гаю сон-траву [Текст]: до числа найважливіших екологічних проблем сьогодення належить збереження біорізноманіття загалом і рослинного покриву зокрема / І. Чорней, В. Буджак // Урядовий кур'єр. - 2005. - 15 січ.(№7). - С. 12. Міжнародний день біологічного різноманіття

Щербак Ю. Cталий розвиток і майбутнє України [Текст] / Ю. Щербак // День. - 2007.- 3 жовт.(№167). - С. 4. У Києві відбулася перша міжнародна конференція «Співробітництво заради сталого розвитку», організована Федерацією «зелених» Європи і Азії, в якій взяли участь представники 18 країн. Результатом конференції стало рішення щодо проведення щорічних зустрічей «зелених» у рамках КIEF (Kyiv International Environmental Forum). Думки автора статті з приводу проблематики, обговорюваної на конференції, а саме: український погляд на сталий розвиток.

Список літератури за темою

Воронцов, Николай Николаевич. Эволюция органического мира [Текст]: Факультативный курс [Текст] / Воронцов, Николай Николаевич , Сухорукова, Людмила Николаевна ; Худож. А.В.Ермаков. - М. : Просвещение, 1991. - 224 с.

Клімов О.В., Філатова О.В., Надточій Г.С. та ін. Екологічна мережа [Текст] - Харків: Оперативна поліграфія, 2008.– 168 с.

Костюшин В.А. та ін.Стратегія розвитку моніторингу біологічного різноманіття в Україні. [Текст] / В.А. Костюшин, С.І.Губар, В.Г.Домашлінець - Київ, 2009. – 68 с.

Пехов, Александр Петрович. Биология с основами экологии [Текст] / Пехов, Александр Петрович. - СПб.: Лань, 2000. - 672 с.

Смарагдова мережа в Україні [Текст] / Колектив авторів під ред. Проценка Л.Д. – Київ: Хімджест, 2011. – 192 с.

Рідлі, Метт. Еволюція всоьго. Як виникають нові ідеї [Текст]: науково-популярне видання / Рідлі, Метт ; Пер. з англ. М.Солдаткіної. - К. : КМ-БУКС, 2019. - 336 с.

У цій книзі, що охоплює широкий спектр питань, автор блискуче обґрунтовує дію еволюції…

Додаток

Звіт ООН з біорізноманіття: Вимирання загрожує мільйону видів

Стан природи є найгіршим в історії людства - вимирання загрожує мільйону видів, йдеться в звіті ООН з біорізноманіття.

Індонезійським орангутанам загрожує вимирання через вирубку лісів

Стан природи зараз є найгіршим за всю історію людства. Вимирання загрожує близько мільйону видів рослин та тварин, йдеться в першому звіті ООН з біорізноманіття, який був оприлюднений в понеділок, 6 травня. За оцінками, на Землі існують до восьми мільйонів видів.

Як стверджується у звіті, види вимирають в десятки або навіть сотні разів швидше, ніж у минулому, і причиною такого прискорення є діяльність людей. Понад півмільйона наземних видів "мають недостатнє природне середовище для тривалого виживання". Якщо їхнє середовище не буде відновлене, то ці види ймовірно вимруть упродовж десятків років. Ситуація в океанах не є кращою.

У звіті перелічені п'ять способів, у які людство впливає на біорізноманіття. По-перше, перетворюючи ліси та луки на сільськогосподарські угіддя та населені пункти. По-друге, надмірно виловлюючи рибу в океані. По-третє, спричиняючи спалюванням викопного палива кліматичні зміни. По-четверте, забруднюючи землю та воду. По-п'яте, дозволяючи інвазивним видам рослин та тварин витісняти аборигенні.

Науковці з усього світу зібралися в Парижі, щоб представити звіт ООН з біорізноманіття, який має близько 1800 сторінок. Висновки звіту мають бути схвалені представниками 109 країн, повідомляє агентство AP.

Нагадаємо, що вчені зафіксували зменшення на три чверті кількості летючих комах по всій Німеччині. Про це стало відомо в жовтні 2018 року зі статті, опублікованої в науковому журналі Plos One. З 1989 року в 63 районах Німеччини вчені за допомогою спеціальних пасток зібрали понад 1,5 тисячі проб комах, вимірюючи при цьому їхню біомасу. За 27 років вона скоротилася в середньому на 76 відсотків.

https://www.dw.com/uk/

ЗВІТ ООН З БІОРІЗНОМАНІТТЯ: ПРИРОДА – У НАЙГІРШОМУ СТАНІ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА

Стан природи зараз є найгіршим за всю історію людства. Вимирання загрожує близько мільйону видів рослин та тварин, йдеться в першому звіті ООН з біорізноманіття, який був оприлюднений в понеділок, 6 травня. За оцінками, на Землі існують до восьми мільйонів видів

Як стверджується у звіті, види вимирають в десятки або навіть сотні разів швидше, ніж у минулому, і причиною такого прискорення є діяльність людей. Понад півмільйона наземних видів "мають недостатнє природне середовище для тривалого виживання". Якщо їхнє середовище не буде відновлене, то ці види ймовірно вимруть упродовж десятків років. Ситуація в океанах не є кращою.

У звіті перелічені п'ять способів, у які людство впливає на біорізноманіття. По-перше, перетворюючи ліси та луки на сільськогосподарські угіддя та населені пункти. По-друге, надмірно виловлюючи рибу в океані. По-третє, спричиняючи спалюванням викопного палива кліматичні зміни. По-четверте, забруднюючи землю та воду. По-п'яте, дозволяючи інвазивним видам рослин та тварин витісняти аборигенні.

Науковці з усього світу зібралися в Парижі, щоб представити звіт ООН з біорізноманіття, який має близько 1800 сторінок. Висновки звіту мають бути схвалені представниками 109 країн, повідомляє агентство AP.

https://www.volynnews.com/news/all/zvit-oon-z-bioriznomanittia-vymyrannia-zahrozhuye-milyonu-vydiv/

Природа гине з безпрецедентною швидкістю - ООН

Міжурядова науково-політична платформа з біорізноманіття та екосистем, заснована під егідою ООН, опублікувала доповідь, у якій йдеться про безпрецедентний занепад природи внаслідок людської діяльності та змін клімату.

Про це розповів на брифінгу речник генсека ООН Стефан Дюжаррік, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Близько одного мільйона видів під загрозою зникнення, і природа занепадає з безпрецедентною швидкістю. Амфібії, корали та морські ссавці серед видів, які опинилися у найбільшій небезпеці” - зазначив він.

Нинішня доповідь стала першим таким документом з 2005 року, і нині являє собою найповнішу оцінку стану біорізноманіття в історії досліджень.

Речник генсека ООН додав, що документ виділяє п’ять основних чинників негативних природних змін. Найгірше на довкіллі позначаються зміни у наземному та морському природокористуванні, далі йде пряма експлуатація організмів, зміни клімату, забруднення повітря та інвазійні чужорідні види.

“Погіршення ситуації матиме тяжкі наслідки для людей у всьому світі. Нинішні світові зусилля з протидії цим загрозам недостатні. Необхідні трансформативні зміни для захисту та відновлення природи”, - указав Дюжаррік.

Презентуючи доповідь у Парижі, генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азулай зазначила, що її висновки є “попередженням для світу”.

“Після публікації цієї доповіді більше ніхто не матиме права сказати “ми не знали”... Ми просто не можемо далі продовжувати руйнувати різноманіття життя. Це наша відповідальність перед майбутніми поколіннями“, - зазначила Азулай.

Робота над доповіддю тривала три роки та коштувала близько $2,4 млрд. В її основу лягли 15 тисяч джерел, причому вперше було враховано знання корінних народів, їхні проблеми та пріоритети.

У доповіді розглядаються всі наземні екосистеми (окрім Антарктики), океани та внутрішні водні ресурси - точніше, зміни, яких вони зазнали за останні 50 років, вплив цих змін на економіку, рівень життя, продовольчу безпеку, а також вплив торгівлі та інших глобальних процесів на біорізноманіття.

Доповідь року зазначає, що 75% сухопутного довкілля і 66% морського середовища “серйозно змінені” людською діяльністю. Щороку у світі видобувається близько 60 мільярдів тонн відновлюваних та невідновлюваних природних ресурсів - це вдвічі більше, ніж у 1980 році.

Загалом під загрозою зникнення перебуває до 1 мільйона біологічних видів, багато з них - уже протягом наступних десяти років. Нині на Землі близько 8 млн видів, з них 5,5 млн - комахи. Вимирання також загрожує 40% видів амфібій, 33% коралів, більш ніж третині всіх морських ссавців.

На цьому тлі середнє підвищення рівня океанів за останні два десятиріччя становить більше 3 мм за рік. Викиди, які спричиняють парниковий ефект виросли на 100% з 1980 року, спричинивши підвищення глобальної температури щонайменше на 0,7°C, констатується в доповіді.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2694905-priroda-gine-z-bezprecedentnou-svidkistu-oon.html

Збереження біорізноманіття в Україні

Освітлюючи тему збереження біорізноманіття в Україні, варто згадати знаного ученого-еколога, доктора біологічних наук Ярослава Івановича Мовчана (11.08.1957 - 18.09.2017), який доклав чимало зусиль для того, щоб Україна отримала ефективні важелі в здійсненні екологічної політики відповідно до міжнародних стандартів, зробив неоціненний внесок у формування національної стратегії збереження біорізноманіття та охорони природи за активної участі громадськості

Політика збереження біологічного різноманіття в незалежній Україні пов’язана з підписанням (червень 1992 р.) і ратифікацією 1995 року Україною Конвенції про біологічне різноманіття, яка вступила в дію в травні 1995 р. Проте впровадження завдань Конвенції вимагало чималих ресурсів і фахівців, здатних мислити й діяти відповідно до нових завдань. Одним із рушіїв впровадження засад сучасної політики збереження біорізноманіття в Україні був Ярослав Мовчан. Це виявлялося в повсякденній праці на посаді заступника міністра охорони навколишнього середовища України, з 1995 року - Міністерства охорони природи та ядерної безпеки України (1993-1998), консультанта з екологічних та земельних питань Секретаріату ВР України (1999-2000), завідувача лабораторії Інституту досліджень навколишнього середовища та природних ресурсів РНБО (1999-2000), начальника департаменту Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, а після зміни назви міністерства - директора департаменту Міністерства екології та природних ресурсів України (2000-2006); під час розроблення та впровадження законодавчих актів, спрямованих на охорону природи, збереження біорізноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та екологічної мережі тощо. Ярослав Мовчан брав активну участь від імені України в Конференціях сторін Конвенції, користуючись беззаперечним авторитетом серед зарубіжних колег, розробляв правові, інституційні та економічні механізми реалізації її завдань в Україні.

***

Унаслідок господарювання, особливо в останнє століття, відбулися значні зміни в ландшафтах та середовищах існування. Різко зменшилася площа, зайнята природними угрупованнями - до 29%, в тому числі лісами - до 14,3% території країни, було практично знищено степ як природний біом, значних змін зазнали гідрологічні умови території у зв'язку з будівництвом рівнинних гідроелектростанцій та створенням водосховищ, осушенням боліт Полісся та обводненням степу. Спостерігається антропогенне забруднення значних територій, у тому числі важкими металами, радіонуклідами, стійкими органічними сполуками, відмічено прояви девастації та синантропізації екосистем, що загрожує втратою гено-, цено- та екофонду та формує соціально-екологічний дискомфорт населення.

У той же час Україна має багату біоту, яка нараховує понад 25 тисяч видів рослин (5100 судинних рослин, більше 15 тисяч грибів і слизовиків, більш ніж 1 тисяча лишайників, майже 800 мохоподібних і близько 4 тисяч водоростей) і 45 тисяч видів тварин (понад 35 тисяч комах, майже 3,5 тисяч інших членистоногих, 1800 найпростіших, 1600 круглих червів, 1280 плоских червів та 440 кільчастих червів серед більш ніж 44 тисяч безхребетних, близько 200 риб і круглоротих, 17 земноводних, 21 плазунів, близько 400 птахів і 108 ссавців із хребетних) та характеризується певним ендемізмом та реліктовістю.

Стан відображення в програмних документах України та статус реалізації положень

КОНВЕНЦІЇ ООН ПРО ОХОРОНУ БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

(Фрагменти)

У цьому звіті здійснено огляд Конвенції ООН про охорону біологічного різноманіття (КБР) та проаналізовано її впровадження в Україні, подано інформацію про перешкоди успішній реалізації конвенції, рекомендації щодо вирішення окреслених проблем. Окремо піднімається питання політики України у сфері охорони біорізноманіття в цілому, зокрема тенденції змін національного законодавства та наслідки нових міжнародних зобов’язань України, у тому числі в рамках Угоди про Асоціацію України з ЄС.

ОГЛЯД КОНВЕНЦІЇ ООН ПРО ОХОРОНУ БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

Номінально, охорона біорізноманіття є в Україні одним із найбільш розвинених напрямків діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища. Наявна законодавча база, наповнення Червоної книги України та регіональних охоронних списків, розбудова мережі ПЗФ, формування інших природоохоронних мереж – лише частково відповідають реальній потребі впровадження ефективної екологічної політики щодо біорізноманіття. На жаль, в Україні природоохоронна справа впродовж усього періоду незалежності продовжувала розвиватись за принципами, що були сформовані ще за часів СРСР. Тому запровадженню сучасних норм має передувати суттєва зміна законодавства. Зокрема, це стосується оселищної концепції, впровадження системних підходів активного збереження природного середовища в умовах його істотної антропогенної трансформованості тощо. Конвенція про біологічне різноманіття має три цілі: збереження біологічного різноманіття; стале використання його компонентів та справедливий і рівноправний розподіл вигод від використання генетичних ресурсів. У першому Стратегічному плані Конвенції, прийнятому в 2002 році, Сторони взяли на себе зобов’язання «більш ефективно та послідовно виконувати три цілі Конвенції, для досягнення до 2010 року значного зниження нинішніх темпів втрати біорізноманіття на глобальному, регіональному та національному рівнях як внеску до боротьби з бідністю і на благо всього живого на Землі». Третє видання Глобальної перспективи з біорізноманіття (ГПБ-3), на основі національних звітів, показників і наукових досліджень, оцінює прогрес у досягненні наміченої на 2010 рік цілі, а також забезпечує сценарії для майбутнього стану біорізноманіття. На 6-й конференції сторін Конвенції з біологічного різноманіття (Гаага, 2002) та Світовому саміті зі збалансованого розвитку (Йоганнесбург, 2002) було прийнято рішення досягти до 2010 року значного зменшення темпів втрат біологічного різноманіття на глобальному рівні.

Цілі щодо біорізноманіття до 2010 р. надихнули уряди країн на дії на багатьох рівнях. Однак, її масштаб не був достатнім для усунення навантаження на біорізноманіття. Крім того, був недостатній рівень наскрізної інтеграції питань біорізноманіття в інші сфери політики, стратегії, програми і дії, і тому основні чинники втрати біорізноманіття не були значною мірою усунені. Це сприяло усвідомленню взаємозв’язку між біорізноманіттям, екосистемними послугами і добробутом людини, проте цінність біорізноманіття досі не була відображена в більш широкій політиці і стимулюючих структурах. Цілі щодо біорізноманіття до 2010 р. не були досягнуті, принаймні, на глобальному рівні. Різноманіття генів, видів та екосистем продовжує зменшуватися, тому що тиск на біорізноманіття залишається постійним або збільшується, в основному, через людський фактор. Зростання населення Землі і, відповідно, збільшення частки населення, що живе за межею бідності, не дозволяє йому активно долучатися до охорони біорізноманіття, адже питанням номер один лишається життєзабезпечення. Саме ж життєзабезпечення нерідко реалізується за рахунок природних ресурсів. Наукові кола прогнозують подальшу втрату середовищ існування і високі темпи вимирання видів в цьому столітті, якщо нинішні тенденції збережуться, що поєднано з негативними наслідками для суспільства. Якщо не буде вжито термінових заходів для нейтралізації тенденцій, що існують, може бути швидко втрачено широкий спектр послуг, що забезпечуються екосистемами, які спираються на біологічне різноманіття. Хоча, найсуворіші наслідки відчують найбільш нужденні, що підриває зусилля з досягнення Цілей розвитку тисячоліття. З іншого боку, аналіз сценаріїв демонструє широкий набір можливостей для подолання кризи. Рішучі дії щодо оцінки і захисту біорізноманіття забезпечать численні вигоди, у тому числі за рахунок поліпшення здоров’я, підвищення продовольчої безпеки і подолання бідності. Це також допоможе сповільнити зміну клімату, за рахунок збільшення потенціалу екосистем зберігати і поглинати більше вуглецю, і це допоможе людям

Захист біорізноманіття, таким чином, є розумною і економічно вигідною інвестицією у зниження ризиків для світової спільноти. Досягнення такого позитивного результату вимагає дії у декількох напрямах, які відображені в цілях Стратегічного плану з біорізноманіття на 2011-2020 роки. Концепція цього Стратегічного плану – це світ, який «живе в гармонії з природою», в якому «до 2050 року біорізноманіття оцінено належним чином, зберігається, відновлюється і грамотно використовується, підтримуючи екосистемні послуги та здоровий стан планети, і забезпечуючи вигоди для всіх людей». З моменту набрання чинності цей Стратегічний план став основним документом в рамках КБР, який людство повинно виконати до 2020 року.

Місія Стратегічного плану полягає у «вжитті ефективних і термінових заходів для зупинки втрати біорізноманіття, з тим, щоб до 2020  року екосистеми були стійкими і постійно забезпечували основні послуги, тим самим забезпечуючи різноманітність життя на планеті, вклад до добробуту людини і викорінення бідності. Для забезпечення цього, потрібно скоротити навантаження на біорізноманіття, відновлювати екосистеми, використовувати у сталий спосіб біологічні ресурси і спільно розподіляти на справедливій та рівній основі вигоди від використання генетичних ресурсів; надавати адекватні фінансові ресурси, зміцнювати потенціал, враховувати питання біорізноманіття та його цінність, ефективно впроваджувати відповідні політики та приймати рішення на основі надійних наукових даних і обережного підходу».

 Стратегічний план включає в себе 20 головних цільових задач на 2015 рік або 2020 рік («Цільові задачі Айті щодо біорізноманіття»), віднесених до п’яти стратегічних цілей. Цілі і задачі передбачають: (і) прагнення щодо досягнення на глобальному рівні, і (іі) гнучку основу для встановлення національних або регіональних цільових задач

«Природоохоронні території в Центральній та Східній Європі забезпечують незамінний широкий спектр екосистемних послуг для населення цих регіонів. Наразі існує два основних тренди динаміки природно-заповідних територій: 1) збільшення мережі природоохоронних територій; та водночас 2) погіршення їхньої якості. Міжнародні угоди стимулюють розширення та покращення управління природно-заповідними територіями та об’єктами, проте, фактично, відбувається лише нарощування площі таких територій без відчутного покращення їх менеджменту та охорони. Основними проблемами в даній галузі є: 1) незаконне використання природних ресурсів природоохоронних територій; 2) недотриманння охоронних режимів. Система землекористування при веденні сільського господарства в Центральній та Східній Європі після розпаду СРСР була порушена та досі зазнає регресуючих змін у зв’язку зі збільшенням ступеня інтеграції у світову економіку та продовженням тривалого пост-радянського переходу до ринкової системи відносин. Основні тренди в сільському господарстві є такими: 1) інтенсифікація сільськогосподарської діяльності та деградація сільськогосподарських земель; 2) зростання площ покинутих сільськогосподарських земель після їх виснаження. Збереження біорізноманіття лісів та екосистемні послуги лісу залежать наразі від моделі управління лісовими ресурсами. Актуальним трендом є інтенсифікація лісової галузі. Основні проблеми: 1) лісові пожежі; 2) сертифікація лісів у напрямку ринково-орієнтованого підходу. Традиційне землекористування є вирішальним для підтримання біолого-культурних цінностей, знань та практик корінного населення та місцевих громад. Тим не менш, такий тип користування земельними площами знаходиться під загрозою з низки причин: 1) інтенсивне використання запасів прісної води; 2) сильна політико-економічна зацікавленість у надмірній експлуатації природних ресурсів; 3) глобалізація; 4) деградація земель внаслідок неконтрольованих політичних та економічних процесів,військових дій 4 Під час роботи семінару були підготовлені схеми взаємозв’язків факторів, що впливають на появу, підтримання та можливе вирішення кожної з вказаних проблем.

Міжнародні процеси були передумовою появи більшості національних нормативних актів у сфері біорізноманіття. Зокрема, національні звіти щодо КБР зазначають, що розробка та затвердження більшості законів і підзаконних актів з питань біорізноманіття є безпопередньою частиною імплементації КБР в Україні. Серед міжнародних договорів, які стосуються охорони біорізноманіття та стороною яких є Україна, слід згадати такі: 1. Конвенція про біологічне різноманіття (The Convention on Biological Diversity, CBD); 2. Конвенція про охорону мігруючих видів диких тварин, або Боннська конвенція (Convention on Migratory Species, CMS); також в рамках конвенції укладена низка додаткових угод: a. Угода про збереження кажанів у Європі (EUROBATS); b. Угода про збереження мігруючих афро-євразійських водно-болотних птахів (AEWA); c. Угода про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря і прилеглої акваторії Атлантичного океану (ACCOBAMS). 3. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовища існування водоплавних птахів, або Рамсарська конвенція (The Convention on Wetlands of International Importance especially as Waterfowl Habitat, Ramsar Convention); 4. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, або Вашингтонська конвенція (The Convention on International Trade in Endangered Species in Wild Fauna and Flora, CITES); 5. Конвенція про охорону дикої фауни та флори і природних середовищ існування в Європі, або Бернська конвенція (The Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats, Bern Convention); 6. Європейська ландшафтна конвенція, або Флорентійська конвенція (The European Landscape Convention); 7. Конвенція про захист Чорного моря від забруднення, або Бухарестська конвенція (The Convention on the Protection of the Black Sea Against Pollution); 8. Конвенція щодо співробітництва по охороні та сталому використанню річки Дунай (The Danube River Protection Convention); 9. Рамкова конвеція про охорону та сталий розвиток Карпат, або Карпатська конвенція (The Framework Convention on the Protection and Sustainable Development of the Carpathians, Carpathian Convention). Крім цього існує Всеєвропейська стратегія збереження біологічного і ландшафтного різноманіття (The Pan-European Biological and Landscape Diversity Strategy, PEBLDS), яка є механізмом реалізації в Європі Конвенції про біологічне різноманіття

Стратегія державної екологічної політики проголошує «зменшення до 2020  року на 5–10% площ орних земель шляхом консервації. Концепція збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року також проголошує зменшення площі орних земель до 37-41% території країни; створення нових та розширення площі існуючих територій та об’єктів ПЗФ в межах сільськогосподарських угідь. Утім, поки стратегія залишається лише на рівні задекларованих намірів. 2.1.5. Види-інтродуценти та їх інвазії В останні роки однією із найскладніших проблем в сфері збереження природного біотичного різноманіття стали інвазії видів-інтродуцентів, що призводить спочатку до біологічного засмічення аборигенних екосистем, а потім часто до витіснення місцевої флори, тотальної трансформації місцевої екосистеми та незворотних змін природного біорізноманіття аборигенних екосистем та їх генофонду. Чужорідні види, захоплюючи нові території, спричиняють не тільки збіднення біорізноманіття, а й економічну шкоду. Вартість контролю чужорідних видів та відшкодування завданої ними шкоди в межах ЄС щорічно оцінюється в 12 млрд євро13. Протягом тривалого часу види-інтродуценти штучно акліматизовуються та розповсюджуються в природному середовищі, особливо в лісовому господарстві. Вони не мають місцевих природних шкідників та хвороб, які б стримували їх розмноження. Цей фактор полегшує створення лісонасаджень лісовими господарствами, проте, відсутність будь-яких природних механізмів регуляції їх чисельності призводить до важких, а в окремих регіонах просто до катастрофічних екологічних наслідків, а саме до витіснення та масштабних втрат біологічного різноманіття аборигенної флори та фауни. Ключова причина розповсюдження інтродуцентів, в першу чергу, пов’язана з діяльністю людини.

Про важливість охорони і збереження біорізноманіття в контексті чужорідних видів зазначається в: а) Конвенції про охорону біологічного різноманіття: Відповідно до п. h ст. 8 Конвенції, кожна Договірна Сторона «запобігає впровадженню чужорідних видів, які загрожують екосистемам, місцям мешкання або видам, контролює або знищує такі чужорідні види»; б) Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі: Відповідно до пп. b п. 1 ст. 11 Гл. V Конвенції, Договірні Сторони, здійснюючи положення цієї Конвенції, зобов’язуються «суворо контролювати введення нелокальних видів»; в) в цілях Айті . Відповідно до цілі 9 (target 9) резолюції Міжнародної конференції з біорізноманіття, що відбулася в Нагої (префектура Aichi, Японія) у 2010  році, до 2020  року «всі чужорідні види та шляхи їх проникнення повинні бути ідентифіковані, найбільш загрозливі з них за пріоритетністю повинні жорстко контролюватися». Окрім цього, така норма прописана і в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС. Відповідно до ст. 361 Глави 6 Розділу V «Угоди про асоціацію Україна-ЄС» співробітництво має на меті захист навколишнього середовища, в тому числі у сфері збереження і захисту біологічного різноманіття. Тим не менш, не зважаючи на критичну необхідність законодавчого регулювання поводження з інтродуцентами в Україні, цей напрямок поки що залишається без результату.

Попри наявність законодавчої бази, на практиці далеко не завжди відбувається втілення задач, поставлених в рамках процесу КБР. Передусім, причиною цього є відсутність комплексного інтегрованого підходу до охорони біорізноманіття. Здебільшого, представники органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування не є активними у сфері охорони біорізноманіття, і притримуються позиції, що діяльність в сфері охорони біорізноманіття – це виняткова функція Мінприроди України. Разом з тим, уявити охорону біорізноманіття, наприклад, у відриві від лісового господарства, від земельних ресурсів, від планування території адміністративних одиниць і багатьох інших галузей  – неможливо.

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН З БІОРІЗНОМАНІТТЯ НА 2011-2020 РОКИ ТА ЦІЛЬОВІ ЗАДАЧІ АЙТІ ЩОДО БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Десята нарада Конференції Сторін Конвенції про біологічне різноманіття у м. Нагоя (Японія) 18-29 жовтня 2010  року, визнавши що поставлені раніше цілі зупинення втрат біорізноманіття не досягнуті, ухвалила Стратегічний план у сфері збереження та сталого використання біорізноманіття на 2011-2020 роки. Мета Стратегічного плану з біорізноманіття на 2011-2020 роки полягає у сприянні ефективному здійсненню Конвенції на основі стратегічного підходу, що включає спільне бачення, місію, та стратегічні цілі і задачі (Цільові задачі Айті щодо біорізноманіття), які будуть надихати всі Сторони та зацікавлені організації до всеосяжних дій. Стратегічний план буде також забезпечувати гнучку основу для запровадження національних і регіональних цільових задач і для підвищення узгодженості в реалізації положень Конвенції та рішень Конференції Сторін, включаючи програми роботи та Глобальну стратегію збереження рослин, а також Нагойський протокол про доступ до генетичних ресурсів та справедливий і рівноправний розподіл вигод від їхнього використання. Він також буде служити основою для розвитку засобів комунікації, здатних привернути увагу та залучити зацікавлені сторони, тим самим сприяючи включенню питання біорізноманіття в більш широкі національні і глобальні програми. Окремий стратегічний план був прийнятий для Протоколу з біобезпеки, який буде доповнювати згаданий Стратегічний план. Стратегічний план розрахований на 10 років і включає в себе 20 головних цільових задач на 2020 рік («Цільові задачі Айті щодо біорізноманіття»), віднесених до п’яти стратегічних цілей.

З моменту набрання чинності цей Стратегічний план став основним документом в рамках КБР, який людство повинно виконати до 2020 року

https://www.undp.org/content/dam/ukraine/docs/EE/Rio/UNDP_RepVasilyk_Web_1.pdf

Інтернет-ресурси:

http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua - сайт газети «День»

http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»

https://ukurier.gov.ua - сайт газети «Урядовий кур`єр»

https://magazine.nv.ua - сайт журнала «Новое время страны»

https://tyzhden.ua - часопис «Український тиждень»

Закон України "Про екологічну мережу України" від 24 червня 2004 року № 1864-IV

https://www.bbc.com/ukrainian/features-48174673 Мільйон видів тварин та рослин на межі вимирання через людей. Шокуючий звіт ООН, Метт Макграт Кореспондент з питань довкілля, Париж

https://www.un.org/sustainabledevelopment/blog/2019/05/nature-decline-unprecedented-report/UN Report: Nature’s Dangerous Decline ‘Unprecedented’; Species Extinction Rates ‘Accelerating’

WWF Всесвітній фонд дикої природи

https://wwf.ua/materials/special/ukraine_2020/

Україна 2020. Огляд стану довкілля.та ризиків для людей і бізнесу

http://dc.smnh.org/  Інтернет-ресурс Центр даних «Біорізноманіття України»,

https://tsn.ua/kyiv/u-kiyevi-goriv-golosiyivskiy-park-do-lyudey-viyshov-obgoriliy-bober-yakiy-pomer-na-ochah-ryatuvalnikiv-1529835.html У Києві горів Голосіївський парк

http://www.uenj.cv.ua/Ecology_Noo_2011_22_3-4/Sitnik.pdf  Ситник К. Екологія та ноосферологія

http://ecoj.dea.kiev.ua/archives/2012/1/5.pdf Ситник К. Біотичне різноманіття

https://wwf.ua/materials/special/ukraine_2020/ WWF Україна визначає як пріоритетні такі природоохоронні проблеми, які значно впливають або невдовзі можуть негативно вплинути на благополуччя українців та економіку країни в цілому

https://www.radiosvoboda.org/a/vcheni-vydy-vymyrannia/29924055.html Вчені: мільйону біологічних видів загрожує вимирання. Людству теж?

Бібліограф-укладач: Фоміна Н.І.

Відповідальна за випуск: Мілашенко Т.І.

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ