Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.
Останнє оновлення: 13.08.2020 р.

День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу 1944. Трагічна історія депортації

Тематичний бібліографічний покажчик до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Покажчик складається з розділів:

Історія геноциду кримськотатарського народу
2014. Анексія Криму. Продовження геноциду
WEB-ліографія
Онлай-музей депортації кримських татар
Олег Сенцов. Бранець Кремля з Криму
Ретроспективна бібліографія статей (2002-2016 р.р.)
Фільмографія
Інформаційні ресурси зі сторінки сайту Меджлісу
Інтернет-ресурси

 

Бібліографія, присвячена долі кримськотатарського народу, що став жертвою геноциду та депортації, здійснюваного Російською імперією впродовж двох з половиною століть

https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/472/2014 Указ Президента України «Про День боротьби за права кримськотатарського народу»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-19 Постанова Верховної Ради України № 792 від 12.11.2015 р. «Про визнання геноциду кримськотатарського народу»

18 травня в Україні вшановують пам'ять жертв геноциду
кримськотатарського народу

Пам’ять про злочинні акції, сплановані керівною верхівкою колишнього Союзу РСР та здійснені радянськими каральними органами у 1944 році, які привели до масових людських жертв та завдали непоправної шкоди кримськотатарському народу, розвитку його культури, трагічними чином вплинули на його історичний шлях.

Вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу є важливим ще й тому, що на тимчасово окупованій Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим масового поширення набули прояви релігійної та національної нетерпимості до громадян України, в тому числі організація етнічно і політично вмотивованих переслідувань кримських татар, їхніх інституцій, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу. Все це свідчить про свідому політику етноциду з боку окупаційної влади Російської Федерації, – нагадують у Міністерстві культури та інформаційної політики.

Через загрозу зараження коронавірусною інфекцією COVID-19 та встановлений карантин, що діє з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України, заходи, які традиційно відбуваються 18 травня, зі вшанування трагедії кримськотатарського народу на державному рівні будуть обмежені. Більшість із них відбудуться онлайн. Зокрема, великий акцент зроблять на документальних та художніх фільмах, присвячених цій трагічний події. https://vechirniy.kyiv.ua/news/v-ukraini-vshanovuyut-den-pam-yati-zhertv-henotsydu-kryms-kotatars-koho-narodu

Історія геноциду кримськотатарського народу

11 травня 1944 року Сталін підписав таємну Постанову Державного Комітету Оборони №5859сс про організацію депортації кримських татар. В Постанові «Про кримських татар» наводилися попередні претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм – які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

«В офіційному документі за підписом Сталіна немає жодної цифри, що могла би дати уявлення про реальний масштаб кримськотатарського колабораціонізму, натомість за загальними фразами маскується накладання на цілий народ колективної провини за вчинки його окремих представників. Колективне покарання у будь-якій формі є злочином проти людяності само по собі, а у випадку з депортацією кримських народів - злочином у квадраті.» Сергій Громенко

Депортацію здійснили миттєво і жорстоко. Загальна чисельність депортованих з Криму становила 200 тисяч осіб, з них 183 тисячі - кримських татар, а також - болгари, вірмени, греки та «іноземні піддані».

18 травня 1944 року на світанку, бійці НКВС нахабно вдиралися у домівки кримських татар, обходили усі двори і в ультимативній формі наказували збиратися у найкоротший час. Із собою дозволяли брати тільки найнеобхідніше. Сім’ї з дітьми, інвалідів, немічних, хворих, старих – всіх без винятку, вантажили на відкриті вантажівки. Транспорт-конвой з депортованими доправляли до залізничних станцій. І вже після обід, 20 травня. кримських татар на півострові не залишилося!

Ешелони товарних вагонів, набиті під зав’язку людьми, рушили на холодну північ. Для багатьох цей путь, на жаль, став останнім.

Спецпоселення півночі, за колючим дротом, оточені воєнізованою охороною з блокпостами - страшна домівка для тих, хто вижив у дорозі і дістався пунктів призначення.

Більше 46 відсотків депортованих кримських татар померли в перші роки від зміни клімату, хвороб, голоду і виснаження.

1948 рік - Москва визнала кримських татар довічними переселенцями.

20 років ув’язнення отримували одчайдухи, що без дозволу НКВС порушував межі свого спецпоселення - виходили за колючку, щоб провідати родичів. І це – не поодинокі випадки.

Протягом 1950-х і 1960-х років татари виборювали право повернутися на історичну батьківщину.

Покроково кримським татарам вдалося домогтися розширення своїх прав.

Існувала неформальна сувора заборона на їхнє повернення до Криму.

Обмеження діяло до 1989 року. Після листопаду 1989 року, всього за пару років, на півострів повернулася половина всіх кримських татар – близько 250 тисяч.

Анексія Криму Росією в березні 2014 року, стала новим випробуванням для кримськотатарського народу та новим витком російського геноциду

Під тиском переслідувань, найбільш активні, покинули півострів. Але чимало залишилися виборювати свої права. Іншим російська влада сама заборонила в'їзд на півострів, в тому числі народним лідерам Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову.

Сьогоднішній кремлівський режим та його окупаційна адміністрація в Криму так само вдалися до зухвалого терору проти кримськотатарського народу. Окупанти заборонили Меджліс. Переслідування та фізичне знищення кримських татар набули системного характеру. 

Указом Президента України № 472 від 16.05.2014 року було започатковано щорічне відзначення 18 травня, у річницю депортації кримськотатрського народу з Криму 1944 року, Дня боротьби за права кримськотатрського народу – Дня пам’яті в Україні. 

Постановою Верховної Ради України № 792 від 12.11.2015р. «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» парламент України визнав депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу. Парламент України постановою визнав цей злочин і оголосив 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського

Бібліографія статей
(подано за алфавітом авторів та назв)

Бекірова, Гульнара. Пів століття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941-1991 роки) [Текст] = https://m.krytyka.com/ua/products/books/piv-stolittya-oporu-krymski-tatary-vid-vyhnannya-do-povernennya-1941-1991-roky-narys: нарис політичної історії / Гульнара Бекірова ; передм. Мустафи Джемілєва ; післям. Рефата Чубарова. – Київ : Критика, 2017. – 487 с.

Громенко, Сергій. Вітчим народів. Навіщо Сталін виселив давні етноси Криму [Текст] = https://dt.ua/history/vitchim-narodiv-navischo-stalin-viseliv-davni-etnosi-krimu-_.html/ Сергій Громенко // Чумацький шлях. – 2018. – № 2. – С. 9-12 : фото. У статті проаналізовано причини депортації кримських татар у 1944 р.

Дерейко И. Кто кого предал [Текст]: официально причиной для выселения татар из Крыма называлась измена советской родине. Хотя точнее было бы сказать "измена советской родины" / И. Дерейко // Корреспондент. - 2005. - №36. - С. 78-81

Ільченко О. Депортація: 59 років по тому [Текст] / О. Ільченко // 2000. - 2003. - 23-29 мая (№ 20-21). - С. 6. День памяти жертв депортации крымско-татарского народа. В нынешнем году отмечали ее 59-ю годовщину

Котигоренко, В. Політико-правові аспекти соціальної адаптації кримськотатарських репатріантів [Текст] / Віктор Котигоренко // Історичний журнал. – 2006. – № 2, 3.

Кулик О. "Подарунок" від тирана [Текст]: 18 травня 63-тя роковина депортації з Криму представників кількох народів / О. Кулик // Урядовий кур'єр. - 2007. - 17 трав. (№85). - С. 17. 18 травня 1944 року сталася одна з найбільших трагедій радянського народу: тоталітарний режим виселив з Криму болгар, греків, вірмен, кримських татар. Німці були виселені раніше, у 1941-му, коли розпочалася війна...

Кулик, Наталія. Український Крим: розвінчування міфів [Текст] / Кулик, Наталія // Освіта України. - 2016. - 21 лист. (№ 46). - С. 14-15. Книга відомого українського історика Володимира Сергійчука "Український Крим" документально доводить, що, попри всі імперські намагання, Крим російським не був ніколи

Кульчицький, С. Боротьба кримських татар за повернення на Батьківщину (1956-1989 рр.) [Текст] / Станіслав Кульчицький // Український історичний журнал : науковий журнал. – 2018. – № 2. – С. 75-109.

Музиченко Я. Трагедія, яку не хочуть бачити [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/917/163/33392/: дослідниця кримськотатарського національного руху Гульнара Бекірова вважає: Україна і світ мусять визнати депортацію кримських татар геноцидом / Я. Музиченко // Україна молода. - 2007.- 18 трав. (№87). - С. 18

Пам'ять народу не має строку давності [Текст]: минуло 65 років з дня  насильницького переселення кримських татар з території Криму - саме у травні 1944 року Йосип Сталін підписав відповідну постанову. Корінне населення півострова звинуватили в масовому дезертирстві та співпраці з фашистами / Інф. "УК" // Урядовий кур'єр. - 2009. - 19 трав.(№86). - С. 1, 2. Розпочавши депортацію вранці 18 травня 1944 року, її завершили до вечора 20 травня. За різними даними, виселення зазнали від 180 до 190 тисяч кримських татар. Масове повернення депортованих розпочалося наприкінці 1980-х - початку 1990-х років минулого століття. Важливу роль в юридичному оформленні цього процесу зіграла Декларація Верховної Ради СРСР 1989 року "Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали насильницького переселення, і забезпечення їхніх прав"

Собкович, О. Вкрадений Крим. Історія депортації [Текст] / Ольга Собкович // Образотворче мистецтво. – 2019. – № 3. – С. 74-77. Про мистецький проект «Вкрадений Крим. Історія депортації», присвячений 75-ій річниці пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

***

Панчук М. Етнополітична історія Криму [Текст]: до питання історіографії (ХХ-ХХІ ст.) / М. Панчук // Історичний журнал. – 2005. – № 3. – С. 41-57.

Порушення міжнародного гуманітарного права /  Журнал Крим Інформ. - 2019. - № 1. - С. 8. Розглянута політика переселення на територію Криму населення Російської Федерації, яка спрямована на витіснення нелояльних осіб з території півострова через депортації, заборони на в’їзд і створення умов, ”неможливих для проживання” на території Криму. Про це йдеться у дослідженні ”Порушення міжнародного гуманітарного права та права кримських татар на самовизначення в окупованому Криму” від громадської організації КримSOS.

Руденко, Михайло. Кримські татари: народ мученик : СЬОГОДНІ — ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА ПРАВА КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ; ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ДЕПОРТАЦІЇ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ / Михайло Руденко // Голос України. - 2016. - 18 трав. (№ 90). - С. 4.

Запозичено http://analitic.nlu.org.ua/

              Список літератури

Грабовський, Сергій. Azat Qirim чи колонія Москви? [Текст]: імперський геноцид і  кримськотатарська революція: Науково-популярне видання / Грабовський, Сергій , Лосєв, Ігор. - К. : Видавничий дім "Стилос", 2017. - 120 с. Книга кандидатів філософських наук, фахівців з культурології та політичної історії Сергія Грабовського й Ігоря Лосева присвячена трагічній долі кримськотатарського народу, який став жертвою здійснюваного Російсько-совєтською імперією впродовж двох з половиною століть геноциду - з незначними періодами послаблень. Показані й охарактеризовані основні етапи цього геноциду та його наслідки, а разом з тим - кримськотатарське відродження перших декад XX століття, боротьба кримців за свободу, знаковим виявом якої стала Кримськотатарська революція 1917-1918 років. Автори, один з яких є кримчанином у дев'ятому поколінні, а інший має на півострові родичів і служив два роки там у війську, не тільки на основі писемних джерел, а й на підставі власного досвіду осмислили значний фактичний матеріал, пов'язаний і з історією Криму, і з культурою кримськотатарського народу, і з методами колоніальної політики Росії

Громенко, Сергій. 250 років фальші: Російські міфи історії Криму [Текст]: науково-популярне видання / Громенко, Сергій ; Худож.-оформлювач О.А.Гугалова-Мєшкова. - Харків : Фоліо, 2019. - 255 с. Анексія Криму, яка викликала найбільшу політичну кризу в Європі з часів Другої світової війни, зумовила й небачений розквіт політичної міфології. 2014 року з безлічі окремих міфів і сфальсифікованих фактів на світ з’явився так званий Міф про «КримНаш», що мав на меті виправдати в очах світу агресивну політику Російської Федерації. Невже Крим – споконвічно російська земля? Чи правда, що кримські татари – геть усі зрадники? Чи дійсно півострів став частиною України незаконно? І чи реально всі кримчани як один проголосували на референдумі за приєднання до Росії?

Депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці [Текст]: збірник документів (1998-2003) / упоряд. Ю. Білуха, О. Власенко ; передмова Е. Гафаров. – Київ : Абрис, 2004. – 247 с.

Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940-2015) [Текст]: збірник документів та матеріалів / [упоряд. О. Г. Бажан та ін.] ; Національна академія наук України [та ін.]. – Київ : Кліо, 2016. – 1092 с.

Муратов, О. Татарська кров [Текст]: повість / О. Муратов // Київ. – 2005. – № 12. – С. 53-69.

Мусаєва, С. Мустафа Джемілєв. Незламний [Текст] / Севгіль Мусаєва, Алім Алієв. – Харків : Vivat, 2018. – 254 с. : іл., портр.

Національна академія наук України, Інститут історії України, Центральний державний архів громадських об'єднань України, Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Галузевий державний архів службі безпеки України. Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940-2015). Збірник документів та матеріалів [Текст] : друге видання / Упор. О.Г.Бажан, О.В.Бажан; С.М.Блащук та ін. - Львів : ТОВ "Видавництво "Кліо", 2016. - 1092 с. До збірника увійшли документи та матеріали, що відображають депортаційну політику радянської влади на Кримському півострові в роки Другої світової війни та у післявоєнний період, розкривають економічні, культурні аспекти входження Криму до складу УРСР, віддзеркалюють боротьбу кримських татар в 1950–1980-ті роки за повернення на історичну батьківщину, висвітлюють проблему репатріації, адаптації й інтеграції кримських татар в український соціокультурний та політичний простір. Книжка буде цікава історикам, етнологам, політологам, вчителям, а також усім, хто цікавиться вітчизняною історією

Шлях лідера. Мустафа Джемілєв [Текст]: статті, виступи, листи / [біогр. нарис та заг. ред. Г. Бекірової ; упоряд. О. Бондаренко]. – Київ : Стилос, 2018. – 254 с.

WEB-ліографія:

Всесвітній Конгрес кримських татар

Міжнародний форум

Унутма

Загальнонародна акція збору свідчень про депортацію кримських татар «Унутма» була оголошена 1 вересня 2009 року Спеціальної Комісією Курултаю з вивчення геноциду кримськотатарського народу і подолання його наслідків. За часом дії вона є безстроковою. Надійшли сотні комплектів документів із заявами і свідченнями співвітчизників про події того трагічного періоду.

Докладніше на: http://qtmm.org/%D1%83%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%BC%D0%B0

76 років минуло з того часу, коли рішенням сталінського режиму весь кримськотатарський народ був насильно депортований із своєї Батьківщини. Примусове утримання кримськотатарського народу в місцях вигнання продовжувалось аж до листопада 1989 року. Протягом всього цього часу кримські татари зазнали широкомасштабних репресій з боку радянського режиму. Це стало причиною масових смертей кримських татар, основну частину яких складали люди похилого віку, жінки та діти. Лише в перші роки заслання кримськотатарський народ втратив 46,2% своєї чисельності.

https://old.uinp.gov.ua/news/krimski-tatari-v-mistsyakh-spetsposelen-pislya-deportatsii-v-1944-rotsi

http://qtmm.org/ua Офіційний сайт Меджлісу кримськотатарського народу

http://www.istpravda.com.ua/short/2020/05/1/157431/ Меджліс кримськотатарського народу написав звернення до очільника Києва Віталія Кличка у зв'язку з Днем пам'яті жертв геноциду кримських татар 18 травня

https://www.kmu.gov.ua/news/18-travnya-den-pamyati-zhertv-genocidu-krimskotatarskogo-narodu18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

http://www.memory.gov.ua/news/krimski-tatari-v-mistsyakh-spetsposelen-pislya-deportatsii-v-1944-rotsi. Кримські татари в місцях спецпоселень після депортації в 1944 році. Архівні фото

Депортація кримських татар

https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/2720181-viznanna-deportacii-krimskih-tatar-genocidom-obgovoruut-u-25-krainah.html Визнання депортації кримських татар геноцидом обговорюють у 25 країнах

https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/2719728-posli-evrosouzu-pogodili-prodovzenna-krimskih-sankcij-proti-rf-zurnalist.html   Посли Євросоюзу погодили продовження “кримських санкцій” проти РФ - журналіст

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

Наш Крим. Неросійські історії

Петро Кралюк. Спільна історія українців і тюркських народів

https://www.facebook.com/tamirlar/

Пошта: tamirlar.museum@gmail.com  

Телефон: +380633576965

 

Одна з наших основних цілей - зробити цей проект масовим і залучити якомога більше людей до процесу його створення і наповнення. Тому ми звертаємося до вас! Вже зараз у нас є більше 10-ти записаних на відео історій депортації. Для того, щоб про ці страшні події дізналося якомога більше людей, весь зібраний матеріал ми переводимо на 4 мови - російська, українська, кримськотатарська і англійська. Щоб зробити субтитри, кожне відео потрібно розшифрувати, тобто перевести розповіді людей в текстовий формат. ! Якщо ви небайдужі до теми депортації і хочете стати частиною проекту «Tamırlar», пишіть нам в приватні повідомлення! Також, ви можете зв'язатися з нами за допомогою електронної пошти або по телефону!

Кримський дім

@CrimeanHouseKyiv                                       

https://www.facebook.com/events/272102730583355/

2014. Анексія Криму Росією.
Продовження геноциду щодо корінних народів

На початку 2014-го року, зусиллями Російської Федерації і її агресивними діями відносно України, Крим було окуповано, а кримське суспільство позбавлене привілеїв української автономії. Український народ, що відрізняється від російського агресора своєю толерантністю, консолідувався. Почалася боротьба за мирне повернення Криму, який і зараз по діючим міжнародним протоколам є територією України

У минулому році в Криму зафіксовано 335 політичних арештів

"За 2019 рік Кримськотатарським ресурсним центром було зафіксовано 86 обшуків, 157 затримань, 194 допити, опитування і бесіди, 335 арештів, з яких 43 - за новим кримінальним справам, в тому числі, два - заочно", - повідомив Барієв. Як зазначив член Меджлісу, було зафіксовано 33 вироку, винесених щодо кримських політв'язнів і 252 рішення про продовження утримання під вартою.За словами Бариева, кримськотатарської ресурсному центру відомо про 578 випадках порушення права кримчан на справедливий суд.Нагадаємо, раніше Кримський правозахисник Юнус Машаріпов, обвинувачений ФСБ Росії нібито в незаконному виготовленні та зберіганні вибухових речовин, на засіданні підконтрольного РФ Ялтинського суду заявив про застосування до нього тортур. Він сказав, що співробітники ФСБ катували його струмом, відкритим вогнем, знущаючись над ним, вибиваючи зізнання. Потім вони взяли генетичний матеріал, що не оформивши це процесуально. І потім генетичний матеріал виявився на вибухівці.

https://lb.ua/news/2020/01/22/447841_proshlom_godu_krimu_zafiksirovano.html

Стосовно кримських татар готується новий виток репресій

07.05.2020 Той факт, що слідчі ФСБ виокремили зі справи Мустафи Джемілєва нове кримінальне провадження щодо «невстановлених осіб», які зустрічали лідера кримськотатарського народу, свідчить про те, що стосовно кримських татар готується новий виток репресій.Про це адвокат Микола Полозов розповів у відеоповідомленні, опублікованому в Facebook Кримською солідарністю.

https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3020946-polozov-pripuskae-so-stosovno-krimskih-tatar-gotuetsa-novij-vitok-represij.html

Матеріали «справи Джемілєва»

05.05.2020 Адвокат Микола Полозов розпочав ознайомлення з матеріалами «справи Мустафи Джемілєва» після того, як йому було оголошено про завершення досудового слідства й остаточної редакції обвинувачень, за якими слідство звинувачує лідера кримськотатарського народу.Про це Полозов повідомив на своїй сторінці в Facebook.

https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3019663-polozov-rozpocav-oznajomlenna-z-materialami-spravi-dzemileva.html

Трьох кримських татар етапували до ростовського СІЗО

05.05.2020  Трьох кримських татар, фігурантів білогірської групи «справи Хізб ут-Тахрір», етапували в СІЗО Ростова-на-Дону.Про це з посиланням на адвоката Назіма Шейхмамбетова повідомляє в Facebook Кримська солідарність.«Сьогодні стало відомо, що 29 квітня 2020 року Айдера Джаппарова, батька і сина - Енвера і Різу Омерових вивезли зі слідчого ізолятора Сімферополя транзитом через Краснодар в слідчий ізолятор Ростова-на-Дону», - повідомив Шейхмамбетов.

https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3019539-troh-krimskih-tatar-etapuvali-do-rostovskogo-sizo.html

Обмін полоненими: коли і на яких умовах звільнять кримських татар

За час окупації Росією Криму вдалося звільнити лише двох кримських татар: Ільмі Умерова і Ахтема Чийгоза. Це відбулося ще в 2018 році. Наразі 88 кримських татар незаконно позбавлені волі за ніби терористичну діяльність. За шість років анексії Росія ув’язнила десятки кримських татар.

5 березня 2020 року Зеленський повідомив, що українська сторона в Мінську подала список з понад 200 прізвищ для майбутнього обміну утримуваними особами. 6 березня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова заявила, що до списку на обмін включено 86 незаконно ув'язнених кримських татар.

https://galinfo.com.ua/blogs/obmin_polonenymy_koly_i_na_yakyh_umovah_zvilnyat_krymskyh_tatar_339913.html

Бібліографія статей
(подано за алфавітом авторів)

Артимишин, Павло. Від «Малоросії» до «Новоросії» [Текст] = https://krytyka.com/ua/articles/vid-malorosiyi-do-novorosiyi / Артимишин, Павло // Критика. - 2019. - № 1-2. - С. 10 - 21. Розглядаючи драматичні події у Криму та на Донбасі, що розгорнулися навесні 2014 року і тривають досі, чимало експертів та й просто громадян України вбачають у них ледь не безпосередні наслідки революційних подій, що спалахнули восени 2013 року. Та чи справді Евромайдан запалив це небезпечне багаття, якого досі не можна загасити? На п’ятому році російсько-української гібридної війни, практично за лаштунками залишається розгляд ідей про нібито винятковість Донбасу і Криму на історико-ментально-культурній мапі України, що їх продукували відповідні середовища почасти ще до появи на Кримському півострові «зелених чоловічків» та початку гарячої фази протистояння на Донбасі. Ба більше, чимало з них сягають корінням у літературу та публічний дискурс початку 1990-х

Бережнюк, Олена. Півострів липкого страху [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/pivostriv-lypkogo-strahu: українські правозахисники надали Росії 19 рекомендацій щодо дотримання громадянських та олітичних прав у окупованому Криму / Бережнюк, Олена  // День. - 2019 - 2 серп. (№ 137-138). - С. 4. 70 політичних в’язнів, 300 адміністративних протоколів та 12 кримінальних справ за мирні зібрання. Це - реалії окупованого Криму. Але ці реалії російська сторона всіляко замовчує. РФ є учасницею Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та факультативного протоколу до нього. Росія має неухильно дотримуватися усіх норм. Кожні чотири роки країна повинна звітувати про виконання пакту до комітету з прав людини ООН. Оскільки, Росія є державою агресором та окупувала Крим, то українські правозахисні організації теж мають право подавати такі звіти про порушення на території окупованого півострова. Більшість порушень, які фіксує українська сторона, у РФ не висвітлюють зовсім. Саме тому представники громадських організацій уже вдруге подають до ООН тіньову доповідь про виконання Росією Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Віртосу, Ірина. Дзеркало прав людини [Текст] = https://dt.ua/SOCIUM/dzerkalo-prav-lyudini-268851_.htm: Євромайдан засвідчив можливість ефективного активізму громадян України, але чи справді українці готові боротися за свої права? / Віртосу, Ірина // Дзеркало тижня. - 2018. - 10-16 лют. (№ 5). - С. 11. Нацстратегія декларує вдосконалення діяльності держави щодо забезпечення прав і свобод людини - права на життя, права на свободу та особисту недоторканність, на справедливий суд, на свободу вираження поглядів, протидію катуванню і дискримінації та ін. Передумовою Нацстратегії стали трагічні події Євромайдану, анексія Криму, воєнна агресія Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях. Та на сьогодні, згідно з моніторингом Української Гельсінської спілки з прав людини, виконано заледве чверть запланованого

Вітович, Ігор. "Достойна відповідь гібридним провокаціям Кремля": [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/3338/2006/125085/: США оприлюднили декларацію про невизнання анексії Криму / Вітович, Ігор // Україна молода. - 2018. - 27 лип. (№ 80). - С. 13. Державний департамент США оприлюднив офіційну декларацію про невизнання Сполученими Штатами анексії Криму Росією у 2014 році. США запевнили Україну в підтримці її територіальної цілісності

Власенко, Вікторія. Москва не хоче, щоб світ знав про її злочини у Криму [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/moskva-ne-hoche-shob-svit-znav-pro-yiyi-zlochini-u/: лише потужний тиск міжнародної спільноти змусить зупинити брутальні порушення прав людини на окупованому півострові / Власенко, Вікторія // Урядовий кур`єр. - 2019. - 7 бер. (№46). - С. 3. За п’ять років після російської анексії Кримський півострів, ізольований та окупований, перетворився на чорну діру на карті Європи, де переслідують інакодумців, у тюрмах сидять політичні в’язні, а окупаційна влада проводить мілітаризацію. Про це під час конференції «Крим. Украдений півострів», що відбулася в Європарламенті у Брюсселі, заявив бельгійський євродепутат Марк Демесмекер. Конференцію організували члени групи «Друзі України у Європарламенті». У ній узяли участь заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова, євродепутати, українські та західні дипломати, громадські активісти

Грабовський, Сергій. Римський статут: реалії [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/rymskyy-statut-realiyi: чи допоможуть міжнародні суди Україні перемогти Росію? / Грабовський, Сергій // День. - 2019. - 14 бер. (№ 46). - С. 5. 2019 рік має стати роком, у якому Україна має ратифікувати статут Міжнародного кримінального суду, що часом зветься у ЗМІ Гаазьким трибуналом. Але чи варто Україні покладати надії на міжнародні суди у справі деокупації Криму і Донбасу та покарання агресорів? Автори цієї статті мають великі сумніви в тому, ба більше: вони вважають ратифікацію Римського статуту дуже небезпечною для України

Євросоюз ніколи не визнає анексію Криму [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/315353: ЄС закликає беззастережно звільнити українських моряків і всіх незаконно утримуваних в ув’язненні українців // Голос України. - 2019. - 28 бер. (№ 60). - С. 14. ЄС знову підтверджує політику невизнання незаконної анексії Росією Криму та закликає беззастережно звільнити українських моряків і всіх незаконно утримуваних в ув’язненні українців. Про це йдеться в заяві глави дипломатії ЄС Федеріки Могеріні, яку 26 березня від її імені в Європарламенті в рамках так званих «кримських дебатів» зачитав єврокомісар з питань європейської політики сусідства Йоганнес Ган. За словами Йоганнеса Гана (на знімку), погіршення ситуації в сфері безпеки в регіоні Чорного моря, викликане мілітаризацією Кримського півострова, «є постійним джерелом стурбованості». «Невиправдане використання сили Росією в Керченській протоці в листопаді минулого року є ще одним наслідком незаконної анексії

Iнформзабезпечення населення ОРДЛО й Криму [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/media/informzabezpechennya-naselennya-ordlo-y-krymu: анонсував міністр культури, молоді та спорту // День. - 2019. - 13-14 вер. (№ 166-167). - С. 26. Володимир Бородянський повідомив, що за декілька місяців буде готова комплексна програма дій щодо інформаційного забезпечення населення на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей і Криму. Про це він сказав в ефірі «Українського радіо», повідомляє «Детектор медіа». Він також перелічив виклики, які стоять зараз перед Україною, а саме: «агресія РФ; гібридна війна;, маніпулювання суспільною думкою; фізичні виклики (здатність усіх систем працювати безперервно); корупція, неукраїнський продукт [медіа] (який спотворює факти); у держави відсутнє розуміння як вона працює, які цінності вона пропагує». «Якщо ми кажемо про лінію розмежування, про тимчасово окуповані території - то це комплексний підхід, який включає в себе не тільки інформаційну складову, а й дієву складову. Тобто переобладнання пунктів перетину кордону. Створення для громадян з тимчасово окупованих територій можливостей реалізувати себе в Україні

Капсамун, Іван. Кримський фронт [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/krymskyy-front: що можуть зробити Україна та світ, щоб збільшити ціну для Росії за окупацію української території? / Капсамун, Іван  // День. - 2019. - 28 бер.(№ 56) . - С. 4-5. Окупант, незважаючи на політику міжнародних економічних санкцій та ухвалені резолюції ООН і ПАРЄ, продовжує політику тиску, залякування, арештів і дискримінації кримських татар та українців у Криму. Деякі експерти і самі кримські татари дедалі частіше називають це «повільною депортацією». Фактично взятий курс на поступове витиснення проукраїнськи налаштованого населення з анексованого півострова і заміщення його етнічними росіянами. «Дуже тривожні новини із Криму. Російська окупаційна влада влаштувала там справжню облаву на проукраїнськи налаштованих кримських татар. Щонайменше 25 будинків оточені озброєними фсбшниками в масках, тривають обшуки та арешти, - написала в середу вранці у Facebook віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко. - Це брязкання зброєю перед будинками кримських татар напередодні українських виборів - звичайно, акт залякування всіх тих, хто в Криму чекає на повернення України

Капсамун, Іван. Скільки коштує окупанту Крим? [Текст] = http://day.kyiv.ua/uk/article/tema-dnya-podrobyci/skilky-koshtuye-okupantu-krym: "Водопостачання - це проблема, яку Росія не розв'яже ніколи. Для цього є лише один спосіб - повернути півострів Україні", - експерт / Капсамун, Іван // День. - 2018. - 19 лип. (№ 126). - С. 4. Останніми днями активізувалась дискусія щодо водопостачання до окупованого Росією Криму. Як відомо, після анексії 2014-го подача води на півострів по Північнокримському каналу, що з'єднує головне русло Дніпра з островом, була припинена. Через відсутність дніпровської води зрошуване землеробство Криму зазнало серйозних збитків. І ось днями екс-глава кримського уряду Анатолій Могильов заявив (112.ua), що українській владі слід відновити подачу до Криму дніпровської води "на економічній основі". На що одразу різко відреагував голова меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Рефат ЧУБАРОВ, назвавши таку ідею "абсолютно неприйнятною"

Кирпа, Ірина. "Катрусин кінозал" [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/3341/2006/125305/: Кремль раптом вирішив прикрити анексію Криму історією часів Катерини ІІ / Кирпа, Ірина  // Україна молода. - 2018. - 3 серп. (№ 83). - С. 3. Як відомо, Держдума Росії, а також Рада Федерації затвердили нову дату прийняття Криму до складу країни-агресора

Кирпа, Ірина. Насилля над окупованими: ситуація з порушенням прав людини у Криму лишається кричущою [Текст] = https://umoloda.kyiv.ua/number/3566/2006/143325/ / Кирпа, Ірина // Україна молода. - 2020. - 14-15 лют.(№ 17) . - С. 2. Станом на 1 січня 2014 року в Криму перебувало 4 тисячі 323 дитини-сироти та позбавлені батьківського піклування i ще 670 - у Севастополі. Їх досі нікому доставити на підконтрольну урядові України територію, тобто вони не можуть реалізувати право на українське громадянство та автоматично стають громадянами Росії. Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денiсова зустрілася з адвокатами та дружинами в’язнів Кремля. Силовики незаконно затримали 24 активістів за звинуваченням в участі у забороненій на території Росії та анексованого Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Обвинуваченими у цій справі проходять 25 кримських татар

Крим продовжує опір російській окупації [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/krim-prodovzhuye-opir-rosijskij-okupaciyi/: 26 лютого 2014 року в Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар і проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України / Інтерв’ю провела Ірина Мамчур // Урядовий кур`єр. - 2019. - 27 лют. (№39). - С. 1, 5. Інтерв’ю з першим заступником міністра інформполітики Еміне Джапаровою

Крим. 25 років боротьби за Україну У Херсоні продовжують працювати над документальним фільмом про історію півострова за часів незалежності [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/media/krym-25-rokiv-borotby-za-ukrayinu / 94:77(477) ; Спілкувався Іван Антипенко // День. - 2020. - 14-15 лют. (№ 27-28). - С. 25, 28-29. Команда кримськотатарського «Радіо Куреш», яке працює в Херсоні з 2015 року, знімає цикл документальних фільмів під назвою «Крим. 25 років боротьби за Україну». За задумом авторів, цикл налічуватиме 25 фільмів. Кожному року присвячена окрема серія. Усі серії можна переглянути на YouTube. Фільм розповідає про початок політичної історії часів незалежності України та боротьбу громадянського суспільства з російською гібридною агресією на півострові, яка фактично розпочалась 1991 року, після виходу України з СРСР. Автори проєкту зазначають, що фільми дають відповіді на питання, чому після анексії Криму Росія розгорнула злочинну агресію проти кримськотатарського народу та усіма методами намагається витіснити його з окупованого Криму. Напередодні шостої річниці відкритої агресії Росії проти України та анексії Криму «День» поставив низку запитань автору ідеї та продюсеру фільму «Крим. 25 років боротьби за Україну» Ібрагіму Сулейманову

Олександр Кіндсфатер: «Російські пропагандисти називають мене агентом впливу від НАТО» [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/oleksandr-kindsfater-rosijski-propagandisti-naziva/ / Спілкувався Павло Кущ // Урядовий кур`єр. - 2020. - 15 лют. (№ 30). - С. 6. Віднедавна в Україні посеред лютого наших колег у погонах вітають із Днем вшанування військового журналіста. Ця дата не випадкова. Саме 16 лютого 2015 року поблизу Дебальцевого під час збирання матеріалу про присутність на українській землі російських «іхтамнєт» загинув військовий кореспондент, капітан ІІІ рангу Дмитро Лабуткін, нагороджений посмертно орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та недержавною відзнакою «Народний Герой України».Українські журналісти з перших днів гібридної війни працювали і роблять це поряд із військовими підрозділами, які тримають оборону проти ворожої агресії. Серед таких і наш сьогоднішній співрозмовник військовий кореспондент, підполковник Олександр Кіндсфатер

Пасова, Тетяна. Кримський злочин поки що без кари [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/314170: 26 лютого - День кримського спротиву російській окупації / Пасова, Тетяна // Голос України. - 2019. - 26 лют. (№39). - С. 1, 9. 26 лютого, в Україні відзначають День кримського спротиву російській окупації. Саме цього дня у 2014 році під стінами Верховної Ради АРК у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг на підтримку територіальної цілісності України, скликаний Меджлісом кримськотатарського народу. Цей мітинг засвідчив фальшивість російської пропаганди, яка намагалася переконати світ у тому, що всі жителі півострова прагнуть «возз’єднатися» з Росією. Багато хто вже забув, чому саме 26 лютого стало символом опору, а не, скажімо, 16 чи 18 березня - дні проведення сумнозвісного й ніким не визнаного референдуму та приєднання на його основі півострова до РФ

Прокопенко, Марія. «Культурне стирання» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/kulturne-styrannya: що Україна може і має робити для захисту пам’яток Криму / Прокопенко, Марія  // День. - 2019. - 11 черв. (№ 101). - С. 8. Бахчисарайський палац - єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури і до анексії був внесений Україною в попередній список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ельміра Аблялімова наголошує, що ситуація з пам’яткою - яскравий приклад порушень не лише міжнародного гуманітарного права й українського законодавства із захисту об’єктів культурної спадщини, а й відповідних норм російського законодавства. Ідеться не лише про втрату пам’ятки, а й про підрив основ історико-культурної, етнокультурної спадщини території

Прокопенко, Марія. Сумління Криму [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/sumlinnya-krymu: у Києві представили книжку з історіями 22 правозахисників, які працюють із проблемами окупованого півострова / Прокопенко, Марія // День. - 2019. - 2 квіт. (№59). - С. 11. Представлення книжки «Кримський альбом: історії правозахисників» відбувалося під час XVI Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, якраз у день масових обшуків у кримських татар на окупованому Росією півострові. Одна з героїнь книжки, адвокатка Ліля Гемеджі, бачила це на власні очі, також намагаючись допомогти своєму підзахисному. Видання підготував Центр прав людини «Зміна» в межах проекту «Захисники прав людини: стандарти, мемуари та свідоцтва» за підтримки Фонду домів прав людини, який об’єднує правозахисні організації в різних країнах. У книжці зібрано 20 історій про 22 людей

Самар, Валентина. На кримському фронті без змін [Текст] = https://dt.ua/internal/na-krimskomu-fronti-bez-zmin-300026_.html: минулий рік у справі деокупації Криму можна вважати провальним / Самар, Валентина  // Дзеркало тижня. - 2019. - 19-25 груд. (№ 2). - С. 3. Коли прокурором АРК призначили Гюндуза Мамедова, було запущено перекваліфікацію справ відповідно до міжнародного права і знайдено форми співпраці з громадськими організаціями. У результаті - в Міжнародний кримінальний суд пішли чотири повідомлення щодо воєнних злочинів РФ у Криму. І на підході п'яте

Степанчук, Інна . А якщо Крим назвати Тавридою [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/3327/180/124252/: не Таврида: навіщо Кремль хоче змінити назву окупованого Криму / Степанчук, Інна  // Україна молода. - 2018. - 27 черв. (№ 69). - С. 4. В окупованому Росією Криму видали «на-гора» ідею про перейменування півострова

Торба, Валентин. Що відбувається в Криму «Півострів відкинутий набагато років назад і відновлення його потенціалу займе величезних вкладень та зусиль», - Андрій Клименко [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/shcho-vidbuvayetsya-v-krymu / Торба, Валентин  // День. - 2018. - 28 бер. (№ 54). - С. 5. Фонд «Майдан закордонних справ» та Інститут Чорноморських Стратегічних Досліджень спільно з представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні та Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим представили книжку «Захоплений Крим в умовах санкцій і блокади по 2014-2017 роки» (автори: Андрій Клименко і Тетяна Гучакова). Представлення цього ґрунтовного видання, в якому детально описана ситуація в окупованому Криму, стало частиною дискусії на тему «Перспективи розвитку державної політики щодо окупованих територій України»

Шуткевич, Олеся. Культурна спадщина: анексована, втрачена, розкрадена [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/kulturna-spadshchyna-aneksovana-vtrachena-rozkradena: пам’ятки окупованого Криму стали головною темою міжнародної конференції у Вінниці / Шуткевич, Олеся // День. - 2018. - 1 лист. (№197). - С. 10-11. Зза кілька років окупаційна влада зробила все можливе для того, щоб зруйнувати «душу» анексованого півострова, знищити його автентичність, зіпсувати обличчя. Нинішній Крим уже не той... Він щодня страждає через безконтрольні археологічні розкопки, варварські реставрації і відверте розкрадання артефактів. Про стан пам’яток культурної спадщини окупованого кримського півострова йшлося на міжнародній конференції «Культурна спадщина ХХІ століття: збереження, використання, популяризація», яка нещодавно відбулася у Вінниці

Якимчук, Любов. Окупація [Текст] / Якимчук, Любов  // Культура і життя. - 2018. - 26 січ. (№4). - С. 4. Я інколи роблю те, чого ніколи не роблять мої друзі. Власне, я дивлюся місцеві новини окупованих українських територій, які тими окупантами називаються "республіками", і цей перегляд, мабуть, схожий на різновид мазохізму

6 років окупації... [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/6-rokiv-okupaciyi: Мустафа Джемілєв: «Не думаю, що повернення Криму буде покроковим. Компромісів і поступок агресору з боку України бути не може» / Спілкувалася Лариса Волошина // День. - 2020. - 21-22 лют. (День) . - С. 4-5. Чому про Крим на міжнародних майданчиках згадується все рідше? Якою має бути державна політика щодо Криму? Як Україні зберегти зв’язок з жителями окупованого Криму? Про це ми поговорили з лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим

  Список літератури із фондів МСМБ про анексію Криму
та визвольну боротьбу кримськотатарського народу

Березовець, Тарас. Анексія: острів Крим. Хроніки "гібридної війни" [Текст]: публіцистичне видання / Березовець, Тарас ; Фотогр. С.Лойка. - К. : Брайт Стар Паблішінг , 2015. - 392 с. Ексклюзивні свідчення, надані для цієї книги українськими, російськими та міжнародними політиками, військовими, експертами, журналістами, активістами, дають широку панораму аншлюсу Криму. Матеріали і свідчення, що зібрані в цій книзі - це наче готова кримінальна справа проти Путіна та його поплічників

Брехуненко, Віктор. Війна за свідомість. Російські міфи про Україну та її минуле [Текст]: науково-популярне видання / Брехуненко, Віктор Анатолійович. - К. : ПП Брехуненко Наталія Андріївна, 2017. - 280 с. У книзі за допомогою наукових аргументів спростовуються ключові російські міфи про Україну та українську історію. Проаналізовано ідеологічну спрямованість кожного міфу, історичне підґрунтя російських спекуляцій, обґрунтовано підстави заперечення спотворених образів нашого минулого, цілеспрямовано нав’язуваних Москвою ось уже протягом кількох століть. У тих випадках, коли сучасний міф має довгу історію, простежено еволюцію його змісту. Для всіх, хто цікавиться історією України та українсько-російських стосунків

Золотухина, Инна. Война с первых дней [Текст]: громадсько-політичне видання / Золотухина, Инна ; Худож.-оформ. Л.П.Вировець. - Харьков : Фолио, 2015. - 222 с. Інна Золотухіна народилася в місті Суми в сім'ї журналістів. Побувала в багатьох "гарячих точках" планети Автор цієї книги не просто пише про АТО. Разом з героями своїх репортажів - волонтерами, бійцями і лікарями - він бореться за свою країну за допомогою пера і паперу. І не претендує на аналіз того, що сталося. Час осмислення прийде пізніше. Після закінчення війни

Кульчицький, Станіслав. Кримський вузол [Текст]: науково-популярне видання / Кульчицький, Станіслав, Якубова, Лариса. - Видання друге. - К. : ТОВ "Видавництво "Кліо", 2019. - 496 с. У книжці висвітлено історичні передумови, економічні підоснови, внутрішні та зовнішні причини формування кримського вузла, а також окреслено можливі сценарії його розв'язання. Показано, що цинізм подій так званої "кримської весни" спричинив неочікуваний для правлячих кіл Росії ефект. Україна тимчасово втратила Крим, однак Росія назавжди втратила Україну та українців. Розтиражоване російськими мас-медіа гасло "Крим наш!" і події "кримської весни" стали найпотужнішими прискорювачами процесу українського націєтворення, що лежить в основі формування громадянського суспільства та розбудови новітньої України

Курков, Андрей Юрьевич. Дневник Майдана [Текст] / Курков, Андрей Юрьевич ; Худож. оф. А.Самовюка. - Харьков : Фолио, 2015. - 221 с.  Події на Майдані - це події, що не залишають байдужим і не дозволяють залишитись осторонь жодної порядної і свідомої людини. Щоденники, що являють собою сприйняття подій в реальному часі - найцінніші свідчення. Автор описує життя в Києві та в Україні під час Евромайдану. А.Курков виклав свій погляд на окупацію Криму та її наслідки для звичайних людей (не політиків). Ця книга була написана для европейського читача з метою показати події 2013-2014р.р.

Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом. Український шлях до Чорного моря [Текст] : Популярне видання / Упор. К.Галушка; Авт.-упор.Б.Черкас, О.Сокирко, А.Плахонін та ін. - Харків : Книжковий Клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2016. - 352 с. Сьогодні, коли відбуваються потужні зрушення в суспільному сприйнятті минулого, відновлюється інтерес до історії України. Читач може познайомитися з думкою провідних вітчизняних істориків, результатами останніх наукових досліджень та відкриттів

Марков, Євген. Нариси Криму. Картини кримського життя, історії та природи [Текст] : Художнє видання / Марков, Євген ; Пер. з рос. С.Іванюка; Під ред. Ю.Олійник, А.Троскота. - К. : Темпора, 2007. - 584 с.

Мицик, Юрій. Історія України [Текст]: навчальний посібник: Навчальне видання / Мицик, Юрій, Бажан, Олег. - К. : Кліо, 2015. - 680 с.

Народження країни. Від краю до держави: Назва, символіка, територія і кордони України [Текст]: популярне видання / Упоряд. К.Галушка; Авт.-упор. Б.Черкас, О.Сокирко, А.Плахонін та ін. - Харків : Книжковий Клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2016. - 352 с. Мета книжок цієї серії - розказати про українське минуле, опираючись на факти, а не на вигадки чи ідеологічне замовлення. Для того щоб створювати майбутнє, потрібні не лише воля і хоробрість, не лише наполегливість та щоденна праця, але й знання про нашу історію. Без цензури

Поле битви - Україна. Від "володарів степу" до "кіборгів". Воєнна історія від давнини до сьогодення [Текст]: популярне видання / Упор. К.Галушка; Авт.-упор.Б.Черкас, О.Сокирко, А.Плахонін та ін. - Харків : Книжковий Клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2016. - 352 с. Мета книжок цієї серії - розказати про українське минуле, опираючись на факти, а не на вигадки чи ідеологічне замовлення. Для того щоб створювати майбутнє, потрібні не лише воля і хоробрість, не лише наполегливість та щоденна праця, але й знання про нашу історію. Без цензури. В цьому томі викладено воєнну історію України від давнини до сьогодення

Семенченко, Марія. Катастрофа і тріумф. Історії українських Героїв [Текст]: Публіцистичне видання / Семенченко, Марія ; Вст. сл. авт.; Під ред. Л.Івшиної. - К. : Українська прес-група, 2015. - 296 с. Жертовність - це часто відтермінована плата за помилки політиків, що й призвело до Катастрофи - війни і окупації території. Але автори хотіли нагадати і закарбувати в пам'яті подвиги, неймовірні щоденні вчинки людей - і на Майдані, і на сході. Ця книжка про те, які надзвичайні сили має український народ, якою мірою він був "спроектований" як народ свободи

Слабошпицький, Михайло Федотович. Велика війна 2014: Україна: виклики, події, матеріали [Текст]: документально-публіцистичне видання / Слабошпицький, Михайло Федотович. - К. : Ярославів Вал, 2015. - 320 с.

Фоззі. Сопровождающие лица [Текст]: повесть: литературно-художественное издание / Сидоренко Олександр Аркадійович. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. - 224 с.

Про перший тиждень юрмальської реабілітації колишніх бранців Кремля

«Едем Бекіров. Дивовижна людина. Він єдиний з усіх прибулих рухався за допомогою милиць. Але при цьому й посміхався частіше за всіх. Проте його слова на мікрофон були якраз серйозними, без жартів. Едем Бекіров:

«А я хочу, передусім, подякувати Латвії. Для мене честь приїхати сюди, тому що ця балтійська держава першою визнала геноцид кримськотатарського народу. Тому від імені всіх моїх співвітчизників хочу сказати спасибі за таку принципову підтримку, за внесок у майбутнє звільнення Криму від російських окупантів. Звідки в них таке розуміння? Ця держава, Латвія, теж пройшла важкий шлях. Ми багато читали про лісових братів, латиських партизанів, які боролися з радянських владою... А зараз Латвія спокійно і впевнено будує свою державу. І нам тут буде дуже важливо, цікаво подивитися, як ідуть у них справи».

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2838786-aku-muziku-lublat-klih-ta-grib-i-v-comu-anarhizm-kolcenka.htmlЯку музику люблять Клих та Гриб і в чому анархізм Кольченка

Олег Сенцов. Бранец Кремля з Криму

Бібліографія статей
(подано за алфавітом авторів та назв)

Україна. Верховна Рада. Про Заяву Верховної Ради України до Норвезького Нобелівського комітету щодо висунення кандидатури Олега Сенцова на здобуття ПНобелівської премії миру [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/308155: Постанова Верховної Ради України від 18 вересня 2018 р. № 2549-VІІІ / Інф. "ГУ" // Голос України. - 2018. - 29 вер. (№183). - С. 4. Верховна Рада України офіційно висуває Олега Сенцова на Нобелівську премію миру

Україна. Президент. Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка [Текст] = http://www.president.gov.ua/documents/772016-19814: Указ Президента України від 2 березня 2016 р. № 77/2016 / Інф. "ГУ" // Голос України. - 2016. - 5 бер. (№42). - С. 9.

***

Апрелько, Катерина. Головна премія як вершина творчого злету [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/265101: 9 березня - 202-га річниця від дня народження Тараса Шевченка / Апрелько, Катерина // Голос України. - 2016. - 5 бер. (№42). - С. 1, 9. 3 березня, вручено Шевченківську премію-2016. Цьогорічних лауреатів - п’ятеро. Це художник Михайло Гуйда за цикл живописних творів «У єдиному просторі»; співачка Анжеліна Швачка - в номінації «Концертно-виконавська діяльність»; Левко Лук’яненко - в галузі журналістики та публіцистики (за 13-томне видання «Шлях до відродження»); режисер Олег Сенцов - у галузі кінематографії (за фільми «Гамер» та «Носоріг» - незавершений, бо Сенцов нині ув’язнений у Росії); хореограф Раду Поклітару - за балетні постановки останніх років. Чому премію вручено раніше, аніж завжди? Бо на Шевченківські дні заплановано важливий зарубіжний візит Президента, і Петро Порошенко вирішив привітати лауреатів заздалегідь, тим самим засвідчивши важливість Шевченківської премії в ієрархії державних культурних пріоритетів

Барабаш, Катерина. Чужі проти хижака [Текст] = http://tyzhden.ua/Columns/50/145194 : вирок Сенцову як наслідок атрофії суспільного розуму / Барабаш, Катерина // Український тиждень. - 2015. - 4-10 вер. (№35). - С. 10-11. Про справу Кольченка-Сенцова як зріз російських настроїв

Власенко, Вікторія. Олегу Сенцову вручили Премію Сахарова [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/olegu-sencovu-vruchili-premiyu-saharova/: український режисер переконаний, що війна на Донбасі - «конфлікт не двох народів, а двох світоглядів» / Власенко, Вікторія // Урядовий кур`єр. - 2019. - 27 лист. (№228). - С. 1, 4. «Прошу, робіть для українських громадян, які перебувають за ґратами в російських тюрмах, усе те, що ви робили заради мого звільнення!» З цими словами український режисер Олег Сенцов, який виступив на засіданні комітету у закордонних справах Європарламенту в Страсбурзі, звернувся до євродепутатів. Олег Сенцов прибув на сесію Європарламенту, щоб отримати з рук президента ЄС Давида Сассолі Премію імені Дмитра Сахарова «За свободу думки»

Власенко, Вікторія. Світ вимагає від Кремля звільнення Сенцова [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/svit-vimagaye-vid-kremlya-zvilnennya-sencova/: український режисер Олег Сенцов уже понад 20 днів голодує в російській в’язниці / Власенко, Вікторія // Урядовий кур`єр. - 2018. - 5 черв. (№104). - С. 3. Українська влада та міжнародна спільнота протягом цих років докладала всіх можливих зусиль для звільнення Олега Сенцова та інших українських політв’язнів із російських тюрем. Після того як Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування, світова спільнота вирішила посилити тиск на Кремль. Життя Олега Сенцова - у смертельній небезпеці. А Володимир Путін як гідний продовжувач традицій НКВС та КДБ любить гратися з людськими життями. Тому офіційної реакції Кремля на масовий світовий флешмоб на підтримку Олега Сенцова поки що немає

Головко, Оксана. Сценарій треба переписати [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/scenarij-treba-perepisati/: спільними зусиллями маємо не допустити, щоб український кінорежисер Олег Сенцов загинув у російських катівнях / Головко, Оксана // Урядовий кур`єр. - 2018. - 23 трав. (№96). - С. 3. Десятий день безстрокового голодування Олега Сенцова, єдина вимога якого - звільнення всіх політичних бранців Кремля. Свою акцію український політв’язень, якого імперські посіпаки запроторили у далеке заполярне Лабитнангі, оголосив 14 травня. Він закликає дати волю 64 бранцям. При цьому про власне звільнення не просить. До голодування Олег ретельно готувався і розпочав так, аби його фатальна розв’язка, якщо це трапиться, припала на проведення в Росії фінальної частини чемпіонату світу з футболу

Десятерик, Дмитро. "Це акт залякування" [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/ce-akt-zalyakuvannya / Десятерик, Дмитро // День. - 2017. - 31 бер. (№ 56-57). - С. 23. На фестивалі Docudays UA відбулася українська прем’єра фільму росіянина Аскольда Курова «Процес: держава Росія проти Олега Сенцова» (Естонія - Польща - Чехія)Куров стежив за процесом від самого початку. Результатом стала 75-хвилинна хроніка суду, збагачена коментарями адвокатів, політологів і родичів Сенцова, а також новинними сюжетами і репортажними зйомками, не пов’язаними із судом безпосередньо. Режисер опрацював чимало матеріалу, зробивши, по суті, публіцистичну програму. Тут майже немає внутрішнього ритму, немає своєї кінематографічної історії, деякі коментатори підібрані невдало. Але головне завдання фільм виконав: нагадав глядачеві - зокрема зарубіжному - про злочини путінської Росії

Десятерик, Дмитро. Фільми, люди і тварини [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/filmy-lyudy-i-tvaryny / Десятерик, Дмитро // День. - 2017 - 14 лют. (№ 25). - С. 12. На Берлінале фільм про Олега Сенцова спричинив неабиякий відгук. Але головне завдання цей фільм виконав - нагадав європейському глядачу про злочини путінської Росії, що доводять рецензії, котрі вийшли наступного дня у спеціальних фестивальних номерах провідних кінематографічних журналів Screen i Variety Берлінський фестиваль серед усіх інших кінофорумів вирізняється потужною політичною аурою. Дуже часто прем’єри тут стають не стільки кінематографічними, скільки суспільними подіями

Духнич, Ольга. Большой разговор [Текст] : Олег Сенцов, украинский кинорежиссер, а до недавнего времени российский политзаключенный №?1, объясняет журналу НВ, как выдержал пять лет заточения, раскрывает свои взгляды и планы, а также делится мыслями о президенте Владимире Зеленском / Духнич, Ольга // Новое время страны. - 2019. - 24 жовт. (№ 39). - С. 41-24. Я розумію, що слава і увагу до мене будуть тривати недовго. Півроку максимум. Тому я вирішив все ж робити свою громадську організацію. Як вона буде називатися, я не знаю, чи буде вона працювати як громадська організація із захисту прав або як організація, пов'язана з творчими проектами, - теж не знаю. Мені б хотілося поєднати ці два завдання. Головне - це буде не політична організація

Єфімов, Олександр. «Антимайдан є бандитським утворенням...» [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/antymaydan-ye-bandytskym-utvorennyam: Анастасія Патлай організувала в Києві читання п’єси Олега Сенцова «Номери» / Єфімов, Олександр// День. - 2015. - 1 квіт. (№56). - С. 11. Московський режисер Анастасія ПАТЛАЙ приїхала до нашої столиці, щоб разом із київськими акторами прочитати «Номери» Сенцова. Звичайно, у нас знайдеться режисер, який легко упорався б із таким нескладним завданням. Втім, приїзд до нашої столиці режисера московського «Театру.doс» у цьому випадку був викликаний не стільки професійною необхідністю, скільки своїм символізмом. Крім того, що А. Патлай вже двічі влаштовувала читку цієї п’єси в столиці Російської Федерації, її візит до Києва є важливим свідченням того, що є розсудливі й адекватні громадяни Москви, і вони солідарні з нашою боротьбою за людську гідність

Капсамун, Іван . «Просимо тебе зупинити голодування» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/prosymo-tebe-zupynyty-goloduvannya: 50 українських митців і громадських діячів написали листа Олегу Сенцову / Капсамун, Іван  // День. - 2018. - 26 лип. (№ 131). - С. 5. «У світі не так багато людей такої волі, як ти, - йдеться в листі. - Ми знаємо, що ти не любиш, коли про тебе говорять хороше. Але така вольова, міцна духом людина нам потрібна живою. Саме для того, щоб продовжити подальшу боротьбу за всіх наших хлопців, за яких ти готовий життя покласти. Ти нам потрібен. Навіть з в’язниці ти зміг об’єднати всіх нас для цієї боротьби

Костура, Данута. Від «шістдесятників» до бранців Кремля [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/vid-shistdesyatnykiv-do-branciv-kremlya: про Вечір Різдвяних Василів / Костура, Данута // День. - 2020. - № 7-8, 17 січ. - С.13. Вечір під такою назвою відбувся в колонній залі Київради 12 січня. У ньому взяли участь колишні політв’язні Олег Сенцов, Олександр Кольченко та Володимир Балух. Упродовж 30 років під час Різдвяних свят у Києві відбувається захід «Вечір Різдвяних Василів». Започаткував його 1989 року Євген Сверстюк у пам’ять про Василів - Стуса, Симоненка, Чумака та Еллана-Блакитного, котрі народилися в ці святкові дні. Цьогоріч Вечір відбувся у День українського політв’язня. Саме цього дня 1972 року в Україні упродовж кількох днів було заарештовано цілу плеяду відомих представників національно-демократичного руху: Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, Івана Дзюбу, В’ячеслава Чорновола, Івана Геля та інших. Відзначається від 1975 року з ініціативи В’ячеслава Чорновола

Котвіцька, Катерина. Італія про тебе не забула [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2519/164/89177/: для українського режисера Сенцова на прес-конференції з нагоди відкриття Венеціанського кінофестивалю залишили порожній стілець / Котвіцька, Катерина // Україна молода. - 2014. - 2 вер. (№127). - С. Наприкінці серпня на острові Лідо, що в Італії, відкрився 71-й міжнародний Венеціанський кінофестиваль. Фестиваль відкрився світовою прем’єрою картини мексиканського режисера Алехандро Гонсалеса Іньярітту «Бердмен» (Birdman), представленою в основній конкурсній програмі. Організатори фестивалю не обійшли стороною й історію з Олегом Сенцовим. Українського режисера було незаконно затримано працівниками ФСБ Росії та етаповано до Москви

Нова книга Сенцова [Текст]: книжкове ревю / Інф. "Літературна Україна" // Літературна Україна. - 2019. - 14 вер. (№ 33-34). - С. 6. "Маркетер" збірка малої автобіографічної прози Олега Сенцова. Автор в ній розповідає здебільшого про свої студентські роки. Переклад українською мовою поданий поруч з оригіналом

Павленко, Наталія. Олег Сенцов: "20 років тюрми мені не страшні. Правління кривавого карлика закінчиться раніше" [Текст] / Павленко, Наталія ; Щоденник укладено за інтерв'ю Олега Сенцова, виступів у суді, листами і його оповіданнями // Країна. - 2015. - 3 вер. (№34). - С. 7-8.

Писана, Наталя. Своїх не забуваємо [Текст] : FREESENTSOV. Цей тег - не лише за свободу Олега Сенцова, а й за звільнення всіх українських військовополонених моряків і політиків / Писана, Наталя // Урядовий кур`єр. - 2019. - 11 трав. (№87). - С. 3. У п'яту річницю незаконного арешту в окупованому Криму Олега Сенцова в Києві відбулися акції на підтримку українського кінорежисера, сценариста, письменника і громадського діяча

Поліщук, Тетяна. "Починаємо з чистого аркуша!" [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/pochynayemo-z-chystogo-arkushu: новим головою Шевченківського комітету Президент України призначив відомого письменника, дипломата і автора "Дня" Юрія Щербака   / Поліщук, Тетяна / День. - 2016. - 4 бер. (№39-40). - С. 2, 21. Найвищу творчу відзнаку нашої країни отримали: режисер Олег Сенцов (заочно, бо нині є політв'язнем, російська пропутінська Феміда засудила кіномайстра і патріота України за надуманими звинуваченнями на 20 років колонії суворого режиму), хореограф Раду Поклітару, дисидент і публіцист Левко Лук'яненко, співачка Анжеліна Швачка і художник Михайло Гуйда. Церемонія відбулась у Національному музеї ім. Т. Шевченка. Вона була камерною і недовгою. Президент Петро Порошенко привітав переможців

Прокопенко, Марія. «Етапом через пів-Землі» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/photo/etapom-cherez-piv-zemli: від Криму до Ямалу: в Києві представили фільм про історію ув’язнення Сенцова та Кольченка / Прокопенко, Марія // День. - 2018. - 15 черв. (№105-106). - С. 7. «Коли ми знімали цей фільм і взагалі стежили за історією Олега та Олександра, то вирішили підрахувати усю російську географію, яка покриває їхню справу. На двох сумарно вийшло майже 20 000 кілометрів, а це половина шляху довкола Землі за екватором», - каже Ангеліна Карякіна, співавторка документального фільму «Етапом через пів-Землі: Історія ув’язнення Сенцова і Кольченка» на прем’єрі стрічки в кінотеатрі «Жовтень». Фільм є проектом «Громадського телебачення», крім Ангеліни, над ним працювали Наталія Гуменюк, Анна Цигима і Наталя Каплан, двоюрідна сестра Олега Сенцова

Прокопенко, Марія. Фактор Сенцова [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/photo/faktor-sencova: акції солідарності, що допомагають 64 українським політв’язням у Росії та Крим / Прокопенко, Марія // День. - 2018. - 23 трав. (№89). - С. 10-11. «Я відчуваю безсилля. Людина, яка сидить у застінках, намагається щось зробити, а я, сидячи у Києві, як європейські інституції, «занепокоєний», хвилююсь, але тримаю це у собі і намагаюсь осмислити, що можу зробити, - розмірковує митець Пьотр Армяновський. - Мене вразили слова драматурга Наталі Ворожбит, що для неї Сенцов як особистість стає у ряд із Шевченком, Стусом. І, читаючи про Стуса у підручниках з історії, відчуваєш, що це минуле. А тут це відбувається зараз. Як Стус ставав і говорив, що не можна так чинити, сьогодні робить Сенцов. А я що? В якій країні я хочу жити? Я хочу, щоб Медведчук і надалі, як він був адвокатом Стуса, так і сьогодні, ніби представляв Україну у питаннях звільнення заручників?»

Російський спротив кривді [Текст]: правозахисниця Тетяна Щур - про зустріч з Олегом Сенцовим у Челябінську, політв'язнів у РФ, місцеві тюрми і "голоси підтримки" / Спілкувалася Марія Прокопенко // День. - 2016. - 11 бер. (№42-43). - С. 15. Нещодавно український режисер, "в'язень Кремля" Олег Сенцов близько двох тижнів перебував у СІЗО-3 Челябінська. Там його відвідала Тетяна Щур, член Громадської спостережної комісії (ГСК) РФ у Челябінській області. Правозахисниця одразу поділилася враженнями від зустрічі

Сидор-Гібелинда, Олег. Олег Сенцов. Жизня [Текст] = https://krytyka.com/ua/reviews/zhyznya: рецензія на книгу / Сидор-Гібелинда, Олег // Критика. - 2019. - № 9-10. - С. 6. На сторінках цього автобіографічного твору у восьми розділах, які сприймаються і як окремі оповідання, прочитується драматична доля українського кінорежисера та письменника, в минулому - чемпіона з комп’ютерних ігор, згодом - проґресивного громадського діяча, просто мужньої людини, яка насмілилася кинути виклик Імперії.Але й справді твір є «портретом бунтівника в отроцтві», який відчув свою болючу окремішність уже в четвертому класі середньої радянської школи: «і невдовзі почалося пекло ... я став відщепенцем». Жизню» можна трактувати як завгодно, лише не як жесть - чи «жестянку - ну її в болото». Для героя залишається світ простих почуттів

Стасенко, Богдан. Лауреатам - вітання, а до влади - питання [Текст] / Стасенко, Богдан // Літературна Україна. - 2016. - 17 бер. (№10). - С. 1. Нагородження лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка

Тиждень кіно відкриють фільмом Олега Сенцова [Текст] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=350820 / Інф. "ГУ" // Голос України. - 2014. - 3 вер. (№167). - С. 1, 8. В Києві стартує тиждень українського кіно. Кошти від продажу квитків буде передано родині режисера Олега Сенцова, який нині перебуває в СІЗО Лєфортовської тюрми в Москві. У рамках тижня українського кіно на підтримку Олега Сенцова буде показано вісім українських фільмів-учасників міжнародних кінофестивалів останніх років

«У Росії необхідне «генеральне прибирання» [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/u-rosiyi-neobhidne-generalne-prybyrannyaa: сестра засудженого в Росії на 20 років позбавлення волі Олега Сенцова - Наталія Каплан - розповіла «Дню» про брата / Розмовляв Валентин Торба
// День. - 2015. - 4-5 вер. (№159-160). - С. 6. 20 років суворого режиму - вирок агресора людині, яка обстоює свою громадянську позицію. На думку багатьох, Путін у своєму цинізмі і жорстокості перевершив Сталіна. Олег Сенцов, як і Надія Савченко, стали образом всієї України, яка потрапила в заручники божевільного окупанта. Наталія Каплан - сестра Олега - мешкає в Москві і бореться за торжество справедливості. У розмові з «Днем» вона розповіла про те, яким є її брат, що робить держава і суспільство для звільнення Сенцова і що врешті-решт чекає на Росію, яка вкотре стала на шлях диктатури

Олег Сенцов про себе

Сенцов, Олег. Заповіт [Текст] / Сенцов, Олег // Країна. - 2015. - 3 вер. (№34). - С. 9-10.

Сенцов, Олег. Его правда [Текст] = https://magazine.nv.ua/journal/3153-journal-no-20/eho-pravda.html: проза Олега Сенцова / Сенцов, Олег // Новое время страны. - 2018. - 31 мая (№20). - С. 48-50. Коротко про своє життя, любов і смерть - НВ публікує вибрані сторінки автобіографічної прози українського кінорежисера Олега Сенцова, який оголосив безстрокове голодування в російській колонії. Тексти написані ще до ув'язнення

Фільмографія

https://www.youtube.com/watch?v=KAucxwkea-4 «1944. Крим. Депортація» : документальний фільм. Режисери Фатіма Осман та Юнус Паша. 2019 р. У фільмі історію депортації розповідають люди, які безпосередньо її пережили.

https://www.youtube.com/watch?v=wNECV2h-y58 «1944». Слова і музика С. Джамаладінової, А. Антоняна. Співає Джамала. Джамала присвятила пісню своїй депортованій прабабусі.

https://uakino.club/film/natives/6286-haytarma.html «Хайтарма» : фільм. Режисер і виконавець головної ролі А. Сеїтаблаєв. 2014 р. У фільмі показана трагічна історія депортації кримських татар через погляд прославленого льотчика, національного героя кримських татар Амет-Хана Султана. Це перший кримськотатарський художній фільм про депортацію свого народу

https://kinoukr.com/449-chuzha-molytva.html «Чужа молитва» : фільм. Режисер Ахтем Сеїтаблаєв. 2017 р. Фільм розповідає історію кримської татарки Саїде Аріфової, яка під час Другої світової війни двічі врятувала 88 єврейських дітей-сиріт: спершу – від нацистів, видаючи дітей закримських татар, а вдруге – від військ НКВС, які здійснювали депортаціюкримських татар у травні 1944 року, довівши, що ці діти є євреями.

https://mip.gov.ua/news/1806.html Комунікаційна кампанія «Крим - це Україна»: День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Ретроспективна бібліографія статей (2002 - 2016 р.р.)>

(подано за алфавітом авторів та назв)

Історія Криму

Враховуючи волю кримчан, 12 лютого 1991 року Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки». У період загальної ейфорії суверенізації Крим пережив чи не весь світовий досвід державного будівництва, у тому числі президентську та парламентську форми правління і період лихоліття - без Конституції і повноважень, не раз опинявся на межі міжнаціональних і соціальних конфліктів.

Але кримчанам вистачило мудрості не переступити межу і з точки зору здорового глузду побудувати конструктивні відносини з державою, між органами влади, людьми різних національностей, що було необхідною передумовою для соціально-економічного розвитку.

Абраменко Л.М. Последняя обитель[Текст]: Крым 1920 - 1921гг. / Л. М. Абраменко // Україна. - 2002.- №10. - С.44-47. Спроба повернути гідність і чесне ім’я тисячам загиблих під час Червоного терору

Відейко, М. Історія краю 6-15 століть [Текст]: забуте місто у країні Дорі / М. Відейко // Голос України. – 2006 .- 15 бер. (№47). - С.8. Шлях до Херсонеса - Херсона - Корсуня, історія нинєшніх руїн

Кагадій В. В. Як українська армія визволяла Крим [Текст] / В. В. Кагадій // Українська родина - 2016 - № 5-6. - С. 27-29. Про Кримський похід армії УНР - одна з найбільш романтичних сторінок нашої історії. Унікальність його полягає в тому, що ударною силою наступаючих українських частин була формація, заснована на добровільних засадах. Крим визволяли добровольці Запорізької дивізії армії УНР, де командирів призначали за професійним, а не партійним принципом. Похід полковника УНР Петра Болбочана довів - перемагати більшовиків можна і Крим захопити – реально

Музиченко, Ярослава. Народ степу і гірських джерел [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2461/163/87393/: історико-культурна спадщина кримських татар свідчить: Крим - саме їхня Батьківщина / Музиченко, Ярослава // Україна молода. - 2014. - 16 трав. (№69).

Соколов, Дмитро. Великий голод у Криму [Текст] = http://www.dt.ua/3000/3150/70718/ / Соколов, Дмитро // Дзеркало тижня. - 2010. - 6-12 лист.(№41). - С. 15. Про Голодомор 1932-1933 років в Україні нині говорять і пишуть багато. Віддаючи данину пам'яті загиблим у той страшний час, варто згадати і про голод початку 1920-х років, який за масштабами та наслідками був також жахливим. Страшна біда не оминула і багатостраждальну кримську землю. У період із 1920-го по 1922 рік на півострів упала низка кліматичних катаклізмів, серед яких були страшна посуха 1921 року, за нею - навала сарани й затяжні заливні дощі

Хоменко, Віктор. Долаючи грифи «таємно» [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18915/index.php?n=16688 / Хоменко, Віктор // Сільські вісті. - 2013. - 22 лют. (№22). У Сімферополі чималий інтерес фахівців і громадськості викликала перша спроба змалювати комплексну картину політики Української Народної Республіки періоду Директорії щодо Криму. На презентації книжки «Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії (кінець 1918-го1920-й рр.)» її автор кримський історик Андрій Іванець зазначив, що серед багатьох аспектів цієї проблематики він передусім аналізував чи міг автономний Крим увійти до складу незалежної України ще у 1919 році? З’ясувати відповідь на це запитання допомогли знайдені лише тепер у київських, кримських і закордонних архівах історичні свідчення політики УНР стосовно Криму в 1918-1920 роках

Шпак В. Історія Криму [Текст]: забути не можна пам'ятати / В. Шпак // Урядовий кур'єр. - 2006. - 8 черв. (№103). - С.9. Історія кримських скіфських поселень, побуту

Яворська, Аліса. Анексія Кримського ханства Російською імперією у XVIII ст. і початок еміграції кримських татар [Текст] / Яворська, Аліса // Наука і суспільство. - 2016. - № 9/10. - С. 15-21. Крим є унікальною географічною територією, де перекрещувались історичні, політичні і соціокультурні впливи. Цей ареал міжцивілізаційного симбіозу та геополітична реальність завжди привертали увагу дослідників. Особливо актуалізованою ця проблема постає в модерну епоху з огляду на де-факто буферний статус Криму у взаємовідносинах Російської та Османської імперій, для яких він передусім був стратегічним об'єктом. Знаковою подією у цьому протистоянні стала анексія території Кримського ханства Російською імперією у 1783 р., яка започаткувала кардинально новий етап розвитку всього чорноморського регіону

Входження до складу України

Україна. Президент. Про відзначенння 60-ї річниці входження Криму до складу України [Текст] = http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/73/2014: указ Президента України від 13 лютого 2014 р. № 73/2014 // Офіційний вісник Президента України. - 2014. - 18 лют. (№5). - С. 9, 10

Вольвач, Петро. 60 років разом. Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/60-rokiv-razom-yak-ukrayina-vidbudovuvala-krim-pis/: жодного «подарунка Хрущова» не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і вкрай занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням / Вольвач, Петро // Урядовий кур`єр. - 2014. - 28 бер. (№57). - С. 8-10. Незважаючи на юридичну бездоганність оформлення передачі у 1954 році Кримської області Україні та цілу низку міждержавних і міжнародних угод та експертиз, питання про легітимність цього акту продовжує хвилювати російських політиків. Аби внести певну ясність у це питання і покласти край політичним провокаціям, інсинуаціям, спекуляціям і пліткам, ще раз повернемося до визначної події, яка відбулася у лютому 1954 року - прийняття рішення про введення Кримської області до складу Української РСР

Громенко, Сергій. Кримський якір [Текст] = http://tyzhden.ua/History/125010: що стояло за передачею півострова у 1954 році / Громенко, Сергій // Український тиждень. - 2014. - 5-11 груд. (№49). - С. 32-34.

Кажурин А."А что, если отдать Крым украинцам? Они виноградарством займутся", - говаривал Никита Хрущёв в начале 50-х [Текст]: вчера исполнилось 50 лет со дня передачи Крымской области от РСФСР к УССР / А. Кажурин, С. Долинчук // Сегодня. - 2004.- 20 февр.(№39). - С.4

Кримський півострів без України - як валіза без ручки [Текст]: ухвалено указ про передачу Криму до складу УРСР / Сторінку підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2014. - 15 лют. (№30). - С. 20. Понад сторіччя Крим залишався одним цілим із Таврійською губернією, до складу якої входило 5 кримських повітів (площею 25,6 тисячі квадратних кілометрів із 740 тисячами населення) і лише три «материкові» повіти, що займали площу 35,1 тисячі квадратних кілометрів, де проживало 1760 тисяч осіб. Отож фактично передача Криму до складу УРСР лише узаконила об’єктивну історичну єдність спільного господарського комплексу і, що не менш важливо, відкрила Крим для українських селян, звиклих господарювати у степах

Кульчицький, Станіслав. Український Крим [Електронний ресурс] = http://day.kyiv.ua/uk/article/podrobici/ukrayinskiy-krimhttp://day.kyiv.ua/uk/article/nota-bene/ukrayinskiy-krim: 19 лютого 1954 р. президія Верховної Ради СРСР видала указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР у склад УРСР». Цей день раніше асоціювався з царським указом про скасування кріпосного права. Тепер же в Росії його частіше згадують як день втрати Криму. Насправді Крим втратила не Росія, а Російська імперія, коли вона стала Радянським Союзом. Через 55 років після появи державного акту про передачу Криму Україні корисно простежити перипетії його минулого й розвіяти деякі історичні міфи / Кульчицький, Станіслав // День. - 2009. - 18 лют.(№27). Закінчення у № 29

Руденко, Михайло. Сторіччя боротьби за право на самовизначення [Текст] / Руденко, Михайло // Голос України. - 2016. - 25 черв. (№117). - С. 8. Відразу три події кінця першого місяця літа безпосередньо стосуються корінного народу Криму - кримських татар. Насамперед відзначається 26 червня День кримськотатарського прапора, 30 червня виповнюється рівно двадцять п'ять років від дня проведення другого Курултаю кримського народу, який після десятиліть вигнання проходив на рідній, кримській, землі. А 28 червня - День Конституції України, до якої кримські татари хочуть внести зміни для захисту своїх прав і національних інтересів

Сигалов, Анатолій. Півострів розбрату [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/3026/196/101608/: про державницький крок Хрущова і безрозсудність Путіна в Криму / Сигалов, Анатолій // Україна молода. - 2016. - 28 лип. (№94). - С. 6-7. 1954 року, одразу пiсля першотравневих свят, у Москвi розпочалися Днi Української РСР у Росiйськiй Федерацiї з нагоди 300-рiччя возз’єднання України з Росiєю. 22 травня вiдкрилася ювiлейна сесiя Верховних Рад СРСР та Росiйської Федерацiї й синхронно - Верховної Ради України. З великою промовою виступив Микита Хрущов: «Хочу вам повiдомити про те, що ми на урядi прийняли єдино правильне рiшення: з нагоди 300-рiччя возз’єднання передати Кримську область РРФСР до складу Української РСР («бурхливi тривалi оплески», як зазначила стенограма). Що ж спонукало Микиту Хрущова передати Україні занепадаючий Крим?

Чи зрадив кримський хан Хмельницького? [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/dmitro-gordiyenko-ukrayinskij-kontekst-krimu-velic/: вітчизняні й зарубіжні науковці, спираючись на архівні джерела, розвінчують московський міф про неукраїнськість півострова / Спілкувалася Ірина Ніколайчук // Урядовий кур`єр. - 2016. - 29 квіт. (№82). - С. 7. Два роки тому анексія Криму спонукала українських дослідників зосередитися на кримському елементі загальноукраїнської історії та культури. Однак, констатують фахівці, тема українського Криму й досі на маргінесі вітчизняної історіографії. Саме тому науковці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України започаткували цикл конференцій із кримознавства і вже видали першу збірку наукових праць «Наш Крим». Про події, що вже набули наукового та суспільного резонансу, говоримо з ініціатором проекту «Крим в історії України», старшим науковим співробітником Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Дмитром Гордієнком

Чумак, Василь. Кремлівські міфотворці [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2439/163/86693/: спекавшись повоєнного зруйнованого Криму, Росія намагається тепер переконати нас, що то був подарунок Хрущова / Чумак, Василь // Україна молода. - 2014. - 1 квіт. (№47).

Автономія Криму

Зневажена суть автономії [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/partijnij-forum-nezdijsnenih-obicyanok: 95-річчя створення Кримської АРСР / Підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2016. - 11 жовт. (№191). - С. 10. Референдум, що відбувся у Криму 20 січня 1991 року, стосувався саме «відновлення Кримської АРСР», а не створення її у новому статусі, як стверджують російські шовіністи. Доречно нагадати, що автономія на півострові, проголошена 18 жовтня 1921 року, офіційно стала Кримською областю 30 червня 1945 року. Це стало наслідком примусової депортації кримськотатарського народу, після чого, на переконання Сталіна, згадувана територіально-адміністративна одиниця перетворилася на нічим не відмінну від інших областей Росії територію

Піддубняк, Василь. Як же без України [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19337/index.php?n=30213: 20 січня - День АР Крим / Піддубняк, Василь // Сільські вісті. - 2016. - 19 січ. (№5). - С. 1, 2. Того зимового дня, 20 січня 1991-го, на яскраво освітленому електричними вогнями і «радістю моменту» півострові відбувся загальнокримський референдум. Руками народних мас тамтешні амбіційні політики, котрих невдовзі уособить перший (і поки що єдиний) сумнозвісний президент Юрій Мєшков, Крим став автономією. Верховна Рада, врахувавши «волю» кримчан, ухвалила Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки»

Листок календаря [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19201/index.php?n=25631: окупований Крим / Тавр, Віктор // Сільські вісті. - 2015. - 20 січ. (№6). - С. 3. Двадцятого січня ми традиційно відзначаємо День Автономної Республіки Крим. Саме цієї дати 1991 року більшість жителів півострова (1 343 855, або 93,26%) на загальнокримському референдумі висловилася за відновлення Кримської автономії. Це вільне волевиявлення громадян - перший в СРСР плебісцит - визначило згодом статус Криму у складі України. 12 лютого 1991 року Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки» у межах існуючої Кримської області Української РСР. Цьогоріч 20 січня вже не святкова дата. У зв’язку з тимчасовою незаконною окупацією Криму «братньою» північною сусідкою. Натомість самопроголошена «влада» півострова оголосила святом день псевдореферендуму 16 березня, незважаючи на те, що цивілізоване людство назвало його «сфальшованим опитуванням під дулами автоматів», яке розв’язало руки Росії для загарбання півострова

Культурні та природні пам’ятки Криму

Аксентьев, Сергей. Крымская твердыня [Текст] = http://n-i-r.su/modules.php?name=Content&op=showpage&pid=335: укрывшийся меж каменистых ущелий и утёсов неподалёку от Севастополя Свято-Георгиевский монастырь может рассказать о многом, ведь эти скалы помнят ещё античных героев. Судьба обители неразрывно связана с легендами и былями Южного Крыма / Аксентьев, Сергей // Наука и религия. - 2011. - №11. - С. 33-37

Велична меланхолія Судацької фортеці [Текст] // Голос України. - 2011. - 19 жовт. (№195). - С. 6. Судацька фортеця - унікальна пам'ятка оборонного зодчества, і безумовно, гідна світового визнання

Гетьман, Володимир.Там, де Сонце з неба впало на Землю [Текст] = http://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/tam-de-sonce-z-neba-vpalo-na-zemlyu: Кримський Карадаг - в списку ЮНЕСКО на отримання звання об’єкта природної та культурної спадщини світу / Л. Погребняк // День. - 2008. - 23 лип.(№128). - С. 6. Понад 200 років учені ознайомлюються з скарбами Карадагу, але ставити на цьому крапку не збираються - тут стільки всього незвіданого …

Гоцуєнко, Надія. Місхор - для серця і душі [Текст] = http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/mishor__dlya_sertsya_i_dushi.html / Гоцуєнко, Надія // Дзеркало тижня. - 2010. - 28 серп.-3 вер.(№31). - С. 16. Якщо Крим - «держава в державі» Україна, а південний берег півострова - «держава в державі» АРК, то його серцем вважають Місхор, що поєднує у собі клінічний санаторій, курорт, пляж і прекрасний парк

Зубар, Віталій. Херсонес - Херсон - Корсунь [Електронний ресурс] = http://incognita.day.kiev.ua/xersones-xerson-korsun.html / Зубар, Віталій , Марченко, Леонід // День. - 2001. -30 бер. (№58). Південь сучасної України надзвичайно багатий на унікальні історичні й археологічні пам’ятники, серед яких справжньою перлиною є античний Херсонес або середньовічний Херсон - Корсунь давньоруських літописів. Руїни Херсонеса знаходяться в межах сучасного м. Севастополя. На його території рішенням уряду України створено Національний заповідник і він знаходиться під охороною держави. Херсонес Таврiйський, заснований, за останніми даними, вихідцями з Гераклеї Понтійської і острова Делоса в 528-527 р. до н.е., проіснував майже двi тисячi років. Він був великим політичним, економічним, культурним центром регіону і відігравав значну роль у розвитку багатьох стародавнiх народів

Мелешко, К. Крымский Иерусалим [Текст]: Евпатория входит в двадцатку древнейших городов мира / К. Мелешко // АиФ в Украине. - 2007. - март (№11). - С. 30

Перебаєв Ю. Дзюркотливе диво Хапхальської ущелини [Текст] / Ю. Перебаєв // Голос України. - 2012. - 10 лист. (№213). - С. 8. За 10 кілометрів від самого Чорного моря на світі, в оточенні густого лісу й суворих кримських гір шумить найповноводніший водоспад Криму - 15-метровий Джур-Джур, який не висихає навіть у найсильнішу спеку

Садовський В. Там, на горі Кастель [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/1984/193/70636/: унікальна кримська гора стала форпостом для українських локаторників / В. Садовський // Україна молода. - 2011. - 23 лист. (№212). - С. 6

Щекун Л. Ак-Кая: подорож у часі [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/ak-kaya-podorozh-u-chasi/: «УК» започатковує рубрику «Невідома Україна» про малозвідані перлини української землі / Л. Щекун // Урядовий кур`єр. - 2013. - 19 квіт. (№74). - С. 1,11. У Криму існує багато цікавих місць, про які навіть кримчани мало знають. До цього списку потрапила і Ак-Кая, що в Білогірському районі.

Щекун Л. Замок між небом і землею [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/zamok-mizh-nebom-i-zemleyu/: Ластівчиному гнізду на мисі Ай-Тодор у Криму виповнилося 100 років / Л. Щекун // Урядовий кур`єр. - 2012. - 20 жовт. (№192). - С. 5. За свою вікову історію існування він став найбільш упізнаваним у світі об’єктом Криму. А місцеві жителі вважають цю пам’ятку візитівкою півострова. Воно й зрозуміло, адже цей мініатюрний замок, який комфортно розташувався на прямовисній 40-метровій скелі, як магнітом манить до себе численних відвідувачів. Сюди хочеться повертатися ще й ще, аби відчути себе між небом і землею і забути про будь-які проблеми

Додаток 2

Інформаційні ресурси:

Меджліс кримськотатарського народу 

Газета «Авдет», Радио «Мейдан»   та ін.

Інтернет-ресурси

http://www.president.gov.ua - сайт Президента України»

http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»

http://day.kyiv.ua - сайт газети «День»

http://www.dt.ua - сайт тижневика «Дзеркало тижня»

https://magazine.nv.ua - сайт журнала «Новое время страны»

http://www.silskivisti.kiev.ua/ - сайт газети «Сільські вісті»

http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»

http://www.ukurier.gov.ua - сайт газети «Урядовий кур’єр»

http://tyzhden.ua/Magazine/ - тижневик «Український тиждень»

Бібліограф-укладач: Фоміна Н.І.

Відповідальна за випуск: Мілашенко Т.І.

 

 

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ