«Аква! Ти – саме життя!»

Тематичний бібліографічний покажчик
до Всесвітнього дня водних ресурсів

22 березня - Всесвітній день водних ресурсів

Вода є однією з найважливіших складових життя людини та всього живого на землі. Наявність достатньої кількості водних ресурсів обумовлює стабільний розвиток суспільства, при цьому залежність суспільства від водних ресурсів не зменшується, а весь час зростає, підвищуються вимоги до якості води. Сьогодні, як ніколи раніше, людство усвідомлює обмеженість та вразливість водних ресурсів. За висновками експертів ООН, понад 20% населення Землі страдають від нестачі води, придатної для пиття та зрошування посівів. Здоров'я генофонду будь-якої нації залежить від екології зокрема водних ресурсів як ключового фактору, тож наше завдання зберегти чисту воду наступних поколінь.

Вода – передумова сталого розвитку. Водні ресурси та залежні від них послуги мають величезне значення для економічного зростання, екологічної сталості та боротьби з бідністю. Говорячи про продовольчу або енергетичну безпеку, стан довкілля, ми розуміємо, що вільний доступ до води покращує соціальне благополуччя і якість життя мільйонів людей.

Всесвітній день водних ресурсів щорічно відзначається з метою заохочення збереження та раціонального використання водних ресурсів. Щороку заходи в рамках проведення Дня спрямовані на висвітлення конкретної теми, пов’язаної із збереженням водних ресурсів, підкреслюючи певний аспект проблеми забезпечення прісною водою.

Із послання Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна з нагоди Всесвітнього дня водних ресурсів 2015 року:

У цьому році у зв’язку з тим, що Організація Об’єднаних Націй має намір прийняти у вересні новий порядок денний у сфері сталого розвитку на період після 2015 року, проведення Всесвітнього дня водних ресурсів дозволяє привернути увагу до їх вкрай важливої і взаємозалежної ролі. Водні ресурси є запорукою функціонування систем суспільної охорони здоров’я, забезпечення продовольчої та енергетичної безпеки, а також діяльності галузей промисловості.

Процес зміни клімату, зростання попиту на обмежені водні ресурси у сільському господарстві, промисловості та містах, а також зростання масштабів забруднення в багатьох районах підсилюють кризу в галузі водопостачання, яку можна врегулювати лише за рахунок міжсекторального та комплексного планування і стратегій на міжнародному, регіональному та глобальному рівнях

Для вирішення численних проблем, пов’язаних з водними ресурсами, нам слід діяти невідкладно і в дусі співробітництва, позитивно сприймати нові ідеї та інновації й бути готовими ділитися інформацією про рішення, яких ми всі потребуємо в інтересах побудови сталого майбутнього. За рахунок цього ми зможемо викорінити бідність, сприяти загальному процвітанню і благополуччю людей, захистити навколишнє середовище і протистояти загрозі зміни клімату».

Тема Всесвітнього дня водних ресурсів 2015 року «Вода та сталий розвиток» звертає увагу на те, як вода впливає на всі аспекти для створення майбутнього, якого ми хочемо.

http://ecos.kiev.ua/news/view/178

Історія заснування проведення Всесвітнього дня води

Всесвітній день водних ресурсів запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році. Ідея святкування Всесвітнього дня водних ресурсів була висунута у 1992 році на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку (ЮНСЕД) в Ріо-де-Жанейро.

Генеральна Асамблей Організації Об’єднаних Націй, прийнявши резолюцію 47/193 від 22 лютого 1993 року, проголосила 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів. Цей день повинні були почати відзначати у 1993 році у відповідності з рекомендаціями Конференції ООН з охорони оточуючого середовища і розвитку.
Держави були покликані присвятити День водних ресурсів здійсненню рекомендацій ООН і проведенню конкретних дій на національному рівні.
Щорічно одна з установ ООН призначається координатором заходів Всесвітнього дня водних ресурсів і відповідає за просування нової теми під керівництвом Адміністративного комітету з координації.
Основні цілі проведення Всесвітнього дня водних ресурсів:

•  срияти прийняттю відповідних заходів для рішення проблеми забезпечення населення питною водою;
•  інформувати суспільство про важливість охорони і збереження ресурсів прісної води і водних ресурсів в цілому;
• залучити до святкування Всесвітнього дня водних ресурсів уряди, міжнародні агентства, неурядові організації і приватний сектор.

22 березня є унікальною можливістю нагадати людству про надзвичайну важливість водних ресурсів для оточуючого середовища і розвитку суспільства. Практичні зусилля можуть допомогти поглибити суспільне розуміння як проблем так і рішень в цій області. Для досягнення позитивних результатів необхідно перетворити слова на зобов’язання і дії у рамках загальної теми.
У 2003 році Генеральна Асамблея в своїй резолюції оголосила період 2005-2015 рр., починаючи з Міжнародного дня водних ресурсів 22 березня 2005 року, Міжнародним десятиріччям дій «Вода для життя».
Кожного року, Всесвітній день води відзначається під новим гаслом, яке відображає нагальну проблему, пов’язану з водою.
У 2015 році Всесвітній день води відзначається під гаслом: «Вода і сталий розвиток» і має на меті консолідувати зусилля міжнародної спільноти для вирішення проблеми збереження водних ресурсів, забезпечення якісною питною водою населення та привернути увагу на необхідність заощадливого використання води для зростаючих потреб виробництва харчової продукції, а також інформувати громадськість про важливість охорони і збереження ресурсів прісної води та водних ресурсів в цілому.
Висновок один - або людина зменшить кількість забруднень, які скидає у воду, або забруднення зменшать кількість людей.

Бібліографія статей

Всесвітній день водних ресурсів
(Бібліографію подано у зворотній хронології)

2011

Багацька Л. Губить людей вода [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/1852/208/65777/: учений Анатолій Яцик - про те, чому не можна пити воду з крана і скільки рукотворних бід уже накоїла Україна / Л. Багацька // Україна молода. - 2011. - 22 бер.(№45). Всесвітній день води, який відзначається 22 березня, - привід ще раз нагадати про проблему всепланетного масштабу, яка в найближчі десятиліття може понищити людство, - дефіцит питної води та її якість. Анатолій Яцик, директор Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем, вважає, що проблеми якості питної води, забруднення річок, несамовитих паводків українці створили власноруч. У краплі води віддзеркалюється екологічна культура держави, вважає вчений

"Дефіцит якісної води - загроза сталому розвитку країни" [Електронний ресурс] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/deficit-yakisnoyi-vodi-zagroza-stalomu-rozvitku-kr/http://ukurier.gov.ua/uk/ / Розмовув вів Микола Пуговиця  // Урядовий кур'єр. - 2011. - 22 бер.(№51). Людство починає розуміти: проблемою номер один для існування є не вичерпність запасів нафти, а якість і кількість питної води. Згідно з прогнозами, представленими фахівцями у штаб-квартирі Світового банку, до 2030 р. потреби в прісній воді збільшаться в середньому на 40% порівняно з нинішнім рівнем, і на 50% - для країн, які швидко розвиваються. Питання забезпечення водними ресурсами міст і сіл, а також суспільного виробництва актуальне й для нашої країни.

Марків Н. Вода для життя [Електронний ресурс] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3867/art/1300814910.html: потрібну для існування аква віту столиця отримує з Дніпра, Десни та артезіанських свердловин / Н. Марків // Хрещатик. - 2011. - 23 бер.(№42). У Всесвітній день води, проблему доступу населення планети до питної Н₂О обговорювали в різних куточках світу. І в Україні також

Миколюк О. Вода у великому місті [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/207119: якість погіршується. Фахівці радять що робити / О. Миколюк // День. - 2011. - 23 бер.(№50). Людина вже давно забирає в природи більше ресурсів - води, повітря, землі, зелених насаджень тощо, - ніж віддає. І природа вже «віддячує» тим же. Найперше це стосується того, без чого людина недовго протягне - води. Проблема якості питної води стосується і сільської місцевості України, оскільки багато підземних вод є сильно забрудненими і, звичайно, великих міст

Прилюк, В’ячеслав. Щоб вижити, нам треба воду боронити [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18622/index.php?n=8638: 22 березня - Всесвітній день водних ресурсів / Прилюк, В’ячеслав // Сільські вісті. - 2011. - 22 бер. (№32). Генеральна Асамблея ООН 1993 року проголосила 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів із метою привернення уваги всіх країн до важливості розв’язання проблеми забезпечення населення питною водою, раціонального використання і нагромадження ресурсів прісної води для потреб розвитку економіки і суспільства. Відзначаючи зростання актуальності цієї проблематики, ООН 2003-го задекларувала 2005-2015 роки як Міжнародне десятиліття дій «Вода для життя».

2010

Вишневський, Віктор. Тече вода, тече бистра... [Текст]: Під час повені на Дніпрі в 1931–му кияни пересувалися Подолом на човнах, а триста років тому перетинали річку вбрід / доктор географічних наук // Україна молода. - 2010. - 20 бер.(№52). Бувало й так, що в умовах посухи відбувалося сильне обміління рік. Траплялося, що навіть могутній Дніпро можна було перейти вбрід. Про це «УМ» вирішила згадати напередодні Всесвітнього дня води

Курик, Михайло. Та, що дає життя [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/ta-shcho-daie-zhittya: про роль води в екологічному балансі Землі // День. - 2010. - 20 трав.(№85). Вода віддає нам себе цілком, ми можемо використати її й випити. Вода дарує нашій планеті життя, нічого не чекаючи взамін, хіба що любити її. Вода вчить нас, можливо, самому важкому уроку нашого життя: звільнитися й допустити до себе Бога, адже вода не залишається, вона тече постійно. Власне вода є намісником Творця на Землі.

Тимочко, Тетяна. АКВА ВІТА: захистити і зберегти [Текст] / перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги // Урядовий кур'єр. - 2010. - 20 бер.(№52). - С. 5. Всесвітній День води був запроваджений у 1992 році Генеральною Асамблеєю ООН. Починаючи з 1993 року він відзначається щорічно 22 березня з метою привернення уваги громадськості і політиків до проблем води та здійснення ними практичних дій на захист ресурсів прісної води. Цього року День води проходитиме під гаслом "Розв'язання проблеми дефіциту води". На жаль, внаслідок господарської діяльності Україна втрачає глибокі водні горизонти. Всеукраїнська екологічна ліга пропонує здійснити грунтовний аналіз та вдосконалити водне законодавство з врахуванням європейського досвіду, а також забезпечити його неухильне виконання

2009

Вишневський В. Стихія, що примушує працювати [Текст] у неділю - Всесвітній день води) / В. Вишневський // Урядовий кур'єр. - 2009. - 21 бер. (№51). - С. 11. Важливим видом робіт з приборкання водної стихії є діяльність з утримання в належному стані гідротехнічних споруд

Гальченко Я. Спільні води - спільні дії [Текст] / Я. Гальченко // Голос України. - 2009. - 21 бер.(№51). - С. 1, 4. Проведення Всесвітнього дня води 1992 року започаткувала Організація Об'єднаних Націй. Мета - привернути увагу до проблем, пов'язаних з водним чинником. Адже вода - найважливіша складова життя людини та всього живого на Землі, необхідний ресурс стабільного розвитку людства, економіки кожної країни, окремої людини. І хоча вона належить до відновлювальних ресурсів і загальна її кількість на Землі залишається стабільною, запаси придатної до споживання води неухильно зменшуються внаслідок зростання масштабів її використання

Градоблянська Т. Вода - суміш антибіотиків і пестицидів? [Текст] / Т. Градоблянська // Голос України. - 2009. - 20 бер.(№50). - С. 4. 22 березня у світі відзначається Міжнародний день води. Для того, щоб споживачі знали більше про якість питної води, Національна спілка журналістів разом з вітчизняним виробником бутильованої води - компанією ІDS Group — започаткували информаційно-освітню програму для журналістів, які пишуть на тему питної води.

Шиманський О. Спрага вселенська [Текст]: висновок Світового форуму води: прісної води стає все менше і вона шалено подорожчає впродовж найближчих десятиліть / О. Шиманський // Україна молода. - 2009. - 24 бер.(№53). - С. 13. У Стамбулі закінчився тижневий Світовий форум води (СФВ), який проходив під гаслом «Вода і культура» і вирішував питання раціонального використання світових запасів прісної води. Головний висновок: вода набула статусу природних ресурсів, яких у світі бракує, і надалі зростатиме в ціні. Світовий форум води був заснований ООН з метою надати питанню води міжнародного значення. Він проводиться кожні три роки у Міжнародний день води

Водопостачання у місті Києві здійснює ПАТ АК “Київводоканал”

Навіть діти знають, що вода - це життя. Для людини вона головний продукт споживання. Щоб зробити прісну воду придатною для пиття, забезпечити її подачу в кожну домівку для комфортного побуту, знадобляться тисячі фахівців, їхня цілодобова робота і любов до своєї справи.
Київ отримує питну воду з трьох джерел водопостачання — річок Дніпра, Десни та підземних водоносних горизонтів. В середньому за добу столиця споживає близько 750 тис. м3 води.
Її «приготування» — складний високотехнологічний процес. Він починається від річки і водозабірного ковша, далі на очисних спорудах водопровідних станцій вода проходить повний технологічний цикл очистки за допомогою реагентів: коагулянтів, флокулянтів, хлору, аміаку, а закінчується процесами знезараження та подальшого транспортування  до споживачів.
Загальна схема централізованого водопостачання Києва складається з 74 водопровідних насосних станцій, 364 артезіанських свердловин та понад 4 тис. км водопровідних мереж. А ще вода з мереж забезпечує роботу  понад 13 тис. пожежних гідрантів.
Усю систему споруд і об‘єктів централізованого водопостачання столиці обслуговують фахівці Київводоканалу, які безперебійно і надійно забезпечують киян водою. Якість води контролюється постійно. Для цього щодоби відбирається та аналізується близько 1000 проб трьома виробничими лабораторіями Київводоканалу та Київською міською санітарно-епідеміологічною службою.
Поверхня нашої планети на 70,9 % покрита водоймами, але питна вода становить лише 2,5 % від загального об‘єму. Тому всім мешканцям Землі слід пам’ятати, що жодні корисні копалини не замінять нам питну воду, адже вона «кров» планети, частина кожного живого організму, а її нестача загрожує стати однією з найважчих проблем людства.
Тому Київводоканал особливо у цей день нагадує своїм споживачам про відповідальне споживання води, збереження екології та навколишнього середовища http://vodokanal.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3517:22-&catid=24:-lr&Itemid=66

Бібліографія

2014

Козак, Ірина. Хто не ризикує, той не п’є. Води з крана [Текст] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=339617: без нестандартних і непопулярних кроків не обійтись / Козак, Ірина // Голос України. - 2014. - 25 черв. (№120). - С. 18. Суть проблеми вкрай проста: щоби розвивалася комуналка, вона має бути прибутковою. А для цього в тарифи треба закласти не тільки всі витрати, а ще й прибуток.

Миколаєнко, Наталка. Якість води-онлайн [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4442/art/1395866672.html: у Києві гарантують якість рідини з-під крану та обіцяють надавати інформацію про її склад через мережу Інтернет / Миколаєнко, Наталка // Хрещатик. - 2014. - 27 бер. (№42). - С. 8. Питна вода, яка подається у будинки киян, відповідає санітарним нормам і правилам. Працівники "Київводоканалу" готові присягнути, що це саме так, і запевняють, що самі п'ють рідину з-під крану. Напередодні Всесвітнього дня водних ресурсів представники ЗМІ відвідали та на власні очі побачили роботу Центральної лабораторії з контролю якості питної води Департаменту експлуатації водопровідного господарства ПАТ "АК "Київводоканал". Саме тут "продукт" щодня тестують за 22-ма показниками

2013

Косинська Ю. Пийте - на здоров’я [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2243/218/79853/: від якості води, яку ми споживаємо щодня, цілковито залежить і стан організму, і «перспектива» довголіття / Ю. Косинська // Україна молода. - 2013. - 21 бер. (№43).

Куліш Н. Якість води в Києві перевірятимуть щодня [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4255/art/1365101025.html: за висновками санепідеміологів, питна вода в столиці є безпечною в епідемічному відношенні / Н. Куліш // Хрещатик. - 2013. - 5 квіт. (№48). - С. 4. Кияни давно шукають альтернативу питній воді водопровідній. “Хрещатик” поцікавився станом справ з питною водою в столиці у служб, які тримають на постійному контролі це питання. За даними ЮНІСЕФ, в Україні понад 40 % домогосподарств не використовують жодного методу оброблення питної води. Здебільшого, це мешканці приватного сектору. Вони не кип’ятять рідину та не використовують фільтрів, чим наражають на ризик власне здоров’я та здоров’я дітей

Макаренко, Виктория. Невероятно, но факт: киевскую воду можно пить [Текст] = http://kp.ua/daily/180413/389952/ / Макаренко, Виктория // Комс. правда в Украине. - 2013. - 18 апр. (№85). - С. 4. "КП" проконсультувалась у директора Інституту колоїдної хімії та хімії води НАН України академіка Владислав Гончарука, який стояв у витоків відкриття київських бюветів. Висновки виявилися неочікуваними - вода у столиці достатньо безпечна і її можна пити! Якщо, звісно, вірити офіційним даним експертів

Маліченко Ю. Сира вода: загрози для здоров’я [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4267/art/1366919966.html/ Ю. Маліченко // Хрещатик. - 2013. - 26 квіт. (№60). - С. 4.

Череватий, Олекса. Чиста вода - валюта ХХІ сторіччя [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4325/art/1376937597.html: вітчизняні й зарубіжні фахівці роблять усе можливе для ефективного використання питної води та підвищення її якості / Череватий, Олекса // Хрещатик. - 2013. - 20 серп. (№118). - С. 4. Дефіцит чистої питної води може стати новою глобальною загрозою для людства. Нерівномірність розподілення водних ресурсів, постійне зростання населення планети, стрімкі темпи урбанізації, зміни клімату та промислове забруднення - все це ставить під загрозу право кожної людини на чисту воду. В Україні, попри наявність розвиненої річкової системи та велику кількість природних джерел, також спостерігається її нестача. Населення великих міст першим може відчути на собі цю проблему. Як можна протидіяти катастрофічним наслідкам глобальної тенденції, демонструє досвід столиці України.

2011

Чорна М. Вода у великому місті [Електронний ресурс] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3867/art/1300816504.html: у Києві підрахували собівартість кубометра життєдайної рідини / М. Чорна // Хрещатик. - 2011. - 23 бер.(№42). Найближчим часом "Київводоканал" планує переглянути тарифи на свої послуги. Відтак із кранів мешканців столиці потече значно "дорожча" рідина. Разом із тим галузь мають модернізувати, а споживачів обіцяють привчити економити до двохсот кубометрів води за добу

2012

Гуніна, Олександра. Кияни питимуть чисту воду [Текст] = http://kreschatic.kiev.ua/ua/4044/art/1329763120.html: на міську програму “Питна вода” передбачено виділити 200 млн грн / Гуніна, Олександра // Хрещатик. - 2012. - 21 лют. (№24). - С. 1 Проблема питної води гостро стоїть не лише в Україні, а й у всьому світі. Не є винятком у цьому питанні і столиця. Про новітні методи очистки води та необхідність відкриття бюветів розповідали Олександру Попову провідні фахівці Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Думанського НАН України під час робочої поїздки голови КМДА до цієї наукової установи

"Питання якості водних ресурсів належить до найбільш соціально значущих" [Текст] / Розмовляли Марія Заворотна та Микола Пуговиця // Урядовий кур`єр. - 2012. - 30 трав. (№95). - С. 7. Вода - основа всього живого на Землі. Значення її в економічному та соціальному розвитку суспільства постійно зростає. Вже сьогодні водні ресурси стали головним чинником, який визначає шляхи розвитку майже всіх галузей економіки. Напередодні професійного свята - Дня працівників водного господарства, який відзначається щорічно в першу неділю червня, запросили до розмови голову Державного агенства водних ресурсів України Василя Сташука

Радіонова Г. Що тече з наших кранів? [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/sho-teche-z-nashih-kraniv/: усе що завгодно, лише не те, що можна назвати питною водою, кажуть фахівці / Г. Радіонова // Урядовий кур`єр. - 2012. - 10 лист. (№207). - С. 18. Чи не кожен з нас у той чи інший час ставив запитання: «Чи можна пити воду з крана?» У відповідь представники водоканалів і місцевої влади схвально кивають головами, опускаючи, а потім тет-а-тет зізнаються, що самі цього ніколи не роблять. Бо знають, що стан води в Україні катастрофічний. Мало того, що її недостатньо, та вона ще й неналежної якості

"Київводоканал" святкує ювілей

«Вода з-під крана відповідає санітарним вимогам і правилам» [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/andrij-bilik-voda-z-pid-krana-vidpovidaye-sanitarn// Пряму лінію підготувала і провела Інна Косянчук // Урядовий кур'єр. - 2012. - 7 лют. (№23). - С. 8-9. Перші водогони в Києві з’явилися у… X столітті. Тоді труби виготовляли з дерев’яних колод, в яких видаляли середину. Дерев’яні віадуки подавали на Поділ воду з джерел, що били на сусідніх пагорбах. На дніпровську воду перейшли значно пізніше - коли населення Києва зросло. Якістю води ніхто не переймався, бо особливих проблем не було до 1908 року, коли в місті почалася епідемія черевного тифу і холери. Вона, кажуть дослідники, дискредитувала ідею річкового водопостачання. На вимогу міської громади, водопровідне товариство припинило забір питної води з Дніпра, і Київ перейшов повністю на артезіанську воду. І лише з 1939 року, коли спорудили Дніпровську водопровідну станцію, місто знову, але вже без ризику спалаху епідемій, перейшло на змішане водопостачання - річкове й артезіанське. У вересні 2012 року, «Київводоканал» святкував своє 140-річчя. У 1961 році було збудовано Деснянську водопровідну станцію. Ці два об’єкти й донині забезпечують основний обсяг подачі питної води столиці. Безумовно, вона очищається перед тим, як прийти до споживачів, та все ж - чи можна назвати її справді питною? Адже ми часто чуємо, що воду з-під крана пити не можна, аби не нашкодити здоров’ю.

Добруч О. Ювілейна прокачка [Електронний ресурс] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3918/art/1309454794.html: півстоліття тому вода з Десни потрапила до квартир киян / О. Добруч // Хрещатик. - 2011. - 1 лип. (№93) Уже півстоліття Деснянська водопровідна станція забезпечує частину Києва питною водою. За цей час розбудувалася й удосконалилася - з 300 тис. м³ води на добу потужність збільшилась удвічі, з’явилися нові цехи та лабораторії

Карпа, Мирослава. "Київводоканал" святкує ювілей [Текст]: з нагоди 140-ї річниці підприємство відкрило два унікальних музеї / Карпа, Мирослава // Хрещатик. - 2012. - 5 жовт. (№139). - С. 4. Найбільше в Україні підприємство з водопостачання та водовідведення - ПАТ “АК “Київводоканал” - відсвяткував ювілей. Саме 140 років тому, у 1872 році, з пуском міського водогону починається відлік історії цієї організації. Тоді кияни вперше отримали можливість оцінити всі переваги безперебійної централізованої подачі води з Дніпра до своїх помешкань. Серед цікавих подій, які відбулися у ці дні, - відкриття двох унікальних експозицій - виставки лічильників та Музею історії каналізації, а також різноманітні змагання серед каналізаційних та водопровідних бригад “Київводоканалу”.

Курорти України

Лікувальні властивості води.

Бедзір, Василь. Відкинуті костури [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/index.php?articl=1&id=20136: у закарпатській глибинці оголосили війну остеохондрозу. І перемагають! / Бедзір, Василь // Урядовий кур'єр. - 2011. - 24 трав. (№ 92). - С. 19. Ця оздоровниця починалася з однойменого пансіонату, відкритого в 1958 році. Після капітального ремонту умови для лікування і відпочинку стали ще кращими, санаторій "Гірська Тиса" - визнаний лідер в Україні у лікуванні захворювань опорно-рухового апарату та периферичної нервової системи. Цілюща енергія води доповнюється дією новітнього медичного обладнання. У санаторії працюють відділення бальнео-, гідро- та озокеритотерапії, масажні та терапевтичні кабінети, фітобар, лікувально-фізкультурний і тренажерний зали

Ісаченко С. Оздоровчий план «Буковинської Мацести» [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/ozdorovchij-plan-bukovinskoyi-macesti/: єдиний нині діючий в області санаторій отримує друге дихання / С. Ісаченко // Урядовий кур'єр. - 2012. - 11 квіт. (№66). - С. 21. Знавці авторитетно стверджують, що у світі не знайти більше таких місць, як на Буковині поблизу села Брусниця, що у Кіцманському районі. Природа облаштувала тут унікальне підземне родовище лікувальних вод одразу трьох видів найпопулярніших світових курортів: сірководнева мінеральна вода високої концентрації типу «Мацеста», гідрокарбонатно-хлоридно-натрієва типу «Єсентуки-4» і аналог «Миргородської» - хлоридно-натрієва. Голова Чернівецької облдержадміністрації Михайло Папієв оголосив розбудову водолікарні «Брусниця» серед найважливіших соціальних проектів цього року

Козак І. Океан ліків із Сатанова [Текст] / І. Козак // Голос України. - 2010. - 17 лист. (№216). - С. 8-9. Про курортно-лікувальний Сатанів

Скрипник, Ольга. Вагітних тут носять на руках [Текст] = http://gazeta.dt.ua/HEALTH/vagitnih_tut_nosyat_na_rukah_v_ukrayini_stvoreno_efektivnu_sistemu_ozdorovlennya_maybutnih_mam.html: в Україні створено ефективну систему оздоровлення майбутніх мам / Скрипник, Ольга // Дзеркало тижня. - 2010. - 3-9 квіт.(№13). - С. 1, 11. В усьому світі гостро стоїть проблема жіночого репродуктивного здоров’я, рік у рік збільшується кількість недоношених і глибоко недоношених дітей. В Україні напрацьовано унікальний досвід. Розповідає головний лікар клінічного санаторію «Жовтень», що в Кончі-Заспі під Києвом

Шевчук, Іван. Куяльник ставить на ноги [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/kuyalnik-stavit-na-nogi/: пацієнтів, які пересвідчилися в цілющих властивостях лиману, не лякають ні відстані, ні російське телебачення / Шевчук, Іван // Урядовий кур`єр. - 2014. - 22 трав. (№90). - С. 9. Цей одеський санаторій називають українськими Карловими Варами, а водоймище, що дає йому лікувальні грязі та ропу, порівнюють зі славетним Мертвим морем. Попри всі проблеми, пов’язані з обмілінням Куяльницького лиману, цілющі сили його грязей анітрішки не зменшилися

Шпак В. Економіка здоров'я "Поліської Швейцарії" [Текст] / В. Шпак // Урядовий кур'єр. - 2010. - 24 бер.(№54). - С. 5. Житомирський обласний лікувально-санаторний центр "Дениші"

Юркова О. Прихилився "Пролісок" до "Червоної калини" [Текст] / О. Юркова, М. Якименко // Голос України. - 2012. - 21 бер. (№51). - С. 8. Лише в одному місці - неподалік сіл Жобрин Рівненського та Грем’яче Ківерцівського районів - Рівненську і Волинську області розділяє високий бетонний паркан. Тут розташовані дві прекрасні оздоровниці: "Пролісок" та "Червона калина". Як їм живеться сьогодні? Що роблять у колективах, щоб не допустити різкого подорожчання послуг і зберегти при цьому гарні умови для відпочивальників?

Миргородкурорт

Бородюк, Наталя. Заслін хворобам ставить вода [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/zaslin-hvorobam-stavit-voda/: у Миргороді боротьбу ведуть не з окремими недугами, а оздровлюють увесь організм / Бородюк, Наталя // Урядовий кур`єр. - 2014. - 11 квіт. (№67). - С. 11. «Миргородкурорт» - тішить те, що потужний комплекс стрімко прощається з найменшими ознаками совковості й дедалі вагоміше заявляє про свою рівноправну участь у світовому клубі медичного туризму. Минулий рік став знаковим для «Миргородкурорту» - на сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої федерації водолікування та кліматолікування у Греції він отримав звання «Кращий курорт світу». Вирішальним аргументом стала його унікальність: крім створених останнім часом умов для відпочинку світового рівня, курорт має лікувально-діагностичну базу, якої годі шукати в інших оздоровницях світу

Бородюк, Наталя. Коли хрещеними батьками стають лікарі [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/koli-hreshenimi-batkami-stayut-likari/: вже 95 років курорт Миргород повертає до повноцінного життя покоління українців / Бородюк, Наталя // Урядовий кур`єр. - 2012. - 20 груд. (№235). - С. 11. Чи реально за нашої постійної нестабільності зберегти унікальний для світу досвід поєднання дії природних чинників із традиційними методами лікування і водночас створити європейський рівень умов перебування тут? Виявляється, так. У цьому вдалося переконатися на прикладах відомого «Миргородкурорту»

Дацюк П. Перлина курортів України [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4060/art/1332359367.html: курорт Миргород називають маленькою Швейцарією, райським куточком. І в цьому немає ніякого перебільшення / П. Дацюк // Хрещатик. - 2012. - 22 бер. (№40). - С. 8. Нинішній рік для найвідомішого вітчизняного курорту Миргород особливий. Він святкує одразу три солідні дати - 100-річчя вiд дня відкриття свердловини мінеральної води, 95-річчя заснування самого курорту та 90-річчя застосування торфогрязелікування на ньому. За цей час тут оздоровилося кілька мільйонів людей із майже 30 країн світу, і курорт здобув дійсно світове визнання

Сніцарєва, Дарина. А над "Хоролом" - "Березовий гай"... [Електронний ресурс] = http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/a_nad_horolom__berezoviy_gay.html / Сніцарєва, Дарина // Дзеркало тижня. - 2011. - 12-18 бер. (№9). Санаторно-курортний комплекс ЗАТ „Миргородкурорт“ розташований у самому серці України, в екологічно чистій зоні - на Полтавщині. Нині „Миргородкурорт“ - сучасний бальнеогрязьовий курорт, основні лікувальні фактори якого - всесвітньо відома мінеральна вода й торф’яна грязь. До складу санаторно-курортного комплексу входять чотири санаторії - „Хорол“, „Миргород“, „Полтава“ і „Березовий гай“. Крім основного напрямку курорту - лікування захворювань органів травлення та порушень обміну речовин, кожен санаторій має ще й власну спеціалізацію

Моршинкурорт

Косинська Ю. А «Баден-Баден» хай відпочиває [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2253/162/80209/: у Моршині зцілюють навіть «безнадійні» недуги і мріють збудувати відпочинкову Європу / Ю. Косинська // Україна молода. - 2013. - 9 квіт. (№53). Сьогодні Моршин - затишне містечко на межі Львівської та ІваноФранківської областей - має шість тисяч жителів і цікаву історію, яка сягає середини XV століття. У першій письмовій згадці, датованій 1482 роком, йдеться про невелике село. Воно мало тоді 12 дворів і багато джерел, з яких селяни навчилися випарювати сіль. До їхньої праці згодом «придивилися» солевари німецького походження Петро і Юрій Морштини, спробувавши поставити цю справу на потік. Однак бізнес у них не пішов, тож лише їхнє прізвище, як свідчать історичні джерела, залишилось у назві містечка

Цибульська С. Моршинкурорт: солоно? Здорово? [Текст] / С. Цибульська // Дзеркало тижня. - 2009. - 12-18 груд.(№48-49). - С. 24. Кожен сьомий українець хворів на ту чи іншу форму гепатиту. У 90% населення є проблеми з кишечником. Один мільйон наших співвітчизників страждають на цукровий діабет. Ще два мільйони українців мають недіагностовані хвороби. Таку сумну статистику озвучив головний лікар санаторно-курортного комплексу "Моршинкурорт" Богдан Аксентійчук під час міжнародної конференції, що відбулася у Моршині. З огляду на ситуацію, тему форуму взяли досить актуальну - "роль санаторно-курортного лікування у вирішенні проблем збереження здоров'я нації"

Шовкун Л. Втерти носа Карловим Варам [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/1909/218/67901/: Вартість лікування цілющими водами Моршина шокує іноземців дешевизною, а українці вже півроку марно чекають від держави «профспілкових» путівок / Л. Шовкун // Україна молода. - 2011. - 12 лип.(№118). Перша згадка про Моршин датована 1482 роком. Проте курортні принади цієї місцевості було відкрито значно пізніше. 1538 року тодішні власники Моршина, шляхтичі Бранецькі, отримали від польського короля дозвіл на відкриття соляних шахт, та бізнес «не пішов» - видобута сіль виявилася гіркою і для кулінарного вживання непридатною. Через майже 340 років село разом з околицями придбав львівський купець Боніфацій Штіллер. Запросивши європейських хіміків та лікарів проаналізувати властивості місцевих солоно–гіркуватих джерел і клімату, новий господар отримав захоплені висновки: «унікальні», «цілющі» тощо. 1878 року курорт відкрився зі спеціалізацією на лікуванні грудних захворювань, але вже через рік було впорядковано джерела №1 і №2, які назвали на честь подружжя Штіллерів - «Боніфацій» та «Магдалина». Лікували тут і грязями, які, як і цілющу солону ропу, тоннами вивозили за кордон. До Другої світової війни Моршин здобув світову славу - його називали «Галицьким Карлсбадом» і ставили в один ряд із чеськими Карловими Варами. Хоча моршинську водичку фахівці вважають кращою

Слов’янський курорт

Кущ, Павло. Слов’янський курорт: реанімація [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/slovyanskij-kurort-reanimaciya/: на Донеччині за короткий час відновили роботу відомого санаторного комплексу / Кущ, Павло // Урядовий кур`єр. - 2015. - 27 лют. (№37). - С. 1, 4. Відомий далеко за межами Донеччини курорт у Слов’янську багато років своїми цілющими грязями, водою та ропою із солоних озер сприяв одужанню сили-силенної людей. Але минулого літа сама оздоровниця після окупації та визволення міста від бойовиків так званої ДНР потребувала невідкладної реанімації. А вже нині санаторно-реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» знову приймає пацієнтів майже з усіх куточків країни.

Кущ, Ліна. Курорт як символ визволеного міста [Текст] / Кущ, Ліна // Голос України. - 2015. - 20 бер. (№50). - С. 10. Унікальний комплекс "Слов'янський курорт", де поєднуються природні та медичні чинники, почали відроджувати одразу після припинення бойових дій і визволення міста в липні минулого року. За лічені місяці нове керівництво закладу відновило роботу курорту. Сьогодні "Слов'янський курорт" - єдиний в Україні оздоровчий комплекс для реабілітації інвалідів-спинальників. Що потрібно для якнайшвидшого відновлення курорту - робирався "ГУ"

Інтернет ресурси

http://www.day.kiev.ua - сайт газети «День»
http://www.ukurier.gov.ua - сайт  газети «Урядовий кур’єр»
http://www.dt.ua - сайт тижневика «Дзеркало тижня»
http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»
http://kreschatic.kiev.ua - сайт газети «Хрещатик»
http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»
http://kp.ua  - сайт газети Комсомольська правда в Україні
http://www.eveningkiev.com/  - сайт газети Вечірній Київ
http://www.silskivisti.kiev.ua  - сайт газети „Сільські вісті”

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/ekologichna-bezpeka-osnova-natsionalynoi-bezpeki/  «Екологічна безпека – основа національної безпеки» Водні ресурси
https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/hto-pikluyetysya-pro-dovkillya/ Хто піклується про довкілля?
https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/hto-pikluyetysya-pro-dovkillya-vipusk-drugiy/  Хто піклується про довкілля? (випуск другий)
https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/ekologichna-skladova-v-zhittyevomu-rusli-lyudini/  Екологічна складова в життєвому руслі людини
http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2876  Найзагадковіша субстанція – вода
http://buklib.net/books/31481/  Слід відзначити, що Україна належить до найменш водозабезпечених європейських держав
http://www.refine.org.ua/pageid-748-1.html  Водні ресурси України, проблеми їх використання. Річкові системи України
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8  Водні ресурси
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8  Питна вода
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%BE%D0%B4  Охорона вод
http://tyzhden.ua/Society/55864/PrintView  Обмежені ресурси: до 2030 року половина людства зіткнеться з нестачею води та сільськогосподарських земель
http://www.leadnet.ru/tet/t6.htm  Ресурси природи
https://www.youtube.com/watch?v=ad00k_IG4x0  Фильм - ВОДА. "Великая тайна воды".

Бібліографи-укладачі:
Мілашенко Т.І.
Фоміна Н.І.