Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.
Останнє оновлення: 30.04.2021 р.

Новинки молодіжної у рубриці «#СередаДеньНовоїКниги»

Традиційно, щосереди, у молодіжній бібліотеці – День нової книги.

Огляди літератури, які ми постійно організовуємо в абонементному відділі «Книголюб»,  допоможуть вам у виборі книг. Презентуємо кілька останніх новинок.

Сергій Батурин «Clavus Domini».

Представляємо новий роман Сергія Батурина «Clavus Domini» (в перекладі українською з латини – «Цвях Господній»).

Відомий український письменник Сергій Батурин долучається до когорти тих, хто й досі шукає відповідей на прадавнє питання: ким був той «розбійник Варавва», що його згадують усі четверо євангелістів? Чи насправді він був знайомий з Ісусом, і чому єрусалимський натовп наполягав на його помилуванні, а римському префекту Понтію Пилату довелося «вмивати руки»? Історичних свідоцтв бракує. І не виключено, що все відбувалося саме так, як про це розповідає автор книжки. А ще перед читачем розгортається яскрава і по-справжньому переконлива панорама Римського світу й варварської Європи на початку першого тисячоліття нової ери. Автор, описуючи доволі колоритну та екзотичну для українського читача тему, добре володіє історичним матеріалом. Книга виконує просвітницьку та пізнавальну функції.

Вона наповнена лексичним багатством автора і класичною манерою письма (без сленгу, суржика чи діялектизмів).

 

Борис Крамер «Справа №*** «Про страчений одяг».

За псевдонімом Борис Крамер стоїть відомий на Прикарпатті письменник, журналіст, колишній редактор “Західного кур’єру” Василь Добрянський.

Чому жанр детективу? Чому псевдо? Як з’явилась ідея твору? - ці питання зацікавили читачів. Автор вважає, що детектив - цікава історія, в якій можна порушувати будь-які проблеми, це фактично зріз суспільства поданий через захопливий сюжет. Крім того, попри популярність у світі, в Україні цей жанр представлено небагатьма авторами. Чому псевдо? Детективна історія - історія правопорушень, убивств… Відповідно і потребує чогось жорсткого. А тут - Василь Добрянський. Не в’яжеться. А “Крамер” - “Ремарк” у зворотному порядку. Саме один з творів цього геніального автора - “Життя у позику” - глибоко запав у душу панові Добрянському.

Вас вразить мова - насичена, дуже багата, наша, українська, позбавлена запозичених у “старшого брата” словечок. Несподівані дії і події чекають читача представленої книги. 

До районного прокурора звертається начальник міліції полковник Ковтун. Хтось порізав кітель і підкинув під хвіртку. Прокурор доручає слідчому Нагорняку вияснити, хто й навіщо це зробив. Слідчий разом з опером Михайлом Чорним починають розплутувати клубок. Виявляється, порізаний одяг підкинули не тільки полковнику. А ще трьом чоловікам, які за загадкових обставин загинули. Що за цим ховається: випадковий збіг, помста чи спроба відновити справедливість? Відповідь на сторінках книги.

Галина Петросаняк «Не заважай мені рятувати світ».

Представлена книга - це не лише особисті рефлексії з приводу якихось особистих переживань, а також переосмислення важливих суспільних та історичних проблем. Ця книжка - ще один привід задуматися над складною долею та призначенням людини в цьому світі. Хто творить долю насправді - ми власними руками або ж на все - воля (не)щасливого випадку? Тут - і про здійснену давню мрію, і про безвихідь, що спонукає до дій, і про безумовну довіру до світу, і про щасливі невипадкові випадковості, і про зустріч «споріднених душ»:

Практично в кожному оповіданні є два обов’язкові елементи: люди і кордони. Це або історії іноземців, які потрапили в Україну, або українців у інших країнах. Тому порушення теми виходу (добровільного чи примусового - то вже інше питання) із власної зони комфорту - це, мабуть, той наріжний камінь, який послужив Галині Петросаняк за опорну ідею збірки. Так само, як і присутність Бога в житті персонажів. Кожен із них так чи інакше приходить до розуміння Його невидимої присутності: скажімо, колишній наркоман Фабіан, француз, який завдяки зустрічі з українкою Ніною зумів встояти перед черговою спокусою; або ж «пані Фоґель» - Зоряна, якій дивом вдалося поїхати з України до коханого в Німеччину (надворі - 90-ті, тож звучить це справді майже фантастично, якщо згадати візи і обмеження, про які ми вже встигли благополучно забути). Якщо відчуваєте, що забракло віри (в свої сили, людство тощо), або ж опинились на роздоріжжі – це книга для вас. Книга сподобається тим, хто любить стилістично нескладну, але глибоку за змістом прозу, тим, які отримують насолоду від вдумливого читання і розміреного стилю оповіді.

Ірина Славінська «Мої запасні життя».

   «Мої запасні життя» - дебют Ірини Славінської в есеїстиці. Ця книжка - клаптикова ковдра, зібрана зі спогадів, рефлексій та міркувань.

Героїня наче запнута непрозорою завісою. Мало-помалу образ героїні вимальовується: столична школярка, відмінниця-медалістка, студентка. Дівчина спрагло надолужує те, чого не дала їй ще цілком радянська шкільна освіта: знання (зокрема, про Голодомор), почуття власної гідності, сприйняття інших, мову. Через історію власної родини переглядає радянські штампи про війну й перемогу. Швидко засвоює цифрові ґаджети, мілленіали - покоління "діджітал нейтив". А ще їм властиві такі риси, як довіра й толерантність. Авторка показує, що есеїст - інтелектуальний провокатор і для нього важливий не висновок, а сам процес мислення, у який він включає свого читача. Тож підключайтеся до процесу мислення авторки в її есеях.

 

Приємного і корисного вам читання.

 

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ