Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою МСМБ було приємним, цікавим та корисним для вас. Будь ласка, допоможіть нам зробити бібліотеку ще краще, дайте відповідь на декілька питань.
Останнє оновлення: 17.08.2018 р.

Шевченко радянських часів…

березень, 2013 р.

Василь Семенович Стус

Ми двічі не вмираємо. Ми сущі
раз – і навіки, і на все життя.
Не жебраємо ласки ні від кого.
(В. Стус)

Літератори, порівнюючи долі поетів Т. Шевченка і В. Стуса, знаходять багато спільного: арешти за вільнодумство, заслання за любов до правди, заборона писати і видавати вірші українською мовою, «голгофа ранньої смерті» у 47 років. А найголовніше – істинний талант і всесвітнє його визнання.

«Або світ прийме мене таким, як я є, як мене народила мати, або вб'є, знищить мене. Але я – не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття й думки зроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу...», - так визначив свій шлях боротьби, шлях смерті і шлях життя після смерті Василь Стус.

Саме такими словами Василя Стуса було продовжено цикл літературних світлин  для учнів 11 класів  сш №115, присвячених 75-тій річниці пам’яті поета.

 
 

 

 
 

 

 
 

 

«Молода гвардія» вирішила позбутися традиційного формату ведення уроків, як у школах, але натомість: було використано архівні відеоматеріали про В. Стуса, розроблено презентацію, продемонстровано відеокліпи пісень на слова Стуса і, щонайголовніше (!!!), учні мали унікальну можливість прослухати поезії Стуса в авторському виконанні. Один зі школярів опісля сказав: «Голос Стуса… такий не забудеш…терміти тілом…»

На захід була запрошена і член родини Василя Семеновича – Пономарьова Марина Петрівна, котра не лише декламувала поезію Стуса, а й розповідала про історію їх творення, про їх символізм і про біль родини Стуса, який пече і сьогодні.

 
 

 

 
 

 

 
 

 

5 років у Мордовських таборах суворого режиму, 3 роки заслання на Колиму, короткочасне звільнення і новий арешт, в’язниця, Магадан: ...ще на 15 років!

У чому полягає злочин Стуса, чому його так суворо карають? Відповідь дав німецький письменник Г. Бьолль: "Його так званий злочин полягає в тому, що він пише свої поезії по-українськи, а це інтерпретують як антирадянську діяльність...».

 
 

 

 
 

 

 
 

 

З ув’язнення поет звернувся із заявою до Верховної Ради СРСР з відмовою від громадянства: «…мати радянське громадянство є неможливою для мене річчю. Бути радянським громадянином — значить бути рабом…». У цьому був весь Василь Семенович – герой-патріот-українець, який не схилив голови.

1985 р. поета було номіновано на Нобелевську премію з літератури за 1985 рік (припис: «…посмертно премія не присуджується …»), але Брежнєву нобелівські лауреати в ув’язнені були не потрібними. За досі нез`ясованих обставин 4 вересня  1985 р. Василь Стус помер (читай – був убитий!) у карцері і таємно (уночі!) похований на табірному цвинтарі в безіменній могилі № 9.

 
 

 

 
 

 

 
 

 

Проте Василь Стус дотримав обіцянки: «Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя»:
1989 р. – реабілітовано «за відсутністю складу злочину» і перезахоронено на Байковому цвинтарі у Києві;
1989 р. – засновано премію імені Василя Стуса;
1991 р. – Василя Стуса посмертно відзначено Шевченківською премією за збірку поезій "Дорога болю".
1997 р. – Указ Президента України  Л. Кучми Про нагородження відзнакою Президента України «Орден князя Ярослава Мудрого» V ступеня поета Василя Стуса (посмертно);
1992 р. – пам'яті Стуса присвячено документальний фільм "Просвітлої дороги свічка чорна" ("Галичина-фільм");
26 листопада 2005 р. Стусу посмертно надано звання Героя України.
Твори Стуса введено до шкільної програми з української літератури.

У  тридцять  літ  ти
тільки  народився, 
аби збагнути:  мертвий
ти  єси  у  мертвім  світі. 
І  нема  нікого  окруж. 
Ти  тільки  сам.
                        (В. Стус)

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest

НАШІ НАГОРОДИ

Допоможіть молодіжній бібліотеці

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці - Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки): (044) 288-23-36

ВГОРУ