Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою МСМБ було приємним, цікавим та корисним для вас. Будь ласка, допоможіть нам зробити бібліотеку ще краще, дайте відповідь на декілька питань.
Останнє оновлення: 3.04.2020 р.

НАЩАДКИ КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ

Захід до Дня Захисника України.

Найважливішим стовпом для державності є самоусвідомлення себе українцями. Ні, не вишиватими, не шароварними, не калиновими й тому подібним. Такі символи, хоч і почасти є обґрунтованими у використанні, настільки затерлися й стали попсовими, що ніяк не передають концепту «українськості». Україна – це не манера вдягатися чи городні культури. Ні, Україна, це те, що стоїть в основі символіки вишитих символів, це висока культура, мистецтво писанкарства, гончарства, музики, живопису й літератури та тих філософських ідей, які вони собою несуть. І тільки за умови усвідомлення цього, нація має право на існування.

Слово – це зброя, говорили, говорять і будуть говорити свідомі люди. Саме таку ідею пропагує пан Ярема, музикант, реставратор, історик та учасник бойових дій на сході України. Учні 8 класу 165 школи мали можливість почути старосвітські пісні 17 століття у його виконанні під акомпанемент колісної ліри та бандури.

Для школярів це був перший досвід у «прочитанні» старосвітського українського мистецтва і знайомство з українськими етнічними інструментами.

Послухати уривки думи «Невольницький плач», композицію «Ісусе мій прелюбезний» та кант «Почаївській Божій Матері» можна на нашій сторінці у Facebook  та на каналі в Youtube. Відеозаписи уже отримали відгук одного із наших читачів Максима Холявіна, котрий підкреслює важливість таких інсайдів у козацьке барокове минуле:

«От саме запис цього виконання відкрив мені емоційний сенс того, що так довго намагаються зробити Забужко, Агеєва, покійна Соломія Павличко та ін. з ними: приліпити нас до великоєвропейського контексту, відучити від голотно-совкового сприйняття своєї історії. В цій пісні на цій бандурі, в цьому голосі чутно перегук із мадригалами Монтеверді. Вся козацька доба нарешті зшивається відчуттям разом із бароко, частиною якого вони були. І все це наче ось на поверхні лежить, але взяти важко, бо ж «де ми, а де той Монтеверді». «Вікно до Європи» міцно приватизували московці на чолі з петрами-катеринами, нам важко помислити, що цілком собі труйове українство коріниться саме в цілком собі західному контексті»

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ