Останнє оновлення: 5.12.2016 р.

Моринці: Тарасовими стежками

жовтень, 2013 р.

«І досі сниться: під горою
Меж вербами та над водою
Біленька хаточка…»
Тарас Шевченко

 

Дорога котилася повз залиті сонцем яри і кручі. Осіння негода відступила на день. Колектив «Молодої гвардії» мчав на зустріч з тим, чиє ім’я залишиться у злуці з Україною назавжди. 9 березня 1814 року в селі Моринці, що на Черкащині, в день Тарасія народився хлопчик. В пам’ять про Святого назвали його Тарасом, що у перекладі з грецької означає «бунтар».

Про яку долю синові мріяли батьки маленького Тараса - Григорій та Катерина, оселившись спочатку в чужій хаті Андрія Колесника (по-вуличному Копія), а потім у хаті Катерининого батька, діда Тараса - Якима Бойка. Багато про що дізналися від наших екскурсоводів, науковців, етнографів, справжніх ентузіастів – Станіслава Володимировича Суржка (с. Моринці) та Валентини Степанівни Старусєвої (с. Шевченкове).

Біограф Т.Г. Шевченка О.Я.Кониський у 1892 році досліджував попелище згорілої від грози хати Шевченкових батьків, і засвідчив, що хата «була невеличка, звичайна хата убогого селянина, ступнів 7-8 в довжину, до шести завширшки…». Втім, оглядаючи відтворені в історико-культурному заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка» хати, чомусь не хотілося думати про сумне.

Божниця, прикрашена вишитими рушниками, пофарбовані білим стеля та стіни, засушені квіти рути-м’яти, піч-годувальниця поблизу порога, вкрита запашним сіном підлога, ляльки-мотанки, горщики-близнята для борщу та каші й багато чого з того, що ми почули про «житейський» розум селян, викликали трепетне відчуття духовної близькості до своїх предків, причетності до історії своєї країни.

Не можна було оминути постійно діючу виставку «Духовний скарб народу» Петра Олексійовича Мілька, у минулому реставратора Третяковської галереї. Кількість його мініатюрних декоративно-прикладних робіт з дерева вражає – у заповіднику їх понад ста. Готується до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка с. Будище – місце літнього відпочинку Павла Васильовича Енгельгардта. Колись тут був дендропарк, каскад ставків. Проте іще живі три тисячорічні дуби. В дуплі одного з них Тарас, бувши у пана в козачках, ховав свої малюнки.

Ми залишили відповідні записи у гостьових книгах. А про себе подумали, що заходи, які проводитиме бібліотека в рамках Шевченкіани обов’язково будуть підживлюватись життєдайною енергією від поїздки до Моринців.

А те, як ми проводимо такі заходи, читайте у матеріалі «ВКонтакті з генієм Тараса Шевченка» http://msmb.org.ua/actions/happen/619/

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • vkontakte
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest

НАШІ НАГОРОДИ

Допоможіть молодіжній бібліотеці

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці:
Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки): (044) 288-23-36

ВГОРУ