Діалог з минулим

 «І жили в мирі поляни, і древляни,
і сіверяни, і радимичі, і вятичі, і хорвати»
(з адаптованого тексту Повісті врем’яних літ)

900 років минуло з того часу, коли в Києві на початку 12 століття розпочалася Повість минулих (врем’яних) літ. Про унікальність літопису Київської Русі йшлося на зустрічі учнів 9-го класу середньої загальноосвітньої школи № 165 м. Києва з Пелешенком Юрієм Володимировичем, доктором філологічних наук, ведучим науковим співробітником Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.

Почали з перегляду короткого анімаційного фільму про життя і трагічну загибель князя Олега, який учні цілком природно сприйняли як легенду. Дійсно, дослідники літопису не шукають достеменної правди у захоплюючих оповіданнях Повісті… Водночас, літопис не є чимось аморфним. Вчені - історики, літературознавці, антропологи вважають літопис літературним пам’ятником, згустком духовної роботи не лише самого літописця, але й багатьох поколінь потомків, безіменних книжників, що зберегли для нас цей скарб.

Дивно, але через призму легендарного літопису, ми продовжуємо оцінювати події сьогодення. Так відбувається діалог з минулим. Ілюструючи актуальність історичних подій та ролі видатних постатей в історії, старшокласникам запропонували відповісти на нелегке запитання: за ким з князів історична правда – Данилом Галицьким чи Михайлом Чернігівським (один вклонився хану, але зберіг князівство, другий за віру був страчений, але вкинув Чернігів у жерло басурманського полум’я).

Нам здалося, що саме ця, на перший погляд, ординарна зустріч дає однозначно позитивну відповідь на злободенне питання: «Чи потрібна друкована книга в сучасних умовах?». А презентована до Всеукраїнського дня бібліотек книжкова виставка «Все починається з абетки» стала символічним цьому підтвердженням.